Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я

На період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) допускається перевищення навантаження фахівців з реабілітації, але не більше ніж на 30 відсотків навантаження, визначеного цим Порядком.

29-1. До складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, яка надає реабілітаційну допомогу в стаціонарних або амбулаторних умовах у реабілітаційному закладі, відділенні, підрозділі, входить соціальний працівник. Соціальний працівник забезпечує взаємодію реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу, до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди якого він входить, та закладів охорони здоров’я, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (відповідних військових адміністрацій), територіальних відділень Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та інших закладів і установ з метою своєчасного забезпечення особи допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, інформування про потребу в розумному пристосуванні приміщення, в якому особа, яка потребує реабілітації, буде проживати після надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах.

Для забезпечення виконання основних завдань соціальний працівник організовує свою роботу із застосуванням базового методу соціальної роботи - ведення випадку за активної участі отримувача послуг без укладення договору про надання соціальних послуг.

Для цього соціальний працівник установлює контакт (знайомиться) з отримувачем послуг; здійснює оцінювання його індивідуальних потреб з визначенням сильних та слабких сторін за формою згідно з додатком; складає план ведення випадку, який є частиною індивідуального реабілітаційного плану отримувача послуг; аналізує результати виконання плану ведення випадку та коригує його (за потреби). Соціальний працівник виконує інші визначені для нього завдання.

На соціального працівника поширюються обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

29-2. Реабілітаційний заклад, відділення, підрозділ залучає соціального працівника відповідно до законодавства.

У разі надання послуг особам, які перебувають у стаціонарному відділенні реабілітації, одна ставка навантаження соціального працівника становить не більше 30 таких осіб.

30. У разі надання реабілітаційної допомоги особам, що потребують реабілітації, які перебувають у стаціонарному відділенні реабілітації, одна ставка навантаження лікаря фізичної та реабілітаційної медицини становить не більше дванадцяти таких осіб.

Тривалість первинного консультативного огляду лікаря фізичної та реабілітаційної медицини (стаціонарна та/або амбулаторна реабілітаційна допомога) дорівнює 60 хвилинам, тривалість повторного консультативного огляду лікаря фізичної та реабілітаційної медицини в амбулаторних умовах дорівнює 30 хвилинам. За наявності певних обставин може бути використаний коригувальний коефіцієнт із значенням 1,5, про що має бути наявне пояснення в медичних записах.

Реабілітаційна допомога у вигляді консультативних оглядів та/або участі у мобільному режимі надання реабілітаційної допомоги для лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, які надають стаціонарну реабілітаційну допомогу, є додатковим навантаженням.

Щодня не менше двох годин виділяється для складення, внесення відповідної реабілітаційної інформації та змін до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану або до системи за наявності технічної можливості (інформація про результати реабілітаційного обстеження, динамічного спостереження за особою, яка потребує реабілітації, реабілітаційні втручання, створення медичних висновків про тимчасову непрацездатність тощо), а також змін у призначеннях (діагностичні та лікувальні втручання) і координації роботи мультидисциплінарної реабілітаційної команди.

31. Реабілітаційні сесії протягом робочого дня фізичного терапевта, ерготерапевта на повну ставку (під час надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних та/або амбулаторних умовах) становлять не більше шести годин реабілітації.

Щодня не менше двох годин реабілітації виділяється для складення індивідуальних програм реабілітаційної терапії, виготовлення та підготовки матеріалів для реабілітаційних сесій, внесення відповідної реабілітаційної інформації до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану або до системи за наявності технічної можливості (інформація про результати реабілітаційного обстеження, динамічного спостереження за особою, яка потребує реабілітації, реабілітаційні втручання тощо) та проведення супервізій асистентів.

Реабілітаційні сесії протягом робочого дня асистента фізичного терапевта та асистента ерготерапевта на повну ставку (під час надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних та/або амбулаторних умовах) становлять не менше семи годин реабілітації.

Щодня до однієї години реабілітації виділяється для внесення відповідної інформації до медичних записів у межах своїх професійних компетентностей, підготовки реабілітаційного інвентарю, засобів телемедицини та матеріалів до реабілітаційних сесій.

Тривалість первинного реабілітаційного обстеження (стаціонарна та/або амбулаторна реабілітаційна допомога) фізичним терапевтом/ ерготерапевтом дорівнює 60 хвилинам. За наявності певних обставин може бути використаний коригувальний коефіцієнт із значенням 1,5, про що має бути наявне пояснення в медичних записах.

32. Реабілітаційні сесії протягом робочого дня терапевта мови та мовлення на повну ставку (під час надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних та/або амбулаторних умовах) становлять не більше п’яти годин реабілітації.

Якнайменше дві години реабілітації протягом робочого дня виділяється для внесення відповідної реабілітаційної інформації до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану або до системи за наявності технічної можливості (інформація про результати реабілітаційного обстеження, динамічного спостереження за особою, яка потребує реабілітації, реабілітаційні втручання тощо) та розроблення завдань для проведення подальших реабілітаційних сесій.

Функціональні обов’язки терапевта мови та мовлення протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Порядком може виконувати логопед.

Тривалість первинного реабілітаційного обстеження (стаціонарна та/або амбулаторна реабілітаційна допомога) терапевтом мови та мовлення дорівнює 60 хвилинам. За наявності певних обставин може бути використаний коригувальний коефіцієнт із значенням 1,5, про що має бути наявне пояснення в медичних записах.

33. Нормативи навантаження інших фахівців з реабілітації визначаються відповідно до законодавства.

34. У разі надання реабілітаційної допомоги мультидисциплінарною реабілітаційною командою кожного тижня обов’язково виділяють час для зборів такої команди.

35. Реабілітаційна допомога особам віком до 18 років (далі - діти), що потребують реабілітації, надається відповідно до положень пунктів 1-34 цього Порядку з урахуванням таких особливостей:

реабілітаційна допомога дитині, яка потребує реабілітації, включає реабілітацію у сфері охорони здоров’я, а також інші види реабілітації, визначені законодавством;

мережа реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів для надання реабілітаційної допомоги дітям створюється відповідно до визначених потреб, захворюваності, демографічних, географічних, інфраструктурних та інших особливостей адміністративно-територіальної одиниці, а також повноважень та потреб місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в реабілітаційній сфері;

під час організації надання реабілітаційної допомоги дітям використовуються реабілітаційні заклади, відділення, підрозділи, що надають як стаціонарну, так і амбулаторну реабілітаційну допомогу, проте перевага надається реабілітаційній допомозі в амбулаторних умовах із залученням членів сімей, законних представників дитини;

до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, що надає реабілітаційну допомогу дитині, крім фахівців з реабілітації, за потреби можуть входити корекційний педагог та/або інші фахівці;

до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, що надає реабілітаційну допомогу дітям, може долучитися лікар - спеціаліст професії відповідно до медичного діагнозу, який призводить до найбільших обмежень життєдіяльності у дитини;

обов’язковим елементом реабілітаційної допомоги є навчання членів сімей, законних представників щодо впровадження рекомендацій фахівців, які входять до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, у домашніх умовах;

під час перебування дитини в реабілітаційному закладі, відділенні, підрозділі забезпечується право дитини на спільне перебування з членами її сім’ї на вимогу членів сім’ї;

члену сім’ї дитини, законному представникові дитини на весь період стаціонарної реабілітації дитини у разі спільного перебування з дитиною у встановленому порядку видається листок непрацездатності з виплатою допомоги із соціального страхування за умови пред’явлення роботодавцю медичної довідки про необхідність проведення стаціонарної реабілітації дитини;

у разі змін стану здоров’я дитини та необхідності надання медичної допомоги забезпечується її направлення до інших закладів охорони здоров’я після отримання інформованої згоди особи відповідно до вимог законодавства або для особи віком до 14 років, а також особи, визнаної в установленому порядку недієздатною, згоди її законного представника.

36. Реабілітаційна допомога особам з психічними розладами, що потребують реабілітації, надається відповідно до положень пунктів 1-34 цього Порядку. До складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, що надає реабілітаційну допомогу особам з психічними розладами, повинні входити лікарі відповідного профілю та фахівці з психічного здоров’я, які відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством.

1. Реабілітаційне відділення, підрозділ (далі - відділення) є структурним підрозділом закладу охорони здоров’я, закладу освіти або санаторно-курортного закладу незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (далі - заклад), що надає реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров’я (далі - реабілітаційна допомога) особам з обмеженнями повсякденного функціонування, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю (далі - особи, які потребують реабілітації) протягом усіх реабілітаційних періодів на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право здійснення реабілітації у сфері охорони здоров’я.

2. Відділення забезпечує:

1) доступну якісну стаціонарну або амбулаторну реабілітаційну допомогу особам, які потребують реабілітації;

2) участь у наданні комплексної реабілітаційної допомоги особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам віком до 18 років, які потребують реабілітації;

3) впровадження сучасних технологій, зокрема телереабілітаційних для надання реабілітаційної допомоги на засадах доказової реабілітації.

3. До відділень належать:

1) палати гострої реабілітації у закладах охорони здоров’я (далі - палата гострої реабілітації), у яких надається реабілітаційна допомога протягом гострого реабілітаційного періоду;

2) стаціонарні відділення післягострої та довготривалої реабілітації у закладах охорони здоров’я, закладах освіти у сфері охорони здоров’я, спеціальних закладах загальної середньої освіти або стаціонарні відділення післягострої та довготривалої реабілітації, утворені на базі санаторно-курортних закладів незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, в яких реабілітаційну допомогу надають мультидисциплінарні реабілітаційні команди;

3) амбулаторні відділення післягострої та довготривалої реабілітації у закладах охорони здоров’я різного профілю незалежно від форми власності, закладах освіти у сфері охорони здоров’я, спеціальних закладах загальної середньої освіти, в яких реабілітаційну допомогу надають мультидисциплінарні реабілітаційні команди та окремі фахівці з реабілітації.

4. Діяльність відділення регламентується положенням, яке розробляється на підставі цього Типового положення та затверджується керівником закладу.

5. Діяльність мультидисциплінарної реабілітаційної команди, яка надає реабілітаційну допомогу у відділенні, регламентується положенням про мультидисциплінарну реабілітаційну команду, яке розробляється на підставі Типового положення про мультидисциплінарну реабілітаційну команду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268.

6. Безпосереднє керівництво відділенням здійснюється завідувачем відділення, який є лікарем фізичної та реабілітаційної медицини, призначається на посаду та звільняється з посади керівником закладу згідно із законодавством.

7. Штатний розпис відділення, який затверджується в установленому законодавством порядку, забезпечує умови для надання якісної та безпечної реабілітаційної допомоги відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268.

8. Оснащення відділення медичним та реабілітаційним обладнанням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами для тривалого використання, засобами зв’язку, комп’ютерною технікою, транспортними засобами здійснюється відповідно до табеля матеріально-технічного оснащення, що затверджується МОЗ.

9. Основними завданнями відділення є:

1) надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації, протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів за реабілітаційними пакетами медичних послуг відповідно до програми державних гарантій медичного обслуговування населення у стаціонарних та амбулаторних відділеннях післягострої та довготривалої реабілітації згідно із загальними метою та завданнями, зазначеними в розділах другому та третьому індивідуального реабілітаційного плану, на засадах доказової реабілітації. У стаціонарних відділеннях післягострої та довготривалої реабілітації надається реабілітаційна допомога високого обсягу мультидисциплінарною реабілітаційною командою, в амбулаторних відділеннях післягострої та довготривалої реабілітації обсяг реабілітаційної допомоги та необхідний професійний і кількісний склад фахівців з реабілітації визначається відповідно до загальних мети та завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані;

2) надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації, протягом гострого реабілітаційного періоду в рамках нереабілітаційних пакетів медичних послуг відповідно до програми державних гарантій медичного обслуговування населення у палатах гострої реабілітації нереабілітаційних відділень закладу або за місцем перебування пацієнта у мобільному режимі надання реабілітаційної допомоги (далі - мобільний режим) згідно із загальними метою та завданнями, зазначеними в розділі першому індивідуального реабілітаційного плану на засадах доказової реабілітації;

3) участь у наданні комплексної реабілітаційної допомоги особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю протягом довготривалого реабілітаційного періоду у стаціонарних та амбулаторних відділеннях післягострої та довготривалої реабілітації згідно з індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю на засадах доказової реабілітації;

4) забезпечення, підбір, налаштування, виготовлення та навчання користуванню допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами протягом надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації;

5) надання реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації;

6) надання консультативної та методологічної підтримки з питань обмежень повсякденного функціонування/життєдіяльності та з питань надання реабілітаційної допомоги нереабілітаційним відділенням та підрозділам закладу, окремим медичним працівникам, які надають медичну допомогу в закладі;

7) надання консультативної та методологічної підтримки з питань обмежень повсякденного функціонування/життєдіяльності та з питань надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації, членам їх сімей, особам, які здійснюють догляд за особою з обмеженнями повсякденного функціонування;

8) надання консультативної та методологічної підтримки з питань обмежень повсякденного функціонування/життєдіяльності та з питань надання реабілітаційної допомоги закладам вищої та фахової передвищої освіти, іншим суб’єктам освітньої діяльності, які мають ліцензію на надання освітніх послуг з фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та/або здійснюють безперервний професійний розвиток фахівців з реабілітації згідно із законодавством;

9) забезпечення проведення у відділенні практичної підготовки здобувачів вищої та фахової передвищої освіти у галузі знань "22 Охорона здоров’я" із залученням фахівців з реабілітації, що працюють у відділенні;

10) разом із громадськими об’єднаннями фахівців з реабілітації осіб, які потребують реабілітації, організація та проведення науково-практичних конференцій з питань надання реабілітаційної допомоги, окремих напрямів реабілітації, реабілітаційних втручань тощо;

11) організація і проведення просвітницької роботи серед населення, активна співпраця із засобами масової інформації щодо питань обмежень повсякденного функціонування та обмежень життєдіяльності та надання сучасної реабілітаційної допомоги.

10. Відповідно до покладених завдань відділення:

1) надає реабілітаційну допомогу на засадах доказової реабілітації особам, які потребують реабілітації, протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів у стаціонарних та амбулаторних відділеннях реабілітації;

2) надає реабілітаційну допомогу на засадах доказової реабілітації особам, які потребують реабілітації, протягом гострого реабілітаційного періоду в палатах гострої реабілітації у закладах охорони здоров’я та у мобільному режимі;

3) здійснює постійний контроль ефективності наданої реабілітаційної допомоги та застосування допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів шляхом збору, обробки, аналізу, зберігання та передачі інформації, яку внесено до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану особи, яка потребує реабілітації, та медичної інформаційної системи закладу.

11. Відділення має право організовувати графік роботи персоналу відділення для забезпечення оптимальної якості надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації, який затверджується керівником закладу в установленому законодавством порядку.

12. Відділення забезпечує:

1) надання домедичної допомоги та організацію надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги у разі виникнення невідкладного стану людини в осіб, які потребують реабілітації, під час надання реабілітаційної допомоги або під час перебування на території відділення;

2) надання мультидисциплінарної реабілітаційної допомоги відповідно до Типового положення про мультидисциплінарну реабілітаційну команду;

3) цілодобовий медсестринський догляд (у разі надання стаціонарної реабілітаційної допомоги);

4) взаємодію з нереабілітаційними відділеннями закладу з питань організації реабілітаційної допомоги в гострому реабілітаційному періоді та з кадровим складом відділення у палатах гострої реабілітації та у мобільному режимі;

5) взаємодію з нереабілітаційними відділеннями закладу з питань визначення подальшого реабілітаційного маршруту особи, яка потребує реабілітації, після закінчення гострого реабілітаційного періоду та прийняття рішення про можливість подальшого надання реабілітаційної допомоги високого обсягу в післягострому реабілітаційному періоді в стаціонарному відділенні післягострої та довготривалої реабілітації або направлення особи, яка потребує реабілітації, для надання реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах або домашньої реабілітації, або направлення особи, яка потребує реабілітації, для забезпечення медсестринського догляду або паліативної допомоги, та/або визначення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю";

6) ведення обліку реабілітаційного обладнання та матеріалів тимчасового та тривалого користування, допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів, матеріально-технічних та програмних засобів;

7) організацію та обладнання автоматизованих робочих місць для фахівців з реабілітації (відповідно до прав доступу в електронній системі охорони здоров’я), які працюють у відділенні, для забезпечення відповідної технічної можливості надавачами медичних послуг щодо вчасного внесення відомостей до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я відповідно до порядків формування та видачі медичних висновків відповідного виду, затверджених відповідно до законодавства, а також виконання інших дій відповідно до особливостей ведення електронної системи охорони здоров’я та за умови наявності відповідної технічної можливості в системі відповідно до вимог нормативно-правових актів;

8) вчасне та коректне внесення відповідної інформації фахівцями з реабілітації до електронної системи охорони здоров’я відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 "Деякі питання електронної системи охорони здоров’я" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 46, ст. 1604), та Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315);

9) надання оперативної інформації за запитом;

10) цільове використання закріпленого за відділенням майна;

11) створення належних виробничих умов, додержання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежної безпеки;

12) дотримання принципів професійної етики;

13) наявність програми з інфекційного контролю та дотримання заходів із запобігання інфекціям, пов’язаним з наданням медичної та реабілітаційної допомоги, відповідно до наказів МОЗ; наявність документів з інфекційного контролю за особливо небезпечними інфекційними хворобами та запобігання їх розповсюдженню з обов’язково відпрацьованим сценарієм щодо впровадження протиепідемічного режиму у закладі та відділенні і його суворим дотриманням в організації роботи та наданні реабілітаційної допомоги в умовах виникнення пандемії, а також у випадку виникнення осередку інфікування особливо небезпечними інфекційними хворобами (зокрема гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, іншими особливо небезпечними інфекційними хворобами);

14) наявність внутрішньої системи управління і контролю якості та безпеки надання реабілітаційної допомоги з дотриманням вимог до її організації і проведення відповідно до законодавства із здійсненням безперервного моніторингу індикаторів оцінки та критеріїв доступності, якості, безпеки, ефективного управління і контролю якості закладу та відділення для забезпечення прав осіб, які потребують реабілітації на отримання реабілітаційної допомоги належної якості.

13. У відділенні обов’язково наявні ліжка для цілодобового перебування або перебування в умовах денного стаціонару осіб, які потребують реабілітації, яким надається реабілітаційна допомога високого обсягу (для стаціонарних відділень післягострої та довготривалої реабілітації), або кабінети для амбулаторного прийому осіб, які потребують реабілітації, фахівцями з реабілітації (для амбулаторних відділень післягострої та довготривалої реабілітації), а також такі приміщення:

1) кабінет завідувача відділення;

2) ординаторська лікарів фізичної та реабілітаційної медицини;

3) протокольна кімната (декілька протокольних кімнат), оснащених автоматизованими робочими місцями для розміщення повного складу фахівців з реабілітації відділення;

4) кімната для середнього та молодшого медичного персоналу відділення;

5) кабінет асистивних технологій (для реабілітаційних відділень, підрозділів, що функціонують у складі багатопрофільних закладів охорони здоров’я);

6) приміщення для проведення фізичної терапії - зал (зали) фізичної терапії та кабінет (кабінети) для надання індивідуальної реабілітаційної допомоги з фізичної терапії;

7) приміщення для проведення ерготерапії - зал ерготерапії та кабінет (кабінети) для надання індивідуальної реабілітаційної допомоги з ерготерапії;

8) кабінет (кабінети) для надання індивідуальної реабілітаційної допомоги з терапії мови та мовлення;

9) кабінет (кабінети) для надання індивідуальної психологічної допомоги;

10) приміщення для виготовлення допоміжних засобів реабілітації;

11) приміщення для проведення інвазивних реабілітаційних втручань;

12) приміщення для проведення консультацій інших лікарів-спеціалістів;

13) приміщення для проведення зборів мультидисциплінарної реабілітаційної команди (може використовуватися зал фізичної терапії або ерготерапії).

14. Відділення можуть мати:

1) кабінет ультразвукових та електрофізіологічних (електронейроміографія) методів дослідження в реабілітації;

2) приміщення або територію для навчання візковим навичкам (у разі надання реабілітаційної допомоги при ураженнях спинного мозку);

3) приміщення для проведення протезування (у разі надання реабілітаційної допомоги при ампутаціях кінцівок);

4) приміщення для забезпечення організації загальної середньої освіти (у разі надання реабілітаційної допомоги особам віком до 18 років, які потребують реабілітації, та дітям з інвалідністю).

15. Відділення взаємодіє з:

1) нереабілітаційними відділеннями закладу з питань організації надання реабілітаційної допомоги в гострому реабілітаційному періоді в палатах гострої реабілітації у закладах охорони здоров’я або у мобільному режимі;

2) нереабілітаційними відділеннями закладу з питань визначення подальшого реабілітаційного маршруту особи, яка потребує реабілітації, після закінчення гострого реабілітаційного періоду та прийняття рішення про можливість подальшого надання реабілітаційної допомоги високого обсягу в післягострому реабілітаційному періоді в стаціонарному відділенні післягострої та довготривалої реабілітації або направлення особи, яка потребує реабілітації, для надання реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах чи у форматі домашньої реабілітації або направлення особи, яка потребує реабілітації, для забезпечення медсестринського догляду чи паліативної допомоги та визначення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю";

3) іншими відділеннями та підрозділами закладу з питань проведення консультацій лікарів-спеціалістів та організації надання екстреної медичної допомоги у разі виникнення невідкладного стану в осіб, які потребують реабілітації, під час надання реабілітаційної допомоги або під час перебування на території відділення;

4) іншими відділеннями та підрозділами закладу з питань проведення додаткових інструментальних та лабораторних досліджень;

5) іншими реабілітаційними закладами, регіональними центрами асистивних технологій, установами соціальної допомоги, медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями, які залучені до надання реабілітаційної та соціальної допомоги особам, які потребують реабілітації, органами соціального захисту, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також з іншими підприємствами, установами, організаціями, діяльність яких спрямована на сприяння та надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації.

16. Перелік протипоказань для надання реабілітаційної допомоги високого обсягу особі, яка потребує реабілітації, у стаціонарному відділенні післягострої та довготривалої реабілітації затверджується наказом МОЗ.

17. Заклад та відділення співпрацюють з громадськими об’єднаннями фахівців з реабілітації відповідно до професій (спеціалізацій) фахівців з реабілітації, які працюють у відділенні.

18. Заклад та відділення співпрацюють із суб’єктами, що здійснюють кадрове та наукове забезпечення системи реабілітації. Заклад може бути клінічною базою закладів вищої та фахової передвищої освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності, які мають ліцензію на надання освітніх послуг з фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та/або здійснюють безперервний професійний розвиток фахівців з реабілітації згідно із законодавством.

1. Мультидисциплінарна реабілітаційна команда утворюється для надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах особам з обмеженнями повсякденного функціонування, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю (далі - особи, які потребують реабілітації) у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я, які забезпечують медичне обслуговування населення, протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів.

Мультидисциплінарна реабілітаційна команда стаціонарних відділень реабілітації закладів охорони здоров’я також надає реабілітаційну допомогу в нереабілітаційних відділеннях таких закладів охорони здоров’я протягом гострого реабілітаційного періоду.

Мультидисциплінарна реабілітаційна команда може утворюватися у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях та підрозділах закладів охорони здоров’я, які забезпечують медичне обслуговування населення та надають реабілітаційну допомогу в амбулаторних умовах особам, які потребують реабілітації, протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів.

2. Діяльність мультидисциплінарної реабілітаційної команди регламентується положенням, яке розробляється на підставі цього Типового положення та є додатком до положення про відповідне реабілітаційне відділення або підрозділ.

3. Мультидисциплінарна реабілітаційна команда виконує основні завдання відповідно до Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я".

4. У реабілітаційному закладі, реабілітаційному відділенні та підрозділі закладів охорони здоров’я, які забезпечують медичне обслуговування населення, за потреби можуть бути утворені кілька окремих мультидисциплінарних реабілітаційних команд для надання реабілітаційної допомоги в:

1) реабілітаційному закладі за умови наявності в його структурі окремих відділень відповідно до нозологічних та вікових особливостей надання реабілітаційної допомоги;

2) стаціонарному реабілітаційному відділенні, підрозділі закладу охорони здоров’я протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів;

3) інших відділеннях закладу охорони здоров’я протягом гострого реабілітаційного періоду.

5. Мультидисциплінарну реабілітаційну команду очолює лікар фізичної та реабілітаційної медицини.

6. До складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди входять фахівці з реабілітації, професійний та кількісний склад яких залежить від нозологічних особливостей надання реабілітаційної допомоги та/або віку осіб, які потребують реабілітації, а також від специфіки реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу.

До фахівців з реабілітації належать лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови та мовлення, протезисти-ортезисти, психологи, психотерапевти, сестри медичні з реабілітації, асистенти фізичних терапевтів та асистенти ерготерапевтів.

Лікар фізичної та реабілітаційної медицини за потреби запрошує до роботи мультидисциплінарної реабілітаційної команди лікарів інших спеціальностей для надання консультацій.

Під час надання реабілітаційної допомоги особам віком до 18 років до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, крім лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичного терапевта, ерготерапевта, терапевта мови та мовлення, асистента фізичного терапевта, асистента ерготерапевта, психолога, сестри медичної з реабілітації, можуть входити лікар - невролог дитячий, лікар-педіатр, лікар педіатр-неонатолог або інший лікар за спеціальністю відповідно до стану здоров’я, що призводить до найбільших обмежень життєдіяльності у дитини, корекційний педагог та/або інші фахівці.

Під час надання реабілітаційної допомоги особам з психічними розладами до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, крім фахівців з реабілітації, можуть входити лікарі-психіатри, лікарі інших спеціальностей та фахівці з психічного здоров’я відповідно до законодавства про психіатричну допомогу та психічне здоров’я.

7. Кількісний склад мультидисциплінарної реабілітаційної команди та штатний розпис реабілітаційного закладу, стаціонарних та амбулаторних відділень післягострої та довготривалої реабілітації розраховується відповідно до потреб у фахівцях з реабілітації з урахуванням:

1) кількості осіб, які потребують одночасного отримання реабілітаційної допомоги в умовах стаціонарного відділення післягострої та довготривалої реабілітації, та потреби у забезпеченні реабілітаційної допомоги високого обсягу. Кількість годин реабілітації на добу у стаціонарному відділенні післягострої та довготривалої реабілітації є результатом множення значення кількості осіб, які потребують одночасного отримання реабілітаційної допомоги, на три (мінімальна кількість годин реабілітації особи, яка потребує реабілітації, на добу для забезпечення високого рівня реабілітаційної допомоги);

2) ступеня важкості обмежень повсякденного функціонування осіб, які потребують реабілітації (кількісна потреба у фахівцях з реабілітації для безпечного проведення однієї реабілітаційної сесії в однієї особи, яка потребує реабілітації);

3) потреби у забезпеченні надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду в інших відділеннях закладу охорони здоров’я;

4) потреби у забезпеченні надання амбулаторної реабілітаційної допомоги працівниками стаціонарного відділення післягострої та довготривалої реабілітації закладу охорони здоров’я або амбулаторним підрозділом реабілітаційного закладу, що має стаціонарний ліжковий фонд, протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів (кількість годин реабілітації, зокрема реабілітаційних сесій, в амбулаторних умовах на добу);

5) потреби у забезпеченні надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду у нереабілітаційних відділеннях інших закладів охорони здоров’я, які не мають у своєму складі реабілітаційних відділень та підрозділів (на підставі договорів, укладених між закладами);

6) нормативів навантаження фахівців з реабілітації.

8. Основними завданнями фахівців з реабілітації та соціального працівника в мультидисциплінарній реабілітаційній команді є:

1) лікаря фізичної та реабілітаційної медицини: надання реабілітаційної допомоги протягом усіх реабілітаційних періодів, отримання, аналіз та узагальнення інформації про медичний та функціональний стан особи, особливості перебігу стану здоров’я, обсяг наданої медичної допомоги, зокрема діагностичні та лікувальні (фармакологічні/нефармакологічні) втручання; разом з членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди проведення первинного реабілітаційного обстеження та встановлення реабілітаційного діагнозу; визначення кількісної потреби у фахівцях з реабілітації; визначення наявних медичних обмежень та застережень щодо надання реабілітаційної допомоги особі, яка потребує реабілітації, та інформування членів мультидисциплінарної реабілітаційної команди; разом з членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди на основі результатів реабілітаційного обстеження та визначення потреб особи, яка потребує реабілітації, складення індивідуального реабілітаційного плану та визначення реабілітаційного прогнозу; розроблення та затвердження індивідуального реабілітаційного плану; організація та координація виконання компонентів реабілітаційного циклу іншими членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди, забезпечення комунікації з лікарями інших спеціальностей, яких залучає до консультування особи, яка потребує реабілітації; за потреби застосування діагностичних, фармакологічних та нефармакологічних реабілітаційних втручань в рамках професійних компетентностей, встановлених законодавством; здійснення клінічного та функціонального кодування відповідно до національного класифікатора 025:2021 "Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я" та національного класифікатора 030:2022 "Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я"; здійснення кодування реабілітаційних втручань відповідно до національного класифікатора 026:2021 "Класифікатор медичних інтервенцій" та контроль таких кодувань іншими фахівцями з реабілітації; ініціювання та організація зборів мультидисциплінарної реабілітаційної команди. Лікар фізичної та реабілітаційної медицини несе відповідальність за реабілітаційний процес в цілому;

2) фізичного терапевта: надання реабілітаційної допомоги протягом усіх реабілітаційних періодів, оцінювання та визначення необхідності, призначення, планування та здійснення фізичної терапії та/або контроль її здійснення асистентом фізичного терапевта відповідно до загальних мети та завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані, отримання від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, аналіз та узагальнення інформації про стан здоров’я та особливості перебігу стану здоров’я особи, обсяг наданої медичної допомоги, які враховує для призначення, планування та здійснення фізичної терапії; проведення всебічного обстеження, оцінювання та моніторингу з використанням відповідних для конкретного стану здоров’я інструментів обстеження та оцінювання; інформування інших членів мультидисциплінарної реабілітаційної команди про результати проведеного обстеження; разом з іншими членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди визначення можливості активного залучення особи, яка потребує реабілітації, до реабілітаційної допомоги певного обсягу, мети та завдання, які зазначаються в індивідуальному реабілітаційному плані, реабілітаційного прогнозу та подальшого реабілітаційного маршруту; співпраця з іншими членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди протягом усіх етапів надання фізичної терапії; інформування про зміни у стані здоров’я, можливості витримувати фізичне навантаження, а також зміни у функціонуванні особи, які можуть призвести до необхідності перегляду мети та/або завдань реабілітації та/або очікуваних результатів, та/або необхідної кількості та професійного складу членів мультидисциплінарної реабілітаційної команди, про що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані; складення програми фізичної терапії на основі реабілітаційного обстеження відповідно до загальних мети та завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані, визначення мети та завдання програми фізичної терапії, очікуваних результатів, комплексу заходів та втручань фізичної терапії, необхідності залучення асистента фізичного терапевта; самостійне визначення можливості, необхідності, виду, форми, тривалості та обсягу втручань (позиціонування, терапевтичні вправи, масаж, мануально-м’язові та суглобові техніки, преформовані фізичні чинники тощо) фізичної терапії, визначення потреби, підбір, налагодження допоміжних засобів реабілітації (зокрема асистивних технологій), медичних виробів, підбір індивідуальних ортезних виробів, навчання особи, яка потребує реабілітації, їх використання для поліпшення повсякденного функціонування; здійснення реабілітаційних та профілактичних заходів, заходів та втручань фізичної терапії в рамках професійних компетентностей; здійснення поточного та оперативного контролю, аналіз ходу виконання програми фізичної терапії, відповідно коригування програми фізичної терапії; здійснення функціонального кодування відповідно до національного класифікатора 030:2022 "Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я"; здійснення кодування реабілітаційних втручань з фізичної терапії відповідно до національного класифікатора 026:2021 "Класифікатор медичних інтервенцій"; консультування та надання рекомендацій особі, яка потребує реабілітації, членам її сім’ї, її законним представникам, особам, які здійснюють догляд за особою з обмеженнями повсякденного функціонування, за необхідності іншим членам мультидисциплінарної реабілітаційної команди, іншим медичним працівникам та іншим фахівцям; участь у плануванні виписки, подальшого маршруту особи, яка потребує реабілітації, та визначення потреби у продовженні фізичної терапії у видах та формах, передбачених законодавством, відповідно до обмежень повсякденного функціонування, можливостей, побажань, очікувань, прагнень особи, що потребує реабілітації. Фізичний терапевт несе відповідальність відповідно до закону з урахуванням кваліфікаційної характеристики;

3) ерготерапевта: надання реабілітаційної допомоги протягом усіх реабілітаційних періодів, призначення, планування та здійснення ерготерапії та/або контроль її здійснення асистентом ерготерапевта відповідно до загальних мети та завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані; отримання від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, аналіз та узагальнення інформації про стан здоров’я та особливості перебігу стану здоров’я особи, яка потребує реабілітації, обсягу наданої медичної допомоги, яку враховує для призначення, планування та здійснення ерготерапії; проведення скринінгового ерготерапевтичного оцінювання для визначення потреби і доцільності ерготерапевтичних послуг, проведення ерготерапевтичного обстеження, оцінювання та моніторингу з використанням стандартизованих та нестандартизованих інструментів та шкал; інформування інших членів мультидисциплінарної реабілітаційної команди про результати ерготерапевтичного обстеження, зміни стану повсякденного функціонування, причини обмежень заняттєвої участі, безпеку, рівень самостійності, можливі больові відчуття, рівень задоволення, комфорту та якість виконання заняттєвої активності; порушення сенсомоторних, когнітивних та психосоціальних функцій та відповідних навичок, необхідних для виконання повсякденних занять; складення програми ерготерапії на основі ерготерапевтичного обстеження відповідно до загальних мети та завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані; визначення мети, завдань програми ерготерапії, очікуваних результатів, а також виду, форми, тривалості та обсягу втручань ерготерапії; здійснення ерготерапевтичних втручань відповідно до індивідуального реабілітаційного плану з терапевтичним використанням заняттєвої активності; застосування підготовчих методів втручання (позиціонування, використання преформованих фізичних чинників, терапевтичні вправи тощо); застосовування методик корекції сенсорних, когнітивних, моторних та психосоціальних порушень, пов’язаних із повсякденним функціонуванням; визначення потреб, здійснення підбору, пристосування та навчання щодо використання допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів; призначення, здійснення підбору та виготовлення індивідуальних ортезних виробів, навчання особи, яка потребує реабілітації, їх використанню для покращення заняттєвої участі; оцінювання середовища особи, яка потребує реабілітації, та інформування членів мультидисциплінарної реабілітаційної команди про створення оптимального та сприятливого середовища для ефективної заняттєвої участі, оцінювання і прогнозування безпеки самостійного проживання особи, яка потребує реабілітації; співпраця з іншими членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди протягом усіх етапів надання ерготерапії; можливе проведення ерготерапевтичних втручань разом з іншими фахівцями з реабілітації відповідно до загальних мети та завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані; разом з іншими членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди визначення реабілітаційного прогнозу, можливості активного залучення особи, що потребує реабілітації, до реабілітаційної допомоги певного обсягу та відповідно подальшого реабілітаційного маршруту; участь у плануванні виписки та визначення потреби у продовженні ерготерапії в іншому реабілітаційному закладі, відділенні, підрозділі відповідно до рівня функціональних обмежень, можливостей, побажань, очікувань, прагнень особи, яка потребує реабілітації; здійснення поточного та оперативного контролю, аналіз ходу виконання програми ерготерапії, відповідно корегування програми ерготерапії; здійснення функціонального кодування відповідно до національного класифікатора 030:2022 "Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я"; здійснення кодування реабілітаційних втручань з ерготерапії відповідно до національного класифікатора 026:2021 "Класифікатор медичних інтервенцій", консультування та надання рекомендацій особі, яка потребує реабілітації, членам її сім’ї, її законному представнику, особам, які здійснюють догляд за особою з обмеженнями повсякденного функціонування, за необхідності іншим членам мультидисциплінарної реабілітаційної команди, іншим медичним працівникам та іншим фахівцям. Ерготерапевт несе відповідальність відповідно до закону з урахуванням кваліфікаційної характеристики;

4) терапевта мови та мовлення: надання реабілітаційної допомоги протягом усіх реабілітаційних періодів, призначення, планування та здійснення терапії мови та мовлення відповідно до загальних мети та завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані; здійснення обстежень (оцінка, формальне та неформальне оцінювання), терапевтичних втручань з терапії мови та мовлення (встановлення мети, планування, проведення, контроль терапії), менеджменту та профілактики щодо осіб з усім спектром розладів комунікації та ковтання, які потребують реабілітації; виявлення типу і складності генетичних, вроджених, розвиткових, набутих та/або нейродегенеративних розладів комунікації, які включають розлади мовлення (продукування голосу, ритм, мелодика, зв’язність, інтонація, резонація, голос), мови (аудиторне і візуальне сприйняття та усне і письмове продукування на рівні слова, речення, прагматики), прелінгвального та постлінгвального аудиторного сприйняття, соціальної комунікації, когнітивних аспектів комунікації (увага, пам’ять, контрольний механізм, навчання, упорядкування інформації, візуально-просторова перцепція, планування, розв’язання проблем та інші функції, які прямо чи опосередковано беруть участь у комунікації), розладів ковтання; вивчення середовища, в якому комунікує особа, яка потребує реабілітації, збір і аналіз якісних та кількісних даних, на основі яких разом з особою, яка потребує реабілітації, членами її сім’ї, її законним представником встановлює мету та завдання терапії мови та мовлення; розроблення покрокової індивідуальної програми та плану реабілітаційної терапії комунікації та ковтання з урахуванням рішення мультидисциплінарної реабілітаційної команди та відповідно до індивідуального реабілітаційного плану із зазначенням строків та прогнозів на кожен етап реабілітаційної терапії; здійснення етапного реабілітаційного обстеження щодо ефективності реабілітаційних втручань, внесення змін до індивідуального реабілітаційного плану в частині терапії комунікації та ковтання; постійне ведення встановленої профільної оцінювальної та звітної документації з терапії розладів комунікації та ковтання; здійснення обстеження розладів ковтання і голосу та опис результатів інструментальних досліджень, проведених із застосуванням інструментальної діагностики (відеофлюроскопія, відеоендоскопія, відеостробоскопія тощо); розроблення, призначення та застосовування відповідних допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів (допоміжні і альтернативні засоби комунікації); вибір, застосування ортопедичних та адаптивних засобів для комунікації, ковтання та верхніх повітряно-травних функцій, крім сенсорних засобів, які використовуються особами з вадами слуху або ортопедичного руху зубів; розроблення спільної стратегії спілкування з особою з розладами комунікації та ковтання і надання реабілітаційної терапії відповідно до індивідуального реабілітаційного плану та рішень мультидисциплінарної реабілітаційної команди; здійснення функціонального кодування відповідно до національного класифікатора 030:2022 "Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я"; здійснення кодування реабілітаційних втручань з терапії мови та мовлення відповідно до національного класифікатора 026:2021 "Класифікатор медичних інтервенцій", інформування про результати реабілітаційного обстеження, зміни стану повсякденного функціонування, витривалість тощо лікаря фізичної та реабілітаційної медицини та інших членів мультидисциплінарної реабілітаційної команди. Терапевт мови та мовлення несе відповідальність відповідно до закону з урахуванням кваліфікаційної характеристики;