4. Заборонено залучати дітей до виконання небезпечних для життя та здоров’я робіт, робіт, які можуть створювати загрозу зараження збудниками інфекційних хвороб, процесу організації харчування та утримання будівель.
5. Організація освітнього процесу для дітей, що оздоровлюються та відпочивають у дитячому закладі, здійснюється відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2020 року № 2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1111/35394.
6. Дитячий заклад забезпечує гігієнічне навчання та виховання дітей відповідно до плану гігієнічного навчання та виховання дітей, який затверджується наказом керівника дитячого закладу, та проводиться педагогом та/або медичним працівником.
Гігієнічне виховання ґрунтується на популяризації здорового способу життя шляхом підвищення рівня фізичної активності дітей, формуванні компетентностей, необхідних для здорового та безпечного життя, зокрема здорового харчування та правильних харчових звичок, підвищенні рівня обізнаності щодо профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб.
Надається перевага застосуванню різноманітних методів гігієнічного навчання та виховання, у тому числі тематичних лекцій, інтерактивних занять, тренінгів навиків та вмінь.
7. Заходи з фізичної активності та виховання здійснюються відповідно до віку, стану здоров’я, рівня фізичного розвитку та фізичної підготовки дітей.
Заходи з фізичної активності узгоджуються медичним працівником та передбачають ранкову гімнастику, процедури загартування (повітряні та сонячні ванни, купання), заняття у фізкультурно-оздоровчих групах та спортивних секціях, спортивні змагання, прогулянки, екскурсії та походи.
8. Розподіл на медичні групи для занять фізичною культурою у разі потреби проводиться медичним працівником.
9. Ранкова гімнастика проводиться щоденно протягом 15-20 хвилин на відкритому повітрі за температури повітря не нижче - 8 °C, у дощову та/або холодну погоду - у добре провітрюваних приміщеннях.
10. Повітряні і сонячні ванни проводять у ранкові або вечірні години на пляжі, спеціальних майданчиках (соляріях), захищених від вітру, через годину після прийому їжі.
11. Починати купання у водоймах можна у сонячні і безвітряні дні якщо температура води не нижче 20 °C, температурі повітря - не нижче 23 °C.
Після тижня купання допускаються більш низькі температури води:
16 °C для основної групи;
18 °C для підготовчої та спеціальної груп.
Перед початком занять з плавання та купання дітей навчають правилам поведінки на воді.
12. Для дітей, що не вміють плавати (група не більш 10), підготовчі вправи проводяться на суші, практичне навчання - у воді з використанням спеціального допоміжного інвентарю - утримуючих на воді пристроїв.
IX. Вимоги до одягу працівників
1. Працівники їдальні (харчоблоку), буфетів забезпечуються санітарним і спеціальним одягом та умовами для дотримання правил особистої гігієни.
До санітарного одягу відносяться халати, фартухи з тканини для отримання та видачі їжі, хустки, ковпаки, фартух з полімерних матеріалів для миття посуду, до спеціального - халати темного кольору, гумові рукавички, гумове взуття.
2. Роботи, пов’язані з організацією харчування дітей, у тому числі сервірування обідніх столів, отримання та порціювання готових страв, прибирання обідніх столів та миття посуду проводять працівники їдальні (харчоблоку) в санітарному одязі.
3. Промаркований санітарний одяг зберігається на вішаку (у шафі) у приміщенні для працівників їдальні (харчоблоку).
4. У санітарному одязі забороняється виконувати роботи з прибирання приміщень, заходити та перебувати у туалетах, виходити на вулицю, знаходитись в інших приміщеннях поза місцем харчування дітей.
Заміна санітарного та спеціального одягу здійснюється 1 раз на тиждень та за потреби у разі забруднення.
X. Вимоги до особистої гігієни дітей
1. Працівники дитячого закладу забезпечують контроль за дотриманням дітьми правил особистої гігієни та охайним зовнішнім виглядом.
2. Вимоги до особистої гігієни включають:
регулярне миття рук з милом після відвідування туалету, перед прийомом їжі, після прогулянок та фізичної активності;
користування індивідуальними засобами особистої гігієни (рушниками, зубними щітками, гребінцями тощо);
дотримання гігієни тіла, порожнини рота, волосся та нігтів.
XI. Організація медичного обслуговування
1. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичним працівником, який може входити до штату дитячого закладу, відповідно до Типових штатних нормативів дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, затверджених наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 16 квітня 2009 року № 1254, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2009 року за № 396/16412.
2. У разі відсутності штатного медичного працівника, дитячий заклад укладає договір про медичне обслуговування дітей із закладом охорони здоров’я, що провадить господарську діяльність з медичної практики (сестринська справа, педіатрія, загальна практика - сімейна медицина).
Керівники дитячих закладів, в яких діти перебувають цілодобово, забезпечують цілодобову присутність медичного працівника.
3. Медичні працівники, які працюють у дитячому закладі, та входять до його штату або штату відповідних закладів охорони здоров’я:
оцінюють загальний стан дитини під час надходження та проводять передбачені формою 079/о вимірювання;
проводять систематичний нагляд за станом здоров’я дітей;
здійснюють огляди дітей перед початком спортивних походів;
здійснюють огляди на педикульоз;
контролюють заходи з фізичної активності дітей;
проводять оцінку загального стану розвитку дитини, збір антропометричних відомостей, оцінку ефективності процесу оздоровлення дітей;
здійснюють профілактичні та оздоровчі заходи під час оздоровлення та відпочинку;
здійснюють контроль за станом і утриманням всіх приміщень і території дитячого закладу, за дотриманням правил особистої гігієни дітьми та працівниками;
беруть участь у здійсненні медико-педагогічного контролю та гігієнічного виховання в процесі оздоровлення та відпочинку;
проводять ізоляцію дітей, які мають ознаки інфекційної хвороби, а також спостереження за дітьми, які були в контакті з дитиною, хворою на інфекційну хворобу;
надають медичну допомогу, в тому числі при невідкладних станах, здійснюють виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та невідкладне інформування керівника дитячого закладу;
беруть участь в організації харчування дітей;
здійснюють контроль за своєчасністю проходження профілактичного медичного огляду працівниками;
проводять просвітницьку та консультативну роботу серед педагогічних працівників та дітей щодо здорового способу життя, турботи про психічне здоров’я, інформують з питань вакцинації, профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб, збереження репродуктивного здоров’я, протидії поширенню звичок, небезпечних для їх фізичного та психічного здоров’я;
забезпечують ведення медичної документації;
беруть участь в організації транспортування дитини до закладу охорони здоров’я.
4. Домедична допомога у дитячому закладі надається відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09 березня 2022 року № 441 "Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 березня 2022 року за № 356/37692, працівниками, які мають посвідчення про підготовку з надання домедичної допомоги за формою згідно з додатком до Порядку підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1115.
5. Ефективність оздоровлення в дитячому закладі зазначається у формі 079/о, яка повертається батькам або іншим законним представникам для передачі лікарю, з яким укладено декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, відповідно до Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 березня 2018 року № 503, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 347/31799 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 04 січня 2023 року № 16).
6. У випадках виявлення в дитячому закладі підозри на інфекційну хворобу або харчове отруєння медичний працівник вживає заходи, визначені пунктом 12 розділу I Порядку ведення обліку, звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30 липня 2020 року № 1726, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2020 року за № 1332/35615.
7. Огляд на педикульоз здійснюється під час прийому в дитячий заклад та надалі за епідемічними показаннями.
XII. Оцінка ефективності оздоровлення
1. Оцінка ефективності оздоровлення дітей здійснюється медичним працівником наприкінці оздоровчої зміни за результатом перебування дитини в дитячому закладі тривалістю 21 день та більше і проводиться на основі співставлення даних двох медичних оглядів - на початку і в кінці оздоровчої зміни.
Оцінка ефективності оздоровлення дітей не здійснюється, якщо дитина перебувала на відпочинковій зміні менше, ніж 21 день.
2. Під час здійснення оцінки ефективності оздоровлення дитини аналізується фізичний розвиток дитини, показники функціонального стану організму та рівень фізичної підготовки.
3. Оцінка фізичного розвитку дитини здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання фізичного розвитку дітей віком до 18 років, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 вересня 2024 року № 1590, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2024 року за № 1459/42804.
4. Функціональний стан серцево-судинної системи дитини оцінюють за допомогою проби Мартіне-Кушелевського.
Після трьох хвилин відпочинку у сидячому положенні вимірюються показники частоти серцевих скорочень (далі - ЧСС) та артеріального тиску - первинне вимірювання показників.
Далі дитина виконує 20 глибоких присідань з витягнутими вперед руками протягом 30 секунд. Повторне вимірювання показників ЧСС та артеріального тиску проводиться безпосередньо після виконання навантаження і після 5 хвилин відпочинку.
За нормального функціонального стану серцево-судинної системи показники відновлюються до показників первинного вимірювання.
Оцінюються:
час відновлення (не більше 3-5 хвилин);
відсоток збільшення ЧСС - 30-60%;
динаміка систолічного і діастолічного тиску (підвищення не більше 20 мм ртутного стовпчику для систолічного, 15-10 мм ртутного стовпчику для діастолічного);
динаміка пульсового тиску - різниця між систолічним і діастолічним тиском (приріст не повинен перевищувати внаслідок навантаження 30-60%);
показники якості реакції серцево-судинної системи (далі - ПЯР), які визначаються за формулою:
ПЯР для дітей шкільного віку становить 0,4-1,0.
5. Функціональний стан дихальної системи оцінюється за допомогою проб з затримкою дихання на вдиху (проба Штанге) або видиху (проба Генча). Визначається час, протягом якого дитина у сидячому положенні може затримати дихання (ніс затискається).
Збільшення під час відпочинку показників затримки дихання дитиною на 10% та більше характеризується як позитивні зміни, зниження - на 10% характеризується як негативні зміни і свідчить про зниження стійкості організму до дефіциту кисню.
6. Фізична працездатність оцінюється за показниками м’язової сили та м’язової витривалості. М’язова сила у дітей визначається для домінуючої руки за допомогою кистьового динамометра.
Середні вікові стандарти функціональних можливостей організму хлопчиків та дівчат наведені у додатку 3 до цього Санітарного регламенту.
Збільшення м’язової сили на 10% і більше свідчить про правильну організацію фізичного виховання у дитячому закладі, про використання вправ швидкісного та силового спрямування у системі оздоровчих заходів.
Разом з визначенням м’язової сили проводиться вимірювання м’язової витривалості: дитина стискає динамометр 5 разів з максимальним зусиллям з перервою на відпочинок 5-7 секунд, і потім порівнюються перший і п’ятий показники, за такої умови м’язова сила знижується приблизно на 10-15%.
Зменшення різниці між цими показниками від початку до кінця оздоровчої зміни свідчить про розвиток або підвищення витривалості.
7. Про зростання функціональних можливостей дитини свідчить позитивна динаміка фізичної підготовки, а саме: поліпшення результатів бігу на швидкість (30 і 60 метрів) та витривалість (300 і 1500 метрів).
8. Динаміка показників ефективності оздоровлення дитини, форма якого наведена у додатку 4 до цього Санітарного регламенту, оцінюється як:
виражений оздоровчий (позитивний) ефект - якщо переважає позитивна динаміка у більшості (більше 50%) тестів;
незначний оздоровчий ефект - якщо позитивна динаміка окремих тестів;
оздоровчий ефект відсутній (без змін або погіршення показників) - якщо відсутня позитивна динаміка функціональних проб і фізичного розвитку.
9. У разі відсутності оздоровчого ефекту засновник (власник), керівник та суб’єкт господарювання, що здійснює управління дитячим закладом, забезпечують проведення аналізу причини, визначають недоліки в організації процесу оздоровлення та вживають заходи щодо їх усунення.
| Директор Департаменту громадського здоров’я | Тетяна СКАПА |
Додаток 1
до Санітарного регламенту для дитячих
закладів оздоровлення та відпочинку
(абзац перший пункту 10 розділу II)
Склад,
кількість та площі фізкультурно-оздоровчих споруд
( Див. текст )
Додаток 2
до Санітарного регламенту для дитячих
закладів оздоровлення та відпочинку
(пункт 2 розділу VII)
Рівні
загального штучного освітлення у приміщеннях дитячих закладів
( Див. текст )
Додаток 3
до Санітарного регламенту для дитячих
закладів оздоровлення та відпочинку
(абзац другий пункту 6 розділу XII)
Середні вікові стандарти
функціональних можливостей організму хлопчиків та дівчат
( Див. текст )
Додаток 4
до Санітарного регламенту для дитячих
закладів оздоровлення та відпочинку
(абзац перший пункту 8 розділу XII)
Динаміка
показників ефективності оздоровлення дитини
( Див. текст )
