• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про фінансові послуги та фінансові компанії

Верховна Рада України  | Закон від 14.12.2021 № 1953-IX
Стаття 39. Вимоги до фінансових компаній та ломбардів
1. Вимоги до фінансових компаній, ломбардів визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.
Регулятор має право визначати додаткові вимоги до юридичних осіб, які до звернення за отриманням ліцензії на діяльність фінансової компанії або ліцензії на діяльність ломбарду здійснювали іншу господарську діяльність.
2. Регулятор має право:
1) встановлювати критерії та вимоги до діяльності фінансової компанії, ломбарду відповідно до статті 21 цього Закону;
2) вимагати від фінансової компанії, ломбарду, їх керівників вжиття заходів, спрямованих на приведення діяльності фінансової компанії, ломбарду у відповідність з вимогами законодавства України;
3) встановлювати обмеження і заборони у випадках, передбачених цим Законом.
3. Регулятор має право своїми нормативно-правовими актами встановлювати вимоги (включаючи пруденційні вимоги та вимоги щодо дотримання ринкової поведінки) щодо діяльності з надання фінансових послуг фінансовою компанією, ломбардом. Регулятор має право, зокрема, встановити вимоги до достатності капіталу, ліквідності, кредитного ризику, лімітів кредитування пов’язаних осіб, а також додаткові вимоги до власного капіталу фінансових компаній, ломбардів.
Регулятор має право встановити пруденційні вимоги до фінансових компаній, ломбардів з метою забезпечення:
1) фінансової стійкості та платоспроможності фінансових компаній, ломбардів, які надають окремі види фінансових послуг або є учасниками фінансової групи;
2) захисту прав клієнтів фінансових компаній, ломбардів;
3) фінансової стабільності та мінімізації системних ризиків.
Регулятор встановлює пруденційні вимоги до фінансових компаній, ломбардів з урахуванням розміру, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних фінансовими компаніями, ломбардами операцій, організаційної структури та ризиків, притаманних діяльності фінансових компаній та ломбардів.
4. Фінансова компанія, ломбард протягом усього часу своєї діяльності повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, у тому числі пруденційним вимогам, зазначеним у частині третій цієї статті.
5. Керівники фінансової компанії, ломбарду та власники істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді зобов’язані протягом усього часу, упродовж якого вони зберігають свій статус або мають істотну участь у фінансовій компанії, ломбарді, відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.
Стаття 40. Вимоги до структури власності, власників істотної участі та повідомлення про зміну власників істотної участі у фінансовій компанії та ломбарді
1. Структура власності фінансової компанії, ломбарду повинна відповідати вимогам щодо прозорості, а також іншим вимогам, установленим цим Законом, іншими законами України та нормативно-правовими актами Регулятора.
2. Фінансова компанія, ломбард зобов’язані щороку подавати до Регулятора відомості про свою структуру власності, а також повідомляти про всі зміни у своїй структурі власності у порядку, обсязі та строки, встановлені нормативно-правовими актами Регулятора.
Фінансова компанія, ломбард зобов’язані оприлюднювати інформацію про структуру своєї власності та усі зміни до неї в обсязі та порядку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора.
3. Регулятор оприлюднює відомості про структуру власності фінансової компанії, ломбарду на сторінці свого офіційного інтернет-представництва (офіційному веб-сайті). Регулятор має право вживати заходів з метою встановлення відповідності структури власності фінансової компанії, ломбарду вимогам законодавства України, у тому числі запитувати інформацію та документи у фінансової компанії, ломбарду, їх ключових учасників та власників істотної участі, а також вимагати надання відповідних пояснень.
4. Фінансова компанія, ломбард мають право призначити працівника, відповідального за виконання вимог, визначених цією статтею. Правовий статус, повноваження, підзвітність та підпорядкування такого працівника, а також вимоги до нього визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.
5. Порядок здійснення Регулятором контролю за дотриманням вимог щодо структури власності фінансової компанії, ломбарду визначається нормативно-правовими актами Регулятора.
6. Власники істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді повинні мати бездоганну ділову репутацію та відповідати іншим вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Регулятора.
7. Фінансова компанія, ломбард зобов’язані разом з повідомленням Регулятора про зміну структури власності, якщо зміни структури власності стосуються набуття або збільшення істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді таким чином, що юридична або фізична особа стала володіти або контролювати 10, 25 або 50 і більше відсотків статутного капіталу фінансової компанії, ломбарду чи правом голосу за акціями (частками) у статутному капіталі фінансової компанії, ломбарду та/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив або здійснювати контроль над управлінням чи діяльністю фінансової компанії, ломбарду, з метою перевірки відповідності власника істотної участі вимогам законодавства надати інформацію та документи, встановлені нормативно-правовими актами Регулятора.
Особа, яка має намір передати істотну участь у фінансовій компанії, ломбарді будь-якій іншій особі або зменшити таку участь настільки, що її частка у статутному капіталі фінансової компанії, ломбарду чи право голосу виявиться нижчою за рівні, визначені абзацом першим цієї частини, або передати контроль щодо фінансової компанії, ломбарду іншій особі, зобов’язана повідомити про це Регулятора в порядку, установленому нормативно-правовими актами Регулятора.
Власники істотної участі та ключові учасники фінансової компанії, ломбарду зобов’язані надавати фінансовій компанії, ломбарду інформацію та документи, необхідні для формування відомостей про структуру власності фінансової компанії, ломбарду та для направлення до Регулятора повідомлення, передбаченого цією статтею, у порядку, обсязі та строки, встановлені нормативно-правовими актами Регулятора.
8. Регулятор має право визначати наявність значного впливу та/або контролю над управлінням або діяльністю фінансової компанії, ломбарду та визнавати особу власником істотної участі в фінансовій компанії, ломбарді. Ознаки наявності значного впливу та/або контролю над управлінням або діяльністю фінансової компанії, ломбарду визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.
Регулятор у разі невідповідності власника істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді вимогам цього Закону або нормативно-правових актів Регулятора визнає структуру власності фінансової компанії, ломбарду такою, що не відповідає вимогам законодавства України, вимагає усунення порушення і тимчасово, до усунення порушення, забороняє власнику істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді використання права голосу та застосовує наслідки невідповідності структури власності вимогам законодавства України.
Стаття 41. Організація систем корпоративного управління і внутрішнього контролю фінансової компанії та ломбарду
1. Фінансова компанія, ломбард організовує та забезпечує функціонування систем корпоративного управління і внутрішнього контролю з урахуванням особливостей виду своєї діяльності, характеру і переліку послуг, які вони надають, ризиків, притаманних такій діяльності, особливостей, встановлених законами з питань регулювання діяльності господарських товариств та юридичних осіб інших організаційно-правових форм, відповідно до того, в якій організаційно-правовій формі вони створені, а також нормативно-правовими актами Регулятора.
2. Фінансова компанія, ломбард має право створити у своїй структурі окремі підрозділи внутрішнього аудиту, управління ризиками та контролю за дотриманням норм (комплаєнс) або покласти виконання відповідних функцій на відповідальних працівників.
Стаття 42. Вимоги до керівників фінансової компанії та ломбарду
1. Керівники фінансової компанії, ломбарду протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо бездоганної ділової репутації та професійної придатності, визначеним нормативно-правовими актами Регулятора.
Незалежні члени наглядової ради (далі - незалежні директори), у разі їх призначення, повинні відповідати вимогам щодо незалежності, встановленим законами з питань регулювання діяльності господарських товариств.
2. Фінансова компанія, ломбард зобов’язані на постійній основі здійснювати перевірку керівників на відповідність кваліфікаційним вимогам, а незалежних директорів (за наявності) - також і на відповідність вимогам щодо незалежності, у тому числі перед призначенням таких осіб на посади керівників, та забезпечувати контроль такої відповідності.
Фінансова компанія, ломбард несе відповідальність за виконання обов’язку перевірки керівника фінансової компанії, ломбарду на відповідність кваліфікаційним вимогам та вимогам щодо незалежності (за необхідності).
3. Керівники фінансової компанії, ломбарду вступають на посаду з дня їх призначення (обрання).
4. Фінансова компанія, ломбард у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора, зобов’язані повідомити Регулятора про призначення особи на посаду керівника та надати документи, що підтверджують проведену перевірку відповідності такої особи кваліфікаційним вимогам та вимогам щодо незалежності (за необхідності).
5. Фінансова компанія, ломбард зобов’язані повідомляти Регулятора у порядку, встановленому його нормативно-правовими актами, про зміну своїх керівників, у тому числі про звільнення або призначення (обрання, набуття повноважень або припинення повноважень), протягом п’яти робочих днів з дня такої зміни.
6. У разі виявлення фінансовою компанією, ломбардом чи Регулятором невідповідності керівника (кандидата на посаду керівника) кваліфікаційним вимогам, керівник (кандидат на посаду керівника) може звернутися до Регулятора у встановленому його нормативно-правовими актами порядку з клопотанням про незастосування до нього виявленої ознаки небездоганної ділової репутації та/або надати додаткові документи/пояснення про його відповідність вимогам щодо професійної придатності.
Регулятор має право запросити керівника (кандидата на посаду керівника) на розгляд питання щодо його відповідності кваліфікаційним вимогам для надання пояснень.
У разі прийняття Регулятором за результатами оцінювання ділової репутації та професійної придатності керівника фінансової компанії, ломбарду рішення про визнання ділової репутації керівника небездоганною та/або рішення про невідповідність керівника фінансової компанії, ломбарду вимогам щодо професійної придатності Регулятор має право вимагати заміни такого керівника.
Регулятор вимагає припинення повноважень керівника фінансової компанії, ломбарду, якщо за результатами здійснення нагляду виявлено, що такий керівник:
1) не відповідає кваліфікаційним вимогам; та/або
2) не забезпечує належного виконання своїх посадових обов’язків, що призвело до порушення вимог законодавства України.
Фінансова компанія, ломбард зобов’язані на вимогу Регулятора вжити заходів для припинення повноважень такого керівника, а також для обрання/призначення іншої особи на відповідну посаду, якщо це вимагається законодавством України.
7. Керівник фінансової компанії, ломбарду, стосовно якого Регулятор висунув вимогу про припинення повноважень, зобов’язаний утриматися від вчинення дій, прийняття рішень та припинити виконання покладених на нього посадових обов’язків з дня, наступного за днем отримання такої вимоги Регулятора.
8. Законом можуть встановлюватися обмеження щодо обіймання керівниками фінансової компанії, ломбарду посад в інших юридичних особах або надання ними послуг (виконання робіт) іншим юридичним особам на підставі цивільно-правового договору.
9. Керівники фінансових компаній, ломбардів зобов’язані утримуватися від вчинення дій та/або прийняття рішень, якщо це може призвести до виникнення конфлікту інтересів та/або перешкодити належному виконанню такими особами своїх посадових обов’язків в інтересах фінансової компанії, ломбарду.
Стаття 43. Звітність та обов’язки щодо інформування Регулятора фінансовими компаніями, ломбардами та фінансовими групами
1. Фінансові компанії, ломбарди, уповноважені особи фінансової групи зобов’язані подавати до Регулятора:
1) фінансову звітність, звіт про управління (консолідовану фінансову звітність, консолідований звіт про управління - у разі якщо фінансова компанія або ломбард є материнською компанією);
2) консолідовану та субконсолідовану звітність фінансової групи (у разі якщо фінансова компанія або ломбард є відповідальною особою фінансової групи);
3) регуляторну звітність;
4) іншу інформацію про діяльність фінансової компанії, ломбарду, яка є необхідною для цілей нагляду за діяльністю фінансової компанії, ломбарду, а також перевірки фінансової компанії, ломбарду з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
2. Нормативно-правовими актами Регулятора встановлюються:
1) перелік показників регуляторної звітності, вимоги до структури пояснювальних записок до звітності;
2) порядок та строки складання, подання і оприлюднення регуляторної звітності та інформації про діяльність фінансової компанії, ломбарду, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті;
3) перелік показників звіту про управління (консолідованого звіту про управління) фінансової компанії, ломбарду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
3. Фінансова компанія, ломбард зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня настання відповідної події інформувати Регулятора у встановленому ним порядку про:
1) будь-які суттєві зміни у відомостях та/або документах, поданих до Регулятора з метою отримання ліцензії, при цьому ознаки та критерії суттєвих змін визначаються нормативно-правовими актами Регулятора;
2) прийняття рішення про припинення діяльності фінансової компанії, ломбарду або відкриття провадження у справі про банкрутство фінансової компанії, ломбарду;
3) вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення керівнику фінансової компанії, ломбарду або фізичній особі - власнику істотної участі;
4) виявлені факти щодо керівників фінансової компанії, ломбарду, які свідчать про їх невідповідність кваліфікаційним вимогам, а також про наявність інформації, яка може свідчити/свідчить про можливий негативний вплив на забезпечення виконання такими особами своїх функцій, а також про конфлікт інтересів у фінансовій компанії, ломбарді;
5) виявлені факти стосовно власника істотної участі, які свідчать про його невідповідність вимогам щодо ділової репутації;
6) передачу на аутсорсинг функції бухгалтерського обліку (у разі якщо фінансова компанія, ломбард не є підприємством, що становить суспільний інтерес), а якщо відповідно до цього Закону Регулятором встановлено вимоги до системи управління ризиками фінансових компаній, ломбардів - також про передачу на аутсорсинг функції з управління ризиками.
4. У разі виявлення недостовірної фінансової звітності фінансова компанія, ломбард самостійно або на вимогу Регулятора протягом одного місяця з дня виявлення або з дня отримання такої вимоги Регулятора зобов’язані спростувати опубліковану недостовірну фінансову звітність у такий самий спосіб, у який вона була оприлюднена, а також оприлюднити виправлену фінансову звітність.
5. У разі подання до Регулятора та/або оприлюднення недостовірної (неповної) фінансової звітності, а також недотримання порядку спростування такої звітності голова виконавчого органу (одноосібний виконавчий орган) та головний бухгалтер фінансової компанії, ломбарду несуть відповідальність, встановлену законодавством України.
Стаття 44. Аутсорсинг у фінансових компаніях та ломбардах
1. Фінансова компанія, ломбард відповідно до статті 18 цього Закону має право передавати на аутсорсинг свої функції, окремі процеси в межах таких функцій, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
До особи, яка надає послуги з аутсорсингу, переходять обов’язки особи, відповідальної за функцію фінансової компанії, ломбарду, яка повністю або частково передається на аутсорсинг.
До фізичної особи - підприємця, яка відповідатиме за здійснення функції, а в разі якщо послуги з аутсорсингу надаються юридичною особою - до працівника такої юридичної особи, застосовуються вимоги цього Закону та нормативно-правових актів Регулятора до особи, відповідальної за відповідну функцію (за наявності).
2. Фінансова компанія, ломбард, які не є підприємством, що становить суспільний інтерес, мають право у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора, передавати на аутсорсинг функцію ведення бухгалтерського обліку, внутрішнього аудиту, управління ризиками та/або контролю за дотриманням норм (комплаєнс) та/або окремі завдання чи процеси в межах таких функцій. Інші функції чи процеси в межах таких функцій така фінансова компанія, ломбард може передавати на аутсорсинг у встановленому ними порядку на підставі укладених договорів.
3. Фінансова компанія, ломбард несе повну відповідальність за дотримання вимог цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Регулятора при передачі на аутсорсинг будь-яких функцій, окремих процесів у межах таких функцій.
4. Фінансова компанія, ломбард призначає із числа своїх працівників особу (осіб), відповідальну (відповідальних) за аутсорсинг, у разі якщо така фінансова компанія, ломбард передає на аутсорсинг функцію з ведення бухгалтерського обліку або функцію з управління ризиками (крім аутсорсингу виконання окремих завдань та процесів у межах виконання такої функції), якщо відповідно до частини першої статті 41 цього Закону Регулятором встановлено вимоги до системи управління ризиками фінансової компанії, ломбарду.
Кваліфікаційні вимоги до такої особи та порядок її взаємодії з Регулятором встановлюються нормативно-правовими актами Регулятора.
5. Регулятор має право здійснювати оцінювання роботи осіб, які на умовах аутсорсингу виконують функцію з ведення бухгалтерського обліку, а також якщо відповідно до частини першої статті 41 цього Закону Регулятором встановлено вимоги до системи управління ризиками фінансової компанії, ломбарду - функцію з управління ризиками (крім аутсорсингу виконання окремих завдань та процесів у межах виконання таких функцій).
Регулятор за результатами проведеного оцінювання та виявлення порушень у роботі таких осіб має право:
1) вимагати дострокового припинення договорів аутсорсингу з особою (особами), яка (які) на умовах аутсорсингу здійснюють такі функції;
2) вимагати заміни особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за аутсорсинг таких функцій;
3) надавати вказівки щодо усунення недоліків у виконанні функції, окремих завдань та процесів у межах такої функції, переданих на аутсорсинг.
Фінансові компанії, ломбарди, а також особи, які надають послуги на умовах аутсорсингу, зобов’язані виконувати вимоги Регулятора, передбачені абзацом другим цієї частини.
Стаття 45. Використання Кредитного реєстру фінансовими компаніями
1. Фінансові компанії, що мають право надавати хоча б одну з фінансових послуг, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 29 цього Закону, подають та отримують інформацію з Кредитного реєстру відповідно до статті 27 цього Закону та в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
2. Перелік інформації, яка подається фінансовою компанією до Кредитного реєстру, визначається частиною третьою статті 27 цього Закону.
Обсяг інформації, яка подається фінансовою компанією до Кредитного реєстру, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
3. Національний банк України відповідно до статті 27 цього Закону та своїх нормативно-правових актів надає фінансовим компаніям доступ до інформації з Кредитного реєстру про кредитні операції, зазначені в абзаці першому частини восьмої статті 27 цього Закону. Така інформація надається фінансовій компанії лише щодо боржників (та/або їх пов’язаних осіб), які є боржниками (та/або їх пов’язаними особами) цієї фінансової компанії, або за наявності документально підтвердженого звернення особи щодо наміру здійснити кредитну операцію з цією фінансовою компанією та включає:
1) відомості, що ідентифікують боржника, а саме:
а) для фізичних осіб - резидентів - прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
б) для юридичних осіб - резидентів - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи;
в) для фізичних осіб - нерезидентів - прізвище та ім’я (додатково зазначається по батькові за наявності у фізичної особи - нерезидента), дата народження, ідентифікаційний номер, який вони мають у країні постійного місця проживання, якщо це передбачено законодавством цієї країни, або серія і номер паспорта чи іншого документа, що його замінює;
г) для юридичних осіб - нерезидентів - повне найменування, ідентифікаційний код чи реєстраційний номер відповідно до вимог законодавства - місця реєстрації юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи;
2) інформація про умови кредитної операції та виконання зобов’язань за кредитною операцією:
а) вид кредиту/наданого фінансового зобов’язання;
б) номер кредитного договору;
в) дата укладення кредитного договору;
г) загальна сума кредиту/сума наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;
ґ) заборгованість за кредитною операцією/залишок фінансового зобов’язання;
д) вид валюти зобов’язання/наданого фінансового зобов’язання;
е) кінцева дата погашення кредиту/дії наданого фінансового зобов’язання відповідно до договору;
є) розмір простроченої заборгованості;
ж) кількість днів прострочення;
з) інформація про списання кредиту з балансу фінансової установи;
и) коментар боржника щодо інформації, розміщеної стосовно нього у Кредитному реєстрі, з якою він не згоден (за наявності);
3) інформація про належність боржника до пов’язаних з кредитором осіб;
4) інформація про забезпечення виконання зобов’язань за кредитною операцією, у тому числі порукою (дата укладення договору про забезпечення виконання зобов’язання, вид та сума забезпечення).
4. Національний банк України у встановленому ним порядку надає фінансовим компаніям доступ до інформації з Кредитного реєстру про будь-які кредитні операції боржника, необхідної для виконання кредитодавцем вимог Національного банку України щодо управління кредитним ризиком. Така інформація надається кредитодавцю лише стосовно боржників (та/або їх пов’язаних осіб), які є боржниками (та/або їх пов’язаними особами) цього кредитодавця та включає відомості про:
1) загальний розмір заборгованості боржника за всіма його кредитними операціями;
2) наявність прострочення виконання зобов’язань хоча б за однією кредитною операцією, максимальний строк такого прострочення та події дефолту.
5. Фінансові компанії зобов’язані використовувати інформацію, отриману з Кредитного реєстру з метою управління кредитним ризиком.
Стаття 46. Порядок здійснення нагляду за діяльністю фінансових компаній та ломбардів
1. Регулятор здійснює нагляд за діяльністю фінансових компаній, ломбардів із застосуванням ризик-орієнтованого підходу та принципу співмірності (пропорційності) відповідно до цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Регулятора.
2. У межах здійснення нагляду Регулятор має право:
1) застосовувати коригувальні заходи;
2) застосовувати заходи впливу;
3) письмово вимагати від фінансової компанії, ломбарду інформацію та копії документів, а також письмові пояснення з питань їх діяльності;
4) проводити інспекційні перевірки.
3. Фінансова компанія, ломбард, їх керівники (керівник) зобов’язані (зобов’язаний) надавати на письмову вимогу Регулятора інформацію та копії документів, передбачені пунктом 3 частини другої цієї статті.
Стаття 47. Інспектування фінансових компаній та ломбардів
1. Регулятор здійснює інспекційні перевірки фінансових компаній, ломбардів у порядку та відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею та нормативно-правовими актами Регулятора.
2. Інспекційні перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності діяльності фінансової компанії, ломбарду, достовірності поданої ними звітності і дотримання ними вимог законодавства України у сфері фінансових послуг, в тому числі нормативно-правових актів Регулятора.
3. Регулятор зобов’язаний повідомити фінансову компанію, ломбард про проведення планової перевірки не пізніше, ніж за десять календарних днів до початку її проведення.
4. Підставами для проведення позапланової інспекційної перевірки фінансової компанії, ломбарду є:
1) виявлення у документах, що подаються до Регулятора згідно із законодавством України інформації, що вказує на недотримання фінансовою компанією, ломбардом/фінансовою групою вимог законодавства України, та/або надання фінансовою компанією, ломбардом недостовірної інформації;
2) перевірка виконання фінансовою компанією, ломбардом вимоги про усунення порушень законодавства України, висунутої Регулятором за результатами здійснення нагляду;
3) неподання фінансовою компанією, ломбардом у встановлений законодавством строк звітності, інших документів та інформації, подання яких вимагається відповідно до законодавства України, та/або у встановлених цим Законом випадках - на вимогу Регулятора;
4) результати аналізу звернень споживачів у частині порушень законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, вчинених фінансовою компанією, ломбардом, що спричинили шкоду їхнім правам та законним інтересам, з доданими документами чи їх копіями, що підтверджують такі порушення;
5) наявність фактів, що свідчать про погіршення фінансового стану фінансової компанії, ломбарду та/або підвищення ступеня ризику від здійснюваної діяльності фінансової компанії, ломбарду або про здійснення діяльності з надання фінансових послуг без ліцензії;
6) необхідність перевірки виконання фінансовою компанією, ломбардом установлених Регулятором вимог і обмежень.
Позапланові інспекційні перевірки можуть проводитися з інших обґрунтованих підстав, визначених нормативно-правовими актами Регулятора.
Рішення про проведення позапланової перевірки підписується керівником Регулятора або уповноваженою ним посадовою особою.
5. Про проведення позапланової інспекційної перевірки Регулятор повідомляє фінансову компанію, ломбард не пізніше дня початку її проведення.
6. Фінансова компанія, ломбард зобов’язані забезпечити уповноваженим особам умови для проведення інспекційної перевірки та вільний доступ у робочий час до всіх приміщень фінансової компанії, ломбарду.
Керівники фінансової компанії, ломбарду зобов’язані забезпечити безоплатне надання уповноваженим особам доступу в режимі перегляду до всіх інформаційних систем фінансової компанії, ломбарду, необхідних для проведення перевірки, вибірки та вивантаження необхідної інформації для її подальшого аналізу, консультаційної підтримки з питань функціонування таких систем, а також інформації, документів та письмових пояснень з питань діяльності фінансової компанії, ломбарду.
Керівники та/або працівники фінансової компанії, ломбарду зобов’язані безоплатно надавати уповноваженим особам інформацію, копії документів, у тому числі тієї (тих), що зберігається (зберігаються) в інформаційних системах такої фінансової компанії, ломбарду, у порядку, встановленому Регулятором.
7. Уповноважені особи мають право одержувати від фінансової компанії, ломбарду інформацію, документи та їх копії, письмові пояснення з питань діяльності фінансової компанії, ломбарду, усні пояснення керівників та/або працівників, вилучати (виносити за межі фінансової компанії, ломбарду) письмові пояснення, а також виготовляти та вилучати (виносити за межі фінансової компанії, ломбарду) копії документів з питань діяльності фінансової компанії, ломбарду, у тому числі копії документів, що свідчать про порушення законодавства України.
Не допускається надання Регулятором та/або уповноваженими особами матеріалів інспекційної перевірки третім особам у разі, якщо в матеріалах перевірки відсутні дані про факти порушення законодавства України, крім випадків, визначених статтею 12 цього Закону.
8. У ході перевірки фінансової компанії, ломбарду уповноважені Регулятором особи мають право перевіряти будь-яку звітність афілійованої особи та спорідненої особи фінансової компанії, ломбарду щодо взаємовідносин з фінансовою компанією, ломбардом з метою визначення впливу відносин з цією особою на стан фінансової компанії, ломбарду. Для цілей такої перевірки на афілійованих та споріднених осіб фінансової компанії, ломбарду поширюються положення частин шостої і сьомої цієї статті.
Стаття 48. Коригувальні заходи та заходи впливу, які застосовуються до фінансових компаній та ломбардів
1. Регулятор має право застосовувати до фінансової компанії, ломбарду коригувальні заходи або заходи впливу.
2. У разі виявлення у діяльності фінансової компанії, ломбарду потенційних ризиків, які можуть призвести до порушення вимог законодавства України, та/або у разі виявлення обставин і ризиків, що негативно впливають або можуть негативно вплинути на фінансовий стан фінансової компанії, ломбарду, недоліків у їхній діяльності, у тому числі якості корпоративного управління, систем управління ризиками та внутрішнього контролю, Регулятор має право застосувати до фінансової компанії, ломбарду коригувальні заходи.
Коригувальні заходи полягають у наданні Регулятором рекомендацій про вчинення дій або необхідність утриматися від вчинення дій з метою уникнення ризиків у діяльності фінансових компаній, ломбардів.
3. Регулятор має право прийняти рішення про застосування коригувальних заходів до необмеженого кола фінансових компаній, ломбардів у разі виявлення під час здійснення нагляду однотипних недоліків у діяльності фінансових компаній, ломбардів чи порушень ними вимог законодавства України. Регулятор оприлюднює таке рішення шляхом його розміщення на сторінці офіційного інтернет-представництва Регулятора у встановленому ним порядку.
4. Регулятор адекватно вчиненому порушенню та/або рівню загрози, у разі порушення фінансовими компаніями, ломбардами, їх посадовими особами, керівниками, власниками істотної участі вимог цього Закону та/або інших законів та/або нормативно-правових актів, вимог, рішень та/або розпоряджень Регулятора; та/або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам клієнтів чи кредиторів фінансової компанії, ломбарду та/або застосування іноземними державами або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями санкцій до фінансової компанії, ломбарду чи власника істотної участі у них, що становлять загрозу інтересам клієнтів та кредиторів фінансової компанії, ломбарду та/або стабільності фінансової системи, застосовує один чи декілька заходів впливу, до яких належать:
1) вимога до фінансової компанії, ломбарду, їх керівників про вжиття заходів, спрямованих на усунення (виправлення) виявлених під час нагляду порушень та приведення діяльності фінансової компанії, ломбарду у відповідність з вимогами законодавства;
2) письмове застереження про вчинення порушення фінансовою компанією, ломбардом чи виявлення недоліків у діяльності фінансової компанії, ломбарду або їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі;
3) скликання засідання органів управління фінансової компанії, ломбарду;
4) встановлення для фінансової компанії, ломбарду додаткових пруденційних вимог;
5) обмеження, зупинення чи припинення окремих видів фінансових, супровідних або інших послуг чи операцій, що надаються або здійснюються фінансовою компанією, ломбардом та/або їх відокремленими підрозділами, або обмеження кола осіб, яким можуть надаватися такі послуги чи операції;
6) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі фінансовій компанії, ломбарду, до діяльності яких застосовуються пруденційні вимоги або у випадку тимчасової заборони права голосу відповідно до частини одинадцятої цієї статті;
7) накладення штрафів на:
а) фінансову компанію, ломбард, але у розмірі не більш як 0,1 відсотка суми активів станом на останню звітну дату, що передує прийняттю рішення про застосування відповідного заходу впливу, крім штрафів, передбачених статтею 28 цього Закону;
б) посадових осіб фінансової компанії, ломбарду відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Регулятора.
Рішення Регулятора про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу може застосовуватися одночасно із застосуванням заходу впливу у вигляді письмового застереження про вчинення порушення чи про виявлення недоліків у діяльності;
8) накладення штрафів відповідно до статті 28 цього Закону;
9) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді права голосу (тимчасова заборона права голосу);
10) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи фінансової компанії, ломбарду від посади;
11) вимога припинення повноважень керівника фінансової компанії, ломбарду;
12) обмеження, припинення реклами фінансових послуг;
13) анулювання ліцензії фінансової компанії, ломбарду.
Регулятор застосовує заходи впливу за порушення фінансовою компанією, ломбардом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
5. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до фінансової компанії, ломбарду, їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі, має здійснюватися з урахуванням:
1) характеру допущених порушень, повторності та/або систематичності їх здійснення;
2) причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;
3) особливостей виду діяльності на ринку фінансових послуг, характеру і обсягів послуг, які надаються;
4) загального фінансового стану фінансової компанії, ломбарду, їх посадових осіб, керівників, власників істотної участі;
5) ступеня відповідальності фінансової компанії, ломбарду, рівня співпраці з Регулятором, наявності чи відсутності у фінансової компанії, ломбарду випадків притягнення до відповідальності за вчинення порушення законодавства України, а також заходів, вжитих фінансовою компанією, ломбардом з метою запобігання повторному вчиненню порушення;
6) оцінки можливих негативних наслідків для клієнтів і кредиторів фінансової компанії, ломбарду або для фінансової стабільності.
6. Регулятор не застосовує заходи впливу у разі, якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до прийняття Регулятором рішення про застосування заходу впливу, крім випадків застосування заходу впливу у вигляді штрафних санкцій за порушення, передбачені статтею 28 цього Закону.
7. Рішення про застосування заходу впливу може бути оскаржено у судовому порядку відповідно до закону.
8. Рішення Регулятора про застосування заходу впливу обов’язково має містити:
1) відомості про встановлені обставини (факти);
2) кількісні та якісні оцінки, висновки Регулятора, включаючи обґрунтування адекватності застосування відповідного заходу впливу на підставі встановлених обставин (фактів);
3) відомості про результати розгляду пояснень/заперечень фінансової компанії, ломбарду, їх посадових осіб або іншої особи, яка стала об’єктом перевірки Регулятора, щодо якої прийнято рішення (за наявності).
9. Регулятор у разі розгляду питань щодо застосування заходів впливу або коригувальних заходів до фінансової компанії, ломбарду має право запрошувати для надання пояснень уповноважену особу (уповноважених осіб) цієї фінансової компанії, ломбарду або іншу особу, яка стала об’єктом перевірки Регулятора та щодо якої має бути прийнято таке рішення.
10. Застереження про вчинення порушення фінансовою компанією, ломбардом може бути письмовим та направлятися безпосередньо фінансовій компанії, ломбарду або публічним та оприлюднюватися шляхом розміщення на сторінці офіційного інтернет-представництва Регулятора у встановленому нормативно-правовими актами Регулятора порядку.
11. Тимчасова заборона права голосу застосовується шляхом заборони використання права голосу:
1) власнику прямої істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді - щодо належних йому акцій (паїв, часток) фінансової компанії, ломбарду;
2) власнику опосередкованої істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді - щодо акцій (паїв, часток), які належать акціонеру (учаснику) фінансової компанії, ломбарду, через якого така особа володіє опосередкованою істотною участю у фінансовій компанії, ломбарді.
Тимчасова заборона права голосу передбачає заборону акціонеру (учаснику) фінансової компанії, ломбарду голосувати на загальних зборах акціонерів (учасників) фінансової компанії, ломбарду та будь-яким чином брати участь в управлінні фінансовою компанією, ломбардом, а також заборону на виплату дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі такому акціонеру (учаснику). У разі застосування тимчасової заборони права голосу Регулятор визначає кількість акцій (паїв, часток), права за якими обмежуються.
Тимчасова заборона права голосу може бути застосована додатково до інших заходів впливу, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У разі прийняття загальними зборами акціонерів (учасників)/єдиним акціонером (учасником) фінансової компанії, ломбарду рішення з використанням права голосу особою (особами), якій (яким) Регулятор тимчасово заборонив використання права голосу на загальних зборах акціонерів (учасників) фінансової компанії, ломбарду, таке рішення є нікчемним.
Регулятор у разі застосування тимчасової заборони права голосу визначає спосіб та строки усунення порушення. У разі неусунення порушення у визначені строки Регулятор має право анулювати ліцензію відповідно до статті 50 цього Закону.
У разі застосування тимчасової заборони права голосу особі забороняється збільшувати участь у цій фінансовій компанії або цьому ломбарді.
У разі тимчасової заборони права голосу право голосу щодо акцій (паїв, часток) фінансової компанії, ломбарду, а також право брати участь в управлінні фінансовою компанією, ломбардом переходять до довіреної особи, обраної Регулятором з числа осіб, запропонованих фінансовою компанією, ломбардом, та призначеної Регулятором.
Довірена особа зобов’язана на момент призначення Регулятором та протягом усього часу, упродовж якого вона зберігає свій статус, відповідати вимогам, установленим нормативно-правовими актами Регулятора, у тому числі вимогам щодо бездоганної ділової репутації.
Довірена особа під час голосування на загальних зборах акціонерів (учасників) або в рамках іншої участі в управлінні фінансовою компанією, ломбардом зобов’язана діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління фінансовою компанією, ломбардом, керуючись принципом забезпечення та захисту прав та інтересів фінансової компанії, ломбарду, їхніх кредиторів і клієнтів, і повідомляти Регулятора про прийняті нею рішення/вчинені дії в день їх прийняття/вчинення.
Якщо фінансова компанія, ломбард створені у формі акціонерного товариства, Регулятор направляє копію прийнятого рішення про тимчасову заборону/відновлення права голосу депозитарній установі, яка обслуговує рахунок у цінних паперах відповідного акціонера, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення.
12. Особу, яку на підставі розпорядження Регулятора було відсторонено від посади (виконання повноважень) або якій тимчасово заборонено право голосу, може бути поновлено на посаді (відновлено виконання повноважень) або відновлено право голосу лише на підставі рішення Регулятора або за рішенням суду.
13. Регулятор у разі порушення небанківською фінансовою групою, відповідальною особою небанківської фінансової групи, іншими учасниками небанківської фінансової групи, до якої входить фінансова компанія, ломбард, вимог цього Закону, інших законів України, нормативно-правових актів Регулятора, наявності структури фінансової групи, що унеможливлює здійснення нагляду на консолідованій основі, має право застосувати адекватно до вчиненого порушення заходи впливу, передбачені частиною четвертою цієї статті, та/або додаткові заходи впливу, до яких належать:
1) установлення для такої фінансової групи лімітів та обмежень щодо здійснення окремих видів операцій та/або діяльності;
2) заборона проведення операцій між фінансовою компанією, ломбардом та іншими учасниками такої фінансової групи;
3) вимога до фінансової компанії, ломбарду щодо відчуження часток участі в статутному капіталі або акцій дочірніх компаній, асоційованих компаній, які є членами фінансової групи, розірвання угод, на підставі яких за відсутності формального володіння здійснюється вирішальний вплив на управління та/або діяльність цих осіб.
14. Регулятор має право застосувати захід впливу у вигляді тимчасової заборони або вимоги про припинення діяльності відокремленого підрозділу фінансової компанії, ломбарду, якщо діяльність такого відокремленого підрозділу не відповідає вимогам закону та/або нормативно-правових актів Регулятора.
15. Порядок застосування до фінансових компаній, ломбардів коригувальних заходів та заходів впливу, встановлених цієї статтею, визначається нормативно-правовими актами Регулятора, чинними на момент прийняття рішення Регулятора про застосування відповідних коригувальних заходів та заходів впливу.
16. Заходи впливу, встановлені цієї статтею, можуть бути застосовані Регулятором до фінансової компанії, ломбарду протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
17. Рішення Регулятора про застосування до фінансової компанії, ломбарду заходу впливу у вигляді накладення штрафу набирає чинності з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення. У разі якщо рішення Регулятора про застосування до фінансової компанії, ломбарду заходу впливу у вигляді накладення штрафу протягом одного місяця з дня набрання ним чинності не було виконано або не було оскаржено у судовому порядку, таке рішення визнається виконавчим документом, підлягає оформленню Регулятором відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю для примусового виконання згідно із законом.
Рішення Регулятора про застосування до фінансової компанії, ломбарду заходу впливу у вигляді накладення штрафу може бути оскаржено в судовому порядку відповідно до закону. У разі якщо зазначене рішення протягом місяця з дня набрання ним чинності було оскаржено в судовому порядку та адміністративним судом було відкрито провадження у справі про оскарження зазначеного рішення, таке рішення визнається виконавчим документом з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено законність рішення Регулятора, підлягає оформленню Регулятором відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю для примусового виконання згідно із законом.
( Абзац другий частини сімнадцятої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3994-IX від 08.10.2024 )
18. Інформація про застосовані Регулятором до фінансових компаній, ломбардів заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення оприлюднюється шляхом розміщення на сторінці офіційного Інтернет-представництва Регулятора у встановленому законом та нормативно-правовими актами Регулятора порядку.
Стаття 49. Реорганізація та виділ фінансових компаній та ломбардів
1. Фінансова компанія, ломбард можуть бути реорганізовані за рішенням власників фінансової компанії, ломбарду в порядку, визначеному законодавством України.
2. Фінансова компанія, ломбард, створені у результаті реорганізації (злиття або поділу), або які не припиняються як юридична особа у результаті приєднання до неї (нього) іншої юридичної особи, або створені шляхом виділу з іншої фінансової компанії, ломбарду, повинні відповідати визначеним цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора вимогам до відповідного виду діяльності з надання фінансових послуг або привести свою діяльність у відповідність із такими вимогами протягом шести місяців з дня завершення реорганізації або виділу.
3. Якщо фінансова компанія, ломбард припиняється в результаті злиття і їх правонаступник має намір провадити вид діяльності з надання фінансових послуг, на здійснення якого фінансова компанія, ломбард мали ліцензію, такий правонаступник має право провадити у строк, що не перевищує шести місяців, такий вид діяльності з надання фінансових послуг на підставі ліцензії фінансової компанії, ломбарду, що припинилися. Після закінчення цього строку правонаступник зобов’язаний отримати нову ліцензію, а раніше видана ліцензія підлягає анулюванню.
4. Якщо фінансова компанія, ломбард припиняється в результаті поділу, лише один правонаступник за згодою інших правонаступників має право провадити вид діяльності з надання фінансових послуг, на здійснення якого фінансова компанія, ломбард мали ліцензію. Такий правонаступник має право провадити у строк, що не перевищує шести місяців, такий вид діяльності з надання фінансових послуг на підставі ліцензії фінансової компанії, ломбарду, що припинилися. Після закінчення цього строку правонаступник зобов’язаний отримати нову ліцензію, а раніше видана ліцензія підлягає анулюванню.
5. Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, яка є фінансовою компанією, ломбардом, здійснюється на підставі відповідного рішення Регулятора за формою, встановленою нормативно-правовими актами Регулятора, та інших документів, перелік яких встановлений законом для державної реєстрації юридичних осіб.
6. Зміна найменування фінансової компанії, ломбарду (акціонерного товариства) у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку із перетворенням фінансової компанії, ломбарду з однієї форми господарського товариства в іншу форму господарського товариства не є підставою для переоформлення ліцензії. У такому разі фінансова компанія, ломбард мають право продовжувати здійснення діяльності з надання фінансових послуг на підставі виданої раніше такій фінансовій компанії, ломбарду ліцензії.
Стаття 50. Анулювання ліцензії та виключення з ліцензії окремого виду фінансових послуг
1. Регулятор приймає рішення про анулювання ліцензії на діяльність фінансової компанії або ліцензії на діяльність ломбарду з таких підстав:
1) за письмовою заявою фінансової компанії, ломбарду про анулювання ліцензії;
2) наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення фінансової компанії, ломбарду як юридичної особи;
3) виявлення у документах, що подавалися фінансовою компанією, ломбардом для видачі ліцензії, недостовірної інформації;
4) визнання фінансової компанії, ломбарду банкрутом;
5) невиконання фінансовою компанією, ломбардом вимоги Регулятора про усунення виявлених порушень або вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;
6) повторне порушення фінансовою компанією, ломбардом вимог, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, що регулюють умови ліцензування діяльності з надання фінансових послуг. Повторним вважається порушення, вчинене протягом одного року з дня прийняття Регулятором рішення про застосування заходу впливу щодо порушення фінансовою компанією, ломбардом вимог, у зв’язку з порушенням яких було застосовано такий захід впливу;
7) фінансова компанія, ломбард не розпочали здійснення діяльності з надання фінансових послуг протягом шести місяців з дати отримання ліцензії;
8) фінансова компанія, ломбард не провадять діяльності з надання фінансових послуг протягом шести місяців поспіль;
9) невідповідність структури власності фінансової компанії, ломбарду вимогам, встановленим законодавством України;
10) невідповідність діяльності фінансової компанії, ломбарду вимогам до здійснення діяльності з надання фінансових послуг, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора;
11) встановлення (виявлення) порушення фінансовою компанією, ломбардом законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення після застосування Регулятором до фінансової компанії, ломбарду не менше двох заходів впливу за порушення законодавства у цій сфері протягом двох років поспіль;
12) невідповідність власників істотної участі у фінансовій компанії, ломбарді вимогам, установленим цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора, за умови що така невідповідність не може бути усунена протягом шести місяців з дня її виявлення;
13) відмова фінансової компанії, ломбарду у проведенні перевірки Регулятором, зокрема недопущення уповноважених осіб Регулятора до здійснення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до інформаційних систем та/або приміщень, об’єктів, що використовуються при наданні фінансових послуг, або відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси фінансової компанії, ломбарду на час проведення перевірки;