Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор), який має намір щодо укладення договору про взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж або щодо зміни чи розірвання такого договору, зобов’язаний письмово подати свої пропозиції щодо взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж відповідному постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператору).
Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор), який отримав письмову пропозицію щодо взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж від іншого постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора), повинен відповісти на неї протягом 20 календарних днів з дня її одержання.
4. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор), який отримав письмову пропозицію щодо взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж, має право обґрунтовано відмовити у взаємоз’єднанні з електронною комунікаційною мережею іншого постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора) у разі наявності таких підстав:
( Абзац перший частини четвертої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4345-IX від 15.04.2025 )
1) відсутності постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора) у реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, крім постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора) Європейського Союзу, визначеного абзацом четвертим частини другої статті 16 цього Закону;
( Пункт 1 частини четвертої статті 33 в редакції Закону № 4345-IX від 15.04.2025 )
2) відсутності технічної можливості для здійснення взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж;
3) в інших випадках, передбачених обов’язковими вимогами до договору про взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж, які встановлює регуляторний орган.
Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор) не має права відмовити у взаємоз’єднанні з електронною комунікаційною мережею іншого постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора), крім випадків, зазначених у цій частині.
( Абзац п’ятий частини четвертої статті 33 в редакції Закону № 4345-IX від 15.04.2025 )
5. Регуляторний орган за наявності підстав має право своїм рішенням накласти на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів) зобов’язання щодо взаємоз’єднання їхніх мереж у випадках, якщо це необхідно для забезпечення послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації, у тому числі за відсутності взаємоз’єднання мереж.
Рішення регуляторного органу про накладення такого зобов’язання повинно містити обґрунтування та оприлюднюється на електронній регуляторній платформі, крім положень (частин), що містять інформацію з обмеженим доступом.
Регуляторний орган також має право накладати таке зобов’язання із застосуванням механізму позасудового врегулювання спорів за заявою будь-якої із сторін спору.
( Частина п’ята статті 33 в редакції Закону № 4345-IX від 15.04.2025 )
6. Інформація, отримана сторонами до, під час або після процесу переговорів щодо взаємоз’єднання мереж, повинна використовуватися виключно для цілей, в яких вона була надана, з забезпеченням її конфіденційності, якщо інше не передбачено договором.
Сторони не повинні передавати отриману інформацію будь-якій іншій стороні, в тому числі іншим підрозділам, дочірнім компаніям, якщо інше не передбачено договором.
7. Для стимулювання зацікавленості у взаємоз’єднанні електронних комунікаційних мереж постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів), які є суб’єктами мікро-, малого та середнього підприємництва, а також постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів), які здійснюють діяльність з надання послуг або доступу до мереж з обмеженим географічним охопленням території України таких послуг або мереж, регуляторний орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті визначений законодавством порядок дій, що здійснюються при встановленні взаємоз’єднання.
( Статтю 33 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 4345-IX від 15.04.2025 )
8. При прийнятті рішень, передбачених цією статтею, регуляторний орган забезпечує однакові умови взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж для однакових послуг, а також дотримання заборони для сторін взаємоз’єднання вимагати один від одного виконання будь-яких робіт, послуг, нести витрати, спрямовані на дообладнання своїх електронних комунікаційних мереж, або витрати на послуги та технічні засоби електронних комунікацій, які не пов’язані з предметом договору про взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж та не потрібні для забезпечення взаємоз’єднання мереж.
( Статтю 33 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 4345-IX від 15.04.2025 )
Стаття 34. Вимоги щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури
1. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператори) мають право вести переговори та укладати між собою договори щодо технічних, економічних та організаційних умов доступу відповідно до закону.
( Частина перша статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4345-IX від 15.04.2025 )
2. Доступ включає, в тому числі доступ до:
1) елементів електронної комунікаційної мережі та пов’язаних з нею засобів і послуг, що може включати підключення обладнання за допомогою засобів фіксованого або мобільного зв’язку, в тому числі доступ до місцевих (абонентських) ліній зв’язку та обладнання і послуг, необхідних для надання послуг через місцеву (абонентську) лінію зв’язку;
2) фізичної інфраструктури, включаючи споруди, кабельні каналізації і щогли;
3) відповідних систем програмного забезпечення, включаючи системи операційної підтримки;
4) цифрових інформаційних систем та баз даних для попереднього замовлення, надання, замовлення, надсилання запитів на здійснення технічного обслуговування та ремонту, а також виставлення рахунків;
5) ресурсу нумерації, який забезпечує ідентифікацію мереж чи систем, що надають еквівалентну функціональність;
6) мереж фіксованого і мобільного зв’язку, в тому числі для роумінгу;
7) систем умовного доступу до послуг аудіовізуальних медіа-сервісів;
( Пункт 7 частини другої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
8) доступ до послуг віртуальних мереж.
3. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор) має право за запитом отримати від іншого постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора) інформацію про те, чи належить йому певна інфраструктура електронних комунікаційних мереж за конкретним місцезнаходженням та чи є на такій інфраструктурі вільне місце для надання в користування. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор) зобов’язаний надати відповідь на такий запит протягом 30 календарних днів.
( Частина третя статті 34 в редакції Закону № 4345-IX від 15.04.2025 )
4. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператори) зобов’язані надавати іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторам), які бажають укласти договір про доступ, інформацію, необхідну для підготовки такого договору, а також запропонувати умови доступу, не гірші запропонованих іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторам).
( Статтю 34 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4345-IX від 15.04.2025 )
5. Постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторам) забороняється при наданні доступу вимагати один від одного виконання будь-яких робіт, послуг, нести витрати, спрямовані на дообладнання своїх електронних комунікаційних мереж, або витрати на послуги та технічні засоби електронних комунікацій, які не потрібні для забезпечення доступу.
( Статтю 34 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4345-IX від 15.04.2025 )
6. Регуляторний орган встановлює правила надання і отримання доступу до кабельної каналізації та правила надання її в користування, враховуючи, зокрема, забезпечення принципу недискримінації щодо доступу для операторів, постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, що є суб’єктами мікро-, малого та середнього підприємництва та з обмеженим географічним охопленням послугами електронних комунікацій.
Регуляторний орган встановлює граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації, що включають надання послуг операторами, постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг замовнику з розроблення та видачі технічних умов, погодження робочого проекту, технічного нагляду, бронювання місця, надання місця в каналі кабельної каналізації та її користування.
( Частина шоста статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4345-IX від 15.04.2025 )
7. Інформація, отримана сторонами до, під час або після процесу переговорів щодо доступу, повинна використовуватися виключно для цілей, в яких вона була надана, із забезпеченням її конфіденційності, якщо інше не передбачено договором.
Сторони не повинні передавати отриману інформацію будь-якій іншій стороні, в тому числі іншим підрозділам, дочірнім компаніям, якщо інше не передбачено договором.
8. У разі відмови в наданні доступу до кабельної каналізації або ненадання відповіді на запит про доступ до кабельної каналізації, або недосягнення згоди щодо умов доступу, будь-яка із сторін має право звернутися до регуляторного органу щодо позасудового врегулювання спору.
Стаття 35. Повноваження регуляторного органу щодо доступу
1. З метою сприяння ефективності, стійкій конкуренції, розгортанню мереж надвисокої пропускної здатності, ефективному залученню інвестицій та впровадженню інновацій або надаванню максимальної користі кінцевим користувачам регуляторний орган має право накладати зобов’язання щодо надання доступу, передбачені цією статтею, своїм рішенням або за заявою будь-якої із сторін із застосуванням механізму позасудового врегулювання спорів.
2. Для стимулювання зацікавленості в доступі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів), що є суб’єктами мікро-, малого та середнього підприємництва, а також постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів), які здійснюють діяльність з надання послуг або доступу до мереж з обмеженим географічним охопленням території України таких послуг або мереж, регуляторний орган оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті визначений законодавством порядок дій, що здійснюються для отримання доступу.
3. Без шкоди для заходів, які можуть вживатися до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом, рішення регуляторного органу щодо забезпечення доступу, прийняті відповідно до частини першої цієї статті, можуть передбачати накладення таких зобов’язань:
1) в обсязі, необхідному для забезпечення наскрізного з’єднання (з кінця в кінець), зобов’язання постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів), які контролюють доступ до кінцевих користувачів, у тому числі в обґрунтованих випадках - зобов’язання взаємоз’єднати їхні мережі відповідно до статті 33 цього Закону;
2) в обґрунтованих випадках і в обсязі, необхідному для забезпечення сумісності електронних комунікаційних послуг, - зобов’язання постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів), які контролюють доступ до кінцевих користувачів;
3) в обсязі, необхідному для забезпечення доступу кінцевих користувачів до послуг цифрового радіо- і телевізійного мовлення та пов’язаних послуг, - зобов’язання постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів), які надають послуги для потреб мовлення (у тому числі доступ кінцевим користувачам до послуг аудіовізуальних медіа), надавати доступ до прикладних програмних інтерфейсів (Application Programming Interface - API) та електронних телегідів (Electronic Program Guide - EPG) на справедливих, недискримінаційних та розумних умовах.
4. У разі якщо наскрізне з’єднання між кінцевими користувачами перебуває під загрозою через відсутність сумісності послуг міжособистісних електронних комунікацій, регуляторний орган має право накласти зобов’язання на постачальників послуг міжособистісних електронних комунікацій без використання нумерації, чиї послуги надаються на великій географічній території та використовуються значною кількістю кінцевих користувачів, забезпечити сумісність їхніх послуг. Таке зобов’язання накладається в обґрунтованих випадках, встановлених цим Законом, та в обсязі, необхідному для забезпечення зв’язку між кінцевими користувачами.
За потреби регуляторний орган також має право накладати зобов’язання у випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої цієї статті та цією частиною, для забезпечення належного доступу і взаємоз’єднання, щоб гарантувати наскрізне з’єднання і сумісність регульованих послуг роумінгу.
Таке зобов’язання накладається лише:
1) в обсязі, необхідному для забезпечення сумісності послуг міжособистісної електронної комунікації, і може включати пропорційні зобов’язання постачальників таких послуг щодо опублікування, дозволу на використання, зміну та поширення відповідної інформації органами державної влади та іншими постачальниками або зобов’язання щодо впровадження та застосування стандартів чи специфікацій (для користування електронними комунікаційними мережами, електронними комунікаційними послугами та пов’язаними засобами і пов’язаними послугами), опублікованих в Офіційному журналі Європейського Союзу, або інших відповідних європейських чи міжнародних стандартів;
2) якщо Європейська Комісія виявила значну загрозу для наскрізного з’єднання між кінцевими користувачами і ухвалила імплементаційні заходи, що визначають зміст та обсяг зобов’язань, які можуть накладатися регуляторним органом.
5. Регуляторний орган за обґрунтованим запитом приймає рішення про накладення на постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора) зобов’язання з надання доступу до абонентських ліній, кабелів та пов’язаних з ними об’єктів у будівлях або до першої точки концентрації чи розподілу (точка доступу до будинкової розподільної мережі), що визначається регуляторним органом, якщо ця точка розташована за межами будівлі. У разі якщо дублювання відповідних елементів мережі електронних комунікацій є економічно неефективним або фізично неможливим, такі зобов’язання можуть бути накладені на постачальників електронних комунікаційних мереж або власників таких абонентських ліній, кабелів та пов’язаних з ними об’єктів, якщо такі власники не є постачальниками електронних комунікаційних мереж.
Накладене регуляторним органом зобов’язання має містити обґрунтування і може включати конкретні умови щодо доступу до таких елементів мережі і пов’язаних з ними засобів та послуг, прозорості та недискримінації, розподілу витрат на доступ, які за необхідності коригуються для врахування факторів ризику.
Якщо регуляторний орган доходить висновку, враховуючи, де це доречно, зобов’язання, які випливають за результатами аналізу відповідного ринку, що зобов’язання, накладені відповідно до абзаців першого і другого цієї частини, недостатні для подолання високих і неперехідних економічних або фізичних бар’єрів для дублювання мережі, що лежать в основі існуючої або такої, що складається, ринкової ситуації, яка значно обмежує конкурентний вибір для кінцевих користувачів, він може на справедливих і обґрунтованих умовах поширити такі зобов’язання щодо доступу за межі першої точки концентрації або розподілу до точки, визначеної ним як найближча до кінцевих користувачів та здатної розмістити достатню кількість підключень кінцевих користувачів, щоб бути економічно вигідною для ефективних постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів), які запитують доступ.
У разі, якщо це виправдано технічними або економічними факторами, регуляторний орган може накладати зобов’язання щодо забезпечення фізичного чи віртуального доступу.
Зобов’язання, передбачені абзацами третім і четвертим цієї частини, не накладаються у разі, якщо регуляторний орган встановить, що:
1) постачальник електронних комунікаційних мереж, який надає послуги виключно на оптових ринках електронних комунікацій та відповідає характеристикам, визначеним частиною першою статті 96 цього Закону, забезпечує альтернативні шляхи доступу до кінцевих користувачів шляхом надання доступу до мереж високої чи надвисокої пропускної здатності будь-яким постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторам) на справедливих, недискримінаційних та розумних умовах.
Винятки, передбачені цим пунктом, можуть поширюватися на інших постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторів), які пропонують на справедливих, недискримінаційних та розумних умовах доступ до мережі надвисокої пропускної здатності, за рішенням регуляторного органу.
Винятки, передбачені цим пунктом, не застосовуються до мереж, створення яких фінансується державою;
2) накладення зобов’язань поставить під загрозу економічну чи фінансову спроможність до розгортання нової мережі, зокрема малими місцевими проектами.
Винятки, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, також застосовуються постачальниками електронних комунікаційних мереж як підстава для відмови у наданні доступу, передбаченого цією частиною.
З метою застосування положень цієї частини регуляторний орган з урахуванням настанов Органу європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC) встановлює критерії для визначення:
першої точки концентрації або розподілу (точка доступу до будинкової розподільної мережі);
точки поза межами першої точки концентрації або розподілу, здатної розміщувати достатню кількість з’єднань кінцевих користувачів, що дає змогу ефективному постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператору) подолати ідентифіковані значні бар’єри для дублювання;
того, які розгортання електронних комунікаційних мереж вважаються новими;
того, які економічні або фізичні бар’єри для дублювання мереж є високими і неперехідними;
того, які проекти вважаються малими.
6. У разі економічної недоцільності розгортання фізичної інфраструктури електронних комунікацій регуляторний орган приймає рішення про накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов’язання щодо спільного використання фізичної інфраструктури або зобов’язання укладати договори про національний роумінг, у разі якщо це необхідно для надання на відповідній території електронних комунікаційних послуг з використанням радіочастотного спектра відповідно до цього Закону.
У разі якщо заходи, передбачені цією частиною, є недостатніми для забезпечення надання електронних комунікаційних послуг, регуляторний орган може прийняти рішення про накладення зобов’язань з доступу до активної інфраструктури.
При накладенні таких зобов’язань з доступу до пасивної чи активної інфраструктури регуляторний орган має враховувати:
необхідність забезпечення послугами кінцевих користувачів на всій території України, уздовж основних транспортних шляхів та на певних територіях, а також істотного збільшення вибору і підвищення якості електронних комунікаційних послуг для кінцевих користувачів послуг;
забезпечення ефективного використання радіочастотного спектра;
технічну можливість спільного використання та пов’язані з ним умови;
стан конкуренції щодо інфраструктури та послуг електронних комунікацій;
технологічні інновації;
необхідність підтримки зацікавленості постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, на якого покладаються зобов’язання щодо розгортання мереж та інфраструктури електронних комунікацій.
У разі розгляду за зверненням однієї із сторін спору щодо зобов’язань, передбачених цією частиною, регуляторний орган має право накласти на сторону, на користь якої прийнято рішення, зобов’язання з надання спільного користування радіочастотним спектром володільцю інфраструктури на відповідній території.
7. При прийнятті рішень, передбачених цією статтею, регуляторний орган повинен забезпечити однакові умови доступу для однакових послуг, а також дотримання заборони для сторін доступу вимагати один від одного виконання будь-яких робіт, послуг, нести витрати, спрямовані на дообладнання своїх електронних комунікаційних мереж, або витрати на послуги та технічні засоби електронних комунікацій, які не пов’язані з предметом договору про доступ та не потрібні для забезпечення доступу.
Зобов’язання та умови, встановлені відповідно до цієї статті, мають бути об’єктивними, прозорими, пропорційними, недискримінаційними та накладатися після проведення консультацій з учасниками ринку відповідно та з урахуванням завдань, визначених статтею 4 цього Закону.
8. Регуляторний орган повинен оцінювати результати накладених відповідно до цієї статті зобов’язань не рідше одного разу на п’ять років після прийняття відповідного рішення та приймати, за необхідності, рішення щодо їх зміни чи скасування, враховуючи зміни, що відбуваються на ринку електронних комунікацій.
9. У разі обґрунтованої потреби регуляторний орган має право визначати кінцеві пункти мереж для мереж з різною топологією, максимально враховуючи відповідні настанови, прийняті Органом європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC).
( Стаття 35 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4321-IX від 25.03.2025; в редакції Закону № 4345-IX від 15.04.2025 )
Розділ VII. ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ
Стаття 36. Умови застосування технічних засобів електронних комунікацій та кінцевого (термінального) обладнання
1. Умовами застосування технічних засобів електронних комунікацій та кінцевого (термінального) обладнання в електронних комунікаційних мережах є їх відповідність технічним вимогам та/або технічним регламентам. Технічні засоби електронних комунікацій та кінцеве (термінальне) обладнання повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про відповідність.
2. Оцінка відповідності технічних засобів електронних комунікацій та кінцевого (термінального) обладнання здійснюється відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" з урахуванням вимог цього Закону.
Стаття 37. Стандартизація у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра
1. Стандартизація у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється відповідно до Закону України "Про стандартизацію" з урахуванням вимог рекомендацій Міжнародного союзу електрозв’язку.
2. У сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра застосовуються нормативні документи Міжнародного союзу електрозв’язку (MCE), а також документи Європейської конференції адміністрацій пошт та телекомунікацій (СЕПТ), Європейської комісії з комунікацій (ECC), Європейського інституту телекомунікаційних стандартів (ETSI) шляхом посилання на них у нормативно-правових актах.
3. Рекомендації Міжнародного союзу електрозв’язку та стандарти Європейського інституту телекомунікаційних стандартів та міжнародних організацій зі стандартизації є основою для заохочення гармонізації електронних комунікацій та користування радіочастотним спектром.
Стаття 38. Метрологічна діяльність та обліково-звітний час у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра
1. Метрологічна діяльність у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
2. При здійсненні діяльності у сфері електронних комунікацій застосовується єдиний обліково-звітний час - київський.
3. У міжнародних електронних комунікаціях обліково-звітний час визначається міжнародними договорами України.
Розділ VIII. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РАДІОЧАСТОТНОГО СПЕКТРА
Стаття 39. Загальні засади управління радіочастотним спектром
1. Основними принципами управління радіочастотним спектром є:
1) відкритість, об’єктивність, недискримінаційність і прозорість умов та процедур планування, виділення, розподілу та користування радіочастотним спектром;
2) зближення розподілу смуг, номіналів радіочастот і умов користування ними в Україні з міжнародним розподілом смуг, номіналів радіочастот, визначеним для першого регіону Міжнародного союзу електрозв’язку у Регламентах радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку та Європейської конференції адміністрацій пошт та телекомунікацій;
3) заохочення конкуренції на основі збалансування інтересів держави, суспільства, користувачів радіочастотного спектра та користувачів електронних комунікаційних послуг;
4) забезпечення рівності законних прав та інтересів усіх фізичних і юридичних осіб, які користуються або мають намір користуватися радіочастотним спектром;
5) можливість передачі прав на користування радіочастотним спектром між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг;
6) технологічна нейтральність щодо користування певними смугами радіочастот відповідно до законодавства;
7) забезпечення електромагнітної сумісності;
8) дотримання встановлених критеріїв ефективності користування радіочастотним спектром;
9) сприяння свободі вираження та переконань, включаючи свободу думки, отримання та розповсюдження інформації, плюралізм медіа;
10) врахування суспільних інтересів, у тому числі щодо національної оборони і безпеки держави, громадської безпеки і правопорядку.
2. Потреби всіх користувачів радіочастотного спектра забезпечуються внесенням відповідних записів до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.
3. Критерії та показники ефективності користування радіочастотним спектром визначаються центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
4. Захист інтересів держави при користуванні радіочастотним спектром на міжнародному рівні здійснюється центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра і регуляторним органом у межах повноважень, визначених цим Законом.
5. Міжнародна координація з іншими країнами присвоєнь радіочастот здійснюється регуляторним органом або Генеральним штабом Збройних Сил України із залученням державного підприємства, що знаходиться в сфері управління регуляторного органу.
Стаття 40. Користування радіочастотним спектром при введенні надзвичайного або воєнного стану
1. При введенні надзвичайного або воєнного стану на всій території України чи в окремих її регіонах можуть встановлюватися тимчасові обмеження на використання радіоелектронних засобів/випромінювальних пристроїв будь-яких форм власності та призначення відповідно до порядку користування радіочастотним спектром при введенні надзвичайного або воєнного стану.
Стаття 41. Технологічна нейтральність користування радіочастотним спектром
1. Технологічна нейтральність користування радіочастотним спектром щодо смуги радіочастот передбачає право відповідно до визначення у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні застосовувати будь-яку радіотехнологію, що відповідає мінімальним обмежувальним технічним вимогам щодо певної смуги радіочастот у межах однієї радіослужби, гармонізованим відповідно до міжнародних договорів.
2. Пропорційні та недискримінаційні обмеження для радіотехнологій встановлюються у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, у разі якщо це необхідно для:
1) уникнення радіозавад;
2) дотримання вимог законодавства щодо захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань радіообладнання, що експлуатується у складі мереж електронних комунікацій;
3) забезпечення показників якості електронних комунікаційних послуг;
( Пункт 3 частини другої статті 41 в редакції Закону № 1971-IX від 16.12.2021 )
4) забезпечення ефективного користування радіочастотним спектром;
5) необхідності імплементації вимог Регламенту радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку та інших міжнародних договорів з питань радіочастотного спектра, стороною яких є Україна.
3. Усі види електронних комунікаційних послуг можуть надаватися в смугах радіочастот загального користування, визначених для надання електронних комунікаційних послуг у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.
4. Передбачені частинами другою і третьою цієї статті заходи здійснюються з проведенням консультацій відповідно до цього Закону.
Стаття 42. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні
1. Користування радіочастотним спектром в Україні здійснюється відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
2. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та зміни до нього розробляються з урахуванням та дотриманням:
1) засад і принципів державної політики щодо розвитку сфер радіочастотного спектра та електронних комунікацій, визначених цим Законом;
2) рекомендацій Міжнародного союзу електрозв’язку, актів законодавства Європейського Союзу, рішень Європейської конференції адміністрацій пошт та телекомунікацій, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна;
3) вимог щодо електромагнітної сумісності радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, а також щодо уникнення радіозавад, у тому числі транскордонних;
4) існуючих та пріоритетних потреб у радіочастотному спектрі для громадського правопорядку, державної безпеки та оборони;
5) процедур та умов міжнародної координації та міжнародно-правового захисту присвоєнь радіочастот України;
6) вимог щодо впровадження заходів, спрямованих на забезпечення ефективного користування радіочастотним спектром;
7) реальних потреб у радіочастотному спектрі в усіх секторах економіки України, що базуються на балансі відповідних потреб та можливостей;
8) принципу зменшення обмежень на шляху доступу до користування радіочастотним спектром.
1) розподіл смуг радіочастот між радіослужбами відповідно до Регламенту радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку для Району 1;
2) розподіл смуг радіочастот між радіослужбами в Україні;
3) розподіл смуг радіочастот на смуги спеціального користування та загального користування;
4) використання певних смуг радіочастот на засадах загальної авторизації чи індивідуальних прав, на засадах спільного чи індивідуального користування;
5) обмеження щодо типів радіомереж, радіотехнологій або електронних комунікаційних послуг для певних смуг радіочастот відповідно до частин другої та третьої статті 41 цього Закону, із зазначенням смуг радіочастот та радіослужб, яким вони відповідають, та строків дії обмежень;
6) смуги радіочастот, в яких обмежується передача, надання в користування радіочастотного спектра;
7) достатній радіочастотний спектр у смугах спеціального користування для забезпечення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку, строки вивільнення (конверсії) спеціальними користувачами визначених смуг радіочастот загального користування (за необхідності).
4. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні розробляється центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра на підставі пропозицій і за участю регуляторного органу, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, інших заінтересованих органів державної влади України, а також громадських об’єднань та суб’єктів господарювання.
Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра подає план розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та зміни до нього на затвердження Кабінету Міністрів України після їх погодження регуляторним органом, Генеральним штабом Збройних Сил України та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення у частині смуг радіочастот, виділених для потреб телебачення і радіомовлення.
5. Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра з урахуванням національних інтересів організовує діяльність щодо зближення розподілу смуг радіочастот, визначеного планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, з розподілом смуг радіочастот, рекомендованим Міжнародним союзом електрозв’язку та Європейським Союзом.
6. Перегляд плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні здійснює центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра не рідше одного разу на рік як з власної ініціативи, так і у зв’язку з отриманням пропозицій від регуляторного органу, Генерального штабу Збройних Сил України.
Загальні та спеціальні користувачі радіочастотного спектра мають право надавати пропозиції щодо змін до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні до регуляторного органу та Генерального штабу Збройних Сил України відповідно, а також залучатися до обговорення відповідних пропозицій.
Регуляторний орган, Генеральний штаб Збройних Сил України протягом одного місяця з дня надходження від користувачів радіочастотного спектра пропозицій щодо змін до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні розглядають їх, готують висновки та за необхідності подають пропозиції до центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
7. У разі надходження від регуляторного органу або Генерального штабу Збройних Сил України пропозицій про зміни до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра розглядає їх, готує висновки та за необхідності розробляє проект відповідного акта Кабінету Міністрів України та направляє їх на погодження заінтересованим органам державної влади протягом одного місяця з дня надходження пропозицій.
8. Кабінет Міністрів України розглядає внесені центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра пропозиції про зміни до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та затверджує їх протягом одного місяця з дати подання.
9. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні розміщується на електронній регуляторній платформі.
Контроль за його виконанням забезпечує регуляторний орган та Генеральний штаб Збройних Сил України відповідно.
Стаття 43. Державне регулювання у смугах радіочастот спеціального користування
1. Органом державного регулювання у смугах радіочастот спеціального користування та щодо спеціальних користувачів радіочастотного спектра є Генеральний штаб Збройних Сил України.
2. До спеціальних користувачів радіочастотного спектра належать підрозділи і організації:
1) Міністерства оборони України;
2) Служби безпеки України;
3) Служби зовнішньої розвідки України;
4) Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
5) Міністерства внутрішніх справ України;
6) Управління державної охорони;
7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
( Пункт 7 частини другої статті 43 в редакції Закону № 2581-IX від 07.09.2022 )
8) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону;
9) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;
10) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері єдиної державної податкової та митної політики (у частині застосування радіоелектронних засобів податковою поліцією);
11) Національної поліції України;
12) Національного антикорупційного бюро України;
13) Державного бюро розслідувань;
14) центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері транспорту, в частині застосування радіоелектронних засобів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів;
15) центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в частині застосування радіоелектронних засобів Державною спеціальною службою транспорту;
16) системи екстреної медичної допомоги;
17) Служби судової охорони (якщо їх діяльність пов’язана з використанням радіоелектронних засобів/випромінювальних пристроїв виключно для виконання функціональних обов’язків і за умови їх фінансування виключно за рахунок Державного бюджету України);
18) місцевої та добровільної пожежної охорони (у частині користування радіочастотним спектром України).
( Частину другу статті 43 доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2581-IX від 07.09.2022 )
3. Спеціальні користувачі зобов’язані використовувати радіочастотний спектр виключно для виконання функціональних обов’язків без права використання його для здійснення підприємницької діяльності та/або передачі в користування іншим особам.
Користування радіочастотним спектром у смугах спеціального користування загальними користувачами радіочастот не допускається.
4. Ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення здійснюється в Україні на дозвільній основі. Відповідний дозвіл видається Генеральним штабом Збройних Сил України за наявності такого типу радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення у реєстрі радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення.
Порядок ввезення з-за кордону, придбання, встановлення та експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 44. Радіочастотний моніторинг
1. Радіочастотний моніторинг здійснюється з метою забезпечення електромагнітної сумісності, визначення стану користування радіочастотним спектром на регіональному, національному та міжнародному рівнях, визначення наявного для впровадження новітніх технологій радіочастотного спектра, розроблення пропозицій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності користування радіочастотним спектром та визначення дотримання Україною та сусідніми державами міжнародних зобов’язань і положень Регламенту радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку у сфері радіочастотного спектра.
2. Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, у смугах радіочастот загального користування, якими користуються загальні користувачі радіочастотного спектра, Генеральним штабом Збройних Сил України - у смугах радіочастот спеціального і загального користування, якими користуються спеціальні користувачі радіочастотного спектра.
За погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот спеціального користування може здійснювати державне підприємство, що перебуває у сфері управління регуляторного органу.
Радіочастотному моніторингу підлягає кожна смуга радіочастот.
3. Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, за рахунок користувачів радіочастотного спектра на платній основі. Оплата вартості таких робіт здійснюється на договірних засадах.
4. У разі виявлення незаконно діючого радіообладнання чи випромінювального пристрою регуляторний орган забезпечує вжиття заходів щодо припинення його роботи.
У разі неможливості застосування заходів державного нагляду до суб’єкта, який експлуатує незаконно діюче радіообладнання чи випромінювальний пристрій, регуляторний орган звертається до органів Національної поліції України для проведення спільних заходів з метою встановлення особи порушника та інших фактичних даних, необхідних для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 45. Діяльність державного підприємства, що перебуває у сфері управління регуляторного органу
( Назва статті 45 в редакції Закону № 1971-IX від 16.12.2021 )
1. Державне підприємство, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, має право здійснювати такі види діяльності:
( Абзац перший частини першої статті 45 в редакції Закону № 1971-IX від 16.12.2021 )
1) проводити розрахунки електромагнітної сумісності, здійснювати присвоєння радіочастот, сигналів розпізнавання;
2) проводити радіочастотний моніторинг користування радіочастотним спектром загальними користувачами відповідно до цього Закону та у порядку, визначеному регуляторним органом;
2-1) здійснювати моніторинг якості електронних комунікаційних послуг у порядку, визначеному регуляторним органом;
( Частину першу статті 45 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 1971-IX від 16.12.2021 )
3) надавати технічні обґрунтування щодо можливості застосування заявленого типу радіообладнання на території України загальними користувачами у смугах радіочастот загального користування;
4) брати участь у проведенні первинного технічного контролю радіообладнання на місці експлуатації;
5) здійснювати заходи щодо виявлення джерел радіозавад;
6) вести автоматизовану інформаційну систему управління радіочастотним спектром загального користування;
7) здійснювати заходи щодо забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання;
8) здійснювати технічну експертизу з питань попередньої оцінки можливості виконання умов електромагнітної сумісності радіообладнання для підготовки регуляторним органом рішення про видачу ліцензії на користування радіочастотним спектром;
9) здійснювати міжнародну координацію супутникових мереж і систем, присвоєнь радіочастот радіообладнанню та їх міжнародно-правовий захист;
10) інші види діяльності, не заборонені законом.
2. Державне підприємство, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, виконує роботи на платній основі на договірних засадах. За рахунок розпорядників коштів Державного бюджету України виконуються роботи, пов’язані з розрахунком щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб мовлення, у тому числі для потреб тимчасового мовлення, та роботи, пов’язані з виявленням джерел завад у смугах радіочастот загального користування, за заявою спеціальних користувачів.
( Частина друга статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
3. Державне підприємство, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, за дорученням центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра або регуляторного органу:
1) виконує роботи з міжнародної координації та реєстрації в Міжнародному союзі електрозв’язку присвоєнь радіочастот радіообладнанню України, а також роботи з міжнародної координації, попередньої публікації та реєстрації в Міжнародному союзі електрозв’язку супутникових мереж і систем України;
2) бере участь у роботі Міжнародного союзу електрозв’язку;
3) проводить заходи щодо розгляду донесень про завади або порушення Статуту, Конвенції та Адміністративних регламентів Міжнародного союзу електрозв’язку, що надходять від уповноважених органів адміністрацій зв’язку іноземних держав та міжнародних організацій;
4) здійснює оформлення експлуатаційних документів, пов’язаних з користуванням радіочастотним спектром, на суднові станції та радіоаматорам.
4. Перелік робіт та послуг, що виконуються державним підприємством, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, відповідно до цього Закону, а також тарифи на них встановлюються регуляторним органом.
5. Регуляторний орган відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" уповноважує державне підприємство, що перебуває у сфері його управління, проводити вимірювання параметрів електронних комунікаційних мереж, якості електронних комунікаційних послуг та параметрів електронних комунікаційних мереж щодо порядку маршрутизації трафіку на електронній комунікаційній мережі загального користування.
( Статтю 45 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1971-IX від 16.12.2021 )
Розділ IX. КОРИСТУВАННЯ РАДІОЧАСТОТНИМ СПЕКТРОМ
Стаття 46. Засади користування радіочастотним спектром загальними користувачами
1. Користування радіочастотним спектром здійснюється на засадах загальної авторизації або індивідуальних прав на підставі ліцензій на користування радіочастотним спектром.
2. Технічні принципи користування радіочастотним спектром визначаються у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні з урахуванням особливостей відповідного радіочастотного спектра та необхідності забезпечення:
1) захисту від радіозавад та їх мінімізації;
2) створення належних умов для спільного використання радіочастотного спектра, за необхідності;
3) показників якості електронних комунікаційних послуг;
( Пункт 3 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1971-IX від 16.12.2021 )
4) визначених законом цілей суспільного інтересу;
5) ефективного використання радіочастотного спектра.
Права на користування радіочастотним спектром на індивідуальних засадах надаються для забезпечення одного чи декількох визначених пунктами 1-5 цієї частини завдань та з урахуванням попиту на відповідні смуги радіочастот.
В інших випадках встановлюється користування радіочастотним спектром на засадах загальної авторизації.
З метою спільного користування радіочастотним спектром регуляторний орган відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні визначає умови для спільного користування, які мають сприяти ефективному використанню радіочастотного спектра, конкуренції та інноваціям.
3. Користування радіочастотним спектром здійснюється:
1) суб’єктами господарювання для організації надання електронних комунікаційних послуг на підставі:
а) ліцензій на користування радіочастотним спектром у ліцензованому діапазоні радіочастот;
б) загальної авторизації в неліцензованому діапазоні радіочастот;
в) ліцензій на мовлення (на постачання послуг для потреб мовлення) та дозволів на тимчасове мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення;
( Підпункт "в" пункту 1 частини третьої статті 46 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022 )
2) суб’єктами господарювання та громадянами для технологічних, особистих та інших потреб, які не пов’язані з наданням електронних комунікаційних послуг, на підставі присвоєння радіочастот або на засадах загальної авторизації;
3) технологічними користувачами на підставі ліцензій у ліцензованому діапазоні радіочастот для технологічних потреб, які не пов’язані з наданням електронних комунікаційних послуг;
4) експлуатуючими організаціями для суднових станцій та радіообладнання для організації надання послуг електронних комунікацій на борту повітряних і морських суден - на підставі гармонізованих та національних експлуатаційних документів, виданих у порядку та за формою, встановленими регуляторним органом;
5) радіоаматорами, що в установленому порядку підтвердили свою технічну та експлуатаційну компетенцію, а також громадськими організаціями радіоаматорів, радіогуртками - відповідно до Регламенту аматорського радіозв’язку України та на підставі гармонізованих та національних експлуатаційних документів, виданих у порядку та за формою, встановленими регуляторним органом.
4. Експлуатація радіообладнання здійснюється відповідно до заявленого зареєстрованого присвоєння радіочастот або на підставі порядку, норм та умов користування радіочастотним спектром, визначених регуляторним органом для реалізації засад загальної авторизації.
5. Регламент аматорського радіозв’язку України розробляє та затверджує регуляторний орган після проведення консультацій з громадськими об’єднаннями радіоаматорів України.