• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внутрішній водний транспорт

Верховна Рада України  | Закон від 03.12.2020 № 1054-IX
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внутрішній водний транспорт
( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1909-IX від 18.11.2021 № 2247-IX від 12.05.2022 № 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2 № 2849-IX від 13.12.2022 )
( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування внутрішнього водного транспорту і спрямований на створення сприятливих умов для його розвитку, задоволення потреб громадян у доступних, якісних та безпечних перевезеннях.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) аварійна подія - подія або послідовність подій, що сталися під час експлуатації судна чи у зв’язку з експлуатацією, яка призвела чи могла призвести до загибелі або зникнення людини з судна, заподіяння шкоди здоров’ю людини, загибелі, затоплення, пошкодження судна, залишення судна екіпажем, втрати судном судноплавного стану, посадки судна на мілину, пошкодження гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів, забруднення навколишнього природного середовища;
2) багаж - будь-який предмет чи транспортний засіб, що перевозяться перевізником за договором перевезення (крім тих, що перевозяться за договором перевезення вантажів, у тому числі договором фрахтування і коносаментом, а також крім живих тварин і багажу, що розміщуються в каюті пасажира або в інший спосіб перебувають у його володінні, під його охороною чи контролем) та підтверджується багажною квитанцією;
3) база для стоянки малих суден - спеціально обладнаний майновий комплекс, що використовується суб’єктом господарювання на законних підставах, у тому числі яхт-клуб, марина, місце базування суден флоту рибної промисловості, який надає послуги з безпечного зберігання малих і прогулянкових суден, інші послуги суднам та їх екіпажам (крім баз для стоянки спортивних суден);
4) база для стоянки спортивних суден - спеціально обладнаний майновий комплекс, що використовується суб’єктом господарювання, який, серед іншого, надає послуги з безпечного зберігання виключно спортивних суден і суден, призначених для забезпечення проведення спортивних заходів;
5) буксир - судно, побудоване спеціально для виконання операцій з буксирування, штовхання, кантування;
6) буксирування - переміщення суден, плавучих споруд та плавучих об’єктів буксиром або іншим судном за допомогою буксирувального тросу;
7) вантажні відходи - залишки від будь-якого вантажу на борту у вантажних трюмах або танках, які залишаються після завершення процедур навантаження, розвантаження та операцій з очищення, включаючи залишки вантажу;
8) веслове судно - судно без двигуна, для руху якого використовується м’язова сила людини;
9) вихід у рейс - вихід судна (складу суден) за межі операційної акваторії причальної споруди або зняття судна з якірної стоянки з метою прямування до іншого пункту призначення (морського чи річкового порту, термінала, ремонтної бази тощо), або вихід судна на судновий хід;
10) відходи (cміття), що утворюються у результаті експлуатації судна, - відходи, що утворюються у процесі експлуатації та обслуговування судна, крім вантажних відходів та побутових відходів, що утворюються на судні (господарське сміття);
11) власник судна - фізична або юридична особа, які здійснюють щодо закріплених за ними суден права, до яких застосовуються правила про право власності;
12) внутрішні водні шляхи - поверхневі води (крім акваторії морських портів, судноплавних каналів та внутрішніх морських вод), віднесені Кабінетом Міністрів України у встановленому порядку до категорії судноплавних;
13) внутрішній водний транспорт - вид транспорту, до якого належать судна, суб’єкти господарювання, що здійснюють та забезпечують перевезення переважно внутрішніми водними шляхами вантажів, пасажирів, багажу і пошти, використовуються для рибогосподарської діяльності, надають інші послуги з використанням суден внутрішнього плавання, забезпечують судноплавство на внутрішніх водних шляхах, утримують об’єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, здійснюють навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства;
14) водний мотоцикл - вид самохідного прогулянкового судна, персональний плавучий засіб довжиною до 4 метрів включно, призначений для занять спортом або відпочинку, що приводиться в рух водометом і управляється особою, яка перебуває на корпусі, а не всередині засобу;
15) габарити суднового ходу - глибина, ширина, надводна висота та радіус закруглення суднового ходу на внутрішніх водних шляхах у метрах;
16) гарантовані габарити суднового ходу - установлені відповідно до законодавства найменші габарити суднового ходу при проектному рівні води;
17) гармонізовані інформаційні послуги - послуги, що надаються для підтримки управління рухом і внутрішнім водним транспортом, у тому числі послуги із взаємодії з іншими видами транспорту. До таких послуг, зокрема, належать надання інформації про фарватер, інформації про рух, управління рухом, допомога в запобіганні аварійним ситуаціям, надання інформації для управління транспортом, щодо служб статистики та митних служб, а також щодо податків і зборів за використання інфраструктури водних шляхів та портових зборів;
18) гідротехнічні споруди внутрішніх водних шляхів - інженерно-технічні споруди (причали, пристані, пірси, інші види причальних споруд, дамби, моли, хвилеломи, інші види берегозахисних споруд, судноплавні шлюзи, судноплавні канали внутрішніх водних шляхів, інші підводні споруди штучного походження), призначені для забезпечення безпечного плавання, маневрування, стоянки, будівництва, ремонту, обслуговування та огляду суден, для захисту берегової смуги внутрішніх водних шляхів, операційної акваторії причалу (причалів), ведення господарської діяльності підприємствами внутрішнього водного транспорту, використання водних ресурсів та запобігання шкідливій дії вод;
19) ґрунт - відкладення (ґрунти мулисті, піщані, кам’яні, глинисті та/або їх суміш), які створюють природний рельєф дна внутрішнього водного шляху або були знесені у русло цього шляху під впливом природних та/або антропогенних чинників та вилучаються у процесі днопоглиблення;
20) довжина судна - максимальна довжина корпусу судна без урахування керма та бушприта;
21) екіпаж судна - капітан та інші особи, які зайняті на борту судна виконанням обов’язків, пов’язаних з експлуатацією чи обслуговуванням судна, або виконують інші обов’язки на судні та зазначені у судновій ролі цього судна;
22) експлуатаційне днопоглиблення (ремонтне черпання) - роботи з ліквідації наслідків заносимості, вилучення наносів з ґрунту, що розташовані над заданим рівнем проектного дна на суднових ходах водних шляхів, операційних акваторій причальних споруд, судноплавних каналів з метою забезпечення гарантованих, навігаційних, паспортних габаритів суднового ходу, операційних акваторій причальних споруд, судноплавного каналу;
23) експлуатуюча організація - суб’єкт господарювання, що здійснює експлуатацію гідротехнічної споруди внутрішніх водних шляхів, незалежно від того, чи є він власником такої споруди, чи експлуатує її на інших законних підставах;
24) засоби для розваг на воді - плавучі засоби без силової установки, які буксируються в будь-який спосіб (водні лижі, водні сани, "банани", "шайби" тощо), побудовані або призначені для ковзання по водній поверхні або виконання спортивних фігур;
25) засоби навігаційного обладнання - берегові спеціальні стаціонарні споруди, плавучі та стаціонарні сигнальні і застережні вогні та знаки, конструкції, оснащені спеціальними технічними пристроями і призначені для орієнтування суден, огородження судноплавних каналів внутрішніх водних шляхів і суднових ходів з метою забезпечення безпечного плавання суден;
26) зчалена група - група суден (два або більше), з’єднаних бортом до борту, жодне з яких не розташоване попереду моторного судна, що забезпечує рух групи;
27) індивідуальний рятувальний засіб - засіб, призначений для утримання на поверхні води людини, яка опинилася за бортом;
28) іноземне судно - судно, що плаває під прапором іноземної держави;
29) інфраструктура внутрішнього водного транспорту - сукупність об’єктів, що забезпечують судноплавство внутрішніми водними шляхами, яка включає гідротехнічні споруди внутрішніх водних шляхів, рейди, затони, місця стоянки суден, засоби навігаційного обладнання та гідрографічного забезпечення судноплавства, об’єкти річкової інформаційної служби, мережі та споруди зв’язку, сигналізації, інформування та управління рухом суден, а також судна і плавуче обладнання, призначені для виконання шляхових робіт, та інші об’єкти, що забезпечують судноплавство внутрішніми водними шляхами;
30) каботажний рейс - рейс судна між українськими портами (терміналами) або місцями призначення, розташованими на території України, без проведення вантажних операцій, здійснення бункерування, поповнення суднових припасів за межами території України;
31) капітан - особа, яка здійснює командування, керує судном;
32) кваліфікаційні документи членів екіпажів суден внутрішнього плавання - документи, видані за визначеною формою, що підтверджують відповідний рівень професійної компетентності, необхідної для безпечної роботи на судні внутрішнього плавання;
33) класифікаційне товариство - юридична особа, яка видає, застосовує, підтримує і регулярно оновлює власні правила класифікації (включаючи технічні вимоги) щодо проектування, конструкції і огляду суден, оприлюднює регістр (реєстр) суден, які класифіковано;
34) максимальна осадка судна - максимальна осадка судна, зазначена в суднових документах, яка визначається відповідно до правил обмірювання суден;
35) мале судно - будь-яке судно довжиною до 20 метрів (крім пасажирських суден, буксирів та штовхачів, призначених для ведення складу суден, які не є малими, плавучого обладнання, криголамів, поромів, плавучого обладнання суднових шлюпок і плотів, спортивних суден, а також водних мотоциклів і засобів для розваг на воді);
36) міжнародний рейс - рейс судна, в якому щонайменше місце призначення або місце відправлення судна розташовані за межами території України;
37) моторне судно - будь-яке судно, що використовує для руху власну силову установку, у тому числі судно, що рухається за допомогою вітрила і водночас використовує силову установку, розміщену на його борту;
38) навігаційний період - період, упродовж якого здійснюється судноплавство на внутрішніх водних шляхах або їх окремих ділянках;
39) навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства - створення сприятливих для плавання суден умов шляхом встановлення та належного утримання засобів навігаційного обладнання відповідно до інтенсивності руху суден та ступеня небезпеки, проведення гідрографічних зйомок, опублікування, оновлення та розповсюдження навігаційно-гідрографічної інформації;
40) нафтовмісна суміш - лляльні (підсланеві) води, нафтові залишки з машинних відділень судна, інші води з будь-яким вмістом нафти, які утворюються на судні (крім його вантажних приміщень);
41) операційна акваторія причальних споруд - гідротехнічна споруда внутрішніх водних шляхів (комплекс споруд), що безпосередньо примикає до причальних споруд, призначена для безпечного підходу суден до причальних споруд та відходу від причальних споруд, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, маневрування суден між причальними спорудами, а також для стоянки суден;
42) палубна команда - члени екіпажу судна, які виконують на борту судна роботу, пов’язану з його рухом, навантаженням, розвантаженням і перевезенням вантажів, перевезенням пасажирів, пошти, багажу технічним обслуговуванням та ремонтом судна, використанням і обслуговуванням засобів зв’язку, охороною праці, запобіганням забрудненню водних шляхів (крім членів екіпажу, які виконують обов’язки, пов’язані виключно з експлуатацією двигунів, вантажних пристроїв, електричного та електронного обладнання);
43) пасажир - фізична особа, яка не є членом екіпажу та перевозиться на судні за договором перевезення пасажира;
44) пасажирське судно - судно, побудоване та обладнане для перевезення більше 12 пасажирів;
45) перевізник - суб’єкт господарювання, що здійснює перевезення вантажів, пасажирів та їхнього багажу, пошти суднами внутрішнього плавання;
46) підхідний канал - гідротехнічна споруда внутрішніх водних шляхів, призначена для безпечного підходу суден до причальних споруд та шлюзів;
47) плавуча споруда - будь-яка плавуча установка, побудована для стаціонарного використання на плаву, у тому числі стоянкове судно, плавучий причал, пристань, понтон, дебаркадер, майстерня, док, басейн, елінг, готель, заклад громадського харчування, розважальний заклад, та, як правило, не призначена для переміщення;
48) плавуче обладнання - судно (плавуча установка), на якому розташовані робочі механізми (крани, обладнання земснарядів, копри або підйомники);
49) плавучий об’єкт - пліт або інша конструкція, об’єкт або пристрій, здатний до плавання, який не є судном, плавучим обладнанням чи плавучою спорудою;
50) побутові відходи, що утворюються на судні (господарське сміття), - органічні та неорганічні побутові відходи, що не містять відходів (сміття), що утворюються у результаті експлуатації судна;
51) пором - судно, що здійснює на поромних переправах регулярні перевезення пасажирів, перевезення на відкритій та/або закритій палубі колісної техніки з пальним у баках та/або залізничного рухомого складу з горизонтальним способом навантаження та вивантаження;
52) послужна книжка - персональний документ, до якого заносяться відомості, у тому числі в електронному вигляді, про трудову діяльність члена екіпажу, зокрема про стаж плавання та здійснені рейси;
53) причальна споруда - гідротехнічна споруда внутрішніх водних шляхів (комплекс споруд), яка має швартовні та відбійні пристрої і призначена для стоянки, обслуговування та ремонту суден, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, проведення вантажних операцій;
54) прогулянкове вітрильне судно - судно, що рухається виключно за допомогою вітрила, у тому числі судно, обладнане силовою установкою, яке не використовує її під час руху;
55) прогулянкове судно - судно довжиною до 24 метрів, призначене для занять спортом або відпочинку, яке не є пасажирським судном;
56) проектний рівень води - розрахунковий низький судноплавний рівень води;
57) рейс - плавання судна від місця відправлення до місця призначення, включаючи плавання із заздалегідь не визначеним місцем призначення;
58) річкова інформаційна служба - служба, що надає гармонізовані інформаційні послуги для безпечного та ефективного функціонування внутрішнього водного транспорту, а також інших видів транспорту у змішаних перевезеннях;
59) річкове судно - судно, яке за технічними характеристиками придатне та у встановленому порядку допущене до експлуатації виключно у визначених зонах внутрішніх водних шляхів;
60) річковий порт (термінал) - суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, що на законних підставах використовує об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту для стоянки та обслуговування на внутрішніх водних шляхах суден, обслуговування пасажирів, проведення вантажних операцій, а також інших пов’язаних з цим видів господарської діяльності;
61) склад суден - група суден (два або більше), з’єднаних між собою таким чином, що окремо взяте судно не має повної свободи руху, яка приводиться в рух за допомогою одного або декількох буксирів (буксируваний склад) або штовхачів (склад суден, що штовхається);
62) спортивне судно - моторне, веслове або вітрильне судно, що використовується виключно для занять спортом та обслуговується під час плавання спеціально підготовленими особами (екіпажем);
63) стаж плавання члена екіпажу - строк плавання у днях, упродовж якого член екіпажу перебував на борту судна під час здійснення рейсів та вантажних операцій;
64) стратегічні об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту - судноплавні канали внутрішніх водних шляхів (крім підхідних каналів до причальних споруд та судноплавних каналів внутрішніх морських вод), судноплавні гідротехнічні споруди, засоби навігаційного обладнання та навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, об’єкти річкової інформаційної служби державної форми власності;
65) судно - самохідний чи несамохідний плавучий транспортний засіб, що використовується:
для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибогосподарської діяльності, розвідки і видобування корисних копалин, пошуку і рятування людей та суден, що зазнають лиха на воді, буксирування, штовхання або ведення складу інших суден чи плавучих об’єктів, здійснення аварійно-рятувальних, шляхових, гідротехнічних, навігаційно-гідрографічних робіт, обслуговування суден і пасажирів у річковому порту (терміналі) чи піднімання затонулого майна;
для здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства, охороною навколишнього природного середовища і водних біоресурсів;
для відпочинку (прогулянок, туризму, любительського рибальства);
для занять спортом;
для наукових, науково-дослідних, навчальних і культурних цілей;
66) судно внутрішнього плавання - річкове судно або судно змішаного плавання довжиною 20 метрів і більше або судно, добуток довжини, ширини та осадки якого становить об’єм у 100 кубічних метрів і більше, буксири і штовхачі, призначені для ведення складу таких суден чи плавучого обладнання, а також пасажирські судна і плавуче обладнання;
67) судно змішаного плавання - судно, призначене для експлуатації на внутрішніх водних шляхах і придатне для обмеженої експлуатації на морських водних шляхах;
68) судно технічного флоту - судно, побудоване та обладнане для проведення шляхових робіт (днопоглиблювальна землечерпалка або землесос, земснаряд, ґрунтовідвізна шаланда, понтонна баржа, понтон, блокоукладальник, плавучий кран та інші);
69) судновий агент - морський агент або інша особа, яка за договором агентування за винагороду зобов’язується надавати послуги судновласнику і капітану судна у сфері судноплавства внутрішніми водними шляхами;
70) судновий журнал - офіційний документ, до якого заноситься інформація про рейси, здійснені судном внутрішнього плавання, плавучим обладнанням, а також членами екіпажу та особами, які перебувають на борту;
71) судновий хід (фарватер) - безпечний для навігації прохід внутрішнім водним шляхом, позначений на карті, а за необхідності - також навігаційними знаками (засобами навігаційного обладнання) на місцевості;
72) суднові стічні води (побутові стоки) - стоки, що надходять з камбузів, їдалень, душових, умивальників, пралень, а також фекальні стоки;
73) судновласник - суб’єкт господарювання або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує його на інших законних підставах;
74) судноводій - особа, яка має право керування судном, водним мотоциклом;
75) судноплавна гідротехнічна споруда - судноплавні шлюзи з низовими та верховими підхідними каналами, дамбами, напрямними і причальними спорудами, аванпортом;
76) судноплавний канал внутрішніх водних шляхів - гідротехнічна споруда, штучний водний шлях для безпечного підходу суден до річкових портів (терміналів) або для проходу суден;
77) судноплавний прогін моста (судноплавний прогін) - прогін моста, призначений для пропуску плавучих засобів;
78) судноплавний розвідний прогін (розвідний прогін) - прогін моста з вертикальним підйомом, поворотом або розкриттям прогонової будівлі (усієї або її частини), який призначено для пропуску плавучих засобів;
79) судноплавний шлюз (шлюз) - напірна гідротехнічна споруда, призначена для переміщення суден з одного б’єфа в інший;
80) судноплавство - діяльність, пов’язана з використанням суден на водних шляхах;
81) територія річкового порту (термінала) - земельні ділянки (їх частини) на землях внутрішнього водного транспорту, а також штучно створені (намиті, насипані, створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій) земельні ділянки, які використовуються річковим портом (терміналом) та іншими суб’єктам господарювання на законних підставах для стоянки і обслуговування суден, посадки, висадки та обслуговування пасажирів, проведення вантажних операцій, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов’язаних з цим видів господарської діяльності;
82) українське судно - судно, що плаває під Державним Прапором України;
83) швартовна бочка - плавуча споруда, облаштована на внутрішніх водних шляхах за межами суднового ходу, яка призначена для забезпечення безпечної стоянки ошвартованих до неї суден, у тому числі під час виконання вантажних та інших операцій;
84) швидкісне судно - моторне судно, що може рухатися зі швидкістю 40 і більше кілометрів за годину відносно поверхні води;
85) ширина судна - максимальна ширина корпусу судна, виміряна до зовнішніх кромок зовнішньої обшивки корпусу (за винятком гребних коліс, привальних брусів тощо);
86) шляхові роботи - промірні, днопоглиблювальні роботи, експлуатаційне днопоглиблення (виправні роботи, тралення, роботи з розчищення дна), піднімання затонулого майна, вишукувальні роботи, які проводяться на внутрішніх водних шляхах з метою підтримання гарантованих габаритів суднового ходу, судноплавного каналу внутрішніх водних шляхів з метою забезпечення безпеки судноплавства, а також роботи із встановлення, обслуговування і зняття засобів навігаційного обладнання на внутрішніх водних шляхах;
87) штовхач - судно, спеціально обладнане для забезпечення руху іншого судна, складу суден, що штовхаються;
88) якірна стоянка - гідротехнічна споруда, облаштована на внутрішніх водних шляхах за межами суднового ходу і призначена для стоянки суден на якорі.
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює відносини у сфері внутрішнього водного транспорту, використання суден, внутрішніх водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, визначає правовий режим річкових портів і терміналів, об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту.
Відносини, пов’язані із малими, спортивними суднами, водними мотоциклами та засобами для розваг на воді, цей Закон регулює в частині організації їх безпечного використання на водних шляхах загального користування.
2. Дія цього Закону не поширюється на пункти базування і судна, що входять до складу Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, морські порти, морські термінали та судноплавні канали, а також бази для стоянки спортивних суден, крім випадків, прямо передбачених цим Законом.
Стаття 3. Законодавство про внутрішній водний транспорт
1. Відносини у сфері внутрішнього водного транспорту регулюються цим Законом, Кодексом торговельного мореплавства України, Водним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про транспорт", Законом України "Про перевезення небезпечних вантажів", Законом України "Про захист персональних даних" та іншими актами законодавства.
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору України.
Розділ II
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ВНУТРІШНЬОГО ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ
Стаття 4. Основні напрями державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту
1. Державне регулювання у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюється з метою реалізації єдиної державної економічної, інвестиційної, науково-технічної та соціальної політики за такими напрямами:
1) залучення інвестицій та забезпечення їх захисту;
2) інтеграція національної транспортної системи до європейської і світової транспортних мереж, розвиток мультимодальних (комбінованих), у томі числі міжнародних, перевезень за участю внутрішнього водного транспорту;
3) забезпечення розвитку внутрішнього водного транспорту і внутрішніх водних шляхів України для налагодження посилених економічних та торговельних відносин, що забезпечать поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Європейського Союзу;
4) адаптація законодавчих та нормативно-правових актів до acquis ЄС;
5) сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку послуг у сфері внутрішнього водного транспорту;
6) здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері внутрішнього водного транспорту;
7) нормативно-правове забезпечення діяльності внутрішнього водного транспорту;
8) управління державним майном;
9) здійснення державної реєстрації суден;
10) створення та розвиток інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
11) організація перевезень вантажів, пасажирів і багажу внутрішнім водним транспортом;
12) забезпечення захисту прав споживачів послуг, що надаються на внутрішньому водному транспорті;
13) організація міжнародного співробітництва;
14) забезпечення додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища для збереження екосистеми, задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства.
Стаття 5. Суб’єкти державного регулювання у сфері внутрішнього водного транспорту та їхні повноваження
1. Державне регулювання у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, державна спеціалізована експертна установа з технічного розслідування подій на транспорті, Національна поліція України, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади в межах своїх повноважень.
2. Кабінет Міністрів України у сфері внутрішнього водного транспорту:
2) затверджує Стратегію розвитку внутрішнього водного транспорту України;
3) затверджує порядок ведення Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
4) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту:
1) організовує моніторинг міжнародного права у сфері внутрішнього водного транспорту, використання внутрішніх водних шляхів, забезпечує розроблення проектів актів законодавства на виконання міжнародних договорів України, бере участь у роботі міжнародних організацій у відповідних сферах;
2) розробляє відповідно до цього Закону Стратегію розвитку внутрішнього водного транспорту України;
3) розробляє та затверджує правила перевезення вантажів, пасажирів і багажу внутрішнім водним транспортом, порядок застосування для каботажних рейсів міжнародних договорів України щодо перевезення небезпечних вантажів у міжнародних рейсах, правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах, класифікацію морських і внутрішніх водних шляхів, типову форму місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, правила пропуску суден через шлюзи, правила контролю суден внутрішнього плавання, технічні вимоги до суден внутрішнього плавання, правила технічної експлуатації гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів, порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами внутрішніх водних шляхів, правила безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден, порядок розслідування та ведення обліку аварійних подій, пов’язаних із судноплавством, положення про присвоєння та підтвердження кваліфікації членів екіпажів суден внутрішнього плавання, порядок підготовки та підтвердження кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів, порядок видачі міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, порядок здійснення технічного нагляду за суднами, правила пожежної безпеки на суднах, правила реєстрації операцій із шкідливими речовинами на суднах, у морських і річкових портах і терміналах, порядок реєстрації суден у Судновій книзі України, порядок реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України, а також інші документи у сфері внутрішнього водного транспорту, порядок визначення ділянок внутрішніх водних шляхів з особливими ризиками;
4) визначає заклади, що здійснюють підготовку та перевірку кваліфікації осіб для встановлення відповідності суб’єктів господарювання вимогам цього Закону;
5) здійснює визначені законодавством повноваження з питань управління об’єктами інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної форми власності;
6) забезпечує організацію ефективного та безпечного використання внутрішніх водних шляхів і стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту для судноплавства;
7) забезпечує організацію проведення шляхових робіт, здійснення контролю і підтримання габаритів суднового ходу, судноплавних каналів внутрішніх водних шляхів;
8) організовує навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
9) організовує забезпечення функціонування річкової інформаційної служби та інформаційної системи автоматизованого обліку перевезень внутрішніми водними шляхами;
10) бере участь в організації забезпечення пропуску суден через судноплавні гідротехнічні споруди;
11) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту:
1) бере участь у розробленні Стратегії розвитку внутрішнього водного транспорту України, забезпечує збір та аналіз інформації про функціонування внутрішнього водного транспорту, його взаємозв’язок з іншими складовими транспортної мережі України та Європейського Союзу, готує необхідні прогнозні документи;
2) бере участь у роботі міжнародних організацій, діяльність яких пов’язана з внутрішнім водним транспортом, судноплавством на внутрішніх водних шляхах, забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в таких міжнародних організаціях;
3) забезпечує взаємовідносини з іноземними державними органами та організаціями у сферах внутрішнього водного транспорту, судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
4) здійснює державний нагляд за станом внутрішніх водних шляхів і стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, здійсненням навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, шляхових робіт та лоцманського проведення суден на внутрішніх водних шляхах, функціонуванням річкової інформаційної служби та інформаційної системи автоматизованого обліку перевезень внутрішніми водними шляхами;
5) здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах, за додержанням річковими портами (терміналами), іншими суб’єктами внутрішнього водного транспорту вимог законодавства з безпеки судноплавства;
6) здійснює державний нагляд за дотриманням на суднах, у тому числі іноземних, що перебувають на внутрішніх водних шляхах, вимог з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища;
7) здійснює перевірку суден, перевірку суднових документів і кваліфікаційних документів суднового екіпажу;
8) забороняє плавання або експлуатацію судна в установлених цим Законом випадках;
9) забезпечує ведення обліку аварійних подій з суднами;
10) є компетентним органом з питань контролю за дотриманням технічних вимог до суден внутрішнього плавання, взаємодіє з відповідними компетентними органами інших держав;
11) здійснює реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України з видачею відповідних документів;
12) погоджує місцеві правила плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, розміщення плавучих споруд на водних шляхах загального користування;
13) проводить перевірку кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів, видає міжнародні посвідчення на право управління прогулянковим судном;
14) забезпечує функціонування єдиної електронної системи реєстрації та обліку малих, спортивних суден та водних мотоциклів, міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном, баз для стоянки малих суден;
15) забезпечує ведення Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
16) здійснює державний нагляд за станом дотримання місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді на водних шляхах загального користування;
17) бере участь у забезпеченні організації ефективного та безпечного використання внутрішніх водних шляхів і стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту для судноплавства;
18) здійснює нагляд за забезпеченням готовності до ліквідації наслідків аварій та організації заходів, спрямованих на запобігання аварійним подіям, пов’язаним із судноплавством або функціонуванням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
19) здійснює інші повноваження, визначені законом.
5. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту:
1) встановлює тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються на внутрішніх водних шляхах суб’єктами природних монополій;
2) встановлює розміри лоцманського збору на внутрішніх водних шляхах;
3) здійснює інші повноваження, визначені законом.
6. Національна поліція України:
1) контролює виконання місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді;
2) проводить перевірку суднових документів, міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном та посвідчень судноводія малого судна або водного мотоцикла, а також документів, що надають право управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом, виданих до набрання чинності цим Законом, зупиняє такі судна для здійснення такої перевірки.
7. Місцеві державні адміністрації здійснюють регулювання діяльності внутрішнього водного транспорту відповідно до цього Закону та інших законодавчих актів, зокрема:
1) встановлюють тарифи на суспільно важливі регулярні перевезення пасажирів на суднах;
2) розробляють та за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, затверджують місцеві правила плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, розміщення плавучих споруд;
3) погоджують проведення спортивних та інших масових заходів на воді;
4) у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту:
відкривають бази для стоянки малих суден і бази для стоянки спортивних суден, здійснюють їх огляди, оприлюднюють інформацію про такі бази на своїх офіційних веб-сайтах;
контролюють дотримання правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден;
забезпечують організацію перевірки суднових документів, міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном та посвідчень судноводія малого судна або водного мотоцикла, виданих до набрання чинності цим Законом.
Розділ III
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ
Стаття 6. Принципи організації функціонування та розвитку внутрішнього водного транспорту
1. Функціонування та розвиток внутрішнього водного транспорту здійснюється за принципами:
1) забезпечення балансу інтересів держави, інвесторів, органів місцевого самоврядування, споживачів транспортних послуг, суб’єктів господарювання у сфері внутрішнього водного транспорту незалежно від форми власності;
2) забезпечення рівності прав усіх суб’єктів господарювання шляхом створення конкурентного середовища серед суб’єктів, що виробляють однакову продукцію (товари, роботи, послуги) на внутрішньому водному транспорті;
3) розмежування адміністративних, господарських функцій та функцій державного нагляду і контролю;
4) забезпечення захисту інтересів держави, інвесторів та збереження у державній власності стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
5) пріоритетності підтримки і створення умов для розвитку інвестування у сфері внутрішнього водного транспорту з боку приватних національних, іноземних інвесторів та міжнародних організацій;
6) пріоритетності сталого комплексного розвитку, нарощування потенціалу та забезпечення конкурентоспроможності внутрішнього водного транспорту з іншими видами транспорту;
7) пріоритетності забезпечення безпеки судноплавства, життя і здоров’я людини, охорони об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
8) пріоритетності запобігання забрудненню навколишнього природного середовища з суден, дотримання вимог щодо використання та охорони водних об’єктів;
9) підвищення доступності та якості послуг внутрішнього водного транспорту для вантажовідправників і пасажирів;
10) забезпечення виконання зобов’язань за міжнародними договорами України у сфері судноплавства, уніфікація законодавства з європейськими та світовими стандартами у цій сфері.
Стаття 7. Планування розвитку внутрішнього водного транспорту
1. Основою для планування розвитку внутрішнього водного транспорту є Стратегія розвитку внутрішнього водного транспорту України, що включає короткострокові, середньострокові та довгострокові плани розвитку. Така Стратегія розробляється з урахуванням прогнозів щодо вантажопотоків, інвестування, основних напрямів та джерел фінансування, планів розвитку національної транспортної системи, річкових портів (терміналів), інших об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, стратегії розвитку морських портів України, а також щодо забезпечення безпеки судноплавства та захисту навколишнього природного середовища. Така Стратегія повинна відповідати генеральній схемі планування території України.
2. Стратегія розвитку внутрішнього водного транспорту України розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, та затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо реалізація такої Стратегії потребує внесення змін до схем планування окремих частин території України та/або до Державної стратегії регіонального розвитку, водночас із затвердженням цієї Стратегії Кабінет Міністрів України приймає рішення про внесення відповідних змін.
3. Стратегія розвитку внутрішнього водного транспорту України передбачає розвиток мережі внутрішніх водних шляхів, у тому числі відповідно до міжнародних договорів України.
Стаття 8. Тарифна політика на внутрішніх водних шляхах
1. Тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються на внутрішніх водних шляхах суб’єктами природних монополій, підлягають регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік таких послуг визначається Кабінетом Міністрів України.
2. Тарифи на суспільно важливі регулярні перевезення пасажирів на суднах встановлюють місцеві державні адміністрації. Перевізникам, що здійснюють такі перевезення, місцеві державні адміністрації, які встановили державні регульовані тарифи на такі перевезення у розмірі, нижчому за економічно обґрунтований розмір, зобов’язані відшкодувати різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
3. Тарифи на інші послуги у сфері внутрішнього водного транспорту (крім визначених частинами першою і другою цієї статті, статтею 47 цього Закону) є вільними.
Стаття 9. Збори з суден внутрішнього плавання
1. Використання внутрішніх водних шляхів для плавання суден є безоплатним.
2. З суден внутрішнього плавання, які згідно з судновими документами мають максимальну осадку не більше 4,5 метра, в українських морських портах справляються портові збори, крім:
1) адміністративного, канального, корабельного, санітарного - при здійсненні каботажного рейсу, місцем відправлення або місцем призначення якого є річковий порт (термінал), інше місце відправлення (призначення), розташоване на внутрішніх водних шляхах України;
2) канального - при здійсненні міжнародного рейсу.
При здаванні судном у морському порту будь-яких забруднень таке судно здійснює оплату за фактично надані йому послуги з прийняття таких забруднень.
3. При здійсненні міжнародного рейсу судно внутрішнього плавання не звільняється від сплати в морському порту, в якому здійснюється оформлення перетину державного кордону України, адміністративного, корабельного (при здійсненні вантажних операцій), маякового, санітарного, якірного, причального (у разі використання причалу) зборів.
Стаття 10. Інвестування у сфері внутрішнього водного транспорту
1. Пріоритетні напрями інвестування у сфері внутрішнього водного транспорту визначаються Стратегією розвитку внутрішнього водного транспорту України, зокрема щодо:
1) запровадження інноваційних енергоефективних та екологічно безпечних технологій;
2) розвитку та модернізації мережі внутрішніх водних шляхів;
3) будівництва стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
4) підвищення рівня безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
5) розвитку туристичної та спортивної інфраструктури, у тому числі міжнародної, на внутрішніх водних шляхах;
6) здійснення компенсаційних відновлювальних заходів з метою відтворення природних ресурсів, що зазнали негативного впливу внаслідок днопоглиблювальних робіт на внутрішніх водних шляхах.
2. Інвестування у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюється на основі договорів концесії, оренди, про спільну діяльність, інших видів інвестиційних договорів відповідно до законодавства України.
3. Компенсація інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної власності, здійснюється на підставі відповідних договорів, що укладаються в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
4. Джерелами компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту можуть бути кошти державного бюджету, орендної плати, інші джерела, не заборонені законодавством.
Розділ IV
ІНФРАСТРУКТУРА ВНУТРІШНЬОГО ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ
Стаття 11. Розвиток внутрішніх водних шляхів
1. Розвиток внутрішніх водних шляхів здійснюється відповідно до Стратегії розвитку внутрішнього водного транспорту України, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, з урахуванням пріоритетності розвитку мережі найважливіших внутрішніх водних шляхів України міжнародного значення та стимулювання розвитку перевезень вантажів внутрішнім водним транспортом і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Обслуговування внутрішніх водних шляхів та утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту
1. Обслуговування внутрішніх водних шляхів здійснюється з метою їх утримання у судноплавному стані шляхом:
1) організації ефективного та безпечного використання внутрішніх водних шляхів для судноплавства;
2) забезпечення проведення шляхових робіт, здійснення контролю і підтримання габаритів суднового ходу, судноплавних каналів внутрішніх водних шляхів;
3) утримання та забезпечення ефективного використання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
4) навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах;
5) вжиття невідкладних заходів для ліквідації наслідків аварій та заходів, спрямованих на запобігання аварійним подіям, пов’язаним із судноплавством або функціонуванням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту;
6) забезпечення функціонування річкової інформаційної служби та інформаційної системи автоматизованого обліку перевезень внутрішніми водними шляхами;
7) забезпечення пропуску суден через судноплавні гідротехнічні споруди.
2. Суб’єкт господарювання, що обслуговує внутрішні водні шляхи, має право:
1) користуватися береговою смугою водних шляхів для забезпечення безпеки судноплавства, проводити з цією метою роботи, здійснювати будівництво у порядку, встановленому законодавством;
2) встановлювати на береговій смузі водних шляхів берегові гідротехнічні споруди та засоби навігаційного обладнання;
3) здійснювати рубки, зокрема санітарні, дерев і чагарників на береговій смузі з метою забезпечення видимості берегових засобів навігаційного обладнання, а також для геодезичного обґрунтування при зйомках ділянок русел річок. Установка берегових засобів навігаційного обладнання та прокладання просік для забезпечення їх видимості можуть проводитися також за межами берегової смуги в порядку, встановленому законодавством;
4) організовувати на береговій смузі внутрішніх водних шляхів будівництво тимчасових споруд і проведення інших необхідних робіт у разі непередбаченої зимівлі судна або аварійних подій з суднами.
Суб’єктами господарювання, що проводять шляхові роботи, здійснюють підтримання габаритів суднового ходу, судноплавних каналів, можуть бути будь-які юридичні особи незалежно від форми власності.
3. Для забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах створюється Державний фонд внутрішніх водних шляхів у складі спеціального фонду Державного бюджету України.
Головним розпорядником коштів Державного фонду внутрішніх водних шляхів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
4. Забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах та шляхові роботи можуть здійснюватися за рахунок залучення інвестицій від суб’єктів господарювання у порядку, визначеному статтею 10цього Закону.
Стаття 13. Будівництво та експлуатація гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів
1. Будівництво гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
2. Експертиза проекту будівництва гідротехнічної споруди внутрішніх водних шляхів проводиться відповідно до закону.
3. Власники гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів за власний рахунок встановлюють навігаційні вогні і знаки, інше навігаційне обладнання за проектом, що розробляється відповідно до правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах та інших актів законодавства.
4. Власники гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів зобов’язані здійснювати їх експлуатацію з дотриманням правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів.
5. Технічний нагляд за гідротехнічними спорудами внутрішніх водних шляхів здійснюється у порядку, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
6. Об’єкти інфраструктури внутрішнього водного транспорту, призначені для надання послуг річковим портом (терміналом), крім стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, можуть перебувати у будь-якій формі власності.
7. Облаштування якірних стоянок і швартовних бочок здійснюється річковим портом (терміналом) за межами суднового ходу без відведення земельних ділянок водного фонду відповідно до закону.
Стаття 14. Судноплавні гідротехнічні споруди
1. Організацію безпечного утримання та експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд забезпечує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.
2. Витрати на утримання, реконструкцію, ремонт, у тому числі капітальний, технічне переоснащення та охорону судноплавних гідротехнічних споруд, а також витрати на використання таких споруд для пропуску суден здійснюються за рахунок коштів Державного фонду внутрішніх водних шляхів, джерелом формування якого, зокрема, є частина рентної плати за спеціальне використання води, яку сплачують суб’єкти господарювання, що використовують воду для потреб гідроенергетики.
3. Технічна експлуатація судноплавних гідротехнічних споруд здійснюється з дотриманням правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд внутрішніх водних шляхів.
4. Проходження судноплавних гідротехнічних споруд є безоплатним для всіх категорій суден, у тому числі іноземних.
5. Правила пропуску суден через судноплавні шлюзи затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.