ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв’язку з утворенням Державної служби України у справах дітей
Верховна Рада України
постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):
"Стаття 214. Облік дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі дітей, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування, влаштовані у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу
1. Службові особи органів опіки та піклування, керівники закладів, у яких перебувають діти, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи влаштовані у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, а також інші особи, яким стало відомо про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, зобов’язані невідкладно подати інформацію про них до служб у справах дітей районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад.
Облік дітей, які можуть бути усиновлені (далі – місцевий облік), здійснюється службами у справах дітей районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Служби у справах дітей районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад, якщо не виявилося осіб, які бажають усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця з дня надходження відомостей про дитину зобов’язані подати відповідну інформацію до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської або Севастопольської міської державної адміністрації для взяття дитини на облік (далі - регіональний облік) та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей (далі - централізований облік).
3. Порядок здійснення місцевого, регіонального і централізованого обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи влаштовані у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, та порядок передачі дітей на усиновлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 215. Облік осіб, які бажають усиновити дитину
1. Облік осіб, які бажають усиновити дитину, ведеться службами у справах дітей районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Облік громадян України, які проживають в Україні і бажають усиновити дитину, ведеться службами у справах дітей за місцем їх проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
3. Облік громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину, ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
2) частину першу статті 216 викласти в такій редакції:
"1. Посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей громадянами України чи іноземцями, передання дітей під опіку, піклування, влаштування у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу забороняється";
"Стаття 256-4. Створення прийомної сім’ї
1. Рішення про створення прийомної сім’ї та влаштування до неї дитини (дітей) на виховання та спільне проживання приймається районною в містах Києві або Севастополі державною адміністрацією, виконавчим комітетом міської, селищної, сільської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім’ї, на основі типового договору укладається договір про організацію діяльності прийомної сім’ї. Договір може бути розірвано у порядку, встановленому законодавством.
3. Орган, який прийняв рішення про створення прийомної сім’ї, зобов’язаний співпрацювати з прийомними батьками щодо утримання та виховання дитини (дітей).
4. Контроль за виконанням договору про організацію діяльності прийомної сім’ї здійснюють служби у справах дітей обласних, районних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій.
5. Положення про прийомну сім’ю та типовий договір про організацію діяльності прийомної сім’ї затверджуються Кабінетом Міністрів України";
"Стаття 256-8. Створення дитячого будинку сімейного типу
1. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу та влаштування до нього дитини (дітей) приймається районними в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських, селищних, сільських рад у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, на основі типового договору укладається договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу. Договір може бути розірвано у порядку, встановленому законодавством.
3. Контроль за виконанням договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу здійснюють служби у справах дітей обласних, районних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій.
4. Положення про дитячий будинок сімейного типу і типовий договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу затверджуються Кабінетом Міністрів України".
2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
1) частину першу статті 56 викласти в такій редакції:
"1. Органами опіки та піклування є районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, селищних, сільських рад";
2) частину п’яту статті 63 викласти в такій редакції:
"5. Малолітній, неповнолітній особі призначається один опікун чи піклувальник. Повнолітній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників".
3. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):
1) частину третю статті 45 доповнити абзацом другим такого змісту:
"З метою забезпечення захисту прав малолітніх та неповнолітніх осіб справи про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини суд розглядає з обов’язковою участю прокурора";
2) частину шосту статті 56 викласти в такій редакції:
"6. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов’язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне.
Участь прокурора є обов’язковою під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини";
3) у частині четвертій статті 293 цифру "4" виключити;
4) пункт 3 частини другої статті 311 викласти в такій редакції:
"3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати, копія декларації про доходи або інший документ, що підтверджує доходи";
5) у статті 312:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Суддя під час підготовки до розгляду справи про усиновлення дитини вирішує питання про участь у справі як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, прокурора, осіб, у сім’ї яких виховується дитина (прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, законні представники), а у справі, провадження в якій відкрито за заявою іноземця, - уповноваженого органу виконавчої влади";
у пункті 4 частини третьої слова "навчального закладу" замінити словами "закладу освіти";
доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Підготовка справи до розгляду проводиться не більше п’яти днів з дня відкриття провадження у справі, про що суд постановляє ухвалу. Підготовче засідання у справах про усиновлення не проводиться";
6) у статті 313:
частину першу після слів "уповноваженого органу виконавчої влади" доповнити словом "прокурора";
доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Суд розглядає справи про усиновлення дитини протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі";
7) частину першу статті 314 доповнити словами і цифрами "у строк, передбачений частиною п’ятою статті 313 цього Кодексу";
8) частину першу статті 354 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Апеляційна скарга на рішення суду про усиновлення дитини подається протягом десяти днів з дня його проголошення".
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім.
4. У Законі України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 6, ст. 35 із наступними змінами):
1) статтю 1 викласти в такій редакції:
"Стаття 1. Органи і служби у справах дітей, спеціальні установи та заклади, які здійснюють соціальний захист дітей, захист прав дитини і профілактику правопорушень
Здійснення діяльності із соціального захисту дітей, захисту прав дитини і профілактики правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на:
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері соціальної політики, соціального захисту населення, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, запобігання та протидії домашньому насильству;
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини;
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад;
органи опіки та піклування в частині здійснення повноважень та заходів у сфері захисту прав дитини;
органи управління у сфері освіти, заклади освіти, установи та організації системи освіти;
органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;
органи соціального захисту населення, установи та заклади соціального захисту;
територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення з питань надання соціальних послуг, соціальної підтримки сім’ї, оздоровлення та відпочинку дітей;
уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
приймальники-розподільники для дітей органів Національної поліції України;
суди;
прокуратуру;
центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
уповноважені органи з питань пробації;
спеціальні виховні установи Державної кримінально-виконавчої служби України;
притулки для дітей;
центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
центри соціальної підтримки дітей та сімей;
центри медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров’я;
школи соціальної реабілітації та професійні училища соціальної реабілітації органів управління у сфері освіти;
соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
центри соціальних служб.
У забезпеченні соціального захисту дітей, захисту прав дитини беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадяни України.
Під соціальним захистом дітей та захистом прав дитини у цьому Законі розуміється комплекс заходів, рішень і дій суб’єктів, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, із забезпечення дитини соціальними, освітніми, медичними, правовими та іншими послугами, забезпечення найкращих інтересів дитини, дотримання прав дитини, визначених Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини та законодавством України";
2) назву, абзаци перший і четвертий статті 2 викласти в такій редакції:
"Стаття 2. Основні принципи діяльності органів і служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють соціальний захист дітей, захист прав дитини
Діяльність органів і служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють соціальний захист дітей, захист прав дитини, здійснюється на принципах";
"гласності, тобто систематичного інформування про стан справ щодо захисту прав дитини, роботу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, служб у справах дітей, спеціальних установ, закладів соціального захисту для дітей і закладів, які здійснюють захист прав дитини, у відкритій державній статистичній інформації, засобах масової інформації";
3) статтю 4 викласти в такій редакції:
"Стаття 4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, служби у справах дітей
Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень забезпечує загальне регулювання діяльності у сфері захисту прав дитини.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, є Державна служба України у справах дітей.
Державна служба України у справах дітей є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається здійснення повноважень з попередження, виявлення, припинення випадків порушення прав дитини, повноважень компетентного органу з питань усиновлення, координація діяльності центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, служб у справах дітей, інших органів у справах дітей з питань усиновлення та захисту прав дитини, виконання Конвенції ООН про права дитини.
Державна служба України у справах дітей:
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей та усиновлення;
здійснює нормативно-правове та організаційно-методичне забезпечення діяльності органів опіки та піклування стосовно дітей, служб у справах дітей, інших органів у справах дітей з питань усиновлення та захисту прав дитини, щодо здійснення опіки та піклування, забезпечення прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх дітей;
координує діяльність центральних органів виконавчої влади з питань захисту прав дитини, здійснює експертизу проектів нормативно-правових актів на відповідність положенням Конвенції ООН про права дитини;
здійснює у встановленому порядку координацію співробітництва центральних органів виконавчої влади з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), координує виконання в Україні програм, що підтримуються ЮНІСЕФ;
забезпечує у встановленому порядку діяльність консультативних, дорадчих органів, утворених Кабінетом Міністрів України, з питань реалізації державної політики у сфері захисту прав дитини;
забезпечує взаємодію центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, закладів, підприємств, установ та організацій, громадських організацій та об’єднань з питань забезпечення прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх дітей;
забезпечує безпосередню взаємодію з дипломатичними установами України за кордоном та закордонними дипломатичними представництвами в Україні з питань забезпечення прав та найкращих інтересів дітей - громадян України за кордоном, у тому числі щодо їх повернення в Україну, усиновлення;
здійснює аналіз ефективності реалізації заходів із забезпечення найкращих інтересів дитини, моніторинг та оцінювання результатів дотримання та захисту прав дитини, реалізації державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дитини;
забезпечує розроблення та організацію реалізації програм з поліпшення становища дітей, бере участь та ініціює розроблення та реалізацію програм щодо підтримки сімей з дітьми;
здійснює з питань, що належать до її компетенції, координацію та методологічне забезпечення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа;
здійснює методичне забезпечення діяльності та контроль за додержанням вимог законодавства щодо усиновлення дітей громадянами України та іноземцями, передання дітей під опіку, піклування, влаштування дітей у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, вилучення або вибуття дітей із сімейних форм виховання;
забезпечує здійснення діяльності з питань усиновлення, у тому числі веде централізований облік дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі дітей, які можуть бути усиновлені, а також облік іноземців та громадян України, які проживають за межами України, - кандидатів в усиновлювачі та дітей, усиновлених ними;
забезпечує функціонування банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сім’ї кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей;
здійснює контроль за додержанням органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності вимог законодавства щодо захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми, їх влаштування у сімейні форми виховання та усиновлення;
проводить роботу з цивільно-правового захисту дітей, їхніх законних представників, надає методичну допомогу у забезпеченні надання органами місцевого самоврядування правової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам, які бажають створити сімейні форми виховання, усиновити дитину;
здійснює контроль і координацію діяльності служб у справах дітей;
організовує роботу з підвищення рівня професійної компетентності працівників служб у справах дітей;
забезпечує складання та ведення державної статистики щодо дітей відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.
Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
забезпечують у межах своїх повноважень реалізацію в області, містах Києві та Севастополі державної політики щодо захисту прав і законних інтересів дітей;
здійснюють з питань, що належать до їхньої компетенції, координацію та методологічне забезпечення діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центральних органів виконавчої влади щодо захисту прав дитини, у тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, а також забезпечення додержання законодавства щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення громадянами України та іноземцями, влаштування у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей;
здійснюють контроль за додержанням органами виконавчої влади вимог законодавства щодо захисту прав дитини, у тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
здійснюють контроль за станом виконання органами місцевого самоврядування делегованих повноважень у сфері захисту прав дитини;
здійснюють моніторинг забезпечення дотримання прав дітей;
сприяють створенню закладів, що здійснюють захист прав дитини;
реалізують програми з попередження, запобігання, профілактики порушення прав дитини;
забезпечують у межах, визначених законодавством, здійснення діяльності з усиновлення, у тому числі ведуть регіональний облік дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі дітей, які можуть бути усиновлені;
надають кандидатам в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі інформацію про дітей, які перебувають на регіональному обліку;
здійснюють контроль за умовами утримання і виховання дітей у закладах з цілодобовим перебуванням, патронатних сім’ях, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім’ях опікунів, піклувальників, дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;
забезпечують складання статистичної звітності щодо дітей у регіоні;
здійснюють у межах компетенції координацію діяльності служб у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад, надають їм практичну і методичну допомогу, узагальнюють і поширюють кращий досвід роботи із захисту прав дитини;
організовують проведення навчання та підвищення рівня професійної компетенції працівників служб у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад;
розробляють і здійснюють самостійно або спільно з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, громадськими об’єднаннями та організаціями програми та заходи щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей;
аналізують у межах повноважень стан роботи щодо захисту прав дитини та вживають заходів для усунення недоліків і відновлення прав дитини;
забезпечують надання консультацій та роз’яснень дітям, їхнім батькам чи іншим законним представникам з питань захисту прав дитини;
надають у межах своїх повноважень місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, громадським організаціям, громадянам практичну, методичну та консультаційну допомогу у вирішенні питань щодо захисту прав дитини;
надають організаційну і методичну допомогу притулкам для дітей, центрам соціально-психологічної реабілітації дітей, центрам соціальної підтримки дітей та сімей, малим груповим будинкам, що діють на території області, міст Києва та Севастополя, здійснюють безпосередній контроль за діяльністю підпорядкованих закладів;
здійснюють в межах компетенції контроль ведення єдиного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сім’ї кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей;
проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань, що належать до їхньої компетенції;
вживають заходів до усунення порушень законодавства з питань захисту прав дитини.
Служби у справах дітей районних державних адміністрацій:
забезпечують реалізацію на території району державної політики з питань захисту прав дитини та виконання територіальними громадами делегованих повноважень територіальних громад з питань захисту прав дитини;
здійснюють координацію діяльності служб у справах дітей територіальних громад, які діють на території району, надають їм організаційно-методичну та практичну допомогу, контролюють виконання делегованих повноважень у сфері захисту прав дитини;
перевіряють інформацію про порушення прав дітей шляхом їх відвідування за місцем проживання (перебування), навчання, роботи;
здійснюють аналіз прийнятих органами опіки та піклування, службами у справах дітей територіальних громад рішень стосовно дітей;
здійснюють контроль за своєчасністю надання дітям статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, за забезпеченням права таких дітей на виховання у сім’ї, за додержанням вимог законодавства при усиновленні та переданні дитини під опіку чи піклування, влаштуванні у дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї;
здійснюють контроль за умовами виховання дітей, які перебувають у закладах для дітей з цілодобовим перебуванням;
забезпечують надання консультацій та роз’яснень дітям, їхнім батькам та іншим законним представникам з питань захисту прав дитини;
надають у межах своїх повноважень місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, громадським організаціям, громадянам практичну, методичну та консультаційну допомогу у вирішенні питань щодо захисту прав дитини;
здійснюють перевірку актів з питань захисту прав дитини відповідних міських, сільських, селищних рад, їх виконавчих органів, служб у справах дітей на відповідність Конституції та законам України;
вживають заходів щодо виявлення та усунення порушень законодавства з питань захисту прав дитини;
інформують орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері дітей, служби у справах дітей обласних державних адміністрацій про стан справ на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць/територіальних громад, про тенденції та проблеми реалізації державної політики у сфері захисту прав дитини, а також звітують про діяльність служби у справах дітей районної державної адміністрації.
Служби у справах дітей районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад:
забезпечують реалізацію на території районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради державної політики та власних (самоврядних) повноважень з питань захисту прав дитини;
надають правову допомогу дітям, їхнім батькам та іншим законним представникам у вирішенні питань усиновлення, влаштування дітей у сім’ї громадян України, позбавлення та поновлення батьківських прав; побачення з дитиною матері/батька, яких позбавлено батьківських прав; розв’язання спорів між батьками щодо дитини тощо;
здійснюють підготовку справ дітей та їхніх законних представників для розгляду органом опіки та піклування;
вживають заходів до виявлення порушень та захисту прав дітей, життю чи здоров’ю яких існує загроза, які залишилися без батьківського піклування;
перевіряють інформацію про порушення прав дітей шляхом їх відвідування за місцем проживання (перебування), навчання, роботи;
здійснюють діяльність із захисту прав дітей, яких батьки відмовилися забрати із лікувального закладу, підкинутих, знайдених дітей;
здійснюють безпосереднє ведення справ з питань захисту прав дитини, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та інших категорій дітей;
у межах визначених законодавством повноважень надають правову допомогу з метою реалізації права дитини бути усиновленою, влаштованою в сім’ю громадян України, реалізації громадянами України та іноземцями можливості усиновити дитину;
забезпечують створення різних форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
організовують взаємодію структурних підрозділів районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, розташованих на території громади, для вирішення питань захисту прав дитини, у тому числі на сімейне виховання, з питань усиновлення та влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, передання дітей під опіку, піклування, запобігання дитячій бездоглядності, жорстокому поводженню з дітьми, залученню дітей до найгірших форм дитячої праці, а також з питань реалізації прав дитини на навчання, на охорону здоров’я тощо;
виявляють та ведуть облік дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, вживають заходів для надання таким дітям відповідного статусу;
здійснюють нагляд за станом утримання та виховання дітей, переданих під опіку чи піклування, влаштованих у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, за умовами проживання та виховання усиновлених дітей;
забезпечують у межах компетенції виконання договору про організацію діяльності прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу;
здійснюють контроль за умовами виховання дітей, які перебувають у закладах для дітей;
здійснюють контроль за умовами проживання дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, вживають заходів до вилучення дітей з умов, що становлять загрозу життю чи здоров’ю дитини;
визначають потреби дітей та забезпечують допомогу дітям у сім’ях, які опинилися у складних життєвих обставинах;
порушують перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, органами Національної поліції України, прокуратури, керівниками підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності згідно із законом фізичних та юридичних осіб, а також посадових осіб у разі порушення ними прав і законних інтересів дітей;
представляють у разі необхідності інтереси дітей у суді;
ведуть обліки дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах; дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; усиновлених дітей; кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу; опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу; нерухомого майна дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, яке належить їм на праві власності;
забезпечують ведення та функціонування банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сім’ї кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьків-вихователів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей;
забезпечують здійснення діяльності з усиновлення, у тому числі ведуть місцевий облік дітей, які можуть бути усиновлені;
надають кандидатам в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу інформацію про дітей, які перебувають на обліку у службі у справах дітей, і видають направлення на відвідування сімей, закладів з метою встановлення контакту з дитиною;
забезпечують підготовку документів для створення сімейних форм виховання та влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, передання під опіку, піклування;
забезпечують влаштування дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітей, які залишилися без батьківського піклування, у заклади соціального захисту дітей, інші форми влаштування дітей;
здійснюють за направленням зарахування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до малих групових будинків чи інших закладів із цілодобовим перебуванням;
звертаються до органів Національної поліції щодо проведення розшукової роботи з установлення місця проживання, перебування батьків або інших представників дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей, позбавлених батьківського піклування;
за дорученням органу опіки та піклування звертаються до відділів реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації народження дитини;
надають згоду на відрахування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, із закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
вживають відповідно до законодавства заходів щодо захисту майнових та житлових прав дітей, зокрема дотримання прав дитини під час вчинення правочинів щодо житла, право власності чи право користування яким мають діти, під час вирішення спорів щодо управління батьками майном дитини; виселення дитини; зняття дитини з реєстрації місця проживання; визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням;
готують клопотання щодо взяття дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на соціальний квартирний облік та на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
вживають заходів відповідно до законодавства для вирішення спорів між батьками щодо імені, прізвища дитини, участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, управління майном дитини;
вживають у межах компетенції заходів для повернення в Україну дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є громадянами України;
забезпечують здійснення заходів щодо захисту прав дитини, розлученої з сім’єю;
вживають у межах компетенції заходів для повернення до місця постійного проживання дітей, розлучених із сім’єю, у тому числі дітей-іноземців;
у встановленому законом порядку вживають заходів для підтвердження місця проживання дитини під час вирішення питання про її тимчасовий виїзд за межі України;
збирають матеріали, забезпечують їх попередній розгляд та готують висновки і проекти рішень районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, селищних, сільських рад з питань щодо захисту прав дитини, надання статусу, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, розв’язання спорів між батьками стосовно дитини тощо;
готують та подають у встановленому порядку статистичну звітність щодо дітей;
вивчають потребу та подають пропозиції щодо створення у громаді закладів, які здійснюють захист прав дитини;
у встановленому порядку здійснюють контроль за цільовим витрачанням аліментів на дитину;
готують проекти позовів та висновків органу опіки та піклування для подання до судових органів, представляють орган опіки та піклування у судових засіданнях під час розгляду справ стосовно дітей;
розробляють і реалізують самостійно або спільно з іншими структурними підрозділами міської, селищної, сільської ради, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими організаціями заходи та програми, спрямовані на поліпшення становища дітей, захист прав дитини, а також здійснюють контроль за виконанням таких заходів;
забезпечують виконання інших визначених законом повноважень.
Положення про Державну службу України у справах дітей, типові положення про служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім’ї та дітей, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій є юридичними особами публічного права, мають власний бланк, печатку із зображенням Державного Герба України та рахунки в органах Державного казначейства України.
Служби у справах дітей міських, селищних, сільських рад є окремими структурними підрозділами відповідних рад, мають власний бланк та печатку, вид структурного підрозділу (департамент, управління, відділ, сектор). Питання встановлення службам у справах дітей міських, селищних, сільських рад статусу юридичної особи публічного права визначається рішенням відповідної ради.
Служби у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад підпорядковуються головам відповідних державних адміністрацій, міським, селищним, сільським радам, підзвітні та підконтрольні (у частині делегованих повноважень) службам у справах дітей відповідних міських, районних, обласних державних адміністрацій, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини.
Служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підпорядковуються головам відповідних державних адміністрацій, підзвітні та підконтрольні центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини.
Штатна чисельність працівників служб у справах дітей районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад встановлюється з розрахунку один працівник служби на 1 тисячу дітей, які проживають у сільській місцевості, та на 1,5 тисячі дітей, які проживають у місті, але не менше ніж один працівник на територіальну громаду, якщо у громаді проживає менше 1 тисячі дітей.
Штатна чисельність працівників служб у справах дітей районних державних адміністрацій встановлюється з розрахунку один працівник служби на 5 тисяч дітей, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, але не менше ніж три працівники, якщо у районі проживає менше 15 тисяч дітей.
Штатна чисельність працівників служб у справах дітей обласних, міст Києва та Севастополя міських державних адміністрацій встановлюється з розрахунку один працівник служби на 15 тисяч дітей, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці";
4) частини першу і другу статті 9 викласти в такій редакції:
"Центри медико-соціальної реабілітації дітей створюються органами місцевого самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, для дітей, які за станом здоров’я не можуть бути направлені до інших закладів соціального захисту або бути влаштованими у сімейні форми виховання.
Основним завданням центрів медико-соціальної реабілітації дітей є створення та забезпечення умов для психосоціальної реабілітації дітей та корекції особливостей розвитку дитини";
5) у статті 11-1:
частину першу викласти в такій редакції:
"Центри соціально-психологічної реабілітації дітей створюються, реорганізуються та ліквідуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, міськими, селищними, сільськими радами і підпорядковуються відповідній службі у справах дітей для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися у складних життєвих обставинах, надання їм та їхнім батькам комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги";
друге речення частини другої викласти в такій редакції: "Строк перебування дитини в центрі визначається адміністрацією закладу за погодженням із службою у справах дітей засновника такого центру";
"Стаття 14. Кадрове забезпечення діяльності органів і служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють соціальний захист дітей, захист прав дитини, профілактику правопорушень
З метою належної організації діяльності органів і служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють соціальний захист дітей, захист прав дитини, профілактику правопорушень, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, забезпечує спеціальну підготовку і перепідготовку керівників та фахівців (педагогів, соціальних психологів, соціологів, юристів, медичних працівників, працівників правоохоронних органів)";
"Стаття 16. Контроль за діяльністю органів і служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють соціальний захист дітей, захист прав дитини, профілактику правопорушень
Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації у межах своєї компетенції здійснюють контроль за діяльністю органів і служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють соціальний захист дітей, захист прав дитини, профілактику правопорушень".
5. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):
1) частину першу статті 1 після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"повноваження органу опіки та піклування - спеціальні передбачені законами України повноваження і процедури виявлення, представлення та забезпечення законних прав та інтересів дітей і повнолітніх фізичних осіб, які за віком, станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки".
У зв’язку з цим абзаци дванадцятий - двадцять шостий вважати відповідно абзацами тринадцятим - двадцять сьомим;
2) статтю 11 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
"2. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад є органами опіки та піклування, уповноваженими на захист прав і законних інтересів дітей, а також повнолітніх фізичних осіб, які потребують опіки та піклування".
У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;
3) частину третю статті 12 доповнити словами "очолює орган опіки та піклування";
4) у частині першій статті 34:
підпункт 2 пункту "а" після слів "багатодітним сім’ям" доповнити словами "дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їх числа";
підпункти 2 і 2-1 пункту "б" викласти в такій редакції:
"2) забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, громадян, реабілітованих як жертви політичних репресій, військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, сімей, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома, до влаштування в будинки осіб з інвалідністю і громадян похилого віку, які мають потребу в цьому;
2-1) вирішення відповідно до законодавства питань надання соціальних послуг особам та сім’ям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та сім’ям, у яких вони виховуються, особам з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування";
5) доповнити статтею 34-1 такого змісту:
"Стаття 34-1. Здійснення діяльності органу опіки та піклування (пов’язаної із захистом прав дитини)
1. До відання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад належать:
1) власні (самоврядні) повноваження:
здійснення повноважень органу опіки та піклування стосовно дітей;
надання правової допомоги батькам і дітям щодо здійснення батьківських прав і обов’язків, зокрема шляхом узгодження виконання кожним суб’єктом надання медичних, соціальних, правових послуг повноважень щодо забезпечення прав дитини;
здійснення діяльності щодо захисту прав дітей, які проживають на території територіальної громади;
у випадках, передбачених законодавством, здійснення повноважень законного представника дитини;
розгляд повідомлень про дітей, батьки яких ухиляються від виконання батьківських обов’язків (вчиняють насильство стосовно дітей, жорстоко поводяться з дітьми, відмовляються від надання дитині медичної допомоги або відмовляються забрати дитину із закладу охорони здоров’я тощо);
здійснення заходів із захисту прав дитини, залишеної в пологовому відділенні, іншому закладі охорони здоров’я, дитини, яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, підкинутої чи знайденої дитини, забезпечення реєстрації народження такої дитини та подання інформації про неї до органу реєстрації актів цивільного стану за місцем виявлення такої дитини, негайне здійснення влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків;
здійснення заходів щодо встановлення особи дитини, місця її проживання, відомостей про батьків або осіб, які їх замінюють, інших родичів, місця їх проживання (перебування) та організація роботи з повернення дитини на виховання в сім’ю чи заклад або надання такій дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування;
здійснення виявлення, відібрання, обліку, влаштування та забезпечення прав дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітей, життю чи здоров’ю яких існує загроза;
здійснення діяльності для розв’язання спорів між батьками щодо визначення материнства, батьківства, реєстрації народження дитини, виховання, визначення місця проживання дитини, щодо участі у вихованні дитини одного з батьків, що проживає окремо від дитини, а також спорів між дітьми та батьками;
представлення інтересів дитини у судових засіданнях, у тому числі у разі відібрання дитини з позбавленням або без позбавлення її батьків батьківських прав;
забезпечення встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
здійснення діяльності із захисту житлових та майнових прав дітей;
подання до суду у випадках, передбачених законодавством, висновків у разі розгляду судом справ щодо дітей, захисту прав та законних інтересів дитини;
забезпечення здійснення контролю за цільовим використанням аліментів на дитину, заходів із запобігання та протидії домашньому насильству;
забезпечення захисту прав дітей, розлучених із сім’єю;
забезпечення у межах компетенції повернення в Україну дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є громадянами України та місцем походження яких є територіальна громада;
забезпечення виконання договорів про організацію діяльності прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, зокрема здійснення соціального супроводження таких сімей;
створення служб у справах дітей, які безпосередньо забезпечують ведення справ і координацію діяльності стосовно дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також вживають передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії безпритульності, домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей тощо. Вид служби у справах дітей як структурного підрозділу та її статус як юридичної особи публічного права визначається місцевою радою;
надання місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, громадським організаціям, громадянам у межах своїх повноважень практичної, методичної та консультаційної допомоги у вирішенні питань щодо захисту прав дитини;
забезпечення виконання інших повноважень, визначених законом;
2) делеговані повноваження:
негайне здійснення відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, якщо існує безпосередня загроза життю чи здоров’ю дитини;
