3. Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним надається органом ліцензування за кожним місцем роздрібної торгівлі пальним заявника.
4. Ліцензія на право зберігання пального надається органом ліцензування за кожним місцем зберігання пального або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - у разі надання в автоматичному режимі ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
5. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки надаються безстроково, а плата за них (крім ліцензії, передбаченої частиною другою цієї статті) справляється щорічно.
6. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки зараховується до місцевих бюджетів за місцем зберігання пального.
7. Перший платіж за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального або зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному цим Законом.
Стаття 54. Чергові платежі за ліцензії
1. Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
2. За період оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, яке набрало чинності, плата за таку ліцензію не справляється і чергові платежі не вносяться.
3. Орган ліцензування автоматично формує та направляє суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, повідомлення про:
необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності - за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;
дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, - за дев’ять днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.
Стаття 55. Ліцензійні справи
1. Орган ліцензування формує ліцензійні справи у розрізі наданих ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
2. При веденні ліцензійних справ орган ліцензування забезпечує дотримання вимог законодавства України щодо захисту інформації з обмеженим доступом.
3. Зберігання ліцензійних справ в електронній формі на електронних носіях інформації та передання їх до архівних установ здійснюються відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
4. У ліцензійній справі зберігаються:
1) документи, що надходять до органу ліцензування від заявників для отримання ліцензії;
2) рішення та документи (або їх копії), що складені або отримані органом ліцензування в результаті реалізації своїх повноважень щодо виконання норм цього Закону стосовно такої ліцензії;
3) інші документи, встановлені цим Законом.
5. Ліцензійна справа зберігається протягом строку, визначеного законодавством України, але не менше п’яти років з дня закінчення строку дії або припинення дії ліцензії.
6. Вилучення документів з ліцензійних справ здійснюється в порядку, передбаченому законом.
Орган ліцензування зобов’язаний зробити копії (фотокопії) документів, що вилучаються з ліцензійної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх печаткою.
До ліцензійної справи долучаються документи, визначені законом, на підставі яких було вилучено документи з ліцензійної справи.
Вилучення документів з ліцензійної справи не є підставою для відмови органом ліцензування у здійсненні передбачених цим Законом дій, крім випадку одержання органом ліцензування судового рішення про заборону їх вчинення.
7. Витребування документів з ліцензійних справ здійснюється на підставі судового рішення.
Орган ліцензування зобов’язаний зробити копії (фотокопії) документів, що витребовуються з ліцензійної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх печаткою.
До ліцензійної справи долучаються судове рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, та копія (фотокопія) опису витребуваних документів.
Оригінали витребуваних документів надсилаються поштовим відправленням з описом вкладення до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання.
Розділ VIII. ЕЛЕКТРОННА ПРОСТЕЖУВАНІСТЬ
Стаття 56. Електронна система
1. Електронна система створюється з метою відображення обігу та зберігання інформації щодо товарів (продукції), що підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку, а також для забезпечення міжвідомчої електронної взаємодії.
2. Порядок створення та функціонування Електронної системи визначається Кабінетом Міністрів України.
3. Обмін інформацією між Електронною системою та іншими інформаційно-комунікаційними системами здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії відповідно до порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
4. Власником (держателем) Електронної системи є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах цифровізації, цифрового розвитку, інформатизації, у сфері надання електронних та адміністративних послуг. Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує діяльність Електронної системи, та компіляції даних Електронної системи належать державі.
Фінансування створення, ведення та функціонування Електронної системи здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій та інших джерел, не заборонених законом.
Фінансове забезпечення власника (держателя) та технічного адміністратора Електронної системи здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та/або інших джерел, не заборонених законом.
Власник (держатель) Електронної системи безоплатно забезпечує користувачів Електронної системи програмними рішеннями, що гарантують розширену функціональність Електронної системи незалежно від роботи її центрального сервера та захищене зберігання даних, створених у режимі офлайн.
5. Технічним адміністратором Електронної системи (далі - технічний адміністратор) є визначене Кабінетом Міністрів України державне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах цифровізації, цифрового розвитку, інформатизації, у сфері надання електронних та адміністративних послуг.
Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Електронної системи, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Електронної системи, технічні та технологічні заходи з надання, призупинення та анулювання доступу до Електронної системи здійснюються технічним адміністратором відповідно до законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
6. Доступ користувачів до Електронної системи здійснюється через електронний кабінет користувача Електронної системи та/або електронний кабінет платника податків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому створення, обробка, збереження і передача інформації Електронною системою здійснюються безоплатно.
7. Електронна система за запитом податкових органів та економічних операторів забезпечує формування витягів про:
1) економічних операторів, об’єкти економічних операторів, у тому числі місця зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
2) сформовані унікальні ідентифікатори електронних марок акцизного податку, в тому числі із зазначенням дати та часу такого формування;
3) сформовані електронні марки акцизного податку та/або унікальні групові ідентифікатори, зокрема про їх статус із зазначенням дати та часу його набуття або зміни, у тому числі з початку їх формування;
4) суми сплаченого/несплаченого акцизного податку, в тому числі податкового боргу, за сформовані унікальні ідентифікатори електронних марок акцизного податку;
5) акцизні електронні документи;
6) залишки товарів (продукції) в розрізі штрихових кодів таких товарів (продукції) на об’єктах економічних операторів;
7) інші дані, що містяться в Електронній системі.
На запит економічного оператора Електронна система забезпечує формування витягів, які містять інформацію виключно щодо об’єктів, товарів (продукції) та операцій, у яких брав участь такий економічний оператор.
Повідомлення та витяги, зазначені в цій частині, формуються в Електронній системі із накладенням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Електронної системи. Такі повідомлення та витяги формуються та надаються користувачам безоплатно.
Витяги, зазначені в цій частині, мають статус електронного документа та можуть використовуватися як підтвердження фактів і даних Електронної системи під час проведення перевірок економічного оператора, в тому числі його об’єктів, прийняття рішень контролюючим органом у разі встановлення порушень законодавства, а також адміністративного оскарження таких рішень та під час розгляду справи у суді.
Форма витягу та порядок його формування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Інші органи державної влади у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, отримують інформацію з Електронної системи шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Фізичні особи, які досягли 18-річного віку, що не є економічними операторами, без реєстрації в Електронній системі та створення електронного кабінету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, мають право загального доступу для ознайомлення з відкритою інформацією Електронної системи щодо маркованих товарів (продукції) та подання повідомлень про можливі порушення в обігу товарів (продукції), що підлягають маркуванню.
8. У разі будь-яких порушень у роботі Електронної системи, в тому числі її повного зупинення, технічний адміністратор розміщує на офіційному веб-сайті власника (держателя) Електронної системи повідомлення про виявлення технічних/методологічних помилок чи технічного збою в роботі із зазначенням дати та часу їх початку, а також вживає усіх необхідних заходів для їх усунення, за результатами яких розміщує повідомлення про їх усунення із зазначенням дати та часу їх завершення.
У разі будь-яких порушень у роботі економічного оператора або відсутності зв’язку з Електронною системою економічний оператор має право працювати з Електронною системою в режимі офлайн, використовуючи програмні рішення, надані власником (держателем) Електронної системи, але не більше 72 годин.
У разі якщо в роботі Електронної системи виявлено технічну/методологічну помилку чи технічний збій і таку помилку/збій визнано технічним адміністратором у формі повідомлення або її існування підтверджено рішенням суду, вважається, що підстави для притягнення економічного оператора до адміністративної, фінансової та/або кримінальної відповідальності чи застосування до такого економічного оператора штрафних санкцій, передбачених цим Законом, за порушення законодавства, зумовлені виключно технічною помилкою чи технічним збоєм у роботі Електронної системи, відсутні.
На період відсутності зв’язку між програмними рішеннями, які використовує економічний оператор, та сервером Електронної системи:
1) економічний оператор - виробник/імпортер, використовуючи програмні рішення, надані власником (держателем) Електронної системи, має право:
складати АЕД у паперовій формі на товар (продукцію), маркований графічними елементами електронних марок акцизного податку, із статусом "електронна марка активована", присвоєним до початку роботи в режимі офлайн;
формувати унікальні групові ідентифікатори, відвантажувати такий товар (продукцію);
2) економічний оператор - суб’єкт господарювання, що здійснює оптову торгівлю товарами (продукцією), використовуючи програмні рішення, надані власником (держателем) Електронної системи, має право:
складати АЕД у паперовій формі на товар (продукцію), маркований графічними елементами електронних марок акцизного податку, із статусом "електронна марка активована", присвоєним до початку роботи в режимі офлайн;
приймати товар (продукцію), маркований графічними елементами електронних марок акцизного податку, відповідно до АЕД, у тому числі АЕД, складеного в паперовій формі;
реалізовувати/відвантажувати товар (продукцію), маркований графічними елементами електронних марок акцизного податку, отриманий відповідно до АЕД, у тому числі АЕД, складеного у паперовій формі;
3) економічний оператор - суб’єкт господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю товарами (продукцією), використовуючи програмні рішення, надані власником (держателем) Електронної системи, має право:
приймати товар (продукцію), маркований графічними елементами електронних марок акцизного податку, відповідно до АЕД, складеного в паперовій формі;
реалізовувати товар (продукцію), маркований графічними елементами електронних марок акцизного податку, отриманий відповідно до АЕД, у тому числі АЕД, складеного в паперовій формі.
У період відсутності зв’язку між програмними рішеннями, що використовує економічний оператор, та сервером Електронної системи економічний оператор використовує програмні рішення, надані власником (держателем) Електронної системи, що забезпечують захищене зберігання даних, створених у режимі офлайн, складання АЕД, накладення кваліфікованого електронного підпису, надсилання повідомлення про формування АЕД до Електронної системи, створення паперової копії АЕД тощо.
Функції захисту інформації в режимі офлайн щодо контролю факту спотворення або знищення створених даних та ідентифікації створювача таких даних реалізуються з використанням засобів захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Підтвердження відповідності та проведення державної експертизи засобів захисту інформації здійснюються в порядку, встановленому законодавством.
Після відновлення роботи Електронної системи та відновлення зв’язку відбувається автоматична синхронізація даних, створених економічним оператором у період відсутності зв’язку між програмними рішеннями, наданими власником (держателем) Електронної системи, та сервером Електронної системи. Програмними засобами Електронної системи забезпечуються хронологічна обробка поданих даних та їх збереження.
Стаття 57. Реєстрація економічного оператора
1. Суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво та/або ввезення на митну територію України, та/або оптову, та/або роздрібну торгівлю товарами (продукцією), що підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку, підлягає реєстрації в Електронній системі економічним оператором.
Реєстрація в Електронній системі економічним оператором здійснюється шляхом подання суб’єктом господарювання заяви про реєстрацію економічним оператором.
2. Заява про реєстрацію економічним оператором подається виключно в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Заява про реєстрацію економічним оператором повинна містити такі відомості:
1) для юридичних осіб - найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;
для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України;
для іноземних суб’єктів господарської діяльності - найменування та податковий номер постійного представництва;
2) адреса для листування, адреса електронної пошти та номери засобів зв’язку.
Заява про реєстрацію економічним оператором перевіряється суб’єктом господарювання та за умови відповідності внесеної інформації підписується заявником шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.
Суб’єкт господарювання не пізніше наступного календарного дня за днем подання заяви реєструється в Електронній системі, за умови відсутності підстав для відмови в такій реєстрації.
Підставою для відмови в реєстрації суб’єкта господарювання економічним оператором є відсутність в інформаційно-комунікаційних системах відомостей про діючу ліцензію суб’єкта господарювання згідно з даними Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Відмова в реєстрації економічним оператором формується та надсилається суб’єкту господарювання за допомогою програмних засобів Електронної системи не пізніше наступного календарного дня за днем подання заяви таким суб’єктом господарювання.
У разі відмови в реєстрації економічним оператором суб’єкт господарювання має право повторно подати заяву про реєстрацію економічним оператором.
3. При реєстрації Електронна система присвоює кожному економічному оператору код ідентифікатора економічного оператора.
Електронна система протягом однієї години після реєстрації суб’єкта господарювання економічним оператором забезпечує наповнення кабінету економічного оператора такими даними:
1) види господарської діяльності суб’єкта господарювання згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) відомості про діючі ліцензії з обов’язковим зазначенням реєстраційних номерів ліцензій та строку їх дії;
3) об’єкти економічного оператора та відомості про їхні місця (адреси) виробництва, зберігання, оптової та/або роздрібної торгівлі;
4) відомості про обладнання (для виробників тютюнових виробів) згідно з даними Єдиного реєстру обладнання.
При наповненні кабінету економічного оператора Електронна система присвоює об’єкту економічного оператора код об’єкта економічного оператора.
Електронна система протягом однієї години після реєстрації суб’єкта господарювання економічним оператором забезпечує відображення в електронному кабінеті економічного оператора - користувача Електронної системи відомостей, зазначених у цій частині.
У разі невідповідності інформації, відображеної в кабінеті економічного оператора Електронної системи, або у разі необхідності внесення змін до такої інформації економічний оператор звертається до технічного адміністратора Електронної системи із заявою про внесення відповідних змін.
У разі необхідності внесення змін до відомостей, що містяться в інших державних інформаційних ресурсах, економічний оператор звертається до відповідного органу державної влади - власника (держателя) державних інформаційних ресурсів із заявою про внесення відповідних змін.
Не пізніше наступного календарного дня за днем внесення відповідних змін до державних інформаційних ресурсів власник (держатель) державних інформаційних ресурсів забезпечує передачу таких даних до Електронної системи.
Після внесення відповідних змін до Електронної системи власник (держатель) державних інформаційних ресурсів не пізніше наступного календарного дня повідомляє економічного оператора про такі зміни.
4. Після реєстрації в Електронній системі економічний оператор забезпечує внесення до Електронної системи інших відомостей, визначених Податковим кодексом України, необхідних для формування електронних марок акцизного податку, зокрема:
1) власна назва товару (продукції);
2) опис товару (продукції):
для тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - код товару (продукції) та опис товару (продукції) згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, кількість одиниць у пачці, вага товару (продукції);
для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - об’єм картриджа, заправного контейнера та інших ємностей, вміст нікотину;
для алкогольних напоїв - код товару (продукції) та опис товару (продукції) згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, місткість тари та вміст спирту етилового;
3) індивідуальний штриховий код товару (продукції).
Стаття 58. Електронна простежуваність
1. Електронна простежуваність обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених в Україні або ввезених (імпортованих) на митну територію України відповідно до цього Закону, крім товарів (продукції), що не підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку відповідно до Податкового кодексу України, здійснюється шляхом відображення обігу товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, та операцій, пов’язаних з обігом таких товарів (продукції), в Електронній системі.
2. Для забезпечення можливості визначення фактичного переміщення вироблених в Україні або ввезених на митну територію України товарів (продукції), що підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку відповідно до цього Закону, економічні оператори після реєстрації в Електронній системі повинні внести до Електронної системи відомості про:
1) нанесення на одиничну упаковку товару (продукції) графічного елемента електронної марки акцизного податку;
2) нанесення унікального групового ідентифікатора на групову (транспортну) упаковку товару (продукції) (у разі створення унікального групового ідентифікатора);
3) переміщення виробником/імпортером товару/товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, згрупованих у групову (транспортну) упаковку, на склад;
4) відвантаження виробником/імпортером товару/товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, згрупованих у групову (транспортну) упаковку, перевізнику або покупцю/отримувачу;
5) отримання суб’єктом господарювання оптової торгівлі товару/товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, згрупованих у групову (транспортну) упаковку;
6) відвантаження суб’єктом господарювання оптової торгівлі товару/товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, згрупованих у групову (транспортну) упаковку, перевізнику або покупцю/отримувачу;
7) отримання суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі товару/товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, згрупованих у групову (транспортну) упаковку;
8) деактивацію електронної марки акцизного податку;
9) погашення електронної марки акцизного податку (у випадках, визначених абзацами п’ятим і шостим пункту 234.8 статті 234 Податкового кодексу України).
3. Економічні оператори для забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених в Україні або ввезених (імпортованих) на митну територію України, програмними засобами Електронної системи формують повідомлення про:
1) формування унікальних ідентифікаторів та/або унікальних групових ідентифікаторів;
2) деактивацію унікальних ідентифікаторів або електронних марок акцизного податку;
3) погашення електронних марок акцизного податку (у випадках, визначених абзацами п’ятим і шостим пункту 234.8 статті 234 Податкового кодексу України).
Стаття 59. Ідентифікація тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, походженням з Європейського Союзу
1. Унікальні ідентифікатори, нанесені на тютюнові вироби, вироблені в державі - члені Європейського Союзу, відповідно до нормативних актів Європейського Союзу з питань, що стосуються створення та забезпечення функціонування системи відстеження тютюнових виробів, у якості унікальних ідентифікаторів продукції для експорту, для цілей забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визнаються унікальними ідентифікаторами та графічними елементами електронних марок акцизного податку в розумінні Податкового кодексу України та цього Закону, за умови що імпортером забезпечено:
1) внесення до Електронної системи інформації про унікальні ідентифікатори, нанесені на тютюнові вироби, та додаткових даних, визначених Податковим кодексом України;
2) сплату акцизного податку при ввезенні таких товарів (продукції) на митну територію України відповідно до законодавства України.
Стаття 60. Акцизний електронний документ
1. Акцизний електронний документ (АЕД) складається економічним оператором за допомогою програмних засобів Електронної системи на кожному етапі переміщення товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, від виробника/імпортера/суб’єкта господарювання оптової або роздрібної торгівлі до іншого суб’єкта господарювання - економічного оператора, в тому числі у разі переміщення для зберігання на об’єкті іншого економічного оператора або повернення із зберігання з об’єкта іншого економічного оператора, або реалізації товару (продукції) з фактичним переміщенням з місця зберігання іншого економічного оператора, або у разі повернення покупцем/отримувачем - економічним оператором товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, продавцю таких товарів (продукції), у тому числі для усунення виявлених недоліків товарів (продукції).
Датою складення АЕД є дата відвантаження таких товарів (продукції), у тому числі між об’єктами одного економічного оператора.
АЕД не складається економічним оператором при переміщенні товарів (продукції), що підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку, між власними об’єктами зберігання/реалізації, за умови що такі об’єкти розміщені за однією адресою.
Економічний оператор на дату, визначену цією статтею, за допомогою програмних засобів Електронної системи ініціює складання АЕД шляхом внесення до Електронної системи інформації про унікальні ідентифікатори електронних марок акцизного податку та/або унікальні групові ідентифікатори, про власника/відвантажувача та покупця/отримувача таких товарів (продукції).
Інші дані, визначені цією статтею, вносяться до АЕД автоматично на підставі даних Електронної системи про сформовані електронні марки акцизного податку та/або унікальні групові ідентифікатори.
Будь-яке переміщення товарів (продукції), що підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку, без складення АЕД забороняється, крім випадків, визначених абзацом третім цієї частини, випадків продажу товарів (продукції), що підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку, кінцевому споживачу (у тому числі суб’єкту господарювання, який не є економічним оператором), використання економічним оператором товарів (продукції), що підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку, для власних потреб або втрати (знищення, крадіжки) таких товарів (продукції), у тому числі внаслідок дії обставин непереборної сили.
АЕД вважається складеним після накладення на нього кваліфікованого електронного підпису економічного оператора - продавця/постачальника товарів (продукції) або його уповноваженого представника.
АЕД також вважається складеним у випадках, передбачених частиною восьмою статті 56 цього Закону.
АЕД може бути складений економічним оператором виключно на активовані електронні марки акцизного податку.
Складений та підписаний у порядку, визначеному цією статтею, АЕД автоматично за допомогою програмних засобів Електронної системи надсилається економічному оператору - покупцю/отримувачу товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, а в разі повернення покупцем/отримувачем таких товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, продавцю, у тому числі для усунення виявлених недоліків товарів (продукції), - продавцю/постачальнику таких товарів (продукції).
На дату отримання товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, економічним оператором - покупцем/отримувачем дані АЕД перевіряються таким економічним оператором шляхом зчитування (сканування) графічних елементів електронних марок акцизного податку або унікальних групових ідентифікаторів, нанесених на такі товари (продукцію), та підтверджуються ним шляхом накладення на такий АЕД кваліфікованого електронного підпису економічного оператора - покупця/отримувача або його уповноваженого представника.
У разі виявлення економічним оператором - покупцем/отримувачем розбіжностей між даними АЕД та фактично отриманими товарами (продукцією), маркованими графічними елементами електронних марок акцизного податку, такий економічний оператор не пізніше наступного робочого дня за днем виявлення такого факту зобов’язаний поінформувати про це економічного оператора - продавця/постачальника за допомогою програмних засобів Електронної системи шляхом складення одного з таких повідомлень:
про невідповідність даних АЕД для внесення економічним оператором - продавцем/постачальником відповідних змін до АЕД;
про невідповідність отриманих товарів (продукції) для подальшого повернення таких товарів (продукції), щодо яких виявлено розбіжності з АЕД, продавцю/постачальнику.
До дати внесення відповідних змін продавцем/постачальником до АЕД отриманий товар (продукція) не може бути переданий/реалізований іншим суб’єктам господарювання або реалізований кінцевим споживачам (крім випадків отримання товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, унікальні ідентифікатори яких зазначені в АЕД, та у кількості не більше ніж зазначено в АЕД).
У разі виявлення економічним оператором - покупцем/отримувачем невідповідності отриманих товарів (продукції) або недоліків в отриманих товарах (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, такий економічний оператор не пізніше наступного робочого дня за днем виявлення таких фактів за допомогою програмних засобів Електронної системи складає повідомлення про виявлені невідповідності/недоліки. У такому разі економічний оператор - покупець/отримувач зобов’язаний повернути такі товари (продукцію) продавцю/постачальнику та на дату такого повернення за допомогою програмних засобів Електронної системи скласти АЕД з ознакою "повернення товару (продукції)" або "повернення товару (продукції) для усунення недоліків", до якого в обов’язковому порядку додаються сканкопії документів, що підтверджують виявлені невідповідності/недоліки товарів (продукції).
У разі неможливості внесення продавцем/постачальником змін до АЕД такий АЕД анулюється економічним оператором - постачальником/продавцем.
У разі переміщення товарів (продукції) за договором зберігання на місце зберігання, яке належить до об’єктів іншого економічного оператора, економічний оператор - поклажодавець на дату відвантаження (відпуску) товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, за допомогою програмних засобів Електронної системи складає АЕД з ознакою "товари (продукція) на зберігання".
У разі повернення економічним оператором - покупцем/отримувачем товарів (продукції) продавцю/постачальнику з будь-яких інших причин, ніж для усунення виявлених недоліків, такий економічний оператор - покупець/отримувач на дату повернення товарів (продукції) за допомогою програмних засобів Електронної системи складає АЕД з ознакою "повернення товару (продукції)", а в разі повернення товарів (продукції) економічним оператором - зберігачем за договором зберігання економічному оператору - поклажодавцю - з ознакою "повернення товару (продукції) із зберігання".
2. В АЕД в окремих рядках обов’язково зазначаються такі реквізити:
1) порядковий номер АЕД;
2) дата складення АЕД;
3) повне або скорочене найменування юридичної особи, найменування постійного представництва або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця - економічного оператора - продавця/постачальника товарів (продукції), що підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку;
4) повне або скорочене найменування юридичної особи, найменування постійного представництва або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця - економічного оператора - покупця/отримувача товарів (продукції), що підлягають маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку;
5) податковий номер платника податку (продавця/постачальника та покупця/отримувача): для юридичної особи - код згідно з ЄДРПОУ, для постійного представництва - податковий номер, для фізичної особи - підприємця - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичної особи, яка має право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта);
6) місцезнаходження товарів (продукції) на дату відвантаження економічним оператором.
У разі переміщення товарів (продукції) на місце зберігання, яке належить до об’єктів іншого економічного оператора, графа "місцезнаходження товару (продукції)" заповнюється економічним оператором - поклажодавцем за допомогою програмних засобів Електронної системи з ознакою "товар (продукція) на зберігання".
У разі переміщення товарів (продукції) з місця зберігання, що не належить до об’єктів економічного оператора - поклажодавця, графа "місцезнаходження товару (продукції)" заповнюється економічним оператором-зберігачем за допомогою програмних засобів Електронної системи з ознакою "повернення товару (продукції) із зберігання";
7) номенклатура товарів (продукції) із зазначенням їх кількості, перелік електронних марок акцизного податку (у разі необхідності - з ознакою щодо реалізації товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, через реєстратори розрахункових операцій/програмні реєстратори розрахункових операцій суб’єкту господарювання - економічному оператору) та/або перелік унікальних групових ідентифікаторів (у разі створення унікального групового ідентифікатора), що входять у групову (транспортну) упаковку.
У разі переміщення товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, між об’єктами одного економічного оператора - суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі складається АЕД, в якому можуть не зазначатися перелік електронних марок акцизного податку та перелік унікальних групових ідентифікаторів. У такому разі номенклатура товарів (продукції) із зазначенням їх кількості заповнюється економічним оператором - суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі за допомогою програмних засобів Електронної системи з обов’язковим зазначенням штрихових кодів одиничних упаковок товарів (продукції) та їх кількості. У такому разі облік товарів (продукції) в Електронній системі здійснюється на таких об’єктах економічного оператора на підставі штрихових кодів товарів (продукції). Для економічних операторів, які мають право здійснювати оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), таке право поширюється лише на операції з переміщення товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, між власними об’єктами такого економічного оператора;
8) відомості про дату отримання/повернення товарів (продукції), маркованих графічними елементами електронних марок акцизного податку, економічним оператором - покупцем/отримувачем.
Розділ IX. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КАТЕГОРІЙ, ОФІЦІЙНИХ НАЗВ СПИРТНИХ НАПОЇВ, МАРКУВАННЯ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ, ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ, РІДИН, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ЕЛЕКТРОННИХ СИГАРЕТАХ
Стаття 61. Загальні вимоги до категорій та офіційних назв спиртних напоїв
1. Спиртні напої класифікуються відповідно до загальних вимог, визначених цією статтею, та вимог, визначених частиною другою статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв".
2. Вимоги до спирту етилового, що використовується для виробництва спиртних напоїв всіх категорій, встановлені пунктом 24 частини першої статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв".
3. З урахуванням вимог, встановлених для кожної категорії спиртних напоїв, визначених пунктами 1-14 частини другої статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", спиртні напої цих категорій повинні відповідати таким вимогам:
1) отримані шляхом спиртового бродіння та дистиляції (перегонки) виключно сільськогосподарської продукції;
2) не містять доданого спирту (розбавленого чи нерозбавленого);
3) не ароматизовані;
4) не забарвлені (крім використання простої карамелі для коригування кольору);
5) допускається підсолодження для заокруглення фінального смаку, при цьому максимальний вміст підсолоджувачів у перерахунку на інвертний цукор не може перевищувати рівень, встановлений для відповідної категорії;
6) не містять допоміжних речовин (крім цілих неперероблених частин сировини, з якої отримують спирт, які переважно використовуються для декорування).
4. З урахуванням вимог, встановлених для кожної категорії спиртних напоїв, визначених пунктами 15-44 частини другої статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", для спиртних напоїв цих категорій допускаються додавання спирту, ароматизація, забарвлення, підсолодження.
5. Спиртні напої, що не відповідають вимогам жодної з категорій спиртних напоїв, визначених частиною другою статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", повинні одержуватися із сільськогосподарської продукції та/або харчових продуктів, при їх виробництві допускаються додавання спирту, ароматизація, забарвлення, підсолодження.
6. Для спиртного напою, що відповідає вимогам певної категорії спиртних напоїв, визначених частиною другою статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", офіційною назвою є назва відповідної категорії.
Для спиртного напою, що не відповідає вимогам жодної з категорій спиртних напоїв, визначених частиною другою статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", офіційною назвою є назва "спиртний напій" або назва, встановлена нормативно-правовим актом, а в разі його відсутності - нормативним документом, за умови наявності в маркуванні спиртного напою терміна "спиртний напій".
Для спиртного напою, що відповідає вимогам більш як однієї категорії спиртних напоїв, допускається використання декількох офіційних назв згідно з вимогами відповідних категорій.
7. Забороняється використання офіційних назв спиртних напоїв при описі, представленні або маркуванні будь-яких напоїв, що не відповідають вимогам відповідної категорії. Ця заборона поширюється на випадки поєднання офіційної назви спиртного напою із словами "стиль", "тип", "спосіб", "який вироблений у", "імітація", "смак", "подібний" тощо та похідними від них.
8. Офіційна назва спиртного напою може доповнюватися або замінюватися зареєстрованим для спиртного напою географічним зазначенням у порядку, встановленому Законом України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", а також замінюватися складеним терміном, який включає термін "лікер" або "крем", за умови що готовий продукт відповідає вимогам категорії "лікер", визначеної пунктом 33 частини другої статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв".
9. Допускається доповнення офіційної назви спиртного напою:
1) складеним терміном або алюзією відповідно до частини дванадцятої цієї статті та вимог, встановлених для категорій спиртних напоїв;
2) назвою чи посиланням на місце походження, за умови що це не вводить споживачів в оману;
3) звичною назвою, визначеною пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", за умови що це не вводить споживачів в оману;
4) терміном "купаж" та похідними від нього, за умови що спиртний напій був купажований;
5) терміном "змішаний" або "суміш", за умови що спиртний напій був змішаний;
6) терміном "сухий" або "dry" (крім спиртних напоїв, що відповідають вимогам категорії "віскі", визначеної пунктом 2 частини другої статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", та з урахуванням вимог, встановлених для категорій, визначених пунктами 20-22 частини другої статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", за умови що підсолодження спиртного напою не застосовується навіть для заокруглення фінального смаку).
Офіційна назва спиртних напоїв, що відповідають вимогам категорії "лікер", визначеної пунктом 33 частини другої статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", може доповнюватися терміном "сухий" або "dry".
10. Ароматизатори, що імітують спиртний напій або їх використання у виробництві харчових продуктів (крім напоїв), при їх представленні та маркуванні можуть містити посилання на офіційні назви спиртних напоїв, за умови що такі офіційні назви доповнюються терміном "аромат" або іншими подібними термінами.
11. Алюзія на офіційну назву спиртного напою при представленні та маркуванні алкогольного напою (крім спиртного напою) допускається, якщо спирт, доданий до алкогольного напою, походить виключно із спиртного напою або спиртних напоїв, про які йдеться в алюзії, та відсоткова частка кожного спиртового інгредієнта зазначається принаймні один раз в одному полі видимості з алюзією у порядку їх зменшення. Така частка дорівнює відсотковій частці спирту у загальному вмісті спирту в готовому продукті.
12. При описі, представленні та маркуванні спиртного напою, що відповідає вимогам категорій спиртних напоїв, визначених пунктами 33-40 частини другої статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", алюзія на офіційні назви, передбачені для однієї або декількох категорій спиртних напоїв, допускається за таких умов:
1) спирт, доданий до спиртного напою, походить виключно із спиртного напою або спиртних напоїв, про які йдеться в алюзії;
2) частка кожного спиртового інгредієнта (у відсотках) наводиться принаймні один раз в одному полі видимості з алюзією у порядку зменшення часток. Така частка дорівнює частці спирту (у відсотках), яку він становить у загальному вмісті спирту в готовому продукті;
3) термін "крем" не використовується в офіційній назві спиртного напою, що належить до категорій, визначених пунктами 33-40 частини другої статті 1 Закону України "Про географічні зазначення спиртних напоїв", або в офіційній назві спиртного напою або спиртних напоїв, про які йдеться в алюзії.
Алюзії на офіційні назви спиртних напоїв наводяться в іншому рядку, ніж назва алкогольного напою, розміром шрифту, що не перевищує 50 відсотків розміру шрифту, яким наведено назву алкогольного напою, а якщо використовуються складені терміни - 50 відсотків розміру шрифту, яким наведено складений термін.
Алюзії на офіційні назви спиртних напоїв при описі, представленні та маркуванні спиртних напоїв повинні супроводжуватися офіційною назвою спиртних напоїв, яка наводиться в одному полі видимості з алюзією.
13. Алюзії на офіційні назви спиртних напоїв допускаються при описі, представленні та маркуванні харчових продуктів (крім алкогольних напоїв), за умови що спирт, який використовується у виробництві харчових продуктів, походить виключно із спиртного напою або спиртних напоїв, про які йдеться в алюзії, крім спирту, що входить до складу ароматизаторів, барвників або інших інгредієнтів, використання яких дозволено законодавством України у виробництві харчових продуктів.
Стаття 62. Маркування алкогольних напоїв
1. Маркування алкогольних напоїв (крім товарів (продукції), зазначених у статті 63 цього Закону), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити таку інформацію:
1) загальна назва алкогольного напою або офіційна назва спиртного напою, власна назва товару (продукції);
2) найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за надання інформації про алкогольний напій, а для алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України, - найменування та місцезнаходження імпортера.
У разі зміни найменування оператора ринку харчових продуктів (виробника) (у тому числі у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням державного підприємства/акціонерного товариства в інше господарське товариство, або приватизацією державного чи комунального майна) або у зв’язку із зміною прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця оператор ринку харчових продуктів (виробник), відповідальний за надання інформації про алкогольний напій, має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування, у тому числі у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням державного підприємства/акціонерного товариства в інше господарське товариство, або приватизацією державного чи комунального майна.
У разі зміни назви області, району, населеного пункту, вулиці, інших об’єктів топоніміки населених пунктів відповідно до законодавства України виробник алкогольного напою має право зазначати на етикетці своє попереднє місцезнаходження протягом 18 місяців з дня такої зміни;
3) торговельна марка (за рішенням оператора ринку харчових продуктів (виробника);
4) країна походження або місце походження - у випадках, передбачених Законом України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів";
5) вміст спирту (% об. спирту етилового);
6) місткість посуду;
7) вміст цукру (для алкогольних напоїв, вироблених в Україні для внутрішнього споживання, вимога щодо зазначення вмісту цукру в яких передбачена спеціальною нормативною та технологічною документацією виробника);
8) наявність ароматизаторів, барвників (у разі їх використання);
9) рік врожаю винограду, з якого вироблено марочне вино (крім алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України).
2. Штриховий код повинен бути нанесений на етикетку або контретикетку, або пляшку (інший посуд).
3. Штриховий код товару (продукції), графічний елемент електронної марки акцизного податку наносяться на етикетку або контретикетку, або корок, або пляшку (інший посуд) алкогольного напою. Економічний оператор має право самостійно визначити місце нанесення графічного елемента електронної марки акцизного податку, враховуючи особливості обладнання та виробничі можливості.