Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

у четверту чергу - передбачені частиною сьомою цієї статті вимоги за договорами страхування, об’єктом страхування за якими є життя, здоров’я, працездатність та/або пенсійне забезпечення, та за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

у п’яту чергу - передбачені частиною сьомою цієї статті вимоги фізичних осіб за іншими договорами страхування;

у шосту чергу - передбачені частиною сьомою цієї статті вимоги юридичних осіб за іншими договорами страхування";

доповнити частиною десятою такого змісту:

"10. У разі порушення провадження у справі про банкрутство страховика, який має непогашені зобов’язання за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чи прийняття судом рішення про ліквідацію страховика арбітражний керуючий зобов’язаний надати МТСБУ інформацію про кредиторів, права вимоги яких стосуються здійснення страхових виплат за такими договорами страхування, та про виконання зазначених зобов’язань до та під час провадження у справі про банкрутство такого страховика";

2) частину першу статті 10 Закону України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 47, ст. 642; 2004 р., № 11, ст. 140; 2005 р., № 48, ст. 480) викласти в такій редакції:

"Предмет застави може бути застрахований за згодою сторін на погоджених такими сторонами умовах, якщо інше не передбачено законом";

3) у Законі України "Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338 із наступними змінами):

а) частину третю статті 34-1 після слів "Національного антикорупційного бюро України" доповнити словами "Моторного (транспортного) страхового бюро України";

б) в абзаці одинадцятому частини першої статті 52-1 слова "та інформації про укладення договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю, що надається страховиками" виключити;

4) у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251 із наступними змінами):

а) статтю 4 доповнити новою частиною такого змісту:

"Діяльність страховиків та Моторного (транспортного) страхового бюро України, пов’язана з визначенням розміру страхової (регламентної) виплати, здійснюється відповідно до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у визначеному цим Законом порядку щодо методичного регулювання оцінки майна. Дія інших положень цього Закону не поширюється на страховиків та Моторне (транспортне) страхове бюро України";

б) частину другу статті 11 після слів "у яких майно перебуває на законних підставах" доповнити словами "страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України";

5) у Законі України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 41, ст. 491 із наступними змінами):

а) у частині першій статті 1:

у пункті 1 слова "страхового платежу (страхової премії)" замінити словами "страхової премії (страхового платежу)";

у пункті 2 слова "виплату страхового відшкодування" замінити словами "страхову виплату";

б) у статті 4:

у частині другій слова "страхування сільськогосподарської продукції і відповідають вимогам Закону України "Про страхування" замінити словами і цифрами "діяльності із страхування за класами страхування 8 і 9, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування", і відповідають вимогам законодавства";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Страховик зобов’язаний дотримуватися вимог, встановлених цим Законом, та додаткових вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, до страховиків, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою";

у частині четвертій слова "які отримали ліцензію на здійснення страхування сільськогосподарської продукції" замінити словами і цифрами "які отримали ліцензію на здійснення діяльності із страхування за класами страхування 8 і 9, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Інформація про кожний укладений, продовжений або припинений договір страхування, кожний випадок здійснення страхової виплати або відмови у здійсненні страхової виплати подається страховиками у паперовій або електронній формі до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у встановленому ним порядку";

в) у статті 10:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 10. Визначення страхової премії (страхового платежу) за договорами страхування та порядок її сплати";

у частині першій слова "Страховий платіж (страхова премія)" замінити словами "Страхова премія (страховий платіж)";

г) у статті 11:

у частині третій слова "виплат страхового відшкодування" замінити словами "страхових виплат";

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Розрахунок збитку здійснюється страховиком на підставі заяви страхувальника відповідно до умов договору страхування і зазначається страховиком у рішенні (страховому акті) про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати. У разі виявлення розбіжностей під час визначення причин і розміру збитку страхувальник і страховик мають право провести незалежну експертизу. Така експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення";

ґ) статтю 13 викласти в такій редакції:

"Стаття 13. Порядок повідомлення про страховий випадок та оформлення страхового акта

1. Повідомлення про настання події, яка може бути визнана страховим випадком, та прийняття страховиком рішення про визнання випадку страховим і здійснення страхової виплати, що оформлюється страховим актом, здійснюються в порядку та строки, визначені договором страхування";

д) абзац перший частини першої статті 20-1 викласти в такій редакції:

"1. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату страховику на умовах, визначених договором страхування та цим Законом, ризиків, пов’язаних з об’єктами страхування, а саме з";

е) у статті 21:

у частині другій слова "Страховий платіж (страхова премія)" замінити словами "Страхова премія (страховий платіж)";

у пункті 3 частини четвертої слова "страхового платежу (страхової премії)" замінити словами "страхової премії (страхового платежу)";

у частині п’ятій:

у пункті 8 слова "страхового платежу" замінити словами "страхової премії (страхового платежу)";

у пункті 9 слова "страхового відшкодування" замінити словами "страхової виплати";

є) у статті 24:

у назві слово "Розірвання" замінити словами "Дострокове припинення";

у частині першій слова "розірваний достроково" замінити словами "достроково припинений";

ж) у частині першій статті 25 слова "страхового платежу (страхової премії)" замінити словами "страхової премії (страхового платежу)";

з) у статті 26:

у частині другій:

в абзаці четвертому слова "виплати страхового відшкодування" замінити словами "здійснення страхової виплати";

в абзаці сьомому слова "страхових платежів (страхових премій)" замінити словами "страхових премій (страхових платежів)";

в абзаці третьому частини третьої слово "страхових" замінити словом "технічних";

у частині четвертій слова "страхових платежів (страхових премій)" замінити словами "страхових премій (страхових платежів)";

6) пункт 5-2 розділу 9 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 34, ст. 1173; із змінами, внесеними законами України від 15 березня 2022 року № 2134-IX та від 1 квітня 2022 року № 2175-IX) доповнити абзацом такого змісту:

"Виключення, передбачені цим пунктом, не застосовуються до надання державної допомоги через Фонд розвитку підприємництва. Положення цього Закону застосовуються до такої державної допомоги у повному обсязі";

7) підпункт "а" пункту 2 частини першої статті 3, пункт 1 частини шостої статті 36, частину шосту статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами) після слів "державного банку" доповнити словами "Фонду розвитку підприємництва";

8) частину п’яту статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами) доповнити абзацом такого змісту:

"Заміна страховика, що є боржником у виконавчому провадженні, на Моторне (транспортне) страхове бюро України не допускається";

9) у пункті 1 статті 5 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 21, ст. 241; 2020 р., № 39, ст. 294) цифри "2024" замінити цифрами "2026";

10) у Законі України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 9, ст. 50 із наступними змінами):

а) у пункті 5 частини четвертої статті 21 слово "цивільно-правової" виключити;

б) у частині другій статті 36 слова "страхових та" замінити словами "страховиків та інших";

в) у пункті 2 частини восьмої статті 42 слова "чинного" і "цивільно-правової" виключити;

11) у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 25, ст. 171 із наступними змінами):

а) пункт 7 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:

"7) вигодонабувач (вигодоодержувач) за договором страхування життя - особа або категорія осіб, які мають право на отримання страхової виплати згідно з умовами договору страхування та/або відповідно до закону";

б) у пункті 1 частини другої статті 6 слово "(перестраховики)" замінити словами "(у тому числі під час здійснення діяльності з перестрахування)";

в) у статті 11:

абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції:

"встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування, що не містять накопичувальної складової та загальна страхова премія за якими не перевищує 40 тисяч гривень або її сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; а також крім встановлення ділових відносин, що виникають на підставі договорів про участь у лотереї, за умови що розмір ставки учасника не перевищує 5 тисяч гривень)";

частину одинадцяту викласти в такій редакції:

"11. Під час страхування життя страховики, страхові (перестрахові) брокери з метою ідентифікації вигодонабувача (вигодоодержувача) за таким договором додатково до заходів належної перевірки клієнта, визначених частинами восьмою і дев’ятою цієї статті, встановлюють:

1) для вигодонабувачів (вигодоодержувачів), конкретно визначених у договорі, - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи або найменування юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення;

2) для вигодонабувачів (вигодоодержувачів), визначених через їхні характеристики або категорію (зокрема чоловік, дружина або діти на момент настання страхового випадку) чи в інший спосіб (зокрема за заповітом), - інформацію, достатню для впевненості страховика (перестраховика), страхового (перестрахового) брокера в можливості ідентифікувати вигодонабувача (вигодоодержувача) під час здійснення страхової виплати.

Страховики, страхові (перестрахові) брокери здійснюють верифікацію вигодонабувачів (вигодоодержувачів) за договором страхування життя під час здійснення страхової виплати. У разі передачі прав на отримання страхової виплати за договором страхування життя (внесення змін до переліку вигодонабувачів (вигодоодержувачів) ідентифікація нових вигодонабувачів (вигодоодержувачів) здійснюється під час передачі таких прав";

абзац сімнадцятий частини чотирнадцятої викласти в такій редакції:

"Страховики, страхові (перестрахові) брокери, крім заходів, передбачених цією частиною, здійснюють також заходи для встановлення факту про те, чи є політично значуща особа вигодонабувачем (вигодоодержувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником вигодонабувача (вигодоодержувача) за договором страхування життя. У разі встановлення факту, що така особа є вигодонабувачем (вигодоодержувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником вигодонабувача (вигодоодержувача), до здійснення страхової виплати за таким договором інформація про такий факт повідомляється керівнику суб’єкта первинного фінансового моніторингу та проводиться на постійній основі моніторинг ділових відносин з таким вигодонабувачем (вигодоодержувачем) з урахуванням рекомендацій відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу, за результатами якого приймається рішення про інформування спеціально уповноваженого органу";

г) частину четверту статті 12 викласти в такій редакції:

"4. Страховики, страхові (перестрахові) брокери під час визначення потреби у здійсненні посилених заходів належної перевірки клієнтів повинні враховувати вигодонабувача (вигодоодержувача) за договором страхування життя як один із критеріїв ризику. Якщо вигодонабувач (вигодоодержувач) за договором страхування життя, який є юридичною особою, трастом або іншим подібним правовим утворенням, становить високий ризик, посилені заходи належної перевірки клієнта на час виплати повинні включати ідентифікацію та верифікацію кінцевого бенефіціарного власника такого вигодонабувача (вигодоодержувача) (за його наявності)";

ґ) у пункті 1 частини першої та абзаці третьому частини другої статті 18 слово "(перестраховиків)" замінити словами "(у тому числі під час здійснення діяльності з перестрахування)";

12) розділ VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 3-4, ст. 10 із наступними змінами) доповнити пунктом 28-5 такого змісту:

"28-5. Фонд розвитку підприємництва є юридичною особою приватного права, неприбутковою установою (організацією), яка забезпечує фінансову та іншу підтримку суб’єктів мікро-, малого та середнього підприємництва в Україні.

Фонд розвитку підприємництва здійснює діяльність на комерційній основі, яка може передбачати особливі умови надання фінансових послуг, надання грантів та інші заходи з метою підтримки суб’єктів мікро-, малого та середнього підприємництва в Україні.

Дія цього Закону поширюється на Фонд розвитку підприємництва з 1 січня 2026 року";

13) у статті 20 Закону України "Про платіжні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 10-11, ст. 26):

у частині третій:

в абзаці першому слово "власної" замінити словом "своєї", а слова "страхової компанії" - словом "страховика";

абзац другий замінити двома новими абзацами такого змісту:

"Платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, можуть укладати договори страхування відповідальності на випадок неможливості виконання фінансових зобов’язань перед користувачами за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування".

Договори страхування можуть укладатися страховиками, які мають ліцензію на здійснення діяльності із страхування за відповідним класом страхування".

У зв’язку з цим абзаци третій - п’ятий вважати відповідно абзацами четвертим - шостим;

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Надавачі нефінансових платіжних послуг зобов’язані страхувати свою відповідальність перед користувачами та надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків за класом страхування 13, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування", у порядку, встановленому Національним банком України відповідно до законодавства";

14) у Законі України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 12-13, ст. 28 із наступними змінами):

а) частину першу статті 25 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Вимоги законодавства про акціонерні товариства щодо обов’язкової наявності незалежних директорів у наглядовій раді акціонерного товариства поширюються на страховиків у випадках, передбачених цією статтею";

б) частину другу статті 107 доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів";

в) у розділі XV "Прикінцеві та перехідні положення":

абзац четвертий пункту 1 викласти в такій редакції:

"положень статті 25 щодо обов’язкової наявності незалежних директорів у раді значимого страховика, що вводяться в дію з 1 січня 2026 року";

доповнити пунктом 10-1 такого змісту:

"10-1. Страховики зобов’язані визначити свій статус як значимий відповідно до критеріїв, встановлених Національним банком України, станом на 1 січня 2026 року. Значимі страховики, визначені такими станом на 1 січня 2026 року, зобов’язані до 1 січня 2027 року забезпечити наявність у раді значимого страховика незалежних директорів відповідно до статті 25 цього Закону".

4. До введення в дію статті 11 цього Закону укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється в такому порядку:

4.1. Договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, установлених до письмової форми правочину, і вимог цього пункту та створюється в паперовій формі або у формі електронного документа згідно із законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" або в порядку, визначеному законодавством про електронну комерцію.

Договір страхування складається з публічної частини договору страхування, якою є загальні умови страхового продукту, та індивідуальної частини договору страхування - страхового поліса (поліса).

4.2. Особа, яка звернулася за укладенням договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, надає страховику відомості, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, та/або інформацію про інші обставини, що враховуються під час визначення розміру страхової премії за таким договором, за формою та у спосіб, визначені страховиком.

Страховик зобов’язаний розмістити на своєму веб-сайті перелік відомостей, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, та/або інформації про інші обставини, що враховуються під час визначення розміру страхової премії за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо особа звернулася за укладенням договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності до страхового посередника, страховий посередник зобов’язаний ознайомити її з відомостями, передбаченими абзацом другим цього підпункту.

4.3. Внутрішній договір страхування набирає чинності з дати і часу початку строку його дії, визначених таким договором, але не раніше дати і часу внесення запису про такий договір до Єдиної централізованої бази даних, та припиняється о 24 годині дати, визначеної таким договором як дата припинення строку дії договору.

Міжнародний договір страхування набирає чинності з 0 годин дати початку строку його дії, визначеної таким договором, але не раніше початку доби, наступної після внесення запису про такий договір до Єдиної централізованої бази даних, та припиняється о 24 годині дати, визначеної таким договором як дата припинення строку дії договору.

4.4. Страхова премія сплачується в повному обсязі до або під час укладання договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

4.5. Страховик зобов’язаний внести запис про договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності до Єдиної централізованої бази даних у порядку, встановленому МТСБУ, до або під час укладання договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

4.6. Внутрішній договір страхування укладається строком на шість місяців або один рік, крім випадків, передбачених абзацом другим цього підпункту.

Укладення внутрішнього договору страхування на строк менше шести місяців (строком на 15 календарних днів, 21 календарний день, один місяць, два місяці, три місяці, чотири місяці, п’ять місяців) допускається виключно щодо транспортного засобу:

1) незареєстрованого відповідно до Закону України "Про дорожній рух" - на час до його реєстрації;

2) який тимчасово перебуває на території України та зареєстрований в іноземній державі, - на час його перебування на території України.

4.7. Міжнародний договір страхування може укладатися строком на 15 календарних днів, 21 календарний день, один місяць, два місяці, три місяці, чотири місяці, п’ять місяців, шість місяців, сім місяців, вісім місяців, дев’ять місяців, десять місяців, одинадцять місяців або один рік.

4.8. У разі укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності у формі електронного документа або в порядку, визначеному законодавством про електронну комерцію, страховик зобов’язаний не пізніше дати і часу початку строку його дії надіслати (надати) страхувальнику страховий поліс у спосіб, обраний страхувальником із запропонованих страховиком, з використанням контактних даних, зазначених страхувальником під час укладання договору.

У страховому полісі обов’язково зазначаються:

1) номер договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності в Єдиній централізованій базі даних;

2) дата і час початку дії, строк дії договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

3) інформація про страхувальника та забезпечений транспортний засіб;

4) найменування страховика, його місцезнаходження, у тому числі поштова адреса, номер телефону, адреса електронної пошти для подання письмових вимог та заяв;

5) розмір страхової премії;

6) розмір страхової суми;

7) посилання на запис про договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності в Єдиній централізованій базі даних, крім випадку укладення внутрішнього договору страхування у паперовій формі;

8) відомості про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на умовах, визначених статтею 13 цього Закону, та/або обмеження щодо умов використання забезпеченого транспортного засобу (для внутрішніх договорів страхування);

9) територія дії договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (для міжнародного договору страхування);

10) інша інформація, обов’язковість зазначення якої встановлена МТСБУ.

Після укладення міжнародного договору страхування страховик зобов’язаний не пізніше дати і часу початку строку його дії також забезпечити страхувальника страховим сертифікатом "Зелена картка" у паперовій або електронній формі за вибором страхувальника.

У разі укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності у паперовій формі страховик зобов’язаний видати страхувальнику страховий поліс у паперовій формі та надіслати повідомлення на номер телефону або в іншій спосіб, обраний страхувальником, про внесення інформації (запису) про такий договір до Єдиної централізованої бази даних.

У разі дострокового припинення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в паперовій формі, страхувальник зобов’язаний повернути страховику страховий поліс.

На вимогу страхувальника страховик зобов’язаний безоплатно надати йому бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та інструкцію з його заповнення у паперовій формі.

4.9. Форми страхових полісів та страхового сертифіката "Зелена картка", бланка повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, інструкції щодо заповнення такого бланка затверджуються МТСБУ та розміщуються на його веб-сайті у відкритому доступі.

4.10. Усі заяви і вимоги, пов’язані з укладенням та розірванням договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, складаються у письмовій формі, у тому числі у формі електронного документа, відповідно до законодавства.

4.11. Укладення внутрішнього договору страхування щодо одного і того самого забезпеченого транспортного засобу достроково припиняє дію попереднього внутрішнього договору страхування, укладеного щодо такого транспортного засобу, з дати і часу набрання чинності новим договором.

5. До введення в дію частини другої статті 14 цього Закону розмір страхової суми становить:

1) за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих осіб:

з дня введення в дію цього Закону - 500 тисяч гривень на одну потерпілу особу та 5 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;

з 1 січня 2026 року, але не раніше 1 січня року, наступного після року припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, - 1 мільйон гривень на одну потерпілу особу та 20 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;

з 1 січня року, наступного після року вступу України до Європейського Союзу, - 10 мільйонів гривень на одну потерпілу особу та 50 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;

з 1 січня другого року після року вступу України до Європейського Союзу - 20 мільйонів гривень на одну потерпілу особу та 100 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;

з 1 січня третього року після року вступу України до Європейського Союзу - 32 мільйони гривень на одну потерпілу особу та 160 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;

2) за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб:

з дня введення в дію цього Закону - 250 тисяч гривень на одну потерпілу особу та 1,25 мільйона гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;

з 1 січня 2026 року, але не раніше 1 січня року, наступного після року припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, - 2 мільйони гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;

з 1 січня року, наступного після року вступу України до Європейського Союзу, - 10 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;

з 1 січня другого року після року вступу України до Європейського Союзу - 16 мільйонів гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб;

з 1 січня третього року після року вступу України до Європейського Союзу - 32 мільйони гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.

Національний банк України кожні три роки, починаючи з року введення в дію абзацу третього підпункту 1 цього пункту, здійснює перерахунок розмірів страхових сум за внутрішніми договорами страхування відповідно до індексу споживчих цін та затверджує їх своїм нормативно-правовим актом.

Розміри страхових сум, кратні 50 тисячам гривень, встановлюються Національним банком України у гривні станом на 1 жовтня року, в якому здійснено перерахунок, та починають застосовуватися для всіх внутрішніх договорів страхування, укладених з 1 січня року, наступного за роком здійснення перерахунку, та оприлюднюються на веб-сайті МТСБУ та веб-сайтах страховиків.

6. Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

На договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону.

Страховики - члени МТСБУ до введення в дію цього Закону, але не пізніше дня укладення першого договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на умовах, визначених цим Законом, зобов’язані розробити загальні умови страхового продукту відповідно до положень цього Закону.

До затвердження МТСБУ форм страхових полісів страховик надає страхувальнику, який уклав договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на умовах, визначених цим Законом, страховий поліс, складений у довільній формі, що містить інформацію, передбачену підпунктом 4.8 пункту 4 цього розділу.

До затвердження МТСБУ форми страхового сертифіката "Зелена картка" страховик надає страхувальнику, що уклав міжнародний договір страхування, зазначений документ у формі, визначеній на день набрання чинності цим Законом.

Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов’язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).

7. Розмір регламентної виплати визначається відповідно до положень законодавства, чинних на день настання дорожньо-транспортної пригоди, що є підставою для здійснення МТСБУ такої виплати.

8. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду (здійснює регламентну виплату) на умовах, визначених Законом України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами), у разі її заподіяння транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування із страховиком, стосовно якого до дня введення в дію цього Закону відкрито провадження у справі про банкрутство чи такий страховик ліквідований.

Відшкодування шкоди (регламентна виплата) здійснюється МТСБУ з урахуванням таких особливостей:

1) особи, які мають право на отримання регламентної виплати, протягом одного року подають до МТСБУ заяву про страхове відшкодування, інші документи, передбачені статтею 35 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами), а також:

а) якщо суд прийняв рішення про виплату страхового відшкодування - засвідчену судом копію рішення суду про стягнення страхового відшкодування із страхової компанії;

б) в інших випадках:

документальне підтвердження наявності страхового поліса відповідальної особи;

засвідчену судом копію постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності особи (її працівника), цивільно-правова відповідальність якої застрахована, або інший документ, що підтверджує наявність підстав для настання цивільно-правової відповідальності такої особи (її працівника);

оригінал чи засвідчені належним чином копії звітів про оцінку майна або висновок експертного дослідження (у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи);

оригінал довідки про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілої фізичної особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди встановленої форми (у разі тимчасової втрати працездатності);

оригінал чи засвідчену копію виданого медико-соціальною експертною комісією чи іншим компетентним органом документа, що підтверджує ступінь стійкої втрати професійної чи загальної працездатності потерпілої особи (у разі стійкої втрати працездатності);

2) строк прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування становить 90 днів з дати отримання МТСБУ такої заяви та інших документів, передбачених підпунктом 1 цього пункту;

3) у разі здійснення регламентної виплати за зобов’язаннями страховика у межах фактичних витрат, що перевищують розмір наявних гарантійних внесків такого страховика у фонді захисту потерпілих, до МТСБУ переходить право вимоги кредитора - потерпілої чи іншої особи, яка отримала таку виплату, до страховика. Якщо страховик, за зобов’язаннями якого здійснено регламентні виплати, перебуває у процесі припинення шляхом ліквідації або є боржником у справі про банкрутство, МТСБУ змінює таких кредиторів.

9. На два роки з дня набрання чинності цим Законом вводиться мораторій на повернення страховикам, які припинили членство в МТСБУ, залишку базового та додаткового гарантійних внесків, сплачених такими страховиками до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, розрахованого МТСБУ відповідно до цього Закону та рішень органів управління та контролю МТСБУ.

Мораторій, зазначений в абзаці першому цього пункту, не поширюється на повернення базового та гарантійного внесків колишньому учаснику (члену) МТСБУ шляхом врегулювання страхових випадків за укладеними ним договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ має право для забезпечення виконання зобов’язань колишнього його учасника (члена) із здійснення страхових виплат за внутрішніми договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів використовувати базовий та додаткові гарантійні внески такого колишнього учасника (члена) у фонді захисту потерпілих МТСБУ, незалежно від здійснення щодо такого колишнього учасника (члена) МТСБУ процедур банкрутства чи припинення його діяльності як юридичної особи.

10. З дня введення в дію цього Закону та до формування складу ради МТСБУ із загальних питань, ради МТСБУ з міжнародних питань і правління МТСБУ відповідно до положень цього Закону права та обов’язки ради МТСБУ із загальних питань набуває президія МТСБУ у складі, чинному на день введення в дію цього Закону, права та обов’язки ради МТСБУ з міжнародних питань - загальні збори у складі повних членів МТСБУ, права та обов’язки правління МТСБУ - дирекція МТСБУ у складі, чинному на день введення в дію цього Закону.

11. Документи МТСБУ, передбачені цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють на умовах, визначених такими документами на день введення в дію цього Закону.

12. Моторному (транспортному) страховому бюро України:

1) до дня введення в дію цього Закону забезпечити:

розроблення проекту статуту МТСБУ в новій редакції відповідно до цього Закону, погодження проекту статуту президією МТСБУ та направлення до Національного банку України для отримання висновку щодо відповідності проекту статуту МТСБУ вимогам законодавства;

затвердження президією МТСБУ визначених цим Законом форми страхового поліса (індивідуальної частини внутрішнього договору страхування), а також інших документів, прийняття яких віднесено до компетенції ради МТСБУ із загальних питань;

затвердження загальними зборами повних членів МТСБУ форм страхового сертифіката "Зелена картка" та страхового поліса (індивідуальної частини міжнародного договору страхування), а також інших документів, прийняття яких віднесено до компетенції ради МТСБУ з міжнародних питань;

проведення перевірки наявності коштів фонду попереджувальних заходів МТСБУ та в разі наявності залишків коштів на день введення в дію цього Закону спрямувати їх до фонду фінансування діяльності МТСБУ;

2) протягом 45 днів з дня отримання від Національного банку України висновку щодо відповідності проекту статуту МТСБУ в новій редакції вимогам законодавства, але не раніше дня введення в дію цього Закону, забезпечити:

доопрацювання проекту статуту МТСБУ в новій редакції з урахуванням зауважень, зазначених у висновку Національного банку України (за наявності);

затвердження загальними зборами членів МТСБУ статуту МТСБУ в новій редакції;

3) протягом семи днів з дня затвердження статуту МТСБУ в новій редакції подати статут на погодження до Національного банку України;

4) протягом 10 днів з дня отримання рішення Національного банку України про погодження статуту МТСБУ в новій редакції здійснити його державну реєстрацію;

5) протягом трьох місяців з дня державної реєстрації статуту МТСБУ забезпечити формування ради МТСБУ;

6) протягом двох місяців із дня формування ради МТСБУ із загальних питань забезпечити призначення голови та членів правління МТСБУ, ризик-менеджера, комплаєнс-менеджера, внутрішнього аудитора МТСБУ, які приступають до виконання своїх обов’язків після їх призначення, або укласти договір аутсорсингу відповідно до цього Закону;

7) протягом п’яти робочих днів з дня призначення голови та членів правління МТСБУ, ризик-менеджера, комплаєнс-менеджера, внутрішнього аудитора МТСБУ подати до Національного банку України документи для погодження призначення таких кандидатур на посади. У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову у погодженні призначення особи на посаду протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідного рішення забезпечити припинення повноважень такої особи, протягом двох місяців - забезпечити призначення іншої кандидатури на посаду та протягом п’яти робочих днів з дня її призначення - забезпечити подання до Національного банку України документів для погодження призначення кандидатури на посаду;

8) забезпечити перегляд радою МТСБУ із загальних питань, радою МТСБУ з міжнародних питань протягом трьох місяців з дня їх формування документів, прийнятих відповідно до абзаців третього і четвертого підпункту 1 цього пункту, відповідно до компетенції, визначеної цим Законом, та внесення змін до них (за потреби);

9) забезпечити одноразове (за рішенням загальних зборів повних членів МТСБУ) збільшення базових гарантійних внесків страховиків до фонду страхових гарантій на суму наявних на день введення в дію цього Закону коштів резерву валютних коливань, створеного МТСБУ для запобігання зниженню платоспроможності МТСБУ в результаті зміни вартості активів, якими представлено кошти зазначеного фонду, у зв’язку із зміною курсу національної валюти до іноземних валют, якими представлені кошти фонду;

10) протягом 12 місяців з дня введення в дію цього Закону привести свою діяльність у відповідність із цим Законом.

13. Національний банк України надає висновок щодо відповідності проекту статуту МТСБУ в новій редакції вимогам законодавства протягом 30 днів з дня отримання погодженого президією МТСБУ проекту статуту МТСБУ в новій редакції.

14. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

15. Кабінету Міністрів України до дня введення в дію цього Закону:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі:

порядку (методології) розрахунку та переліку витрат, пов’язаних з необхідністю пристосування до нових умов життя фізичної особи;

спрощеного порядку зняття з обліку транспортних засобів, що тимчасово не беруть участь у дорожньому русі на території України;

порядку компенсації страховикам недоотриманої страхової премії за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним з категоріями громадян України відповідно до статті 13 цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

16. Рекомендувати Національному банку України до дня введення в дію цього Закону:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.