6) поширення інформації, що містить символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";
7) поширення інформації, що принижує або зневажає державну мову;
8) поширення інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, крім спеціалізованих друкованих медіа, що призначені для дорослої аудиторії та мають обмеження на розповсюдження серед дітей; порушення вимог частини десятої статті 42 цього Закону щодо нерозголошення інформації про дитину без письмової згоди хоча б одного з батьків або інших законних представників дитини, за винятком випадків, якщо це здійснюється в найкращих інтересах дитини;
9) порушення вимог законодавства України щодо форми, маркування, порядку поширення (розповсюдження), джерел та порядку фінансування агітації, інших обмежень, визначених законодавством для агітації в медіа під час виборів та референдумів, а також порушення вимог законодавства України щодо участі медіа в інформаційному забезпеченні виборів та референдумів;
10) висвітлення діяльності органів влади держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційних та інформаційно-аналітичних програмах без супроводження повідомленням про статус держави-агресора (держави-окупанта);
11) відмова у проведенні перевірки.
4. До грубих порушень відноситься:
1) повторна відмова у проведенні перевірки впродовж останнього року;
2) поширення закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України, інформації, яка виправдовує чи пропагує такі дії;
3) поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою;
4) поширення пропаганди або закликів до тероризму та терористичних актів, інформації, що виправдовує чи схвалює такі дії;
5) поширення порнографічних матеріалів, а також матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
6) поширення інформації, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну";
7) поширення інформації, що висвітлює збройну агресію проти України як внутрішній конфлікт, громадянський конфлікт чи громадянську війну, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
8) поширення недостовірних матеріалів щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності.
5. За грубі порушення до суб’єктів у сфері друкованих медіа застосовується штраф у розмірі від 10 до 15 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
За значні порушення до суб’єктів у сфері друкованих медіа застосовується штраф у розмірі від 5 до 10 розмірів мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
У випадках, що передбачені пунктом 2 частини четвертої статті 116 та пунктом 2 частини п’ятої статті 116 цього Закону, до суб’єктів у сфері друкованих медіа застосовується штраф у розмірі від 5 до 10 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
6. При визначенні розміру штрафу, який обраховується у мінімальних заробітних платах, Національна рада враховує вид друкованого медіа, періодичність виходу примірників, територію, спосіб розповсюдження та тираж відповідного номера, а також інші обставини, що впливають на рівень суспільної небезпеки вчиненого порушення, про що зазначає у своєму рішенні.
Стаття 112. Відповідальність суб’єктів у сфері онлайн-медіа
1. Порушення суб’єктами у сфері онлайн-медіа вимог законодавства, за які Національна рада має право застосовувати заходи реагування, поділяються на:
1) незначні;
2) значні;
3) грубі.
2. До незначних порушень відноситься:
1) неподання зареєстрованим суб’єктом у визначені цим Законом строки заяви про внесення змін до Реєстру чи порушення зареєстрованим суб’єктом строків внесення змін до Реєстру, які реєстрант відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру;
2) порушення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа встановлених статтею 37 цього Закону вимог щодо зазначення вихідних даних;
3) ненадання, порушення строків надання інформації за запитом Національної ради у випадках та з підстав, передбачених цим Законом;
4) порушення вимог законодавства України щодо форми, маркування, порядку поширення (розповсюдження), джерел та порядку фінансування агітації, інших обмежень, визначених законодавством для агітації в медіа під час виборів та референдумів, а також порушення вимог законодавства України щодо участі медіа в інформаційному забезпеченні виборів та референдумів;
5) порушення встановлених Законом України "Про рекламу" вимог та обмежень щодо порядку поширення (розповсюдження) реклами та порядку означення спонсорства суб’єктами у сфері онлайн-медіа.
3. До значних порушень відноситься:
1) поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного та соціального походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності або за іншою ознакою;
2) поширення фільмів, розповсюдження та демонстрування яких заборонено відповідно до Закону України "Про кінематографію";
3) поширення порнографічних матеріалів;
4) пропаганда вживання наркотичних засобів, психотропних речовин;
5) пропаганда жорстокого поводження з тваринами;
6) поширення інструкцій або порад щодо виготовлення, придбання або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин;
7) поширення інформації, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створює позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті;
8) поширення інформації, що містить символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";
9) висвітлення діяльності органів влади держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційних та інформаційно-аналітичних програмах без супроводження повідомленням про статус держави-агресора (держави-окупанта);
10) поширення інформації, що принижує або зневажає державну мову;
11) порушення вимог частини шостої статті 42 цього Закону щодо забезпечення належного попередження про потенційну шкідливість інформації для дітей;
12) порушення вимог частини десятої статті 42 цього Закону щодо нерозголошення інформації про дитину без письмової згоди хоча б одного з батьків або інших законних представників дитини, за винятком випадків, якщо це здійснюється в найкращих інтересах дитини;
13) відмова у проведенні перевірки;
14) невиконання вимоги Національної ради щодо обмеження доступу до інформації, за поширення якої до суб’єкта було застосовано захід реагування у формі штрафу, скасування реєстрації або тимчасової заборони поширення онлайн-медіа, якщо рішення про застосування відповідного заходу реагування не було скасовано у визначеному законом порядку;
15) поширення музичних фонограм, відеограм, музичних кліпів розповсюдження яких заборонено відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про культуру".
4. До грубих порушень відноситься:
1) повторна відмова у проведенні перевірки впродовж останнього року;
2) поширення закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України, інформації, яка виправдовує чи пропагує такі дії;
3) поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою;
4) пропаганда або заклики до тероризму та терористичних актів, поширення інформації, що виправдовує чи схвалює такі дії;
5) поширення матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
6) поширення інформації, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну";
7) поширення інформації, що висвітлює збройну агресію проти України як внутрішній конфлікт, громадянський конфлікт чи громадянську війну, якщо наслідком цього є заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності, розпалювання ворожнечі чи ненависті;
8) поширення недостовірних матеріалів щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі якщо наслідком цього є заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності, розпалювання ворожнечі чи ненависті.
5. За грубі порушення до суб’єктів у сфері онлайн-медіа застосовується штраф у розмірі від 10 до 15 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
За значні порушення до суб’єктів у сфері онлайн-медіа застосовується штраф у розмірі від 5 до 10 розмірів мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
У випадках, що передбачені пунктом 2 частини десятої статті 116 та пунктом 2 частини одинадцятої статті 116 цього Закону, до суб’єктів у сфері онлайн-медіа застосовується штраф у розмірі від 5 до 10 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
6. При визначенні розміру штрафу, який обраховується у мінімальних заробітних платах, Національна рада враховує вид онлайн-медіа та розмір його аудиторії, а також інші обставини, що впливають на рівень суспільної небезпеки вчиненого порушення, про що зазначає у своєму рішенні.
7. Суб’єкти у сфері онлайн-медіа не можуть бути притягнені до відповідальності за порушення вимог цього Закону, якщо інформація, що є предметом порушення, була поширена ними до набрання чинності цим Законом.
Стаття 113. Відповідальність провайдерів аудіовізуальних сервісів
1. Порушення провайдерами аудіовізуальних сервісів вимог законодавства, за які Національна рада має право застосовувати заходи реагування, поділяються на:
1) незначні;
2) значні;
3) грубі.
2. До незначних порушень відноситься:
1) порушення строків внесення змін до Реєстру, які реєстрант відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру відповідно до частини дев’ятої статті 64 цього Закону;
2) ненадання, порушення строків надання інформації за запитом Національної ради у випадках та з підстав, передбачених цим Законом.
3. До значних порушень відноситься:
1) порушення встановлених статтею 28 цього Закону зобов’язань щодо універсального медіа-сервісу;
2) включення до пакетів телеканалів та радіоканалів телеканалу або радіоканалу без укладення договору про надання прав з правовласником телеканалу або радіоканалу (у разі якщо укладення такого договору є обов’язковим);
3) ненадання або невчасне надання Національній раді відомостей про кількість користувачів його медіа-сервісів із зазначенням сервісів, які надаються таким користувачам;
4) порушення встановлених частинами тринадцятою - чотирнадцятою статті 40 цього Закону вимог щодо мови у сфері аудіовізуальних медіа;
5) відсутність системи умовного доступу щодо телеканалів та радіоканалів, доступ дітей до яких має бути обмеженим відповідно до умов їх розповсюдження;
6) неподання у визначені цим Законом строки заяви про внесення змін до Реєстру (крім змін, які ліцензіат чи реєстрант відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру відповідно до частини дев’ятої статті 64 цього Закону);
7) відмова у проведенні перевірки;
8) невиконання вимоги Національної ради щодо приведення діяльності у відповідність із вимогами пункту 2 частини третьої статті 22, статей 28, 40, 42 цього Закону, якщо за їх порушення до суб’єкта було застосовано захід реагування у формі штрафу, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку.
4. До грубих порушень відноситься:
1) надання сервісу доступу до пакетів телеканалів та радіоканалів без реєстрації;
2) включення до пакетів телеканалів та радіоканалів телеканалу або радіоканалу, який не отримав ліцензію на мовлення чи не зареєстрований Національною радою відповідно до вимог статей 63, 66 цього Закону та не отримав дозвіл на тимчасове мовлення відповідно до частин першої - третьої статті 122 цього Закону, а також іноземних лінійних медіа, які походять з держав - членів Європейського Союзу, у разі якщо їх ретрансляція була обмежена відповідно до Закону України "Про санкції" або Національною радою у порядку, встановленому частиною шостою статті 4 чи частиною третьою статті 121 цього Закону;
3) повторна відмова у проведенні перевірки впродовж останнього року;
4) здійснення без реєстрації діяльності, яка відповідно до цього Закону може здійснюватися виключно за умови реєстрації (обов’язкова реєстрація).
5. За грубі порушення до провайдерів аудіовізуальних сервісів застосовується штраф у розмірі від 10 до 75 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
За значні порушення до провайдерів аудіовізуальних сервісів застосовується штраф у розмірі від 5 до 40 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
У випадку, що передбачений пунктом 2 частини першої статті 116 цього Закону, до провайдерів аудіовізуальних сервісів застосовується штраф у розмірі від 5 до 40 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
У разі вчинення провайдером аудіовізуальних сервісів грубого порушення, передбаченого пунктом 1 частини четвертої цієї статті, Національна рада застосовує до такого суб’єкта захід реагування у вигляді штрафу за грубе порушення у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів, інших державних органів та посадових осіб щодо припинення відповідної діяльності.
6. При визначенні розміру штрафу, який обраховується у мінімальних заробітних платах, Національна рада враховує технологію, що застосовується для надання доступу до сервісу, територію надання сервісу, кількість телеканалів та радіоканалів, що розповсюджуються, кількість абонентів, а також інші обставини, що впливають на рівень суспільної небезпеки вчиненого порушення, про що зазначає у своєму рішенні.
7. Провайдер аудіовізуальних сервісів не несе відповідальності за зміст інформації, що розповсюджується іншими суб’єктами у сфері медіа.
Стаття 114. Відповідальність провайдерів платформ спільного доступу до відео
1. Національна рада має право застосовувати заходи реагування до провайдерів платформ спільного доступу до відео за такі значні порушення:
1) ненадання, порушення строків надання інформації за обґрунтованим запитом Національної ради у випадках та з підстав, передбачених цим Законом;
2) зобов’язань, передбачених частиною першою статті 23 цього Закону;
3) строків внесення змін до Реєстру (у разі добровільної реєстрації).
2. За значні порушення до провайдерів платформ спільного доступу до відео застосовується штраф у розмірі від 5 до 25 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.
При визначенні розміру штрафу, який обраховується у мінімальних заробітних платах, Національна рада враховує технологію, що застосовується для надання сервісу, територію надання та аудиторію сервісу, а також інші обставини, що впливають на рівень суспільної небезпеки вчиненого порушення, про що зазначає у своєму рішенні.
3. У разі виявлення ознак порушення провайдером платформи спільного доступу до відео вимог, передбачених частиною другою статті 23 цього Закону, Національна рада передає відповідну інформацію до правоохоронних органів та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для вжиття заходів, передбачених законодавством у сфері захисту персональних даних.
Стаття 115. Відповідальність постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра
1. Порушення постачальниками електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра вимог законодавства та/або умов ліцензії, за які Національна рада має право застосовувати заходи реагування, поділяються на:
1) незначні;
2) значні;
3) грубі.
2. До незначних порушень відноситься:
1) ненадання, порушення строків надання інформації за запитом Національної ради у випадках та з підстав, передбачених цим Законом;
2) нерозміщення актуальних відомостей про структуру власності на своєму веб-сайті (у разі його наявності);
3) порушення строків внесення змін до Реєстру, які ліцензіат відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру відповідно до частини сімнадцятої статті 60 цього Закону.
3. До значних порушень відноситься:
1) неподання у визначені цим Законом строки заяви про внесення змін до Реєстру (крім змін, які ліцензіат відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру відповідно до частини сімнадцятої статті 60 цього Закону);
2) невиконання умов ліцензії, в тому числі ненадання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення одному чи декільком суб’єктам у сфері аудіовізуальних медіа, які мають право на мовлення у відповідній ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі, крім випадків, якщо це спричинено обставинами, які не залежать від волі суб’єкта;
3) порушення вимог частини другої статті 24 цього Закону;
4) відмова у проведенні перевірки.
4. До грубих порушень відноситься:
1) ненадання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення упродовж п’яти днів поспіль, крім випадків, якщо це спричинено обставинами, які не залежать від волі суб’єкта;
2) повторна відмова у проведенні перевірки впродовж останнього року;
3) здійснення діяльності, яка відповідно до цього Закону може здійснюватися виключно за умови отримання ліцензії, без отримання відповідної ліцензії.
5. За грубі порушення до постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра застосовується штраф у розмірі 25 відсотків розміру ліцензійного збору.
За значні порушення до постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра застосовується штраф у розмірі 10 відсотків розміру ліцензійного збору.
У випадку, що передбачений пунктом 2 частини першої статті 116 цього Закону, до постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра застосовується штраф у розмірі 10 відсотків розміру ліцензійного збору.
У разі вчинення постачальником електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра грубого порушення, передбаченого пунктом 3 частини четвертої цієї статті, Національна рада застосовує до такого суб’єкта захід реагування у вигляді штрафу за грубе порушення у подвійному розмірі та має право звертатися до правоохоронних органів, інших державних органів та посадових осіб щодо припинення відповідної діяльності.
Штраф розраховується виходячи з розміру ліцензійного збору за видачу ліцензії, нарахованого на момент прийняття Національною радою рішення про застосування штрафу.
6. Постачальник електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра не несе відповідальності за зміст інформації, що розповсюджується іншими суб’єктами у сфері медіа.
Стаття 116. Застосування заходів реагування
1. У разі вчинення суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа, провайдером аудіовізуальних сервісів чи постачальником електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра незначного порушення Національна рада застосовує такі заходи реагування:
1) припис;
2) штраф - у випадку вчинення впродовж останнього року п’яти незначних порушень, за які було винесено приписи і рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку;
3) штраф у подвійному розмірі - у випадку вчинення впродовж останнього року кожного наступного незначного порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку.
2. У разі вчинення суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа, провайдером аудіовізуальних сервісів чи постачальником електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра значного порушення застосовуються такі заходи реагування:
1) штраф;
2) штраф у подвійному розмірі - у випадку вчинення впродовж останнього року кожного наступного значного порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку;
3) анулювання ліцензії за рішенням суду чи скасування реєстрації за рішенням суду - у випадку вчинення впродовж останнього року шести значних порушень, за які було застосовано штрафи і рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку.
3. У разі вчинення суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа, провайдером аудіовізуальних сервісів чи постачальником електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра грубого порушення застосовуються такі заходи реагування:
1) штраф;
2) анулювання ліцензії за рішенням суду чи скасування реєстрації за рішенням суду - у випадку вчинення впродовж останнього року повторного грубого порушення, за яке було застосовано штраф і рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку.
4. У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом у сфері друкованих медіа незначного порушення Національна рада застосовує такі заходи реагування:
1) припис;
2) штраф - у випадку вчинення впродовж останнього року п’яти незначних порушень, за які було винесено приписи, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку, якщо вимоги таких приписів не були виконані суб’єктом у сфері друкованих медіа.
5. У разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері друкованих медіа незначного порушення, передбаченого пунктами 3-5 частини другої статті 111 цього Закону, Національна рада застосовує такі заходи реагування:
1) припис;
2) штраф - у випадку вчинення впродовж останнього року трьох незначних порушень, за які було винесено приписи, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку, якщо вимоги таких приписів не були виконані суб’єктом у сфері друкованих медіа.
6. У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом у сфері друкованих медіа значного порушення Національна рада застосовує такі заходи реагування:
1) штраф;
2) штраф у подвійному розмірі - у випадку вчинення впродовж останнього року кожного наступного значного порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку;
3) скасування реєстрації - у випадку вчинення значного порушення, якщо впродовж останнього року до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку.
7. У разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері друкованих медіа значного порушення застосовуються такі заходи реагування:
1) штраф;
2) штраф у подвійному розмірі - у випадку вчинення впродовж останнього року кожного наступного значного порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку;
3) заборона видання та розповсюдження друкованого медіа за рішенням суду - у випадку вчинення значного порушення, якщо впродовж останнього року до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку.
8. У разі вчинення суб’єктом у сфері друкованих медіа грубого порушення застосовуються такі заходи реагування:
1) штраф;
2) штраф у подвійному розмірі - у випадку вчинення впродовж одного року повторного грубого порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку;
3) заборона видання та розповсюдження друкованого медіа за рішенням суду - у випадку вчинення грубого порушення, якщо впродовж останнього року до суб’єкта було застосовано два штрафи за вчинення грубих порушень, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку.
9. Під час дії обмежень, визначених розділом IX цього Закону, скасування реєстрації друкованого медіа як захід реагування застосовується за рішенням суду і тягне за собою заборону видання та розповсюдження медіа на території України.
Національна рада на підставі рішення суду щодо заборони видання та розповсюдження друкованого медіа, а також у разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері друкованого медіа, особу якого неможливо встановити через відсутність у відповідному друкованому медіа вихідних даних, значного або грубого порушення має право звернутися до правоохоронних органів, інших державних органів та посадових осіб із заявою про вилучення тиражу друкованого медіа.
10.У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа незначного порушення, передбаченого частиною другою статті 112 цього Закону, Національна рада застосовує такі заходи реагування:
1) припис;
2) штраф - у випадку вчинення впродовж одного місяця п’яти незначних порушень, за які було винесено приписи, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку, якщо вимоги таких приписів не були виконані суб’єктом у сфері онлайн-медіа.
11. У разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа незначного порушення, передбаченого пунктами 3-5 частини другої статті 112 цього Закону, Національна рада застосовує такі заходи реагування:
1) припис;
2) штраф - у випадку вчинення впродовж одного місяця трьох і більше незначних порушень, за які було винесено приписи, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку, якщо вимоги таких приписів не були виконані суб’єктом у сфері онлайн-медіа.
12. У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа значного порушення Національна рада застосовує такі заходи реагування:
1) припис;
2) штраф - у випадку невиконання вимог, визначених у приписі Національної ради, винесеному за перше значне порушення, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку; або у випадку вчинення впродовж одного місяця повторного значного порушення;
3) штраф у подвійному розмірі - у випадку вчинення впродовж одного місяця кожного наступного значного порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку;
4) скасування реєстрації - у випадку вчинення значного порушення, якщо впродовж одного місяця до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не було скасовано у визначеному законом порядку.
13.У разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа значного порушення Національна рада застосовує такі заходи реагування:
1) припис;
2) штраф - у випадку невиконання вимог припису, винесеного за перше значне порушення, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку; у випадку вчинення впродовж одного місяця повторного значного порушення;
3) штраф у подвійному розмірі - у випадку вчинення впродовж одного місяця кожного наступного значного порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку;
4) тимчасова заборона поширення онлайн-медіа - у випадку вчинення значного порушення, якщо впродовж одного місяця до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не було скасовано у визначеному законом порядку. Строк тимчасової заборони становить чотирнадцять календарних днів.
14.У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа грубого порушення застосовуються такі заходи реагування:
1) штраф;
2) штраф у подвійному розмірі - у випадку вчинення впродовж одного місяця другого або третього грубого порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку;
3) заборона поширення онлайн-медіа за рішенням суду - у випадку вчинення впродовж одного місяця четвертого грубого порушення, якщо за попередні грубі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку.
15. У разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа грубого порушення застосовуються такі заходи реагування:
1) штраф;
2) штраф у подвійному розмірі - у випадку вчинення впродовж одного місяця повторного грубого порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку;
3) заборона поширення онлайн-медіа за рішенням суду - у випадку вчинення впродовж одного місяця третього грубого порушення, якщо за попередні грубі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку.
16.У разі вчинення незареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа, особу якого не вдалося встановити, незначного порушення, передбаченого пунктами 4-5 частини другої статті 112 цього Закону, значного або грубого порушення, Національна рада застосовує до такого суб’єкта захід реагування у вигляді припису.
Особа суб’єкта у сфері онлайн-медіа вважається такою, що неможливо встановити, у разі сукупності таких умов:
1) відсутність інформації про суб’єкта у сфері онлайн-медіа на веб-сайті онлайн-медіа;
2) відсутність інформації про особу реєстранта доменного імені у відкритому доступі;
3) неодержання інформації про особу реєстранта доменного імені на запит Національної ради до реєстратора доменного імені;
4) неодержання інформації про власника веб-сайту онлайн-медіа від реєстранта доменного імені.
У разі якщо впродовж одного місяця суб’єкт у сфері онлайн-медіа, особу якого не вдалося встановити, не виконав вимоги трьох приписів, що були винесені Національною радою за незначні або значні порушення, якщо рішення про такі приписи не були скасовані у визначеному законом порядку, Національна рада приймає рішення про заборону поширення онлайн-медіа.
У разі якщо впродовж одного місяця суб’єкт у сфері онлайн-медіа, особу якого не вдалося встановити, не виконав вимоги двох приписів, що були винесені Національною радою за грубі порушення, якщо рішення про такі приписи не були скасовані у визначеному законом порядку, Національна рада приймає рішення про заборону поширення онлайн-медіа.
17. У разі якщо за вчинення значного порушення до зареєстрованого суб’єкта у сфері онлайн-медіа застосовується захід реагування у формі скасування реєстрації, повторна заява про реєстрацію такого суб’єкта у сфері онлайн-медіа може бути подана не раніше ніж за один рік після оприлюднення рішення про скасування реєстрації онлайн-медіа.
18. У разі застосування заходу реагування у формі тимчасової заборони поширення онлайн-медіа або заборони поширення онлайн-медіа Національна рада впродовж трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення Національною радою чи з дати отримання відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, повідомляє Регулятора комунікаційних послуг про веб-сайт, що використовується для надання сервісу онлайн-медіа, доступ до якого підлягає обмеженню постачальниками електронних комунікаційних послуг.
Регулятор комунікаційних послуг впродовж трьох робочих днів з дати отримання повідомлення Національної ради про тимчасову заборону поширення онлайн-медіа, заборону поширення онлайн-медіа інформує постачальників електронних комунікаційних послуг через електронну регуляторну платформу про обов’язок обмеження доступу до веб-сайтів, визначених у повідомленні Національної ради.
Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов’язані впродовж трьох робочих днів з дня отримання повідомлення Регулятора комунікаційних послуг обмежити доступ до відповідного веб-сайту на території України.
19. У разі вчинення провайдером платформи спільного доступу до відео значного порушення Національна рада застосовує такі заходи реагування:
1) припис;
2) штраф - у випадку невиконання вимог, визначених у приписі Національної ради, винесеному за перше значне порушення, рішення про який не було скасовано у визначеному законом порядку або у випадку вчинення впродовж одного місяця повторного значного порушення.
Стаття 117. Звільнення від відповідальності
1. Суб’єкти у сфері медіа та їх працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, забороненої цим Законом, а також інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація:
1) є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням матеріалів, опублікованих іншим зареєстрованим медіа, або точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів іноземного медіа з посиланням на них;
2) була отримана у відповідь на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", або у відповідь на звернення, подане відповідно до Закону України "Про звернення громадян";
3) містилася в офіційних повідомленнях або одержана від державних органів, органів місцевого самоврядування (в тому числі іноземних) у письмовій формі, в тому числі була оприлюднена на їхніх веб-сайтах та сторінках на платформах спільного доступу до інформації;
4) є дослівним відтворенням публічних виступів чи повідомлень юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, народних депутатів України, кандидатів на виборні посади;
5) поширювалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками відповідного суб’єкта у сфері медіа, якщо працівники такого суб’єкта вжили заходів щодо припинення порушення.
2. Суб’єкти у сфері медіа та їх працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що містить таємницю, яка спеціально охороняється законом, якщо ці відомості не було отримано незаконним шляхом.
3. Суб’єкти у сфері медіа та їх працівники не несуть відповідальності за поширення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановив, що ця інформація є суспільно необхідною (суспільно значимою).
4. Суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення недостовірної інформації, а також інформації, заборона поширення якої передбачена статтями 36, 42 та 119 цього Закону, якщо така інформація була поширена користувачами у розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на веб-сайті чи веб-сторінці такого медіа, за умови що суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до такої інформації впродовж трьох робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради.
5. Суб’єкти у сфері медіа звільняються від відповідальності, якщо вони нададуть належні та достатні докази того, що порушення вимог закону відбулось внаслідок незаконного втручання третіх осіб в діяльність суб’єктів у сфері медіа, і поширення інформації, забороненої цим Законом, відбулося без редакційного контролю відповідного суб’єкта у сфері медіа.
6. Звільнення від відповідальності за поширення інформації може бути передбачено також іншими законами України.
Розділ IX. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДІА В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ
Стаття 118. Дія положень цього розділу в часі
1. Положення цього розділу діють з моменту визнання Верховною Радою України певної держави державою-агресором (державою-окупантом) та протягом п’яти років з дня прийняття Верховною Радою України рішення про скасування такого статусу. Протягом такого п’ятирічного строку Верховна Рада України зобов’язана щорічно переглядати необхідність застосування обмежень, передбачених цим розділом, та ухвалювати постанову про продовження дії чи скасування чинності положень цього розділу.
2. У разі виникнення правонаступництва щодо держави-агресора (держави-окупанта) передбачені цим розділом положення застосовуються до всіх суб’єктів, що визнаються правонаступниками держави-агресора (держави-окупанта).
Стаття 119. Обмеження щодо змісту інформації у медіа, пов’язані зі збройною агресією
1. Суб’єктам у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа забороняється поширювати:
1) інформацію, що висвітлює збройну агресію проти України як внутрішній конфлікт, громадянський конфлікт чи громадянську війну, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
2) недостовірні матеріали щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
3) програми та матеріали (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних програм), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
4) музичні фонограми, відеограми, музичні кліпи, розповсюдження яких заборонено відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про культуру".
2. Висвітлення діяльності органів влади держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційних та інформаційно-аналітичних програмах має супроводжуватися повідомленням про статус держави-агресора (держави-окупанта).
Стаття 120. Обмеження щодо структури власності та фінансування медіа під час збройної агресії
1. Суб’єктом у сфері медіа в Україні не може бути:
1) фізична особа, яка є громадянином держави-агресора (держави-окупанта) за виключенням осіб, що мають дозвіл на тимчасове або постійне проживання в Україні;
2) юридична особа, зареєстрована у державі-агресорі (державі-окупанті) або з місцезнаходженням в такій державі;
3) юридична особа, в якій кінцевим бенефіціарним власником, ключовим учасником чи власником істотної участі на будь-якому рівні ланцюга володіння корпоративними правами є фізична особа, яка є громадянином або резидентом держави-агресора (держави-окупанта), чи юридична особа, зареєстрована в такій державі або з місцезнаходженням в такій державі;
4) юридична особа, що отримує фінансування (кредити, займи, позики, інвестиції, внески спонсорів, благодійні внески, іншу фінансову допомогу) від фізичних осіб, що є громадянами держави-агресора (держави-окупанта), юридичних осіб, зареєстрованих в такій державі або з місцезнаходженням в такій державі.
2. Національна рада відмовляє у реєстрації та не допускає до участі у конкурсі на отримання ліцензії суб’єктів, визначених частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному цим Законом.
3. У разі якщо суб’єкти, визначені частиною першою цієї статті, є ліцензіатами та/або реєстрантами, Національна рада анульовує ліцензію, скасовує реєстрацію або звертається до суду з позовом про анулювання ліцензії у порядку, визначеному цим Законом.
4. Рішення, передбачене частиною третьою цієї статті, може бути переглянуте Національною радою у випадку надання відповідними суб’єктами відомостей про приведення структури власності та механізмів фінансування у відповідність із законодавством України.
Стаття 121. Обмеження діяльності іноземних лінійних медіа
1. Національна рада відмовляє в реєстрації іноземного лінійного медіа або скасовує її у разі виявлення однієї з таких обставин:
1) таке медіа зареєстроване (у тому числі як юридична особа) в державі-агресорі (державі-окупанті);
2) кінцевим бенефіціарним власником, ключовим учасником чи власником істотної участі на будь-якому рівні ланцюга володіння корпоративними правами такого медіа є особа, зазначена у частині першій статті 120 цього Закону;
3) виявлено ознаки, що редакційний контроль щодо такого медіа здійснюється особами, зазначеними у частині першій статті 120 цього Закону.
2. Рішення про скасування реєстрації іноземного лінійного медіа ухвалюється Національною радою впродовж семи робочих днів з дня виявлення обставин, визначених частиною першою цієї статті.
3. У разі якщо щодо іноземного лінійного медіа, яке походить з держави - члена Європейського Союзу, будуть встановлені обставини, передбачені частиною першою цієї статті, Національна рада протягом семи робочих днів з дня отримання інформації, що свідчить про наявність відповідних обставин, обмежує ретрансляцію такого медіа на території України на строк, визначений частиною першою статті 118 цього Закону. У разі запровадження такого обмеження Національна рада має невідкладно повідомити причини такої невідкладності регуляторові, що має юрисдикцію над відповідним іноземним лінійним медіа, яке походить з держави - члена Європейського Союзу.
Стаття 122. Особливості регулювання діяльності у сфері медіа на тимчасово окупованих територіях
1. За умов відсутності правового режиму воєнного чи надзвичайного стану та з метою протидії інформаційній агресії Національна рада може надавати дозволи на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення строком на один рік на позаконкурсних засадах та безоплатній основі.
2. Національна рада визначає перелік територій з особливим режимом мовлення, затверджує порядок видачі та анулювання дозволів на тимчасове мовлення, а також встановлює умови дозволів на тимчасове мовлення.
3. Дозвіл на тимчасове мовлення, визначений частиною першою цієї статті, надає телемовнику або радіомовнику право здійснювати відповідну діяльність, у тому числі з використанням радіочастотного спектра, за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбаченого законом присвоєння радіочастот.
4. У разі тимчасової окупації території Національна рада ухвалює рішення про тимчасове призупинення ліцензій всіх суб’єктів, чия адреса, за якою здійснюється редакційний контроль, знаходиться на окупованій території. Про прийняте рішення Національна рада повідомляє відповідного суб’єкта та Регулятора комунікаційних послуг.
Реєстранти у разі втрати редакційного контролю зобов’язані невідкладно повідомити про це Національну раду. На підставі отриманої заяви Національна рада ухвалює рішення про тимчасове призупинення реєстрації.
Впродовж трьох місяців після відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території (деокупації) або дня закриття кримінального провадження або винесення виправдувального вироку, які набрали законної сили, суб’єкти у сфері медіа мають право звернутися до Національної ради із заявою про поновлення дії ліцензії або реєстрації.
У разі відсутності кримінальних проваджень щодо вчинення кінцевим бенефіціарним власником та/або керівником суб’єкта у сфері медіа злочинів проти основ національної безпеки та/або обвинувальних вироків щодо вчинення такими особами відповідних злочинів Національна рада впродовж місяця з дня отримання заяви ухвалює рішення про поновлення дії ліцензії або реєстрації.
За наявності відкритого кримінального провадження щодо вчинення кінцевим бенефіціарним власником та/або керівником суб’єкта у сфері медіа злочинів проти основ національної безпеки строк зупинення ліцензії або реєстрації продовжується до прийняття рішення про закриття кримінального провадження або винесення виправдувального вироку, які набрали законної сили.
За відсутності заяви суб’єкта у сфері медіа про поновлення дії ліцензії або реєстрації впродовж трьох місяців після відновлення конституційного ладу України на відповідній тимчасово окупованій території (деокупації) Національна рада ухвалює рішення про анулювання відповідної ліцензії або реєстрації на підставі відповідно пункту 1 частини першої статті 62 чи пункту 1 частини четвертої статті 65 цього Закону.
У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду у кримінальній справі щодо вчинення кінцевим бенефіціарним власником та/або керівником суб’єкта у сфері медіа злочину проти основ національної безпеки Національна рада ухвалює рішення про анулювання відповідної ліцензії або реєстрації.
У разі поновлення дії ліцензії строк її дії подовжується на строк, на який дія ліцензії зупинялась, а також на строк, необхідний для відновлення технічних умов мовлення.
Стаття 123. Заборона поширення аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора на території України
1. На території України забороняється поширювати аудіовізуальні медіа-сервіси на замовлення та сервіси провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора, що включені до Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора.
2. Національна рада затверджує та оновлює Перелік аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора. Перелік є відкритим та підлягає оприлюдненню на веб-сайті Національної ради.
3. Національна рада затверджує Положення про перелік аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора, в якому відповідно до положень цієї статті Закону визначається порядок внесення сервісу до Переліку, порядок виключення сервісу з Переліку, а також порядок та критерії визначення веб-сайтів, мобільних застосунків чи спеціального програмного забезпечення для телевізійних приймачів або іншого кінцевого (термінального) обладнання, за допомогою яких надається сервіс.
4. Підставою для внесення сервісів до Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора є:
1) невідповідність структури власності суб’єктів у сфері медіа вимогам пунктів 1-3 частини першої статті 120 цього Закону;
2) кінцевим бенефіціарним власником, ключовим учасником чи власником істотної участі на будь-якому рівні ланцюга володіння корпоративними правами такого суб’єкта є особа, зазначена у частині першій статті 120 цього Закону;
3) повна або переважна спрямованість сервісу на територію та аудиторію держави-агресора (держави-окупанта).
5. Аудіовізуальний медіа-сервіс на замовлення або сервіс провайдера аудіовізуальних сервісів вважається повністю або переважно спрямованим на територію та аудиторію держави-агресора (держави-окупанта) у разі відповідності трьом або більше з таких критеріїв:
1) використання для надання доступу до сервісів доменних імен в географічних доменах, що вказують на державу-агресора (державу-окупанта), або в домені.su;
2) використання в якості мови інтерфейсу за замовчуванням державної мови держави-агресора (держави-окупанта);
