Про затвердження Порядку проведення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із наявністю об’єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів

Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу цивільного захисту України, з метою здійснення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із наявністю об'єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із наявністю об'єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

1. Цей Порядок визначає механізм проведення суб'єктами забезпечення цивільного захисту зонування територій за наявністю об'єктів підвищеної небезпеки і небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів, ризиків виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС), пов'язаних з ними (далі - зонування територій за ризиками НС), для урахування можливих їх проявів під час розроблення та реалізації містобудівної документації регіонального та місцевого рівнів, комплексних інженерно-технічних рішень, спрямованих на запобігання виникненню НС, забезпечення захисту територій, населених пунктів та суб'єктів господарювання від можливого впливу аварії, катастрофи чи іншої небезпечної події на об'єктах підвищеної небезпеки, а також їх безперебійного функціонування, будівництва споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності, мінімізації ризиків НС, у тому числі розроблення планів управління ризиками НС та заходів із підвищення готовності до реагування на НС, зокрема щодо завчасного створення (визначення) сил і засобів для реагування на НС, підготовки номенклатури та створення матеріальних резервів.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 (далі - Порядок класифікації НС), Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 січня 2014 року № 37-р, ДСТУ ISO Guide 73:2013 "Керування ризиком. Словник термінів".

3. Основними джерелами даних для проведення зонування територій за ризиками НС є:

дані відомчих систем реєстрації та обробки даних про небезпечні геологічні, гідрологічні та метеорологічні явища і процеси;

інформація з Державного електронного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки;

результати прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин під час аварії на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті згідно з Методикою прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин під час аварії на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2019 року № 1000, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 травня 2020 року за № 440/34723 (далі - Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) НХР), у тому числі визначені глибини та площі району аварії, глибини та площі первинної хмари небезпечних хімічних речовин та вторинної хмари небезпечних хімічних речовин;

містобудівна документація на місцевому та регіональному рівнях, зокрема плани зонування територій та розділи інженерно-технічних заходів цивільного захисту, розроблені згідно з ДБН Б.1.1-5:2007 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації";

схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєкти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних одиниць, проєкти землеустрою щодо організації та встановлення меж об'єктів і територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень щодо використання земель та їх режимоутворюючих об'єктів, інші види документації із землеустрою, визначені Законом України "Про землеустрій";

інформаційні матеріали про НС, що виникли в минулому, їхні наслідки та вжиті заходи з їх ліквідації;

звітність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо наслідків пожеж та НС, у тому числі розрахункові показники наслідків НС, виконані згідно з Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 175, Порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951), а також інша інформація про завдану шкоду та витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків НС;

інформація з оцінки ризиків НС, отримана під час розроблення планів управління ризиками відповідно до Порядку управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 липня 2023 року № 627, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2023 року за № 1397/40453 (далі - Порядок управління ризиками НС);

цифрові карти та дані банків (баз) геопросторових даних;

інформація щодо змін клімату в Україні;

інші відкриті джерела, які використовуються для проведення зонування територій.

4. Зонування територій за ризиками НС здійснюється суб'єктами забезпечення цивільного захисту та проводиться окремо за кожним видом характерних для визначеної території НС, а саме:

1) НС техногенного характеру на об'єктах підвищеної небезпеки (НС унаслідок пожеж, вибухів, аварій з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних або радіоактивних речовин, НС унаслідок наявності в навколишньому природному середовищі шкідливих (забруднювальних) і радіоактивних речовин понад гранично допустимі концентрації, НС унаслідок раптового руйнування будівель і споруд, гідродинамічних аварій, аварій на очисних системах та системах нафтогазового промислового комплексу);

2) НС природного характеру:

геофізичні та геологічні НС (пов'язані із землетрусами, зсувами, обвалами або осипами, осіданням (проваллям) земної поверхні, карстовими провалами);

гідрологічні НС (пов'язані з підвищенням рівня ґрунтових вод (підтопленнями), високим рівнем води (водопілля, паводки), затопленнями, низьким рівнем води, маловоддям (посухами);

метеорологічні НС (пов'язані з проявами стихійних та небезпечних метеорологічних явищ).

5. Зонування територій за ризиками НС проводиться на рівні територіальних громад, районному, обласному та державному рівнях.

6. Зонування територій за ризиками НС проводиться з урахуванням масштабності та можливої повторюваності характерних для визначеної території видів НС, а також на основі оцінки, аналізу та визначення рівнів ризиків НС.

7. Інформаційні матеріали про зонування територій за ризиками НС включають:

1) характеристику, оцінку та причини:

НС, які завдали значної шкоди та мали негативний вплив на життєдіяльність людини, навколишнє природне середовище, культурну спадщину та господарську діяльність;

наймасштабніших НС, повторення яких може спричинити значні негативні наслідки;

2) інформацію щодо населення, стану навколишнього природного середовища, об'єктів життєзабезпечення, соціальної сфери та культурної спадщини, які можуть зазнати негативного впливу внаслідок НС;

3) визначення характерних видів НС та їх масштабності для територій з урахуванням результатів дослідження геологічних, гідрологічних та метеорологічних умов території, а також практики управління ризиками НС відповідно до Порядку управління ризиками НС, Порядку класифікації НС, Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 серпня 2018 року № 658, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 року за № 969/32421 (далі - Класифікаційні ознаки НС), та Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457.

Визначення значущості (масштабності) НС здійснюється відповідно до критеріїв, установлених пунктом 3 Порядку класифікації НС, а також фінансових наслідків, що отримані відповідно до джерел, наведених у пункті 4 цього Порядку. Масштаб НС прив'язується до певного рівня НС за умови відповідності щонайменше одному з критеріїв, наведених у пунктах 4 - 7 та 9 Порядку класифікації НС. Масштаб значущості можливої НС, яка не відбулася, але її виникнення дуже імовірне, визначається згідно з найвищим показником можливих наслідків за типом відповідно до Класифікаційних ознак НС.

8. Визначення рівнів ризиків НС здійснюється шляхом поєднання значущості (масштабності) НС та імовірності їх виникнення в матриці ризиків НС, наведеної в таблиці 3 додатка 1 до цього Порядку, а саме:

1) для визначення значущості (масштабності) НС застосовують шкалу балів з описом ознак значущості наслідків НС за критеріями, наведеними в таблиці 1 додатка 1 до цього Порядку;

2) для оцінювання імовірності НС встановлюють шкалу балів з описом ознак імовірності виникнення НС за критеріями, наведеними в таблиці 2 додатка 1 до цього Порядку;

3) рівень ризику визначають за допомогою матриці ризиків НС від мінімального рівня (значення 1 - малозначний ризик) до максимального рівня (значення 5 - дуже високий ризик), наведеної в таблиці 3 додатка 1 до цього Порядку. Рівень ризику геологічних небезпек визначається з урахуванням оцінки ураженості території небезпечними екзогенними та ендогенними геологічними процесами та явищами. Рівень ризику негативного впливу об'єктів підвищеної небезпеки для території визначається з урахуванням Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) НХР.

Під час проведення зонування за ризиками НС виключаються такі види НС, імовірність або масштаби наслідків яких є надзвичайно низькими.

Ризик НС на малонаселених територіях чи територіях низького економічного або екологічного значення вважається незначним.

Малозначний ризик є абсолютно прийнятним ризиком, незначний та помірний є допустимими ризиками, високий ризик є умовно прийнятним ризиком, дуже високий ризик є неприйнятним ризиком.

Оцінювання ризиків виникнення НС здійснюється також іншими методами, зазначеними в Методиці оцінювання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 жовтня 2023 року № 836, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 02 листопада 2023 року за № 1905/40961, та ДСТУ EN ІЕС 31010:2022 "Керування ризиками - методи оцінки ризиків".

Під час визначення ризиків НС враховуються такі довгострокові чинники:

наслідки зміни клімату;

демографічна ситуація;

стан інфраструктури;

соціальні та економічні процеси.

9. Якщо ризик НС на визначеній території має негативний вплив на об'єкти ураження на сусідніх з нею територіях, забезпечується обмін належною інформацією між суб'єктами забезпечення цивільного захисту відповідних територій.

10. Межі територій, для яких проведено зонування за ризиками НС, відображаються на топографічних картах, у тому числі розроблених з використанням географічних інформаційних систем (ГІС). Залежно від рівня деталізації визначеної території, яка має ризики НС, топографічною основою можуть бути геодезичні, топографічні, картографічні, гідрографічні матеріали, матеріали аерофотозйомки території України, включаючи матеріали Державного картографо-геодезичного фонду України. Використання матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України здійснюється відповідно до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність".

11. Результати проведеного зонування територій за ризиками НС зазначаються в розділі інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації регіонального та місцевого рівнів, а також у містобудівних умовах та обмеженнях, комплексних планах просторового розвитку територій та є підставою для застосування обмежень на проєктування та будівництво, а також для розроблення або оновлення планів управління ризиками НС.

12. Суб'єктами забезпечення цивільного захисту за результатами проведеного зонування територій за ризиками НС складається звіт про проведене зонування територій за ризиками НС за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який надається на погодження ДСНС (звіти суб'єктів забезпечення цивільного захисту обласного рівня) до 15 числа місяця, наступного за місяцем складення відповідного звіту.

Погоджений ДСНС звіт про проведене зонування територій за ризиками НС зберігається в суб'єктів забезпечення цивільного захисту, копія звіту зберігається в ДСНС (копії звітів суб'єктів забезпечення цивільного захисту обласного рівня) та її територіальних органах (копії звітів суб'єктів забезпечення цивільного захисту на рівні територіальних громад, районів, області).

13. Зонування територій за ризиками НС на державному рівні здійснюється на підставі звітів про проведене зонування територій за ризиками НС суб'єктами забезпечення цивільного захисту обласного рівня міжвідомчою комісією з питань проведення зонування територій за ризиками НС на державному рівні, до складу якої входять представники ДСНС та заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Положення та персональний склад міжвідомчої комісії затверджується ДСНС.

14. Результати проведеного зонування територій за ризиками НС переглядаються кожні п'ять років та за необхідності оновлюються, у тому числі з урахуванням змін до містобудівної документації регіонального та місцевого рівнів, уточнених даних про об'єкти підвищеної небезпеки, даних про виникнення НС, а також з урахуванням імовірного впливу змін клімату та інших довгострокових процесів (якщо такі мають місце) на стан природної та техногенної безпеки територій.

15. ДСНС здійснює організаційне та методичне забезпечення проведення зонування територій за ризиками НС.

 

 

Таблиця 1. Критерії визначення значущості наслідків НС

Таблиця 2. Критерії визначення імовірності виникнення НС

Таблиця 3. Матриця ризику НС

 

1. Загальний опис території, у тому числі карти території відповідного масштабу, із позначенням:

державного кордону України, меж областей, меж районів, меж територій територіальних громад;

територій населених пунктів, територій здійснення господарської діяльності - залежно від масштабу карти;

фізико-географічної характеристики та функціонального використання території;

об'єктів підвищеної небезпеки, а також видів небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів;

топографії та землекористування з урахуванням об'єктів ураження.

2. Загальний опис стану техногенної та екологічної безпеки території (включаючи стислий опис існуючих загроз).

3. Опис масштабних НС, які виникли в минулому:

1) НС, які завдали значної шкоди об'єктам ураження й імовірність повторення яких залишається високою, включно з описом їхніх масштабів та оцінкою шкоди, спричиненої такими НС;

2) НС, повторення яких може спричинити найбільші негативні наслідки.

4. Визначення територій, які мають потенційно значні ризики НС відповідно до пунктів 7, 8 Порядку проведення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із наявністю об'єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 вересня 2024 року № 611.

5. Висновки про проведене зонування територій за ризиками НС.

Перелік територій, які мають потенційно значні ризики НС відповідно до пунктів 7, 8 Порядку проведення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із наявністю об'єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 вересня 2024 року № 611, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Території, які мають потенційно значні ризики НС

6. Карта територіальної громади (району, області) із зазначенням визначених відповідно до пунктів 7, 8 Порядку проведення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із наявністю об'єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 вересня 2024 року № 611, ризиків НС, характерних для визначеної території.