Про затвердження Порядку управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж

Відповідно до частини другої статті 42-2 Кодексу цивільного захисту України, з метою визначення процесів управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Корева Ю.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 02 травня 2023 року № 3063-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки", але не раніше дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає завдання та загальні вимоги до організації процесів з управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж (далі - управління ризиками).

2. Управління ризиками здійснюється з метою ідентифікації ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, пов’язаних із діяльністю суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб, запобігання їм, зменшення та мінімізації розміру можливих втрат (збитків).

3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

аналіз ризику - систематичне використання інформації з метою визначення джерел небезпеки та кількісної оцінки ризику;

ідентифікація ризику - процес виявлення, складання переліку та опису складових ризику;

об’єкт управління ризиками - сфера суспільних відносин (галузь) або об’єкт нерухомого майна, щодо яких здійснюються заходи з управління ризиками;

оцінка ризику - загальний процес порівняння кількісно оціненого ризику з нормованими значеннями ризику;

план управління ризиками - організаційно-розпорядчий документ, розроблений із метою впровадження заходів управління ризиками, спрямований на зменшення ризиків та мінімізацію розмірів можливих втрат (збитків);

ризик виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру та пожежі - поєднання ймовірності виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру та пожежі і розміру можливих втрат (збитків) від неї;

суб’єкт управління ризиками - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері суспільних відносин, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, а у випадках, визначених законодавством, можуть бути суб’єкти господарювання або інші юридичні особи, що здійснюють заходи з управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій;

управління ризиками - процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на зменшення ризиків та мінімізацію розмірів можливих втрат (збитків).

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 січня 2014 року № 37-р (далі - Концепція управління ризиками), ДСТУ ІSO Guide 73:2013 "Керування ризиком. Словник термінів".

4. Управління ризиками виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру та пожеж здійснюється шляхом:

1) аналізу ризиків;

2) оцінки ризиків;

3) визначення та реалізації (виконання) заходів, спрямованих на приведення ризиків до прийнятного рівня, та мінімізації можливих наслідків, зокрема інформування про наявні ризики громадськості та ДСНС.

Під час управління ризиками застосовуються принципи, зазначені в Концепції управління ризиками.

5. Основними завданнями під час управління ризиками є:

створення управлінських механізмів, що забезпечують ефективне управління ризиками;

виявлення загроз та можливих негативних наслідків, оцінка можливостей запобігання їм або їх мінімізації;

розроблення та оцінка заходів із мінімізації втрат (збитків) у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж;

визначення доцільності запровадження превентивних (профілактичних) заходів залежно від витрат на їх реалізацію у співвідношенні до обсягів можливих втрат (збитків) з урахуванням витрат на страхування;

визначення необхідних ресурсів для мінімізації ризиків, їх оптимальний розподіл;

розроблення і реалізація комплексу превентивних (профілактичних) заходів, спрямованих на приведення рівня ризиків до прийнятного значення та мінімізацію можливих втрат (збитків);

моніторинг та аналіз ефективності виконання заходів планів управління ризиками та їх періодичне оновлення.

6. Суб’єкт управління ризиками здійснює ідентифікацію, аналіз та оцінку ризиків, характерних для відповідного об’єкта управління ризиками.

7. Виявлення загроз, ідентифікація та аналіз ризику здійснюються з метою встановлення найбільш імовірних сценаріїв розвитку ситуації в разі виникнення небезпеки, оцінки її можливих наслідків шляхом виявлення, збору та узагальнення наявної або доступної інформації щодо всіх можливих джерел і чинників ризику.

8. Оцінка ризиків проводиться на підставі результатів аналізу ризиків, розрахункового значення рівня ризику та відповідних рішень суб’єкта управління ризиками.

9. Під час проведення оцінки ризиків можливе застосування одного або декількох методів, зокрема зазначених у ДСТУ EN IEC 31010:2022 "Керування ризиками - методи оцінки ризиків", ДСТУ 8828:2019 "Пожежна безпека. Загальні положення".

10. Для визначення ризиків встановлюються такі значення їх нормативних рівнів:

мінімальний ризик - який дорівнює 1·10-8;

допустимий ризик - у межах від 1·10-8 до 1·10-5;

ризик, наближений до гранично допустимого,- у межах від 1·10-6 до 1·10-5;

гранично допустимий ризик - який дорівнює 1·10-5.

Ризик, значення якого нижче або дорівнює мінімальному, вважається абсолютно прийнятним.

Ризик, значення якого більше мінімального, але знаходиться в межах допустимого, вважається прийнятним.

Ризик, значення якого наближене або дорівнює гранично допустимому, вважається умовно прийнятним.

Ризик, значення якого більше гранично допустимого, вважається абсолютно неприйнятним.

11. Суб’єкт управління ризиками на підставі проведеного аналізу та оцінки ризиків розробляє плани управління ризиками.

12. Суб’єкт управління ризиками визначає відповідні цілі та заходи для управління ризиками, спрямовані на зменшення потенційних негативних наслідків для життя та здоров’я населення, навколишнього середовища і економічної діяльності.

13. Метою створення та реалізації планів управління ризиками є зменшення негативного впливу небезпечних процесів на населення, економіку та навколишнє природне середовище.

14. До затвердження проєкту плану управління ризиками суб’єкт управління ризиками інформує ДСНС про їх розроблення.

Типова структура плану управління ризиками наведена в додатку до цього Порядку.

15. Плани управління ризиками не повинні включати заходи, які значно збільшують ризики в інших сферах суспільних відносин (галузях).

16. Суб’єкт управління ризиками може залучати до активної участі громадськість та інших суб’єктів, заінтересованих у розробленні, перегляді і оновленні планів управління ризиками, шляхом оприлюднення інформації про аналіз та оцінку ризиків, графічної інформації (карти загроз і ризиків відповідного масштабу та деталізації тощо), а також інформації про заходи, спрямовані на зменшення ризиків, та інших документів, що супроводжують планування.

17. Плани управління ризиками переглядаються та оновлюються не рідше ніж один раз на 5 років.

18. Підвищення рівня поінформованості щодо наявних ризиків суб’єкт управління ризиками здійснює шляхом:

розроблення відповідних навчальних програм, визначення потреби в навчанні керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з управління ризиками, а також забезпечення періодичності його проведення відповідно до Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 819, та Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444;

інформування громадськості про плани управління ризиками і заходи, пов’язані з потребами конкретних груп населення, шляхом використання засобів поширення масової інформації в будь-якій формі.

19. Суб’єкт управління ризиками визначає потреби в розробленні галузевих науково-методичних, науково-дослідних та інших документів для організації управління ризиками та заходів із мінімізації їх впливу з урахуванням особливостей їх діяльності.

20. З метою оцінки ефективності заходів з управління ризиками суб’єктом управління ризиками проводиться постійний моніторинг, що дозволяє здійснювати контроль за результатами управління ризиками для прийняття відповідних управлінських рішень при подальшому перегляді та оновленні планів управління ризиками, аналізі та оцінці ризику, виборі методів та способів управління.

Критеріями оцінки ефективності заходів з управління ризиками є зменшення:

кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж; кількості загиблих та постраждалих у них людей;

співвідношення витрат на реалізацію превентивних (профілактичних) заходів з обсягами завданих втрат (збитків).

Стислий опис та характеристики об’єкта управління ризиками, перелік надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж, що мали місце в минулому, оцінка ризиків їх виникнення (за наявності);

опис відповідних цілей (мета) управління ризиками, у тому числі індикатори і граничні величини для ідентифікації, оцінки та класифікації ризиків;

результати ідентифікації можливих ризиків;

наявність або необхідність створення систем протипожежного захисту, автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення в разі їх виникнення;

наявність засобів моніторингу (системних спостережень) за об’єктами управління ризиками з високим ризиком виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж;

висновки аналізу та оцінки ризиків (у тому числі щодо визначення рівня прийнятного ризику);

карти загроз і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та пожеж;

комплекс заходів і послідовність їх виконання, спрямованих на приведення ризиків до прийнятного рівня, та мінімізації можливих наслідків;

оцінку стану виконання плану управління ризиками;

пріоритети і спосіб, яким здійснюватиметься моніторинг виконання плану управління ризиками.