• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Порядку поводження з побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорій І–ІІІ

Міністерство аграрної політики та продовольства України | Наказ, Порядок від 13.12.2023 № 2159
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства України
  • Тип: Наказ, Порядок
  • Дата: 13.12.2023
  • Номер: 2159
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства України
  • Тип: Наказ, Порядок
  • Дата: 13.12.2023
  • Номер: 2159
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
2. Побічні продукти тваринного походження з розміром часток, що не перевищує 50 мм, піддають нагріванню до внутрішньої температури вище 133 °C протягом не менше 20 хв без перерви за абсолютного тиску не менше трьох барів. Утворення тиску відбувається за допомогою відкачування всього повітря в камері стерилізації і заміною його на пару (насичену пару). Термічне оброблення може застосовуватися до чи після фази стерилізації або як самостійний процес.
3. Переробку здійснюють у вигляді порційної або безперервної системи.
II. Метод переробки II
1. Побічні продукти тваринного походження подрібнюють до часток, розмір яких не перевищує 150 мм.
Ефективність обладнання, що його використовують для подрібнення побічних продуктів тваринного походження, повинна щоденно перевірятися, а його стан - фіксуватися. Якщо перевірки виявлять наявність часток, розмір яких перевищує 150 мм, процес переробки зупиняють та здійснюють ремонт обладнання.
2. Побічні продукти тваринного походження з розміром часток, що не перевищує 150 мм, піддають нагріванню до внутрішньої температури:
вище 100 °C протягом не менше 125 хв;
вище 110 °C протягом не менше 120 хв;
вище 120 °C протягом не менше 50 хв.
Такі показники внутрішньої температури досягають послідовно або з одночасним поєднанням наведених в цьому пункті часових інтервалів.
3. Переробку здійснюють у вигляді порційної системи.
III. Метод переробки III
1. Побічні продукти тваринного походження подрібнюють до часток, розмір яких не перевищує 30 мм.
Ефективність обладнання, що його використовують для подрібнення побічних продуктів тваринного походження, повинна щоденно перевірятися, а його стан - фіксуватися. Якщо перевірки виявлять наявність часток, розмір яких перевищує 30 мм, процес переробки зупиняють та здійснюють ремонт обладнання.
2. Побічні продукти тваринного походження з розміром часток, що не перевищує 30 мм, піддають нагріванню до внутрішньої температури:
вище 100 °C протягом не менше 95 хв;
вище 110 °C протягом не менше 55 хв;
вище 120 °C протягом не менше 13 хв.
Такі показники внутрішньої температури досягають послідовно або з одночасним поєднанням наведених в цьому пункті часових інтервалів.
3. Переробку здійснюють у вигляді порційної або безперервної системи.
IV. Метод переробки IV
1. Побічні продукти тваринного походження підлягають подрібненню до часток, розмір яких не перевищує 30 мм.
Ефективність обладнання, що його використовують для подрібнення побічних продуктів тваринного походження, повинна щоденно перевірятися, а його стан - фіксуватися. Якщо перевірки виявлять наявність часток, розмір яких перевищує 30 мм, процес переробки зупиняють та здійснюють ремонт обладнання.
2. Побічні продукти тваринного походження з розміром часток, що не перевищує 30 мм, поміщують в посуд із додаванням жиру та піддають нагріванню до внутрішньої температури:
вище 100 °C протягом не менше 16 хв;
вище 110 °C протягом не менше 13 хв;
вище 120 °C протягом не менше 8 хв;
вище 130 °C протягом не менше 3 хв.
Такі показники внутрішньої температури досягають послідовно або з одночасним поєднанням наведених в цьому пункті часових інтервалів.
3. Переробку здійснюють у вигляді порційної або безперервної системи.
V. Метод переробки V
1. Побічні продукти тваринного походження подрібнюють до часток, розмір яких не перевищує 20 мм.
Ефективність обладнання, що його використовують для подрібнення побічних продуктів тваринного походження, повинна щоденно перевірятися, а його стан - фіксуватися. Якщо перевірки виявлять наявність часток, розмір яких перевищує 20 мм, процес переробки зупиняють та здійснюють ремонт обладнання.
2. Побічні продукти тваринного походження з розміром часток, що не перевищує 20 мм, нагрівають для досягнення куагуляції та наступному пресуванню з метою видалення жиру й води з білкового матеріалу, після чого його піддають нагріванню до внутрішньої температури:
вище 80 °C протягом не менше 120 хв;
вище 100 °C протягом не менше 60 хв.
Такі показники внутрішньої температури можуть досягатися послідовно або з одночасним поєднанням наведених в цьому пункті часових інтервалів.
3. Переробку здійснюють у вигляді порційної або безперервної системи.
VI. Метод переробки VI (виключно для побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії III та походять від водних організмів (гідробіонтів) або водних безхребетних)
1. Побічні продукти тваринного походження подрібнюють до часток, розмір яких не перевищує: 50 мм у випадку нагрівання до внутрішньої температури вище 90 °C протягом щонайменше 60 хв або 30 мм у випадку нагрівання до внутрішньої температури вище 70 °C протягом щонайменше 60 хв.
2. Після завершення процесу подрібнення побічні продукти тваринного походження змішують з мурашиною кислотою для зниження рівня pH до показника 4,0 та утримання його на цьому або нижчому рівні. Суміш зберігають протягом щонайменше 24 годин перед подальшим нагріванням до внутрішньої температури: вище 90 °C протягом щонайменше 60 хв або вище 70 °C протягом щонайменше 60 хв.
3. У разі застосування системи безперервного потоку переміщення продукту в теплообміннику контролюють за допомогою механічного керування, яке обмежує його переміщення у спосіб, що забезпечує проходження продуктом (після закінчення процесу термічного оброблення) циклу, що є достатнім з огляду на час та температуру.
4. Переробку здійснюють у вигляді порційної або безперервної системи.
VII. Метод переробки VII
1. Метод переробки VII - будь-який метод переробки, використання якого погоджене з територіальним органом компетентного органу, якщо оператор ринку забезпечує:
1) ідентифікацію відповідних загроз у вихідному матеріалі з урахуванням походження матеріалу та потенційних загроз, пов’язаних із ветеринарно-санітарним статусом країни або її окремої території (зони, регіону або компартменту), де має застосовуватися зазначений метод;
2) здатність зазначеного методу переробки зменшити зазначені в підпункті 1 цього пункту загрози до рівня, який не становить суттєвого ризику для здоров’я людей або тварин.
2. Оператор ринку забезпечує щоденний відбір зразків кінцевого продукту впродовж 30 виробничих днів згідно із зазначеними нижче мікробіологічними показниками:
1) для зразків матеріалу, відібраних безпосередньо після термічного оброблення:
Clostridium perfringens - відсутній в 1 г продуктів;
2) для зразків матеріалу, відібраних під час зберігання або безпосередньо після вилучення зі зберігання:
сальмонела (Salmonella) - відсутня в 25 г: n = 5, c = 0, m = 0, M = 0;
ентеробактерії (Enterobacteriaceae): n = 5, c = 2, m = 10, M = 300 в 1 г,
де: n - кількість досліджуваних зразків;
m - показник граничної кількості бактерій, результат вважається задовільним, якщо кількість бактерій у всіх зразках не перевищує m;
M - показник максимальної кількості бактерій, результат вважається незадовільним, якщо кількість бактерій в одному або декількох зразках дорівнює M або більше;
c - число зразків, у яких кількість бактерій може бути між m і M, зразки вважаються прийнятними, якщо кількість бактерій в інших зразках дорівнює або не перевищує m.
3. Оператори ринку реєструють та зберігають інформацію щодо критичних контрольних точок, відповідно до яких забезпечується відповідність мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 2 цього розділу. Інформація, що підлягає реєстрації та зберіганню, повинна включати розмір часток, та, у відповідних випадках, критичну температуру, абсолютний час, профіль тиску, швидкість подачі сировини та ступінь переробки жиру.
Додаток 2
до Порядку поводження з побічними
продуктами тваринного походження,
що належать до категорій I-III
(пункт 8 розділу I)
АЛЬТЕРНАТИВНІ МЕТОДИ
переробки побічних продуктів тваринного походження
I. Процес гідролізу в лужному середовищі
1. В якості матеріалу для процесу гідролізу в лужному середовищі використовують побічні продукти тваринного походження, що належать до категорій I, II або III.
2. Гідроліз у лужному середовищі здійснюють відповідно до таких вимог:
1) для процесу переробки застосовується розчин гідроксиду натрію (NaOH) або гідроксиду калію (КОН) (чи поєднання цих речовин) у кількості, яка забезпечує приблизну молярну еквівалентність до маси, типу та складу побічних продуктів тваринного походження, які підлягають біологічному розпаду (біодеградації).
У разі високої жирності побічних продуктів тваринного походження, що нейтралізує додану основу, додана основа має бути скоригована у спосіб, що забезпечує досягнення молярної еквівалентності, зазначеної в абзаці першому цього підпункту;
2) побічні продукти тваринного походження поміщають в контейнер з легованої сталі. Виміряну кількість лугу додають у твердій формі або у вигляді розчину, зазначеного в підпункті 1 цього пункту;
3) контейнер з легованої сталі закривають, а суміш побічних продуктів тваринного походження та лугу нагрівають до внутрішньої температури щонайменше 150 °C під абсолютним тиском щонайменше 4 барів протягом не менше:
трьох годин без перерви;
шести годин без перерви у разі переробки побічних продуктів тваринного походження, зазначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 11 Закону. Дозволяється переробляти відповідно до вимог абзацу другого цього підпункту побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії I та складаються з тварин, забитих (загиблих) у результаті вжиття заходів з ліквідації губчастоподібної енцефалопатії, які є або жуйними тваринами, що не потребують досліджень (випробувань) щодо губчастоподібної енцефалопатії, або жуйними тваринами, стосовно яких дослідження (випробування) щодо губчастоподібної енцефалопатії проведені з негативними результатами;
однієї години без перерви у разі переробки побічних продуктів тваринного походження, що складаються з риби або свійської птиці;
4) процес переробки здійснюють у вигляді порційної системи, а матеріал у ємності повинен постійно перемішуватися для полегшення процесу біологічного розпаду (біодеградації) до моменту розчинення тканин та пом’якшення кісток і зубів;
5) переробку побічних продуктів тваринного походження здійснюють у спосіб, який забезпечує, аби вимоги щодо часу, температури та тиску досягались одночасно.
II. Процес високотемпературного гідролізу під високим тиском
1. В якості матеріалу для переробки використовують побічні продукти тваринного походження, що належать до категорій II або III.
2. Високотемпературний гідроліз під високим тиском здійснюють відповідно до таких вимог:
1) побічні продукти тваринного походження нагрівають до внутрішньої температури щонайменше 180 °C протягом щонайменше 40 хв без перерви під абсолютним тиском щонайменше 12 барів, при цьому нагрівання здійснюють непрямою подачею пари до біолітного реактора;
2) процес переробки здійснюють у вигляді порційної системи, а матеріал у ємності повинен постійно перемішуватися;
3) переробку побічних продуктів тваринного походження здійснюють у спосіб, який забезпечує, аби вимоги щодо часу, температури та тиску досягались одночасно.
III. Процес виробництва біогазу шляхом гідролізу під високим тиском
1. В якості матеріалу для процесу виробництва біогазу шляхом гідролізу під високим тиском використовують побічні продукти тваринного походження, що належать до категорій I, II або III.
2. Виробництво біогазу шляхом гідролізу під високим тиском здійснюють відповідно до таких вимог:
1) побічні продукти тваринного походження піддають переробці методом переробки I (стерилізація під тиском) відповідно до додатка 1 на потужності (об’єкті) з переробки, на яку отримано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про побічні продукти тваринного походження;
2) після завершення процесу переробки, зазначеної в підпункті 1 цього пункту, знежирені матеріали піддають обробленню за температури щонайменше 220 °C протягом не менше 20 хв під абсолютним тиском щонайменше 25 барів; нагрівання відбувається у два етапи: спочатку за допомогою прямої подачі пари, а потім непрямої подачі у коаксіальний теплообмінник;
3) процес переробки здійснюють у вигляді порційної або безперервної системи, а матеріал постійно перемішують;
4) переробку побічних продуктів тваринного походження здійснюють у спосіб, який забезпечує, аби вимоги щодо часу, температури та тиску досягались одночасно;
5) отриманий матеріал змішують з водою та піддають анаеробній ферментації (перетворенню на біогаз) в реакторі;
6) у разі використання як матеріалу для переробки побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії I, увесь процес переробки здійснюють в одному місці та в закритій системі, а біогаз, отриманий у результаті процесу переробки, якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) піддають процесу згоряння на тій самій потужності (об’єкті) за температури щонайменше 900 °C з подальшим різким охолодженням ("процес гартування").
IV. Процес виробництва біодизелю
1. В якості матеріалу для процесу виробництва біодизелю використовують жирову фракцію, отриману з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорій I, II або III.
2. Виробництво біодизелю здійснюють відповідно до таких вимог:
1) жирову фракцію, отриману з побічних продуктів тваринного походження, піддають:
для побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії I або II,- методу переробки I (стерилізація під тиском) відповідно до додатка 1 до цього Порядку;
для побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії III,- будь-якому методу переробки від I до V або VII відповідно до додатка 1 до цього Порядку, або, у разі використання побічних продуктів тваринного походження, отриманих з риби,- будь-якому методу переробки від I до VII відповідно до додатка 1 до цього Порядку;
2) перероблений жир піддають подальшій переробці з використанням процесу, під час якого перероблений жир відділяють від білка, а у разі використання жиру, що походить від жуйних тварин, усувають нерозчинні домішки, що перевищують 0,15% маси, а перероблений жир піддають подальшій етерифікації та переетерифікації.
Етерифікація не вимагається для переробленого жиру, отриманого з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії III. Для процесу етерифікації pH має бути знижено до рівня нижче 1 шляхом додавання сірчаної кислоти (H2 SO4 ) або кислоти з еквівалентними властивостями, суміш нагрівають до температури 72 °C протягом щонайменше двох годин, під час яких суміш інтенсивно перемішують.
Переетерифікацію здійснюють шляхом підвищенням рівня pH приблизно до 14 за допомогою гідроксиду калію або еквівалентної основи за температури від 35 °C до 50 °C протягом щонайменше 15 хв. Зазначену в цьому підпункті переетерифікацію здійснюють двічі з застосуванням нового лужного розчину. Далі проводять рафінування продуктів, включаючи вакуумну дистиляцію за температури 150 °C, з подальшим отриманням біодизелю.
3. Вимоги підпункту 1 пункту 2 цього розділу не застосовуються до риб’ячого жиру та топлених тваринних жирів, вироблених відповідно до Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2022 року за № 1409/38745.
V. Процес газифікації Брукса
1. В якості матеріалу для процесу газифікації Брукса використовують побічні продукти тваринного походження, що належать до категорій II або III.
2. Газифікацію Брукса здійснюють відповідно до таких вимог:
1) камеру допалювання нагрівають за допомогою природного газу;
2) побічні продукти тваринного походження поміщають в первинну камеру газифікатора, а двері зачиняють. Первинна камера газифікатора не повинна мати пальників та повинна обігріватися за допомогою тепла, що передається з камери допалювання, яка має знаходитися під первинною камерою газифікатора. З метою збільшення ефективності процесу повітря повинно пропускатись до первинної камери газифікатора виключно через три впускні клапани, змонтовані на головних дверях;
3) побічні продукти тваринного походження мають бути перетворені на комплексні летючі вуглеводні, а гази, що утворилися, повинні перейти з первинної камери газифікатора через вузький отвір на верхній частині задньої стіни до зон змішування та подрібнення, де вони мають бути розбиті на складові елементи. Наприкінці процесу гази повинні перейти до камери допалювання, де мають бути спалені в полум’ї пальника з природним газом за наявності надлишку повітря;
4) кожен блок для здійснення процесу має бути обладнаний двома пальниками та двома додатковими вентиляторами для забезпечення резерву на випадок пошкодження пальника або вентилятора. Вторинна камера газифікатора має бути сконструйована у спосіб, що забезпечує мінімальний час перебування в ній протягом 2 с за температури щонайменше 850 °C з дотриманням усіх умов згоряння;
5) при залишенні вторинної камери газифікатора відпрацьовані гази мають проходити через барометричний глушник в основі вивідної труби, який охолоджує та розчиняє їх у повітрі, підтримуючи постійний тиск у первинній та вторинній камерах газифікатора;
6) процес має відбуватися в рамках 24-годинного циклу, який включає завантаження, переробку, охолодження та видалення попелу. Після завершення циклу залишки попелу видаляють з первинної камери газифікатора за допомогою системи вакуумної екстракції до закритих мішків, які перед перевезенням запломбовуються;
7) газифікація інших матеріалів, крім побічних продуктів тваринного походження, забороняється.
VI. Процес згоряння тваринного жиру в тепловому котлі
1. В якості матеріалу для процесу згоряння тваринного жиру в тепловому котлі використовують жирову фракцію, отриману з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорій I, II або III.
2. Жирову фракцію, отриману з побічних продуктів тваринного походження, піддають:
1) для побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії I або II та призначених для згоряння на іншій потужності (об’єкті):
будь-якому методу переробки від I до V відповідно до додатка 1 до цього Порядку (для жирової фракції, отриманої від переробки жуйних тварин, стосовно яких дослідження (випробування) щодо губчастоподібної енцефалопатії проведені з негативними результатами або від переробки нежуйних тварин, які потребують досліджень (випробувань) щодо губчастоподібної енцефалопатії);
методу переробки I (стерилізація під тиском) (для жирової фракції, отриманої від переробки від жуйних тварин, інших ніж ті, що зазначені в абзаці другому цього підпункту);
2) для побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії I або II та призначених для згоряння на тій самій потужності (об’єкті), а також для побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії III: будь-якому методу переробки від I до V або VII відповідно до додатка 1 до цього Порядку, або, у разі використання побічних продуктів тваринного походження, отриманих з риби,- будь-якому методу переробки від I до VII відповідно до додатка 1 до цього Порядку.
3. Вимоги пункту 2 цього розділу не застосовуються до риб’ячого жиру та топлених тваринних жирів, вироблених відповідно до Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2022 року за № 1409/38745.
4. Жирову фракцію відділяють від білка, а у випадку жиру, отриманого з жуйних тварин, призначеного для згоряння на іншій потужності (об’єкті), усувають нерозчинні домішки, що перевищують 0,15% маси.
5. Після завершення процесів, зазначених в пунктах 2, 4 цього розділу, жир піддають випаровуванню у паровому котлі та згорянню за температури щонайменше 1100 °C протягом не менше 0,2 с або переробці з застосуванням еквівалентних параметрів процесу.
6. Згоряння матеріалу тваринного походження іншого, ніж тваринний жир, забороняється.
7. Згоряння тваринного жиру, отриманого з побічних продукти тваринного походження, що належать до категорій I або II, здійснюють на тій самій потужності (об’єкті), де витоплюється зазначений тваринний жир (з метою використання енергії, генерованої у процесі топлення). Дозволяється переміщувати жир на іншу потужність (об’єкт) для цілей згоряння у разі виконання таких вимог:
1) на потужність (об’єкт) призначення отримано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про побічні продукти тваринного походження для здійснення діяльності зі згоряння;
2) якщо в приміщеннях потужності (об’єкта), зазначеної в підпункті 1 цього пункту, здійснюють переробку харчових продуктів або кормів, така переробка повинна проводитись в мовах чіткого розмежування від процесів, пов’язаних зі згорянням.
8. Згоряння здійснюють з дотриманням вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та законодавства про охорону атмосферного повітря.
VII. Процес термомеханічного виробництва біопалива
1. В якості матеріалу для процесу термомеханічного виробництва біопалива використовують гній, вміст травного тракту та побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії III.
2. Термомеханічне виробництво біопалива здійснюють відповідно до таких вимог:
1) побічні продукти тваринного походження поміщують в конвертер та піддають дії температури 80 °C протягом восьми годин. Впродовж зазначеного часу матеріал повинен безперервно зменшуватися в розмірі за допомогою відповідного обладнання механічного стирання;
2) після завершення процесу, зазначеного в підпункті 1 цього пункту, матеріал піддають дії температури 100 °C протягом щонайменше двох годин;
3) розмір часток утвореного матеріалу не повинен перевищувати 20 мм;
4) переробку побічних продуктів тваринного походження здійснюють у спосіб, який забезпечує, аби вимоги щодо часу та температури, зазначені в підпунктах 1, 2 цього пункту, досягались одночасно;
5) під час термічного оброблення матеріалу вода, що випаровується, має постійно відводитися з повітря над біопаливом та пропускатися через конденсатор із нержавіючої сталі. Перед виведенням як стічна вода конденсат повинен утримуватися за температури щонайменше 70 °C протягом не менше однієї години;
6) після завершення термічного оброблення матеріалу отримане біопаливо виводиться з конвертера та автоматично переправляється повністю закритим конвеєром для спалення або спільного спалення на тій самій потужності (об’єкті);
7) процес переробки здійснюють у вигляді порційної системи.
VIII. Процес оброблення вапном пташиного та свинячого гною
1. В якості матеріалу для процесу оброблення вапном пташиного та свинячого гною використовують пташиний та свинячий гній.
2. Оброблення вапном пташиного та свинячого гною здійснюють відповідно до таких вимог:
1) визначають вміст сухої речовини гною з використанням методів (методик), встановлених нормативно-правовими актами, а в разі їх відсутності - національними стандартами України. За їх відсутності застосовуються методи (методики), встановлені відповідними міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або Європейським Союзом. Для здійснення процесу оброблення вапном пташиного та свинячого гною вміст сухої речовини гною повинен становити від 15% до 70%;
2) кількість вапна, яке необхідно додати, визначають у спосіб, що забезпечує досягнення одного з поєднань часу та температури, зазначених у підпункті 6 цього пункту;
3) розмір часток побічних продуктів тваринного походження, що підлягають переробці, не повинен перевищувати 12 мм;
4) гній змішують з негашеним вапном (CaO), яке має середню або високу реакційну здатність менше 6 хв, з метою підвищення температури на 40 °C відповідно до критеріїв тесту на реакційну здатність відповідно до ДСТУ EN 459-2:2019 (EN 459-2:2010, IDT) "Вапно будівельне. Частина 2. Методи випробування".
Змішування здійснюють з використанням двох паралельно працюючих змішувачів, з двома шнеками на змішувач. Обидва змішувачі повинні відповідати таким вимогам: діаметр шнека повинен становити 0,55 м, а його довжина - 3,5 м; працювати з потужністю 30 кВт та швидкістю обертання шнека 156 об/хв; мати потужність оброблення 10 тонн на годину. Середня тривалість змішування повинна становити приблизно 2 хв;
5) суміш перемішують не менше 6 год до отримання штабелю масою не менше двох тонн;
6) щодо штабеля, зазначеного в підпункті 5 цього пункту, проводять безперервні вимірювання з метою встановлення рівня pH суміші у штабелі, який повинен становити щонайменше 12 протягом 60 хв за температури 60 °C або 30 хв за температури 70 °C;
7) процес переробки здійснюють у вигляді порційної системи.
3. Для цілей процесу оброблення вапном пташиного та свинячого гною оператору ринку дозволяється використати змішувальний пристрій, що відрізняється від змішувального пристрою, зазначеного в підпункті 4 пункту 2 цього розділу (далі - альтернативний змішувач), а також використовувати вапно з оксиду магнію (CaOMgO) (далі - альтернативне вапно) замість негашеного вапна, у разі виконання таких вимог:
1) процес оброблення досягає такого ж ефекту як процес оброблення, визначений пунктом 2 цього розділу;
2) оператором ринку проведено валідацію, яка:
демонструє, що з використанням альтернативного змішувача та альтернативного вапна можна отримати суміш з гноєм, щодо якої виконуються визначені в підпункті 6 пункту 2 цього розділу вимоги стосовно рівня pH, часу та температури;
ґрунтується на моніторингу часу та температури в основі, середині та на вершині штабеля, з репрезентативною кількістю точок моніторингу (принаймні чотири точки моніторингу в зоні основи, які розташовані максимум на 10 см вище від основи та максимум на 10 см нижче верху, одна точка моніторингу посередині між основою та верхом штабеля та чотири точки моніторингу в крайовій зоні у верхній частині штабеля, які розташовані максимум на 10 см нижче поверхні та максимум на 10 см нижче верхньої частини штабеля);
проводиться протягом двох періодів щонайменше по 30 днів, один з яких повинен бути в холодну пору року.
IX. Багатоступеневий каталітичний процес для виробництва відновлюваного палива
1. В якості матеріалу для багатоступеневого каталітичного процесу для виробництва відновлюваного палива використовують:
1) топлені тваринні жири, отримані з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії II, які піддані переробці методом переробки I (стерилізація під тиском) відповідно до додатка 1 до цього Порядку;
2) риб’ячий жир або топлені тваринні жири, отримані з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії III, які піддані переробці з використанням: будь-якого методу переробки від I до V або VII відповідно до додатка 1 до цього Порядку, або, у разі використання матеріалу, отриманого з риб’ячого жиру,- будь-якому методу переробки від I до VII відповідно до додатка 1 до цього Порядку;
3) риб’ячий жир або топлені тваринні жири, вироблені відповідно до Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2022 року за № 1409/38745.
2. В якості матеріалу для багатоступеневого каталітичного процесу для виробництва відновлюваного палива забороняється використовувати топлені тваринні жири, отримані з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії I.
3. Топлений тваринний жир піддають такому попередньому обробленню: відбілювання відцентрифугованих матеріалів шляхом пропускання їх через глиняний фільтр; видалення залишків нерозчинних домішок шляхом фільтрації.
4. Попередньо оброблені матеріали піддають багатоступеневому каталітичному процесу, який складається з таких двох послідовних стадій як гідродезоксигенізація та ізомеризація.
Матеріали піддають тиску не менше 20 бар за температури не менше 250 °C протягом щонайменше 20 хв.
X. Процес силосування побічних продуктів тваринного походження, отриманих з риби
1. В якості матеріалу для силосування побічних продуктів тваринного походження, отриманих з риби, використовують такі побічні продукти тваринного походження:
1) репродуктивний матеріал, не призначений для селекційних цілей, плоди, ембріони, зазначені в пункті 1 частини першої статті 12 Закону;
2) побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії III.
2. Побічні продукти тваринного походження, що підлягають переробці, збирають на щоденній основі та без необґрунтованих та невиправданих затримок на тваринницьких потужностях, призначених для утримання, розведення та вирощування тварин аквакультури, та/або на потужностях (об’єктах), що на них здійснюють переробку харчових продуктів. Зібрані побічні продукти тваринного походження мелять або подрібнюють, після чого піддають силосуванню за pH 4 або нижче з використанням мурашиної кислоти або іншої органічної кислоти, використання якої дозволяється відповідно до вимог законодавства про корми.
Отриманий рибний силос повинен бути суспензією частин водних організмів (гідробіонтів), розріджених під дією ендогенних ферментів за наявності доданої кислоти.
З метою запобігання мікробному псуванню білки водних організмів (гідробіонтів) повинні бути розщеплені до менших розчинних одиниць за допомогою ферментів і кислоти.
Силосований матеріал перевозять на потужність (об’єкт) з переробки.
3. На потужності (об’єкті) з переробки силосований матеріал поміщують в закриті резервуари, в яких зазначений матеріал зберігають впродовж не менше 24 годин з рівнем pH 4 або нижче. Після зазначеного періоду зберігання силосований матеріал піддають подальшому термічному обробленню.
Для проведення термічного оброблення силосований матеріал повинен мати: рівень pH 4 або нижче; розмір часток не більше 10 мм після фільтрації або мацерації.
Силосований матеріал піддають попередньому нагріванню до температури вище 85 °C з подальшою інкубацією в ізотермічному контейнері для досягнення температури 85 °C у всьому силосованому матеріалі протягом 25 хв. Процес має проходити на закритій виробничій лінії з резервуарами та трубопроводами.
XI. Багатоступеневе каталітичне гідрооброблення для виробництва відновлюваного палива
1. В якості матеріалу для багатоступеневого каталітичного гідрооброблення для виробництва відновлюваного палива використовують такі побічні продукти тваринного походження:
1) топлені тваринні жири, отримані з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії I, які піддані переробці методом переробки I (стерилізація під тиском) відповідно до додатка 1 до цього Порядку;
2) топлені тваринні жири та риб’ячий жир, зазначені в пункті 1 розділу IX цього додатка.
2. Топлені тваринні жири піддають попередньому обробленню, яке повинно включати щонайменше процес відбілювання вихідного матеріалу (включаючи топлений тваринний жир з кислотою та вибілюючою глиною, з подальшим видаленням відпрацьованої вибілюючої глини та нерозчинних домішок шляхом фільтрації).
Перед попереднім обробленням, зазначеним в абзаці першому цього пункту, топлені тваринні жири дозволяється дегумувати кислотою та/або розчином кислоти для видалення домішок, утворюючи смоли, які в подальшому відокремлюють центрифугуванням.
3. Попередньо оброблені матеріали піддають процесу гідрооброблення, який складається зі стадії каталітичного гідро оброблення, стадії відпарювання та подальшої стадії ізомеризації.
Матеріали піддають дії тиску не менше 30 бар за температури не менше 265 °C протягом принаймні 20 хв.