Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, що додається.

2. Обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (військовим адміністраціям):

забезпечити протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою та у подальшому не рідше ніж один раз на шість місяців проведення моніторингу стану, облаштування, кількості мешканців та вільних ліжко-місць у місцях тимчасового проживання;

затвердити протягом двох місяців перелік місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя);

забезпечити протягом шести місяців приведення житлових умов в місцях тимчасового проживання у відповідність з вимогами цієї постанови.

3. Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій:

затвердити протягом трьох місяців на підставі переліків місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя), затверджених обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (військовими адміністраціями), узагальнений перелік місць тимчасового проживання;

здійснювати загальну координацію діяльності з утворення місць тимчасового проживання та забезпечення мінімально необхідних вимог у таких місцях для життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування застосовувати у своїй діяльності положення цієї постанови.

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає особливості функціонування місць тимчасового проживання, які придатні для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб або осіб, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі — внутрішньо переміщені особи), та їх обслуговування, а також мінімально необхідні вимоги у таких місцях для життєзабезпечення зазначених осіб.

2. У цьому Порядку термін "ліжко-місце" означає частину приміщення з ліжком та меблями для зберігання особистих речей, постільними речами (матраци, подушки, ковдри, постільна білизна), що надається для тимчасового компактного проживання в ньому одночасно кількох повнолітніх осіб однієї статі, не пов’язаних між собою спільним побутом або сімейними (родинними) відносинами.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

3. Місця тимчасового проживання можуть облаштовуватися в містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях, тимчасових спорудах, їх комплексах, призначених для життєзабезпечення (тимчасового проживання та обслуговування) внутрішньо переміщених осіб, в інших житлових приміщеннях, придатних для проживання, та їх частинах, що використовуються або можуть використовуватися для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, загальною кількістю облаштованих місць для проживання 10 або більше осіб.

Місця тимчасового проживання можуть включати підсобні приміщення та приміщення, непридатні для проживання, які необхідні для забезпечення експлуатації місць тимчасового проживання як цілісного комплексу та їх побутового обслуговування.

Місцями тимчасового проживання не можуть бути будівлі, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Міноборони, МВС, Мін’юсту, Національної поліції, Державної кримінально-виконавчої служби, Держспецзв’язку, ДСНС (крім тих, що розташовані поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), будинків дитини, дитячих будинків, дитячих будинків-інтернатів, психоневрологічних інтернатів, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальних будинків-інтернатів системи соціального захисту населення та діючих закладів охорони здоров’я (крім санаторно-курортних закладів).

Місцем тимчасового проживання може бути як одне окреме житлове приміщення (кімната, номер або простір, відокремлений шляхом встановлення легких конструкцій (ширм, перегородок), так і кілька.

4. Дія цього Порядку не поширюється на осіб, які:

1) розквартировані та є військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу розміщених військових частин, підрозділів і установ;

2) проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв’язку з навчанням чи підвищенням кваліфікації у закладах освіти та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом;

3) перебувають в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

4) мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або житлова площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє житлове приміщення;

5) мають у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення (площею не менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або дату завершення тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується рішенням органу місцевого самоврядування про визнання житлового будинку (житлового приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання або інформацією, внесеною до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України).

Основні засади утворення та функціонування

місць тимчасового проживання

5. Стосовно об’єктів, які використовувались як місця для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2023 р.

№ 930 "Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб", проводиться:

1) моніторинг їх стану, облаштування, кількості мешканців та вільних ліжко-місць у них, зокрема на предмет відповідності мінімальним вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку (далі — моніторинг);

2) внесення до переліку місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя) усіх об’єктів, в яких на день проведення моніторингу облаштовано місця для проживання 10 або більше осіб;

3) вжиття заходів до приведення умов проживання у місцях тимчасового проживання у відповідність з мінімальними вимогами, визначеними пунктом 8 цього Порядку. У разі неможливості приведення таких умов у відповідність з мінімальними вимогами здійснюється переселення осіб, які проживають в місцях тимчасового проживання, з урахуванням потреб окремих категорій осіб та єдності родин до місць тимчасового проживання, які відповідають мінімальним вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку.

Моніторинг проводиться не рідше ніж один раз на шість місяців обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (військовими адміністраціями) шляхом організації та проведення моніторингових візитів, а також безвиїзних перевірок з метою збору та опрацювання даних щодо показників, визначених чек-листом моніторингу стану та облаштування місць тимчасового проживання, форма якого наведена в додатку 2.

До проведення моніторингу також можуть бути залучені представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, міжнародних та національних неурядових організацій, внутрішньо переміщених осіб та їх об’єднань (за згодою). Результати проведення моніторингу надаються Мінреінтеграції та використовуються для вжиття заходів, надання власникам (балансоутримувачам) або керівникам місць тимчасового проживання рекомендацій та підтримки щодо приведення умов проживання в місцях тимчасового проживання у відповідність з мінімальними вимогами, визначеними пунктом 8 цього Порядку.

У разі виявлення за результатами проведеного моніторингу місць тимчасового проживання, які облаштовані у нежитлових будівлях/приміщеннях, які непридатні для постійного або тимчасового проживання та не можуть бути оперативно приведені у відповідність з мінімальними вимогами, визначеними пунктом 8 цього Порядку, здійснюється переселення внутрішньо переміщених осіб до інших місць тимчасового проживання або будівель, або приміщень, придатних для проживання.

6. Власники (балансоутримувачі) місць тимчасового проживання, у тому числі тих, які використовувалися до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2023 р. № 930 "Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб" та в яких на день набрання чинності такою постановою облаштовано місця для проживання 10 або більше осіб, зобов’язані протягом місяця з дня набрання чинності зазначеною постановою письмово звернутися до обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) за місцезнаходженням місця тимчасового проживання із заявою про його включення до переліку місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя).

Перелік місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя) формується і затверджується відповідними держадміністраціями (військовими адміністраціями) на підставі заяв власників (балансоутримувачів) місць тимчасового проживання за формою згідно з додатком 1.

Місця тимчасового проживання, які використовуються після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2023 р. № 930 "Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб", визначаються такими у разі відповідності мінімальним вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку, з дня облаштування місць для проживання 10 або більше осіб та/або включення до переліку місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя).

Об’єкт перестає функціонувати як місце тимчасового проживання після виключення його з переліку місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя) за наявності підстав, передбачених пунктом 10 цього Порядку. Розміщення внутрішньо переміщених осіб в таких об’єктах забороняється.

7. Право користування внутрішньо переміщеною особою приміщеннями у місцях тимчасового проживання виникає на підставі договору. Примірний договір користування приміщеннями місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб наведений у додатку 3.

Договір укладається перед вселенням у надане приміщення місця тимчасового проживання або протягом 30 днів з дня вселення у разі відсутності документів, передбачених пунктом 13 цього Порядку.

Договір укладається строком на шість місяців з можливістю продовження його дії на наступний строк у разі відсутності змін у підставах, що спричинили внутрішнє переміщення та якщо внутрішньо переміщена особа не набула іншого місця проживання.

8. Місце тимчасового проживання повинно відповідати таким мінімальним вимогам для життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб:

1) будівля місця тимчасового проживання облаштована функціонуючими інженерними системами, до яких належать системи електропостачання, опалення, вентиляції, водопостачання та водовідведення. У разі перебоїв у функціонуванні інженерних систем вживаються заходи для поновлення їх роботи та забезпечення альтернативних рішень;

2) температура в приміщеннях місць тимчасового проживання підтримується відповідно до сезону, але в межах 18—25°C;

3) приміщення місць тимчасового проживання розділені на місця загального користування (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, санітарно-гігієнічні приміщення, загальні пральні, передпокої) та приміщення, у яких облаштовані ліжко-місця;

4) приміщення, у яких облаштовані ліжко-місця, можуть передбачати окремі кімнати або простір, відокремлений шляхом встановлення легких конструкцій (ширм, перегородок), для осіб, пов’язаних між собою спільним побутом, сімейними (родинними) відносинами; окремі кімнати або простір, відокремлений шляхом встановлення легких конструкцій (ширм, перегородок), для осіб, які не повјязані між собою спільним побутом або сімейними (родинними) відносинами. Вхід до приміщень, у яких облаштовано ліжко-місця, обладнаний замками/засувками на вхідних дверях;

5) у приміщеннях, в яких облаштовані ліжко-місця, не допускається розміщення осіб, які не повјязані між собою спільним побутом або сімейними (родинними) відносинами, різної статі;

6) не допускається облаштування більше чотирьох ліжко-місць в одному приміщенні;

7) площа, виділена для одного ліжко-місця, становить не менше

6 кв. метрів та використовується для облаштування спального місця, зберігання особистих речей, постільних речей (матрац, подушки, ковдри, постільна білизна);

8) мешканцям місць тимчасового проживання надаються в користування предмети для облаштування ліжко-місць, зокрема ліжко, меблі для зберігання особистих речей, постільні речі (матрац, подушки, ковдри, постільна білизна) тощо. Перелік майна (обладнання, устаткування, меблів, приладів, інвентарю), що передається, визначається договором;

9) місця загального користування облаштовані з урахуванням потреб мешканців місць тимчасового проживання, включаючи наявність місць для проведення зборів, організації дозвілля та дистанційного навчання для дітей, а також надання соціальних, адміністративних та публічних (електронних публічних) послуг. Для проведення зборів, організації дозвілля та дистанційного навчання для дітей, надання соціальних, адміністративних та публічних (електронних публічних) послуг у місцях тимчасового проживання визначені одне або кілька приміщень. Якщо для зазначених цілей визначено одне приміщення, воно використовується за відповідним функціональним призначенням відповідно до графіка, що встановлюється керівником місця тимчасового проживання;

10) місце тимчасового проживання облаштоване місцями для приготування та прийому їжі, а також зберігання продуктів, які обладнані відповідним майном (обладнанням, устаткуванням, меблями, приладами, інвентарем), що є доступними для всіх мешканців місць тимчасового проживання;

11) місце тимчасового проживання облаштоване засобами безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень місця тимчасового проживання, включаючи місця загального користування та приміщення, у яких облаштовані ліжко-місця;

12) житлові приміщення за площею, плануванням, освітленням, інсоляцією, повітрообміном, станом повітря, а також за рівнями шуму, вібрації, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання повинні відповідати вимогам, визначеним державними медико-санітарними нормативами та правилами, з метою забезпечення створення безпечних і нешкідливих умов проживання незалежно від строку такого проживання;

13) місце тимчасового проживання облаштоване санітарно-гігієнічними приміщеннями, достатніми для задоволення потреб осіб, які проживають в місцях тимчасового проживання, із розрахунку щонайменше один душ/одна ванна на 12 осіб та один туалет на 10 осіб. Санітарно-гігієнічні приміщення розділені за статтю та обладнані замками/засувками;

14) у місці тимчасового проживання облаштовано щонайменше один душ/одну ванну та один туалет, обладнаний для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення;

15) у разі відсутності санітарно-гігієнічних приміщень у приміщеннях місць тимчасового проживання вони розташовуються на відстані не більше 50 метрів від житлових приміщень, крім санітарно-гігієнічних приміщень для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

16) у разі, коли будівля місць тимчасового проживання одночасно розміщує внутрішньо переміщених осіб та використовується за своїм функціональним призначенням (заклад освіти, санаторно-курортний заклад, гуртожиток), приміщення, облаштовані ліжко-місцями для внутрішньо переміщених осіб, відокремлені від інших приміщень будівлі (за можливості). Положення цього підпункту не поширюється на місця загального користування;

17) приміщення місць тимчасового проживання обладнані пральними та сушильними машинами у рекомендованій кількості — дві пральні та одна сушильна машина на 20 осіб, або облаштовані кімнатами для сушіння речей;

18) у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання санітарно-гігієнічні приміщення обладнані водонагрівачами (бойлерами);

19) приміщення місць тимчасового проживання обладнані планами евакуації, вогнегасниками, аптечками першої медичної допомоги;

20) місце тимчасового проживання облаштоване найпростішим укриттям та/або розташоване у 500 метрах близькості до укриття, місткість якого не менша, ніж передбачена кількість ліжко-місць для розміщення у місці тимчасового проживання (з урахуванням працівників місця тимчасового проживання). За умови розміщення у місці тимчасового проживання осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення укриття повинно бути обладнаним засобами безперешкодного доступу до об’єктів такими особами.

9. Керівником місця тимчасового проживання є власник (балансоутримувач) місця тимчасового проживання або уповноважена рішенням власника (балансоутримувача) особа, яка забезпечує обслуговування та функціонування матеріально-технічної бази та інфраструктури місця тимчасового проживання, виконує обов’язки у сфері цивільного захисту.

Керівник місця тимчасового проживання в межах наданих йому власником (балансоутримувачем) місця тимчасового проживання повноважень представляє власника (балансоутримувача) місця тимчасового проживання, вчиняє правочини від імені власника (балансоутримувача) місця тимчасового проживання та зобовјязаний:

інформувати щомісяця відповідні обласні, Київську або Севастопольську міську, районні держадміністрації (військові адміністрації) та органи місцевого самоврядування про загальну кількість ліжко-місць для тимчасового проживання та наявні вільні ліжко-місця в місці тимчасового проживання;

забезпечувати створення та функціонування матеріально-технічної бази та інфраструктури місця тимчасового проживання, у тому числі відповідність приміщень вимогам, визначеним державними медико-санітарними нормативами та правилами, будівельним і технічним нормам, вимогам пожежної та газової безпеки;

у разі наявності умов, які унеможливлюють вільне пересування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщеннями місця тимчасового проживання та користування санітарно-гігієнічними приміщеннями, забезпечувати їх розумне пристосування, звертатися до обласних, Київської або Севастопольської міської, районної держадміністрації (військові адміністрації) щодо переселення таких категорій осіб до місць тимчасового проживання, які облаштовані необхідними засобами безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

у разі перебоїв у функціонуванні інфраструктури місця тимчасового проживання негайно вживати заходів для поновлення її роботи;

організовувати процес вселення та виселення внутрішньо переміщених осіб;

укладати договори і визначати право першочергового вселення відповідно до вимог, визначених цим Порядком;

вести облік осіб, які проживають у місці тимчасового проживання, та надавати щотижня власнику (балансоутримувачу) майна інформацію про наявність вільних ліжко-місць;

розміщувати осіб з інвалідністю та інші маломобільні групи населення з урахуванням вимог щодо безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та поверховості об’єкта;

забезпечувати дотримання конфіденційності та вимог законодавства щодо захисту персональних даних внутрішньо переміщених осіб;

збирати та узагальнювати інформацію про потреби мешканців місця тимчасового проживання;

організувати належне утримання майна місця тимчасового проживання;

створювати умови для безперешкодного доступу до місць загального користування особами, які проживають у місці тимчасового проживання;

інформувати осіб, які проживають у місці тимчасового проживання, про прийняття рішень, пов’язаних з функціонуванням або припиненням функціонування, управлінням та обслуговуванням місця тимчасового проживання;

вести облік гуманітарної допомоги, наданої для використання внутрішньо переміщеними особами, які проживають у місці тимчасового проживання, з повним описом наданої допомоги, кількістю та її місцезнаходженням;

надавати під підпис про ознайомлення внутрішньо переміщеній особі повну і вичерпну інформацію про житлово-комунальні послуги, які надаються, тарифи і порядок нарахування оплати за них;

за зверненням внутрішньо переміщеної особи надавати документи на підтвердження спожитого обсягу комунальних послуг та нарахованої оплати за них;

здійснювати періодичне навчання працівників місця тимчасового проживання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки, першої медичної допомоги та дотримання санітарно-гігієнічних умов, протидії гендерно обумовленому насильству;

сприяти періодичному (не рідше ніж один раз на місяць) відвідуванню місця тимчасового проживання медичними працівниками для надання медичних послуг мешканцям місця тимчасового проживання;

приймати та забезпечувати розгляд звернень від мешканців місця тимчасового проживання, зокрема щодо умов проживання та функціонування місця тимчасового проживання;

своєчасно інформувати власника (балансоутримувача) майна в разі надходження звернень щодо умов проживання та функціонування місця тимчасового проживання;

не допускати дискримінації внутрішньо переміщених осіб за ознаками їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або за будь-якими іншими ознаками.

Працівники місця тимчасового проживання повинні поважати честь та гідність будь-якої людини, не допускати дискримінації за будь-якими ознаками.

Взаємовідносини внутрішньо переміщених осіб, працівників місця тимчасового проживання, волонтерів, представників громадських об’єднань тощо формуються з дотриманням толерантного ставлення до поглядів, ідеологічних та релігійних переконань інших осіб та повинні категорично виключати прояви фізичного, сексуального, психологічного, економічного, гендерного або іншого насильства в будь-якій формі.

10. Обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація (військова адміністрація) приймає рішення щодо виключення місця тимчасового проживання з переліку місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя) після попереднього переселення внутрішньо переміщених осіб, які проживають в місці тимчасового проживання, з урахуванням потреб окремих категорій осіб та єдності родин:

1) з власної ініціативи, зокрема з причин непридатності приміщення місця тимчасового проживання для проживання встановленої за результатом моніторингу стану, облаштування кількості мешканців та вільних ліжко-місць у ньому та неможливості приведення його у відповідність з мінімальними вимогами, передбаченими пунктом 8 цього Порядку;

2) на підставі письмового звернення власника (балансоутримувача) майна (крім об’єктів приватної форми власності), у тому числі за умови відсутності мешканців у цьому місці тимчасового проживання;

3) у разі визнання житлових приміщень місця тимчасового проживання непридатними для проживання у порядку, визначеному постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. № 189 "Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання".

Про прийняте рішення письмово інформується власник (балансоутримувач) майна та Мінреінтеграції для виключення місця тимчасового проживання із переліку місць тимчасового проживання, що затверджується Мінреінтеграції.

Загальні засади користування приміщеннями

місць тимчасового проживання

11. Власником (балансоутримувачем) майна визначаються Правила проживання внутрішньо переміщених осіб у місці тимчасового проживання, які розміщуються в загальнодоступних місцях та надаються для ознайомлення внутрішньо переміщеній особі перед вселенням під підпис.

12. Загальні умови користування приміщеннями місця тимчасового проживання, права, обов’язки та підстави відповідальності сторін визначаються договором користування приміщеннями місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Право на першочергове вселення та продовження строку дії договору мають багатодітні сім’ї, сім’ї з дітьми, сімјї з маломобільних груп населення, сім’ї, один з членів якої бере (брав) участь у бойових діях, сім’ї, один з членів якої є ветераном війни, сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи похилого віку, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, особи з інвалідністю, а також внутрішньо переміщені особи, житло яких було пошкоджено або знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Керівник місця тимчасового проживання може надавати внутрішньо переміщеній особі в користування майно, перелік якого визначається договором.

Договір в обов’язковому порядку містить підстави, умови та строки для виселення внутрішньо переміщених осіб з місця тимчасового проживання. Строк для виселення становить 15 календарних днів з дня припинення права користування, якщо більший строк не передбачений договором.

Підставами для виселення можуть бути:

письмова заява внутрішньо переміщеної особи;

систематичні порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору та цього Порядку;

виключення місця тимчасового проживання з переліку місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя);

відсутність у місці тимчасового проживання понад 60 днів підряд без попередження керівника місця тимчасового проживання. У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така

особа звертається з відповідною письмовою заявою до керівника місця тимчасового проживання. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.

Після закінчення встановленого договором строку тимчасового проживання внутрішньо переміщені особи зобов’язані виселитися з місця тимчасового проживання.

13. Для укладення договору внутрішньо переміщена особа подає заяву, пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (для громадян України), паспортний документ іноземця та документ, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземців та осіб без громадянства) (за наявності), довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності) або електронну довідку на електронному носії, критерії якого підтримують використання мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (за наявності технічної можливості) (без пред’явлення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи), документ, що підтверджує статус особи на право першочергового вселення (за наявності), унікальний номер запису реєстру в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), документи, що посвідчують особу всіх членів сім’ї, що вселяються (за наявності).

У разі відсутності зазначених документів внутрішньо переміщена особа або члени її сім’ї пред’являють єДокумент, який є документом, що посвідчує особу в період воєнного стану.

Документи, які підтверджують право осіб на першочергове вселення до місця тимчасового проживання, надаються під час укладання договору.

Керівник та працівники місця компактного вселення не мають права вимагати у внутрішньо переміщеної особи або членів її сім’ї інші документи, що не визначені цим Порядком.

Відмова керівника у вселенні та/або укладенні договору може бути оскаржена в порядку, визначеному пунктом 21 цього Порядку.

Керівник місця тимчасового проживання веде облік осіб, які проживають в місці тимчасового проживання, за формою згідно з додатком 4, вживає заходів з метою дотримання конфіденційності та вимог законодавства щодо захисту персональних даних внутрішньо переміщених осіб, приймає рішення щодо поселення в місце тимчасового проживання інших цивільних осіб на підставі поданих такими особами заяв.

14. Право пріоритетного вселення в окремі приміщення мають особи, пов’язані між собою спільним побутом або сімейними (родинними) відносинами, багатодітні сім’ї, сім’ї з дітьми, сімјї з маломобільних груп населення, сім’ї, один з членів якої бере (брав) участь у бойових діях, сім’ї, один з членів якої є ветераном війни, сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи похилого віку, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, особи з інвалідністю, а також внутрішньо переміщені особи, житло яких було пошкоджено або знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

15. Внутрішньо переміщені особи мають право на:

забезпечення створення їм належних умов для тимчасового проживання, які є безпечними, доступними та захищеними;

безоплатне тимчасове проживання в місці тимчасового проживання;

своєчасне отримання житлово-комунальних послуг належної якості відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги";

отримання повної та достовірної інформації стосовно житлово-комунальних послуг, які надаються в місці тимчасового проживання, їх вартості, тарифів, умов оплати та обсягів спожитих комунальних послуг;

користування на рівних умовах місцями загального користування, майном (обладнанням, устаткуванням, меблями, приладами, інвентарем) місця тимчасового проживання;

утримання тварин за умови попереднього погодження з керівником місця тимчасового проживання шляхом подання йому письмової заяви.

Оплата комунальних послуг здійснюється в рамках отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об’єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 261 "Про затвердження Порядку та умов надання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об’єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1341; 2022 р., № 78, ст. 4710).

При цьому власникам (балансоутримувачам) майна не дозволяється отримувати від мешканців місця тимчасового проживання плату за комунальні послуги у разі отримання ними компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у місцях тимчасового проживання, що облаштовані у будівлях (приміщеннях) державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.

16. У місцях тимчасового проживання забороняється:

порушувати вимоги щодо дотримання допустимого рівня шуму в приміщеннях;

виробляти, розпивати алкогольні, слабоалкогольні напої, виготовляти, зберігати або вживати наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги;

куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у місцях, де це заборонено законом;

самовільно здійснювати переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у користуванні, та місць загального користування;

самовільно переселятися з одного приміщення в інше, приватизувати, обмінювати або здійснювати поділ цього приміщення, здавати в піднаймання або вселяти інших громадян до цього приміщення;

реєструвати в приміщенні місця тимчасового проживання будь-які підприємства, установи та організації;

зберігати в житлових приміщеннях та місцях загального користування легкозаймисті та горючі рідини, вибухонебезпечні матеріали і речовини.

17. Обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації (військові адміністрації):

проводять моніторинг у межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження держадміністрації;

формують перелік місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя), який затверджується розпорядженням голови (начальника) обласної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) та надсилається до Мінреінтеграції для узагальнення та затвердження переліку місць тимчасового проживання;

надають інформацію внутрішньо переміщеним особам про можливі місця і умови для їх тимчасового проживання в місцях тимчасового проживання з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юридичних та фізичних осіб, про стан інфраструктури у таких місцях;

інформують органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, підприємства, установи та організації різних форм власності, які забезпечують життєдіяльність населення, про перелік та місце розташування місць тимчасового проживання з метою забезпечення та реалізації прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають у місці тимчасового проживання, зокрема на освіту, соціальну, правову, медичну та психологічну допомогу, а також для своєчасного та належного реагування системи екстреної допомоги населенню;

інформують власників (балансоутримувачів) місць тимчасового проживання, які використовувалися до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2023 р. № 930 "Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб" та в яких на день набрання чинності такою постановою облаштовано місця для проживання 10 або більше осіб, про зобов’язання протягом місяця з дня набрання чинності зазначеною постановою письмово звернутися до обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) за місцезнаходженням місця тимчасового проживання із заявою про його включення до переліку місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя);

сприяють у межах своїх повноважень забезпеченню створення належних умов для тимчасового проживання в місці тимчасового проживання та задоволенню потреб внутрішньо переміщених осіб, зокрема санітарного та епідемічного благополуччя, дотримання державних медико-санітарних нормативів та правил, будівельних норм, правил пожежної безпеки, безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

18. Об’єкти культурної спадщини, що є пам’ятками (за винятком пам’яток, передача яких обмежується законодавчими актами України), можуть бути передані власником (балансоутримувачем) майна або уповноваженим ним органом (особою) у користування внутрішньо переміщеним особам за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Якщо приміщення, що надаються у користування, є пам’яткою або щойно виявленим об’єктом культурної спадщини чи її (його) частиною, користування такими приміщеннями здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини".

19. МОЗ забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування, здійснення комплексних заходів щодо санітарно-епідеміологічної безпеки населення за місцем тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації (військові адміністрації) в межах своїх повноважень забезпечують надання в разі потреби внутрішньо переміщеним особам медико-психологічної допомоги, організовують роботу закладів охорони здоров’я з надання необхідної допомоги мешканцям місця тимчасового проживання з урахуванням тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у таких місцях.

Органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень забезпечують надання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров’я з урахуванням відомостей про внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають у відповідному місці тимчасового проживання.

Забезпечення інформування та зворотного зв’язку

для внутрішньо переміщених осіб

20. Керівник та працівники місця тимчасового проживання забезпечують належний доступ до інформації щодо умов проживання та функціонування місця тимчасового проживання та правил.

На окремому інформаційному стенді розміщується така інформація: адреси, контактні номери телефонів, офіційні веб-сайти екстрених, соціальних служб, закладів охорони здоров’я, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, соціальної, психологічної, правової допомоги, а також інформація про наявність захисних споруд цивільного захисту в об’єктах нерухомості в безпосередній близькості до місця тимчасового проживання.

21. Керівник місця тимчасового проживання створює належні умови для реалізації механізму зворотного зв’язку з мешканцями місця тимчасового проживання з дотриманням вимог доступності, зокрема, шляхом встановлення скриньок для звернень, визначення годин прийому керівником місця тимчасового проживання, створення чат-груп у мобільних додатках тощо.

Мешканці місця тимчасового проживання можуть звертатися до керівника місця тимчасового проживання або власника (балансоутримувача) майна із зверненнями щодо умов проживання та функціонування місця тимчасового проживання, за результатами розгляду яких керівник місця тимчасового проживання або власник (балансоутримувач) майна вживає необхідних та вичерпних заходів реагування, про що інформує заявника.

Прийняття рішень власником (балансоутримувачем) майна або керівником місця тимчасового проживання щодо умов проживання та функціонування місця тимчасового проживання повинно здійснюватися з урахуванням потреб та інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Незгода з діями керівника місця тимчасового проживання або власника (балансоутримувача) майна, а також інші спори, що виникають під час користування приміщеннями місця тимчасового проживання, можуть вирішуватися в судовому порядку.

Спори, що виникають під час користування приміщеннями місця тимчасового проживання, можуть вирішуватися на зборах за участю керівника місця тимчасового проживання, мешканців місця тимчасового проживання. Спори також вирішуються в позасудовому порядку шляхом подання звернень органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, іншим державним органам, підприємствам, установам та організаціям, власнику (балансоутримувачу) майна для захисту своїх прав та інтересів, а також членів своєї сім’ї, зокрема для забезпечення створення належних умов для тимчасового проживання в місці тимчасового проживання, та/або судовому порядку.