Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, що додається.

2. Обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (військовим адміністраціям):

затвердити протягом двох місяців перелік місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя);

забезпечити протягом одного місяця з дня затвердження переліку місць тимчасового проживання та в подальшому не рідше ніж один раз на шість місяців проведення моніторингу стану, облаштування, кількості мешканців і вільних ліжко-місць у місцях тимчасового проживання;

забезпечити разом із органами місцевого самоврядування, міжнародними та національними неурядовими організаціями (за згодою) у межах своїх повноважень до 1 січня 2025 р. приведення житлових умов у місцях тимчасового проживання у відповідність із вимогами цієї постанови;

протягом двох місяців із дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2025 р. № 1307 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо евакуації населення із територій активних та можливих бойових дій та забезпечення соціального захисту евакуйованих осіб" забезпечити внесення інформації до баз даних, її коригування та подальшу щоденну актуалізацію баз даних.

3. Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності:

затвердити протягом трьох місяців на підставі переліків місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя), затверджених обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (військовими адміністраціями), узагальнений перелік місць тимчасового проживання;

здійснювати загальну координацію діяльності з утворення місць тимчасового проживання та забезпечення мінімально необхідних вимог у таких місцях для життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб;

раз на два місяці вносити зміни до узагальненого переліку місць тимчасового проживання відповідно до змінених (оновлених) переліків місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя), поданих обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (військовими адміністраціями);

забезпечити подальшу актуалізацію та формування нової узагальненої бази на підставі даних, поданих обласними, Київською міською державними адміністраціями (військовими адміністраціями).

3-1. Міністерство розвитку громад та територій протягом одного місяця з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2025 р. № 1307 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо евакуації населення із територій активних та можливих бойових дій та забезпечення соціального захисту евакуйованих осіб" забезпечити подання Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності наявних даних та переліків місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб для внесення інформації до державної інформаційної системи координації евакуації та надання допомоги особам з тимчасово окупованих територій, територій активних та можливих бойових дій.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування застосовувати у своїй діяльності положення цієї постанови.

1. Цей Порядок визначає особливості функціонування місць тимчасового проживання, які придатні для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб або осіб, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку (далі - внутрішньо переміщені особи), та їх обслуговування, а також мінімально необхідні вимоги у таких місцях для життєзабезпечення зазначених осіб.

2. У цьому Порядку термін "ліжко-місце" означає частину приміщення з ліжком та меблями для зберігання особистих речей, постільними речами (матраци, подушки, ковдри, постільна білизна), що надається для тимчасового проживання одній особі.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

3. Місця тимчасового проживання можуть облаштовуватися в містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях, тимчасових спорудах, їх комплексах, призначених для життєзабезпечення (тимчасового проживання та обслуговування) внутрішньо переміщених осіб, в інших приміщеннях, придатних для проживання, та їх частинах, що використовуються або можуть використовуватися для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, загальною кількістю облаштованих місць для проживання 10 або більше осіб.

Місця тимчасового проживання можуть включати підсобні приміщення та приміщення, непридатні для проживання, які необхідні для забезпечення експлуатації місць тимчасового проживання як цілісного комплексу та їх побутового обслуговування.

Місцями тимчасового проживання не можуть бути будівлі, що перебувають у користуванні на праві узуфрукта державного майна військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Міноборони, МВС, Мін’юсту, Національної поліції, Державної кримінально-виконавчої служби, Держспецзв’язку, ДСНС (крім тих, що розташовані поза межами військових частин, закладів, установ, організацій), а також діючі будинки дитини, дитячі будинки, дитячі будинки-інтернати, психоневрологічні інтернати, будинки-інтернати для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальні будинки-інтернати системи соціального захисту населення, стаціонарні відділення територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та центри надання соціальних послуг і приміщення чи їх частини діючих закладів охорони здоров’я (крім санаторно-курортних закладів), і місця не можуть бути облаштовані у приміщеннях притулків і денних центрів соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статті, соціальних центрів матері та дитини, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Місцем тимчасового проживання може бути як одне окреме житлове приміщення (кімната, номер або простір, відокремлений шляхом встановлення легких конструкцій (ширм, перегородок), так і кілька.

4. Дія цього Порядку не поширюється на осіб, які:

1) розквартировані та є військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу розміщених військових частин, підрозділів і установ;

2) проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв’язку з навчанням чи підвищенням кваліфікації у закладах освіти та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом;

3) перебувають на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення, стаціонарних відділеннях територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) і центрів надання соціальних послуг;

4) мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або житлова площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє житлове приміщення;

5) мають у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення (площею не менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї), що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або дату завершення тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується рішенням органу місцевого самоврядування про визнання житлового будинку (житлового приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання або інформацією, внесеною до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України).

4-1. З метою перевірки наявності у власності житлових приміщень, зазначених у підпункті 5 пункту 4 цього Порядку, керівники місць тимчасового проживання надсилають запит (у паперовій чи електронній формі, на електронну пошту чи засобами інформаційно-комунікаційних систем, особисто чи на поштову адресу (рекомендованим поштовим відправленням) до сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або районної, районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації за місцезнаходженням відповідного місця тимчасового проживання.

Перевірка здійснюється уповноваженою особою сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або районної, районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації, яким в установленому порядку надано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, протягом 15 робочих днів.

Про результати перевірки сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її утворення) рада або районна, районна в мм. Києві та Севастополі держадміністрація інформує керівника місця тимчасового проживання.

Надання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

5. Стосовно об’єктів, які використовувалися як місця для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2023 р. № 930 "Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 85, ст. 4910), проводиться:

1) внесення до переліку місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя), форма якого наведена в додатку 1, усіх об’єктів, в яких на день проведення моніторингу облаштовано місця для проживання 10 і більше осіб;

2) моніторинг їх стану, облаштування, кількості мешканців і вільних ліжко-місць у них, зокрема на предмет відповідності мінімальним вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку (далі - моніторинг);

3) вжиття заходів до приведення умов проживання в місцях тимчасового проживання у відповідність із мінімальними вимогами, визначеними пунктом 8 цього Порядку. У разі неможливості приведення до 1 січня 2025 р. таких умов у відповідність із мінімальними вимогами, визначеними пунктом 8 цього Порядку, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (військовими адміністраціями) разом із районними держадміністраціями (військовими адміністраціями), органами місцевого самоврядування здійснюється переселення осіб, які проживають у місцях тимчасового проживання, з урахуванням потреб окремих категорій осіб та єдності родин до місць тимчасового проживання, які відповідають мінімальним вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку.

Моніторинг проводиться не рідше ніж один раз на шість місяців обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (військовими адміністраціями) разом із районними держадміністраціями (військовими адміністраціями), органами місцевого самоврядування шляхом організації та проведення моніторингових візитів, а також безвиїзних перевірок з метою збору та опрацювання даних щодо показників, визначених чек-листом моніторингу стану та облаштування місць тимчасового проживання за формою згідно з додатком 2.

До проведення моніторингу також можуть бути залучені представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, міжнародних та національних неурядових організацій, внутрішньо переміщених осіб та їх об’єднань (за згодою).

Результати проведення моніторингу надаються керівникам місць тимчасового проживання, власнику (балансоутримувачу), а також Мінсоцполітики. Рекомендації, зазначені в чек-листі моніторингу стану та облаштування місць тимчасового проживання за формою згідно з додатком 2, використовуються керівниками місць тимчасового проживання, власниками (балансоутримувачами) для вжиття заходів до приведення умов проживання в місцях тимчасового проживання у відповідність із мінімальними вимогами, визначеними пунктом 8 цього Порядку.

У разі виявлення за результатами проведеного моніторингу місць тимчасового проживання, що облаштовані в нежитлових будівлях/приміщеннях, які непридатні для постійного або тимчасового проживання та не можуть бути до 1 січня 2025 р. приведені у відповідність із мінімальними вимогами, визначеними пунктом 8 цього Порядку, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (військовими адміністраціями) разом із районними держадміністраціями (військовими адміністраціями), органами місцевого самоврядування здійснюється переселення внутрішньо переміщених осіб до інших місць тимчасового проживання або будівель чи приміщень, придатних для проживання, за наявності вільних місць та відповідності мінімальним вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку.

Для приведення умов проживання в місцях тимчасового проживання у відповідність із мінімальними вимогами, визначеними пунктом 8 цього Порядку, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації), районні держадміністрації (військові адміністрації), органи місцевого самоврядування, власники (балансоутримувачі) місць тимчасового проживання можуть залучати міжнародні та національні неурядові організації, міжнародних донорів (за згодою).

6. Власники (балансоутримувачі) місць тимчасового проживання, зокрема тих, що використовувалися до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2023 р. № 930 "Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб" та в яких на день набрання чинності зазначеною постановою облаштовано місця для проживання 10 або більше осіб, зобов’язані протягом місяця з дня набрання чинності зазначеною постановою письмово звернутися до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій) за місцезнаходженням місця тимчасового проживання із заявою про його включення до переліку місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя).

Перелік місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя) формується і затверджується відповідними держадміністраціями (військовими адміністраціями) на підставі заяв власників (балансоутримувачів) місць тимчасового проживання за формою згідно з додатком 1.

Заява про включення до переліку місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя) подається власниками (балансоутримувачами) місць тимчасового проживання в довільній формі (у паперовій чи електронній формі, на електронну пошту чи засобами інформаційно-комунікаційних систем, особисто чи на поштову адресу (рекомендованим поштовим відправленням). У заяві зазначаються такі відомості:

власник (балансоутримувач) місця тимчасового проживання;

форма власності;

адреса місця тимчасового відповідної проживання (місце розташування - для місця тимчасового проживання, яке облаштовано в тимчасовій споруді);

тип об’єкта (згідно з національним класифікатором будівель та споруд НК 018:2023);

кількість осіб, які проживають у місці тимчасового проживання станом на дату подання заяви;

кількість окремих приміщень у місці тимчасового проживання (загальна кількість, кількість вільних приміщень);

кількість ліжко-місць для тимчасового проживання (загальна кількість, кількість вільних ліжко-місць);

кількість ліжко-місць для тимчасового проживання осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення (загальна кількість, кількість вільних ліжко-місць);

інформація про відповідність місця тимчасового проживання мінімальним вимогам, встановленим цим Порядком;

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника місця тимчасового проживання;

контактні дані керівника місця тимчасового проживання (номер телефону, адреса електронної пошти).

Місця тимчасового проживання, які використовуються після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2023 р. № 930 "Деякі питання функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб", визначаються такими в разі відповідності мінімальним вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку, з дня облаштування місць для проживання 10 або більше осіб та включення до переліку місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя).

З метою включення об’єкта до переліку місць тимчасового проживання обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними держадміністраціями (військовими адміністраціями) до прийняття рішення про включення такого об’єкта до переліку місць тимчасового проживання проводиться моніторинг на предмет його відповідності мінімальним вимогам, визначеним пунктом 8 цього Порядку.

Не пізніше останнього календарного дня місяця, в якому відбулося включення до переліку місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя), змінений перелік місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя) надсилається Мінсоцполітики.

Об’єкт перестає функціонувати як місце тимчасового проживання після виключення його з переліку місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя) за наявності підстав, передбачених пунктом 10 цього Порядку.

Обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації) разом із районними держадміністраціями (військовими адміністраціями), органами місцевого самоврядування здійснюють заходи з переселення осіб, які проживали в такому об’єкті на момент прийняття рішення про виключення його з переліку місць тимчасового проживання відповідної області (мм. Києва та Севастополя), до інших місць тимчасового проживання, будівель або приміщень, придатних для проживання.

Обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація (військова адміністрація) надає на запит Мінсоцполітики інформацію про загальну кількість ліжко-місць для тимчасового проживання та наявні вільні ліжко-місця в місці тимчасового проживання, а також інформацію про осіб, які проживають у місці тимчасового проживання, для формування та ведення обліку осіб, забезпечених ліжко-місцем в місцях тимчасового проживання, за формою, визначеною Мінсоцполітики.

7. Право користування внутрішньо переміщеною особою приміщеннями у місцях тимчасового проживання виникає на підставі договору користування приміщеннями у місцях тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі - договір). Примірний договір користування приміщеннями місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб наведений у додатку 3.

Договір укладається не пізніше ніж з дня вселення у надане приміщення у місці тимчасового проживання або протягом 90 календарних днів з дня вселення у разі відсутності документів, передбачених пунктом 13 цього Порядку.

Договір укладається строком на шість місяців з можливістю продовження його дії на кожний наступний шестимісячний строк у разі відсутності підстав, передбачених абзацами двадцять третім і двадцять четвертим пункту 12 цього Порядку.

Відсутність документів, які посвідчують особу, не може бути підставою для відмови у вселенні до місця тимчасового проживання внутрішньо переміщеної особи на строк до 90 календарних днів.

За наявності вільних ліжко-місць керівник місця тимчасового проживання зобов’язаний заселити внутрішньо переміщену особу, у якої відсутні документи, передбачені пунктом 13 цього Порядку, склавши акт про надання повнолітній особі послуги екстреного (кризового) проживання в місці тимчасового проживання за відсутності документів за формою згідно з додатком 5 за умови дотримання внутрішньо переміщеною особою Правил проживання внутрішньо переміщених осіб у місці тимчасового проживання.

Керівник місця тимчасового проживання зобов’язаний протягом однієї доби з моменту фактичного прибуття внутрішньо переміщеної особи, евакуйованої особи забезпечити внесення відомостей про її прибуття та проживання до державної інформаційної системи координації евакуації та надання допомоги особам з тимчасово окупованих територій, територій активних та можливих бойових дій, адміністратором якої є Мінсоцполітики.

8. Місце тимчасового проживання повинно відповідати таким мінімальним вимогам для життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб:

1) будівля місця тимчасового проживання облаштована функціонуючими інженерними системами, до яких належать системи електропостачання, опалення, вентиляції, водопостачання та водовідведення. У разі перебоїв у функціонуванні інженерних систем вживаються заходи для поновлення їх роботи та забезпечення альтернативних рішень;

2) температура в приміщеннях місць тимчасового проживання підтримується відповідно до сезону, але в межах 18-25°C;

3) приміщення місць тимчасового проживання розділені на місця загального користування (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, санітарно-гігієнічні приміщення, загальні пральні, передпокої) та приміщення, у яких облаштовані ліжко-місця;

4) приміщення, у яких облаштовані ліжко-місця, можуть передбачати окремі кімнати або простір, відокремлений шляхом встановлення легких конструкцій (ширм, перегородок), для осіб, пов’язаних між собою спільним побутом, сімейними (родинними) відносинами; окремі кімнати або простір, відокремлений шляхом встановлення легких конструкцій (ширм, перегородок), для осіб, які не пов’язані між собою спільним побутом або сімейними (родинними) відносинами. Вхід до приміщень, у яких облаштовано ліжко-місця, обладнаний замками/засувками на вхідних дверях;

5) у приміщеннях, в яких облаштовані ліжко-місця, не допускається розміщення осіб, які не пов’язані між собою спільним побутом або сімейними (родинними) відносинами, різної статі;

7) площа, виділена для одного ліжко-місця, становить не менше 6 кв. метрів та використовується для облаштування спального місця, зберігання особистих речей, постільних речей (матрац, подушки, ковдри, постільна білизна), окрім вже встановлених модульних містечок, що почали функціонувати до 1 вересня 2023 року;

8) мешканцям місць тимчасового проживання надаються в користування предмети для облаштування ліжко-місць, зокрема ліжко, меблі для зберігання особистих речей, постільні речі (матрац, подушки, ковдри, постільна білизна) тощо. Перелік майна (обладнання, устаткування, меблів, приладів, інвентарю), що передається, визначається договором;

9) місця загального користування облаштовані з урахуванням потреб мешканців місць тимчасового проживання, включаючи наявність місць для проведення зборів, організації дозвілля та дистанційного навчання для дітей, а також надання соціальних, адміністративних та публічних (електронних публічних) послуг. Для проведення зборів, організації дозвілля та дистанційного навчання для дітей, надання соціальних, адміністративних та публічних (електронних публічних) послуг у місцях тимчасового проживання визначені одне або кілька приміщень. Якщо для зазначених цілей визначено одне приміщення, воно використовується за відповідним функціональним призначенням відповідно до графіка, що встановлюється керівником місця тимчасового проживання;

10) місце тимчасового проживання облаштоване місцями для приготування та прийому їжі, а також зберігання продуктів, які обладнані відповідним майном (обладнанням, устаткуванням, меблями, приладами, інвентарем), що є доступними для всіх мешканців місць тимчасового проживання;

11) місце тимчасового проживання облаштоване засобами безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень місця тимчасового проживання, включаючи місця загального користування та приміщення, у яких облаштовані ліжко-місця;

12) житлові приміщення за площею, плануванням, освітленням, інсоляцією, повітрообміном, станом повітря, а також за рівнями шуму, вібрації, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання повинні відповідати вимогам, визначеним державними медико-санітарними нормативами та правилами, з метою забезпечення створення безпечних і нешкідливих умов проживання незалежно від строку такого проживання;

13) місце тимчасового проживання облаштоване санітарно-гігієнічними приміщеннями, достатніми для задоволення потреб осіб, які проживають в місцях тимчасового проживання, із розрахунку щонайменше один душ/одна ванна на 12 осіб та один туалет на 10 осіб. Санітарно-гігієнічні приміщення розділені за статтю та обладнані замками/засувками;

14) у місці тимчасового проживання облаштовано щонайменше один душ/одну ванну та один туалет, обладнаний для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення;

15) у разі відсутності санітарно-гігієнічних приміщень у приміщеннях місць тимчасового проживання вони розташовуються на відстані не більше 50 метрів від житлових приміщень, крім санітарно-гігієнічних приміщень для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

16) у разі, коли будівля місць тимчасового проживання одночасно розміщує внутрішньо переміщених осіб та використовується за своїм функціональним призначенням (заклад освіти, санаторно-курортний заклад, гуртожиток), приміщення, облаштовані ліжко-місцями для внутрішньо переміщених осіб, відокремлені від інших приміщень будівлі (за можливості). Положення цього підпункту не поширюється на місця загального користування;

17) приміщення місць тимчасового проживання обладнані пральними та сушильними машинами у рекомендованій кількості - дві пральні та одна сушильна машина на 20 осіб, або облаштовані кімнатами для сушіння речей;

18) у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання санітарно-гігієнічні приміщення обладнані водонагрівачами (бойлерами);

19) приміщення місць тимчасового проживання обладнані планами евакуації, вогнегасниками, аптечками першої медичної допомоги;

20) місце тимчасового проживання облаштоване найпростішим укриттям та/або розташоване у 500 метрах близькості до укриття, місткість якого не менша, ніж передбачена кількість ліжко-місць для розміщення у місці тимчасового проживання (з урахуванням працівників місця тимчасового проживання). За умови розміщення у місці тимчасового проживання осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення укриття повинно бути обладнаним засобами безперешкодного доступу до об’єктів такими особами.

9. Керівником місця тимчасового проживання є власник (балансоутримувач) місця тимчасового проживання або уповноважена рішенням власника (балансоутримувача) особа, яка забезпечує обслуговування та функціонування матеріально-технічної бази та інфраструктури місця тимчасового проживання, виконує обов’язки у сфері цивільного захисту.

Керівник місця тимчасового проживання, що є власником (балансоутримувачем) місця тимчасового проживання або уповноважена рішенням власника (балансоутримувача) особа, керівник місця тимчасового проживання, який представляє власника (балансоутримувача) місця тимчасового проживання і уповноважений вчиняти дії та правочини від імені власника (балансоутримувача) місця тимчасового проживання, зобов’язаний:

інформувати щомісяця відповідні обласні, Київську або Севастопольську міську, районні держадміністрації (військові адміністрації) та органи місцевого самоврядування про загальну кількість ліжко-місць для тимчасового проживання та наявні вільні ліжко-місця в місці тимчасового проживання;

забезпечувати створення та функціонування матеріально-технічної бази та інфраструктури місця тимчасового проживання, у тому числі відповідність приміщень вимогам, визначеним державними медико-санітарними нормативами та правилами, будівельним і технічним нормам, вимогам пожежної та газової безпеки;

у разі наявності умов, які унеможливлюють вільне пересування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщеннями місця тимчасового проживання та користування санітарно-гігієнічними приміщеннями, забезпечувати їх розумне пристосування, звертатися до обласних, Київської або Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), органів місцевого самоврядування щодо переселення таких категорій осіб до місць тимчасового проживання, які облаштовані необхідними засобами безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

у разі перебоїв у функціонуванні інфраструктури місця тимчасового проживання негайно вживати заходів для поновлення її роботи;

організовувати процес вселення та виселення внутрішньо переміщених осіб;

укладати договори і визначати право першочергового вселення відповідно до вимог, визначених цим Порядком;

вести облік осіб, які проживають у місці тимчасового проживання, та надавати щотижня власнику (балансоутримувачу) майна інформацію про наявність вільних ліжко-місць;

розміщувати осіб з інвалідністю та інші маломобільні групи населення з урахуванням вимог щодо безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та поверховості об’єкта;

забезпечувати дотримання конфіденційності та вимог законодавства щодо захисту персональних даних внутрішньо переміщених осіб;

збирати та узагальнювати інформацію про потреби мешканців місця тимчасового проживання;

організувати належне утримання майна місця тимчасового проживання;

створювати умови для безперешкодного доступу до місць загального користування особами, які проживають у місці тимчасового проживання;

інформувати осіб, які проживають у місці тимчасового проживання, про прийняття рішень, пов’язаних з функціонуванням або припиненням функціонування, управлінням та обслуговуванням місця тимчасового проживання;

вести облік гуманітарної допомоги, наданої для використання внутрішньо переміщеними особами, які проживають у місці тимчасового проживання, з повним описом наданої допомоги, кількістю та її місцезнаходженням;

надавати під підпис про ознайомлення внутрішньо переміщеній особі повну і вичерпну інформацію про житлово-комунальні послуги, які надаються, тарифи і порядок нарахування оплати за них;

за зверненням внутрішньо переміщеної особи надавати документи на підтвердження спожитого обсягу комунальних послуг та нарахованої оплати за них;

здійснювати періодичне навчання працівників місця тимчасового проживання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки, першої медичної допомоги та дотримання санітарно-гігієнічних умов, протидії гендерно обумовленому насильству;

за сприяння обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій), районних держадміністрацій (військових адміністрацій), органів місцевого самоврядування, інших установ та організацій забезпечувати періодичне (не рідше ніж один раз на місяць) відвідування місця тимчасового проживання медичними працівниками для надання медичних послуг мешканцям місця тимчасового проживання;

приймати та забезпечувати розгляд звернень від мешканців місця тимчасового проживання, зокрема щодо умов проживання та функціонування місця тимчасового проживання;

своєчасно інформувати власника (балансоутримувача) майна в разі надходження звернень щодо умов проживання та функціонування місця тимчасового проживання;

не допускати дискримінації внутрішньо переміщених осіб за ознаками їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або за будь-якими іншими ознаками;

поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації), виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі - уповноважений орган) або надавача соціальних послуг за задекларованим місцем проживання (перебування) про евакуйовану особу шляхом надсилання не пізніше ніж наступного робочого дня повідомлення у письмовій або електронній формі, засобами електронних комунікацій для організації проведення оцінювання потреб особи/сім’ї в соціальних послугах; надати евакуйованій особі в письмовому вигляді інформацію про уповноважений орган або надавача соціальних послуг за задекларованим місцем проживання (перебування).

Працівники місця тимчасового проживання повинні поважати честь та гідність будь-якої людини, не допускати дискримінації за будь-якими ознаками.

Взаємовідносини внутрішньо переміщених осіб, працівників місця тимчасового проживання, волонтерів, представників громадських об’єднань тощо формуються з дотриманням толерантного ставлення до поглядів, ідеологічних та релігійних переконань інших осіб та повинні категорично виключати прояви фізичного, сексуального, психологічного, економічного, гендерного або іншого насильства в будь-якій формі.

З метою оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб, які проживають у місцях тимчасового проживання, у соціальних послугах, зокрема щодо послуги з догляду, та організації їх надання керівники місць тимчасового проживання надсилають повідомлення (у паперовій чи електронній формі, на електронну пошту чи засобами інформаційно-комунікаційних систем, особисто чи на поштову адресу (рекомендованим поштовим відправленням) до сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або районної, районної в мм. Києві та Севастополі держадміністрації за місцезнаходженням відповідного місця тимчасового проживання. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її утворення) рада або районна, районна в мм. Києві та Севастополі держадміністрація за місцезнаходженням відповідного місця тимчасового проживання проводить оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб/сімей у соціальних послугах та організовує їх надання в порядку та строки, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 587 "Про організацію надання соціальних послуг" (Офіційний вісник України 2020 р., № 57, ст. 1781).

10. Обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація (військова адміністрація) приймає рішення щодо виключення місця тимчасового проживання з переліку місць тимчасового проживання області, мм. Києва та Севастополя після попереднього переселення усіх внутрішньо переміщених осіб, які проживають в місці тимчасового проживання, з урахуванням потреб окремих категорій осіб та єдності родин:

1) з власної ініціативи, зокрема з причин непридатності приміщення місця тимчасового проживання для проживання встановленої за результатом моніторингу стану, облаштування кількості мешканців та вільних ліжко-місць у ньому та неможливості приведення його у відповідність з мінімальними вимогами, передбаченими пунктом 8 цього Порядку;

2) на підставі письмового звернення власника (балансоутримувача) майна, у тому числі за умови відсутності мешканців у цьому місці тимчасового проживання;

3) у разі визнання приміщень у місцях тимчасового проживання непридатними для проживання у порядку, визначеному постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 р. № 189 "Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання", або у разі наявності щодо приміщень у такому місці тимчасового проживання акта комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та/або звіту з технічного обстеження, складені відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981).

Про прийняте рішення письмово інформується власник (балансоутримувач) майна та Мінсоцполітики для виключення місця тимчасового проживання із переліку місць тимчасового проживання, що затверджується Мінсоцполітики.

Обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація (військова адміністрація) за погодженням із Мінсоцполітики оформляє відповідним розпорядженням голови (начальника) обласної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) рішення про виключення місця тимчасового проживання з переліку місць тимчасового проживання відповідної області, мм. Києва та Севастополя і надсилає прийняте розпорядження до Мінсоцполітики для узагальнення та виключення з переліку місць тимчасового проживання.

Дія підпунктів 1 і 2 цього пункту не поширюється на приміщення у місцях тимчасового проживання, якщо в них проведено роботи з реконструкції або ремонту чи інші роботи з метою приведення їх у відповідність із вимогами, встановленими цим Порядком, за рахунок міжнародних та національних неурядових організацій, міжнародних донорів, а також за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Такі обмеження застосовуються протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування чи протягом іншого строку, визначеного договором, угодою або іншим документом, прирівняним до них, укладеним між власником (балансоутримувачем) майна та відповідною міжнародною та національною неурядовою організацією, міжнародним донором, що проводили роботи з їх реконструкції або ремонту чи інші роботи з метою приведення їх у відповідність із вимогами, встановленими цим Порядком, або визначеного умовами надання відповідної субвенції.

11. Власником (балансоутримувачем) майна визначаються Правила проживання внутрішньо переміщених осіб у місці тимчасового проживання, які розміщуються в загальнодоступних місцях та надаються для ознайомлення внутрішньо переміщеній особі перед вселенням під підпис.

12. Загальні умови користування приміщеннями у місцях тимчасового проживання, права, обов’язки та підстави відповідальності сторін визначаються договором.

Право на першочергове вселення та продовження строку дії договору мають багатодітні сім’ї, сім’ї з дітьми, сім’ї з маломобільних груп населення, сім’ї, один з членів якої бере (брав) участь у бойових діях, сім’ї, один з членів якої є ветераном війни, сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи похилого віку, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, особи з інвалідністю, а також внутрішньо переміщені особи, у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) і відомості про яке внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або щодо такого приміщення наявні акт комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та/або звіт з технічного обстеження, складені відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Керівник місця тимчасового проживання може надавати внутрішньо переміщеній особі в користування майно, перелік якого визначається договором.

Договір в обов’язковому порядку містить підстави, умови та строки для його розірвання та виселення внутрішньо переміщених осіб з місця тимчасового проживання. Строк для виселення становить 15 календарних днів з дня припинення права користування, якщо більший строк не передбачений договором.

У договорі передбачаються підстави для його розірвання та виселення внутрішньо переміщених осіб з місця тимчасового проживання, зокрема:

письмова заява внутрішньо переміщеної особи;

систематичні (більше трьох разів) порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору та цього Порядку, зафіксовані актом керівника місця тимчасового проживання, про які внутрішньо переміщеній особі письмово повідомлено. Порядок фіксації порушень, повідомлення внутрішньо переміщеної особи та розгляду її пояснень визначаються договором;

виключення місця тимчасового проживання з переліку місць тимчасового проживання області (мм. Києва та Севастополя);

наявність у внутрішньо переміщеної особи у власності житлових приміщень, зазначених у підпункті 5 пункту 4 цього Порядку;

відсутність у місці тимчасового проживання понад 60 календарних днів підряд без попередження керівника місця тимчасового проживання. У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 календарних днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою до керівника місця тимчасового проживання. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 календарних днів підряд;

несприяння непрацюючою особою працездатного віку своїй зайнятості або ненабуття статусу безробітного протягом трьох місяців з дня укладення договору.

Непрацююча особа працездатного віку протягом трьох місяців з дня укладення договору повинна сприяти своїй зайнятості (згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про зайнятість населення") шляхом працевлаштування/реєстрації як фізичної особи - підприємця/взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/подання заяви для отримання допомоги на здобуття економічної самостійності/мікрогранту/гранту на створення або на розвиток власного бізнесу/ваучера на навчання або набути статусу безробітного. Розірвання договору та виселення з цієї підстави внутрішньо переміщених осіб з місця тимчасового проживання не допускається щодо:

однієї особи із складу сім’ї, яка доглядає за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (включно);

однієї особи із складу сім’ї, яка має трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядає за ними;

однієї особи із складу сім’ї, яка виховує малолітню дитину, що навчається он-лайн, дистанційно (повністю або частково), у разі документального підтвердження застосування такої форми навчання відповідним закладом освіти;

особи, яка доглядає за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально;

особи з інвалідністю;

особи, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку;

фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта про встановлення факту здійснення догляду). Акт про встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду;

особи з тяжкими формами захворювання, зокрема рідкісними орфанними захворюваннями, онкологічними, онкогематологічними захворюваннями, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу (інсулінозалежний), гострими або хронічними захворюваннями нирок IV ступеня, з тяжкими травмами, які потребують трансплантації органа, паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, що підтверджується документально (форми первинної облікової документації 027/о та / або 028/о);