Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України

3. Усі подальші зміни у військовому званні, посадовому становищі, освіті, сімейному стані повинні бути вчасно внесені в облікові документи особового складу.

4. Під час складання донесень про чисельність особового складу необхідно дотримуватися таких вимог:

кожний військовослужбовець, працівник повинен обліковуватися в донесенні і тільки в одній із військових частин. Включати одного і того самого військовослужбовця, працівника в донесення декількох військових частин за відповідний звітний період заборонено;

військовослужбовці, які тимчасово вибули з військових частин у службове відрядження, заклади охорони здоров’я, військові навчальні заклади для складання іспитів і з інших причин, вказуються в донесеннях тих військових частин, де вони зараховані до списків особового складу і звідки тимчасово вибули;

військовослужбовці, які тимчасово вибули на навчання без виключення із списків особового складу військової частини, обліковуються в донесеннях військових навчальних закладів за місцем навчання. У донесеннях військових частин, звідки вони вибули на навчання і де зараховані до списків особового складу, ці військовослужбовці в загальну спискову чисельність не включаються, а показуються окремо в рядку: "Крім того, на навчанні за межами частини";

молоде поповнення, що прибуло до виду, окремого роду військ (сил) Збройних Сил, з’єднання, але ще не отримане військовими частинами, вказується в донесенні в загальній чисельності військових частин, на комплектування яких воно призначене;

військовослужбовці, зараховані в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, вказуються в чисельності управління військової частини (органу військового управління, з’єднання, військового навчального закладу), у списках особового складу якого їх у наказі про зарахування у розпорядження визначено утримувати;

особовий склад, який утримується як змінний і постійний склад у військових навчальних закладах за рахунок чисельності інших міністерств і відомств, у чисельності Міноборони не враховується, а вказується окремо після підсумків за відповідні структурні підрозділи апарату Міноборони, Апарату Головнокомандувача, Генерального штабу, Командування об’єднаних сил Збройних Сил, командувань видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил та органу управління Держспецтрансслужби;

військовослужбовців, які вибули з військової частини напередодні складання донесення або раніше, але не встигли прибути на день складання донесення до іншої військової частини, вищі штаби враховують їх в обліковій чисельності тієї військової частини, до якої вони направлені.

Наліт годин за роками

Зворотний бік

див. зображення

1. Ідентифікаційний жетон з особистим номером військовослужбовця Збройних Сил (Держспецтрансслужби) призначений для ідентифікації особи військовослужбовця (у разі його загибелі (смерті), поранення чи контузії) та надання відповідних донесень.

2. Уведення ідентифікаційного жетона обумовлене ратифікацією Україною Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року і Додаткових протоколів до них від 08 червня 1977 року щодо покращення участі поранених і хворих, а також необхідністю встановлення особистості загиблих (померлих) військовослужбовців, у тому числі з військових частин і підрозділів, які виконують завдання у складі національних контингентів.

3. На ідентифікаційному жетоні зазначаються прізвище, власне ім’я, по батькові військовослужбовця, його група крові, резус-фактор і особистий номер, присвоєний відповідно до його реєстраційного номера, а також назва держави та її військового формування, в якому проходить військову службу військовослужбовець.

Група крові та резус-фактор визначаються:

для призовників та військовозобов’язаних, які підлягають призову на військову службу,- медичною комісією районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в закладі охорони здоров’я, в якому вони перебувають на реєстрації;

для всіх категорій військовослужбовців - у військовому закладі охорони здоров’я, який обслуговує дану військову частину.

4. Ідентифікаційний жетон виготовляється з нержавіючої харчової сталі у вигляді прямокутника розміром 45 x 26 мм, товщиною 1,0 мм, кути якого заокруглені. Паралельно більшій стороні прямокутника посередині проходить перфораційна лінія, по якій він за потреби може бути переламаний. Ідентифікаційний жетон має отвір діаметром 3 мм для кріплення до обмундирування військовослужбовця або до його особової справи. Шрифт та лінії на ідентифікаційному жетоні мають розміри:

ширина обведення шрифту - 0,4 мм;

глибина обведення шрифту - до 0,2 мм;

висота шрифту - 2,2 мм;

глибина перфораційної лінії - 0,3 мм.

Інформація щодо особи військовослужбовця розміщується з обох боків ідентифікаційного жетона (малюнок 1). На лицьовому боці вище перфораційної лінії державною мовою наносяться прізвище, власне ім’я та по батькові, латинськими літерами й римськими цифрами - група крові та резус-фактор. Нижче під перфораційною лінією зазначаються арабськими цифрами - особистий номер та державною мовою - назва держави (Україна) і військового формування (Збройні Сили (Держспецтрансслужба)). На зворотному боці така сама інформація розміщується навпаки: вище перфораційної лінії арабськими цифрами - особистий номер, державною мовою - назва країни і військового формування; нижче державною мовою наносяться прізвище, власне ім’я, по батькові, латинськими літерами й римськими цифрами - група крові та резус-фактор.

див. зображення

Малюнок 1. Зразок ідентифікаційного жетона з реєстраційним номером.

Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від реєстраційного номера, на ідентифікаційному жетоні замість реєстраційного номера гравіруються серія та/або номер паспорта громадянина України (малюнок 2).

див. зображення

Малюнок 2. Зразок ідентифікаційного жетона з номером паспорта.