• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Міністерство внутрішніх справ України  | Наказ, Припис, Схема, Перелік, План, Журнал, Форма типового документа, Зразок, Порядок від 10.02.2022 № 116
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Припис, Схема, Перелік, План, Журнал, Форма типового документа, Зразок, Порядок
  • Дата: 10.02.2022
  • Номер: 116
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Припис, Схема, Перелік, План, Журнал, Форма типового документа, Зразок, Порядок
  • Дата: 10.02.2022
  • Номер: 116
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
організовувати оперативний облік і контроль за станом джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі виїзду підрозділу, своєчасне коригування довідників і планшетів джерел протипожежного водопостачання;
створювати резерв спеціального захисного одягу та спорядження, визначати місце його зберігання і порядок видачі особовому складу;
забезпечувати виконання вимог законодавства щодо безпеки праці, пожежної безпеки, контролювати їх виконання особовим складом;
вносити відповідні зміни до затвердженого наряду на службу в разі надання дозволу особовому складу чергового караулу на тимчасове відлучення з розташування підрозділу.
4. Начальник чергового караулу підпорядковується начальнику підрозділу і його заступнику, є прямим начальником особового складу караулу та під час чергування повинен:
забезпечити належний рівень готовності особового складу чергового караулу до виконання завдань за призначенням, проводити з ним службову підготовку, вивчати оперативно-тактичну характеристику району виїзду підрозділу, тактико-технічну характеристику техніки, що знаходиться на оснащенні;
забезпечити готовність техніки, обладнання, оснащення та засобів зв’язку, що знаходяться в оперативному розрахунку і резерві, до застосування за призначенням, належне їх утримання та правильну експлуатацію. У разі виявлення несправностей негайно вжити заходів щодо їх усунення або заміни з подальшим інформуванням начальницького складу підрозділу;
організувати несення внутрішньої та караульної служб, дотримання внутрішнього порядку в приміщеннях чергового караулу та на закріпленій території, дотримання особовим складом, включеним до наряду на службу, розпорядку дня, правил безпеки праці і пожежної безпеки, дотримання правил носіння форменого одягу з відповідними знаками розрізнення;
складати та коригувати оперативні картки (плани) гасіння пожеж, відпрацьовувати їх відповідно до затвердженого начальником підрозділу графіка;
складати картки оперативно-тактичних дій на пожежі в районі виїзду підрозділу, гасіння яких здійснював черговий караул, та проводити їх розбір з особовим складом;
мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП, виїжджати на чолі чергового караулу на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС, інших небезпечних подій та керувати роботою особового складу;
контролювати збирання даних про наявність людей у нічний час в організаціях, установах і закладах із цілодобовим перебуванням людей;
вести оперативно-службову документацію чергового караулу;
організовувати роботу ГДЗС в черговому караулі;
перевіряти готовність особового складу до несення служби, проводити його інструктаж під час заступання на чергування, підбивати підсумки несення служби та оперативних дій чергового караулу під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС, інших небезпечних подій перед здачею чергування;
представлятися особам, які прибули для перевірки підрозділу, перевіряти припис на перевірку та документи, що посвідчують особу перевіряючого.
5. Під час чергування начальнику чергового караулу забороняється:
знімати з оперативного розрахунку особовий склад, техніку й обладнання, здійснювати заміну особового складу чергового караулу без дозволу начальника підрозділу або його заступника;
залишати розташування підрозділу без дозволу начальника, за винятком виїзду на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС та інших небезпечних подій;
допускати до самостійного виконання обов’язків, визначених табелем оперативного розрахунку особового складу на пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних автомобілях, призначати для несення служби на постах і в дозорах на об’єктах, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, особовий склад, який не пройшов професійної підготовки (професійно-технічного навчання).
6. На час відсутності штатного начальника чергового караулу його обов’язки може виконувати командир відділення, який у встановленому порядку отримав допуск до самостійного виконання обов’язків КГП.
7. Командир відділення підпорядковується начальнику чергового караулу і є безпосереднім керівником особового складу відділення.
Під час чергування командир відділення повинен:
забезпечувати готовність особового складу відділення до виконання завдань за призначенням, проводити з ним заняття із спеціальної підготовки, навчати роботі з технікою, обладнанням, оснащенням, ЗІЗОД, засобами зв’язку;
забезпечувати готовність до застосування, належне утримання та правильну експлуатацію закріпленої за відділенням на період чергування техніки, обладнання, оснащення та засобів зв’язку. У разі втрати або виходу їх із ладу доповідати начальнику чергового караулу;
знати професійні й особисті якості підпорядкованого особового складу, доповідати начальнику чергового караулу про захворювання, скарги і прохання особового складу, підтримувати службову дисципліну у відділенні;
стежити за дотриманням підпорядкованим особовим складом правил пожежної безпеки, безпеки праці та правил носіння форменого одягу з відповідними знаками розрізнення;
знати район виїзду підрозділу, розташування джерел протипожежного водопостачання, потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, тактико-технічні характеристики техніки, обладнання та оснащення підрозділу;
контролювати наявність і справність резервних ЗІЗОД, балонів, (регенеративних патронів, у разі наявності в оперативному розрахунку киснево-ізолюючих протигазів);
мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП та виїжджати за сигналом "Тривога" на чолі відділення на пожежі, НС чи інші небезпечні події та керувати роботою особового складу відповідно до вимог Статуту дій під час гасіння пожеж та Статуту дій під час надзвичайних ситуацій.
За рішенням начальника (заступника начальника) частини (поста) на час відсутності начальника чергового караулу за наявності допуску до самостійного виконання обов’язків КГП командир відділення виконує його обов’язки.
8. Диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) на період чергування підпорядковується начальнику чергового караулу, в оперативному відношенні - старшому диспетчеру (диспетчеру) ОКЦ та оперативному черговому по гарнізону.
Під час чергування диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) повинен:
знати район виїзду підрозділу, перелік об’єктів підвищеної небезпеки, об’єктів, на які висилаються сили та засоби за підвищеним рангом (номером) виклику, перелік об’єктів, на які складено оперативні картки (плани) гасіння пожеж, безводні ділянки, основні тактико-технічні характеристики автомобілів, які знаходяться на оснащенні підрозділу, та оперативну обстановку в районі виїзду підрозділу;
забезпечувати приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій відповідно до глави 2 розділу III цього Порядку, направляти до місця виклику черговий караул відповідно до вимог оперативно-службових документів гарнізонної служби, розпоряджень ОКЦ або КГП та діяти відповідно до вимог Статуту дій під час гасіння пожеж та Статуту дій під час надзвичайних ситуацій;
підтримувати зв’язок із черговим караулом, що виїхав за сигналом "Тривога", уживати заходів щодо своєчасного одержання інформації про обстановку з місця виклику та передавати її до ОКЦ (за потреби - начальницькому складу підрозділу). З урахуванням особливостей об’єкта з’ясовувати (за допомогою оперативно-службових документів, а також через відповідні спеціалізовані служби цивільного захисту) додаткові відомості про шляхи під’їзду, рівень загазованості, радіаційну обстановку, зміни метеорологічних умов тощо та передавати їх підрозділам, що виїхали до місця виклику;
підтримувати зв’язок із спеціалізованими службами цивільного захисту, спрямовувати (за потреби) їх до місця проведення робіт;
уміти користуватися засобами зв’язку, перевіряти їх роботу та утримувати їх у робочому стані, про всі несправності доповідати начальнику чергового караулу (зміни); заступаючи на чергування, перевіряти наявність і стан оперативно-службових документів, оперативних карток (планів) гасіння пожеж, забезпечувати правильність та своєчасність ведення Журналу пункту зв’язку частини, зразок якого наведено в додатку 11 до цього Порядку, та інших оперативно-службових документів, що знаходяться на ПЗЧ;
доповідати начальнику чергового караулу в разі одержання повідомлень про закриття проїздів, виходу з ладу джерел протипожежного водопостачання, засобів зв’язку та інші зміни оперативної обстановки;
повідомляти ОКЦ та начальницький склад підрозділу про виїзд чергового караулу (зміни);
діяти в разі отримання сигналу "Тривога" засобами систем автоматичної пожежної сигналізації відповідно до посадових інструкцій;
здійснювати оповіщення особового складу частини (поста) за сигналом "Збір - аварія", визначених у главі 4 розділу III цього Порядку;
приймати повідомлення державною мовою, попередньо назвавши свою посаду та прізвище, за бажанням заявника повідомлення може прийматися мовою, якою розмовляє заявник.
9. Диспетчеру (радіотелефоністу, підмінному радіотелефоністу) заборонено:
відволікатися від виконання службових обов’язків та відпочивати під час виїзду чергового караулу за сигналом "Тривога";
виходити з приміщення ПЗЧ без підміни особою, допущеною до роботи на ПЗЧ;
відлучатися з розташування підрозділу без дозволу начальника.
3. Організація зміни чергових караулів у ПРП
1. Зміна чергових караулів (змін) у всіх підрозділах територіального органу ДСНС проводиться в один і той самий час та визначається розпорядком дня чергових підрозділів територіального органу ДСНС.
Час зміни чергових караулів у ПРП, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, установлюється за погодженням із керівниками цих об’єктів.
2. Перед заступанням на чергування начальник караулу отримує від попереднього начальника караулу інформацію про оперативну обстановку в районі виїзду підрозділу, відключення мереж водопостачання, перекриття проїздів, несправності засобів зв’язку тощо.
3. Начальник караулу, що заступає на чергування, повинен:
зібрати особовий склад у захисному одязі пожежника і спорядженні, перевірити його наявність і готовність до несення служби, зовнішній вигляд і стан форменого одягу, спеціального захисного одягу та спорядження, наявність і термін дії службових посвідчень (у водіїв додатково посвідчення водія, медичної довідки, свідоцтва на право керувати спеціальними автомобілями), у разі виявлення недоліків ужити заходів щодо їх усунення;
розподілити особовий склад за номерами оперативного розрахунку на пожежно-рятувальні автомобілі відповідно до табелів оперативних розрахунків, призначити внутрішній наряд, у підрозділах, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, додатково розподілити пости, дозори. Особовий склад караулу під час розподілу за номерами оперативного розрахунку на пости і дозори займає місця відповідно до схеми розташування особового складу чергового караулу за номерами оперативного розрахунку, яка наведена в додатку 12 до цього Порядку;
перевірити знання особовим складом своїх обов’язків та провести інструктаж.
4. Начальник караулу, який змінюється, збирає особовий склад у повсякденній формі одягу та підбиває підсумки його роботи за минулу добу, визначає недоліки, указує на шляхи їх усунення.
5. Начальник караулу, який заступає на чергування, повідомляє начальнику караулу, який здає чергування, про готовність особового складу до приймання чергування.
Начальник караулу, який здає чергування, отримавши повідомлення, розташовує свій караул у повсякденній формі одягу перед караулом (зміною), який заступає.
6. Після прибуття посадової особи, яка прибула для проведення зміни чергування, начальник караулу, який здає чергування, доповідає про готовність до здачі чергування.
Особа, яка прибула для проведення зміни чергування, перевіряє готовність особового складу караулу, який заступає на чергування, доводить оперативну обстановку в районі виїзду підрозділу і в гарнізоні, після чого проводить інструктаж. За її командою особовий склад приступає до здавання та приймання чергування.
7. Особовий склад караулу, який заступає на чергування, відповідно до табеля оперативного розрахунку й опису майна приймає техніку, обладнання й оснащення, технічні засоби електронної комунікації, засоби інформатизації та оповіщення, оперативно-службову документацію, проводить перевірку ЗІЗОД, території підрозділу і стан службових приміщень.
8. Резервна техніка приймається командирами відділень, водіями або пожежними-рятувальниками, призначеними начальником караулу, який заступає на чергування.
9. Про результати здавання та приймання чергування особовий склад доповідає начальникам своїх караулів через командирів відділення щодо технічного стану обладнання й оснащення, засобів зв’язку та оповіщення, стану службових приміщень і території, укомплектованості спеціальної техніки.
10. Начальник караулу, який здає чергування, передає оперативно-службові документи, уживає заходів для усунення виявлених недоліків.
11. Особа, яка здійснює зміну чергування, приймає від начальників караулів доповіді про результати здавання та приймання чергування, затверджує наряд на службу, оголошує про закінчення чергування попередньої зміни та дає команду диспетчеру (радіотелефоністу, підмінному радіотелефоністу) подати звуковий сигнал про закінчення чергування попередньої зміни, після чого її особовий склад уважається вільним від несення служби.
12. Начальник караулу, який заступив на чергування, на підставі затвердженого наряду на службу вносить запис до Журналу стройових записок та передає відомості до ОКЦ.
13. Якщо до звукового сигналу про закінчення чергування подано сигнал "Тривога", караул, що здає чергування, виїжджає на виклик, а караул, що заступає на чергування, залишається в розташуванні підрозділу і виконує розпорядження начальницького складу.
14. Якщо зміна постових і дозорних у підрозділах, що забезпечують охорону від пожеж підприємства, установи, організації та інші об’єкти на підставі договорів, займає більше часу, ніж триває здавання та приймання техніки, обладнання та оснащення, приміщень і території, проведення зміни караулів не затримується. Для прийняття доповіді від особового складу постів і дозорів залишається начальник караулу, який здав чергування.
15. Час проведення зміни караулів може змінюватися лише в разі виїзду чергового караулу за сигналом "Тривога". Зміна постових і дозорних у підрозділах, що забезпечують охорону від пожеж підприємства, установи, організації та інші об’єкти на підставі договорів, у цьому разі проводиться своєчасно.
16. Якщо в час, передбачений для проведення зміни, особовий склад продовжує перебувати на місці гасіння пожежі, ліквідації наслідків НС чи іншої небезпечної події, за рішенням начальника підрозділу проведення зміни може здійснюватися на місці виконання цих робіт.
17. Якщо в час, передбачений для проведення зміни, караул продовжує перебувати на місці гасіння пожежі, ліквідації наслідків НС або іншої небезпечної події, особовий склад, що змінюється, здає лише наявність і працездатність техніки, обладнання та оснащення, що знаходиться на місці проведення робіт.
Начальник караулу, який змінився, після повернення в підрозділ передає оперативно-службові документи посадовій особі, яка визначається начальницьким складом підрозділу.
4. Дії чергових сил за сигналом "Тривога"
1. Сигнал "Тривога" в ПРП подає диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст), а в АРФ ЦП та АРЗ СП - оперативний черговий (черговий) у разі:
отримання повідомлення про виникнення пожежі, НС або іншої небезпечної події від заявника або спрацювання засобів автоматичного сповіщення про пожежу;
за розпорядженням диспетчера ОКЦ;
проведення навчань, занять і під час перевірки готовності чергових сил.
2. За сигналом "Тривога" особовий склад оперативних розрахунків, що виїжджає, одягає спеціальний захисний одяг пожежника і спорядження та займає своє місце в пожежно-рятувальних, аварійно-рятувальних та спеціальних автомобілях.
Начальник чергового караулу ПРП отримує від диспетчера (радіотелефоніста, підмінного радіо-телефоніста), а начальник чергової зміни (групи, відділення) - від оперативного чергового (чергового) інформацію про подію, місце виклику, найменування об’єкта, дорожній лист на виїзд автомобілів стройової групи експлуатації за сигналом "Тривога", оперативну картку (план) гасіння пожежі, якщо вона розроблена на об’єкт.
3. Порядок посадки особового складу оперативних розрахунків чергового караулу ПРП в гаражі або на фасаді підрозділу встановлюється наказом начальника підрозділу, про що робиться відповідний трафаретний напис на внутрішній стороні воріт гаража.
4. Час збору і виїзду особового складу чергового караулу (зміни) за сигналом "Тривога" (крім виконання Нормативів виконання навчальних вправ з підготовки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України до виконання завдань за призначенням, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 листопада 2015 року № 1470, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 грудня 2015 року за № 1528/27973 (далі - Нормативи) має не перевищувати 3 хвилини. У ПРП для несення внутрішньої служби залишається особа із числа чергового караулу.
5. У неробочий час оперативні розрахунки чергової зміни АРФ ЦП та АРЗ СП, для яких установлено нецілодобовий режим чергування в пунктах постійної дислокації, збираються за сигналом "Збір - аварія", який доводиться оперативним черговим (черговим), та за його дорученням у найкоротший час відбувають до місця виклику для виконання завдань за призначенням.
V. Організація перевірки внутрішньої, гарнізонної та караульної служб
1. Організація перевірок
1. Перевірки організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб (далі - перевірки) здійснюються з метою визначення ступеня готовності органів та підрозділів до дій за призначенням, рівня підготовленості особового складу та стану усунення виявлених недоліків під час попередніх перевірок.
2. Рішення на проведення перевірки приймають:
Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій - у всіх органах та підрозділах ДСНС;
начальники територіальних органів ДСНС - у підпорядкованих органах та підрозділах, а також чергових сил АРФ ЦП, включених до розкладу виїзду підрозділів гарнізону;
начальники районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС - у ДПРЗ та ПРП, що дислоковані в межах одного району;
начальники АРФ ЦП, ДПРЗ та ПРП - у підпорядкованих підрозділах.
3. Перевірки здійснюють посадові особи відповідно до Припису на перевірку, зразок якого наведено в додатку 13 до цього Порядку, та переліку питань, що підлягають перевірці, зазначених у приписі.
4. Право на перевірку без припису мають:
у всіх органах та підрозділах ДСНС - Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, перший заступник, заступники Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій та керівник самостійного структурного підрозділу апарату ДСНС за напрямом реагування;
у підпорядкованих органах та підрозділах - начальник територіального органу ДСНС, заступники начальника територіального органу ДСНС, начальник управління (відділу) реагування на НС територіального органу ДСНС, начальник ОКЦ, посадові особи чергової зміни ОКЦ виключно під час чергування (крім диспетчерів);
у ДПРЗ та ПРП, дислокованих у межах одного району,- начальники районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС;
у підпорядкованих підрозділах - начальники АРФ ЦП, ДПРЗ та ПРП;
у чергових силах АРФ ЦП, включених до розкладу виїзду підрозділів гарнізону,- посадові особи чергової зміни ОКЦ виключно під час чергування.
5. Припис на перевірку підписує Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій або його перший заступник.
Припис на перевірку підпорядкованих підрозділів територіального органу ДСНС підписує начальник цього органу або його заступник з реагування на НС.
6. Особи, які здійснюють перевірку, мають право:
перевіряти та визначати готовність органів та підрозділів гарнізону;
одержувати (за потреби) письмові пояснення від осіб, які перевіряються;
вносити пропозиції щодо заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності особового складу органів та підрозділів гарнізону, що перевірялися;
знімати з оперативного розрахунку черговий підрозділ у разі виявлення несправності основної чи спеціальної техніки або її обладнання, через які особовий склад підрозділу не може виконувати завдання за призначенням;
знімати з оперативного розрахунку окремий особовий склад у разі виявлення підозри або встановлення факту знаходження осіб у стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння, неможливості осіб несення служби за станом здоров’я.
7. Зняття з оперативного розрахунку чергового підрозділу або окремого особового складу здійснюється шляхом інформування ОКЦ, після чого начальник підрозділу приймає рішення про необхідність оголошення сигналу оповіщення "Збір - аварія" для збору вільного від чергування особового складу органів та підрозділів ДСНС для введення їх в оперативний розрахунок та вносить відповідні зміни до оперативно-службової документації.
8. Після інформування ОКЦ особою, що здійснює перевірку, про зняття з оперативного розрахунку чергового підрозділу або окремого особового складу оперативний черговий по гарнізону повинен:
організувати (за потреби) тимчасову передислокацію сил і засобів територіального органу ДСНС для реагування на пожежі, НС, інші небезпечні події в районі виїзду підрозділу, який знятий з оперативного розрахунку;
забезпечити своєчасне направлення чергових сил гарнізону до місця виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій відповідно до розкладу виїзду підрозділів гарнізону та планів залучення сил та засобів для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події з урахуванням зняття з оперативного розрахунку чергового підрозділу або окремого особового складу;
направляти (за потреби) свого заступника з питань оперативного реагування до чергового підрозділу, який знятий з оперативного розрахунку.
9. У разі підозри щодо перебування особового складу під час чергування або несення служби в стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння начальник підрозділу протягом не пізніше ніж двох годин організовує його направлення до закладу охорони здоров’я, що здійснює виявлення стану сп’яніння.
10. У разі підтвердження перебування особового складу під час чергування або несення служби в стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння або відмови особового складу проходити медичний огляд начальник підрозділу ініціює проведення щодо таких осіб службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 травня 2015 року № 515, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 травня 2015 року за № 582/27027.
11. Повторна постановка до оперативного розрахунку відбувається після відновлення працездатності техніки чи її заміни або укомплектування оперативних розрахунків вільним від чергування особовим складом органів та підрозділів ДСНС та введення їх в оперативний розрахунок.
12. Перевірка організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб та готовності до виконання завдань за призначенням кожного ПРП гарнізону повинна здійснюватися не менше ніж:
один раз на пів року - структурними підрозділами територіального органу ДСНС та ОКЦ (крім АРФ ЦП);
один раз на квартал - начальницьким складом ДПРЗ, АРФ ЦП у підпорядкованих підрозділах.
Чергові сили АРФ ЦП, включені до розкладу виїзду підрозділів гарнізону, перевіряються посадовими особами чергової зміни ОКЦ виключно під час чергування (крім диспетчерів) - щоквартально.
13. Результати перевірки організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб заносяться до відповідного розділу Книги служби ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП, у разі необхідності складається довідка про перевірку.
14. Перевірка караулів, змін, відділень та інших підрозділів, включених до наряду службу на добове чергування, може проводитися раптово в будь-який час доби.
Перевірка в неробочий час оперативних розрахунків чергової зміни АРФ ЦП та АРЗ СП, для яких установлено нецілодобовий режим чергування в пунктах постійної дислокації, розпочинається із доведення оперативним черговим (черговим) до особового складу, включеного до наряду на службу на добове чергування, сигналу "Збір - аварія".
15. Ступінь готовності окремого підрозділу до дій за призначенням визначається за результатами перевірки чергового караулу (зміни, відділення), забезпеченням підрозділу штатною резервною технікою та її готовністю, а ступінь готовності гарнізону - за результатами перевірки не менше ніж 25 % підрозділів територіального органу ДСНС.
2. Питання, що перевіряються, та критерії готовності підрозділів
1. Питання, що перевіряються під час перевірки внутрішньої служби:
організація несення служби внутрішнім нарядом;
утримання службових приміщень;
відповідність службових приміщень правилам пожежної безпеки та санітарії;
виконання особовим складом розпорядку дня, належні та безпечні умови праці;
дотримання особовим складом правил носіння форменого одягу.
2. Питання, що перевіряються під час перевірки гарнізонної служби:
наявність та своєчасність коригування розкладу виїзду підрозділів гарнізону, планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, витягів із планів реагування на НС та міжобласних планів взаємодії під час реагування на НС, пожежі та інші небезпечні події;
порядок оповіщення та виїзду начальницького складу гарнізону на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС та інших небезпечних подій;
наявність допуску до самостійного виконання обов’язків КГП у посадових осіб, визначених пунктом 2 глави 9 розділу ІІ Статуту дій під час гасіння пожеж;
знання функціональних обов’язків посадових осіб гарнізону, інструкцій посадових осіб ОКЦ, диспетчерів, радіотелефоністів;
відповідність записам у Журналі стройових записок чергових сил записам у нарядах на службу в Книгах служби підрозділів;
своєчасність відпрацювання та коригування інструкцій (планів) взаємодії зі спеціалізованими службами цивільного захисту в разі загрози виникнення та виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій, інструкцій щодо порядку дій особового складу гарнізону за сигналами оповіщення та схем оповіщення;
наявність та правильність ведення оперативно-службової документації гарнізонної служби.
3. Питання, що перевіряються під час перевірки караульної служби:
наявність особового складу чергового караулу (зміни) й техніки відповідно до затвердженого наряду на службу;
наявність документів, що посвідчують особу і дають право роботи на пожежно-рятувальній техніці (обладнанні);
готовність пожежної, спеціальної та аварійно-рятувальної техніки до використання за призначенням;
знання особовим складом обов’язків відповідно до табеля оперативних розрахунків і вміння їх застосовувати під час практичної роботи;
організація роботи ГДЗС;
порядок оперативного обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, експлуатації і ремонту пожежних рукавів;
складання, відпрацювання та коригування оперативних карток (планів) гасіння пожеж, організація взаємодії зі спеціалізованими службами цивільного захисту;
організація та проведення службової підготовки;
наявність та ведення оперативно-службових документів;
виконання не менше ніж трьох нормативів індивідуально та/або в складі відділення (караулу).
4. Черговий караул (зміна, відділення) вважається готовим до виконання завдань за призначенням, якщо:
на чергуванні перебуває та включено до наряду на службу не менше ніж 75 % штатної чисельності особового складу караулу (зміни, відділення);
особовий склад має достатній рівень професійних умінь і навичок роботи із спорядженням, обладнанням, технікою та механізмами, який визначається успішним виконанням не менше ніж трьох індивідуальних або групових навчальних вправ у складі чергового караулу (зміни, відділення) згідно з Нормативами;
особовий склад повністю забезпечено придатним для використанням табельним спеціальним захисним одягом, спорядженням та засобами індивідуального захисту органів дихання;
посадові особи, визначені пунктом 2 глави 9 розділу ІІ Статуту дій під час гасіння пожеж, мають допуск до самостійного виконання обов’язків КГП;
табельна техніка, обладнання та спорядження чергового караулу (зміни, відділення) знаходяться у справному стані, укомплектовані та готові до використання за призначенням;
спорядження, обладнання, техніка та механізми пройшли регламентне обслуговування та випробування;
моторна техніка та моторизоване обладнання забезпечені пально-мастильними матеріалами, а пожежна техніка, якщо це передбачено виробником, додатково вогнегасними речовинами.

Т.в.о. директора
Директорату цивільного
захисту, запобігання
виникненню надзвичайних
ситуацій та ліквідації
їх наслідків Міністерства
внутрішніх справ України







В. Скакун
Додаток 1
до Порядку організації внутрішньої,
гарнізонної та караульної служб в органах
та підрозділах Державної служби України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 4 розділу I)
Зразок
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
(ГУ ДСНС України у Полтавській області)
НАКАЗ
_______________________ Полтава № __________
Про особливості організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління та підрозділах ГУ ДСНС України у Полтавській області на 2022 рік
З метою організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління та підрозділах ГУ ДСНС України у Полтавській області, забезпечення оперативного реагування на пожежі, надзвичайні ситуації та небезпечні події, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
Склад чергових сил підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;
Перелік і кількість основної, спеціальної, аварійно-рятувальної та допоміжної техніки, що залучається за рангами (номерами) виклику для реагування на пожежі;
Схему районів виїзду підрозділів у зоні оперативного реагування Полтавського гарнізону ДСНС;
Розклад виїзду підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, надзвичайні ситуації (далі - НС) та інші небезпечні події на території Полтавської області;
Порядок виїзду начальницького складу ГУ ДСНС України у Полтавській області та підпорядкованих підрозділів на гасіння пожеж, ліквідацію наслідків НС та інших небезпечних подій;
Позивні начальницького складу органів управління та підрозділів ГУ ДСНС України у Полтавській області;
Розпорядок дня чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Полтавській області;
Склад внутрішнього наряду в пожежно-рятувальних підрозділах ГУ ДСНС України у Полтавській області;
Перелік осіб, які мають право проводити зміну чергових караулів (змін) в органах та підрозділах ГУ ДСНС України у Полтавській області.
2. Установити час зміни караулів у підпорядкованих підрозділах гарнізону - о 8 годині ранку в місцях, визначених начальниками підрозділів.
3. Утворити такі зведені загони ДСНС для ліквідації наслідків НС та гасіння складних пожеж:
Зіньківський зведений загін - чисельністю 120 чол. та 10 од. основної пожежно-рятувальної техніки, що формується на базі 13 ДПРЧ м. Зіньків;
Пирятинський зведений загін - чисельністю 200 чол. та 15 од. основної пожежно-рятувальної техніки, що формується на базі 14 ДПРЧ м. Пирятин.
4. Установити порядок чергування начальницького складу органів управління та підрозділів ГУ ДСНС України у Полтавській області у складі оперативних груп:
у режимі повсякденного функціонування з 08:00 до 19:00 - на робочому місці, з 19:00 до 08:00 - у телефонному режимі за місцем проживання;
у вихідні та святкові дні з 08:00 до 13:00 - на робочому місці, з 13:00 до 08:00 - у телефонному режимі за місцем проживання;
у разі ускладнення оперативної обстановки або переведення органів управління та підрозділів ГУ ДСНС України у Полтавській області на посилений режим несення служби - цілодобово на робочому місці.
Особам, які у святкові та вихідні дні залучаються до чергування, за рішенням начальників надавати дні відпочинку відповідно до чинного законодавства.
5. Повсякденну діяльність особового складу і працівників, які не входять до складу чергових сил, організувати з урахуванням п’ятиденного 40-годинного робочого тижня з двома вихідними днями - субота та неділя. Установити робочий день з 08:00 до 17:00, обідню перерву - з 12:00 до 13:00.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника начальника ГУ ДСНС України у Полтавській області з реагування на НС П. Петренка.

Начальник

А. Іваненко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ГУ ДСНС України
у Полтавській області
____ __________ 20___ року № ______
СКЛАД
чергових сил підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події
№ з/п Підрозділ Техніка Примітка
в оперативному розрахунку в резерві
позначення техніки кількість оперативних розрахунків позначення техніки кількість оперативних розрахунків
1 1 ДПРЧ
м. Полтава
АЦ
АД
2
1
АЦ
АД
2
1
2 2 ДПРЧ
м. Полтава
АЦ
АД
2
1
АЦ 2
3 3 ДПРЧ
м. Полтава
АЦ
КП
2
1
АЦ
КП
АГВГ
2
1
1
4 5 ДПРЧ
м. Миргород
АЦ
САРМ
2 АЦ 2 Оперативний розрахунок САРМ із другого відділення на АЦ (окрім водія)
5 7 ДПРЧ
м. Кобеляки
АЦ
ПНС
АР
2
1
1
АЦ 2
6 8 ДПРЧ
м. Лохвиця
АЦ
АД
АГДЗС
2
1
1
АЦ
АД
2
1
7 13 ДПРЧ
м. Зіньків
АЦ 2 АЦ 2
8 ПРЧ АРЗ СП АЦ
АД
АКП
АГДЗС
ПНС
АР
2
1
1
1
1
1
АЦ
АД
АКП
АГДЗС
ПНС
АР
2
1
1
1
1
1
9 МЦШР ОПМ-В
ПМ-В
ПМ-Л
1
1
1
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ГУ ДСНС України
у Полтавській області
____ ___________ 20___ року № ______
ПЕРЕЛІК
і кількість основної, спеціальної, аварійно-рятувальної та допоміжної техніки, що залучається за рангами (номерами) виклику для реагування на пожежі
№ з/п Найменування сил і засобів Кількість техніки, що направляється:
ранг (номер)
1
ранг (номер)
2
ранг (номер)
3
ранг (номер)
4
ранг (номер)
5
1 2 3 4 5 6 7
1 Пожежно-рятувальний розрахунок на автоцистерні, автомобілі швидкого реагування 2 4 8 12 16
2 Автодрабина АД-30, колінчастий підіймач КП-30 (будівлі 4 і вище поверхів) 1 1 1 3 3
3 Автодрабина АД-50, колінчастий підіймач КП-54 Будівлі більше ніж 10 поверхів, за запитом керівника гасіння пожежі
4 Автомобіль газодимозахисної служби У разі застосування засобів індивідуального захисту органів дихання 2 3 3
5 Автомобіль зв’язку та освітлення За запитом керівника гасіння пожежі 1 1 1
6 Пожежно-насосна станція За запитом керівника гасіння пожежі
7 Автомобіль рукавний (укомплектований рукавами діаметром 77 мм) За запитом керівника гасіння пожежі
8 Автомобіль рукавний (укомплектований рукавами діаметром 150 мм) За запитом керівника гасіння пожежі
9 Автомобіль повітряно-пінного гасіння За запитом керівника гасіння пожежі
10 Автомобіль порошкового гасіння За запитом керівника гасіння пожежі
11 Автомобіль газоводяного гасіння За запитом керівника гасіння пожежі
12 Димосос причіпний, автомобільний За запитом керівника гасіння пожежі
13 Розрахунок на спеціальній аварійно-рятувальній машині За запитом керівника гасіння пожежі
14 Розрахунок на спеціальній машині радіаційного та хімічного захисту За запитом керівника гасіння пожежі
15 Відділення рятувальників на висоті За запитом керівника гасіння пожежі
16 Піротехнічний розрахунок За запитом керівника гасіння пожежі
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ГУ ДСНС України
у Полтавській області
____ ___________ 20___ року № ______
СХЕМА
районів виїзду підрозділів у зоні оперативного реагування Полтавського гарнізону ДСНС
Умовні позначення:
див. зображення
- Головне управління ДСНС України в області;
- районне управління Головного управління ДСНС України в області;
- державний пожежно-рятувальний загін;
- державна пожежно-рятувальна частина (пост);
- аварійно-рятувальний загін спеціального призначення;
- аварійно-рятувальне формування центрального підпорядкування ДСНС;
- межі району виїзду пожежно-рятувальної частини (поста);
- межі району виїзду державного пожежно-рятувального загону.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ГУ ДСНС України
у Полтавській області
____ __________ 20___ року № ______
РОЗКЛАД
виїзду підрозділів гарнізону для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події на території Полтавської області
№ з/п Район виїзду підрозділу Кількість оперативних розрахунків, що направляються до місця виклику Оперативні розрахунки, що залишаються в підрозділах
за рангом
(номером) 1
за рангом
(номером) 2
за рангом
(номером) 3
за рангом
(номером) 4
за рангом
(номером) 5
1 2 3 4 5 6 7 8
1 1 ДПРЧ АЦ 1 ДПРЧ
АЦ 1 ДПРЧ
АЦ 1 ДПРЧ
АЦ 1 ДПРЧ
АЦ 2 ДПРЧ
АЦ 2 ДПРЧ
АГДЗС 5 ДПРЧ
АЗО 23 ДПРЧ
АЦ 1 ДПРЧ
АЦ 1 ДПРЧ
АЦ 2 ДПРЧ
АЦ 2 ДПРЧ
АЦ 3 ДПРЧ
АЦ 3 ДПРЧ
АЦ 4 ДПРЧ
АЦ 4 ДПРЧ
КП 4 ДПРЧ
АГДЗС 5 ДПРЧ
АЗО 23 ДПРЧ
САРМ-С
САРМ-В
АЦ 1 ДПРЧ
АЦ 1 ДПРЧ
АЦ 2 ДПРЧ
АЦ 2 ДПРЧ
АЦ 3 ДПРЧ
АЦ 3 ДПРЧ
АЦ 4 ДПРЧ
АЦ 4 ДПРЧ
АЦ 5 ДПРЧ
АЦ 5 ДПРЧ
АЦ 6 ДПРЧ
АЦ 6 ДПРЧ
АД 2 ДПРЧ
КП 4 ДПРЧ
АГДЗС 5 ДПРЧ
САРМ-С
САРМ-В
АЗО 23 ДПРЧ
ПНС 3 ДПРЧ
АР 3 ДПРЧ
АЦ 1 ДПРЧ
АЦ 1 ДПРЧ
АЦ 2 ДПРЧ
АЦ 2 ДПРЧ
АЦ 3 ДПРЧ
АЦ 3 ДПРЧ
АЦ 4 ДПРЧ
АЦ 4 ДПРЧ
АЦ 5 ДПРЧ
АЦ 5 ДПРЧ
АЦ 6 ДПРЧ
АЦ 6 ДПРЧ
АЦ 7 ДПРЧ
АЦ 7 ДПРЧ
АЦ 8 ДПРЧ
АЦ 9 ДПРЧ
САРМ-С
САРМ-В
АД 2 ДПРЧ
КП 4 ДПРЧ
АГДЗС 5 ДПРЧ
АЗО 23 ДПРЧ
ПНС 3 ДПРЧ
АР 3 ДПРЧ
АЦ 9ДПРЧ
АЦ 10 ДПРЧ
АЦ 10 ДПРЧ
АЦ 11 ДПРЧ
АЦ 11 ДПРЧ
АЦ 12 ДПРЧ
АЦ 12ДПРЧ
АЦ 13 ДПРЧ
АЦ 13ДПРЧ
АД 3 ДПРЧ
АЗО 23 ДПРЧ
ПНС 4 ДПРЧ
АР 4 ДПРЧ
Усього за видами АЦ-2 АЦ-4
АД-1
АЗО-1
АГДЗС-1
АЦ-8 АД-1
КП-1 АЗО-1
АГДЗС-1
САРМ-С-1
САРМ-В-1
АЦ-12 АД-1
КП-1 АЗО- 1
АГДЗС-1
ПНС-1
АР-1
САРМ-С-1
РМ-В-1
АЦ-16 АД-1
КП-1 АЗО- 1
АГДЗС-1
ПНС-1
АР-1
САРМ-С-1
САРМ-В-1
АЦ-9 АД-1
АЗО-1
ПНС-1
АР-1
Кількість 2 7 14 20 24 13
Додатки: 1. Перелік об ’єктів, на які за першим повідомленням про пожежу направляють сили та засоби за підвищеним рангом (номером) виклику:
ВАТ "Хімпром", вул. Попова, 8 (ацетиленовий цех - за рангом 3, аміачний цех - за рангом 4, адміністративна будівля - за рангом 2);
ПАТ "Газвода", вул. Кіото, 8 (аміачний цех - за рангом 4, адміністративна будівля - за рангом 2);
Акціонерне товариство "Селітра", вул. Шевченка, 20 (селітровий цех - за рангом 4, адміністративна будівля - за рангом 2).
2. Переліки об ’єктів, на які висилаються додаткові сили і засоби:
будинки місцевих органів виконавчої влади, виборчих дільниць і місця голосування - 2 автоцистерни, автомобіль газодимозахисної служби, а також автодрабина (колінчатий підйомник) у разі поверховості об’єкта більше ніж 3 поверхи;
лікарні, санаторії, клініки, театри і кінотеатри, дитячі будинки та інтернати, школи, готелі, гуртожитки, дитячі садки, ясла (відповідно до переліку) - 2 автоцистерни й автодрабина (колінчатий підйомник) у разі поверховості об’єкта більше ніж 3 поверхи;
лісобіржі - рукавний автомобіль, насосна станція;
музеї, бібліотеки, книгосховища, архівні заклади - автомобілі вуглекислотного гасіння і газодимозахисної служби;
будинки підвищеної поверховості - автоцистерна, автодрабина (колінчатий підйомник), автомобіль газодимозахисної служби;
житлові будинки (зокрема приватний сектор) - 2 автоцистерни;
житлові будинки 4 поверхи та вище - автодрабина;
нафтобази, сховища легкозаймистих рідин, горючих рідин - автомобілі повітряно-пінного, порошкового і комбінованого гасіння;
підвали великих об’ємів - автомобіль повітряно-пінного гасіння;
об’єкти з легких металевих конструкцій із полімерним утеплювачем - автомобіль газодимозахисної служби, автомобіль технічної служби, насосна станція і рукавний автомобіль;
території залізничих колій (доріг) і об’єкти, що безпосередньо прилягають до смуги залізничного відводу - насосно-рукавний автомобіль, пожежний поїзд;
безводні райони - дві автоцистерни, насосна станція, рукавний автомобіль, автомобілі з підвозу води.
3. Порядок залучення оперативних розрахунків до ліквідації наслідків НС та небезпечних подій:
у разі отримання повідомлення про виникнення НС, аварії, стихійного лиха з найближчого підрозділу гарнізону направляються спеціальна аварійно-рятувальна машина або автоцистерна з аварійно-рятувальним обладнанням;
у разі отримання повідомлення про виникнення дорожньо-транспортної пригоди в разі необхідності проведення аварійно-рятувальних робіт із найближчого підрозділу гарнізону направляються спеціальна аварійно-рятувальна машина або автоцистерна з аварійно-рятувальним обладнанням;
у разі отримання повідомлення про виникнення небезпечної події з виливом хімічно-небезпечних чи радіоактивних речовин направляються оперативні розрахунки на спеціальних машинах радіаційного та хімічного захисту;
у разі отримання повідомлення про виникнення подій, пов’язаних із виявленням вибухо-небезпечних предметів, із найближчого підрозділу направляються визначений особовий склад, який має право ідентифікувати виявлені вибухо-небезпечні предмети, та піротехнічний розрахунок.