Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій

організовувати заходи з надання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовим особам органів та підрозділів ДСНС;

організовувати підготовку підпорядкованих органів та підрозділів до дій за призначенням, заходи щодо утримання в постійній готовності техніки, обладнання, оснащення, засобів зв’язку, підтримання дисципліни серед особового складу, дотримання безпеки праці, правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки;

забезпечувати контроль за готовністю чергових сил у всіх підрозділах, що входять до складу гарнізону;

виїжджати на місця пожеж, НС та інших небезпечних подій в разі залучення сил і засобів гарнізону за підвищеним рангом (номером) виклику;

мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП;

організовувати розроблення, ведення та зберігання в підпорядкованих підрозділах оперативно-службових документів відповідно до переліку основних оперативно-службових документів із питань організації гарнізонної та караульної служб у територіальних органах ДСНС і підпорядкованих їм підрозділах та аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування ДСНС, що наведений у додатку 9 до цього Порядку;

проводити зміну чергових змін ОКЦ та затверджувати наряд на службу в Книзі служби оперативно-координаційного центру, форма якої наведена в додатку 10 до цього Порядку.

5. У разі відсутності начальника гарнізону його обов’язки покладаються на особу, яка виконує обов’язки начальника територіального органу ДСНС.

6. Оперативним черговим гарнізону є начальник чергової зміни ОКЦ. На час чергування йому підпорядковується чергова зміна ОКЦ, а в оперативному відношенні - чергові сили гарнізону та оперативні чергові (чергові) АРФ ЦП.

Оперативний черговий гарнізону повинен:

уточнювати під час заступання на чергування оперативну обстановку в зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС та склад чергових сил;

здійснювати оперативне управління черговими силами територіального органу ДСНС та контроль за станом їх готовності;

організовувати збирання, обробку та узагальнення інформації про пожежі, НС чи інші небезпечні події, що виникли в зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС, у тому числі шляхом моніторингу засобів масової інформації;

забезпечувати своєчасне направлення чергових сил гарнізону до місця виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій відповідно до розкладу виїзду підрозділів гарнізону та планів залучення сил та засобів для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

направляти (за потреби) свого заступника з питань оперативного реагування на місце виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій;

доповідати начальнику гарнізону, ОЧС ДСНС, інформувати органи виконавчої влади відповідного рівня про загрозу виникнення або виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій, що можуть призвести до загибелі людей, ОКЦ сусідніх гарнізонів у разі загрози поширення пожеж, НС на території інших областей;

надавати до ОЧС ДСНС оперативну інформацію про пожежі, НС та інші небезпечні події в разі їх виникнення;

забезпечувати моніторинг виконання заходів щодо гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС чи інших небезпечних подій у зоні оперативного реагування територіального органу ДСНС;

організовувати за наказом начальника гарнізону оповіщення та збір особового складу гарнізону та оперативної групи;

надавати розпорядження особовому складу чергових сил підрозділів гарнізону і одержувати доповіді щодо їх виконання.

7. Старшим диспетчером гарнізону є старший диспетчер (диспетчер) ОКЦ. Він підпорядковується начальнику ОКЦ, а під час чергування - оперативному черговому гарнізону. В оперативному відношенні йому підпорядковуються всі диспетчери (радіотелефоністи, підмінні радіотелефоністи) підрозділів гарнізону.

Старший диспетчер гарнізону повинен:

знати дислокацію та райони виїзду підрозділів гарнізону, їх технічне оснащення і тактико-технічні можливості, місце зберігання основних запасів вогнегасних, нейтралізуючих і знезаражувальних речовин, місцезнаходження основних об’єктів підвищеної небезпеки;

забезпечувати приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС, інші небезпечні події та направляти до місць виклику чергові сили підрозділів гарнізону відповідно до вимог оперативно-службових документів гарнізонної служби, а також за запитом КГП;

доповідати оперативному черговому по гарнізону про зміни оперативної обстановки;

уживати заходів для своєчасного отримання оперативної інформації про обстановку на місці роботи підрозділів гарнізону, у разі її зміни або встановлення додаткової інформації, що може вплинути на результати проведення оперативних дій, негайно доповідати про неї КГП, керівнику робіт з ліквідації НС;

інформувати в установленому порядку начальницький склад територіального органу ДСНС про виїзд підрозділів і обстановку на місці проведення робіт;

доводити до підрозділів гарнізону накази, рішення, розпорядження та інформацію посадових осіб гарнізону;

забезпечувати (за потреби) тимчасову передислокацію сил і засобів територіального органу ДСНС під час виїзду чергових караулів (змін) за підвищеними рангами (номерами) виклику;

визначати необхідність перенесення практичних занять у разі залучення сусідніх підрозділів до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організовувати періодичну (не менше ніж 2 рази на добу) перевірку телефонного і радіозв’язку з підрозділами гарнізону, спеціалізованими службами цивільного захисту;

забезпечувати ведення оперативного обліку чергових сил та засобів гарнізону, несправностей джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, перекриття доріг, проїздів, пошкоджень технічних засобів електронної комунікації та засобів інформатизації;

приймати повідомлення державною мовою, попередньо назвавши свою посаду та прізвище, за бажанням заявника повідомлення може прийматися мовою, якою розмовляє заявник.

8. Начальник служби зв’язку гарнізону призначається із числа осіб, які мають спеціальну підготовку за фахом, та підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник служби зв’язку гарнізону повинен:

керувати діяльністю служби зв’язку, організовувати її роботу, розробляти та здійснювати заходи щодо розвитку технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та оповіщення;

забезпечувати виконання заходів щодо кібербезпеки та технічного захисту інформації;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та організовувати зв’язок для управління діями підрозділів гарнізону під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

забезпечувати стійку роботу всіх видів зв’язку в повсякденній діяльності та під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організовувати зв’язок між підрозділами гарнізону та спеціалізованими службами цивільного захисту;

уживати заходів із забезпечення підрозділів територіального органу ДСНС засобами зв’язку, фіксації розмов, оповіщення, лініями та каналами зв’язку;

організовувати ведення обліку технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та ліцензованого програмного забезпечення;

організовувати вивчення особовим складом підрозділів територіального органу ДСНС технічних засобів електронних комунікацій та засобів інформатизації;

складати графіки та плани технічного обслуговування, ремонту технічних засобів електронних комунікацій, засобів інформатизації та оповіщення, здійснювати контроль за їх виконанням;

перевіряти організацію діяльності служби зв’язку в підрозділах територіального органу ДСНС.

9. Начальником технічної служби гарнізону є начальник підрозділу з питань ресурсного забезпечення територіального органу ДСНС, який підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник технічної служби гарнізону повинен:

знати тактико-технічні характеристики техніки, обладнання та оснащення;

організовувати належну експлуатацію (технічне обслуговування, ремонт, облік, збереження) спеціальної техніки, обладнання та оснащення гарнізону;

організовувати випробовування спеціальної техніки в підрозділах територіального органу ДСНС;

визначати потребу в матеріально-технічних ресурсах для забезпечення роботи підрозділів гарнізону;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та забезпечувати в установленому порядку обслуговування техніки підрозділів гарнізону, залученої до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій і її заправку пально-мастильними матеріалами;

організовувати експлуатацію та ремонт пожежних рукавів;

розробляти і впроваджувати заходи із запобігання дорожньо-транспортним пригодам, підвищення рівня підготовки водіїв (мотористів);

організовувати та проводити заняття з вивчення нової спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

надавати допомогу начальникам підрозділів територіального органу ДСНС в організації технічного обслуговування, ремонту й експлуатації техніки, обладнання та оснащення;

забезпечувати розроблення оперативно-службових документів, що регламентують діяльність технічної служби гарнізону;

забезпечувати облаштування, наявність та справність обладнання постів технічного обслуговування;

перевіряти в установленому порядку організацію діяльності технічної служби в підрозділах територіального органу ДСНС;

не допускати до роботи водіїв, які не мають посвідчення на право керування відповідним ТЗ;

організовувати забезпечення в межах компетенції підрозділів територіального органу ДСНС технікою, обладнанням та оснащенням.

10. Начальник ГДЗС гарнізону призначається наказом начальника територіального органу ДСНС із числа осіб начальницького складу територіального органу ДСНС. Начальник ГДЗС гарнізону підпорядковується начальнику гарнізону, а під час виїзду на пожежі - КГП.

Начальник ГДЗС гарнізону повинен:

розробляти наказ про організацію ГДЗС у підрозділах гарнізону;

організовувати роботу ГДЗС у підрозділах територіального органу ДСНС, підготовку особового складу до виконання завдань за призначенням у непридатному для дихання середовищі;

організовувати роботу баз та контрольних постів ГДЗС у підрозділах територіального органу ДСНС;

забезпечувати впровадження і функціонування баз ГДЗС для обслуговування ЗІЗОД за централізованим типом;

вести облік обладнання ГДЗС, контролювати проведення його випробовування та обслуговування;

надавати начальнику гарнізону пропозиції щодо будівництва нових та модернізації діючих теплодимокамер, смуг психологічної підготовки, навчально-тренувальних комплексів ГДЗС;

аналізувати роботу ГДЗС;

перевіряти організацію ГДЗС у підрозділах гарнізону;

мати допуск до роботи в ЗІЗОД;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику та організовувати роботу ГДЗС на місці події;

відстороняти від роботи в ЗІЗОД газодимозахисників, які порушують правила роботи в них.

11. Начальник районного управління (відділу) територіального органу ДСНС в оперативному підпорядкуванні є старшим прямим начальником особового складу ДПРЗ, ПРП (у тому числі підрозділів, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів), що дислокуються в межах району.

Начальник районного управління (відділу) повинен:

організовувати реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в межах району;

забезпечувати взаємодію з органами місцевої влади з питань організації реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, заходів цивільного захисту, методичного керівництва, підготовки органів управління та сил цивільного захисту;

мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику.

12. Начальник ДПРЗ в оперативному підпорядкуванні підпорядковується начальнику районного управління (відділу) територіального органу ДСНС, є прямим начальником особового складу ДПРЗ та підпорядкованих частин і постів.

Начальник ДПРЗ повинен:

забезпечувати оперативне реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в районах виїзду підрозділів, що входять до складу ДПРЗ;

організовувати службу та підготовку особового складу в підпорядкованих ПРП;

мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП;

виїжджати на НС та пожежі за підвищеним рангом (номером) виклику.

13. Службова діяльність чергових змін ОКЦ, чергових караулів (змін) ПРП та структурних підрозділів АРЗ СП і АРФ ЦП, у яких здійснюється чергування на основній пожежно-рятувальній техніці, розподіляється за змінами (караулами).

Перша зміна (караул):

організовує роботу ГДЗС;

розробляє, упроваджує та контролює здійснення комплексу заходів щодо вдосконалення ГДЗС;

розробляє оперативно-службові документи щодо оперативних дій підрозділів на станціях метрополітену, об’єктах виробництва, зберігання, транспортування сильнодіючих отруйних, радіоактивних та хімічних речовин, а також схеми підвальних приміщень зі складним плануванням;

розробляє інструкції (плани) взаємодії із спеціалізованими службами цивільного захисту в разі загрози або виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій;

організовує та контролює підготовку особового складу в теплодимокамерах, димокамерах, на полігонах і вогневих смугах психологічної підготовки.

Друга зміна (караул):

веде облік та аналіз оперативних дій підрозділів під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій, готує пропозиції щодо їх удосконалення;

організовує взаємодію з підприємствами, установами та організаціями з питань протидії пожежам у природних екосистемах, узагальнює інформацію із цих питань;

вивчає, узагальнює та впроваджує досвід роботи із застосування пристосованої техніки для гасіння пожеж;

організовує оперативний облік та перевірку джерел протипожежного водопостачання, розробляє та впроваджує комплекс заходів щодо його вдосконалення, веде облік безводних районів;

здійснює розроблення та своєчасне коригування планшетів і довідників джерел протипожежного водопостачання;

веде облік використання під час гасіння пожеж техніки, спеціального обладнання, вогнегасних речовин і матеріалів.

Третя зміна (караул):

веде облік будівель підвищеної поверховості, висотних будівель та об’єктів критичної інфраструктури, узагальнює оперативні дії щодо гасіння пожеж на них;

організовує роботу та здійснює контроль за своєчасним випробуванням пожежно-технічного та аварійно-рятувального обладнання, оснащення, устаткування та спорядження;

організовує роботу з обліку, експлуатації, ремонту та випробування пожежних рукавів;

аналізує причини виведення з оперативного розрахунку пожежно-рятувальної (аварійно-рятувальної) техніки, готує відповідні пропозиції;

організовує роботу з ведення оперативно-службової документації з охорони та безпеки праці.

Четверта зміна (караул):

організовує роботу із складання, відпрацювання та коригування оперативних карток (планів) гасіння пожеж;

здійснює контроль за складанням та відпрацюванням карток оперативно-тактичних дій на пожежах;

розробляє (коригує) оперативно-службові документи ОКЦ (ПЗЧ) та контролює їх ведення.

14. Для організації оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події рішенням Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій визначаються:

для територіальних органів ДСНС - зони оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

для АРФ ЦП - зони відповідальності щодо реагування на НС.

Рішенням начальника територіального органу ДСНС для підпорядкованих підрозділів установлюються райони виїзду з урахуванням найменшого часу їх прибуття до найвіддаленіших населених пунктів незалежно від меж районів у зоні оперативного реагування.

Райони виїзду для ПРП АРФ ЦП установлюються за погодженням з начальниками АРФ ЦП.

15. З метою забезпечення оперативності реагування на пожежі для всіх гарнізонів установлюється 5 рангів (номерів) виклику сил і засобів.

Начальники гарнізонів визначають вид і кількість основної та спеціальної техніки, що залучається за рангами (номерами) виклику, з урахуванням того, що за першим рангом (номером) виклику залучається до 2 оперативних розрахунків на основних пожежно-рятувальних автомобілях, за другим - від 3 до 6 розрахунків, за третім - від 7 до 10 розрахунків, за четвертим - від 11 до 15 розрахунків, за п’ятим - 16 і більше розрахунків.

16. Порядок залучення чергових сил і засобів для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в зоні оперативного реагування гарнізону визначається розкладом виїзду підрозділів гарнізону, планами залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події та планами реагування на НС.

До розкладу виїзду підрозділів гарнізону включаються всі пожежно-рятувальні підрозділи гарнізону та можуть включатися навчальні пожежно-рятувальні частини закладів освіти ДСНС і підрозділи, що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів, якщо це визначено умовами договору.

До планів залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події можуть включатися ПРП усіх видів пожежної охорони, аварійно-рятувальні служби (формування) незалежно від форми власності та підпорядкування за погодженням з їх керівниками.

Уточнення планів залучення сил та засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події проводиться щорічно, а коригування - у разі утворення нових, ліквідації (реорганізації) існуючих пожежно-рятувальних підрозділів незалежно від їх форми власності і підпорядкування.

У розкладі виїзду підрозділів гарнізону та планах залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події мають визначатися об’єкти, на які в разі отримання першого повідомлення про пожежу чи НС направляються сили та засоби за підвищеним рангом (номером) виклику.

Розклад виїзду підрозділів гарнізону та міжобласні плани взаємодії, витяг з регіонального плану реагування на НС зберігаються в ОКЦ. У пунктах зв’язку підрозділів гарнізону зберігаються витяги з розкладу виїзду підрозділів гарнізону, міжобласних планів взаємодії гарнізонів, плану реагування на НС регіонального та місцевого рівня та плани залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події.

Залучення додаткових сил і засобів ДСНС з інших гарнізонів визначається ДСНС або міжобласними планами взаємодії під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події. Сили і засоби, визначені міжобласними планами взаємодії для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події, залучаються через ОКЦ відповідних гарнізонів.

Залучення сил другого ешелону АРФ ЦП до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій визначається ДСНС. До складу сил першого ешелону відносяться сили органів та підрозділів ДСНС, які перебувають на цілодобовому чергуванні, до складу сил другого ешелону - сили органів та підрозділів ДСНС, строк готовності до дій за призначенням яких перевищує 2 години.

17. Спільні дії органів та підрозділів ДСНС гарнізону і спеціалізованих служб цивільного захисту в разі загрози або виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій здійснюється відповідно до інструкцій (планів) взаємодії, що складаються на рівні:

начальників територіальних органів ДСНС - із керівниками обласних спеціалізованих служб цивільного захисту;

начальників районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС - із керівниками районних (міських) спеціалізованих служб цивільного захисту;

начальників ДПРЗ (ПРП), що забезпечують охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів,- із керівниками таких об’єктів, які уклали відповідні договори.

18. Інструкція (план) взаємодії в разі загрози виникнення та виникнення пожежі, НС чи іншої небезпечної події визначає:

суб’єктів взаємодії;

завдання та порядок дій суб’єктів взаємодії;

канали та засоби зв’язку, що використовуються для взаємодії;

алгоритм обміну інформацією про загрозу виникнення та виникнення пожеж, НС та інших небезпечних подій, перекриття проїздів, відключення мереж протипожежного водопостачання, аварійні роботи на газо-, водопроводах, лініях електропередач, теплотрасах тощо;

алгоритм виклику та взаємодії спеціалізованих служб цивільного захисту для виконання спеціальних робіт під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

організація здійснення спільних заходів;

заходи безпеки під час організації оперативних дій.

19. Сили та засоби гарнізону залучаються до виконання завдань за призначенням відповідно до покладених на ДСНС функцій та з урахуванням призначення техніки.

1. Приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС та інших небезпечних подій здійснюється ОКЦ, ПЗЧ ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП.

2. У разі надходження до ОКЦ інформації про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій старший диспетчер (диспетчер) ОКЦ відповідно до розкладу виїзду підрозділів гарнізону дає розпорядження ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП про направлення чергових сил і засобів до місця виклику та здійснює контроль за виїздом та оперативними діями на місці виклику.

3. У разі надходження до ПЗЧ ПРП інформації про виникнення НС, пожежі чи інших небезпечних подій диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) направляє до місця виклику черговий караул, а за необхідності - підрозділи згідно з планом залучення сил і засобів цивільного захисту для реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події в районі виїзду підрозділу, та діє в порядку, визначеному пунктом 4 глави 15 розділу II Статуту дій під час гасіння пожеж .

4. У разі надходження до АРФ ЦП або АРЗ СП інформації про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій оперативний черговий (черговий) направляє чергові сили до місця виклику та діє в порядку, визначеному пунктом 7 глави 1 розділу III Статуту дій під час надзвичайних ситуацій .

5. У разі неможливості підрозділу здійснити реагування (відсутність у штаті необхідних фахівців, техніки, обладнання чи оснащення або якщо чергові сили вже виконують завдання за призначенням в іншому місці) при надходженні повідомлення від населення, підприємств, установ, організацій, органів влади про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій диспетчер (радіотелефоніст, підмінний радіотелефоніст) ПРП, оперативний черговий (черговий) АРФ ЦП або АРЗ СП приймає повідомлення та негайно інформує про це ОКЦ.

6. Залучення авіаційних сил для гасіння лісових пожеж здійснюється відповідно до Порядку організації та застосування авіаційних сил та засобів для гасіння лісових пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2017 року № 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2017 року за № 595/30463, а для проведення робіт із пошуку і рятування - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1037 "Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування".

7. ОКЦ, ПЗЧ ПРП, оперативний черговий (черговий) АРФ ЦП або АРЗ СП забезпечують своєчасне приймання повідомлень про виникнення пожежі, НС та інших небезпечних подій та направлення до місць їх виникнення чергових сил незалежно від адміністративно-територіального розподілу та передачу інформації до ОКЦ для негайного направлення необхідних сил і засобів.

1. У разі загрози або ускладнення оперативної обстановки, пов’язаної з пожежами, НС або іншими небезпечними подіями, органи та підрозділи ДСНС можуть переводитися на посилений режим несення служби.

2. Переведення органів та підрозділів ДСНС на посилений режим несення служби здійснюється в разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту чи її підсистем у режим функціонування в підвищеній готовності, НС, надзвичайного стану або загрози чи ускладнення оперативної обстановки.

Рішення щодо переведення на посилений режим несення служби приймається:

Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій або особою, яка виконує його обов’язки, стосовно органів та підрозділів ДСНС;

начальниками територіальних органів ДСНС або особами, які виконують їх обов’язки, стосовно підпорядкованих органів та підрозділів.

3. Органи та підрозділи ДСНС переводяться на посилений режим несення служби на підставі наказу, яким визначаються:

обґрунтування необхідності введення посиленого режиму несення служби;

строк, на який вводиться посилений режим несення служби;

перелік органів та підрозділів ДСНС, що переводяться на посилений режим несення служби;

заходи, що здійснюються під час посиленого режиму несення служби, терміни їх виконання;

посадові особи для здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням органів та підрозділів ДСНС і вирішення невідкладних завдань, які належать до сфери компетенції ДСНС;

порядок і терміни інформування органів управління за підпорядкованістю про оперативну обстановку та виконання визначених заходів;

обмеження щодо використання службового транспорту, за винятком ТЗ чергових сил, що задіяні до гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС, інших небезпечних подій, забезпечують життєдіяльність підрозділів, та заходи з організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб у цей період.

4. Основні заходи, які здійснюються в разі переведення органів та підрозділів ДСНС на посилений режим несення служби:

організація цілодобового чергування оперативних груп органів управління гарнізону;

проведення розрахунку сил і засобів для оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

доукомплектування відділень чергових караулів (змін) відповідно до табелів оперативного розрахунку шляхом зміни режиму чергування особового складу;

введення до оперативних розрахунків резервної техніки, доукомплектування її відповідно до норм табельної належності;

передислокація (за потреби) сил і засобів для забезпечення оперативного реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

організація взаємодії органів та підрозділів ДСНС із спеціалізованими службами цивільного захисту в разі загрози та під час реагування на пожежі, НС та інші небезпечні події;

посилений моніторинг оперативної обстановки та інформування органів управління за підпорядкованістю;

позапланова перевірка (за необхідності) джерел протипожежного водопостачання поблизу місць прогнозованого виникнення пожеж;

позапланове відпрацювання оперативних карток (планів) гасіння пожеж на об’єктах, задіяних під час проведення масових заходів;

оперативні перевірки несення служби і готовності органів та підрозділів ДСНС до дій за призначенням.

5. Посадові особи для здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням органів та підрозділів ДСНС і вирішення невідкладних завдань, які належать до сфери компетенції ДСНС, повинні:

перевірити склад оперативної групи, знання обов’язків особового складу оперативної групи;

провести інструктаж оперативної групи;

володіти оперативною обстановкою щодо пожеж, НС та інших небезпечних подій;

знати оперативно-тактичні можливості підрозділів;

організувати перевірки організації служби в органах та підрозділах ДСНС;

виїжджати на НС та гасіння пожеж за підвищеним рангом (номером) виклику;

доповідати за належністю про ситуацію, що склалася.

1. Сигнал оповіщення "Збір - аварія" використовується для збору попередньо визначеного особового складу органів та підрозділів ДСНС, не задіяного до чергування в місцях постійної дислокації.

Термін прибуття особового складу, який проживає в межах населеного пункту, у якому дислокується орган чи підрозділ ДСНС, має не перевищувати 2 години, який проживає в інших населених пунктах,- 2,5 години.

2. Право на оголошення сигналу "Збір - аварія" мають:

Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, перший заступник та заступники Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, керівник структурного підрозділу апарату ДСНС за напрямом реагування або особа за їх дорученням - стосовно всього особового складу органів та підрозділів ДСНС;

начальники територіальних органів ДСНС або особи, які виконують їх обов’язки,- стосовно особового складу підпорядкованих органів та підрозділів;

начальники АРФ ЦП та АРЗ СП або особи, які виконують їх обов’язки, -стосовно підпорядкованого особового складу;

начальники районних управлінь (відділів) територіальних органів ДСНС або особи, які виконують їх обов’язки,- стосовно особового складу районних управлінь (відділів), ДПРЗ (ПРП), дислокованих у межах одного району;

начальники ДПРЗ, ПРП або особи, які виконують їх обов’язки,- стосовно підпорядкованого особового складу.

3. У разі виїзду чергового караулу (зміни) для виконання завдань за призначенням або погіршення оперативної обстановки начальники територіальних органів ДСНС, ДПРЗ, ПРП або особи, які виконують їх обов’язки, можуть організувати збір вільного від чергування особового складу підрозділів ДСНС у місцях їх постійної дислокації для введення до оперативного розрахунку резервної техніки.

Особовий склад і техніка вважаються введеними до оперативного розрахунку та можуть залучатися до виконання завдань за призначенням після їх внесення до наряду на службу у відповідній Книзі служби.

4. Організація оповіщення та збору особового складу визначається інструкцією, що затверджується відповідними начальниками територіальних органів ДСНС та АРФ ЦП.

1. З метою забезпечення готовності сил і засобів до гасіння складних пожеж, виконання значних обсягів робіт із ліквідації наслідків НС, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у всіх гарнізонах проводиться підготовка до формування зведених загонів.

Начальниками гарнізонів на підставі аналізу загроз пожежної і техногенної небезпеки в зонах оперативного реагування територіальних органів ДСНС завчасно визначається необхідна кількість зведених загонів та їх організаційна структура.

Для кожного зведеного загону затверджуються списки посадових осіб, які можуть призначатися начальниками зведених загонів, та осіб, що можуть включатися до складу органів управління загонами, вид і кількість пожежної, аварійно-рятувальної, спеціальної, інженерної та допоміжної техніки, спеціального обладнання та оснащення, чисельність особового складу, перелік підрозділів, на базі яких формуються зведені загони та від яких залучається особовий склад і техніка.

2. Оперативно-службові документи зведених загонів зберігаються в підрозділах, на базі яких вони формуються, а виписки з них - у підрозділах, від яких залучається особовий склад і техніка для їх формування. Перегляд оперативно-службових документів проводиться один раз на шість місяців посадовими особами підрозділів, на базі яких формуються зведені загони.

3. Наказом начальника територіального органу ДСНС про формування зведеного загону призначається начальник зведеного загону, склад органу управління загоном, визначається структура зведеного загону, місце і термін розгортання, порядок пересування сил і засобів до місця розгортання, необхідність укомплектування особового складу ЗІЗОД, приладами радіаційної, хімічної розвідки та індивідуального дозиметричного контролю, порядок організації зв’язку та взаємодії, необхідність та порядок забезпечення особового складу харчуванням та іншими видами забезпечення.

4. Розгортання зведених загонів з метою підготовки їх до дій за призначенням проводиться не рідше ніж один раз на рік, якщо протягом календарного року зведений загін не залучався до гасіння складних пожеж, ліквідації наслідків НС, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Формування зведених загонів та їх застосування до дій за призначенням здійснюються в порядку, визначеному Статутом дій під час гасіння пожеж.

У разі необхідності формування зведеного загону для гасіння складних пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій оголошується сигнал "Збір - аварія". Через ОКЦ і підрозділи, що задіяні до формування зведеного загону, здійснюється оповіщення особового складу зведеного загону.

5. За розпорядженням начальника зведеного загону організовується завантаження майна зведеного загону, приводяться в готовність до маршу наявні сили і засоби, з особовим складом проводиться цільовий інструктаж із питань охорони та безпеки праці із залученням (за потреби) фахівців відповідних служб, підприємств або організацій.

1. Допуск до самостійного виконання обов’язків КГП надається посадовим особам, виключний перелік яких визначається Статутом дій під час гасіння пожеж.

Начальники територіальних органів ДСНС, їх перші заступники та заступники з реагування на НС отримують допуск до самостійного виконання обов’язків КГП на загальних підставах.

Командири відділень ПРП і керівники інших первинних тактичних ПРП отримують допуск до самостійного виконання обов’язків КГП за умови проходження професійного навчання та підвищення кваліфікації в установлені терміни.

Допуск до самостійного виконання обов’язків КГП надається терміном на чотири роки та підтверджується кожні чотири роки. Дострокове підтвердження допуску до самостійного виконання обов’язків КГП проводиться в разі призначення особи на посаду, що передбачає вищий рівень підготовки, або неналежного виконання нею обов’язків КГП.

Допуск до самостійного виконання обов’язків КГП скасовується в разі призначення особи на посаду, що не входить до переліку, визначеного Статутом дій під час гасіння пожеж, та в разі не складення посадовою особою заліку для підтвердження допуску до самостійного виконання обов’язків КГП.

2. Отримання допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовими особами, які за своєю посадою можуть виконувати обов’язки КГП, передбачає:

самостійну підготовку за затвердженою програмою та складання заліку для отримання допуску до самостійного виконання обов’язків КГП або його підтвердження;

перевірку комісією гарнізону виконання програми самостійної підготовки посадовими особами, їх професійної придатності до самостійного виконання обов’язків КГП;

надання (підтвердження) начальником територіального органу ДСНС, начальниками АРФ ЦП, навчального закладу допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовим особам підпорядкованих органів та підрозділів.

3. Начальник територіального органу ДСНС як начальник гарнізону організовує заходи з надання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовим особам органів та підрозділів ДСНС гарнізону, для чого:

утворює комісію гарнізону з перевірки професійної придатності посадових осіб до самостійного виконання обов’язків КГП (далі - комісія) для перевірки повноти виконання посадовими особами програми самостійної підготовки та їх придатності до самостійного виконання обов’язків КГП, призначає персональний склад комісії;

затверджує програми самостійної підготовки відповідних категорій посадових осіб, які можуть виконувати обов’язки КГП, списки посадових осіб, які мають проходити самостійну підготовку за цими програмами, та графік складання заліку на право отримання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП;

приймає рішення щодо дострокового складання заліку посадовими особами підпорядкованих органів та підрозділів на підтвердження допуску до самостійного виконання обов’язків КГП в разі призначення їх на вищі посади або неналежного виконання ними обов’язків КГП;

видає наказ про надання (підтвердження) посадовим особам підпорядкованих органів та підрозділів допуску до самостійного виконання обов’язків КГП після успішного складання ними заліку на придатність до самостійного виконання обов’язків КГП;

скасовує допуск до самостійного виконання обов’язків КГП особам підпорядкованих органів та підрозділів у разі призначення їх на посади, що не входять до переліку, визначеного Статутом дій під час гасіння пожеж, та в разі нескладення заліку для підтвердження допуску до самостійного виконання обов’язків КГП.

4. Допуск до самостійного виконання обов’язків КГП особовому складу АРФ ЦП, навчальних пожежно-рятувальних частин, у яких здійснюється чергування відділень на основних пожежно-рятувальних автомобілях, надають начальники цих АРФ ЦП або навчальних закладів, для чого вони:

організовують самостійну підготовку посадових осіб, які можуть виконувати обов’язки КГП;

направляють посадових осіб, які можуть виконувати обов’язки КГП, для складання комісії заліку на отримання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП, за погодженням із начальником гарнізону;

видають наказ про надання (підтвердження) особовому складу допуску до самостійного виконання обов’язків КГП на підставі витягів із протоколів засідань комісії про складання заліку на придатність до самостійного виконання обов’язків КГП;

скасовують допуск до самостійного виконання обов’язків КГП особам у разі призначення їх на посади, що не входять до переліку, визначеного Статутом дій під час гасіння пожеж, та в разі нескладення заліку для підтвердження допуску до самостійного виконання обов’язків КГП.

5. Склад комісії:

голова комісії - заступник начальника територіального органу ДСНС з реагування на НС;

члени комісії:

начальник управління (відділу) реагування на НС територіального органу ДСНС;

начальник ОКЦ;

заступник начальника ОКЦ з питань оперативного реагування;

старші помічники начальників чергових змін ОКЦ (з питань оперативного реагування).

6. Комісія здійснює такі заходи:

перевіряє відповідно до затвердженого графіка повноту виконання посадовими особами програми самостійної підготовки, приймає заліки на їх професійну придатність до самостійного виконання обов’язків КГП, за результатами складає протокол, який має бути підписаний більшістю членів комісії та головою комісії (висновки комісії гарнізону вважаються легітимними, якщо на засіданні були присутні 2/3 її складу);

подає начальнику територіального органу ДСНС (начальнику АРФ ЦП) пропозиції щодо надання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовим особам, які успішно склали заліки на професійну придатність до самостійного виконання обов’язків КГП, і скасування допуску до самостійного виконання обов’язків КГП посадовим особам, які не склали залік.

7. Під час складання заліку на допуск до самостійного виконання обов’язків КГП начальником територіального органу ДСНС та його заступником з реагування на НС комісію тимчасово очолює перший заступник начальника територіального органу ДСНС.

Під час складання заліку на допуск до самостійного виконання обов’язків КГП командирами відділень і начальниками караулів (змін) у складі комісії має бути старший помічник начальника відповідної чергової зміни ОКЦ (з питань оперативного реагування).

8. Програми самостійної підготовки осіб, які за посадою можуть виконувати обов’язки КГП, розробляються за категоріями:

керівники первинних та основних тактичних ПРП;

начальники ПРП, посадові особи ДПРЗ, районних управлінь (відділів) територіального органу ДСНС;

посадові особи ОКЦ та управлінь (відділів) реагування на НС територіального органу ДСНС.

Програми самостійної підготовки мають передбачати вивчення посадовими особами положень Статуту дій під час гасіння пожеж, питань тактики гасіння пожеж, управління силами і засобами під час гасіння пожеж, а також самостійного виконання обов’язків КГП під час навчань.

9. Управління (відділ) реагування на НС територіального органу ДСНС:

веде облік особового складу гарнізону, який має допуск до самостійного виконання обов’язків КГП;

складає списки особового складу, який має проходити самостійну підготовку;

готує графік складання особовим складом заліку на право отримання (підтвердження) допуску до самостійного виконання обов’язків КГП;

розробляє програми самостійної підготовки осіб, які за посадою можуть самостійно виконувати обов’язки КГП;

здійснює контроль за станом виконання програм самостійної підготовки осіб, які за посадою можуть самостійно виконувати обов’язки КГП;

організовує роботу комісії.

1. Основні завдання караульної служби:

забезпечення постійної готовності чергових сил до виконання завдань за призначенням;

забезпечення оперативного реагування на отримані повідомлення про пожежі, НС та інші небезпечні події;

забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів;

підтримання постійного зв’язку із спеціалізованими службами цивільного захисту;

підтримання техніки, обладнання та оснащення в готовності до застосування за призначенням;

контроль за збереженням, правильною експлуатацією технічних засобів електронної комунікації та засобів інформатизації;

оперативний облік та контроль за станом утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання в районі виїзду ПРП.

2. Чисельність особового складу чергових караулів (змін), кількість і тип пожежно-рятувальної, аварійно-рятувальної та спеціальної техніки, що знаходиться в оперативному розрахунку визначається штатом (штатним розписом).

3. Особовий склад чергових караулів ПРП розподіляється на відділення відповідно до табелів оперативного розрахунку на пожежно-рятувальну, аварійно-рятувальну та спеціальну техніку.

У складі чергового караулу пожежно-рятувальної частини повинно бути не менше двох відділень на основній пожежно-рятувальній техніці, а у складі чергового караулу пожежно-рятувального поста - не більше одного відділення.

4. До складу чергового караулу ПРП може входити штатне аварійно-рятувальне відділення на спеціальній аварійно-рятувальній машині (далі - САРМ).

В окремих випадках оперативний розрахунок на САРМ може призначатися нарядом на службу із складу другого відділення чергового караулу ПРП на автоцистерні (окрім водія), які пройшли відповідну підготовку. Командир другого відділення на автоцистерні може призначатися начальником аварійно-рятувального розрахунку та водієм САРМ, за умови наявності в нього документів на право керування ТЗ.

5. У ПРП територіальних органів ДСНС і АРФ ЦП передбачається резерв 100 відсотків основних і 50 відсотків спеціальних пожежно-рятувальних автомобілів, які укомплектовуються за табелем належності і утримуються в готовності до використання за призначенням.

Резерв аварійно-рятувальної, інженерної та допоміжної техніки визначається начальниками територіальних органів ДСНС та АРФ ЦП.

6. Після отримання повідомлення про виникнення пожежі, НС чи інших небезпечних подій, зважаючи на первинну інформацію з місця події та тактико-технічні характеристики пожежно-рятувальної техніки, що знаходиться на оснащенні підрозділу, начальник чергового караулу (зміни) може прийняти рішення щодо виїзду чергових сил на резервній техніці, з подальшою доповіддю диспетчера (радіотелефоніста, підмінного радіотелефоніста) про це до ОКЦ.

7. Для особового складу чергових змін ОКЦ, чергових караулів (змін) ПРП та АРЗ СП та АРФ ЦП установлюється цілодобовий режим чергування в 4 зміни. Особовий склад закріплюється за черговими караулами (змінами) наказами відповідних начальників.

Начальниками територіальних органів ДСНС та АРФ ЦП для особового складу піротехнічних, гірських, гірничих, водолазно-рятувальних, кінологічних розрахунків, підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту, а також підрозділів забезпечення може встановлюватися інший режим чергування.

8. У ПРП, які забезпечують охорону від пожеж об’єктів атомних електростанцій, видобутку, підготовки та транспортування нафти, інших горючих і займистих речовин на підставі договорів, караульна служба може організовуватися вахтовим методом відповідно до законодавства України.

9. До несення служби у складі чергових караулів (змін) ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП заборонено залучати осіб, які не мають відповідної підготовки, не можуть нести караульну службу за станом здоров’я, знаходяться в стані алкогольного (наркотичного) сп’яніння або відсторонені від виконання обов’язків.

За наказом начальника ПРП, АРФ ЦП та АРЗ СП на період стажування до складу чергових караулів (змін) може включатися особовий склад, який не пройшов професійну підготовку (професійно-технічне навчання), при цьому він не може допускатися до самостійного виконання обов’язків, визначених табелем оперативного розрахунку, та призначатися для самостійного несення служби на постах і в дозорах на підприємствах, в установах, організаціях та на інших об’єктах, на яких забезпечується охорона від пожеж на підставі договорів.

10. Техніка, обладнання, оснащення та спорядження, що зазнали пошкоджень і не можуть застосовуватися для гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій, замінюються на резервні.

У разі відсутності резервної основної та спеціальної техніки проводиться тимчасова передислокація резервної техніки з підрозділів відповідно за рішенням:

начальника ДПРЗ - між підрозділами, що входять до його складу;

начальника районного управління (відділу) територіального органу - між підрозділами, що дислокуються в межах одного району;

оперативним черговим по гарнізону - між підрозділами гарнізону.

1. Начальник (заступник начальника) державної пожежно-рятувальної, частини (далі - частина), державного пожежно-рятувального поста (далі - пост) є прямим начальником особового складу частини (поста).

2. На час відсутності начальника частини (поста) його обов’язки виконує заступник або інша посадова особа, визначена наказом.

3. Начальник (заступник начальника) частини (поста) повинен:

підтримувати постійну готовність підрозділу до дій за призначенням, організовувати та забезпечувати якісне виконання покладених завдань;

забезпечувати утримання в постійній готовності до застосування техніки, обладнання і спорядження, систематично перевіряти їх технічний стан та укомплектованість;

організовувати службову підготовку особового складу;

організовувати несення внутрішньої і караульної служб, проводити зміну чергових караулів, перевіряти та затверджувати наряд на службу, вимагати від особового складу неухильного дотримання службової дисципліни та розпорядку дня, виконання правил носіння форменого одягу з відповідними знаками розрізнення;

знати оперативну обстановку в районі виїзду підрозділу та забезпечувати в установленому порядку інформування про виникнення пожеж, НС, інших небезпечних подій;

виїжджати на місце гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій відповідно до встановленого в гарнізоні порядку, мати допуск до самостійного виконання обов’язків КГП та керувати особовим складом під час виконання оперативних дій;

установлювати взаємодію з підрозділами гарнізону і спеціалізованими службами цивільного захисту під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій;

здійснювати планування роботи частини (поста), контролювати виконання запланованих заходів, керувати роботою особового складу, розподіляти обов’язки та контролювати їх виконання;

організовувати роботу ГДЗС, правильну експлуатацію пожежної та аварійно-рятувальної техніки, обладнання, пожежних рукавів та засобів зв’язку, що знаходяться на оснащенні підрозділу, контролювати правильність обліку і витрати паливно-мастильних, вогнегасних речовин та інших матеріалів;

забезпечувати якісне розроблення, ведення та коригування оперативно-службових документів підрозділу, інструкцій (планів) взаємодії із спеціалізованими службами цивільного захисту під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків НС та інших небезпечних подій у районі виїзду підрозділу, особисто брати участь у розробленні (коригуванні) і практичному відпрацюванні оперативних карток (планів) гасіння пожеж;