• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу субєктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку | Рішення, Положення від 11.03.2021 № 176
Реквізити
  • Видавник: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
  • Тип: Рішення, Положення
  • Дата: 11.03.2021
  • Номер: 176
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
  • Тип: Рішення, Положення
  • Дата: 11.03.2021
  • Номер: 176
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
відомості про документ, що підтверджує акредитацію на території України;
ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися майном на території України.
3. Якщо особа діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, то суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний також встановити кінцевих бенефіціарних власників особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція (за наявності), або встановити вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією, крім здійснення фінансових операцій на підставі кореспондентських відносин, передбачених в абзацах третьому і четвертому пункту 32 частини першої статті 1 Закону.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу установлює такі дані щодо вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією:
1) для фізичної особи - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, дату народження, країну громадянства та постійного місця проживання;
2) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження, дату та орган реєстрації юридичної особи, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу установлює вигодоодержувача на підставі документів та/або інформації, наданих особою, яка діє на користь або в інтересах вигодоодержувача, а також з інших джерел, якщо відповідна інформація є публічною (відкритою).
4. Особи, які провадять клірингову діяльність, за кліринговими субрахунками, що передбачають колективний облік клієнтів і контрагентів учасника клірингу, здійснюють ідентифікацію особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, встановлюють її кінцевого бенефіціарного власника або встановлюють вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією шляхом використання будь-якого з нижченаведених способів:
1) отримання інформації/даних від клієнта (представника клієнта) - учасника клірингу;
2) отримання інформації/даних від операторів організованих ринків.
( розділ VII доповнено пунктом 4 згідно з рішенням Національної  комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
5. При переведенні обліку часток товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю до облікової системи часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - облікова система часток), та у разі появи нового учасника товариства при збільшенні статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, облік часток якого здійснюється в обліковій системі часток, належна перевірка учасника товариства, якому відкрито рахунок в обліковій системі часток, здійснюється тим суб'єктом первинного фінансового моніторингу, з яким укладений договір щодо обслуговування рахунку (рахунків) учасника товариства або який прийняв на обслуговування відповідний рахунок учасника товариства в обліковій системі часток (у разі, якщо договір щодо обслуговування рахунку(ів) учасника товариства в обліковій системі часток з відповідною особою вже було укладено).
( розділ VII доповнено пунктом 5 згідно з рішенням Національної  комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.10.2023 р. № 1179 )
6. У разі обслуговування рахунку учасника товариства в обліковій системі часток уповноваженою депозитарною установою, яка ініціює відкриття рахунків учасників товариств в обліковій системі часток та/або здійснення операцій щодо відповідних рахунків учасників товариств, в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, належну перевірку та моніторинг фінансових операцій здійснює відповідна уповноважена депозитарна установа.
( розділ VII доповнено пунктом 6 згідно з рішенням Національної  комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.10.2023 р. № 1179 )
7. У разі обслуговування рахунку учасника товариства в обліковій системі часток безпосередньо Центральним депозитарієм цінних паперів в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, належну перевірку та моніторинг фінансових операцій здійснює Центральний депозитарій цінних паперів.
( розділ VII доповнено пунктом 7 згідно з рішенням Національної  комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.10.2023 р. № 1179 )
VIII. Спрощені заходи належної перевірки клієнта
1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право здійснювати спрощені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є низьким згідно із статтею 13 Закону та з урахуванням особливостей, встановлених цим Положенням.
2. Під спрощеними заходами належної перевірки можуть розумітися, зокрема, такі заходи:
1) зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин;
2) зменшення обсягу необхідної до отримання додаткової інформації/переліку достатніх джерел інформації, зокрема, для встановлення (розуміння) мети і характеру ділових відносин/проведення фінансової операції, ураховуючи особливості відповідного продукту/послуги, що обмежують їх використання для цілей легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
3) здійснення верифікації особи - учасника недержавного пенсійного фонду під час звернення його до адміністратора недержавного пенсійного фонду за наданням відповідної послуги шляхом отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, власника ідентифікаційного документа.
( підпункт 3 пункту 2 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового  ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
3. Вищезазначений перелік спрощених заходів належної перевірки не є вичерпним. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-орієнтованого підходу самостійно розробляє, оновлює та вживає спрощені заходи належної перевірки, дотримуючись вимог та обмежень, установлених у Положенні.
4. Уточнення та актуалізація даних клієнтів, які мають низький ризик, також можуть проводитись шляхом застосування спрощених заходів належної перевірки шляхом використання дистанційних систем обслуговування, засобів електронної пошти із застосуванням кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису, телефонного зв'язку, інших каналів дистанційної взаємодії в межах технічних можливостей суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
5. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу не мають права вживати спрощені заходи належної перевірки за наявності підозр, а також якщо діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом притаманні відповідні критерії ризику та/або індикатори підозрілості фінансових операцій. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснити переоцінку ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом та вжити заходів належної перевірки клієнта, пропорційних такому ризику.
6. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право отримувати від клієнта іншу інформацію при здійснені заходів спрощеної належної перевірки.
IX. Посилені заходи належної перевірки клієнта
1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим, згідно із статтею 12 Закону та з урахуванням особливостей, встановлених цим Положенням.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) та здійснити посилені заходи належної перевірки стосовно таких клієнтів:
( пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом другим згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
клієнтів, які є громадянами Російської Федерації та/або Республіки Білорусь (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;
( пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом третім згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
клієнтів, які є юридичними особами - резидентами Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;
( пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом четвертим згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
клієнтів, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни Російської Федерації та/або Республіки Білорусь (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;
( пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом п'ятим згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
клієнтів, засновником (учасником, акціонером) або власником яких прямо чи опосередковано через інші юридичні особи (трасти, інші подібні правові утворення) є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь;
( пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом шостим згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
клієнтів, щодо яких суб'єктом первинного фінансового моніторингу під час здійснення моніторингу фінансових операцій із застосуванням ризик-орієнтованого підходу за результатами перевірки джерела коштів встановлено, що джерело коштів, пов'язаних з фінансовою операцією такого клієнта, походить з Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;
( пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом сьомим згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
клієнтів, які здійснюють передачу (отримання) активів до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є Російська Федерація та/або Республіка Білорусь.
( пункт 1 розділу IX доповнено новим абзацом восьмим згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
2. Посилені заходи належної перевірки здійснюються суб'єктом первинного фінансового моніторингу до встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) під час проведення моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, та актуалізації суб'єктом первинного фінансового моніторингу даних щодо клієнта.
3. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу самостійно визначає та здійснює посилені заходи належної перевірки з метою мінімізації виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) із клієнтом, зокрема шляхом:
1) збільшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин;
2) збору додаткової інформації щодо клієнта, ділових відносин з ним.
4. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу обирає вид необхідного до вжиття заходу залежно від виявлених ризиків, притаманних діловим відносинам (фінансовій операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом, та що є пропорційним таким ризикам. Такими заходами, зокрема, можуть бути:
1) установлення осіб, які здійснюють прямий та/або непрямий вирішальний вплив шляхом володіння часткою, меншою, ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;
2) отримання додаткової інформації щодо клієнта шляхом пошуку інформації про нього у відкритих джерелах (наприклад, офіційних джерелах, публічних реєстрах, вебсайтах авторитетних видань);
3) з'ясування причин та обставин використання клієнтом складної структури власності та/або реєстрації в певній державі (юрисдикції);
4) з'ясування джерел статків (багатства) та/або джерел коштів, пов'язаних із фінансовими операціями, клієнта/кінцевого бенефіціарного власника клієнта;
5) збільшення частоти дій суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо актуалізації даних щодо клієнта;
6) перевірка наявності/чинності ліцензій, дозволів або наявності інформації щодо клієнта у відповідних реєстрах, якщо це є обов'язковим відповідно до вимог законодавства для провадження клієнтом відповідної діяльності;
7) отримання детальнішої інформації щодо мети та характеру встановлення ділових відносин, зокрема, якщо клієнтом є нерезидент;
8) пошук інформації у відкритих джерелах щодо наявності кримінальних проваджень стосовно клієнта, його представників, кінцевого бенефіціарного власника;
9) збільшення кількості та частоти здійснення відповідних перевірок стосовно фінансових операцій клієнта;
10) з'ясування наявності в клієнта юридичних та економічних зв'язків з іншими клієнтами суб'єкта первинного фінансового моніторингу (зокрема клієнтів, які мають спільного кінцевого бенефіціарного власника / керівника / представника з клієнтом) та їх суті/ролі в такій групі;
11) установлення обов'язковою вимогою отримання підтвердних документів/інформації щодо окремих фінансових операцій до проведення клієнтом такої фінансової операції;
12) отримання дозволу керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу на встановлення (підтримання) ділових відносин (проведення разової фінансової операції на значну суму без встановлення ділових відносин) з клієнтом;
13) отримання додаткового дозволу уповноваженого працівника/керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу на проведення окремих фінансових операцій в межах установлених ділових відносин.
5. Перелік, визначений у пункті 4 цього розділу, не є вичерпним. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу самостійно визначає види необхідних до вжиття суб'єктом первинного фінансового моніторингу заходів та обсяг необхідної додаткової інформації для здійснення посилених заходів щодо належної перевірки клієнта.
6. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин із клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:
1) є складними фінансовими операціями;
2) є незвично великими фінансовими операціями;
3) проведені в незвичний спосіб;
4) не мають очевидної економічної чи законної мети;
5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг суб'єкта первинного фінансового моніторингу, отриманої суб'єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним.
7. У разі виявлення суб'єктом первинного фінансового моніторингу фінансових операцій (їх сукупності), які є незвично великими фінансовими операціями для клієнта відповідно до наявної в суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про його фінансовий стан, суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-орієнтованих підходів має вжити заходів для з'ясування джерел коштів, пов'язаних із такими фінансовими операціями, достатніх для визначення наявності/відсутності в клієнта раціонально обґрунтованих фінансових можливостей для здійснення таких фінансових операцій.
8. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнта, який здійснює фінансові операції, учасниками яких є особи, що мають реєстрацію, місце проживання або місцезнаходження в Російській Федерації та/або в Республіці Білорусь, та/або в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, зокрема в частині здійснення аналізу наявних у суб'єкта первинного фінансового моніторингу документів, пов'язаних із виконанням такого зовнішньоекономічного договору щодо наявності/відсутності в них товарів подвійного використання.
( абзац перший пункту 8 розділу IX із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
Визначаючи факт наявності/відсутності товарів подвійного використання, суб'єкт первинного фінансового моніторингу використовує такі джерела:
1) відповідні Резолюції Ради Безпеки ООН;
2) Єдиний список товарів подвійного використання, затверджений у визначеному законодавством порядку Кабінетом Міністрів України.
За результатами здійснення такого аналізу суб'єкт первинного фінансового моніторингу має дійти висновку про наявність/відсутність підозр, що така фінансова операція може бути пов'язана із розповсюдженням зброї масового знищення та/або його фінансуванням.
9. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу документує проведення посилених заходів належної перевірки та прийняті рішення в спосіб, що дасть змогу йому продемонструвати їх належне здійснення та обґрунтованість, та зберігає відповідні документи та/або інформацію у справі клієнта протягом строків, визначених Законом, із дотриманням вимог, встановлених пунктом 15 розділу VI цього Положення.
( пункт 9 розділу IX із змінами внесеними згідно з рішенням  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 06.07.2023 р. № 745, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 27.07.2023 р. № 821 )
X. Віддалене встановлення ділових відносин
1. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу в разі віддаленого встановлення ділових відносин може здійснити верифікацію клієнта - фізичної особи та фізичної особи - представника клієнта також шляхом використання одного з нижченаведених способів:
( абзац перший пункту 1 розділу X із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового  ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
1) за допомогою Системи BankID Національного банку України (далі - Система BankID);
2) за процедурою верифікації, здійсненої суб'єктом первинного фінансового моніторингу у режимі відеотрансляції з дотриманням вимог, визначених у цьому розділі (далі - відеоверифікація);
3) отримання електронної копії е-паспорта / е-паспорта для виїзду за кордон / е-посвідки на постійне проживання / е-посвідки на тимчасове проживання, сформованої засобами Порталу Дія із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису "Дія.Підпис" ("Дія ID") особи та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія з відповідною кваліфікованою електронною позначкою часу, що відповідатиме даті здійснення суб'єктом первинного фінансового моніторингу верифікації особи;
( пункт 1 розділу Х доповнено підпунктом 3 згідно з рішенням  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
4) шляхом проведення фотофіксації особи, верифікація якої здійснюється, з власним ідентифікаційним документом (сторінки/сторони, що містить фото власника) таким чином, щоб фото зображення давали змогу однозначно розпізнати особу та деталі ідентифікаційного документа (включаючи фото та ідентифікаційні дані, що містяться на такій сторінці/стороні ідентифікаційного документа).
Вказаний в підпункті 4 пункту 1 цього розділу спосіб дистанційної верифікації може використовуватись суб'єктом первинного фінансового моніторингу лише під час встановлення ділових відносин з нерезидентами.
( пункт 1 розділу Х доповнено підпунктом 4 згідно з рішенням  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
2. Ідентифікація та верифікація клієнта - фізичної особи та фізичної особи - представника клієнта за допомогою Системи BankID здійснюється суб'єктом первинного фінансового моніторингу в такому порядку:
( абзац перший пункту 2 розділу X із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового  ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
отримати ідентифікаційні дані такої фізичної особи за допомогою засобів Системи BankID;
отримати від фізичної особи копію ідентифікаційного документа (копії сторінок ідентифікаційного документа, що містять ідентифікаційні дані), на яку накладений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, клієнта - фізичної особи/фізичної особи - представника клієнта;
( абзац третій пункту 2 розділу X із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового  ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
здійснити перевірку ідентифікаційних даних, що містяться в копії ідентифікаційного документа, кваліфікованому електронному підписі та файлі, отриманому за допомогою Системи BankID від банку, що є абонентом-ідентифікатором, на їх відповідність.
3. Процедура здійснення верифікації в режимі відеотрансляції може використовуватись суб'єктом первинного фінансового моніторингу для клієнтів - фізичних осіб та фізичних осіб - представників клієнтів, які є резидентами або нерезидентами, які зареєстровані в державі, що є членом Європейського Союзу та/або членом Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), крім Російської Федерації, за винятком громадян Російської Федерації, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року.
( пункт 3 розділу X із змінами, внесеними згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323, пункт 3 розділу X у редакції рішення Національної  комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
4. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу несе відповідальність за здійснення належної перевірки своїх клієнтів (представників клієнтів) відповідно до вимог законодавства України у сфері протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму, незважаючи на використання/невикористання ним третіх осіб для здійснення ідентифікації та верифікації.
5. Відеоверифікація, здійснена суб'єктом первинного фінансового моніторингу з дотриманням вимог, визначених у цьому розділі, прирівнюється до верифікації, здійсненої в особистій присутності особи.
6. Працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу, який забезпечує проведення відеоверифікації (далі - уповноважений працівник), під час здійснення відеоверифікації має перебувати в приміщенні, в якому забезпечені умови для отримання якісної аудіовізуальної інформації (зокрема обмежено рух інших осіб у зоні видимості камери та сторонній шум).
Відеоверифікація має відбуватися таким чином, щоб унеможливити спостереження за цим процесом іншими клієнтами суб'єкта первинного фінансового моніторингу, будь-якими третіми сторонніми особами.
7. Під час здійснення відеоверифікації обмін аудіовізуальною інформацією між уповноваженим працівником та особою, верифікація якої здійснюється, повинен відбуватися із забезпеченням цілісності та конфіденційності інформації, що передається.
8. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний отримати чітку та однозначну згоду особи на проведення відеоверифікації перед початком такої процедури (у тому числі на фотофіксацію особи та/або екрану із її зображенням, та відповідних документів, що пред'являються нею). Запис відеоверифікації також має містити факт надання такої згоди.
9. Відеоверифікація повинна здійснюватись у режимі реального часу та не перериватись. У разі переривання з будь-яких причин відеоверифікація повинна бути здійснена повторно в повному обсязі.
10. Якість аудіовізуальної інформації (зображення та звуку під час відеотрансляції) має бути достатньою для однозначного розпізнавання особи та змісту спілкування між уповноваженим працівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу та особою, а також проведених уповноваженим працівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу перевірок відповідних інформативних та захисних елементів зображення документів, що містять ідентифікаційні дані особи (зокрема захисної сітки, мікротексту).
11. Під час розроблення порядку здійснення відеоверифікації суб'єкт первинного фінансового моніторингу має передбачити різні варіанти спілкування уповноваженого працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу та особи, які мають відрізнятися принаймні послідовністю та/або переліком питань.
Запис процесу відеоверифікації має містити частину, де особа, верифікація якої здійснюється, озвучує інформацію про номер та серію (за наявності) ідентифікаційного документа та контактний номер телефону для спілкування з суб'єктом первинного фінансового моніторингу (фінансовий номер телефону).
12. Під час відеоверифікації суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснює фотофіксацію:
1) особи, верифікація якої здійснюється;
2) особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника.
Фотофіксація забезпечується суб'єктом первинного фінансового моніторингу таким чином, щоб фотозображення давали змогу однозначно розпізнати особу та деталі ідентифікаційного документа (зокрема фото, ідентифікаційні дані, що містяться на такій сторінці ідентифікаційного документа).
13. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує здійснення під час відеоверифікації принаймні таких перевірок ідентифікаційного документа (зокрема шляхом використання спеціальних програмних модулів):
1) на предмет ознак пошкодження, підробки (зокрема того, що в цей документ не вклеєно фото, що відповідні елементи, текст, розмір символів та проміжків між ними розміщені належним чином);
2) приналежності наданого документа фізичній особі, верифікація якої здійснюється (візуальна перевірка відповідності обличчя особи);
3) логічні перевірки інформації, що містить документ такого типу, з метою виявлення ознак підробки (зокрема дати видачі документа, дати закінчення строку його дії, органу, що видав документ, машинозчитуваної інформації);
4) переконатись, що наданий документ містить ті захисні елементи, які повинен мати документ такого типу та які можна виявити під час візуального огляду при природному освітленні, після чого здійснити перевірку цих захисних елементів.
З метою перевірки захисних елементів документа (зокрема оптико-перемінної фарби, 3D-ефекту, анімаційного ефекту, голографічної стрічки) уповноважений працівник надає відповідні інструкції особі, верифікація якої здійснюється, щодо виконання додаткових дій з документом перед камерою (зокрема повернути свій документ під різними кутами горизонтально та вертикально).
14. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право під час відеоверифікації не здійснювати перевірки захисних елементів ідентифікаційного документа, якщо суб'єктом первинного фінансового моніторингу забезпечено процедуру зчитування з безконтактного електронного носія, імплантованого до цього документа, ідентифікаційних даних особи та проведено принаймні їх пасивну автентифікацію відповідно до пункту 5.1 частини одинадцятої IKAO Doc 9303 зі збереженням протоколу проведеної пасивної автентифікації.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу самостійно визначає програмні/програмно-апаратні засоби, за допомогою яких дистанційно здійснюється зчитування ідентифікаційних даних особи та проводиться їх пасивна автентифікація. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний забезпечити захищений канал обміну даними між зазначеними програмними/програмно-апаратними засобами та комп'ютером уповноваженого працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу під час здійснення зчитування ідентифікаційних даних.
15. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу самостійно у своїх внутрішніх документах визначає перелік ідентифікаційних документів, що приймаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу для верифікації особи під час відеоверифікації. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу визначає такий перелік на основі ризик-орієнтованого підходу, враховуючи наявність відповідних власних ресурсів, засобів (у тому числі програмних) для здійснення перевірки відповідних типів документів на предмет виявлення ознак, що можуть свідчити про їх можливу підробку або фальсифікацію.
16. Якщо вищезазначений перелік ідентифікаційних документів суб'єкта первинного фінансового моніторингу включає документи, які виготовлені у формі книжечки та не містять безконтактного електронного носія, то суб'єкт первинного фінансового моніторингу додатково забезпечує вжиття заходів, які дадуть змогу мінімізувати ризики відмивання коштів/фінансування тероризму, та принаймні один із нижченаведених заходів:
1) отримання через Систему BankID Національного банку України інформації щодо ідентифікаційних даних особи та забезпечення співставлення (порівняння) цих даних;
2) отримання від особи, верифікація якої здійснюється, іншого(их) документа(ів), що посвідчує(ють) його особу, перевірку якого(их) суб'єкт первинного фінансового моніторингу може здійснити на предмет наявності ознак пошкодження, підробки та забезпечення співставлення (порівняння) даних.
3) встановлення обов'язковою умовою здійснення першої операції на суму від 1 гривні з переказу фізичною особою коштів з власного рахунку, відкритого в банку України, на рахунок суб'єкта первинного фінансового моніторингу за умови, що такий переказ супроводжується даними платника (принаймні прізвище, ініціали), що співпадають з ідентифікаційними даними особи.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу може не здійснювати заходів, зазначених у цьому пункті, якщо він забезпечив успішну перевірку ідентичності ідентифікаційних даних особи за допомогою даних, що містяться в кваліфікованому електронному підписі, який клієнт (представник клієнта) наклав на документ щодо встановлення ділових відносин з суб'єктом первинного фінансового моніторингу, зокрема, внутрішні документи, визначені суб'єктом первинного фінансового моніторингу, інший документ, поданий клієнтом або його представником суб'єкту первинного фінансового моніторингу до встановлення ділових відносин).
17. Уповноважений працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу під час здійснення відеоверифікації має пересвідчитися в тому, що немає ознак тиску/впливу на особу, верифікація якої здійснюється, третьою особою. У разі наявності ознак такого тиску працівник має детальніше розпитати особу про мету встановлення ділових відносин для зниження ризику подальших шахрайських дій за допомогою соціальної інженерії.
18. У разі наявності ознак підозрілої поведінки особи, верифікація якої здійснюється, уповноважений працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу має задати додаткові (у тому числі непрямі) питання на знання власних ідентифікаційних даних.
19. Іншу інформацію, необхідну суб'єкту первинного фінансового моніторингу для здійснення належної перевірки клієнта, суб'єкт первинного фінансового моніторингу може отримати:
1) зі слів клієнта (отримання відповідей на запитання уповноваженого працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу) під час відеоверифікації;
2) у формі заповненого документа, визначеного суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів суб'єкта первинного фінансового моніторингу, на який накладено електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, клієнта (представника клієнта);
( підпункт 2 пункту 19 розділу X із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового  ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
3) з попередньо заповнених клієнтом на сайті документів, визначених суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів суб'єкта, на сайті або у застосунку суб'єкта первинного фінансового моніторингу. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу належним чином документує факт надання клієнтом відповідної інформації.
20. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу під час розроблення порядку здійснення відеоверифікації має передбачати завершальним етапом коректне введення особою, верифікація якої здійснюється пароля, який суб'єкт первинного фінансового моніторингу надсилає цій особі на озвучений під час відеоверифікації особою номер телефону.
21. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує захист інформації, яка отримується/створюється ним під час відеоверифікації клієнта (представника клієнта), відповідно до вимог законодавства України.
22. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу не може використовувати результати відеоверифікації у разі:
1) якщо здійснений процес відеоверифікації не відповідає вимогам, установленим у Положенні;
2) наявності сумнівів щодо чинності (дійсності) ідентифікаційного документа особи, які не спростовані;
3) наявності ознак того, що на клієнта (представника клієнта) чиниться вплив з боку третьої особи.
23. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний фіксувати результати всіх перевірок, передбачених цим Положенням та внутрішніми документами суб'єкта первинного фінансового моніторингу, здійснених уповноваженим працівником суб'єкта первинного фінансового моніторингу та/або програмними засобами суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
( пункт 23 розділу X у редакції рішення Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
24. Уповноважений працівник суб'єкта первинного фінансового моніторингу накладає кваліфікований електронний підпис на отримані від клієнта (представника клієнта) електронні копії документів, на підставі яких здійснена відеоверифікація його особи.
25. Усі документи та інформація щодо процесу відеоверифікації, зокрема файли із записом процесу відеоверифікації, електронні документи, отримані суб'єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта), інші документи, що фіксують факти проведення відповідних перевірок, передбачених у Положенні та внутрішніх документах суб'єкта первинного фінансового моніторингу, зберігаються у справі клієнта протягом визначених законодавством України строків.
Такі документи та інформація зберігається із дотриманням вимог, встановлених пунктом 15 розділу VI цього Положення.
( пункт 25 розділу X доповнено абзацом другим згідно з   рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 06.07.2023 р. № 745, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 27.07.2023 р. № 821 )
XI. Порядок здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів
1. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу мають право доручати агентам - фізичним або юридичним особам на підставі договору доручення про надання таких послуг, який укладається з суб'єктом первинного фінансового моніторингу, здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
( пункт 1 розділу XI у редакції рішення Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
2. Агенти здійснюють ідентифікацію та верифікацію клієнтів суб'єкта первинного фінансового моніторингу в порядку, визначеному внутрішніми документами суб'єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням вимог та обмежень, установлених Законом та цим Положенням.
3. Агенти - фізичні особи та працівники агента - юридичної особи повинні брати участь в освітньо-практичних заходах відповідно до Порядку підготовки персоналу (працівників) суб'єкта первинного фінансового моніторингу, що підтверджується їх підписами.
( пункт 3 розділу XI у редакції рішень Національної  комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323, від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
4. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу до прийняття рішення щодо співробітництва з відповідним агентом повинен здійснити попередній аналіз його надійності в порядку, визначеному внутрішніми документами. Метою такого аналізу є виявлення та оцінка суб'єктом первинного фінансового моніторингу ризиків, пов'язаних із майбутнім співробітництвом, а саме можливістю суб'єкта первинного фінансового моніторингу виконувати законодавство України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, використовуючи такого агента.
( абзац перший пункту 4 розділу XI із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
Інформація щодо здійсненого аналізу надійності агента повинна зберігатись у суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
( пункт 4  розділу XI доповнено абзацом згідно з рішенням  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
5. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення аналізу надійності агента зокрема має з'ясувати таке:
1) наявність/відсутність фізичної особи-агента або керівника агента - юридичної особи в переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності, або осіб, стосовно яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції";
2) наявність/відсутність судимості у фізичної особи - агента або керівника агента - юридичної особи, яка не погашена та не знята в установленому законодавством порядку, за злочини, передбачені в розділах I, VI, VII, IX, XVI, XVII, XX Особливої частини Кримінального кодексу України;
( підпункт 2 пункту 5 розділу XI у редакції рішення Національної  комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
3) наявність/відсутність обмежень/заборон щодо права займатися агенту певною діяльністю згідно з вироком суду, що триває, до погашення або зняття судимості;
4) чи перебуває агент-юридична особа у стадії ліквідації (припинення діяльності) та/або чи було порушено проти нього справу про банкрутство;
5) чи була/був відповідна фізична особа - агент/керівник агента - юридичної особи звільнена/звільнений за статтями 40 (пункти 7, 8 частини першої цієї статті), 41 (крім пунктів 4, 5 частини першої цієї статті) Кодексу законів про працю України (протягом останніх п'яти років);
6) чи була особа принаймні протягом останніх семи років об'єктом застосування заходів впливу за порушення вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
7) наявність/відсутність іншої негативної інформації у відкритих джерелах щодо такого агента;
8) чи не є державою проживання (перебування, реєстрації) учасників та/або кінцевого бенефіціарного власника держава (територія): віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон; Російська Федерація; Республіка Білорусь; територія, визначена Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
( підпункт 8 пункту 5 розділу XI у редакції рішення Національної  комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )( пункт 5 розділу XI у редакції рішення Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 18.10.2022 р. № 1254, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 07.11.2022 р. № 1323 )
6. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу за результатами здійсненого аналізу складає обґрунтований висновок щодо можливості співробітництва з відповідним агентом, ураховуючи виявлені ризики та їх прийнятність/неприйнятність для суб'єкта первинного фінансового моніторингу, що підписується відповідальним працівником. Оригінали документів, на підставі яких був здійснений аналіз надійності агента, або їх копії повинні зберігатись у суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
7. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу у разі прийняття рішення щодо можливості співробітництва з відповідним агентом укладає з цим агентом письмовий договір, який має містити зокрема такі положення:
1) обов'язок агента передати суб'єкту первинного фінансового моніторингу всю інформацію/документи (уключаючи їхні копії), що стосуються ідентифікації та верифікації клієнтів, здійснення ідентифікації та верифікації яких забезпечив такий агент;
2) порядок і строки надання агентом суб'єкту первинного фінансового моніторингу відповідної інформації та документів;
3) обов'язок агента забезпечити захист інформації з обмеженим доступом, у тому числі персональних даних клієнтів, та відповідальність агента за їх розголошення згідно із законодавством України;
4) обов'язок агента забезпечити технічну спроможність здійснення ним ідентифікації та верифікації на належному рівні (зокрема наявність комп'ютерної техніки, відповідного програмного забезпечення, комунікаційних засобів, захищеність електронних систем);
5) права сторін щодо відмови від співробітництва, у тому числі випадки, в яких суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право розірвати договір в односторонньому порядку (зокрема у разі встановлення ним фактів подання агентом недостовірної або неповної інформації під час здійснення ним аналізу надійності агента).
8. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу постійно забезпечує проведення навчальних заходів для агентів (працівників агента) з метою підтримання належного рівня їхніх знань щодо вимог до процедури ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує документування факту проведення навчальних заходів, їхнього змісту і переліку агентів (працівників агента), які пройшли відповідне навчання.
( пункт 8 розділу XI із змінами, внесеними згідно з рішенням  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
9. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний ознайомити агентів (працівників агента) із вимогами внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, що стосуються здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів, у такому порядку:
( абзац перший пункту 9 розділу XI із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
1) до початку виконання агентом (працівником агента) своїх обов'язків;
( підпункт 1 пункту 9 розділу XI із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
2) не пізніше п'яти робочих днів із дати затвердження, унесення змін до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу, що стосуються процедур здійснення ідентифікації та верифікації.
10. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний достроково припинити відносини з агентом (із розірванням укладеного з агентом договору доручення) у разі:
( абзац перший пункту 10 розділу XI із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
1) установлення фактів подання агентом суб'єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної або неповної інформації;
2) виявлення фактів порушень агентом умов договору/неналежного виконання агентом обов'язків щодо здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів;
( підпункт 2 пункту 10 розділу XI із змінами, внесеними згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )
3) невідповідності вимогам, встановленим пунктом 5 цього розділу, що виникла після укладання з агентом договору доручення.
( пункт 10 розділу XI доповнено підпунктом 3 згідно з  рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку  від 02.05.2023 р. № 485, враховуючи зміни, внесені рішенням Національної комісії з  цінних паперів та фондового ринку від 24.05.2023 р. № 560 )