Зону робіт із завантаження та розвантаження молольних тіл необхідно відгородити, роботи виконувати технологічним персоналом за бирковою системою, а ремонтним персоналом - за нарядом--допуском.
23. Під час навантаження куль у контейнери місце навантаження необхідно обгородити та вивісити плакат "Небезпечно!". Контейнери необхідно завантажувати кулями на 100 мм нижче бортів.
24. Внутрішній огляд кульового млина необхідно проводити тільки після провітрювання його робочого простору. Цю роботу необхідно виконувати не менше як двома працівниками, при цьому не дозволяється застосовувати відкритий вогонь.
25. Корпуси струминних млинів, що працюють з підсушенням матеріалу, а також трубопроводи для подачі теплоносія у млини повинні бути добре теплоізольовані, температура на їхній зовнішній поверхні не повинна перевищувати 43 °C.
26. Усі роботи на корпусі млина необхідно проводити з майданчиків, обладнаних поручнями згідно з пункту 1 глави 8 розділу VI цих Вимог.
27. Відкручувати гайки кришки люка або ослабляти їх, коли млин перебуває у положенні люком униз, а також закріпляти болти кожуха завиткового живильника під час ходу млина не дозволяється.
28. Для запобігання довільному прокручуванню зупиненого млина його привод повинен бути обладнаний гальмівним пристроєм. Млин необхідно зупиняти у верхньому положенні люків.
29. Ширина проходів між паралельно встановленими млинами повинна бути не менше ніж 1,2 м. За відсутності проходів з торців суміжних млинів повинні бути встановлені огородження висотою не менше ніж 1 м. Улаштовувати проходи під млинами, встановленими на висоті, не дозволяється.
30. Бігуни мокрого помелу необхідно огороджувати по периметру чаші суцільним металевим огородженням заввишки не менше ніж 1,5 м. Огородження повинно бути міцне та надійно закріп-лене. В огородженні необхідно влаштовувати дверці, зблоковані з пусковим пристроєм бігунів.
31. Бігуни сухого помелу повинні бути обладнані герметичним кожухом, приєднаним до аспіраційної установки, та мати блокування, що запобігає пуску бігунів при знятому кожусі. Для нагляду за роботою бігунів у кожусі повинні бути засклені вікна. Завантажувальні дверці необхідно герметизувати та зблоковувати з пусковим пристроєм бігунів.
32. Перед пуском бігунів необхідно переконатися у відсутності людей усередині кожуха та в приямку, перевірити надійність кріплення котків, напрямних скребків та інших деталей.
33. Приямки помольних бігунів повинні бути обладнані захисними засобами по периметру у вигляді поручнів заввишки не менше ніж 1 м і сходами.
У приямку бігунів повинен бути встановлений аварійний вимикач приводу.
34. Ширина проходу між бігунами повинна бути не менше ніж 1,2 м.
35. Автоматичний відбір проб сипких матеріалів необхідно проводити з розвантажувального жолоба помольних бігунів.
36. Грохоти необхідно встановлювати в окремих приміщеннях або герметичних, звукоізольованих камерах.
Під час роботи грохота вхід у камери не дозволяється.
37. На всю ширину завантажувальних і розвантажувальних воронок грохотів повинні бути встановлені захисні екрани, що запобігають викидам шматків матеріалу.
38. Перед запуском грохотів у роботу необхідно перевірити всі кріплення, звертаючи особливу увагу на кріплення не зрівноважених дебалансних вантажів.
39. Шурування у випускних отворах живильників, що подають матеріал на грохот, у завантажувальних і розвантажувальних воронках під час роботи живильників і грохотів дозволяється лише за наявності спеціальних шурувальних отворів.
40. На ситах плоских грохотів необхідно встановлювати борти, що запобігають викиду матеріалу на майданчик обслуговування.
41. Для запобігання просипу та вибиванню пилу у виробниче приміщення під час роботи грохота з’єднання кожуха барабанного грохота з жолобами та бункерами повинні бути ущільнені.
42. Очищати розвантажувальні воронки грохотів вручну і спускати працівників у розвантажувальні воронки дозволяється в разі дотримання вимог пунктів 21–26 глави 5 розділу IX цих Вимог.
XI. Загальні вимоги до застосування кисню, азоту та аргону
1. Загальні положення
1. Подача газоподібних продуктів розділення повітря до металургійних агрегатів повинна бути централізована та здійснюватися по трубопроводах від повітророздільних установок, регулювальних пунктів, реципієнтів, газифікаторів, а за їх відсутності - від розрядних колекторів з балонами.
2. Допускається подача продуктів розділення повітря з балона через редуктор безпосередньо біля місць їх використання. Балон повинен стійко встановлюватися не ближче ніж 10 м від джерел теплового випромінювання і відкритого вогню та бути захищеним від теплового впливу. При цьому кількість встановлених балонів визначається інструкцією, затвердженою роботодавцем.
3. Трубопроводи подачі продуктів розділення повітря до металургійних агрегатів повинні бути розташовані в місцях, що виключають можливість потрапляння на них розплавлених продуктів плавки.
4. Запірну та регулювальну арматуру на трубопроводах продуктів розділення повітря необхідно розташовувати в зручних і безпечних місцях.
5. Використання запірної арматури, що встановлена на технологічних трубопроводах як регулювальна, а регулювальної як запірної, не дозволяється.
6. Експлуатація устаткування та трубопроводів у разі витікання продуктів розділення повітря через нещільності в арматурі або з інших причин не дозволяється.
7. Проводити ремонт устаткування, а також трубопроводів продуктів розділення повітря, що перебувають під тиском, не дозволяється.
8. Організацію ремонтних робіт на устаткуванні та трубопроводах продуктів розділення повітря необхідно здійснювати відповідно до вимог цих Вимог.
9. Відігрівання трубопроводів і арматури необхідно проводити гарячим повітрям, парою або гарячою водою.
10. Розрядний колектор продуктів розділення повітря повинен бути розташований у спеціально обладнаному місці.
11. Балони з продуктами розділення повітря у розрядному колекторі повинні бути стійко закріплені. Випускати продукти розділення повітря з балона безпосередньо в трубопроводи, що транспортують їх до місця використання, необхідно через редуктор. На камеру низького тиску редуктора встановлюють манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозвільний тиск у місці використання газу. Використання продуктів розділення повітря з несправним редуктором або манометром не дозволяється.
12. У приміщеннях, що призначені для розміщення вузлів регулювання та розподілу продуктів розділення повітря, розрядних колекторів тощо, необхідно контролювати вміст кисню у повітрі приміщення.
Періодичність контролю визначається затвердженим роботодавцем графіком. Доступ обслуговувального персоналу в зазначені приміщення повинен бути обмежений.
Приміщення повинні бути обладнані відповідними знаками безпеки.
2. Вимоги безпеки під час застосування кисню
1. Розміщувати кисневу арматуру в приміщеннях щитів керування технологічними агрегатами не дозволяється.
2. Кисневе устаткування, киснепроводи та арматура перед їх монтажем і встановленням повинні бути знежирені у разі перевищення норм жирових забруднень на їх поверхнях. Арматура не підлягає знежиренню перед монтажем, якщо її знежирення було проведено на заводі-виготовлювачі, що підтверджено супровідними документами.
3. Киснепроводи, що прокладені в зоні підвищеної температури або інтенсивного тепловипромінювання, повинні бути теплоізольовані.
4. Методи та періодичність знежирення устаткування повинні бути визначені у актах з охорони праці, що діють у межах підприємства.
Використовувати для знежирення устаткування та трубопроводів чотирихлористий вуглець не дозволяється.
5. Киснепроводи, арматуру та кисневе устаткування необхідно захищати від потрапляння на них мастил, жирів та інших горючих речовин.
6. На киснепроводах не дозволяється застосовувати арматуру зі сплавів на основі титану.
7. Розбирати вентилі та змінювати ущільнювальні елементи вентилів кисневих балонів у цехах, що їх використовують, не дозволяється.
8. Перевірку щільності киснепроводів (рукавів) і арматури необхідно проводити мильним розчином не менше ніж один раз на півроку із записом результатів перевірки у спеціальному журналі.
Перевіряти щільність за допомогою вогню або тліючих предметів не дозволяється.
9. Випробування киснепроводів на міцність для виявлення витікань необхідно проводити гідравлічним способом пробним тиском, що становить 1,25 робочого тиску. Для киснепроводів, що працюють під тиском не більше 1,6 МПа (16 кгс/см), що змонтовані на опорах і не розраховані на навантаження під час заповнення киснепроводів водою, допускається проведення пневматичних випробувань на міцність.
10. Киснепроводи необхідно заземлювати при вводі в будівлі цехів і при виводі з них на контур заземлення цехових електроустановок.
У місцях фланцевих з’єднань повинні бути встановлені постійні струмопровідні перемички.
11. Киснепровід, що підлягає ремонту, необхідно відключити від діючих киснепроводів і продути повітрям, азотом або парою до зменшення вмісту кисню в ньому не більше ніж 23 % (об’ємних), що необхідно контролювати дворазовим аналізом.
Проводити продування киснепроводів повітрям від поршневих компресорів не дозволяється.
12. Роботи з ремонту киснепроводів і кисневих пристроїв необхідно виконувати не менше ніж двома особами за нарядом-допуском.
У приміщенні для персоналу, який обслуговує кисневе господарство, повинні бути умивальник, мило та рушник.
13. Вогневі роботи на киснепроводах і кисневому устаткуванні необхідно проводити відповідно до вимог пункту 22 глави 1 розділу XIII цих Вимог.
14. Відкриття та закриття арматури, встановленої на киснепроводах, необхідно проводити повільно, не допускаючи різких змін параметрів і великих швидкостей руху кисню по трубопроводу для запобігання займанню киснепроводу або окремих його елементів.
15. Інструмент, що застосовується для обслуговування киснепроводів і кисневих пристроїв, повинен бути обміднений, знежирений і помічений блакитною смугою.
16. Кисневе устаткування фарбують у блакитний колір або наносять смугу блакитного кольору.
На кисневому устаткуванні, за винятком ЗІЗ, повинен бути напис "Кисень! Небезпечно!". Напис необхідно наносити чорною фарбою на блакитному фоні або блакитною фарбою на будь-якому фоні.
17. У приміщеннях, де розташовані кисневі пристрої, палити та користуватися відкритим вогнем не дозволяється.
18. Руки, спецодяг, спецвзуття та рукавиці персоналу, який обслуговує киснепроводи та кисневі пристрої, не повинні бути забруднені мастилом. Палити та підходити до відкритого вогню після закінчення роботи дозволяється тільки після провітрювання одягу. Вішати одяг на фланці або вентилі киснепроводів не дозволяється.
19. У випадку займання киснепроводу або виникнення пожежі в районі його розташування киснепровід треба негайно відключити.
20. На гумових рукавах не можна допускати жирових, масляних забруднень, тріщин, розривів.
Металеві трубки для пропалювання повинні бути сухі та без слідів мастила. Мінімальна залишкова довжина трубки під час пропалювання повинна бути не менше ніж 1,5–2 м.
Кріплення рукавів до штуцерів, а також до трубок необхідно виконувати спеціальними затискачами, що унеможливлюють їх зрив.
21. У разі відбору кисню з трубопроводу арматуру для приєднання рукавів необхідно розміщувати в металевій шафі з отворами або щілинами для вентиляції.
Дверці шаф під час роботи повинні бути відкриті. За відсутності працівника, який користується вентилем, шафу необхідно закривати на замок.
22. За відсутності на підприємствах кисневих станцій допускається застосування газоподібного кисню в балонах.
Для централізованої подачі кисню повинен бути влаштований розподільний пристрій (рампа), з якого кисень подається до місць його використання.
23. Киснева рампа повинна бути розташована на нульовій відмітці в окремому вогнестійкому приміщенні.
Приміщення рампи повинно бути обладнано вентиляцією, опаленням та освітленням. Палити та користуватися відкритим вогнем у приміщенні рампи не дозволяється.
24. Шланги (рукави), що застосовуються для підведення кисню до місць використання, повинні бути гнучкі.
25. Кисневі балони у приміщенні рампи необхідно встановлювати у спеціальні стояки, що виключають можливість їх падіння.
Редуктор рампи повинен бути розміщений поза стінкою приміщення, а загальний вентиль - у приміщенні рампи.
Редуктор необхідно періодично розбирати та прочищати.
26. Запас балонів необхідно зберігати на складах. Спільне зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими газами не дозволяється. Зберігати та транспортувати балони на підприємстві необхідно згідно з інструкцією, затвердженою роботодавцем.
27. Під час зберігання, транспортування та поводження з кисневими балонами необхідно виключити можливість забруднення їх мастилом.
Використання кисню з балонів з несправним редуктором або манометром не дозволяється.
28. Пристрій для приєднання кисневих рукавів (шлангів) під час ремонтних робіт повинен бути розташований у зручних і безпечних місцях.
29. Для обслуговувального персоналу, який працює у місцях, де можливе утворення підвищеної концентрації кисню, необхідно застосовувати одяг, виготовлений з гладких, компактних, не ворсистих тканих матеріалів з антистатичними домішками. Використання комбінованих тканин з штучного та натурального волокна не дозволяється.
3. Вимоги безпеки під час застосування азоту й аргону
1. До роботи на устаткуванні, що використовується у технологічному процесі, під час ведення якого застосовуються азот або аргон і в зоні якого проходять трубопроводи, заповнені цими газами, допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання за фахом і мають посвідчення на право експлуатації цього устаткування.
2. У кожному цеху, де встановлено устаткування з використанням аргону або азоту, необхідно призначати особу, відповідальну за безпечну експлуатацію аргоно- та азотопостачання.
3. Не дозволяються зміни в технологічних схемах, конструкції та режимі роботи зазначеного устаткування та трубопроводів без погодження з відділом головного енергетика.
4. На всі діючі та знов уведені в експлуатацію об’єкти, на яких використовуються азот чи аргон, повинні бути складені інструкції з безпечної експлуатації всіх видів устаткування та їх взаємодії і затверджені в установленому порядку. Інструкції необхідно розміщувати на робочих місцях і видавати обслуговувальному персоналу за особистим підписом.
5. Приміщення, де проводяться роботи з азотом чи аргоном і концентрація кисню в повітрі яких може знижуватися нижче 19 % за об’ємом, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
6. Конструкція систем продування азотних чи аргонових трубопроводів повинна виключати можливість надходження цих газів у приміщення.
7. Цеховою інструкцією з безпечного застосування азоту чи аргону повинен бути передбачений порядок дій персоналу під час первинного заповнення трубопроводу азотом чи аргоном або після його ремонту.
8. Крім загальноцехової схеми азото- та аргонопроводів повинні бути схеми азото- та аргонопостачання кожної дільниці та агрегату. Зазначені схеми повинні бути розміщені на робочих місцях обслуговувального персоналу.
9. На кожному підприємстві повинен бути складений перелік приміщень з технологічним устаткуванням, де вміст кисню за об’ємною часткою може бути менше ніж 19 % (в аварійній ситуації), із зазначенням видів і періодичності контролю, а також заходів з нормалізації повітря. Перелік цих місць повинен бути затверджений роботодавцем.
Ці приміщення повинні бути обладнані знаками безпеки.
10. Приміщення та місця, де можливе зниження концентрації кисню нижче 19 %, повинні бути забезпечені стаціонарними або переносними газоаналізаторами.
11. Прокладання трубопроводів газоподібного аргону в землі чи в траншеях і приямках не дозволяється.
12. Не дозволяється використовувати азот чи аргон не за призначенням.
13. Трубопроводи азоту та аргону не повинні перетинатися з іншими газопроводами, якщо це не передбачено проєктом.
14. Посудини газифікаторів та інші посудини з рідким азотом чи аргоном, що встановлені зовні будівель споживачів, треба розташовувати біля стін, що не мають отворів, на відстані 1 м від габаритів посудини.
Віконні отвори на відстані 6 м в кожний бік і на 3 м вгору від габаритів посудин не повинні мати елементів, що відкриваються. Зазначені вимоги не поширюються на посудини, у яких розняття зливоналивних пристроїв розташовані від стіни будови більше ніж на 9 м.
15. Перевірку щільності азото- та аргонопроводів необхідно проводити щомісяця. Перевірку щільності газопроводів і арматури необхідно здійснювати омилюванням, а за допомогою переносного газоаналізатора проводити контроль вмісту кисню у приміщенні.
16. Трубопровід азоту чи аргону може бути включений у роботу за наявності таких документів:
паспорта трубопроводу;
актів випробувань трубопроводів на щільність і міцність;
актів приймання КВПіА;
схеми трубопроводів;
інструкції з безпечного застосування азоту чи аргону.
17. У разі виявлення витікання газу або розриву трубопроводу необхідно огородити небезпечну зону, вивести з неї працівників, відключити пошкоджену ділянку трубопроводу та після цього усунути витікання.
18. Газозапірна арматура повинна бути розміщена у шафі з дверцятами, що замикаються.
На арматурі та шафах повинні бути прикріплені плакати та зроблені написи "Аргон - небезпечно!", "Азот - небезпечно!".
19. Експлуатація системи азото- та аргонопостачання з витоками в арматурі фланцевих та інших з’єднань не дозволяється.
20. Не дозволяється усувати витоки у фланцевих з’єднаннях, якщо тиск у трубопроводі вищий за атмосферний.
21. З’єднувати трубопроводи за допомогою гнучкого шланга не дозволяється.
22. Під час з’єднання трубопроводу з робочим агрегатом, механізмом, приладом за допомогою гнучкого шланга необхідно перевірити робочий тиск у шлангу, який не повинен перевищувати максимально допустимий у трубопроводі.
До трубопроводу гнучкий шланг необхідно приєднувати через спеціальні штуцери з хомутами. На трубопроводі перед штуцером повинна бути встановлена відсікаюча арматура.
23. У закриті приміщення, де встановлено устаткування з використанням азоту чи аргону і де немає приладів контролю, дозволяється заходити тільки в разі, якщо працює вентилятор, після закінчення часу, що дає змогу провести триразовий обмін повітря.
Кнопка вмикання вентилятора повинна бути встановлена перед входом у приміщення, де можливий витік азоту чи аргону. Поряд з кнопкою повинна бути встановлена табличка з позначенням часу, протягом якого здійснюється триразовий обмін повітря.
24. Трубопроводи азоту та аргону після ремонтів і внесення змін у технологічну схему та конструкцію необхідно перевіряти гідравлічним або пневматичним випробуванням на щільність.
25. Виведення устаткування, що використовує азот чи аргон, і трубопроводів цих газів у ремонт і приймання їх з ремонту необхідно оформляти актом.
26. Ремонтні роботи в газонебезпечних місцях, де встановлено об’єкти, що використовують азот і аргон, необхідно виконувати за нарядом-допуском після проведення аналізу повітря в цих місцях на вміст кисню. В усіх цехах аналіз повинна проводити газорятувальна станція, у цехах кисневого виробництва - цехові лабораторії.
Починати роботу дозволяється тільки за вмісту кисню в повітрі, що аналізується, в межах 19–23 %.
27. Дільницю трубопроводу або агрегату, що ремонтується, необхідно відключити від системи, тиск знизити до атмосферного, на трубопроводі після арматури встановити заглушки. На арматурі необхідно вивісити плакати "Не відкривати! Працюють люди!".
28. Під час ремонту устаткування, трубопроводів, арматури необхідно контролювати вміст кисню в атмосфері, де проводяться роботи.
Періодичність проведення аналізів на вміст кисню повинна бути визначена у технологічній документації (інструкції) ремонту та зазначена в наряді-допуску.
29. За вмісту кисню в повітряному середовищі нижче за 19 % ремонтні роботи треба негайно припинити, а ремонтний персонал вивести в безпечну зону.
30. Під час встановлення та зняття заглушок контроль вмісту кисню необхідно здійснювати безперервно переносним автоматичним газоаналізатором із звуковою сигналізацією при зміні вмісту кисню вище за 21 % або нижче за 19 %.
XII. Електробезпека
1. Експлуатацію та ремонт електроустановок повинен здійснювати спеціально підготовлений електротехнічний персонал.
2. Усі працівники, які обслуговують електроустановки, повинні бути навчені способам надання першої долікарняної допомоги на випадок ураження електричним струмом.
3. Для кожної електроустановки повинні складатися експлуатаційні схеми нормального та аварійного режимів роботи. Усі зміни, що вносяться у схеми електричних з’єднань, необхідно зазначати у схемі з обов’язковим зазначенням, ким, коли та з якої причини внесено зміну. Експлуатаційні електричні схеми та зміни, що внесені в них, повинні затверджуватися посадовою особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства, підрозділу.
4. В електричних схемах повинен бути передбачений захист електроприймачів від перевантаження та коротких замикань.
5. Електроустаткування необхідно заземлювати.
6. Електроустаткування повинно підлягати періодичним технічним оглядам і ремонтам у строки, передбачені графіками, затвердженими роботодавцем.
7. Перелік робіт, що виконуються за ПОР, повинна визначати посадова особа, відповідальна за електрогосподарство, та затверджувати роботодавець.
8. Підключати відремонтоване устаткування до діючих мереж і агрегатів, комплексно випробовувати та переводити устаткування на робочий режим відповідно до регламенту та інструкцій підприємства повинен електротехнічний персонал на замовлення експлуатаційного персоналу.
9. Усі неізольовані струмоведучі частини електроустаткування, що встановлені поза електричними приміщеннями, повинні бути огороджені суцільними огорожами, зняття або відкриття яких можливе тільки за допомогою спеціальних ключів чи інструментів або ж необхідно підняти їх на недоступну та безпечну висоту.
10. У приміщеннях з підвищеним пиловиділенням електропроводку та електропускові пристрої необхідно виконувати з урахуванням вологого прибирання приміщень. У цих приміщеннях необхідно забезпечувати підпір повітря не менше ніж 50 Па. У разі неможливості організації підпору повітря електрообладнання необхідно застосовувати у пилонепроникному (пилозахищеному) виконанні.
В електромашинних приміщеннях необхідно прибирати пил з електроустаткування пилососом.
11. Для захисту працівників від ураження електричним струмом та забезпечення безперебійної роботи обладнання в умовах регулярного вологого прибирання приміщень шафи, пульти та пристрої керування (що виготовляються промисловістю у водонезахищеному виконанні) необхідно розміщувати в окремих приміщеннях.
У разі розміщення електроустаткування безпосередньо у виробничих приміщеннях повинні бути передбачені заходи із захисту їх від потрапляння вологи (захисні екрани, перегородки, підставки).
12. Електродвигуни, що встановлюються на відкритому повітрі та в приміщеннях, де можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин, що порушують природне охолодження, повинні мати виконання водо та пилозахищеність не менш ніж ІР 54.
Електродвигуни, що встановлюються у вологих або особливо вологих місцях, повинні мати виконання не нижче ІР54 та ізоляцію, розраховану на дію вологи та пилу.
Для електродвигунів, що встановлюються в приміщеннях з температурою повітря більше ніж плюс 40 °C, необхідно вживати заходів із запобігання можливості їх неприпустимого нагрівання.
13. На вході у виробниче приміщення повинен бути напис із зазначенням класу вибухонебезпечної та пожежонебезпечної зони.
14. Для живлення ручних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних необхідно застосовувати напругу не вище 50 В. За наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електричним струмом посилена тіснотою, незручним положенням працівника, зіткненням з великими металевими, заземленими поверхнями (наприклад, робота в барабанах, газоходах, топках, млинах, бункерах), для живлення ручних світильників необхідно застосовувати напругу не вище 12 В.
Не дозволяється користуватися автотрансформаторами як джерелом живлення світильників і електроінструменту напругою понад 50 В.
15. Штепсельні з’єднання (розетки, вилки), що використовуються на напругу 12 В і 50 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з’єднань, що призначені на напругу 127 В та 220 В.
16. Розміщення зварювального обладнання повинно забезпечувати безпечний і вільний доступ до нього.
17. У приміщеннях, де проводяться зварювальні роботи, не дозволяється зберігання легко-займистих матеріалів.
18. Електрозварювальні установки, що застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, у трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах тощо), повинні бути обладнані пристроями автоматичного вимкнення напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В з витримкою часу не більше ніж 1 с.
Дозволяється експлуатація зварювальних установок постійного струму без пристроїв автоматичного вимкнення напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В, якщо напруга їхнього холостого ходу не перевищує 60 В.
19. У пересувних зварювальних трансформаторах зворотний провід необхідно ізолювати так само, як і провід, що приєднаний до електродотримача.
Зварювальні установки на час їхнього переміщення необхідно від’єднувати від мережі.
20. Під час електрозварювальних робіт не дозволяється використовувати як зворотний провідник (провідники) мережі заземлення, а також металеві будівельні конструкції будівель і споруд, трубопроводів і технологічного устаткування.
XIII. Утримання, огляд, ремонт і очищення технологічного устаткування
1. Загальні вимоги безпеки
1. Приймання та здачу кожної зміни необхідно супроводжувати перевіркою:
справності устаткування;
наявності та стану огороджень, захисних блокувань, сигналізації, контрольно-вимірювальних приладів, заземлень, засобів пожежогасіння;
справності освітлення та вентиляційних установок.
Результати огляду необхідно заносити в журнал приймання та здачі зміни. Виявлені несправності необхідно усунути.
2. Капітальні та поточні ремонти основного устаткування необхідно проводити за розробленим і затвердженим ПОР. ПОР - це гарантійний документ, що містить об’єктивний виклад технологічного процесу ремонту, послідовність виконання затверджених ремонтних робіт з технічним рішенням, перелік і черговість організаційно-технічних заходів з безпечного їх проведення. Необхідність складання ПОР визначає уповноважена посадова особа підприємства за нормативними документами, затвердженими роботодавцем. ПОР повинні бути визначені особи, відповідальні за дотримання вимог безпеки, та заходи із забезпечення безпеки під час проведення ремонту, а також порядок і послідовність виконання ремонтних робіт.
3. ПОР повинен містити такі заходи із забезпечення безпечних умов праці як у період підготовки, так і під час проведення ремонту:
визначення ремонтної зони;
влаштування проїздів, проходів і переходів до об’єкта ремонту;
огородження небезпечних зон;
енергопостачання ремонтної зони;
забезпечення безпечної експлуатації будівельних машин;
забезпечення безпеки праці під час роботи у холодний період року та в інших особливих умовах;
водопостачання, у тому числі для пиття та протипожежних цілей;
влаштування складів і тимчасових санітарно-побутових будівель;
електричне освітлення території складів, проїздів, тимчасових будівель, робочих місць;
відключення існуючих і розведення тимчасових комунікацій;
підготовку та схеми влаштування запобіжних, вказівних і заборонних знаків безпеки.
4. На підприємстві повинен бути складений і затверджений роботодавцем перелік об’єктів і устаткування, ремонт яких необхідно проводити із застосуванням биркової системи, оформленням нарядів-допусків, а також ПОР.
5. Перед початком ремонтних, монтажних робіт усі працівники, зайняті на ремонті, повинні бути ознайомлені з ПОР і пройти інструктаж з охорони праці. Проведення інструктажу необхідно зареєструвати у журналі (картці). У разі зміни умов праці у період ремонту (монтажу) необхідно проводити повторний інструктаж.
Допуск працівників до роботи необхідно проводити тільки з дозволу керівника робіт.
6. У ПОР необхідно визначити зону ремонту та передбачити проходи до робочих місць, майстерень, а також до місць відпочинку працівників. За станом проходів і місць відпочинку протягом всього часу виконання ремонтних робіт повинен бути організований систематичний нагляд.
Зону ремонту необхідно огородити від діючого устаткування та комунікацій, забезпечити знаками безпеки, плакатами, сигнальними засобами та освітленням. Місця виконання ремонтних робіт і всі проходи повинні бути освітлені.
Сміття та відходи матеріалів повинні систематично прибиратися.
7. Щоденно перед початком роботи керівник робіт повинен перевірити наявність знаків безпеки, попереджувальних плакатів, стаціонарного та переносного освітлення на робочих місцях, справність інструменту, надійність кріплення підвісок, що знаходяться над робочим місцем, майданчиків, риштовань, перекриттів та інших пристроїв.
8. Ширина майданчиків для виконання ремонтних робіт повинна бути не менше ніж 0,8 м. Висота від підлоги майданчика до низу конструктивних елементів або ліній комунікацій, що виступають, повинна бути не менше ніж 2 м при регулярному, та не менше ніж 1,8 м - при нерегулярному пересуванні працюючих.
9. Для відпочинку працюючих повинні бути обладнані місця з кліматичними умовами.
10. Передачу устаткування у ремонт і прийняття його з ремонту необхідно проводити згідно з вимогами пункту 4 глави 1 розділу XIII цих Вимог.
11. Складування та зберігання устаткування, металоконструкцій і матеріалів необхідно проводити на спеціальних майданчиках. Між штабелями на складах повинні бути передбачені проходи завширшки не менше ніж 1 м і проїзди, ширина яких залежить від габаритів транспортних засобів і вантажно-розвантажувальних механізмів. Висота штабеля для вогнетривких виробів не повинна перевищувати 1,7 м.
12. Зупинка устаткування, агрегатів, апаратів і комунікацій для внутрішнього огляду, очищення та ремонту, а також їх пуск необхідно проводити з дотриманням вимог інструкцій, затверджених роботодавцем.
13. Зупинене для внутрішнього огляду, очищення або ремонту устаткування (агрегати, апарати, комунікації) необхідно відключити від парових, водяних і технологічних трубопроводів, газоходів і джерел постачання електроенергії. На всіх трубопроводах повинні бути встановлені заглушки. Устаткування, агрегати, апарати та комунікації необхідно розвантажити від технологічних матеріалів.
14. Перед ремонтом устаткування повинна бути відключена подача електроенергії, електросхеми розібрані, а на пусковому обладнанні або рукоятках рубильників вивішений плакат "Не вмикати! Працюють люди!". Знімати попереджувальний, заборонний плакати та включати устаткування та трубопроводи в роботу можна тільки з дозволу відповідального керівника робіт. Під час виконання ремонтних робіт необхідно застосовувати биркову систему.
Допуск людей у зону ремонту без захисних касок не дозволяється.
15. Агрегати, апарати та комунікації, що містять в собі в робочому режимі токсичні та вибухонебезпечні гази, пари та пил, перед початком ремонтних робіт необхідно продути, зробити аналіз повітряного середовища на вміст шкідливих та небезпечних речовин. Контрольні аналізи повітря необхідно проводити періодично під час ремонту.
16. Заглушки, що встановлюються на трубопроводах, повинні мати хвостовики, що виступають за межі фланців. На хвостовику необхідно зазначити тиск, на який розрахована заглушка, та номер заглушки.
17. Ремонт, регулювання приладів і засобів автоматизації повинні виконувати тільки працівники служби контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації.
18. На устаткуванні та трубопроводах, що перебувають у ремонті, обстеженні або очищенні, необхідно вивішувати попереджувальні плакати "Устаткування у ремонті", "Трубопровід у ремонті". Знімати попереджувальний плакат і включати устаткування або трубопроводи в роботу можна тільки з дозволу відповідального керівника ремонтних робіт.
19. Усі роботи, що пов’язані з ремонтом, необхідно виконувати під керівництвом і наглядом відповідальних осіб, призначених роботодавцем.
20. Проведення ремонтних робіт всередині нагрітого устаткування, газоводів і лежаків дозволяється лише після провітрювання та у відповідних ЗІЗОД.
21. Проведення ремонтних робіт, що будуть виконуватися біля діючих ліній електропередач і підземних комунікацій, необхідно попередньо узгодити з відповідними службами та організаціями, що їх експлуатують, з розробкою заходів, що забезпечують безпеку під час виконання робіт на цих дільницях.
22. Виконання робіт, де можуть з’явитися шкідливі гази, дозволяється за спеціальним допуском у присутності чергового газорятувальника з використанням ЗІЗОД.
У разі виявлення підвищених концентрацій шкідливих домішок у повітрі на дільниці проведення ремонтних робіт усі працюючі на цій дільниці повинні бути виведені в безпечні місця.
23. Під час виконання ремонтних робіт на висоті необхідно забезпечувати безпечний доступ до місця роботи влаштуванням драбин, риштувань, підвісних майданчиків та колисок.
У разі виконання робіт на висоті в два або більше ярусів між ними повинні бути влаштовані міцні перекриття. Під час виконання робіт на висоті без риштувань або колисок необхідно застосовувати запобіжні пояси.
Риштування, драбини, підвісні майданчики та колиски після спорудження повинні бути прийняті спеціальною комісією з оформленням акта прийняття.
24. Під час виконання робіт на висоті із застосуванням запобіжних поясів місце закріплення ланцюга (мотузки) пояса повинно бути зазначене відповідальним керівником робіт (виконавцем робіт) до початку виконання робіт.
25. Запобіжні пояси, поясні карабіни та запобіжні канати необхідно випробовувати не менше двох разів на рік. Після їх випробування необхідно складати акт. На кожному поясі та канаті повинні бути бирки із зазначенням інвентарного номера та наступного строку випробувань.
26. Придатність запобіжного пояса, поясного карабіна та запобіжного каната необхідно визначати зовнішнім оглядом перед роботою та після кожного використання їх працівником, який користується ними.
27. Ремонтні роботи, що виконуються на висоті більше ніж 5 м від поверхні землі, перекриття або настилу майданчика, повинні виконуватися персоналом, який має допуск до верхолазних робіт.
28. Підіймання та переміщення конструкцій, устаткування, деталей тощо повинні бути механізовані та виключати їхнє падіння.
Не дозволяється використовувати трубо- та газопроводи та їхні несучі конструкції як опори для підіймання вантажів.
Демонтовані конструкції та устаткування необхідно складати із забезпеченням проходів, необхідних для виконання ремонтних робіт.
29. Усі роботи з переміщення вантажів необхідно виконувати за розпорядженням та з дозволу посадової особи, відповідальної за безпечне виконання цих робіт.
Під час проведення такелажних робіт з великогабаритними деталями всі інші роботи в цей час на даній дільниці повинні бути припинені.
30. У місцях підіймання працюючих на риштування, підмостки та майданчики повинні бути вивішені плакати із зазначенням величини та схеми розміщення навантажень.
31. Скидати з висоти конструкції, матеріали, устаткування та інші предмети не дозволяється. Бій цегли та сміття необхідно опускати по трубах або лотках, нижній кінець яких повинен знаходитися не вище ніж 1 м над землею (підлогою).
32. Ремонтні роботи необхідно припинити, якщо:
до устаткування, що ремонтується, підключена навіть частина діючого устаткування;
виявлена невідповідність фактичного виконання робіт вимогам безпеки;
з’явилася загроза для життя та здоров’я працюючих;
змінено обсяг і характер робіт у такій мірі, що змінилися схеми відключення устаткування або умови їх виконання, а також у разі, якщо подано сигнал про аварію.
33. Розбирати риштування необхідно зверху вниз по поверхах і ярусах. Перед розбиранням риштування необхідно очистити від сміття. Розбирання риштувань необхідно проводити під керівництвом осіб, відповідальних за проведення робіт.
34. Після закінчення ремонту використані конструкції, пристрої, матеріали, інструменти та сміття необхідно прибрати з місця ремонту, всі огородження, запобіжні пристрої та блокування відновити, а ремонтний персонал вивести з місця виконання робіт.
2. Ремонтні роботи, що виконуються підрядними організаціями
1. Перед початком ремонтних робіт на території діючих підприємств, що виконуються підрядними організаціями за прямим договором із замовником, повинен бути оформлений акт-допуск.
Акт-допуск необхідно складати відповідальними представниками підприємства та підрядної організації.
Акт-допуск необхідно видавати на весь строк виконання ремонтних робіт або їх етапів. У разі зміни умов проведення робіт акт-допуск необхідно скасувати. Відновлення робіт дозволяється тільки після складання та видачі нового акта-допуску.
2. Ремонтні роботи у діючих виробничих цехах, що виконуються силами підрядних організацій, необхідно виконувати за нарядом-допуском.
Під час передачі підрядній організації для виконання ремонтних робіт виробничих дільниць, технологічних ліній або окремого устаткування як окремих виробничих дільниць підрядна організація повинна оформити наряд-допуск та забезпечити безпеку працюючих.
3. Способи безпечного виконання ремонтних робіт повинні бути передбачені під час складання ПОР. Порядок і способи виконання ремонтних робіт у всіх випадках необхідно узгоджувати з експлуатаційним персоналом, а ремонтні роботи виконувати під керівництвом і наглядом відповідального за їх виконання.
4. Перед початком ремонтних робіт у небезпечних місцях на діючому виробництві адміністрація підприємства повинна розробити, включити в наряд-допуск та виконати необхідні заходи із забезпечення безпечних умов праці.
Контроль за наявністю та рівнями шкідливих виробничих факторів у діючих цехах, у тому числі аналіз газу в колодязях, тунелях та інших підземних спорудах, повинен здійснюватися працівниками, які пройшли відповідне навчання.
3. Ремонт пічних агрегатів
1. Ремонтні роботи всередині печей необхідно проводити за нарядом-допуском після охолодження робочого майданчика.
Відповідальний керівник та виконавець робіт повинні особисто перевірити виконання заходів безпеки та забезпечити працюючих необхідними для робіт засобами механізації, пристосуваннями, інструментом, трапами, настилами та ЗІЗ.
2. Роботи, пов’язані з перебуванням працюючих всередині печі, необхідно проводити з дотриманням таких вимог:
вентиляція робочих місць повинна забезпечувати дотримання безпечної концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Стан повітряного середовища необхідно контролювати перед початком і в процесі виконання ремонтних робіт;
для робітників, які працюють усередині печі, необхідно передбачити помости або підвісні колиски. Виконувати роботи, стоячи на матеріалах, не дозволяється;
під час виконання робіт у газонебезпечних місцях необхідно заздалегідь сповістити газорятувальну станцію.
3. Під час роботи в печах, лежаках, топках і каналах двері, шибери, заслінки та кришки люків необхідно надійно закріпити у відкритому положенні.
4. Для очищення газоходів і верхніх частин димових труб необхідно влаштувати спеціальні містки, драбини, трапи та інші пристосування, що забезпечують безпеку робіт на даних дільницях.
5. Під час зупинки печі допускати працюючих під частини склепіння, стінок і арок можна тільки після обвалення кладки, що підлягає заміні.
Перед допуском працівників у робочий простір печі кришки завалочних вікон необхідно зняти.
6. Під час розбирання стінок залишати у висячому стані та у нестійкому положенні рами та інші частини арматури печі не дозволяється.
7. Перед проведенням вибухових робіт у шлаковиках вертикальні канали та вікна шлаковиків необхідно закрити. Небезпечна зона повинна визначатися проєктом вибухових робіт і в період проведення вибухів повинна бути оточена сигнальниками.
8. Під час розбирання склепінь верхньої та нижньої частин печі ставати на склепіння не дозволяється.
Перед початком розбирання склепіння головок печі працівники із шлаковиків повинні бути виведені.
9. Виламувати футеровку шляхом пробивання бокової штраби (канавки) з наступним обваленням кладки у верхній частині печі необхідно після перевірки щупом щільності прилягання футеровки до корпусу печі.
Якщо футеровка відійшла від корпусу печі або змістилася по периметру корпусу, її необхідно розібрати. Розбирання необхідно проводити ступінчасто зверху вниз.
10. Пробивання бокової штраби необхідно проводити окремими ділянками довжиною не більше ніж 1 м з наступним обваленням кладки верхньої частини печі на підрізаних ділянках.
Пробивання необхідно починати з холодного кінця футерованої ділянки печі.
11. Під час обвалення верхньої частини кладки працівники повинні перебувати під очищеною від футеровки частиною печі або під ділянкою, що не виламується, але не ближче ніж 1,5 м від зони обвалювання.
12. Металеві розпори (домкрати), що застосовуються під час виконання футерувальних робіт, повинні бути інвентарними. Застосовувати дерев’яні, а також складені з кількох частин розпори не дозволяється.
13. У разі безрозпірного кріплення футеровки на кожний комплект безрозпірного кріплення повинен бути паспорт із зазначенням допустимого навантаження. Використовувати несправні кріп-лення не дозволяється.
Відповідальний керівник повинен уважно перевіряти якість приварювання гайок та пластин безрозпірного кріплення.
14. Кладка склепінь верхнього та нижнього споруджень може проводитися тільки після огляду стану та правильності встановлення опалубки.
15. Видалення стояків з-під кружалів, зняття болтів, гайок, клинів під час розбирання опалубки дозволяється тільки під наглядом посадової особи, відповідальної за проведення робіт. На печах з кріпленням склепінь тягами видалення опалубки склепінь до затягання тяг не дозволяється.
16. Під час проведення холодних ремонтів печей необхідно проводити ревізію та ремонт системи випарювального охолодження арматури з наступним записом у спеціальному журналі.
17. Під час проведення гарячого ремонту склепіння печі подачу палива у піч необхідно припинити. Температура поверхні склепіння не повинна перевищувати 40 °C.
18. До проведення гарячих ремонтів допускаються лише ті працівники, які пройшли попередній медичний огляд та не мають протипоказань для виконання робіт в умовах дії підвищених температур і забезпечені відповідними ЗІЗ.
Проводити гарячий ремонт футеровки печі за зоною спікання та руйнувати привари водяним струменем не дозволяється.
19. Для виконання ремонтних робіт та огляду шлаковиків, колодязів, лежаків та інших небезпечних об’єктів печей повинна бути призначена бригада не менше як з трьох працівників, один з яких - спостерігач - повинен перебувати ззовні об’єкта. Роботи необхідно проводити під наглядом посадової особи, відповідальної за проведення робіт.
20. Розпалювання печей після їх ремонту необхідно проводити з дозволу роботодавця у присутності особи, яка відповідає за безпечну експлуатацію газового господарства.
21. Проводити гарячі та холодні ремонти електропечей допускається тільки після знеструмлення печі, після розбирання електричної схеми та встановлення заземлення. Під час гарячого ремонту відкритої печі необхідно, щоб колошник був засипаний холодною шихтою та закритий металевими щитами.
22. Під час холодного ремонту електропечі необхідно зняти її склепіння або встановити огородження, що унеможливлює перебування людей під склепінням. Електродотримачі повинні бути надійно закріплені.
23. У разі необхідності перебування працівників під противагами механізму підіймання електродів противаги необхідно закріпити так, щоб виключалося їх опускання вниз.
24. Під час зупинки електропечі на плановий ремонт температурний та газовий режими зов-нішнього повітря для ремонтного персоналу повинні відповідати вимогам санітарних норм.
25. Не дозволяється проводити ремонтні роботи електрообладнання у вибухонебезпечних зонах. Ці роботи повинні виконуватися за ПОР спеціальною бригадою працівників під керівництвом відповідального виконавця робіт.
26. Простір під піччю, що ремонтується, необхідно огороджувати. Прорізи між піччю та робочим майданчиком також повинні бути перекриті або огороджені.
27. Роботи із зміни та прибирання футеровки печі повинні бути механізовані.
28. Під час капітального ремонту рудовідновлювальної печі електроди необхідно підвісити на тросах або закріпити знизу металевими конструкціями. На рафінувальних печах електроди необхідно вийняти з головок електродотримачів і встановити у спеціальні стенди або надійно укласти на майданчику.
29. Заходи безпеки під час охолодження дугових електропечей перед проведенням буровибухових робіт (коли печі зупиняються на капітальний ремонт) необхідно передбачати у ПОР.
4. Ремонт устаткування та агрегатів у прокатному, трубному та метизному виробництвах
1. Роботи з ремонту устаткування та агрегатів у прокатному, трубному та метизному виробницт-вах необхідно виконувати з обов’язковим забезпеченням працівників, зайнятих на зазначених роботах, відповідними засобами захисту.
2. Перед початком ремонтних робіт необхідно:
зняти кришку з нагрівального колодязя та провести охолодження робочого простору водою;
з боку діючих нагрівальних колодязів на коліях наземно-дахових кранів встановити знімні тупики, що запобігають наїзду крана на чарунку, що ремонтується;
оглянути стан склепінь, стін і металоконструкцій камер. У разі деформації металоконструкцій склепіння рекуператорів необхідно обвалити;
провести відбір проб повітря для аналізу;
огородити камери нагрівальних колодязів по всьому периметру.
3. Ремонт наземно-дахових машин, зливковозів необхідно проводити на спеціальних дільницях.
4. Ремонт агрегатів і колій зливкоподачі дозволяється тільки після вимкнення тролей, встановлення переносного заземлення з дотриманням вимог наряду-допуску та биркової системи.
5. Ремонт рольгангів і шлеперів необхідно виконувати з дотриманням биркової системи та системи нарядів-допусків.
6. Ремонт механізмів, що розташовані під підйомно-хитними столами, необхідно здійснювати в зупиненому стані. На час ремонту підйомно-хитний стіл необхідно надійно закріпити.
7. Під час ремонту устаткування, що встановлене над тунелями, прорізи необхідно перекривати настилами, ґратами, а на ролики рольгангів і ґрати холодильників настеляти трапи.
8. Під час ремонту моталок дрібносортних і дротових станів приймальні трубки (воронки) необхідно заглушити для запобігання потраплянню в них прокату.
9. Ремонтувати обладнання гідравлічних пресів і насосно-акумуляторних станцій під тиском не дозволяється.
10. На пресі попереднього формування труб під час ремонтних робіт біля пуансонів необхідно встановити пуансон на підставках, ресивер повинен бути розряджений, труби високого та середнього тиску необхідно від’єднати від одного з двох клапанів наповнення.
11. Кислотні ванни перед ремонтом необхідно очистити від травильних або мийних розчинів, промити нейтралізуючим розчином і провітрити.
5. Ремонт основного технологічного устаткування гірничорудного, збагачувального та агломераційного виробництв
1. Виконувати роботу всередині устаткування з обертовими роторами дозволяється тільки після надійного закріплення відкритих кришок корпусів цього устаткування у положенні, що виключає можливість їх довільного закривання.
2. Підіймання і спуск працівників під час проведення ремонтних робіт на дробарках необхідно проводити за допомогою драбин. Не дозволяється спуск людей у робочу зону без запобіжного пояса та запобіжної мотузки. Працівники повинні бути забезпечені відповідними засобами захисту.
3. Під час заміни футеровки млинів необхідно передбачати пристрої, що виключають довільний поворот млинів.
4. Під час зварювання та різання футерувальних плит усередині барабана млина необхідно здійснювати примусове провітрювання для забезпечення допустимого складу повітря.
5. Устаткування, що працює в середовищі з токсичними реагентами, перед ремонтом необхідно ретельно очистити та знешкодити їх.
6. Під час заміни конвеєрної стрічки та зшиванні кінців стрічок, ланцюгів, елеваторів ремонтні роботи необхідно виконувати із застосуванням такелажних пристосувань і пристроїв відповідної вантажопідіймальності.
6. Ремонт устаткування і агрегатів у вогнетривкому виробництві
1. Обертову піч або барабан перед початком ремонту необхідно зафіксувати за допомогою гальмівних пристроїв. Після відкатки гарячої головки печі проріз пересипної камери необхідно закрити.
2. Перед початком ремонту вздовж корпусу печі та холодильного барабана зверху необхідно встановити тросик діаметром 11,5–15,5 мм.
3. Перед допуском працівників у піч необхідно перевірити надійність кладки, збити "навари" та кладку, що зависла. Працівники повинні бути забезпечені відповідними засобами захисту.
4. Перед поворотом печі або холодильного барабана транспортери для подачі вогнетривів необхідно знеструмити, працівників із печі або холодильного барабана вивести, виставити огородження та знаки безпеки. У печі або холодильному барабані дозволяється перебувати не менше двох працівників.
5. Газоходи перед ремонтом футеровки необхідно відключити та провентилювати.
6. Ремонти вагонів тунельних печей необхідно проводити у спеціальних приміщеннях, обладнаних вантажопідіймальними транспортними засобами та оглядовими ямами.
Приміщення повинно бути обладнане вентиляцією.
7. Ремонт стрічкових конвеєрів, дробарок, пресів, елеваторів, бігунів, скіпових підйомників та іншого устаткування вогнетривкого виробництва необхідно проводити з дотриманням биркової системи та системи нарядів-допусків, перелік робіт за даним положенням повинен бути складений у кожному цеху.
7. Ремонт устаткування та агрегатів у коксохімічному виробництві
1. Складні та трудомісткі капітальні та поточні ремонти основного технологічного устаткування коксохімічного виробництва, що потребують застосування комплексу вантажопідіймальних машин і пристроїв (крани, лебідки, щогли) з приведенням розрахунків, необхідно виконувати відповідно до опрацьованих та затверджених ПОР.
2. Перед початком ремонту устаткування, машин, апаратів повинно бути проведено докладне обстеження стану несучих та підтримуючих конструкцій, вузлів для запобігання можливому їх обваленню в процесі ремонту та визначення послідовності виконання робіт.
3. Усі роботи з відключення діючих апаратів, посудин і трубопроводів, а також очищення від залишків технологічних продуктів, продуктів пропарювання та інші підготовчі заходи необхідно виконувати експлуатаційним персоналом.
Ремонтний персонал не повинен починати роботи, поки експлуатаційний персонал не виконає всіх зазначених операцій.
4. Для внутрішнього освітлення апаратів, ємностей під час їх ремонту в діючих вибухо- та пожежонебезпечних цехах необхідно застосовувати світильники у вибухозахищеному виконанні.
5. Усі роботи всередині апаратів, резервуарів, посудин і каналів необхідно виконувати працівниками із застосуванням шлангових протигазів. Каналізаційні колодязі перед спуском у них працівників необхідно провентилювати.
Для виконання робіт у колодязях необхідно виділяти бригади у складі трьох чоловік, двоє з яких повинні перебувати на поверхні та наглядати за працюючим.
Не дозволяється спускатися у колодязі без шлангового апарата та запобіжного пояса.
6. Ремонти, що здійснюються в особливо небезпечних специфічних умовах (ремонт окремих печей на коксовій батареї, дверезнімальної машини або її колій в умовах безперервного руху гасильного вагона з гарячим коксом), необхідно виконувати з дотриманням спеціальних заходів безпеки, які необхідно передбачити в ПОР.
7. Ремонтний персонал підрядних організацій, який виконує роботи в діючих цехах, повинен керуватися інструкціями з охорони праці, діючими в даному цеху.
| Генеральний директор директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці | Р. Овчаренко |
