25. Працівники, до посадових обов’язків яких належить організація харчування здобувачів освіти/дітей, повинні проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди відповідно до законодавства.
Керівники закладів освіти та закладів оздоровлення та відпочинку, а також постачальники харчових продуктів та/або послуг з харчування несуть відповідальність за допуск до роботи працівників виключно за умови наявності у них особистої медичної книжки встановленого МОЗ зразка.
Засновник (засновники) або уповноважені ним (ними) органи таких закладів, постачальники харчових продуктів та/або послуг з харчування несуть відповідальність за організацію проходження працівниками, до посадових обов’язків яких належить організація харчування, обов’язкових профілактичних медичних оглядів та гігієнічної підготовки (навчання) відповідно до законодавства.
Щодня кухар та інші працівники їдальні (харчоблоку) особисто розписуються у журналі здоров’я працівників їдальні (харчоблоку) про відсутність дисфункції кишечника та гострих респіраторних інфекцій. У журналі здоров’я, зокрема, зазначається дата; прізвище, ім’я, по батькові, особистий підпис працівника про відсутність дисфункції кишечника та гострих респіраторних інфекцій, підпис медичного працівника закладу про відсутність у працівника гнійничкових захворювань.
26. Процес вибору та споживання їжі здобувачами освіти/дітьми організовується таким чином, щоб здобувачі освіти/діти всіх вікових груп отримували їжу за встановленим розкладом та мали достатньо часу для її споживання.
27. У закладах загальної середньої освіти тривалість перерви між навчальними заняттями для організації прийому їжі для здобувачів освіти 1-4 класів повинна становити не менше ніж 30 хвилин, для здобувачів освіти 5-11 (12) класів - не менше ніж 20 хвилин.
28. Приготування готових страв для їх споживання здійснюється з дотриманням послідовності та поточності технологічного процесу, рецептури, а також відповідно до вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів та норм харчування.
Завідувач виробництва/кухар несе відповідальність за зберігання та використання денного запасу продуктів, повноту закладки продуктів і вихід страв, якість і своєчасне приготування їжі, дотримання технології виготовлення, відбір та зберігання добової проби страв, додержання правил особистої гігієни, санітарний стан приміщень харчоблоку.
Під час приготування страв та виробів, що не містять глютену, слід дотримуватися вимог щодо запобігання потраплянню глютену до таких страв.
29. Реалізація (видача) готових страв здійснюється після закінчення їх приготування та бракеражу.
Під час бракеражу готових страв проводиться зняття проби медичним працівником закладу освіти, закладу оздоровлення та відпочинку або особою, що його заміняє. Пробу беруть безпосередньо з казана, каструлі тощо перед видачею/реалізацією їжі після рівномірного перемішування страви в об’ємі не більше однієї порції відповідно до переліку страв, які наведено у меню-розкладі, за температури, при якій споживається страва. При цьому визначають фактичний вихід страв, їх температуру, органолептичні показники якості (зовнішній вигляд, колір, смак та присмак, запах), консистенцію, ступінь термічної обробки для кулінарних виробів, термін придатності, який зазначається датою "вжити до". Кожну частину страви оцінюють за такими критеріями, як готовність, форма нарізки, відповідність рецептурі (наявність складових частин страви), наявність сторонніх домішок (погано перебрана крупа, погано почищені овочі тощо).
Фактичний об’єм перших, третіх страв встановлюється виходячи з місткості каструлі, казана тощо, що зазначається ззовні на каструлі, казані. Для визначення фактичного виходу порційних виробів (котлет, птиці, хлібо-булочних виробів, борошняних кулінарних виробів тощо) їх зважують у кількості п’ять - десять порцій і розраховують середню вагу однієї порції.
Результати зняття проби вносяться до відповідного бракеражного журналу особою, яка знімала пробу, під особистий підпис. Видача їжі дозволяється тільки після особистого підпису у відповідному бракеражному журналі щодо можливості реалізації кожної готової страви окремо.
30. Щодня необхідно залишати добові проби кожної страви раціону.
У разі вибору способу організації харчування шляхом приготування та реалізації готових страв закладом освіти або закладом оздоровлення та відпочинку самостійно добові проби відбираються кухарем відповідного закладу з казана у присутності членів бракеражної комісії.
У разі постачання до закладу готових страв та/або послуг з харчування добові проби відбираються членом бракеражної комісії.
Проби відбираються в чистий посуд з кришкою (попередньо помитий та перекип’ячений) до видачі їжі дітям в об’ємі порцій для найменшої вікової групи, зберігаються у холодильнику в їдальні (харчоблоці) за температури + 4 - + 8 °С із зазначенням дати та часу відбирання. Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня, зокрема сніданок до закінчення сніданку наступного дня, обід до закінчення обіду наступного дня.
Кількість порцій готових страв, що готується та/або постачається, повинна враховувати порцію для зняття проби та порцію добової проби.
Формування принципів здорового харчування
31. На початку та періодично протягом навчального року, а також оздоровчого/літнього періоду необхідно інформувати здобувачів освіти/дітей про правила поведінки під час прийому їжі, надавати інформацію щодо впливу харчування на здоров’я, доступну для сприйняття здобувачами освіти/дітьми відповідного віку.
32. Приміщення для прийому їжі (їдальня), організація в разі наявності лінії роздачі їжі здобувачам освіти/дітям повинні сприяти здоровому вибору у харчуванні. Близько 75 відсотків обраної їжі повинні бути продуктами рослинного походження. Овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди доцільно розташовувати на початку лінії роздачі їжі.
Візуальні матеріали, спрямовані на популяризацію здорового харчування, повинні містити цікаву та доступну для здобувачів освіти/дітей всіх вікових груп інформацію про користь і важливість овочів, фруктів та ягід щодня, під час кожного прийому їжі.
33. Миття рук водою з милом перед прийомом їжі є обов’язковим заходом для запобігання поширенню інфекцій серед здобувачів освіти/дітей. Миття рук повинно бути належним чином організоване як складова частина відповідного прийому їжі з ретельним наглядом з боку працівників закладу освіти або закладу оздоровлення та відпочинку.
34. Усі страви та вироби, які пропонуються здобувачам освіти/дітям, повинні формувати здоровий, повноцінний раціон харчування. Меню їдальні та асортимент буфету щодня розміщуються на відведеному для цього стенді, веб-сайті відповідного закладу в Інтернеті (у разі наявності) та/або доводиться через інші канали комунікації, доступні для здобувачів освіти/дітей та їх батьків або інших законних представників.
Планування меню
35. З метою забезпечення різноманітності харчування, достатнього циклу зміни страв, що пропонуються здобувачам освіти/дітям, складаються примірне чотиритижневе сезонне меню та асортимент буфету (у разі наявності).
Включення окремих страв до щоденного раціону, калорійність окремих прийомів їжі, мінімальні вимоги до режиму (кратності) приймання в їжу овочів, фруктів, м’яса, риби, яєць, горіхів, бобових та інших продуктів повинні відповідати нормам харчування.
Під час складання примірного чотиритижневого сезонного меню та асортименту буфету у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку обов’язково враховуються вимоги цього Порядку та встановлені МОЗ вимоги щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.
36. Незалежно від способу організації харчування розроблення примірного чотиритижневого сезонного меню та асортименту буфету може бути забезпечене засновником (засновниками) або уповноваженими ним (ними) органами державних та комунальних закладів освіти як для одного окремого закладу, так і для групи таких закладів.
У разі вибору способу організації харчування шляхом приготування та реалізації готових страв закладом освіти, закладом оздоровлення та відпочинку самостійно примірне чотиритижневе сезонне меню та асортимент буфету (у разі наявності) можуть складатися медичним працівником разом із завідувачем виробництва/кухарем їдальні (харчоблоку) такого закладу та затверджуватися керівником відповідного закладу.
У разі постачання до закладу освіти, закладу оздоровлення та відпочинку готових страв та/або послуг з харчування примірне чотиритижневе сезонне меню та асортимент буфету (у разі наявності) можуть складатися постачальником послуг з харчування (технологом, завідувачем виробництва) та затверджуватися керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв та/або послуг з харчування.
Примірне чотиритижневе сезонне меню та асортимент буфету дозволено використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби. Без такого погодження дозволено використовувати меню, рекомендоване МОЗ.
37. У разі вибору способу організації харчування шляхом приготування та реалізації готових страв закладом освіти, закладом оздоровлення та відпочинку самостійно складення щоденного меню-розкладу здійснюється медичним працівником відповідного закладу разом із завідувачем виробництва/кухарем їдальні (харчоблоку) та підписується керівником відповідного закладу.
У разі постачання до закладу готових страв та/або послуг з харчування меню-розклад складається постачальником послуг з харчування (технологом, завідувачем виробництва тощо) та підписується керівником оператора ринку харчових продуктів, що здійснює постачання готових страв та/або послуг з харчування.
Меню-розклад складається на основі примірного чотиритижневого сезонного меню з урахуванням технологічної документації на страви та вироби. Заміна страв та продуктів харчування у меню-розкладі допускається у разі виникнення об’єктивних причин (проблема з постачанням або якістю чи безпечністю окремого харчового продукту) та здійснюється в межах примірного чотиритижневого сезонного меню (зокрема, меню четверга може бути запропоновано в понеділок, відповідно меню понеділка - в четвер).
Складається єдине меню-розклад для відповідного закладу, але з різною кількістю продуктів відповідно до норм харчування для кожної вікової групи здобувачів освіти/дітей. В меню-розкладі обов’язково зазначається назва страв та їх теоретичний вихід для кожної вікової групи, кількість порцій для різних вікових категорій здобувачів освіти/дітей, кількість продуктів харчування, необхідних для виконання меню (вага брутто/нетто): у чисельнику - на одного здобувача освіти/дитину, у знаменнику - на всіх здобувачів освіти/дітей.
У технологічній документації на страви та вироби обов’язково враховуються вимоги цього Порядку та встановлені МОЗ вимоги щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.
38. Планування та приготування страв для харчування здобувачів освіти/дітей в закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку повинно враховувати національні кулінарні традиції. Водночас необхідно пропонувати різноманітні сучасні страви, які відповідають інтернаціональним кулінарним тенденціям та виявляють повагу до певних релігійних обмежень.
39. За наявності медичної довідки, виданої лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром, що засвідчує особливі дієтичні потреби здобувачів освіти/дітей із встановленим діагнозом, для таких категорій здобувачів освіти/дітей повинно бути організоване харчування відповідно до рекомендацій, наданих лікарем загальної практики - сімейним лікарем чи лікарем-педіатром у довідці, щодо обмеження/виключення відповідних харчових продуктів, напоїв та страв та їх заміни аналогічними за енергетичною та поживною цінністю харчовими продуктами.
40. Готові страви повинні містити обмежену кількість солі, цукру та жиру відповідно до встановлених МОЗ вимог щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.
41. Овочі, фрукти та ягоди повинні бути представлені у максимальному розмаїтті, різних формах, у складі готових страв.
У різні сезони можуть пропонуватися свіжі, морожені, сушені та квашені овочі, фрукти та ягоди з вмістом солі, цукру та жиру відповідно до встановлених МОЗ вимог щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.
Картопля у вигляді окремої страви пропонується не більше двох разів на тиждень (у разі п’ятиденного перебування) та трьох разів на тиждень (у разі шести-, семиденного перебування).
Не допускається відварювання овочів для приготування салатів на наступний день.
Салати необхідно заправляти безпосередньо перед видачею.
42. Каші та макаронні вироби слід пропонувати у вигляді самостійних страв або як гарніри. Перевага надається продуктам з вищим вмістом харчових волокон (зокрема, гречана крупа у порівнянні з рисовою).
43. Хліб за вмістом солі повинен відповідати встановленим МОЗ вимогам щодо харчування в закладах загальної середньої освіти. Слід надавати перевагу цільнозерновим хлібо-булочним виробам з високим вмістом клітковини, з додаванням висівок, насіння.
44. Бобові продукти (зелений горошок, квасоля, горох, сочевиця) та страви з їх вмістом слід пропонувати як гарніри або самостійні страви.
45. Молоко та молочні продукти, що пропонуються, за вмістом цукру повинні відповідати встановленим МОЗ вимогам щодо харчування в закладах загальної середньої освіти. Доцільно включати до асортименту буфетів та готувати страви із застосуванням молока та молочних продуктів, до яких додано вітамін D. Молоко та кефір повинні бути з масовою часткою жиру від 2,5 до 3,2 відсотка, йогурт - від 1,5 до 2,5 відсотка, сир кисломолочний - не менше 5 відсотків, сметана - не менше 15 відсотків.
46. Для приготування страв з м’яса слід використовувати м’ясо птиці (курки, індички), очищене від шкіри, нежирну свинину, телятину, яловичину.
Кількість страв з м’яса, птиці, риби, що пропонуються протягом тижня, повинна відповідати нормам харчування.
М’ясні страви слід якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами та/або салатами.
47. У закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку заборонено замовляти та використовувавати/реалізовувати технологічно-оброблені м’ясні та рибні продукти, м’ясо та яйця водоплавної птиці, річкову рибу, харчові продукти (в тому числі снеки) із вмістом солі понад 0,12 грама натрію або еквівалентної кількості солі на 100 грамів готового продукту, харчові продукти з вмістом цукрів понад 10 грамів на 100 грамів готового продукту, харчові продукти з вмістом синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів, непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені з непастеризованого молока, гриби, каву та кавові напої, рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих або стерилізованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів, газовані напої, зокрема солодкі газовані та енергетичні напої, непастеризовані соки, продукцію домашнього виробництва.
( Абзац перший пункту 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1280 від 08.10.2025 )
Не допускається використання пастеризованого або стерилізованого фляжного молока без кип’ятіння, сиру кисломолочного (за відсутності первинного пакування) та фляжної сметани без термічної обробки.
( Абзац другий пункту 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1280 від 08.10.2025 )
Забороняється виготовлення кислого молока "самоквасу", холодців, м’ясних і рибних салатів, холодників, паштетів, зельців, форшмаку, виробів у фритюрі, макаронів "по-флотськи" із сиром м’яким, сиром кисломолочним або м’ясом, млинців із сиром м’яким, сиром кисломолочним або м’ясом, кремів, морсів, напоїв із штучними барвниками, ароматизаторами та підсолоджувачами.
48. Рослинна олія (соняшникова, кукурудзяна, оливкова) рекомендується для приготування салатів, а також є пріоритетним вибором під час приготування інших страв, які потребують додавання жиру.
Насичені жири, зокрема вершкове масло, не повинні становити більше 10 відсотків загальної кількості калорій.
49. Одним з найбільш корисних компонентів складних страв, зокрема салатів, можуть бути очищені горіхи та насіння. Горіхи та насіння можуть пропонуватися в індивідуальній упаковці або порційно, та/або у складі готових страв, без глазурі, без додавання солі чи цукру.
Інформація про вміст у готових стравах горіхів, а також інших поширених харчових алергенів повинна зазначатися в меню відповідно до норм харчування, бути зрозуміло та доступно надана здобувачам освіти/дітям, які мають алергічні реакції, їх батькам та іншим законним представникам. Біля меню розміщується інформація щодо розшифровки індексів харчових алегренів відповідно до норм харчування.
50. Питна вода повинна бути постійно доступною у закладі освіти та закладі оздоровлення та відпочинку під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник (засновники) або уповноважені ним (ними) органи та керівники відповідних закладів повинні забезпечити здобувачів освіти/дітей чистою та безпечною питною водою, що відповідає вимогам, встановленим МОЗ.
Пастеризований або стерилізований сік без додавання цукрів та підсолоджувачів може пропонуватися в обмеженій кількості відповідно до норм харчування.
( Абзац другий пункту 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1280 від 08.10.2025 )
51. Вміст солі є одним з основних критеріїв відбору продуктів та страв, які пропонуються у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку, та повинен відповідати нормам харчування, а також встановленим МОЗ вимогам щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти. Під час приготування страв слід використовувати йодовану сіль.
52. Кількість доданих цукрів у продуктах та стравах, що пропонуються у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку, обмежується відповідно до норм харчування та встановлених МОЗ вимог щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти. Вміст цукрів, який природньо міститься у молочних продуктах, фруктах, ягодах та овочах, не обмежується.
53. Під час вибору постачальників сезонних овочів, фруктів, ягід, злакових, бобових продуктів, горіхів та насіння рекомендовано надавати перевагу локальним агропромисловим підприємствам за умови постачання якісної та безпечної продукції.
Закупівля харчових продуктів здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
54. Засновник (засновники) або уповноважені ним (ними) органи та керівники закладів освіти та закладів оздоровлення та відпочинку повинні забезпечити зміну страв, їх приготування та врахування відгуків і пропозицій здобувачів освіти/дітей, їх батьків або інших законних представників та персоналу закладів щодо задоволення якістю харчування з метою обмеження обсягу харчових відходів.
Організація харчування в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту
55. Цей розділ визначає принципи планування, спосіб організації харчування у закладах освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку з метою створення безпечних умов освітнього процесу для здобувачів освіти/дітей, педагогічного та іншого персоналу закладу в захисних спорудах.
56. Засновник (засновники) разом з керівниками закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за погодженням з відповідними обласними держадміністраціями (військовими адміністраціями) приймають рішення про організацію харчування здобувачів освіти/дітей, педагогічного та іншого персоналу закладу в захисних спорудах з урахуванням оцінки рівня ризику безпеки в системі освіти для закладів освіти.
Забезпечення харчуванням педагогічного та іншого персоналу закладу освіти в захисних спорудах може здійснюватися за рахунок власних коштів зазначених осіб або за рахунок коштів місцевого бюджету в разі прийняття засновником (засновниками) відповідного рішення або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
57. Засновник (засновники), керівники закладів освіти, закладів оздоровлення та відпочинку для харчування усіх здобувачів освіти/дітей, педагогічного та іншого персоналу закладу облаштовують за можливості у захисних спорудах приміщення (зони) за такими способами організації харчування:
буфетна зона, що забезпечує можливість споживання у захисних спорудах обмеженого асортименту готових страв, напоїв і кулінарних виробів або харчових продуктів з рекомендованого переліку;
отримання готової гарячої їжі, що забезпечує приймання готової гарячої їжі у захисних спорудах з харчоблоку опорної чи базової кухні;
отримання готової охолодженої їжі, що забезпечує приймання готової охолодженої їжі у захисних спорудах з фабрики-кухні.
58. Спосіб організації харчування у захисних спорудах "буфетна зона" за можливості передбачає наявність у таких спорудах приміщень (зон) для:
видавання, що за можливості облаштовується вітриною з функцією охолодження;
миття рук (у разі неможливості обладнати захисну споруду такою зоною, допускається облаштування місця із спиртовмісними дезинфікуючими (антисептичними) засобами для рук (стійки, станції, настінні диспенсери тощо);
зберігання харчових продуктів;
зберігання відходів;
зберігання води.
59. Спосіб організації харчування у захисних спорудах "отримання готової гарячої їжі" за можливості передбачає наявність у таких спорудах приміщень (зон) для:
миття рук (у разі неможливості обладнати захисну споруду такою зоною допускається облаштування місця із спиртовмісними дезінфікуючими (антисептичними) засобами для рук (стійки, станції, настінні диспенсери тощо);
недовготривалого зберігання та видавання використаних термобоксів;
видавання, яка облаштовується мобільними мармітами для перших та других страв;
споживання їжі (у разі неможливості обладнати захисну споруду приміщенням (зоною) для споживання їжі допускається облаштування меблями-трансформерами, меблями подвійного функціонального призначення для споживання їжі);
зберігання харчових продуктів;
зберігання відходів в охолодженому стані;
зберігання води.
Приміщення (зони) у захисних спорудах за можливості облаштовуються системою зворотного осмосу та забезпечуються запасом одноразового посуду, придатного для споживання напоїв, перших та других страв, кулінарних виробів, та термобоксами.
60. Спосіб організації харчування у захисних спорудах "отримання готової охолодженої їжі" за можливості передбачає наявність приміщень (зон) та обладнання з урахуванням способу організації харчування у захисних спорудах "отримання готової гарячої їжі" та додатково таких приміщень (зон) для:
приймання та зберігання охолодженої продукції в холодильних шафах;
розігрівання готової продукції з використанням пароконвекційної печі (облаштовуються відповідною системою витяжної вентиляції).
61. Під час організації харчування в наявних приміщеннях захисних споруд дозволяється об’єднувати приміщення різного функціонального призначення, їх зони, дообладнувати захисні споруди меблями подвійного функціонального призначення та іншим обладнанням, необхідним для забезпечення потреб у харчуванні всіх здобувачів освіти/дітей, педагогічного та іншого персоналу закладу, які перебувають у захисних спорудах.
Під час організації харчування в новозбудованих захисних спорудах закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку обов’язково передбачається наявність у них таких приміщень (зон) для:
миття рук;
видавання (облаштовується мобільними мармітами для перших та других страв);
зберігання харчових продуктів;
недовготривалого зберігання та видавання використаних термобоксів;
споживання їжі (може обладнуватися меблями подвійного функціонального призначення);
зберігання води;
зберігання, миття посуду (за умови використання неодноразового посуду чи пакування);
буфету;
зберігання відходів (в охолодженому стані).
Приміщення (зони) в новозбудованих захисних спорудах закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку облаштовуються системою зворотного осмосу, пом’якшення води та системою витяжної вентиляції тощо.
62. За рішенням засновника (засновників), керівників закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку у захисній споруді може облаштовуватися харчоблок за технологічною моделлю організації харчування базова кухня або опорна кухня з урахуванням вимог, передбачених пунктом 15-1 цього Порядку. Такий харчоблок у закладі може бути як основним, так і дублюючим.
Для забезпечення роботи дублюючого харчоблоку захисні споруди повинні бути забезпечені всіма комунікаціями під кожен вид теплового, холодильного та посудомийного обладнання для можливості переміщення відповідного обладнання з основного харчоблоку на випадок настання ситуації, внаслідок якої виникає потреба тривалого перебування у захисних спорудах.
Також дозволяється часткове розміщення в захисних спорудах окремих приміщень (зон) основних харчоблоків таких закладів, обідньої зали, облаштування їх вантажними ліфтами, шахтами, підйомниками.
За необхідності для забезпечення роботи дублюючого харчоблоку можуть передбачатися додаткові штатні одиниці.
63. Режим і кратність харчування під час перебування у захисних спорудах визначається засновником (засновниками), керівниками закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку залежно від віку контингенту, складності безпекової ситуації, наявних можливостей, умов, інших чинників з урахуванням рекомендації щодо мінімального чотиригодинного інтервалу між прийомами їжі всіма здобувачами освіти/дітей, педагогічним та іншим персоналом закладу, які перебувають у захисних спорудах.
Допускається можливість забезпечення негарячого харчування готовими охолодженими продуктами і стравами, напоями та кулінарними виробами, у тому числі промислового виробництва. У будь-якому випадку рішення щодо режиму і кратності харчування приймається відповідно до вимог щодо розроблення, впровадження та застосування постійно діючих процедур, що відповідають принципам системи управління безпечністю харчових продуктів.
64. Засновник (засновники), керівники закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку для планування та організації харчування можуть використовувати: напої, страви, кулінарні вироби, готові до споживання харчові продукти, у тому числі тривалого зберігання; страви, напої та кулінарні вироби з асортименту буфету; готові продукти промислового виробництва відповідно до рекомендованого переліку або на підставі такого переліку визначати інший перелік необхідних харчових продуктів, у тому числі тривалого зберігання, обсяг харчових продуктів та порядок їх закупівлі, зберігання, обліку, безоплатної видачі, списання, утилізації.
65. У разі вибору способу організації харчування у захисних спорудах, що включає приготування, видавання та споживання готової їжі (як гарячої, так і охолодженої, у тому числі продукції з асортименту буфету), керівники закладів, оператори ринку харчових продуктів у рамках провадження своєї діяльності можуть доповнювати меню і щоденні меню-розклади новими, зручними для споживання у захисних спорудах стравами, напоями та кулінарними виробами, перекусами, технологічні картки на які розробляються і погоджуються у визначеному законодавством порядку. Порядок і періодичність споживання таких страв, напоїв та кулінарних виробів формується з урахуванням режиму, кратності і способів організації харчування у захисних спорудах і погоджується засновником (засновниками) закладу.
66. За виконання вимог законодавства про безпечність дотримання окремих показників якості харчування під час перебування в захисних спорудах на всіх стадіях їх виробництва та обігу харчових продуктів відповідають оператори ринку харчових продуктів у рамках провадження своєї діяльності. Зазначені оператори забезпечують також дотримання гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях, розташованих у захисних спорудах у закладах освіти, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.
( Порядок доповнено розділом згідно з Постановою КМ № 1280 від 08.10.2025 )
Додаток
до Порядку
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
документів з організації харчування
Наказ про організацію харчування
Журнал щоденного обліку здобувачів освіти/дітей, які харчуються
Журнал здоров’я працівників їдальні (харчоблоку)
Примірне чотиритижневе сезонне меню
Щоденне меню
Меню-розклад
Технологічна документація на страви та вироби
Журнал обліку виконання норм харчування
Бракеражний журнал харчових продуктів, що надійшли від постачальника харчових продуктів
Бракеражний журнал готових страв, виготовлених закладом освіти або дитячим закладом оздоровлення та відпочинку самостійно, та/або оператором ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування безпосередньо в їдальні (харчоблоці) такого закладу (аутсорсинг)
Бракеражний журнал готових страв, що надійшли від оператора ринку харчових продуктів, який надає послуги з харчування (кейтеринг)
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 березня 2021 р. № 305
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591 "Про затвердження норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 47, ст. 3107).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 873 "Про внесення зміни у додаток 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 48, ст. 1973).
3. Пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. № 734 "Про організацію діяльності загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 60, ст. 2437).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2012 р. № 1086 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 91, ст. 3679).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 353 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 68, ст. 1896).
6. Пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 і від 22 листопада 2004 р. № 1591, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 211 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 26, ст. 1026).
7. Пункт 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 73 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 16, ст. 549).
8. Пункт 12 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 132 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 20, ст. 763).
9. Пункт 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1313 "Про затвердження Положення про мистецький ліцей" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 3, ст. 158).