Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я

Подальший реабілітаційний маршрут особи, яка потребує реабілітації, після завершення післягострого реабілітаційного періоду може бути таким:

якщо особа не потребує подальшої реабілітації у разі відсутності обмежень повсякденного функціонування, надання реабілітаційної допомоги завершується;

якщо особа потребує періодичної підтримуючої реабілітаційної допомоги, що надається в стаціонарних або амбулаторних умовах (зокрема в амбулаторних реабілітаційних закладах), або фахівцями з реабілітації, які надають реабілітаційну допомогу самостійно, або домашньої реабілітації (фізичної терапії, ерготерапії, терапії мови та мовлення, психологічної допомоги тощо), або реабілітації у територіальній громаді з метою запобігання втраті та/або підтримки досягнутого рівня функціонування, надання реабілітаційної допомоги продовжується етапом надання реабілітаційної допомоги протягом довготривалого реабілітаційного періоду.

27. Надається періодична підтримуюча реабілітаційна допомога, яка відповідає принципам послідовності та безперервності.

Періодична підтримуюча реабілітаційна допомога може надаватися в стаціонарних або амбулаторних реабілітаційних закладах, відділеннях, підрозділах, фахівцями з реабілітації, які надають реабілітаційну допомогу самостійно, а також у вигляді домашньої реабілітації або реабілітації у територіальній громаді. У разі прийняття рішення мультидисциплінарною реабілітаційною командою про необхідність надання реабілітаційної допомоги фахівцем з реабілітації самостійно лікар фізичної та реабілітаційної медицини формує направлення на реабілітаційну допомогу. У разі надання стаціонарної реабілітаційної допомоги її обсяг має бути високим.

Особу, яка потребує реабілітації, лікуючий лікар, або лікар, що надає первинну медичну допомогу, або експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи, або лікарсько-консультативна комісія, направляють для надання періодичної підтримуючої реабілітаційної допомоги протягом довготривалого реабілітаційного періоду за результатами заключного (етапного) реабілітаційного обстеження, проведеного наприкінці попереднього етапу. Рішення щодо початку, формату та обсягу підтримуючої реабілітаційної допомоги приймається за результатами реабілітаційного обстеження особи, яка потребує реабілітації.

Практична організація надання періодичної підтримуючої реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я в стаціонарних або амбулаторних умовах здійснюється згідно з пунктами 25, 26 та 37-42 цього Порядку.

28. Особі, яка потребує реабілітаційної допомоги, за наявності стану здоров’я з хронічним перебігом надається періодична підтримуюча реабілітаційна допомога. Реабілітаційний період, протягом якого надається така допомога, є довготривалим.

Реабілітаційна допомога у сфері охорони здоров’я при станах здоров’я з хронічним перебігом розпочинається після направлення для надання реабілітаційної допомоги лікуючим лікарем або лікарем, що надає первинну медичну допомогу, або експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, або лікарсько-консультативною комісією. Направлення для надання реабілітаційної допомоги фахівцем з реабілітації самостійно формує лікар, що надає первинну медичну допомогу, або лікар фізичної та реабілітаційної медицини (після прийняття відповідного рішення мультидисциплінарною реабілітаційною командою).

Передумовою початку надання реабілітаційної допомоги є здійснення повного обсягу діагностичних заходів відповідно до клінічного протоколу, встановлення діагнозу захворювання (стану здоров’я) та надання лікуючим лікарем або лікарем, що надає первинну медичну допомогу, лікарю фізичної та реабілітаційної медицини цієї інформації з метою визначення ним медичних обмежень та застережень щодо надання реабілітаційної допомоги фахівцями з реабілітації.

Загальні мета та завдання реабілітаційної допомоги залежно від фази захворювання (загострення або ремісія тощо) мають бути спрямовані на запобігання втраті та/або уповільнення втрати, та/або підтримку, та/або компенсацію, та/або покращення, або відновлення функціонування особи, яка потребує реабілітації, та зазначаються у медичних записах розділу третього індивідуального реабілітаційного плану особи, яка потребує реабілітації, або в системі за наявності технічної можливості.

У разі виникнення загострень стану здоров’я з хронічним перебігом організація надання реабілітаційної допомоги здійснюється згідно з пунктом 24 цього Порядку. Відповідна інформація про зміни функціонування особи, яка потребує реабілітації, вноситься до медичних записів частини третьої розділу третього індивідуального реабілітаційного плану або до системи за наявності технічної можливості.

Інші вимоги щодо практичної організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я при станах здоров’я з хронічним перебігом в стаціонарних або амбулаторних умовах забезпечуються згідно з пунктами 25, 26 та 37-42 цього Порядку.

29. Година реабілітації може включати:

реабілітаційну сесію, під час якої проводиться реабілітаційне обстеження (консультації) лікарем фізичної та реабілітаційної медицини та/або реабілітаційне обстеження, та/або реабілітаційне втручання фізичним терапевтом/ерготерапевтом/асистентом фізичного терапевта/ асистентом ерготерапевта/психологом, психотерапевтом/терапевтом мови та мовлення з безпосереднім контактом фахівця з реабілітації з особою, яка потребує реабілітації;

проведення фахівцем з реабілітації роботи, безпосередньо пов’язаної з організацією та забезпеченням надання реабілітаційної допомоги (внесення інформації про результати реабілітаційного обстеження, динамічного спостереження за особою, яка потребує реабілітації, реабілітаційні втручання, складення, внесення відповідної реабілітаційної інформації та змін до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану фахівцями з реабілітації або до системи за наявності технічної можливості, або у випадку надання реабілітаційної допомоги фахівцем з реабілітації самостійно - внесення відповідної інформації щодо надання реабілітаційної допомоги та змін до медичних записів програми терапії).

У разі надання реабілітаційної допомоги особам, стан яких не дозволяє (швидка втомлюваність, порушення концентрації уваги тощо) або не вимагає реабілітаційної сесії протягом 60 хвилин, фактична тривалість реабілітаційної сесії є коротшою (15, 30 або 45 хвилин), про що зазначається в медичних записах індивідуального реабілітаційного плану. Під час підрахунку фактичного робочого навантаження фахівця з реабілітації в даних випадках використовуються коригувальні коефіцієнти із значенням 0,25, 0,5 або 0,75 відповідно.

До реабілітаційної сесії не входить час, витрачений на транспортування особи, яка потребує реабілітації та/або переміщення фахівця з реабілітації до місця проведення реабілітаційного обстеження/втручання. Відповідно під час планування реабілітаційної допомоги необхідно передбачити та забезпечити вчасне транспортування осіб, що потребують реабілітації, до місця проведення реабілітаційної сесії асистентами/молодшим медичним персоналом/особами, які здійснюють догляд за особою з обмеженнями повсякденного функціонування тощо за умови їх навчання принципам безпечного транспортування та інформування особи, яка транспортує, про фактори ризику (падіння, когнітивні розлади тощо), наявні в особи, яка потребує реабілітації. Процес транспортування може бути врахований до реабілітаційної сесії у випадках, коли цей процес використовується з терапевтичною метою та ця інформація вноситься до медичних записів відповідного розділу індивідуального реабілітаційного плану або до системи за наявності технічної можливості.

На період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) під час надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах допускається перевищення навантаження фахівців з реабілітації, але не більше ніж на 30 відсотків навантаження, визначеного цим Порядком.

29-1. До складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, яка надає реабілітаційну допомогу в стаціонарних або амбулаторних умовах у реабілітаційному закладі, відділенні, підрозділі, входить соціальний працівник. Соціальний працівник забезпечує взаємодію реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу, до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди якого він входить, та закладів охорони здоров’я, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (відповідних військових адміністрацій), територіальних відділень Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та інших закладів і установ з метою своєчасного забезпечення особи допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, інформування про потребу в розумному пристосуванні приміщення, в якому особа, яка потребує реабілітації, буде проживати після надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах.

Для забезпечення виконання основних завдань соціальний працівник організовує свою роботу із застосуванням базового методу соціальної роботи - ведення випадку за активної участі отримувача послуг без укладення договору про надання соціальних послуг.

Для цього соціальний працівник установлює контакт (знайомиться) з отримувачем послуг; здійснює оцінювання його індивідуальних потреб з визначенням сильних та слабких сторін за формою згідно з додатком 1; складає план ведення випадку, який є частиною індивідуального реабілітаційного плану отримувача послуг; аналізує результати виконання плану ведення випадку та коригує його (за потреби). Соціальний працівник виконує інші визначені для нього завдання.

На соціального працівника поширюються обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

29-2. Реабілітаційний заклад, відділення, підрозділ залучає соціального працівника відповідно до законодавства.

У разі надання послуг особам, які перебувають у стаціонарному відділенні реабілітації, одна ставка навантаження соціального працівника становить не більше 30 таких осіб.

30. У разі надання реабілітаційної допомоги особам, що потребують реабілітації, які перебувають у стаціонарному відділенні реабілітації, одна ставка навантаження лікаря фізичної та реабілітаційної медицини становить не більше дванадцяти таких осіб.

Тривалість первинного консультативного огляду лікаря фізичної та реабілітаційної медицини (стаціонарна та/або амбулаторна реабілітаційна допомога) дорівнює 60 хвилинам, тривалість повторного консультативного огляду лікаря фізичної та реабілітаційної медицини в амбулаторних умовах дорівнює 30 хвилинам. За наявності певних обставин може бути використаний коригувальний коефіцієнт із значенням 1,5, про що має бути наявне пояснення в медичних записах.

Реабілітаційна допомога у вигляді консультативних оглядів та/або участі у мобільному режимі надання реабілітаційної допомоги для лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, які надають стаціонарну реабілітаційну допомогу, є додатковим навантаженням.

Щодня не менше двох годин виділяється для складення, внесення відповідної реабілітаційної інформації та змін до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану або до системи за наявності технічної можливості (інформація про результати реабілітаційного обстеження, динамічного спостереження за особою, яка потребує реабілітації, реабілітаційні втручання, створення медичних висновків про тимчасову непрацездатність тощо), а також змін у призначеннях (діагностичні та лікувальні втручання) і координації роботи мультидисциплінарної реабілітаційної команди.

31. Реабілітаційні сесії протягом робочого дня фізичного терапевта, ерготерапевта на повну ставку (під час надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних та/або амбулаторних умовах) становлять не більше шести годин реабілітації.

Щодня не менше двох годин реабілітації виділяється для складення індивідуальних програм реабілітаційної терапії, виготовлення та підготовки матеріалів для реабілітаційних сесій, внесення відповідної реабілітаційної інформації до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану або до системи за наявності технічної можливості (інформація про результати реабілітаційного обстеження, динамічного спостереження за особою, яка потребує реабілітації, реабілітаційні втручання тощо) та проведення супервізій асистентів.

Реабілітаційні сесії протягом робочого дня асистента фізичного терапевта та асистента ерготерапевта на повну ставку (під час надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних та/або амбулаторних умовах) становлять не більше семи годин реабілітації.

Щодня до однієї години реабілітації виділяється для внесення відповідної інформації до медичних записів у межах своїх професійних компетентностей, підготовки реабілітаційного інвентарю, засобів телемедицини та матеріалів до реабілітаційних сесій.

Тривалість первинного реабілітаційного обстеження (стаціонарна та/або амбулаторна реабілітаційна допомога) фізичним терапевтом/ ерготерапевтом дорівнює 60 хвилинам. За наявності певних обставин може бути використаний коригувальний коефіцієнт із значенням 1,5, про що має бути наявне пояснення в медичних записах.

32. Реабілітаційні сесії протягом робочого дня терапевта мови та мовлення на повну ставку (під час надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних та/або амбулаторних умовах) становлять не більше п’яти годин реабілітації.

Якнайменше дві години реабілітації протягом робочого дня виділяється для внесення відповідної реабілітаційної інформації до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану або до системи за наявності технічної можливості (інформація про результати реабілітаційного обстеження, динамічного спостереження за особою, яка потребує реабілітації, реабілітаційні втручання тощо) та розроблення завдань для проведення подальших реабілітаційних сесій.

Функціональні обов’язки терапевта мови та мовлення протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Порядком може виконувати логопед.

Тривалість первинного реабілітаційного обстеження (стаціонарна та/або амбулаторна реабілітаційна допомога) терапевтом мови та мовлення дорівнює 60 хвилинам. За наявності певних обставин може бути використаний коригувальний коефіцієнт із значенням 1,5, про що має бути наявне пояснення в медичних записах.

33. Нормативи навантаження інших фахівців з реабілітації визначаються відповідно до законодавства.

34. У разі надання реабілітаційної допомоги мультидисциплінарною реабілітаційною командою кожного тижня обов’язково виділяють час для зборів такої команди.

35. Реабілітаційна допомога особам віком до 18 років (далі - діти), що потребують реабілітації, надається відповідно до положень пунктів 1-34 цього Порядку з урахуванням таких особливостей:

реабілітаційна допомога дитині, яка потребує реабілітації, включає реабілітацію у сфері охорони здоров’я, а також інші види реабілітації, визначені законодавством;

мережа реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів для надання реабілітаційної допомоги дітям створюється відповідно до визначених потреб, захворюваності, демографічних, географічних, інфраструктурних та інших особливостей адміністративно-територіальної одиниці, а також повноважень та потреб місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в реабілітаційній сфері;

під час організації надання реабілітаційної допомоги дітям використовуються реабілітаційні заклади, відділення, підрозділи, що надають як стаціонарну, так і амбулаторну реабілітаційну допомогу, проте перевага надається реабілітаційній допомозі в амбулаторних умовах із залученням членів сімей, законних представників дитини;

до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, що надає реабілітаційну допомогу дитині, крім фахівців з реабілітації, за потреби можуть входити інші фахівці;

до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, що надає реабілітаційну допомогу дітям, може долучитися лікар - спеціаліст професії відповідно до медичного діагнозу, який призводить до найбільших обмежень життєдіяльності у дитини;

обов’язковим елементом реабілітаційної допомоги є навчання членів сімей, законних представників щодо впровадження рекомендацій фахівців, які входять до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, у домашніх умовах;

під час перебування дитини в реабілітаційному закладі, відділенні, підрозділі забезпечується право дитини на спільне перебування з членами її сім’ї на вимогу членів сім’ї;

члену сім’ї дитини, законному представникові дитини на весь період стаціонарної реабілітації дитини у разі спільного перебування з дитиною у встановленому порядку видається листок непрацездатності з виплатою допомоги із соціального страхування за умови пред’явлення роботодавцю медичної довідки про необхідність проведення стаціонарної реабілітації дитини;

у разі змін стану здоров’я дитини та необхідності надання медичної допомоги забезпечується її направлення до інших закладів охорони здоров’я після отримання інформованої згоди особи відповідно до вимог законодавства або для особи віком до 14 років, а також особи, визнаної в установленому порядку недієздатною, згоди її законного представника.

36. Реабілітаційна допомога особам з психічними розладами, що потребують реабілітації, надається відповідно до положень пунктів 1-34 цього Порядку. До складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди, що надає реабілітаційну допомогу особам з психічними розладами, повинні входити лікарі відповідного профілю та фахівці з психічного здоров’я, які відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим законодавством.

37. Надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я фахівцем з реабілітації самостійно передбачає надання реабілітаційної допомоги низького обсягу в амбулаторних умовах або у вигляді домашньої реабілітації на первинному або спеціалізованому рівні медичної допомоги та забезпечується окремим фахівцем з реабілітації за однією з професій фахівців з реабілітації: фізична терапія, ерготерапія, терапія мови і мовлення.

Надання реабілітаційної допомоги фахівцем з реабілітації самостійно здійснюється фахівцями, які працевлаштовані в закладах охорони здоров’я або провадять господарську діяльність відповідно до законодавства України.

Надання реабілітаційної допомоги фахівцем з реабілітації самостійно здійснюється відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, зокрема з урахуванням табелів матеріально-технічного оснащення, які затверджуються МОЗ, та з дотриманням вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 285 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1184).

38. Для надання реабілітаційної допомоги фахівцем з реабілітації самостійно на первинному рівні медичної допомоги, лікар, що надає первинну медичну допомогу, формує направлення з урахуванням такого критерію, як стан здоров’я пацієнта. Перелік станів здоров’я, за яких можливе надання реабілітаційної допомоги фахівцем з реабілітації самостійно на первинному рівні медичної допомоги, затверджується МОЗ.

У випадку надання реабілітаційної допомоги фахівцем з реабілітації самостійно на первинному рівні медичної допомоги в амбулаторних умовах або у вигляді домашньої реабілітації індивідуальний реабілітаційний план не складається. Мета та завдання реабілітації зазначаються в програмі терапії, яку складає фахівець з реабілітації на підставі результатів реабілітаційного обстеження.

39. Під час прийняття рішення мультидисциплінарною реабілітаційною командою про те, що особа потребує надання реабілітаційної допомоги фахівцем з реабілітації самостійно на спеціалізованому рівні медичної допомоги, лікар фізичної та реабілітаційної медицини формує відповідне направлення.

40. Для надання реабілітаційної допомоги самостійно фахівець з реабілітації складає за участю особи, яка потребує реабілітації, програму терапії за формою, визначеною додатком 2. Розроблення, реалізація, моніторинг програми терапії здійснюються за принципом пацієнтоцентричності.

Програма терапії забезпечує організацію надання реабілітаційної допомоги під час надання реабілітаційної допомоги фахівцем з реабілітації самостійно.

У програмі терапії фахівець з реабілітації визначає комплекс узгоджених видів, форм, зміст, обсяги та строки реабілітаційних заходів, що мають бути вжиті до особи, яка потребує реабілітації, і спрямовані на досягнення мети та вирішення реабілітаційних завдань, з визначенням порядку і місця проведення таких заходів з урахуванням факторів середовища.

Програма терапії в електронній формі розробляється фахівцем з реабілітації, який надає реабілітаційну допомогу самостійно, і є сукупністю електронних записів за відповідним реабілітаційним циклом. У разі ведення медичних записів в електронній формі згідно з абзацом першим пункту 6 цього Порядку програма терапії у паперовій формі не ведеться.

41. Основними завданнями фахівців з реабілітації під час надання реабілітаційної допомоги самостійно на первинному чи спеціалізованому рівні медичної допомоги є:

оцінювання та визначення необхідності надання реабілітаційної допомоги низького обсягу за відповідним напрямом терапії (фізичної терапії, ерготерапії, терапії мови і мовлення);

аналіз наданої медичної/реабілітаційної допомоги, що враховується для планування та здійснення відповідного напряму терапії;

проведення обстеження та оцінювання функціонування, а також моніторингу з використанням відповідних для конкретного стану здоров’я інструментів функціонального обстеження;

встановлення реабілітаційного діагнозу у разі надання реабілітаційної допомоги самостійно на первинному рівні медичної допомоги;

інформування особи та/або її законних представників про результати проведеного реабілітаційного обстеження та оцінювання функціонування;

залучення особи, яка потребує реабілітації, до визначення мети реабілітації у випадку надання реабілітаційної допомоги самостійно на первинному рівні медичної допомоги;

залучення особи, яка потребує реабілітації, до визначення завдань реабілітації, які зазначаються в програмі терапії;

складення програми терапії на основі реабілітаційного обстеження з визначенням мети та завдань реабілітації (у разі надання реабілітаційної допомоги самостійно на спеціалізованому рівні медичної допомоги - відповідно до загальних мети та завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані);

визначення можливості, необхідності, виду, форми та тривалості втручань;

визначення потреби у призначенні, підборі допоміжних засобів реабілітації, навчання особи, яка потребує реабілітації, їх використанню;

надання реабілітаційної допомоги низького обсягу протягом післягострого або довготривалого періоду за відповідним напрямом терапії;

здійснення поточного та оперативного контролю, аналізу ходу виконання програми терапії, за необхідності коригування програми терапії;

інформування особи, яка потребує реабілітації, про зміни у стані здоров’я, зміни у функціонуванні особи, які можуть призвести до необхідності перегляду мети та/або завдань реабілітації, та/або очікуваних результатів, та/або необхідного обсягу надання реабілітаційної допомоги, та/або необхідної зміни напряму терапії;

внесення до системи відповідних записів, які містять, зокрема, відомості щодо стану функціонування особи за національним класифікатором 030:2022 "Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я", відомості щодо реабілітаційних втручань відповідно до національного класифікатора 026:2021 "Класифікатор медичних інтервенцій";

консультування та надання рекомендацій особі, яка потребує реабілітації, членам її сім’ї, її законним представникам, особам, які здійснюють догляд за особою з обмеженнями повсякденного функціонування, за необхідності іншим медичним працівникам та іншим фахівцям;

планування подальшого маршруту особи, яка потребує реабілітації, та визначення потреби у продовженні терапії/зміні напряму терапії.

42. Під час надання реабілітаційної допомоги самостійно фахівець з реабілітації в цілому відповідає за реабілітаційний процес протягом відповідного циклу.

1. Реабілітаційне відділення, підрозділ (далі - відділення) є структурним підрозділом закладу охорони здоров’я, закладу освіти або санаторно-курортного закладу незалежно від форми власності та організаційно-правової форми (далі - заклад), що надає реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров’я (далі - реабілітаційна допомога) особам з обмеженнями повсякденного функціонування, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю (далі - особи, які потребують реабілітації) протягом усіх реабілітаційних періодів на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право здійснення реабілітації у сфері охорони здоров’я.

2. Відділення забезпечує:

1) доступну якісну стаціонарну або амбулаторну реабілітаційну допомогу особам, які потребують реабілітації;

2) участь у наданні комплексної реабілітаційної допомоги особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам віком до 18 років, які потребують реабілітації;

3) впровадження сучасних технологій, зокрема телереабілітаційних для надання реабілітаційної допомоги на засадах доказової реабілітації.

3. До відділень належать:

1) палати гострої реабілітації у закладах охорони здоров’я (далі - палата гострої реабілітації), у яких надається реабілітаційна допомога протягом гострого реабілітаційного періоду;

2) стаціонарні відділення післягострої та довготривалої реабілітації у закладах охорони здоров’я, закладах освіти у сфері охорони здоров’я, спеціальних закладах загальної середньої освіти або стаціонарні відділення післягострої та довготривалої реабілітації, утворені на базі санаторно-курортних закладів незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, в яких реабілітаційну допомогу надають мультидисциплінарні реабілітаційні команди;

3) амбулаторні відділення післягострої та довготривалої реабілітації у закладах охорони здоров’я різного профілю незалежно від форми власності, закладах освіти у сфері охорони здоров’я, спеціальних закладах загальної середньої освіти, в яких реабілітаційну допомогу надають мультидисциплінарні реабілітаційні команди та окремі фахівці з реабілітації.

4. Діяльність відділення регламентується положенням, яке розробляється на підставі цього Типового положення та затверджується керівником закладу.

5. Діяльність мультидисциплінарної реабілітаційної команди, яка надає реабілітаційну допомогу у відділенні, регламентується положенням про мультидисциплінарну реабілітаційну команду, яке розробляється на підставі Типового положення про мультидисциплінарну реабілітаційну команду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268.

6. Безпосереднє керівництво відділенням здійснюється завідувачем відділення, який є лікарем фізичної та реабілітаційної медицини, призначається на посаду та звільняється з посади керівником закладу згідно із законодавством.

7. Штатний розпис відділення, який затверджується в установленому законодавством порядку, забезпечує умови для надання якісної та безпечної реабілітаційної допомоги відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268.

8. Оснащення відділення медичним та реабілітаційним обладнанням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами для тривалого використання, засобами зв’язку, комп’ютерною технікою, транспортними засобами здійснюється відповідно до табеля матеріально-технічного оснащення, що затверджується МОЗ.

9. Основними завданнями відділення є:

1) надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації, протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів за реабілітаційними пакетами медичних послуг відповідно до програми державних гарантій медичного обслуговування населення у стаціонарних та амбулаторних відділеннях післягострої та довготривалої реабілітації згідно із загальними метою та завданнями, зазначеними в розділах другому та третьому індивідуального реабілітаційного плану, на засадах доказової реабілітації. У стаціонарних відділеннях післягострої та довготривалої реабілітації надається реабілітаційна допомога високого обсягу мультидисциплінарною реабілітаційною командою, в амбулаторних відділеннях післягострої та довготривалої реабілітації обсяг реабілітаційної допомоги та необхідний професійний і кількісний склад фахівців з реабілітації визначається відповідно до загальних мети та завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані;

2) надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації, протягом гострого реабілітаційного періоду в рамках нереабілітаційних пакетів медичних послуг відповідно до програми державних гарантій медичного обслуговування населення у палатах гострої реабілітації нереабілітаційних відділень закладу або за місцем перебування пацієнта у мобільному режимі надання реабілітаційної допомоги (далі - мобільний режим) згідно із загальними метою та завданнями, зазначеними в розділі першому індивідуального реабілітаційного плану на засадах доказової реабілітації;

3) участь у наданні комплексної реабілітаційної допомоги особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю протягом довготривалого реабілітаційного періоду у стаціонарних та амбулаторних відділеннях післягострої та довготривалої реабілітації згідно з індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю на засадах доказової реабілітації;

4) забезпечення, підбір, налаштування, виготовлення та навчання користуванню допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами протягом надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації;

5) надання реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації;

6) надання консультативної та методологічної підтримки з питань обмежень повсякденного функціонування/життєдіяльності та з питань надання реабілітаційної допомоги нереабілітаційним відділенням та підрозділам закладу, окремим медичним працівникам, які надають медичну допомогу в закладі;

7) надання консультативної та методологічної підтримки з питань обмежень повсякденного функціонування/життєдіяльності та з питань надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації, членам їх сімей, особам, які здійснюють догляд за особою з обмеженнями повсякденного функціонування;

8) надання консультативної та методологічної підтримки з питань обмежень повсякденного функціонування/життєдіяльності та з питань надання реабілітаційної допомоги закладам вищої та фахової передвищої освіти, іншим суб’єктам освітньої діяльності, які мають ліцензію на надання освітніх послуг з фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та/або здійснюють безперервний професійний розвиток фахівців з реабілітації згідно із законодавством;

9) забезпечення проведення у відділенні практичної підготовки здобувачів вищої та фахової передвищої освіти у галузі знань "22 Охорона здоров’я" із залученням фахівців з реабілітації, що працюють у відділенні;

10) разом із громадськими об’єднаннями фахівців з реабілітації осіб, які потребують реабілітації, організація та проведення науково-практичних конференцій з питань надання реабілітаційної допомоги, окремих напрямів реабілітації, реабілітаційних втручань тощо;

11) організація і проведення просвітницької роботи серед населення, активна співпраця із засобами масової інформації щодо питань обмежень повсякденного функціонування та обмежень життєдіяльності та надання сучасної реабілітаційної допомоги.

10. Відповідно до покладених завдань відділення:

1) надає реабілітаційну допомогу на засадах доказової реабілітації особам, які потребують реабілітації, протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів у стаціонарних та амбулаторних відділеннях реабілітації;

2) надає реабілітаційну допомогу на засадах доказової реабілітації особам, які потребують реабілітації, протягом гострого реабілітаційного періоду в палатах гострої реабілітації у закладах охорони здоров’я та у мобільному режимі;

3) здійснює постійний контроль ефективності наданої реабілітаційної допомоги та застосування допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів шляхом збору, обробки, аналізу, зберігання та передачі інформації, яку внесено до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану особи, яка потребує реабілітації, та медичної інформаційної системи закладу.

11. Відділення має право організовувати графік роботи персоналу відділення для забезпечення оптимальної якості надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації, який затверджується керівником закладу в установленому законодавством порядку.

12. Відділення забезпечує:

1) надання домедичної допомоги та організацію надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги у разі виникнення невідкладного стану людини в осіб, які потребують реабілітації, під час надання реабілітаційної допомоги або під час перебування на території відділення;

2) надання мультидисциплінарної реабілітаційної допомоги відповідно до Типового положення про мультидисциплінарну реабілітаційну команду;

3) цілодобовий медсестринський догляд (у разі надання стаціонарної реабілітаційної допомоги);

4) взаємодію з нереабілітаційними відділеннями закладу з питань організації реабілітаційної допомоги в гострому реабілітаційному періоді та з кадровим складом відділення у палатах гострої реабілітації та у мобільному режимі;

5) взаємодію з нереабілітаційними відділеннями закладу з питань визначення подальшого реабілітаційного маршруту особи, яка потребує реабілітації, після закінчення гострого реабілітаційного періоду та прийняття рішення про можливість подальшого надання реабілітаційної допомоги високого обсягу в післягострому реабілітаційному періоді в стаціонарному відділенні післягострої та довготривалої реабілітації або направлення особи, яка потребує реабілітації, для надання реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах або домашньої реабілітації, або направлення особи, яка потребує реабілітації, для забезпечення медсестринського догляду або паліативної допомоги, та/або визначення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю";

6) ведення обліку реабілітаційного обладнання та матеріалів тимчасового та тривалого користування, допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів, матеріально-технічних та програмних засобів;

7) організацію та обладнання автоматизованих робочих місць для фахівців з реабілітації (відповідно до прав доступу в електронній системі охорони здоров’я), які працюють у відділенні, для забезпечення відповідної технічної можливості надавачами медичних послуг щодо вчасного внесення відомостей до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я відповідно до порядків формування та видачі медичних висновків відповідного виду, затверджених відповідно до законодавства, а також виконання інших дій відповідно до особливостей ведення електронної системи охорони здоров’я та за умови наявності відповідної технічної можливості в системі відповідно до вимог нормативно-правових актів;

8) вчасне та коректне внесення відповідної інформації фахівцями з реабілітації до електронної системи охорони здоров’я відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 "Деякі питання електронної системи охорони здоров’я" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 46, ст. 1604), та Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315);

9) надання оперативної інформації за запитом;

10) цільове використання закріпленого за відділенням майна;

11) створення належних виробничих умов, додержання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежної безпеки;

12) дотримання принципів професійної етики;

13) наявність програми з інфекційного контролю та дотримання заходів із запобігання інфекціям, пов’язаним з наданням медичної та реабілітаційної допомоги, відповідно до наказів МОЗ; наявність документів з інфекційного контролю за особливо небезпечними інфекційними хворобами та запобігання їх розповсюдженню з обов’язково відпрацьованим сценарієм щодо впровадження протиепідемічного режиму у закладі та відділенні і його суворим дотриманням в організації роботи та наданні реабілітаційної допомоги в умовах виникнення пандемії, а також у випадку виникнення осередку інфікування особливо небезпечними інфекційними хворобами (зокрема гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, іншими особливо небезпечними інфекційними хворобами);

14) наявність внутрішньої системи управління і контролю якості та безпеки надання реабілітаційної допомоги з дотриманням вимог до її організації і проведення відповідно до законодавства із здійсненням безперервного моніторингу індикаторів оцінки та критеріїв доступності, якості, безпеки, ефективного управління і контролю якості закладу та відділення для забезпечення прав осіб, які потребують реабілітації на отримання реабілітаційної допомоги належної якості.

13. У відділенні обов’язково наявні ліжка для цілодобового перебування або перебування в умовах денного стаціонару осіб, які потребують реабілітації, яким надається реабілітаційна допомога високого обсягу (для стаціонарних відділень післягострої та довготривалої реабілітації), або кабінети для амбулаторного прийому осіб, які потребують реабілітації, фахівцями з реабілітації (для амбулаторних відділень післягострої та довготривалої реабілітації), а також такі приміщення:

1) кабінет завідувача відділення;

2) ординаторська лікарів фізичної та реабілітаційної медицини;

3) протокольна кімната (декілька протокольних кімнат), оснащених автоматизованими робочими місцями для розміщення повного складу фахівців з реабілітації відділення;

4) кімната для середнього та молодшого медичного персоналу відділення;

5) кабінет асистивних технологій (для реабілітаційних відділень, підрозділів, що функціонують у складі багатопрофільних закладів охорони здоров’я);

6) приміщення для проведення фізичної терапії - зал (зали) фізичної терапії та кабінет (кабінети) для надання індивідуальної реабілітаційної допомоги з фізичної терапії;

7) приміщення для проведення ерготерапії - зал ерготерапії та кабінет (кабінети) для надання індивідуальної реабілітаційної допомоги з ерготерапії;

8) кабінет (кабінети) для надання індивідуальної реабілітаційної допомоги з терапії мови та мовлення;

9) кабінет (кабінети) для надання індивідуальної психологічної допомоги;

10) приміщення для виготовлення допоміжних засобів реабілітації;

11) приміщення для проведення інвазивних реабілітаційних втручань;

12) приміщення для проведення консультацій інших лікарів-спеціалістів;

13) приміщення для проведення зборів мультидисциплінарної реабілітаційної команди (може використовуватися зал фізичної терапії або ерготерапії).

14. Відділення можуть мати:

1) кабінет ультразвукових та електрофізіологічних (електронейроміографія) методів дослідження в реабілітації;

2) приміщення або територію для навчання візковим навичкам (у разі надання реабілітаційної допомоги при ураженнях спинного мозку);

3) приміщення для проведення протезування (у разі надання реабілітаційної допомоги при ампутаціях кінцівок);

4) приміщення для забезпечення організації загальної середньої освіти (у разі надання реабілітаційної допомоги особам віком до 18 років, які потребують реабілітації, та дітям з інвалідністю).

15. Відділення взаємодіє з:

1) нереабілітаційними відділеннями закладу з питань організації надання реабілітаційної допомоги в гострому реабілітаційному періоді в палатах гострої реабілітації у закладах охорони здоров’я або у мобільному режимі;

2) нереабілітаційними відділеннями закладу з питань визначення подальшого реабілітаційного маршруту особи, яка потребує реабілітації, після закінчення гострого реабілітаційного періоду та прийняття рішення про можливість подальшого надання реабілітаційної допомоги високого обсягу в післягострому реабілітаційному періоді в стаціонарному відділенні післягострої та довготривалої реабілітації або направлення особи, яка потребує реабілітації, для надання реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах чи у форматі домашньої реабілітації або направлення особи, яка потребує реабілітації, для забезпечення медсестринського догляду чи паліативної допомоги та визначення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю";

3) іншими відділеннями та підрозділами закладу з питань проведення консультацій лікарів-спеціалістів та організації надання екстреної медичної допомоги у разі виникнення невідкладного стану в осіб, які потребують реабілітації, під час надання реабілітаційної допомоги або під час перебування на території відділення;

4) іншими відділеннями та підрозділами закладу з питань проведення додаткових інструментальних та лабораторних досліджень;

5) іншими реабілітаційними закладами, регіональними центрами асистивних технологій, установами соціальної допомоги, експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та лікарсько-консультативними комісіями, які залучені до надання реабілітаційної та соціальної допомоги особам, які потребують реабілітації, органами соціального захисту, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також з іншими підприємствами, установами, організаціями, діяльність яких спрямована на сприяння та надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації.

16. Перелік протипоказань для надання реабілітаційної допомоги високого обсягу особі, яка потребує реабілітації, у стаціонарному відділенні післягострої та довготривалої реабілітації затверджується наказом МОЗ.

17. Заклад та відділення співпрацюють з громадськими об’єднаннями фахівців з реабілітації відповідно до професій (спеціалізацій) фахівців з реабілітації, які працюють у відділенні.

18. Заклад та відділення співпрацюють із суб’єктами, що здійснюють кадрове та наукове забезпечення системи реабілітації. Заклад може бути клінічною базою закладів вищої та фахової передвищої освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності, які мають ліцензію на надання освітніх послуг з фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти та/або здійснюють безперервний професійний розвиток фахівців з реабілітації згідно із законодавством.

1. Мультидисциплінарна реабілітаційна команда утворюється для надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах особам з обмеженнями повсякденного функціонування, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю (далі - особи, які потребують реабілітації) у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я, які забезпечують медичне обслуговування населення, протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів.

Мультидисциплінарна реабілітаційна команда стаціонарних відділень реабілітації закладів охорони здоров’я також надає реабілітаційну допомогу в нереабілітаційних відділеннях таких закладів охорони здоров’я протягом гострого реабілітаційного періоду.

Мультидисциплінарна реабілітаційна команда може утворюватися у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях та підрозділах закладів охорони здоров’я, які забезпечують медичне обслуговування населення та надають реабілітаційну допомогу в амбулаторних умовах особам, які потребують реабілітації, протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів.

2. Діяльність мультидисциплінарної реабілітаційної команди регламентується положенням, яке розробляється на підставі цього Типового положення та є додатком до положення про відповідне реабілітаційне відділення або підрозділ.

3. Мультидисциплінарна реабілітаційна команда виконує основні завдання відповідно до Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я".

4. У реабілітаційному закладі, реабілітаційному відділенні та підрозділі закладів охорони здоров’я, які забезпечують медичне обслуговування населення, за потреби можуть бути утворені кілька окремих мультидисциплінарних реабілітаційних команд для надання реабілітаційної допомоги в:

1) реабілітаційному закладі за умови наявності в його структурі окремих відділень відповідно до нозологічних та вікових особливостей надання реабілітаційної допомоги;

2) стаціонарному реабілітаційному відділенні, підрозділі закладу охорони здоров’я протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів;