Про затвердження Порядку та методології проведення оцінки інвестиційного проекту із значними інвестиціями

Відповідно до абзацу одинадцятого частини першої статті 8 Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок та методологію проведення оцінки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, що додається.

2. Міністерству економіки підготувати та подати у тримісячний строк Антимонопольному комітетові повідомлення про нову програму державної допомоги "Державна підтримка інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" відповідно до вимог Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

3. Міністерству цифрової трансформації та Міністерству економіки подати протягом шести місяців Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо забезпечення можливості подання заявки та інших документів, передбачених частиною першою статті 7 Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні", в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

1. Цей Порядок визначає процедуру та методологію проведення оцінки інвестиційного проекту із значними інвестиціями (далі - оцінка).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" (далі - Закон).

3. Оцінка проводиться Мінекономіки двома етапами протягом шістдесяти календарних днів з дня отримання документів, передбачених частиною першою статті 7 Закону, а саме:

заявки, підготовленої за формою згідно з додатком 1;

проекту спеціального інвестиційного договору;

техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту із значними інвестиціями (далі - техніко-економічне обґрунтування), розробленого з урахуванням вимог до техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту із значними інвестиціями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 р. № 515 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 43, ст. 2626);

документів, що підтверджують відповідність заявника вимогам до заявника щодо фінансової спроможності для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 648 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 52, ст. 3211);

документів, що підтверджують відсутність обмежень, визначених частиною четвертою статті 7 Закону, поданих заявником з урахуванням вимог, передбачених пунктом 4 цього Порядку.

3-1. Оцінка інвестиційного проекту із значними інвестиціями, фінансування якого забезпечуватиметься за рахунок залучених коштів від Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку, інших міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або урядових фінансових організацій, що створені урядом (урядами) іноземної держави (іноземних держав), відповідно до листа-підтвердження від такої міжнародної фінансової організації про підписання кредитного договору проводиться Мінекономіки етапами, передбаченими пунктом 3 цього Порядку, протягом 45 календарних днів.

4. Для підтвердження відсутності обмежень, визначених пунктами 10 та 12 частини четвертої статті 7 Закону, заявник подає такі документи:

1) довідку чи інший документ, який відповідно до законодавства держави місця реєстрації заявника підтверджує відсутність обмежень, визначених пунктом 10 частини четвертої статті 7 Закону (для нерезидентів);

2) довідку чи інший документ, який відповідно до законодавства держави місця реєстрації заявника підтверджує відсутність обмежень, визначених пунктом 12 частини четвертої статті 7 Закону (для нерезидентів).

Для підтвердження відсутності обмежень, визначених частиною четвертою статті 7 Закону, уповноваженою особою заявника подається підписаний лист у паперовій або електронній формі (із дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг), яким заявник засвідчує та гарантує, що він відповідає всім вимогам, визначеним частиною четвертою статті 7 Закону.

Якщо заявник представлений кількома юридичними особами, документи, що передбачені підпунктами 1-2 цього пункту, подаються щодо кожної з таких юридичних осіб.

5. Мінекономіки протягом десяти робочих днів з дня надходження документів, зазначених упунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить перевірку відповідності заявника, інвестиційного проекту із значними інвестиціями та поданих документів вимогам законодавства (у випадку, визначеномупунктом 3- 1 цього Порядку, протягом п’яти робочих днів).

6. Під час перевірки відповідності заявника, інвестиційного проекту із значними інвестиціями та поданих документів установленим законодавством вимогам Мінекономіки не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

7. Під час перевірки відповідності поданих документів установленим законодавством вимогам Мінекономіки може визнати допустимими формальні (несуттєві) помилки в оформленні документів та інформації, що подається разом з ними, які не впливають на їх зміст, зокрема технічні помилки та описки.

8. У разі коли за результатами перевірки, визначеної пунктом 5 цього Порядку, виявлено невідповідність заявника, інвестиційного проекту із значними інвестиціями та поданих документів встановленим законодавством вимогам, проведення оцінки припиняється, про що Мінекономіки інформує заявника.

9. У разі коли за результатами перевірки, визначеної пунктом 5 цього Порядку, не виявлено невідповідність заявника, інвестиційного проекту із значними інвестиціями та поданих документів встановленим законодавством вимогам, Мінекономіки надсилає документи, визначені у пунктах 3 і 4 цього Порядку, в електронній формі:

Мінфіну - для проведення аналізу інвестиційного проекту із значними інвестиціями та проекту спеціального інвестиційного договору в частині форм та загального обсягу державної підтримки, що пропонуються до надання для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, та подання відповідних пропозицій;

Міндовкіллю - для проведення аналізу екологічних наслідків та ризиків реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, проекту спеціального інвестиційного договору та подання відповідних пропозицій;

Мін’юсту - для проведення аналізу проекту спеціального інвестиційного договору, примірна форма якого визначається нормативно-правовим актом Мінекономіки, підготовки в разі потреби зауважень щодо його доопрацювання та подання відповідних пропозицій;

Антимонопольному комітетові - для проведення аналізу ризиків реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, проекту спеціального інвестиційного договору, форм та загального обсягу державної підтримки, що пропонуються до надання для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, та подання відповідних пропозицій;

центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері, в якій передбачається реалізувати інвестиційний проект із значними інвестиціями, - для подання відповідних пропозицій, в тому числі щодо проекту спеціального інвестиційного договору;

органу місцевого самоврядування (у разі надання державної підтримки таким органом) - для проведення аналізу ризиків реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, форм та загального обсягу державної підтримки, що пропонуються до надання для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, проекту спеціального інвестиційного договору, підготовки за потреби пропозицій щодо його доопрацювання та подання відповідних пропозицій.

10. Мінфін, Міндовкілля, Мін’юст, Антимонопольний комітет, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері, в якій передбачається реалізувати інвестиційний проект із значними інвестиціями, орган місцевого самоврядування протягом двадцяти календарних днів з дати надходження документів, що зазначені у пункті 9 цього Порядку, розглядають їх і надсилають Мінекономіки результати проведеного аналізу та відповідні пропозиції або зазначають про їх відсутність (у випадку, визначеномупунктом 3- 1 цього Порядку, протягом п’ятнадцяти календарних днів).

11. метою одержання інформації щодо питань, які належать до компетенції інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Мінекономіки може залучати їх до проведення оцінки та звертатися до них із запитами для отримання відповідних пропозицій і роз’яснень, а також у разі необхідності одержання додаткової інформації та/або документів, необхідних для проведення оцінки, Мінекономіки може звертатися з відповідними запитами до уповноваженої установи, державних органів, органів місцевого самоврядування, фінансових установ, юридичних та фізичних осіб. Відповідь на такі запити надається у стислий строк, що не може становити більше десяти робочих днів (у випадку, визначеному пунктом 3- 1 цього Порядку, протягом п’яти робочих днів).

12. У разі неотримання Мінекономіки інформації про результати аналізу та пропозицій або інформації про їх відсутність протягом строку, передбаченого пунктами 10 і 11 цього Порядку, документи, що зазначені у пунктах 3 і 4 цього Порядку, вважаються розглянутими та проаналізованими відповідними органами без зауважень і пропозицій.

13. Мінекономіки з урахуванням наявних пропозицій Мінфіну, Міндовкілля, Мін’юсту, Антимонопольного комітету, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері, в якій передбачається реалізувати інвестиційний проект із значними інвестиціями, органу місцевого самоврядування узагальнює результати аналізу інвестиційного проекту із значними інвестиціями та проекту спеціального інвестиційного договору щодо:

1) аналізу економічних, фінансових, соціальних показників інвестиційного проекту із значними інвестиціями, зокрема проводить перевірку:

результатів проведення аналізу витрат та вигод з урахуванням методичних рекомендацій проведення аналізу витрат та вигод, викладених у додатку 2;

аналізу попиту, який включає інформацію про опис сценаріїв прогнозу попиту та відповідних припущень до кожного із сценаріїв, в тому числі опис та обґрунтування таких припущень за кожним сценарієм;

розрахунку розміру значних інвестицій в об’єкти інвестування;

розрахунку показника економічної чистої приведеної вартості (ENPV), наведеного у техніко-економічному обґрунтуванні, який враховує, зокрема, загальний обсяг державної підтримки як економічні витрати та не може бути менше 0 (нуля);

розрахунку показника економічної норми дохідності (EIRR), наведеного у техніко-економічному обґрунтуванні, який враховує, зокрема, загальний обсяг державної підтримки як економічні витрати та не може бути менше ставки дисконтування, що використовується під час розрахунку показника економічної чистої приведеної вартості (ENPV), обчисленої з урахуванням методичних рекомендацій проведення аналізу витрат та вигод;

2) аналізу екологічних наслідків реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями;

3) аналізу ризиків реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, зокрема проводиться аналіз результатів кількісної та якісної оцінки ризиків, оцінки ймовірності настання ризиків і можливих наслідків для інвестиційного проекту із значними інвестиціями. Наявність суттєвих економічних, фінансових, соціальних та/або екологічних ризиків, що мають високу імовірність настання та значний негативний вплив на інвестиційний проект із значними інвестиціями чи навколишнє природне середовище, за відсутності дієвого механізму зменшення впливу таких ризиків є підставою для надання висновку про недоцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та відмови в укладенні спеціального інвестиційного договору;

4) аналізу форм та загального обсягу державної підтримки, що пропонуються до надання для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, зокрема проводить перевірку:

загального обсягу державної підтримки та підходів до його розрахунку з урахуванням вимог методології розрахунку обсягу державної підтримки для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 714. Під час аналізу загального обсягу державної підтримки враховуються економічні показники реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, а саме показники економічної чистої приведеної вартості (ENPV), економічної норми дохідності (EIRR). Якщо показник економічної чистої приведеної вартості (ENPV) менше 0 (нуля) та/або показник економічної норми дохідності (EIRR) є меншим ставки дисконтування, що використовується під час розрахунку показника економічної чистої приведеної вартості (ENPV), загальний обсяг державної підтримки зменшується до рівня, який забезпечить відповідність таких показників вимогам, визначеним в цьому пункті, про що зазначається у висновку про доцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та укладення спеціального інвестиційного договору;

відповідності форм надання державної підтримки положенням статті 3 та пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону;

5) аналізу проекту спеціального інвестиційного договору та підготовки в разі потреби зауважень щодо його доопрацювання, зокрема проводить перевірку відповідності положень проекту спеціального інвестиційного договору:

положенням техніко-економічного обґрунтування щодо розміру та орієнтовного графіка здійснення інвестицій, кількості створених нових робочих місць, середньої заробітної плати працівників;

вимогам законодавства.

14. За результатами другого етапу оцінки Мінекономіки за формою, визначеною додатком 3, готує один із таких висновків:

висновок про доцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та укладення спеціального інвестиційного договору;

висновок про недоцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та відмову в укладенні спеціального інвестиційного договору.

У разі підготовки висновку про доцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, техніко-економічним обґрунтуванням якого визначено необхідність проведення оцінки впливу на довкілля та/або розроблення документів державного планування та здійснення їх стратегічної екологічної оцінки, у висновку зазначається, що така реалізація буде можливою за умови отримання позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля та здійснення стратегічної екологічної оцінки.

15. Підставами для надання висновку про недоцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та відмову в укладенні спеціального інвестиційного договору є:

подання заявником недостовірної інформації у складі заявки, в тому числі якщо це встановлено на підставі відповідей, наданих на запити відповідно до пунктів 10 і 11 цього Порядку;

невідповідність заявника та/або інвестиційного проекту із значними інвестиціями вимогам, передбаченим Законом;

обсяг державної підтримки, що пропонується в інвестиційному проекті із значними інвестиціями, перевищує максимально допустимий обсяг державної підтримки, передбачений статтею 4Закону;

виявлення під час проведення оцінки економічних, фінансових, соціальних та/або екологічних ризиків та/або негативних наслідків, до яких може призвести його реалізація (зокрема, негативного показника ENPV).

16. У разі необхідності доопрацювання проекту спеціального інвестиційного договору Мінекономіки разом з висновком про доцільність реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та укладення спеціального інвестиційного договору надсилає заявнику зауваження до проекту договору з пропозицією щодо його доопрацювання.

Висновок надсилається заявнику та уповноваженій установі протягом п’яти робочих днів з дня його підписання.

Аналіз витрат і вигод проводиться кількома етапами.

Етап 1. Побудова базового економічного сценарію:

1) збір фінансових даних у реальному виразі (без урахування інфляції);

2) побудова фінансової моделі та розрахунок грошових потоків інвестиційного проекту із значними інвестиціями, визначення строків реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, отримання доходів та понесення витрат, визначення залишкової вартості.

Етап 2. Коригування фінансових даних (фінансових грошових потоків) до економічних грошових потоків та адаптація їх з урахуванням:

1) недосконалості ринку та коригування з використанням "тіньових цін" (відображає реальну ціну на певному недосконалому, наприклад регульованому, ринку (валюта, нафта, електрична енергія та інші товари, а також ціна на робочу силу тощо). Фактичні ціни недосконалого ринку повинні бути замінені на "тіньові ціни" (гіпотетичні ціни при досконалому, нерегульованому ринку) та включені в аналіз;

2) коригування витрат, що враховує деякі витрати, які не були використані у фінансовому аналізі, але повинні розглядатися в рамках соціально-економічного аналізу (витрати на земельні ділянки загального користування або на суспільні цінності, що використовуватимуться для інвестиційного проекту із значними інвестиціями та можуть вважатися втратою певної цінності для суспільства, витрати на подолання наслідків негативного екологічного впливу, підвищення вартості послуг для населення, витрати на нагляд за реалізацією інвестиційного проекту із значними інвестиціями та інші негативні економічні та соціальні наслідки, що можуть бути кількісно оцінені);

3) податкового коригування (оскільки ціна товару, як правило, включає податки, які фактично є державними доходами (та не можуть вважатися витратами з точки зору держави), - такий податковий ефект повинен бути виключений з розрахунків витрат). З іншого боку, деякі непрямі податки можуть бути зазначені як додаткові витрати, враховуючи при цьому коригування для уникнення подвійного підрахунку. Ще один випадок податкових коригувань стосується імпортованих товарів, для яких слід виключати ефект відповідних ввізних мит;

4) додаткових вигод (вигоди від економії часу, побічний позитивний ефект на галузь, економія коштів, вигоди для третіх осіб, що не належать до населення, на яке безпосередньо впливає інвестиційний проект із значними інвестиціями; зниження рівня навантаження на інфраструктуру; поліпшення стану навколишнього природнього середовища);

5) інших факторів (непрямі витрати та вигоди, що виникають в результаті реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, як позитивні, так і негативні (шум, навколишнє природне середовище та вплив на нього, втрата роботи, час на поїздки з дому на роботу тощо);

6) коригування цін (грошові потоки витрат або вигоди), які, як очікується, зростатимуть з динамікою іншою, ніж середні значення очікуваної інфляції, на розмір таких відхилень;

7) втрат, пов’язаних з наданням державної підтримки в усіх формах, визначених статтею 3 Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" (усі вивільнені від оподаткування кошти - сума податків і зборів, що не сплачуються до бюджету, різниця між платою за землю, що встановлена органом місцевого самоврядування для відповідної категорії земель на відповідній території, та зменшеним розміром плати за землю, який сплачуватиме інвестор, сукупна вартість всіх об’єктів суміжної інфраструктури, необхідних для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, будівництво яких здійснюватиметься за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів);

8) того, що у разі неможливості оцінити економічні та соціальні витрати та вигоди кількісно, вони повинні бути оцінені якісно та описані у рамках проведення аналізу інвестиційного проекту із значними інвестиціями та показників, на які вони впливають.

Етап 3. Визначення базового сценарію, дисконтування та обчислення ENPV та EIRR.

Економічна чиста приведена вартість (ENPV) - різниця між загальними дисконтованими соціальними вигодами та витратами.

ENPV слід розраховувати шляхом дисконтування до поточних значень усіх економічних потоків із застосуванням соціальної ставки дисконтування та проведення аналізу чутливості.

Економічна чиста приведена вартість розраховується за такими формулами:

або

B - загальні вигоди (тобто зміни у вигоді для користувачів (споживачів) в році t;

C - загальні економічні витрати в році t;

i - соціальна ставка дисконтування;

t - номер періоду, протягом якого дисконтуються вигоди та витрати;

n - загальна кількість періодів.

Рекомендовано використовувати соціальну ставку дисконтування на рівні 5 відсотків для гривні, однак дана ставка дисконтування підлягає щорічному перерахунку, який здійснюється Мінекономіки з використанням методу оцінки соціальної альтернативної вартості капіталу (social opportunity cost, SOC) з урахуванням вартості залучення капіталу державним сектором та за вирахуванням рівня інфляції. Результати перерахунку підлягають публікації на офіційному веб-сайті Мінекономіки не пізніше 1 червня. У разі відсутності оновленої соціальної ставки дисконтування використовується попередня визначена ставка.

Економічна норма дохідності (EIRR) - ставка, яка дає нульове значення для ENPV.

Інвестиційний проект із значними інвестиціями є економічно виправданим, якщо ENPV > 0 та EIRR > соціальної ставки дисконтування, і тим самим показники ефективності демонструють, що інвестиційний проект із значними інвестиціями генерує або може створювати більше вигод порівняно з витратами, з урахуванням різних строків понесення витрат і отримання вигод.

У разі обґрунтованої неможливості розрахувати показник EIRR, про що зазначено в техніко-економічному обґрунтуванні інвестиційного проекту із значними інвестиціями, цей показник не враховується під час проведення аналізу витрат і вигод.

Коефіцієнт вигод до витрат (BCR) визначається як співвідношення між дисконтованими економічними вигодами та витратами:

Етап 4. Врахування невизначеності та ризиків у аналізі здійснюється шляхом:

1) коригування на вартість ризиків (ризики, які притаманні інвестиційному проекту із значними інвестиціями, слід кількісно оцінювати. Вартість ризику визначається шляхом множення його ймовірності у відсотках та очікуваних витрат під час його реалізації. Таким чином, оцінюються всі значні ризики, вірогідність настання яких та результат можна обґрунтовано оцінити);

2) тестування невизначеності шляхом проведення аналізу чутливості до найважливіших змінних та визначення додаткових (граничних) сценаріїв (песимістичний, оптимістичний);

забезпечення аналізу чутливості (змін) показників EIRR та ENPV, пов’язаних із зміною відповідних вхідних даних. Результат аналізу чутливості (вплив на показники EIRR та ENPV) повинен бути представлений як у відсотках, так і в абсолютних показниках. Аналіз чутливості може бути проведений лише для критичних змінних (наприклад, рівень капіталовкладень, основні статті операційних видатків, вартість залученого фінансування тощо), які слід визначити за допомогою якісної або експертної оцінки.