Про затвердження Правил експлуатації трамвая і тролейбуса

утруднене обертання рульового колеса;

несправний підсилювач рульового управління;

ослаблено або пошкоджено кріплення рульового механізму;

порушена герметичність картеру рульового механізму або підтікання робочої рідини в системі гідропідсилювача;

5) пневматичне обладнання, якщо:

час наповнення пневматичної системи стисненим повітрям від нульового до робочого тиску перевищує встановлену норму;

не забезпечується автоматичне підтримання тиску в заданому діапазоні;

порушено герметичність пневмосистеми, що спричиняє падіння тиску за час визначений ДСТУ 3649;

несправні апарати пневмосистеми (компресор, ресивери, кран водія, гальмівний кран, запобіжний клапан, манометр, привод дверей, привод пісочниці тощо);

відсутня пломба на запобіжному клапані пневмосистеми;

6) трансмісія та підвіска, якщо:

ослаблено кріплення та посадка фланців на валах тягового двигуна або редуктора;

підвищена вібрація, відчутний гуркіт чи шум;

зламана або ослаблена хоча б одна шпилька картера, кріплення кришок, фланця;

зруйновано корінний лист або центральний болт ресори, пружини;

ослаблено або обірвано болт кріплення амортизаторів коліс;

не працює регулятор рівня положення кузова або не справний пневмобалон його підвіски (при пневмопідвішуванні кузова);

"перекошений" кузов;

7) кузов, якщо:

відсутні у салоні передбачені конструкцією поручні;

порушено міцність підніжок та поручнів;

ушкоджено ізоляційне покриття поручнів, підніжок або доріжок на покрівлі;

порушено міцність дверей, люків підлоги;

протікає дах чи вікна;

відсутні передбачені конструкцією транспортного засобу елементи остіклення або дзеркала заднього виду;

розбито скло (салону, дверей або відділення водія);

на передньому (лобовому) склі або дзеркалах заднього огляду є тріщини та інші ушкодження, які погіршують видимість водію;

до скла прикріплено речі або на скло нанесено покриття, які обмежують оглядовість з робочого місця водія та погіршують прозорість скла;

несправні склоочисники;

несправні замок дверей відділення водія, механізм регулювання положення крісла водія, приводи керування дверима, спідометр, обладнання для обігрівання та обдування скла;

немає передбачених конструкцією бампера або заднього захисного обладнання (бризковиків);

пошкоджено або відсутнє електроізоляційне покриття даху, що передбачене конструкцією;

несправна пісочниця трамвайного вагона, відсутній або непридатний до використання пісок у ній;

відсутній або несправний штанговловлювач тролейбуса;

відсутні передбачені конструкцією сидіння салону або порушено їх міцність;

порушено міцність кришок люків даху та люків обладнання;

8) прилади зчеплення трамвайних вагонів, якщо:

відсутні передбачені конструкцією прилади зчеплення;

є тріщини в елементах приладів зчеплення;

зігнутий або зношений понад встановлену норму стержень приладу зчеплення;

відсутня фіксація (шплінт, чека, тощо) з’єднання приладів зчеплення;

прострочений термін випробування або діагностичного обстеження стержня приладів зчеплення встановлений підприємством-виробником;

9) електричне та електронне обладнання, якщо:

струм витоку з корпуса тролейбуса на землю більше ніж 3 мА або потенціал на корпусі тролейбуса перевищує 40В;

порушено функціювання пускорегулюючої та захисної апаратури, високовольтних та низьковольтних електричних кіл;

пошкоджено захисне з’єднання головки струмоприймача зі штангою тролейбуса;

деформовані струмоприймачі або тиск їх на контактний провід не відповідає нормованому значенню;

є тріщини, деформації та зломи елементів струмоприймачів;

є понаднормативне зношення або ослаблення кріплення контактних вставок та елементів струмоприймачів;

несправність шарнірів або струмоприймач не фіксується в опущеному положенні;

порушено цілісність мотузки (тросу) опускання струмоприймача (зношення перерізу перевищує 20 відсотків);

не працюють приводи дверей, склоочисників, пісочниць, світлова та звукова сигналізація;

встановлено некалібровані запобіжники;

не працюють контрольно-вимірювальні прилади;

кількість, тип, колір, розташування та режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам документації;

порушено регулювання фар;

не горить ліва фара у режимі ближнього світла;

відсутні розсіювачі на світлових приладах або використовуються розсіювачі та лампи, які не відповідають типу даного світлового приладу;

спрацьовують автоматичні вимикачі або перегорають запобіжники силових кіл чи кіл управління після повторного включення.

2. У разі виникнення хоча б однієї з перелічених у пункті 1 цієї глави несправностей під час експлуатації рухомого складу на лінії водій повинен вжити заходів щодо їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися без пасажирів у депо або до місця стоянки чи ремонту, дотримуючись необхідних застережних заходів та вимог ПДР.

3. Забороняється рух рухомого складу з несправностями гальмової системи, рульового керування, тягово-зчіпного обладнання поїзда, при струмі витікання більше 3 мА (на тролейбусах), а у темний час доби на вулицях і дорогах без штучного освітлення або в умовах недостатньої видимості - з несправними фарами та задніми габаритними вогнями, в дощ або снігопад - у разі несправності склоочисників.

4. На нерухомому транспортному засобі повинно бути увімкнено аварійну сигналізацію, а у разі її відсутності або несправності та у передбачених ПДР випадках - встановлено знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар (на відстані не менше ніж 20 м від транспортного засобу в населених пунктах та 40 м поза ними).

1. Технічне обслуговування виконують з метою забезпечення належного технічного, санітарного та естетичного стану рухомого складу для надання безпечних, безперебійних та комфортних транспортних послуг.

2. Ремонт рухомого складу виконують для відновлення технічного ресурсу рухомого складу та його складових.

3. Обов’язки щодо забезпечення належного технічного стану рухомого складу покладено на керівників підприємств, керівників структурних підрозділів, які здійснюють технічне обслуговування, ремонт та експлуатацію трамвайних вагонів і тролейбусів.

4. Технічне обслуговування виконують за щомісячними графіками, затвердженими посадовою особою, уповноваженою керівником підприємства.

5. Ремонт рухомого складу здійснюють за графіками, затвердженими посадовою особою, уповноваженою керівником підприємства. Графіки складаються на підставі розрахунку річної програми ремонтів з урахуванням середньодобового пробігу, строку експлуатації та технічного стану кожної рухомої одиниці.

6. Рухомий склад підлягає санітарному оброблянню у строки, встановлені рішеннями органів місцевого самоврядування.

1. Технічне обслуговування трамвайних вагонів і тролейбусів поділяється на щоденне технічне обслуговування (ЩО), технічне обслуговування № 1 (ТО-1), технічне обслуговування № 2 (ТО-2), сезонне технічне обслуговування, (СО), а також міжрейсове технічне обслуговування трамваїв швидкісних ліній (МО).

2. Технічне обслуговування рухомого складу, а також технологічного обладнання спеціального рухомого складу виконують з періодичністю зазначеною у Таблиці 5. Періодичність технічного обслуговування рухомого складу (Додаток 6).

3. Періодичність технічного обслуговування нових трамвайних вагонів і тролейбусів в гарантійний період встановлюється настановою з експлуатування виробника цього рухомого складу. Ця періодичність може бути збережена у післягарантійний період експлуатації, якщо вона забезпечує менший рівень відмов у роботі рухомого складу.

4. Щоденне обслуговування (ЩО) повинно забезпечувати гарантовану працездатність агрегатів, вузлів та деталей гальмових систем, рульового керування, трансмісії, дверей та сигналізації на період до чергового ЩО. Це обслуговування передбачає контроль технічного стану, усунення заявлених водієм або виявлених під час контролювання несправностей, а також контроль електробезпеки пасажирів, прибирання, миття та екіпірування рухомого складу.

5. Технічні обслуговування ТО-1 та ТО-2 містять у собі контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні, мастильні та інші роботи, спрямовані на попередження та виявлення несправностей, зниження інтенсивності погіршення параметрів технічного стану рухомого складу, економію електроенергії та матеріалів, а також зменшення негативного впливу вагонів та тролейбусів на довкілля.

6. Сезонне технічне обслуговування (СО) повинно проводитися двічі на рік з метою забезпечення підготовки до експлуатації в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди року і стосується насамперед акумуляторних батарей, систем опалення, кондиціювання, вентиляції, змащування, запобігання замерзанню та забезпечення належного зовнішнього вигляду.

7. Міжрейсове обслуговування (МО) рухомого складу швидкісного трамвая проводиться в між піковий період роботи на лінії з метою попередження відмов у його роботі, оперативного усунення виявлених несправностей і виконання заявок водіїв.

8. Технічне обслуговування повинно виконуватися згідно з інструкціями, розробленими на підставі настанов з експлуатування заводів-виробників та технологічних карт. Інструкції з технічного обслуговування та технологічні карти затверджуються наказом керівника підприємства. Ця документація повинна знаходитися на робочих місцях.

9. Технічне обслуговування, як правило, повинно бути організовано потоковим методом з регламентуванням видів, обсягів та тривалості робіт на кожному робочому місті.

10. Технічне обслуговування ЩО і ТО-1 повинні виконуватися у періоди між ранішніми і вечірніми піками пасажироперевезень без зняття рухомого складу з випуску.

11. Працівники, які здійснюють технічне обслуговування, повинні мати відповідну кваліфікацію. Робочі місця мають бути забезпечені устаткуванням, інструментом, комплектуючими виробами та матеріалами згідно з технологічними картами.

12. Якість виконання робіт з технічного обслуговування контролюють майстер (бригадир) та працівники служб (відділів) технічного контролю. Стан агрегатів, що забезпечують безпеку руху, а також електробезпеку, перевіряють повіреними та откаліброваними засобами вимірювальної техніки, діагностики, та випробуванням.

13. Під час проведення технічного обслуговування використовують тільки ті вироби та матеріали (гальмові накладки, шини, щітки, кріпильні вироби, мастила тощо), якісні показники яких відповідають затвердженій в установленому порядку технічній документації.

1. Залежно від призначення та обсягів робіт, ремонти трамвайних вагонів і тролейбусів поділяються на поточний (неплановий) ремонт (ПР), середній ремонт (СР), капітальний ремонт (КР) та капітально­відновлювальний ремонт (КВР).

2. Ремонт рухомого складу, а також технологічного обладнання спеціального рухомого складу виконують з періодичністю зазначеною у Таблиці 6. Рекомендована періодичність проведення ремонтів рухомого складу (Додаток 7).

3. Обсяги ремонтних робіт визначаються ремонтною документацією на конкретний тип вагона чи тролейбуса.

4. Поточний (неплановий) ремонт (ПР) виконують для відновлення працездатності рухомого складу несправність якого виникла внаслідок відмови в роботі окремих систем та агрегатів під час експлуатації чи дорожньо-транспортних пригод.

5. Середній ремонт (СР) виконують для часткового відновлення ресурсу кузова, агрегатів, вузлів та систем рухомого складу із заміною або відновленням збірних частин.

6. Капітальний ремонт (КР) виконують для повного або близького до повного відновлення ресурсу кузова, агрегатів, вузлів та систем рухомого складу із заміною або відновленням будь-яких частин, включаючи базові.

7. Капітально-відновлювальний ремонт (КВР) виконують з метою відновлення його експлуатаційних характеристик, зниження енергоспоживання, покращення комфортабельності салону, застосуванням новітніх технологій для підвищення надійності і безпеки роботи систем, вузлів, агрегатів та продовження строку експлуатації на період не менше ніж дві третини від зазначеного у пункті 5 глави 1 розділу IX цих Правил.

8. Ремонт технологічного устаткування спеціального рухомого складу виконують у строки та в обсягах, передбачених інструкціями з ремонту та експлуатації цього устаткування.

9. Ремонт складових рухомого складу, як правило, виконують агрегатним методом. Для цього повинні бути організовані спеціалізовані цехи та дільниці.

10. Капітальний, капітально-відновлювальний та середній ремонти рухомого складу виконують згідно з затвердженими в установленому порядку технічними умовами (настановами).

11. Освоєння капітального і капітально-відновлювального ремонтів рухомого складу на підприємстві, яке раніше його не виконувало, здійснюють відповідно до ДСТУ 8634.

12. Ремонтні працівники повинні мати відповідну кваліфікацію, а робочі місця укомплектовані необхідною технічною документацією, стандартним та нестандартним устаткуванням, інструментом, запчастинами та матеріалами, необхідними за технологічними картами.

13. Під час проведення ремонтів використовують тільки ті матеріали, вироби, запасні частини та агрегати, показники якості яких відповідають затвердженій в установленому порядку технічній документації.

14. Поопераційний контроль якості ремонту здійснює безпосередньо керівник робіт (майстер, бригадир), контроль якості ремонту агрегатів, складання, налагодження - працівники служби (відділу) технічного контролю. Якість ремонту агрегатів, які забезпечують безпеку руху перевіряють випробувальними стендами та відкаліброваними і повіреними засобами вимірювальної техніки.

15. Остаточний контроль та приймання рухомого складу після ремонту здійснюють після отримання позитивних результатів обкатування його на лінії. При цьому пробіг обкатування рухомого складу визначається у наступних межах:

після капітального та капітально-відновлювального ремонту - 50 км;

після середнього ремонту та ТО-2 - 25 км;

після непланового ремонту, під час якого виконувався ремонт або заміна агрегатів, вузлів або систем, які впливають на безпеку руху - 25 км;

Під час обкатування перевіряють комплектність та зовнішній вигляд, функціонування систем та агрегатів, відповідність параметрів і технічних показників рухомого складу вимогам нормативної документації.

16. Приймання рухомого складу з ремонту оформлюють актом, на підставі якого виконують записи про категорії та терміни ремонту у технічних паспортах та ремонтних формулярах основних агрегатів.

17. Про виконання ремонтів рухомого складу повинні бути зроблені відповідні відмітки у Технічному журналі трамвайного вагона (тролейбуса) та в облікових документах підприємства.

18. Виконання ремонтів здійснюється згідно з графіками, розробленими на основі розрахунку річної програми та показників їх періодичності, згідно з Таблицею 6. Рекомендована періодичність проведення ремонтів рухомого складу (Додаток 7).

1. Технічна діагностика проводиться для отримання достовірної інформації про стан систем, агрегатів, вузлів та деталей рухомого складу, приховані та можливі відмови з метою запобігання передчасним або запізнілим ремонтним втручанням, а також для контролю якості технічного обслуговування і ремонтів.

2. Діагностування технічного стану систем, агрегатів, вузлів, деталей та рухомого складу в цілому повинно здійснюватися за алгоритмами (послідовність дій), встановленими відповідними інструкціями, затвердженими наказом підприємства. В інструкціях повинні бути відображені вказівки щодо застосування засобів діагностування та значення граничних нормативів, а також дії працівників залежно від результатів діагностування.

3. Діагностування повинно виконуватися за допомогою спеціальних технічних засобів, які придатні для використання згідно чинного законодавства.

4. Допускається, з урахуванням діагностичної інформації, змінювати періодичність та обсяги робіт у процесі технічного обслуговування, а також строки перебування в ремонтах з оформленням цих змін наказом керівника підприємства.

1. Виробничо-технічний облік повинен забезпечувати:

вчасне отримання інформації про пробіг і технічний стан парку рухомого складу в цілому та кожної одиниці окремо (готовність до випуску на лінію, необхідність проведення та перебування на технічному обслуговуванні або в ремонті, тощо);

реєстрацію робіт з технічного обслуговування та ремонту кожної одиниці рухомого складу виконаних за весь строк служби, а також кількості витрачених за цей час агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів;

проведення поточного аналізу діяльності структурних підрозділів;

можливість ручного або за допомогою технічних засобів обробляння інформації за формами обліку.

2. Кожне трамвайне (тролейбусне) депо повинно мати такі журнали (книги) технічного обліку в паперовому або електронному виді:

оперативного обліку технічного обслуговування ремонтів трамвайних вагонів (тролейбусів);

заявок та повторних заявок водіїв про несправності трамвайних вагонів (тролейбусів);

обліку замірів акумуляторних батарей;

замірів бандажів колісних пар трамвайних вагонів;

обліку шин тролейбусів;

замірів тиску у шинах;

заміру опору електричної ізоляції та струмів витоку тролейбусів.

3. На кожну одиницю рухомого складу повинен бути заведений технічний журнал трамвайного вагона (тролейбуса) (далі - технічний журнал), технічний паспорт та ремонтні формуляри встановленої форми, а також формуляри на: тягові двигуни, компресори, високовольтні допоміжні двигуни, колісні пари, задні мости, шини, тягово-зчіпні прилади.

На поїзд, що складається із моторного і причіпного вагонів, оформляється один технічний журнал, у якому зазначаються реєстраційні номери цих вагонів. При переформуванні поїзда оформляється новий технічний журнал.

4. Технічний журнал є документом врахованого обліку і підлягає зміні лише у випадках його закінчення, проходження трамваєм (тролейбусом) середнього, капітального чи капітально-відновлювального ремонтів або через непридатний для користування стан. Видача технічних журналів, а також їх передача на зберігання до архіву депо (підприємства) реєструється в Журналі обліку технічних журналів. Заміна технічного журналу, у разі його пошкодження або втрати, оформляється відповідним актом, який затверджується керівником депо (підприємства).

5. Журнал повинен бути прошнурований та пронумерований. У ньому повинні відображатися усі несправності, виявлені в процесі експлуатації, а також дані про проведені під час технічного обслуговування роботи та про готовність рухомого складу до випуску на лінію.

6. Технічний журнал трамвайного вагону або тролейбуса із завіреними відмітками про виконання технічного обслуговування, усунення технічних несправностей, в тому числі за заявками водіїв, та готовність до випуску повинен передаватися диспетчеру депо з випуску.

У разі наявності у технічному журналі повторних заявок на технічні несправності, випуск одиниці рухомого складу на лінію дозволяється тільки після усунення несправностей, підтверджених підписом уповноважених керівником підприємства посадових осіб з числа керівного складу депо (підрозділу підприємства).

7. Водій трамвайного вагона або тролейбуса перед виїздом на лінію отримує технічний журнал у диспетчера і повертає його уповноваженим посадовим особам після прибуття у депо. Порядок передачі технічного журналу визначається наказом керівника депо (підприємства) у залежності від характеру повернення з маршруту (заїзд згідно з графіком, заїзд до закінчення зміни, технічна несправність, після ДТП, тощо).

8. Експлуатація трамвайних вагонів і тролейбусів без технічного журналу, оформленого відповідно до вимог цих Правил,- забороняється.

9. Не рідше одного разу на місяць правильність ведення технічного журналу кожного трамвайного вагона або тролейбуса перевіряється уповноваженою керівником підприємства посадовою особою з числа керівного складу депо (підрозділу підприємства) з оформленням відповідних записів.

10. При виїзді на лінію (прийманні зміни на лінії) водій повинен засвідчити відповідність технічного стану трамвайного вагона (тролейбуса) вимогам цих Правил та його придатність до експлуатації особистим підписом на спеціально відведеному місці сторінки Технічного журналу трамвайного вагона (тролейбуса), яка відповідає даті його виїзду (експлуатації).

Без підпису водія у Технічному журналі трамвайного вагона (тролейбуса) випуск (експлуатація) трамвайного вагона (тролейбуса) на маршрут(і) забороняється.

11. Положення про Технічний журнал трамвайного вагона (тролейбуса), а також загальні вимоги до журналів (книг) технічного обліку стану рухомого складу зазначених у пункті 2 цієї глави, затверджується наказом керівника підприємства.

12. Обробляння інформації про експлуатацію рухомого складу на лінії, технічне обслуговування, планові та непланові ремонти, прогнозування ресурсу та планування його роботи рекомендовано проводити з використанням комп’ютеризованих робочих місць.

13. Комп’ютеризовані робочі місця повинні бути забезпечені необхідними формами обліку первинної інформації та прикладними програмами, що дозволяють виконувати:

автоматизований облік добових та міжремонтних пробігів;

підготовку звіту про місячні та річні програми планових ремонтів та їх формування на наступні 12 місяців;

формування програми планових ремонтів на наступний місяць;

формування обліку технічного обслуговування і ремонтів рухомого складу;

автоматизоване ведення формулярів (паспортів) рухомого складу.

Комп’ютеризовані робочі місця повинні забезпечувати надання інформації про:

ремонт (заміну) вузлів або агрегатів;

кількість та причини технічних несправностей стосовно маршрутів, водіїв, а також вузлів та агрегатів;

обсяг, трудомісткість та вартість виконаних робіт;

проходження рухомим складом планових ремонтів, тощо.

1. Інформаційне забезпечення пасажирів здійснюється з метою їх ознайомлення з порядком та умовами перевезень.

2. Інформацію надають українською мовою. Дублювання інформації іншими мовами здійснюється відповідно до законодавства України.

3. Звукову інформацію передає водій рухомого складу або автоінформатор, повідомляючи про номер маршруту, назви пунктів зупинок, порядок оплати проїзду, можливі пересадки тощо.

4. Візуальну інформацію розміщують на електронних табло, покажчиках, схемах маршрутів та інформаційних табличках.

5. Електронні табло, покажчики маршрутів рухомого складу повинні інформувати про номери маршрутів, назви початкових, кінцевих та основних проміжних пунктів зупинок.

6. Передні та бокові табло, або покажчики повинні містити дані про номер маршруту та назви початкового й кінцевого пунктів зупинок. Дозволено наносити тільки номер маршруту, якщо конструкція ніші для розміщення табло чи покажчика не дозволяє розмістити усю інформацію.

7. На задніх покажчиках зазначаються тільки номери маршруту.

8. Маршрутні покажчики у темний час доби повинні бути освітлені.

9. Освітлення переднього та заднього покажчиків маршрутів, а також розміри інформаційних написів повинні забезпечувати їх читання у світлий та темний час доби на відстані не менше 15 м, бокового покажчика - не менше 3 м, реєстраційних номерів - до 30 м.

Читання інформації визначається візуально.

10. Схеми маршрутів, призначені для інформування пасажирів про послідовність проходження усіх пунктів зупинок маршруту, встановлюють у салонах рухомого складу в місцях, зручних для читання пасажирами.

11. Інформаційні таблички у салоні рухомого складу обов’язково повинні містити інформацію про:

реєстраційний номер рухомого складу;

контактний номер телефону підприємства (депо);

місця для пасажирів з дітьми та осіб з інвалідністю (для міських маршрутів);

місце розташування вогнегасника;

місця розташування кнопок сигналу до водія, екстреної зупинки та аварійного відчинення дверей;

місце розташування аптечки;

правила користування рухомим складом;

вхід та вихід;

місця аварійних виходів (крізь вікна, двері, люки) із зазначенням способу їх відчинення.

1. Підготовлений до випуску на лінію рухомий склад повинен бути екіпірований:

вуглекислотним (порошковим) вогнегасником;

електронними табло або лобовими, задніми та боковими маршрутними покажчиками;

правилами користування міським електричним транспортом (трамваєм, тролейбусом);

медичною укладкою для надання домедичної допомоги відповідного рівня;

гучномовною радіоустановкою (автоінформатором), бортовими приладами автоматизованої системи диспетчерського контролю, GPS моніторингу та управління, (якщо це впроваджено на підприємстві);

противідкотним упором;

знаком аварійної зупинки;

пристроєм буксирного зчеплення (трамвай);

піском у пісочницях (трамвай);

ломом для переведення стрілок (трамвай).

2. Водій рухомого складу повинен мати:

ручку реверса або ключ для включення вимикачів системи керування в залежності від конструкції рухомої одиниці;

необхідний інструмент;

комплект плавких запобіжників (якщо вони передбачені конструкцією);

запасні вставки головки струмоприймачів (тролейбус);

діелектричні рукавиці;

комбіновані рукавиці;

шляховий лист;

розклад руху;

технічні журнал трамвайного вагона (тролейбуса);

сигнальний жилет.

3. Перелік інструментів та запобіжників для кожної одиниці рухомого складу встановлюється посадовою особою, уповноваженою керівником підприємства.

4. Призначений за нарядом водій зобов’язаний:

прибути у встановлений час до диспетчера служби руху депо;

пройти передрейсовий медичний огляд;

пред’явити документи на право керування трамваєм або тролейбусом та звірити годинник;

отримати: шляховий лист, технічний журнал трамвайного вагона (поїзда, тролейбуса), розклад руху, радіоустановку (автоінформатор), комплект плавких запобіжників та інструментів;

ознайомитися з наказами, розпорядженнями щодо змін руху на маршрутах, стану погодних умов та місць проведення ремонтних робіт на трамвайній колії чи на контактній мережі;

перевірити оформлення технічного журналу на відповідність вимогам пунктів 5 та 6 глави 9 розділу IX цих Правил. У разі невідповідності оформлення Технічного журналу трамвайного вагона (тролейбуса) вказаним вимогам виїзд на лінію трамвайного вагона (тролейбуса) заборонено.

5. Перед випуском на лінію водій повинен перевірити візуально та за приладами технічний стан, комплектність, зовнішній вигляд трамвайного вагона або тролейбуса.

6. У процесі візуального огляду водій перевіряє:

стан контактних вставок та мотузок струмоприймачів;

стан та кріплення коліс;

чистоту та зовнішній вигляд кузова, салону, відділення водія, люків підлоги, накривок та захисних щитків;

екіпіровку;

дзеркала заднього огляду;

скло вікон, розсіювачів ліхтарів;

стан та надійність кріплення зчіпних пристроїв (за наявності).

7. Водій за допомогою контрольно-вимірювальних приладів у відділенні водія повинен перевірити стан акумуляторних батарей та функціювання низьковольтної системи живлення. Дозволено виїзд на лінію, якщо напруга акумуляторної батареї:

тролейбуса під навантаженням до 1,5 кВт,- не менше ніж 21 В;

трамвая при вмиканні рейкових гальм,- не менше ніж 18 В;

швидкісного трамвая при вмиканні рейкових гальм,- не менше ніж 19 В.

У разі вмикання привода генератора (зарядного пристрою) напруга у низьковольтній мережі повинна зрости, струм заряду акумуляторної батареї за час приймання рухомого складу повинен зменшитися.

Тиск повітря та герметичність пневмосистем (падіння тиску) повинні відповідати вимогам до пневматичних систем, визначених у підпункті 5 пункту 1 глави 4 розділу IX цих Правил.

8. Після візуального огляду та контролювання стану за приладами водій перевіряє шляхом приведення в дію:

функціонування гальмівних систем;

справність рульового керування;

справність штанговловлювачів;

справність підсилювача рульового керування;

справність звукової та світлової сигналізації;

справність склоочисників;

чіткість фіксування автоматичних вимикачів силових кіл;

роботу дверей;

справність системи опалення (в зимово-осінній період), системи кондиціювання (в весняно-літній період).

9. До посадки пасажирів у трамвай або тролейбус, під час руху на спеціально визначених ділянках, повинно бути перевірено функціювання гальмівних систем, рульового керування, електро- та гідроустаткування.

Місце, умови та порядок перевіряння функціювання зазначених систем та обладнання повинні регламентуватися інструкцією, затвердженою наказом підприємства.

1. Для усунення незначних несправностей можуть бути організовані лінійні ремонтні пункти, які забезпечуються необхідними інструментами, приладдям, приладами та запасними частинами. Їх перелік та порядок застосування затверджується наказом підприємства.

2. Працівники лінійних ремонтних пунктів перебувають в оперативному підпорядкуванні диспетчера з руху та повинні бути добре обізнані з усіма видами обладнання рухомого складу та ремонтними роботами, а також правилами безпечного виконання ремонтних робіт.

3. Виконання ремонтних робіт на рухомому складі водієм (згідно з кваліфікаційними вимогами) або лінійним слюсарем повинно бути засвідчено відповідним записом у Технічному журналі трамвайного вагона (тролейбуса) та особистим підписом.

4. Для швидкого усунення затримок руху через несправності рухомого складу на лінії або дорожньо-транспортні пригоди повинна бути організована швидка технічна допомога.

5. Бригади швидкої технічної допомоги мають бути забезпечені спеціальним рухомим складом та перебувати у стані постійної готовності.

6. Спеціальний рухомий склад швидкої технічної допомоги повинен бути оснащений підйомними механізмами, приладами, необхідними інструментами та запасними частинами, приладдям для забезпечення безпечної роботи, засобами огородження та сигналізації.

7. Керівництво роботою бригад швидкої технічної допомоги здійснює бригадир (майстер) бригади, або працівник з інженерно-технічного складу, який прибув спеціально для керівництва роботою.

8. Усі працівники підприємства зобов’язані сприяти бригадам швидкої технічної допомоги в оперативному усуненні затримки руху.

1. До початку осінньо-зимового періоду необхідно провести інструктажі водіїв про особливості роботи в умовах зниженого зчеплення, погіршення видимості та низьких температур.

2. У сезонній підготовці рухомого складу можуть брати участь закріплені за ним водії.

3. Водіям повинні бути видані, затверджені наказом підприємства, інструкції з особливостей експлуатації рухомого складу даного типу в осінньо-зимовий (весняно-літній) період з урахуванням особливостей умов руху на маршрутах міста. Виконання вимог інструкцій контролюють відповідні посадові особи.

4. У разі сезонного зменшення пасажиропотоку рухомий склад, що не використовується, може бути тимчасово виведений з експлуатації до наступного осінньо-зимового періоду.

5. Порядок тимчасового виведення рухомого складу з експлуатації встановлюється інструкцією, затвердженою наказом підприємства.

6. Перелік трамвайних вагонів і тролейбусів, що підлягають тимчасовому виведенню з експлуатації та строки виведення їх з експлуатації встановлює керівник підприємства.

7. Транспортування тролейбусів з одного міста в інше, регіональними (обласними) та міжнародними автомобільними дорогами, зокрема з підприємства-виробника до міста майбутньої експлуатації, може бути здійснено тягачем з використанням жорстких буксирів.

Час, маршрут та умови транспортування повинні бути погоджені з уповноваженим підрозділом Національної поліції України, який здійснює контроль у сфері безпеки дорожнього руху.

8. Рухомий склад, що експлуатується на міжміських маршрутах, повинен мати засоби зв’язку з центральним диспетчером.

1. Пасажирські перевезення здійснюються на міських, приміських (позаміських) та міжміських маршрутах, які у свою чергу поділяються на постійні, тимчасові та спеціальні.

2. Постійні маршрути складають схеми руху трамваїв і тролейбусів з урахуванням обсягів та напрямків пасажирських потоків і які затверджуються органами місцевого самоврядування за погодженням з відповідними уповноваженими підрозділами Національної поліції України, що здійснюють контроль у сфері безпеки дорожнього руху.

3. Тимчасові маршрути встановлюються на певний період наказом підприємства із забезпеченням завчасного інформування населення про зміни у пасажирських перевезеннях та за погодженням з органами місцевого самоврядування і уповноваженими підрозділами Національної поліції України, які здійснюють контроль у сфері безпеки дорожнього руху.

4. Спеціальні маршрути встановлюються у разі виробничо-технологічної необхідності або за договорами на замовлення юридичних осіб. Ці маршрути організовуються за рішенням керівника підприємства із погодженням з органами місцевого самоврядування.

1. Рух трамваїв і тролейбусів за маршрутами здійснюється згідно з розкладами руху. Розклад повинен враховувати:

безпеку руху;

максимальну експлуатаційну швидкість з урахуванням вимог ПДР, рельєфу місцевості, інтенсивності руху автотранспорту та пішоходів, роботи системи регулювання дорожнього руху, а також технічних та експлуатаційних характеристик рухомого складу;

узгодженість роботи рухомого складу на усіх маршрутах та, за необхідності, з іншими видами транспорту;

необхідність ефективного використання рухомого складу;

відповідність частоти руху обсягам пасажирських потоків;

дотримання вимог законодавства про працю щодо часу роботи та часу відпочинку працівників;

безперебійне функціонування системи технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, інших об’єктів міського електричного транспорту.

2. Розклади руху складаються на кожну одиницю рухомого складу, що здійснює пасажироперевезення, на кожний маршрут та на кожну кінцеву станцію. Основою для складання розкладу є замовлення місцевих органів влади на пасажирські перевезення міським електричним транспортом, результати обстежень пасажирських потоків за годинами доби, довжиною та напрямками маршрутів, днями тижня (будні, вихідні та святкові дні), порами року. Служба руху повинна постійно контролювати відповідність розкладів фактичним умовам експлуатації рухомого складу.

3. Розклад одиниці рухомого складу повинен містити інформацію про час виїзду з депо, напрямок руху, час прибуття на маршрут, проходження контрольних пунктів маршруту, прибуття та відправлення з кінцевих станцій, час перерви, час і місце зміни поїзних бригад, час для технічного обслуговування або відстою, час повернення у депо. У разі необхідності розклад має передбачати зміну маршруту руху одиниці рухомого складу.

4. Розклад маршруту встановлює час відправлення кожної одиниці рухомого складу з депо, прибуття та відправлення її з кінцевої станції кожним рейсом, час відправлення з маршруту та прибуття у депо, час та місце зміни бригад, перерви, тривалість роботи кожної одиниці рухомого складу, час проходження контрольних пунктів.

5. Випуск рухомого складу для роботи на маршрутах регламентує наряд. Наряд розробляється службою руху, погоджується із депо, службами енергозабезпечення, службою колії, іншими структурними підрозділами, що беруть участь у плануванні і забезпеченні пасажироперевезень та затверджується керівником підприємства.

6. Наряд складається щоквартально на підставі розрахунку необхідної кількості рухомого складу за годинами доби для кожного маршруту.

7. Наряд встановлює розподіл маршрутів між депо, за змінами, за складом формування (одиночні або поїзди) та типом рухомого складу, а також визначає тривалість рейсу, експлуатаційну швидкість, інтервал та частоту руху на кожному маршруті за годинами доби та середні за добу.

8. Наряд складається на будні, вихідні та святкові дні. У разі необхідності у наряді може передбачатися зміна маршрутів руху.

1. Рухомий склад треба випускати з депо на лінію тільки за розкладом або за дозволом центрального диспетчера служби руху. Кожна одиниця рухомого складу, що випускається на лінію повинна бути екіпірована та прийнята водієм відповідно до вимог пунктів 1, 2 та 4 глави 11 розділу IX цих Правил.

2. Документом на право виїзду рухомої одиниці з депо є шляховий лист (до впровадження автоматизованої системи контролю і обліку роботи рухомого складу), підписаний диспетчером служби руху (депо) або особою, що виконує його обов’язки, та технічний журнал трамвайного вагону (тролейбуса), оформлений відповідно до вимог пунктів 5 та 6 глави 9 розділу IX цих Правил.

3. Виїзд на лінію рухомої одиниці за дозволом центрального диспетчера служби руху стосується рухомого складу спеціального рухомого складу, а також у разі проведення випробувань, обкатування, здійснення рейсів тощо.

Порядок виїзду та роботи на лінії затверджується інструкцією, затвердженою наказом підприємства. У разі виконання випробувань нових зразків рухомого складу порядок їх виїзду на лінію визначає програма випробувань, яку затверджує керівник випробувальної організації за погодженням з керівником підприємства.

4. При виїзді з депо до посадки пасажирів водій повинен перевірити ефективність гальмівної системи та рульового керування на спеціально відведених для цього дільницях відповідно до інструкцій, затверджених наказами підприємства, які розробляють з урахуванням спеціальних умов кожного депо та особливостей улаштування кожного типу рухомого складу. У разі виявлення несправностей водій повинен повідомити про це диспетчера з випуску та виконувати його вказівки.

5. Виїжджаючи на маршрут, водій повинен здійснювати перевезення пасажирів та оповіщати їх на зупинках про напрямок руху.

6. Рухомий склад вважається випущеним з депо з відображенням у статистичній звітності, якщо після прибуття на кінцеву станцію свого маршруту він виконав хоча б один оборотний рейс. Випущений на лінію рухомий склад перебуває в оперативному підпорядкуванні служби руху.

7. Повернення рухомого складу в депо виконується за розкладом руху або за усним розпорядженням диспетчера служби руху депо. Прямуючи з маршруту в депо за розкладом, водій повинен здійснювати перевезення пасажирів і на зупинках оповіщати пасажирів про напрямок руху. Порядок повернення рухомого складу в депо за розпорядженням диспетчера служби руху депо проводиться відповідно до інструкції, затвердженої наказом підприємства.

8. В’їзд на територію депо рухомого складу з пасажирами забороняється. Рух територією депо здійснюють згідно з інструкцією, затвердженою наказом підприємства.

9. Під час здавання рухомого складу водій повинен внести відповідні записи до технічного журналу та у разі повторної заявки - до книги повторних заявок.

1. Оперативне управління рухом здійснює центральний диспетчер служби руху, який є єдиним розпорядником руху.

Керівникам підприємств, служб, депо та диспетчерам служби руху депо забороняється давати доручення стосовно руху без узгодження із центральним диспетчером служби руху.

У разі необхідності центральний диспетчер служби руху узгоджує свої рішення з диспетчерами інших служб підприємства, підтримує зв’язок з диспетчерськими службами інших видів пасажирського транспорту, підприємств життєзабезпечення міста та Національною поліцією України. Доручення центрального диспетчера служби руху повинні неухильно виконувати всі водії, лінійні працівники, диспетчери депо та інших оперативних служб.

2. Під час роботи на маршруті водій підпорядкований:

на кінцевих станціях - диспетчерові станції;

на маршруті - працівнику служби руху та лінійному працівнику депо.

Усі доручення, що стосуються режимів та інших умов руху, повинні даватися центральним диспетчером служби руху або узгоджуватися з ним.

Для скорочення затримок руху лінійному працівнику дозволено давати розпорядження про відкриття руху з негайним оповіщенням центрального диспетчера служби руху.

3. Регулярним вважається рух за розкладом за умов таких відхилень:

запізнення - не більше ніж 2 хвилини, нагін - не більше ніж 1 хвилина, якщо інтервал на маршруті більше 2 хвилини. При інтервалі на маршруті менше 2 хвилин допускається відхилення (запізнення або нагін) до 1 хвилини. Про затримки (збої) у русі водії, інші працівники підприємства на яких покладено обов’язки організації і забезпечення руху повинні негайно доповідати центральному диспетчерові служби руху.

4. Для оперативного усунення затримок руху центральному диспетчерові служби руху підпорядковуються диспетчери та бригади швидкої технічної допомоги з спеціальним рухомим складом та автотранспортом.

5. У разі збоїв та аварій, відновлення руху трамваїв або тролейбусів за розкладом повинно здійснюватись за затвердженою наказом підприємства інструкцією.

1. Під час виконання службових обов’язків водій повинен мати при собі посвідчення на право керування відповідним транспортним засобом, книжку водія трамвая (тролейбуса), технічний журнал на кожний трамвай (вагон поїзду) або тролейбус та шляховий лист.

2. Під час роботи на лінії водій повинен:

неухильно виконувати вимоги ПДР, Правил користування міським електричним транспортом (трамваєм, тролейбусом) (в частині вимог до водія), цих Правил;

суворо дотримуватися розкладу руху;

піклуватися про збереження рухомого складу;

забезпечувати належну культуру обслуговування пасажирів, проявляти особливу увагу до пасажирів похилого віку, дітей та громадян з особливими потребами;

економно витрачати електроенергію;

контролювати показання приладів, стан рейкової колії, дорожнього покриття, контактної мережі та інших об’єктів і споруд міського електричного транспорту.

3. Відправлення трамвая або тролейбуса з пункту зупинки дозволяється лише при всіх зачинених дверях та відсутності перешкод руху.

4. Водієві заборонено передавати керування трамваєм або тролейбусом іншому водієві, крім випадків:

неспроможності продовжувати рух внаслідок раптового захворювання (погіршення самопочуття);

під час перерви, якщо на даному підприємстві організована робота змінних водіїв.

Передавання керування трамваєм або тролейбусом іншому водієві може бути здійснено за розпорядженням центрального диспетчера з руху, диспетчера станції, начальника маршруту або ревізора з безпеки руху з відповідною відміткою у шляховому листі.

5. Під час руху заборонено перебування у відділенні водія сторонніх осіб, крім начальника маршруту (водія-наставника), ревізора з безпеки руху, які здійснюють контроль на лінії, та водія-інструктора в період навчання.

6. Рух трамвайних вагонів по перегонах і станціях швидкісного трамвая у разі наявності автоблокування здійснюють за світлофорними сигналами, що дозволяють рух. За наявності сигналу заборони руху, який в години пік триває більше однієї хвилини, а також у разі нерозбірливого сигналу або наявності непрацюючого світлофора водій повинен вимкнути автостоп і вести трамвай до наступного світлофора зі швидкістю не більше ніж 20 км/год з особливою пильністю та готовністю негайно зупинитися.

7. На кожній кінцевій станції водій повинен проводити зовнішній огляд рухомого складу.

Перевірянню підлягають:

кріплення коліс та перебування шин під тиском;

контактні вставки та мотузки струмоприймачів;

склорозсіювачі світлових приладів;

двері;

підніжки, поручні салону, пасажирські сидіння, компостери, візуальна інформація;

кришки люків устаткування, захисні щитки;

рівномірність осідання кузова.

У разі виявлення несправностей водій повинен повідомити диспетчеру станції, а за його відсутності посадовій особі з числа лінійного працівника депо або служби руху та діяти за їх вказівками.

8. Під час зміни на лінії водій, який здає трамвай або тролейбус, повинен повідомити водієві, що його змінює, про:

технічний стан та про всі випадки несправностей і пошкоджень, що мали місце протягом зміни, зафіксувавши їх у технічному журналі трамвайного вагона (тролейбуса);

отримані ним службові попередження, розпорядження та іншу інформацію;

стан доріг або колії, контактної мережі, освітлення та інші умови експлуатації.

Приймання одиниці рухомого складу оформлюють особистим підписом.

Водій, що прийняв одиницю рухомого складу, повинен провести її огляд.

9. Під час руху на перегоні відстань між одиницями рухомого складу, які прямують одна за одною, повинна бути не менше 30 м при швидкості до 20 км/год., не менше 60 м при більшій швидкості та на ухилах понад 40 проміле. У разі погіршення умов зчеплення коліс з рейками або дорожнім покриттям (опалі листва та цвіт дерев на рейках, ожеледиця, туман, дощ, заметіль тощо) ці відстані подвоюють.

10. Наближення рухомої одиниці до іншої, яка не рухається, повинно бути не менше 3 м на рівних ділянках, а на підйомах та з’їздах - не менше 5 м.

У разі погіршення умов зчеплення коліс та несприятливих погодних умовах ці відстані подвоюють.

11. Водій повинен зупиняти трамвай вагон (поїзд) або тролейбус:

на пунктах зупинок;

на сигнал світлофора або регулювальника, який забороняє рух транспорту;

якщо спрацьовує сигнал відривання струмоприймача від контактного проводу;

для пропуску маніфестацій, колон військових частин, пожежних автомобілів, спеціалізованого санітарного транспорту екстреної медичної допомоги та в інших передбачених ПДР випадках;

на вимогу працівників Національної поліції України, лінійного працівника депо або служби руху;

у разі наявності на шляху сторонніх предметів.

12. Водій повинен зупиняти рухому одиницю екстреним гальмуванням у разі:

загрози наїзду або зіткнення;

раптового поштовху, стуку, тривожних вигуків пасажирів або перехожих.

13. Заборонено рух трамвайних вагонів або тролейбусів, якщо трамвайна колія або дорога покрита водою (мокрим снігом) шаром понад 100 мм.

14. Про кожну подію та затримку руху, що мали місце на маршруті, водій повинен негайно сповістити диспетчера служби руху депо або центрального диспетчера служби руху.