Про затвердження Порядку надання фінансової державної підтримки субєктам малого та середнього підприємництва

7) перший внесок (початковий внесок) позичальник має сплатити за рахунок власних коштів у розмірі не менш як 15 відсотків вартості предмета іпотеки;

8) кредитний договір може містити умови про сплату позичальником уповноваженому банку комісій за надання та/або обслуговування іпотечного кредиту, які сукупно за весь строк дії кредитного договору мають становити не більш як 0,5 відсотка суми наданого іпотечного кредиту та плати за отримання гарантії Фонду в розмірі не більш як 0,5 відсотка річних суми заборгованості позичальника за іпотечним кредитом, включеним до кредитного портфеля позичальників, за яким Фондом надано гарантію, з урахуванням пункту 19 цього Порядку;

9) процентна ставка за іпотечним кредитом на строкову заборгованість позичальника без урахування компенсації процентів (далі - базова процентна ставка) встановлюється у такому розмірі:

для іпотечних кредитів на придбання предмета іпотеки - квартири або індивідуального житлового будинку - не більше Індексу UIRD (12 місяців) плюс чотири цілих п’ять десятих процентного пункта;

для іпотечних кредитів на придбання предмета іпотеки - майнових прав на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва, яка придбавається або будівництво якої фінансується (інвестується) позичальником, або майнові права на індивідуальні житлові будинки - не більше Індексу UIRD (12 місяців) плюс дев’ять процентних пунктів;

після закінчення будівництва та отримання позичальником документа/документів, що підтверджує/підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна, щодо якого раніше позичальник мав майнові права на об’єкт незавершеного будівництва, які виступали предметом іпотеки, визначеним абзацом третім цього підпункту, - за формулою, визначеною абзацом другим цього підпункту. Позичальник зобов’язаний повідомити уповноваженому банку про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна, щодо якого раніше мав майнові права на об’єкт незавершеного будівництва, які виступали предметом іпотеки, та оформити відповідний іпотечний договір. Порушення цього обов’язку має наслідком застосування підвищеної (штрафної) процентної ставки за кредитом відповідно до умов чинного кредитного договору на період, протягом якого позичальник ухилявся від укладення відповідного іпотечного договору.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 12 місяців. Перегляд уповноваженим банком розміру базової процентної ставки за іпотечним кредитом, наданим позичальнику, з урахуванням зміни зазначеного індексу здійснюється щороку. Порядок перегляду розміру базової процентної ставки за іпотечним кредитом, наданим позичальнику, та дата, станом на яку він проводиться, визначаються у кредитному договорі, укладеному між позичальником та уповноваженим банком відповідно до його внутрішніх процедур.

Уповноважений банк має право передбачити в кредитному договорі, укладеному із позичальником, умову про застосування підвищеної (штрафної) процентної ставки за кредитом за невиконання ним умов кредитного договору та/або договору іпотеки (іпотечного договору). Така підвищена (штрафна) процентна ставка за іпотечним кредитом може бути встановлена уповноваженим банком виключно на період, протягом якого позичальник порушив умови кредитного договору та/або договору іпотеки (іпотечного договору), та не може перевищувати розміру базової процентної ставки більше ніж на п’ять процентних пунктів.

У разі порушення позичальником умов цього Порядку або встановлення уповноваженим банком та/або Фондом фактів подання позичальником недостовірної, неправдивої інформації (у тому числі щодо відсутності чинних договорів з фінансування (інвестування) будівництва житлової нерухомості та/або майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості), що призвело до неправомірного надання позичальнику державної підтримки, позичальник зобов’язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки, визначеної кредитним договором;

10) предметом іпотеки не можуть бути:

квартира в житловому будинку квартирного типу (багатоквартирному будинку) та індивідуальний житловий будинок, прийняті в експлуатацію раніше ніж за десять років до початку поточного року, якщо такий об’єкт нерухомості розташований в обласному центрі з чисельністю населення більше 1 млн., за офіційними даними Держстату;

соціальне житло, службові жилі приміщення та інші жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян.

Предмет іпотеки (за винятком майнових прав на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва або на індивідуальний житловий будинок), вартість якого визначається на підставі звіту про оцінку, проведену незалежним суб’єктом оціночної діяльності, акредитованим в уповноваженому банку, повинен бути застрахований позичальником на його повну вартість, що зазначена в іпотечному договорі, відповідно до законодавства від ризиків, перелік яких визначається у програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів. Договір страхування предмета іпотеки має передбачати, що вигодонабувачем за договором страхування у разі виникнення страхового випадку є іпотечний кредитор.

Вимоги до об’єктів незавершеного будівництва, в яких може придбаватися житло та майнові права на квартиру в яких можуть бути предметом іпотеки відповідно до цього Порядку, визначає уповноважений банк відповідно до своїх внутрішніх правил.

11. Компенсація процентів здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за користування позичальником іпотечним кредитом протягом одного місяця із застосуванням базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за користування позичальником іпотечним кредитом протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахуванням вимог підпункту 9 пункту 10 цього Порядку.

12. Сплата Фондом компенсації процентів здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.

Фонд з метою сплати позичальникам компенсації процентів за іпотечними кредитами, наданими уповноваженим банком, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку.

Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється уповноваженими банками на безоплатній основі.

Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному уповноваженому банку, в сумі, погодженій Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку необхідна для сплати компенсації процентів на користь відповідних позичальників протягом піврічного періоду кредитування (далі - сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації процентів за іпотечними кредитами, які уповноважений банк планує надати позичальнику протягом піврічного періоду.

За умови вчасного та в повному обсязі виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором уповноважений банк щомісяця перераховує кошти компенсації процентів з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для подальшого зарахування таких коштів у рахунок часткового погашення нарахованих процентів за іпотечним кредитом позичальника відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком, кредитного договору та договору іпотеки (іпотечного договору), укладених уповноваженим банком із позичальником, та договору рахунка умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і уповноваженим банком.

Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого банку на таке поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), реєстру позичальників, яким були сплачено компенсацію процентів, складеного за формою, встановленою Фондом. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком.

Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим банком документів. Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритого у відповідному уповноваженому банку, за умови попереднього отримання Фондом відповідних коштів з державного бюджету.

У разі коли сума авансування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, за результатами звітного піврічного періоду використана уповноваженим банком менше ніж на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку на наступний піврічний період в розмірі, меншому ніж зазначено в заявці уповноваженого банку.

13. Для отримання державної підтримки позичальників за іпотечним кредитом позичальник подає уповноваженому банку заявку на отримання іпотечного кредиту та інформацію/документи відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.

14. Позичальник набуває право на отримання компенсації процентів у разі прийняття уповноваженим банком рішення щодо надання йому іпотечного кредиту та надання Фонду інформації щодо такого позичальника.

15. Уповноважений банк протягом усього строку кредитування позичальника здійснює моніторинг предмета іпотеки відповідно до його внутрішніх процедур та правил, а також вимог законодавства.

17. Надання Фондом державної підтримки шляхом компенсації процентів призупиняється у разі порушення позичальником більше ніж на 30 календарних днів зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення іпотечного кредиту або його частини та/або щодо своєчасної сплати позичальником частини нарахованих процентів за іпотечним кредитом у розмірі компенсаційної процентної ставки (далі - зобов’язання за кредитним договором). Сплата компенсації процентів відновлюється у разі погашення позичальником заборгованості за кредитним договором не більше ніж через 90 календарних днів з дня порушення зобов’язання за кредитним договором або здійснення уповноваженим банком та позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості за кредитним договором. За період призупинення надання державної підтримки відповідна компенсація процентів не сплачується та державна підтримка за цей період не надається. У разі порушення позичальником зобов’язання за кредитним договором понад 90 календарних днів позичальник втрачає право на компенсацію процентів.

18. Відповідальність за недостовірність інформації, поданої до уповноваженого банку для отримання державної підтримки несе позичальник.

19. Надання Фондом державної підтримки, передбаченої підпунктом 2 пункту 6 цього Порядку, може здійснюватися у поєднанні з наданням державної підтримки, передбаченої підпунктом 1 пункту 6 цього Порядку, у вигляді безвідкличної та безумовної гарантії Фонду, наданої уповноваженому банку (далі - гарантія), у порядку, затвердженому Фондом, за іпотечними кредитами, наданими на придбання предмета іпотеки - майнових прав на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва та/або індивідуальний житловий будинок, які придбаваються або будівництво яких фінансується (інвестується) позичальником, - на період до прийняття об’єкта незавершеного будівництва в експлуатацію та до моменту передачі в іпотеку відповідної квартири/будинку (заміни предмета іпотеки з майнових прав на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва або майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва - індивідуальний житловий будинок на іпотеку відповідного об’єкта, введеного в експлуатацію).

20. За надання гарантії уповноважений банк сплачує Фонду комісію в розмірі 0,5 відсотка річних від суми гарантованого Фондом кредитного портфеля позичальників уповноваженого банку.

21. За іпотечним кредитом, наданим позичальнику та включеним уповноваженим банком до кредитного портфеля позичальників, за яким Фондом надано гарантію, Фонд надає гарантію в розмірі 50 відсотків основної суми заборгованості за іпотечним кредитом позичальника.

При цьому максимальний рівень виплат, який Фонд може здійснити на користь уповноваженого банку за гарантією, не може перевищувати 50 відсотків загальної гарантованої суми за всіма іпотечними кредитами позичальників, що були включені до пулу кредитних договорів позичальників, за якими надана гарантія Фонду.

22. Сплата коштів за гарантією в разі настання гарантійного випадку здійснюється Фондом на щоквартальній основі в порядку, передбаченому відповідним договором, укладеним уповноваженим банком з Фондом.

23. Уповноважений банк здійснює за власний рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними кредитами позичальників, за якими Фондом надано гарантію, та забезпечує реалізацію предмета іпотеки за іпотечними кредитами позичальників.

24. Кошти, отримані уповноваженим банком у задоволення своїх вимог як кредитора, зокрема від звернення стягнення на предмет іпотеки, добровільного погашення позичальником заборгованості за іпотечним кредитом, погашення заборгованості позичальника за іпотечним кредитом третьою особою, розподіляються між Фондом та уповноваженим банком у таких пропорціях:

50 відсотків отриманої суми, але не більше суми коштів, сплаченої Фондом уповноваженому банку в межах суми наданої Фондом гарантії, уповноважений банк перераховує Фонду;

50 відсотків отриманої суми уповноважений банк зараховує в рахунок погашення (повного або часткового) заборгованості позичальника за таким іпотечним кредитом перед уповноваженим банком.

25. Фонд визначає максимальну суму сплати за гарантією для кожного уповноваженого банку в межах максимального рівня виплат, який не може перевищувати 50 відсотків від гарантованого Фондом портфеля іпотечних кредитів позичальників. Максимальна сума сплати за гарантією Фонду, наданою уповноваженому банку, зазначається у відповідному договорі, що укладається між Фондом та уповноваженим банком.

26. Частка проблемних кредитів у кредитному портфелі позичальників уповноваженого банку, за яким Фондом надана гарантія, не може перевищувати 10 відсотків.

Критерії віднесення простроченої заборгованості до категорії проблемної визначаються Фондом. У разі перевищення уповноваженим банком зазначеного рівня проблемної заборгованості Фонд має право призупинити співробітництво з уповноваженим банком до дати зменшення рівня такої проблемної заборгованості до критично допустимого.

27. Уповноважений банк несе відповідальність за недостовірність поданої Фонду інформації щодо відповідності позичальника вимогам цього Порядку у випадках, якщо Фондом буде доведено, що уповноважений банк володів достовірною інформацією або не доклав належних зусиль для отримання достовірної інформації на момент її подання до Фонду.

28. У разі суттєвого та сталого порушення уповноваженим банком критеріїв, визначених цією постановою, та/або застосування до нього належних заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком, Фонд має право: призупинити співробітництво з уповноваженим банком та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк для нових іпотечних кредитів позичальників до моменту усунення порушень; вимагати негайного перерахування уповноваженим банком грошових коштів державної підтримки (частини суми авансування), не наданих на користь позичальників, на визначений Фондом рахунок.

29. Позичальник позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом факту надання позичальником недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь позичальника, який не мав права на отримання такої державної підтримки, та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку.

30. Уповноважений банк зобов’язаний повернути Фонду кошти державної підтримки позичальників, що була надана уповноваженим банком на користь позичальника з порушенням умов цього Порядку, зокрема, подання уповноваженим банком Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого позичальник, що фактично не відповідав критеріям, визначеним цим Порядком, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку станом на дату подання відповідної заявки, отримав державну підтримку позичальників, якщо уповноважений банк (його працівник) знав про недостовірність такої інформації або цілеспрямовано не провів перевірку такої інформації, хоч мав відповідну можливість, що встановлено в результаті проведення службового розслідування.

31. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або позичальником внаслідок порушення вимог цього Порядку відбувається відповідно до вимог Фонду та законодавства.

1. Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу.

2. Для цілей цього Порядку:

суб’єктом підприємництва, зокрема мікропідприємництва, малого, середнього та великого підприємництва, вважається резидент України: фізична особа - підприємець, зареєстрована в установленому законом порядку; юридична особа, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) якої є фізичними особами - резидентами України; сільськогосподарський товаровиробник (далі - суб’єкт підприємництва);

під діючим бізнесом розуміється господарська діяльність суб’єкта підприємництва, строк реєстрації якого як суб’єкта господарювання перевищує 12 місяців та факт провадження яким підприємницької діяльності підтверджується документально;

під новоствореним бізнесом (стартап) розуміється господарська діяльність суб’єкта підприємництва, строк реєстрації якого як суб’єкта господарювання не перевищує 12 місяців, а також господарська діяльність суб’єкта підприємництва, строк реєстрації якого як суб’єкта господарювання перевищує 12 місяців у разі, коли факт провадження ним підприємницької діяльності не підтверджується документально;

під лізингодавцем розуміється небанківська фінансова установа або юридична особа, яка не є фінансовою установою, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг - надання послуг з фінансового лізингу;

під винагородою за договором фінансового лізингу (далі - винагорода) розуміється частина лізингового платежу, а саме процентна ставка, до якої входить платіж, як винагорода банку/лізингодавцю за отримане у лізинг майно, та компенсація відсотків за кредитом.

Суб’єкт підприємництва повинен відповідати зазначеним в цьому Порядку критеріям на момент укладення договору фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.

3. Надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд). Для виконання вимог цього Порядку Фонд затверджує програму фінансової державної підтримки суб’єктів підприємництва за договорами фінансового лізингу, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків та/або уповноважених лізингодавців у визначених цим Порядком межах.

4. Фінансова державна підтримка за договорами фінансового лізингу (далі - державна підтримка) надається з метою:

1) розвитку підприємництва, зокрема сприяння розвитку суб’єктів підприємництва, збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження інновацій, а також сприяння створенню нових робочих місць та підприємств, поверненню трудових мігрантів до України (крім суб’єктів великого підприємництва);

2) для запобігання та подолання наслідків від встановленого Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - обмежувальні заходи) (крім суб’єктів великого підприємництва);

3) фінансування суб’єктів підприємництва - сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування;

4) фінансування суб’єктів підприємництва для забезпечення пасажирського та/або вантажного перевезення на період дії воєнного стану в Україні.

5. Строк, протягом якого суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки, становить три роки з дня набрання чинності цим Порядком.

Суб’єкти підприємництва можуть звернутися за отриманням державної підтримки за кредитом, що надається для реалізації мети, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, в період до 31 травня 2022 р., а для реалізації мети, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, в період дії воєнного стану.

6. Державна підтримка надається через банки та лізингодавців, що відповідають критеріям, визначеним у додатку, та підписали з Фондом договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом (далі - уповноважені банки та уповноважені лізингодавці відповідно).

7. Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді часткової компенсації Фондом винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженими банками або уповноваженими лізингодавцями із суб’єктами підприємництва (далі - компенсація винагороди).

Надання передбаченої цим Порядком державної підтримки суб’єкту підприємництва може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих ресурсів (місцевих бюджетів). З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Фонд укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови впровадження зазначених спільних регіональних та місцевих програм.

8. Для отримання державної підтримки відповідно до цього Порядку суб’єкт підприємництва повинен відповідати таким критеріям:

1) суб’єкт підприємництва не може бути особою, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром якої є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій, юридичною особою, в якій особа, яка належить або належала до терористичної організації, виступає учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціаром;

2) суб’єкт підприємництва зареєстрований на території України (крім тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі);

3) для новоствореного бізнесу (стартап) суб’єкт підприємництва повинен мати бізнес-план щодо реалізації інвестиційного проекту, на впровадження якого суб’єкт підприємництва укладає договір фінансового лізингу з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем;

4) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за останні три календарних роки не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

5) суб’єкт підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів за період дії обмежувальних заходів та протягом шести місяців після їх відміни не отримував державної допомоги, що перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

6) суб’єкт підприємництва не підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

Для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, суб’єкт підприємництва також повинен бути сільськогосподарським товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України "Про державну підтримку сільського господарства України".

У період дії воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначені підпунктами 4 і 5 цього пункту, не застосовуються.

9. Відбір уповноважених банків та уповноважених лізингодавців для надання суб’єктам підприємництва державної підтримки здійснюється Фондом. Порядок відбору Фондом уповноважених банків та уповноважених лізингодавців для надання державної підтримки визначається внутрішніми процедурами Фонду.

10. Відповідність суб’єктів підприємництва критеріям, установленим пунктом 8 цього Порядку, визначається уповноваженими банками та уповноваженими лізингодавцями.

Уповноважені банки та уповноважені лізингодавці здійснюють відбір, оцінку кредитоспроможності та надання послуг фінансового лізингу суб’єктам підприємництва відповідно до власних правил, процедур та фінансових продуктів з урахуванням вимог, визначених цим Порядком.

Умови надання послуг фінансового лізингу суб’єкту підприємництва з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у договорі фінансового лізингу, що укладається суб’єктом підприємництва з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.

11. Компенсація винагороди надається суб’єктам підприємництва, які уклали з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем договір фінансового лізингу, який повинен відповідати таким умовам:

1) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 1 і 2 пункту 4 цього Порядку, договір фінансового лізингу може бути укладений на інвестиційні цілі, пов’язані із провадженням господарської діяльності суб’єктом підприємництва, а саме на:

придбання та/або модернізацію основних засобів суб’єктом підприємництва, за винятком придбання транспортних засобів (крім тих, що будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях);

придбання нежитлової нерухомості з метою провадження суб’єктом підприємництва господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам;

1-1) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, договір фінансового лізингу може бути укладений в період до 31 травня 2022 р. із суб’єктом підприємництва - сільськогосподарським товаровиробником на придбання основних засобів, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності в значенні Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України";

1-2) для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, договір фінансового лізингу може бути укладений із суб’єктом підприємництва в період дії воєнного стану на інвестиційні цілі, пов’язані з придбанням легкових та/або вантажних транспортних засобів, автобусів, які використовуються в комерційних та виробничих цілях;

2) максимальна сума договору (договорів) фінансового лізингу, що укладається (укладаються) із суб’єктом підприємництва та учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів протягом строку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, не перевищує 60 млн. гривень;

3) максимальний строк фінансового лізингу не перевищує:

п’ять років - на реалізацію мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 1 і 2 пункту 4 цього Порядку,

три роки - на реалізацію мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 3 і 4 пункту 4 цього Порядку;

4) відстрочка платежу суб’єкта підприємництва щодо сплати лізингового платежу не може становити більше дванадцяти місяців;

5) винагорода уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця без урахування компенсації винагороди (далі - базова винагорода) визначається за такою формулою:

для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, а саме:

- суб’єктів мікропідприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс сім процентних пунктів;

- суб’єктів малого підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс шість процентних пунктів;

- суб’єктів середнього підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс п’ять процентних пунктів;

- суб’єктів великого підприємництва - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс п’ять процентних пунктів;

для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), - не більше Індексу UIRD (три місяці) плюс сім процентних пунктів.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк три місяці. Перегляд уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем розміру базової винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, з урахуванням зміни зазначеного індексу здійснюється кожного календарного кварталу. Порядок перегляду розміру базової винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, та дата, станом на яку він проводиться, визначаються у договорі фінансового лізингу, укладеному між суб’єктом підприємництва та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем відповідно до його внутрішніх процедур.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець має право передбачити в договорі фінансового лізингу, укладеному із суб’єктом підприємництва, умову про застосування підвищеної (штрафної) винагороди за невиконання суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу. Така підвищена (штрафна) винагорода може бути встановлена уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем виключно на період, протягом якого суб’єкт підприємництва порушив умови договору фінансового лізингу, та не може перевищувати максимального розміру базової винагороди більш як на п’ять процентних пунктів. Підвищена (штрафна) винагорода не може застосовуватися до вимог щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва, передбачених пунктом 12 цього Порядку.

У разі порушення суб’єктом підприємництва умов цього Порядку або встановлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом фактів подання суб’єктом підприємництва недостовірної, неправдивої інформації, що призвело до неправомірного надання суб’єкту підприємництва державної допомоги, та/або ненадання суб’єктом підприємництва інформації, яка є необхідною для отримання державної підтримки відповідно до умов програми, затвердженої Фондом, суб’єкт підприємництва зобов’язаний самостійно забезпечити сплату винагороди, визначеної договором фінансового лізингу;

6) договір фінансового лізингу може передбачати обов’язок суб’єкта підприємництва сплатити одноразову комісію уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю за надання послуг фінансового лізингу (адміністративний збір) в розмірі не більш як 1,5 відсотка суми фінансування за договором фінансового лізингу (сума фінансування визначається як вартість предмета фінансового лізингу за вирахуванням авансового платежу), що є частиною винагороди уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця.

Уповноважений лізингодавець або уповноважений банк має право включити в лізингові платежі інші витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу (далі - комісії за додаткові послуги).

Комісії не підлягають компенсації за рахунок державної підтримки.

Граничний розмір комісій за додаткові послуги, який встановлюється у відсотках вартості предмета лізингу залежно від типу предмета лізингу, становить:

7) у договорі фінансового лізингу повинен бути зазначений розмір базової винагороди (у відсотках річних) відповідно до підпункту 5 цього пункту та розмір компенсаційної винагороди (у відсотках річних) згідно з пунктом 12 цього Порядку;

8) у договорі фінансового лізингу лізинговий платіж повинен бути розподілений на такі складові елементи:

вартість (ціна) предмета лізингу, яка повинна відповідати вартості (ціні), що зазначена в договорі купівлі-продажу (поставки) предмета лізингу;

сума компенсаційної винагороди, яка розраховується відповідно до пункту 12 цього Порядку та повинна бути сплачена суб’єктом підприємництва;

сума комісій, яка визначається відповідно до підпункту 6 цього пункту та повинна бути сплачена суб’єктом підприємництва;

9) частка участі суб’єкта підприємництва власними коштами (авансовий платіж за договором фінансового лізингу) повинна становити:

для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, - не менше 10 відсотків вартості предмета фінансового лізингу;

для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), - не менше 15 відсотків вартості предмета фінансового лізингу.

12. Компенсація винагороди надається Фондом суб’єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової винагороди:

до рівня 5 або 7, або 9 відсотків річних (далі - компенсаційна винагорода) - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктами 1 і 2 пункту 4 цього Порядку;

до рівня 0 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - протягом дії воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування, але не більше одного року з дати укладення договору фінансового лізингу, а після завершення цього періоду та до завершення строку дії договору фінансового лізингу - до рівня 5 відсотків річних;

до рівня 0 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 4 пункту 4 цього Порядку, - протягом дії воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування, але не більше одного року з дати укладення договору фінансового лізингу, а після завершення цього періоду та до завершення строку дії договору фінансового лізингу - до рівня 5 відсотків річних.

Розмір компенсаційної винагороди за укладеним договором фінансового лізингу із суб’єктом підприємництва, який підлягає сплаті ним за рахунок власних коштів, визначається з урахуванням дотримання суб’єктом підприємництва таких умов:

Розмір річного доходу від господарської діяльності суб’єкта підприємництва визначається за останні чотири звітних календарних квартали для суб’єктів підприємництва, що подають квартальну звітність, або за останній звітний рік - для суб’єктів підприємництва, що подають річну звітність. Розрахунок зазначеного показника здійснюється на підставі даних офіційної фінансової звітності за звітний період, що передує даті укладення договору фінансового лізингу.

Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець проводить аналіз приросту робочих місць суб’єкта підприємництва лише групи 1 (зміни середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва) кожного календарного кварталу протягом усього строку фінансового лізингу для суб’єкта підприємництва, на який йому надається державна підтримка, і у разі його зменшення/збільшення здійснює відповідне коригування щодо зменшення/збільшення компенсаційної винагороди.

Під час проведення аналізу приросту робочих місць суб’єкта підприємництва уповноважений банк або уповноважений лізингодавець зобов’язаний враховувати зміни середньої чисельності працівників за попередній звітний календарний квартал у інших учасників групи пов’язаних контрагентів.

На підставі результатів проведеного аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець відповідно до умов договору фінансового лізингу переглядає розмір компенсаційної винагороди на наступний звітний календарний квартал. Результати такого аналізу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець надає Фонду в рамках квартальної звітності за формою, встановленою Фондом, а у період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування - на піврічній основі, але незалежно від тривалості зазначеного періоду уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен забезпечити подання річної звітності.

На період дії воєнного стану положення цього пункту щодо приросту (збереження) робочих місць суб’єкта підприємництва та проведення відповідного аналізу можуть не застосовуватися у разі неможливості подання суб’єктом підприємництва відповідної інформації. У такому разі розмір компенсаційної винагороди за договорами фінансового лізингу суб’єктів підприємництва для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, застосовується на рівні, що діяв до моменту запровадження воєнного стану.

Умови застосування розміру компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, визначаються договором фінансового лізингу з урахуванням таких вимог:

для суб’єкта підприємництва групи 1 з розміром річного доходу від нуля до 50 млн. гривень (включно) на дату укладення договору фінансового лізингу компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 7 відсотків річних.

У разі виконання суб’єктом підприємництва вимоги щодо приросту нових робочих місць (збільшення середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва), зокрема створення не менше двох нових робочих місць протягом періоду, що завершується першим повним календарним кварталом, протягом якого діє договір фінансового лізингу, укладений із суб’єктом підприємництва, компенсаційна винагорода знижується до рівня 5 відсотків річних та застосовується в наступному календарному кварталі. У подальшому протягом строку фінансового лізингу за умови збереження суб’єктом підприємництва робочих місць на рівні звітного (попереднього) календарного кварталу або створення нових робочих місць компенсаційна винагорода залишається на рівні 5 відсотків річних. У разі зменшення фактичної кількості робочих місць на останній день місяця звітного (попереднього) календарного кварталу компенсаційна винагорода за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, на наступний календарний квартал збільшується на 1 процентний пункт за кожного штатного працівника, який був скорочений/звільнений протягом звітного (попереднього) календарного кварталу (збільшення винагороди не застосовується за умови, якщо після скорочення/звільнення працівника (працівників) суб’єктом підприємництва його середня чисельність працівників становить на рівні не менше зафіксованого уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем за результатами періоду, що завершився першим повним календарним кварталом, протягом якого діє договір фінансового лізингу, з урахуванням двох нових робочих місць, створених протягом зазначеного періоду), але в будь-якому разі розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути більше 7 відсотків річних;

для суб’єктів підприємництва групи 1 з розміром річного доходу більше 50 млн. гривень (включно) на дату укладення договору фінансового лізингу компенсаційна винагорода встановлюється на рівні 9 відсотків річних;

для суб’єктів підприємництва групи 1, до яких застосовується компенсаційна винагорода 7 або 9 відсотків річних, протягом строку фінансового лізингу компенсаційна винагорода зменшується або збільшується за результатами щоквартального перегляду уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на 0,5 процентного пункту за кожне створене/скорочене суб’єктом підприємництва нове робоче місце (збільшення/зменшення фактичної кількості робочих місць суб’єктом підприємництва на дату останнього дня місяця звітного (попереднього) календарного кварталу порівняно з датою укладення договору фінансового лізингу), але в будь-якому разі розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, не може бути нижче 5 відсотків річних та не може бути вище 7 або 9 відсотків річних відповідно.

Суб’єкт підприємництва сплачує відповідний розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу щомісяця.

У період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення або скасування вимоги щодо приросту нових робочих місць, збереження робочих місць та вимоги щодо аналізу та подання відповідної звітності суб’єктом підприємництва не застосовуються.

13. Компенсація винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації винагороди, що підлягає сплаті за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, розраховується як різниця між сумою нарахованої протягом місяця винагороди із застосуванням базової винагороди та сумою нарахованої винагороди протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної винагороди, визначеної з урахуванням вимог пункту 12 цього Порядку.

14. Сплата Фондом компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними із суб’єктами підприємництва, здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.

Фонд з метою сплати суб’єктам підприємництва компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, укладеними уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку або в обраному уповноваженим лізингодавцем банку, який є уповноваженим банком згідно з Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 "Про надання фінансової державної підтримки" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 12, ст. 489; 2021 р., № 4, ст. 227, № 11, ст. 468) (далі - уповноважені банки, в яких відкриваються рахунки умовного зберігання (ескроу), - розрахункові банки).

Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється розрахунковими банками на безоплатній основі.

Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному розрахунковому банку, в сумі, погодженій Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця, для розрахунків з яким було відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому розрахунковому банку, необхідна для сплати компенсації винагороди на користь відповідних суб’єктів підприємництва протягом піврічного строку дії договорів фінансового лізингу (далі - сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації винагороди за договорами фінансового лізингу, які уповноважений банк або уповноважений лізингодавець планує укласти із суб’єктами підприємництва протягом піврічного періоду.

За умови своєчасного та в повному обсязі виконання суб’єктом підприємництва зобов’язань за договором фінансового лізингу (за винятком прострочення в межах строку, зазначеного в пункті 20 цього Порядку) розрахунковий банк перераховує щомісяця кошти компенсації винагороди з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для подальшого зарахування таких коштів в рахунок часткового погашення нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, договору фінансового лізингу, укладеного уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем із суб’єктом підприємництва, та договору рахунка умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і розрахунковим банком.

У період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування уповноважений лізингодавець або уповноважений банк має право виплачувати компенсацію винагороди з рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в разі часткового погашення суб’єктом підприємництва нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу, належної до сплати на відповідну дату. У такому разі компенсація винагороди виплачується у розмірі, що є пропорційним сумі часткового погашення нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу.

Перерахування коштів компенсації винагороди з рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом у розрахунковому банку, на користь уповноваженого лізингодавця здійснюється на підставі реєстру суб’єктів підприємництва, які за результатами звітного місяця виконали своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання за договором фінансового лізингу.

Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в розрахунковому банку, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця на таке поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), реєстру суб’єктів підприємництва, складеного за формою, встановленою Фондом, яким були сплачені компенсації винагороди. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем.

Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем документів. У наданому уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем реєстрі суб’єктів підприємництва зазначається інформація про кількість створених (приріст) таким суб’єктом підприємництва робочих місць, на підставі чого розраховується розмір компенсаційної винагороди за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва, на наступний період. Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритий у відповідному розрахунковому банку, за умови попереднього отримання Фондом відповідних коштів з державного бюджету.

У разі коли сума авансування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в розрахунковому банку, за результатами звітного піврічного періоду використана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем менш як на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення відповідного рахунка умовного зберігання (ескроу) в такому розрахунковому банку на наступний піврічний період в меншому розмірі, ніж зазначено у заявці уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця.

15. Для отримання державної підтримки суб’єкт підприємництва подає уповноваженому банку або уповноваженому лізингодавцю заявку на укладення договору фінансового лізингу, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за період з 2 серпня 2017 р. за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.

16. Суб’єкт підприємництва набуває право на отримання компенсації винагороди у разі прийняття уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем рішення щодо укладення договору фінансового лізингу з таким суб’єктом підприємництва та надання Фонду інформації про такого суб’єкта підприємництва.

17. Протягом усього строку фінансового лізингу уповноважений банк або уповноважений лізингодавець, який уклав договір із суб’єктом підприємництва, здійснює моніторинг ефективності використання та впровадження предмета фінансового лізингу. Моніторинг здійснюється уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем відповідно до його внутрішніх процедур та правил з урахуванням вимог, установлених Фондом, але в будь-якому разі такий моніторинг повинен здійснюватися не рідше ніж один раз на квартал, а у період дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування - не рідше ніж один раз на півроку, але незалежно від тривалості зазначеного періоду уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен забезпечити проведення річного моніторингу. Фонд контролює регулярність здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем зазначеного моніторингу. Фонд має право проводити в порядку, передбаченому Фондом, вибіркову перевірку суб’єктів підприємництва та укладених з ними договорів фінансового лізингу на відповідність критеріям та іншим умовам цього Порядку.

18. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець повинен враховувати суму компенсації винагороди, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу суб’єкта підприємництва за договором фінансового лізингу, укладеним із суб’єктом підприємництва.

19. Уповноважений банк або уповноважений лізингодавець у разі несвоєчасного перерахування Фондом на відповідний рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування повинен забезпечити безперервність надання послуги фінансового лізингу суб’єкту підприємництва із застосуванням компенсаційної винагороди.

Неможливість здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем перерахування коштів для компенсації винагороди за договором фінансового лізингу суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в розрахунковому банку необхідної суми коштів протягом не більше шести місяців підряд не повинно бути підставою для уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва із сплати винагороди за договором фінансового лізингу простроченою.

20. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом часткової компенсації винагороди тимчасово припиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більш як на 15 календарних днів зобов’язання за договором фінансового лізингу щодо своєчасної сплати лізингових платежів, в тому числі щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованої винагороди за договором фінансового лізингу у розмірі компенсаційної винагороди. Сплата компенсації винагороди з урахуванням вимог абзацу шостого пункту 14 цього Порядку відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за договором фінансового лізингу або здійснення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за договором фінансового лізингу. За період тимчасового припинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом сплати компенсації винагороди відповідна компенсація винагороди не сплачується та державна підтримка за такий період не надається.

У період дії воєнного стану в разі порушення суб’єктом підприємництва умов договору фінансового лізингу виплата компенсації винагороди призупиняється, але такий суб’єкт підприємництва не втрачає право на її отримання, яке може бути реалізовано відразу в момент погашення простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу. У такому разі компенсація винагороди виплачується за увесь прострочений період з урахуванням вимог абзацу шостого пункту 14 цього Порядку.

21. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами протягом будь-якого трирічного періоду дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за період дії обмежувальних заходів та протягом шести місяців після їх відміни за будь-якими її напрямами перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

У період дії воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначені абзацами другим і третім цього пункту, не застосовуються.

22. У разі суттєвого та сталого порушення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього належних заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, Фонд має право: тимчасово припинити співробітництво з уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк або такого уповноваженого лізингодавця для нових договорів фінансового лізингу, укладених із суб’єктами підприємництва, до моменту усунення порушень; вимагати негайного перерахування розрахунковим банком грошових коштів державної підтримки (частини суми авансування), що не були надані на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

23. Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем та/або Фондом будь-якого з таких фактів:

надання суб’єктом підприємництва недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки;

визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб’єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;

належності суб’єкта підприємництва до суб’єктів, які визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

У разі виявлення будь-якого із наведених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку.

У період дії воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначене абзацом третім цього пункту, не застосовується. Виявлення будь-якого з фактів, передбачених абзацом третім цього пункту, не є підставою припинення надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва.

24. Уповноважений банк та уповноважений лізингодавець зобов’язані повернути Фонду кошти державної підтримки, що була надана уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов цього Порядку, зокрема подання уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним цим Порядком, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку або уповноваженого лізингодавця станом на дату подання відповідної заявки, та отримав державну підтримку.

25. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або уповноваженим лізингодавцем, або суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог цього Порядку здійснюється відповідно до вимог Фонду та законодавства.

Дотримання нормативу розміру власного капіталу та/або інших нормативів, встановлених Національним банком (за наявності).

Відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету.

Незастосування протягом останніх 12 місяців щодо лізингодавця або до власників істотної участі в лізингодавці, або до пов’язаних осіб лізингодавця Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС санкцій.

Наявність технології та процедури надання послуг фінансового лізингу суб’єктам малого та середнього підприємництва, прийнятність яких визначається Фондом розвитку підприємництва.

Наявність організаційної структури з надання послуг фінансового лізингу суб’єктам малого та середнього підприємництва.

Наявність в продуктовій лінійці лізингодавця лізингових продуктів для малого та середнього підприємництва, інформація про які розміщена на веб-сайті лізингодавця.

Наявність працюючого портфеля лізингових договорів малого та середнього підприємництва в розмірі, визначеному Фондом розвитку підприємництва.

Наявність стратегічного плану щодо фінансування малого та середнього підприємництва (стратегія бізнесу, цільові параметри, ліміти на кредитні експозиції тощо).