Про затвердження Порядку надання фінансової державної підтримки субєктам малого та середнього підприємництва

У разі виконання суб’єктом підприємництва вимоги щодо приросту нових робочих місць (збільшення середньої чисельності працівників суб’єкта підприємництва), зокрема створення не менше двох нових робочих місць протягом періоду, що завершується першим повним календарним кварталом кредитування суб’єкта підприємництва, компенсаційна процентна ставка знижується до рівня 5 відсотків річних та застосовується в наступному календарному кварталі. У подальшому протягом строку кредитування за умови збереження суб’єктом підприємництва робочих місць на рівні звітного (попереднього) календарного кварталу або створення нових робочих місць компенсаційна процентна ставка залишається на рівні 5 відсотків річних. У разі зменшення фактичної кількості робочих місць на останній день місяця звітного (попереднього) календарного кварталу компенсаційна процентна ставка за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, на наступний календарний квартал збільшується на 1 процентний пункт за кожного штатного працівника, який був скорочений/звільнений протягом звітного (попереднього) календарного кварталу (збільшення процентної ставки не застосовується за умови, якщо після скорочення/звільнення працівника (працівників) суб’єктом підприємництва його середня чисельність працівників становить на рівні не менше зафіксованого уповноваженим банком за результатами періоду, що завершився першим повним календарним кварталом кредитування, з урахуванням двох нових робочих місць, створених протягом зазначеного періоду), але в будь-якому випадку розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, не може бути вище 7 відсотків річних.

для суб’єктів підприємництва групи 2 з розміром річного доходу більше 50 млн. гривень на дату укладення кредитного договору компенсаційна процентна ставка встановлюється на рівні 9 відсотків річних;

для суб’єктів підприємництва групи 2, до яких застосовується компенсаційна процентна ставка 7 або 9 відсотків річних, протягом строку кредитування компенсаційна процентна ставка зменшується або збільшується за результатами щоквартального перегляду уповноваженим банком на 0,5 процентного пункта за кожне створене/скорочене суб’єктом підприємництва нове робоче місце (збільшення/зменшення фактичної кількості робочих місць суб’єктом підприємництва на дату останнього дня місяця звітного (попереднього) календарного кварталу порівняно з датою укладення кредитного договору), але в будь-якому разі розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, не може бути нижче 5 відсотків річних та не може бути вище 7 або 9 відсотків річних відповідно.

Суб’єкт підприємництва сплачує відповідний розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом щомісяця.

У період воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення чи скасування вимоги щодо приросту нових робочих місць, збереження робочих місць та вимоги щодо аналізу та подання відповідної звітності суб’єктом підприємництва не застосовуються.

14. Компенсація процентів за кредитом, наданим суб’єкту підприємництва, здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за користування суб’єктом підприємництва кредитом протягом місяця із застосуванням базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за користування суб’єктом підприємництва кредитом протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахуванням вимог пункту 13 цього Порядку.

15. Сплата Фондом компенсації процентів за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва, здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.

Фонд з метою сплати суб’єктам підприємництва компенсації процентів за кредитами, наданими уповноваженим банком, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку.

Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється уповноваженими банками на безоплатній основі.

Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному уповноваженому банку, в сумі, погодженій Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку необхідна для сплати компенсації процентів на користь відповідних суб’єктів підприємництва протягом піврічного періоду кредитування (далі - сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації процентів за кредитами, які уповноважений банк планує надати суб’єкту підприємництва протягом піврічного періоду.

За умови вчасного та в повному обсязі виконання суб’єктом підприємництва зобов’язань за кредитним договором (крім прострочення в межах строку, зазначеного в пункті 21 цього Порядку) уповноважений банк щомісяця перераховує кошти компенсації процентів з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для подальшого зарахування таких коштів в рахунок часткового погашення нарахованих процентів за кредитом суб’єкта підприємництва відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком, кредитного договору, укладеного уповноваженим банком із суб’єктом підприємництва, та договору рахунку умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і уповноваженим банком.

Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого банку на таке поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), реєстру суб'єктів підприємництва, складеного за формою, встановленою Фондом, яким були сплачені компенсації процентів. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком.

Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим банком документів. У наданому уповноваженим банком реєстрі суб’єктів підприємництва зазначається інформація про кількість створених (приріст) таким суб’єктом підприємництва робочих місць, на підставі чого розраховується розмір компенсаційної процентної ставки за кредитом суб’єкта підприємництва на наступний період. Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритого у відповідному уповноваженому банку, за умови попереднього отримання Фондом відповідних коштів з державного бюджету.

У разі коли сума авансування рахунку умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, за результатами звітного піврічного періоду використана уповноваженим банком менше ніж на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення рахунку умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку на наступний піврічний період в розмірі, меншому ніж зазначено у заявці уповноваженого банку.

16. Для отримання державної підтримки за кредитом суб’єкт підприємництва подає уповноваженому банку заявку на отримання кредиту, інформацію про групу пов’язаних з ним контрагентів та про отримання (неотримання) ним та членами групи пов’язаних з ним контрагентів будь-якої державної допомоги та/або підтримки за період з 2 серпня 2017 р. за формою, встановленою Фондом, та інші документи/інформацію відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.

17. Суб’єкт підприємництва набуває право на отримання компенсації процентів у разі прийняття уповноваженим банком рішення щодо надання кредиту такому суб’єкту підприємництва та надання Фонду інформації щодо такого суб’єкта підприємництва.

18. Уповноважений банк відповідно до власних внутрішніх процедур проводить перевірку використання суб’єктом підприємництва кредиту за цільовим призначенням.

Протягом усього строку кредитування суб’єкта підприємництва уповноважений банк здійснює моніторинг ефективності реалізації інвестиційного проекту. Моніторинг здійснюється уповноваженим банком відповідно до його внутрішніх процедур та правил з урахуванням вимог, установлених Фондом, але в будь-якому разі такий моніторинг повинен здійснюватися не рідше ніж один раз на квартал. Фонд контролює регулярність здійснення уповноваженим банком зазначеного моніторингу. Фонд має право здійснювати в порядку, передбаченому Фондом, вибіркову перевірку суб’єктів підприємництва та наданих їм кредитів на відповідність критеріям та іншим умовам Порядку.

Для кредитів суб’єктів підприємництва, визначених пунктом 8- 1 цього Порядку, моніторинг цільового використання коштів кредиту та відповідності критеріям, визначеним пунктом 8 цього Порядку, може здійснюватись уповноваженим банком на річній основі за результатами календарного року.

19. Уповноважений банк має враховувати суму компенсації процентів, що надається суб’єкту підприємництва, під час розрахунку показника обслуговування боргу суб’єкта підприємництва за кредитом суб’єкта підприємництва.

20. Уповноважений банк у разі невчасного перерахування Фондом на його рахунок умовного зберігання (ескроу) суми авансування має забезпечити безперервність кредитування суб’єкта підприємництва із застосуванням компенсаційної процентної ставки.

Неможливість здійснення уповноваженим банком перерахування коштів для компенсації процентної ставки за кредитом суб’єкту підприємництва у зв’язку з відсутністю на рахунку умовного зберігання (ескроу) Фонду в уповноваженому банку необхідної суми коштів протягом не більше шести місяців підряд не має бути підставою для уповноваженого банку визнати таку заборгованість суб’єкта підприємництва із сплати процентів за кредитним договором простроченою.

21. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом часткової компенсації процентів призупиняється у разі порушення суб’єктом підприємництва більше ніж на 15 календарних днів зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту (частини кредиту) та/або щодо своєчасної сплати суб’єктом підприємництва частини нарахованих процентів за кредитом у розмірі компенсаційної процентної ставки. Сплата компенсації процентів відновлюється у разі погашення суб’єктом підприємництва заборгованості за кредитним договором або здійснення уповноваженим банком та суб’єктом підприємництва реструктуризації простроченої ним заборгованості за кредитним договором. За період призупинення надання державної підтримки суб’єкту підприємництва шляхом сплати компенсації процентів відповідна компенсація процентів не сплачується та державна підтримка за цей період не надається.

22. Відповідальність за недостовірність інформації, поданої до уповноваженого банку для отримання державної підтримки, несе суб’єкт підприємництва.

23. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва припиняється з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом будь-якого з фактів:

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами, крім тимчасових заходів, спрямованих на підтримку економіки в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, протягом будь-якого трирічного періоду дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

сукупна сума отриманої суб’єктом підприємництва разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів державної допомоги та/або підтримки за будь-якими її напрямами та за тимчасовими заходами, спрямованими на підтримку економіки в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, перевищує суму, еквівалентну 400 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року;

суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

У період воєнного стану обмеження суми державної підтримки, визначені абзацами другим та третім цього пункту, не застосовуються. У період воєнного стану виявлення будь-якого з фактів, передбачених абзацами другим та третім цього пункту, не є підставою припинення надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва.

Для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, обмеження, передбачені абзацом четвертим цього пункту, не застосовуються до суб’єктів великого підприємництва, які здійснюють торгівлю товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування разом з алкогольними напоями та тютюновими виробами.

24. Надання Фондом державної підтримки суб’єкту підприємництва, передбаченої підпунктом 2 пункту 7 цього Порядку, здійснюється у поєднанні з наданням державної підтримки, передбаченої підпунктом 1 пункту 7 цього Порядку, у вигляді безвідкличної та безумовної гарантії Фонду, наданої уповноваженому банку (далі - гарантія), в порядку, затвердженому Фондом, крім кредитів на ціль, визначену підпунктом 3 пункту 12 цього Порядку та кредитів суб’єктам підприємництва, визначеним пунктом 8- 1 цього Порядку, та крім кредитів, включених уповноваженими банками до портфелів кредитів позичальників, часткове виконання боргових зобов’язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

25. За надання гарантії уповноважений банк сплачує Фонду комісію в розмірі 0,5 відсотка річних від суми гарантованого Фондом кредитного портфеля суб’єктів підприємництва уповноваженого банку.

26. За кредитом, наданим суб’єкту підприємництва та включеним уповноваженим банком до кредитного портфеля суб’єктів підприємництва, за яким Фондом надано гарантію, Фонд надає гарантію в розмірі:

50 відсотків основної суми заборгованості за кредитом суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу;

80 відсотків основної суми заборгованості за кредитом суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап) та/або за кредитом, наданим для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку.

При цьому максимальний рівень виплат, який Фонд може здійснити на користь уповноваженого банку за гарантією, не може перевищувати 50 відсотків загальної гарантованої суми за всіма кредитами суб’єкта підприємництва, що були включені до пулу кредитних договорів суб’єкта підприємництва, за якими надана гарантія Фонду.

27. Сплата коштів за гарантією в разі настання гарантійного випадку здійснюється Фондом на щоквартальній основі в порядку, передбаченому відповідним договором, укладеним уповноваженим банком з Фондом.

28. Уповноважений банк здійснює за власний рахунок звернення стягнення на предмет забезпечення за кредитами суб’єкта підприємництва, за якими Фондом надано гарантію, та забезпечує реалізацію заставленого майна за кредитами суб’єкта підприємництва.

29. Кошти, отримані уповноваженим банком у задоволення своїх вимог як кредитора, зокрема від звернення стягнення на предмет забезпечення, добровільного погашення суб'єктом підприємництва заборгованості за кредитом, погашення заборгованості суб'єкта підприємництва за кредитом третьою особою, розподіляються між Фондом та уповноваженим банком у таких пропорціях:

1) за кредитом суб'єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу (крім кредиту, наданого для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку):

50 відсотків отриманої суми, але не більше суми коштів, сплаченої Фондом уповноваженому банку в межах суми наданої Фондом гарантії, уповноважений банк перераховує Фонду;

50 відсотків отриманої суми уповноважений банк зараховує в рахунок погашення (повного або часткового) заборгованості суб'єкта підприємництва за таким кредитом перед уповноваженим банком;

2) за кредитом суб'єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), та/або за кредитом, наданим для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку:

80 відсотків отриманої суми, але не більше суми коштів, сплаченої Фондом уповноваженому банку в межах суми наданої Фондом гарантії, уповноважений банк перераховує Фонду;

20 відсотків отриманої суми уповноважений банк зараховує в рахунок погашення (повного або часткового) заборгованості суб'єкта підприємництва за таким кредитом перед уповноваженим банком.

30. Фонд визначає максимальну суму сплати за гарантією для кожного уповноваженого банку в межах максимального рівня виплат, який не може перевищувати 50 відсотків від гарантованого Фондом портфеля кредитів суб’єктів підприємництва. Максимальна сума сплати за гарантією Фонду, наданої уповноваженому банку, зазначається у відповідному договорі, що укладається між Фондом та уповноваженим банком.

32. Частка проблемних кредитів у кредитному портфелі суб’єктів підприємництва уповноваженого банку, за яким Фондом надана гарантія, не може перевищувати:

25 відсотків - за кредитним портфелем суб’єктів підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу;

35 відсотків - за кредитним портфелем суб’єктів підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), та суб’єктів підприємництва, яким надані кредити на цілі, визначені підпунктом 2 пункту 12 цього Порядку.

Критерії віднесення простроченої заборгованості до категорії проблемної визначаються Фондом. У разі перевищення уповноваженим банком зазначеного рівня проблемної заборгованості Фонд має право призупинити співробітництво з уповноваженим банком до дати зменшення рівня такої проблемної заборгованості до критично допустимого - 25 або 35 відсотків (залежно від категорії бізнесу або мети надання державної підтримки).

33. Уповноважений банк несе відповідальність за недостовірність, поданої Фонду інформації щодо відповідності суб’єкта підприємництва вимогам цього Порядку у випадках, якщо Фондом буде доведено, що уповноважений банк володів достовірною інформацією або не доклав належних зусиль для отримання достовірної інформації на момент її подання до Фонду.

34. У разі суттєвого та сталого порушення уповноваженим банком критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього належних заходів впливу з боку органів регулювання та нагляду та/або невиконання уповноваженим банком своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком, Фонд має право: призупинити співробітництво з уповноваженим банком та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк для нових кредитів суб’єктам підприємництва до моменту усунення порушень; вимагати негайного перерахування уповноваженим банком грошових коштів державної підтримки (частини суми авансування), ненаданих на користь суб’єктів підприємництва, на визначений Фондом рахунок.

35. Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом будь-якого факту:

надання суб’єктом підприємництва недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб’єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки;

нецільового використання суб’єктом підприємництва кредитних коштів, отриманих від уповноваженого банку;

визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб'єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;

належності суб'єкта підприємництва до суб'єктів, які визначені статтею 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні".

У разі виявлення будь-якого із перелічених фактів суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов’язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку.

35-1. У разі виявлення уповноваженим банком та/або Фондом фактів або інформації, що суб’єкт підприємництва підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені пунктом 8 частини першої статті 13 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", які мають тимчасовий характер, надання державної підтримки суб’єкту підприємництва зупиняється з дати виявлення таких фактів або інформації до підтвердження того, що суб’єкт підприємництва більше не підпадає під такі обмеження та за умови відсутності підстав для позбавлення його права на отримання державної підтримки. Сплата компенсації процентів за кредитом суб’єкта підприємництва відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем, у якому суб’єкт підприємництва перестав підпадати під встановлені обмеження.

36. Уповноважений банк зобов’язаний повернути Фонду кошти державної підтримки, що була надана уповноваженим банком на користь суб’єкта підприємництва з порушенням умов цього Порядку, зокрема подання уповноваженим банком Фонду недостовірної або неперевіреної інформації, внаслідок чого суб’єкт підприємництва, що фактично не відповідав цільовій групі та критеріям, визначеним цим Порядком, згідно з інформацією, наявною в уповноваженого банку станом на дату подання відповідної заявки, та отримав державну підтримку.

37. Повернення коштів державної підтримки уповноваженим банком або суб’єктом підприємництва внаслідок порушення вимог цього Порядку відбувається відповідно до вимог Фонду та законодавства.

Дотримання регулятивних вимог, включаючи індивідуальні нормативи Національного банку, встановлені для конкретного банку.

Відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету.

Незастосування протягом останніх 12 місяців щодо банку або до власників істотної участі в банку, або до пов’язаних осіб банку Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи ЄС санкцій.

Наявність технологій та процедур кредитування малого та середнього підприємництва або надання послуг фінансового лізингу суб’єктам малого та середнього підприємництва, а також іпотечного кредитування, прийнятність яких визначається Фондом розвитку підприємництва.

Наявність організаційної структури з кредитування або надання послуг фінансового лізингу суб’єктам малого та середнього підприємництва, а також іпотечного кредитування.

Наявність в продуктовій лінійці банку кредитних або лізингових продуктів для малого та середнього підприємництва, а також іпотечного кредитування, інформація про які розміщена на вебсайті банку.

Наявність працюючого кредитного портфеля або портфеля лізингових договорів малого та середнього підприємництва, а також іпотечного кредитування в розмірі, визначеному Фондом розвитку підприємництва.

Наявність стратегічного плану щодо фінансування малого та середнього підприємництва, а також іпотечного кредитування (стратегія бізнесу, цільові параметри, ліміти на кредитні експозиції тощо).

1. Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм здешевлення вартості іпотечних кредитів за рахунок фінансової державної підтримки позичальників іпотечних кредитів.

2. Для цілей цього Порядку:

позичальником іпотечного кредиту (далі - позичальник) вважається фізична особа - громадянин України, яка отримала іпотечний кредит на умовах, визначених кредитним договором, та відповідає критеріям, встановленим цим Порядком, і програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів, затвердженій Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд);

під членами сім’ї позичальника розуміється дружина (чоловік), у тому числі особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі (якщо факт їх проживання однією сім’єю встановлений у судовому порядку), їх малолітні та неповнолітні діти (до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вони не набувають прав повнолітньої особи раніше), які проживають разом з позичальником;

під іпотечним кредитом розуміється цільовий кредит, який надається позичальнику згідно з програмою здешевлення вартості іпотечних кредитів, затвердженою Фондом, відповідно до правил і процедур уповноваженого банку та законодавства для придбання предмета іпотеки, який передається в іпотеку іпотечному кредитору як забезпечення за таким кредитом;

під кредитним договором розуміється договір про іпотечний кредит, що укладається в установленому законодавством порядку між іпотечним кредитором (уповноваженим банком) і позичальником, відповідно до якого здійснюється іпотечне кредитування на цілі, передбачені цим Порядком;

під предметом іпотеки розуміється зареєстроване відповідно до законодавства нерухоме майно (квартира в житловому будинку квартирного типу (багатоквартирному будинку) та/або індивідуальний житловий будинок разом із земельною ділянкою, на якій розташовано такий житловий будинок, які в обласних центрах із чисельністю населення більше 1 млн., за офіційними даними Держстату, повинні бути прийняті в експлуатацію або реконструйовані не раніше ніж протягом десяти років, що передують поточному) або майнові права на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва та/або індивідуальний житловий будинок разом із земельною ділянкою, на якій розташовані такі житлові будинки;

під нормативною площею предмета іпотеки розуміється 50 кв. метрів загальної площі предмета іпотеки на одинокого громадянина чи сім’ю з двох осіб та 20 кв. метрів - на кожного наступного члена сім’ї;

під іпотечним кредитором розуміється банк України, який здійснює операції з надання іпотечного кредиту та обслуговування рахунків позичальника.

3. Надання фінансової державної підтримки позичальникам (далі - державна підтримка) здійснюється Фондом, який затверджує програму здешевлення вартості іпотечних кредитів, що може містити додаткові умови для уповноважених банків та деталізувати умови надання державної підтримки у визначених цим Порядком межах.

Надання передбаченої цим Порядком державної підтримки може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих іпотечних програм за рахунок місцевих ресурсів (місцевих бюджетів). З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими іпотечними програмами, Фонд укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, в яких визначаються основні умови впровадження зазначених спільних регіональних та місцевих програм.

4. Державна підтримка надається з метою здешевлення вартості іпотечних кредитів.

5. Державна підтримка надається через іпотечних кредиторів, що відповідають критеріям, визначеним цією постановою, та підписали з Фондом договір про співробітництво за програмою здешевлення вартості іпотечних кредитів за формою, затвердженою Фондом (далі - уповноважені банки).

6. Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді:

1) часткової компенсації Фондом процентної ставки за іпотечними кредитами, що надаються позичальникам для реалізації мети, визначеної пунктом 4 цього Порядку, та відповідають визначеним у ньому критеріям (далі - компенсація процентів);

2) надання Фондом гарантій уповноваженим банкам на забезпечення виконання зобов’язань за іпотечними кредитами, наданими позичальникам.

7. Для отримання державної підтримки відповідно до цього Порядку позичальник повинен на момент прийняття уповноваженим банком рішення про надання іпотечного кредиту відповідати таким критеріям:

1) бути громадянином України, мати повну цивільну дієздатність відповідно до законодавства;

2) позичальник та члени його сім’ї та/або кожен з них окремо не повинні мати у власності окремих об’єктів житлової нерухомості та/або чинних договорів з фінансування (інвестування) будівництва житлової нерухомості та/або майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості, якщо їх площа перевищує нормативну площу предмета іпотеки. При цьому не враховуються розташовані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності позичальника та членів його сім’ї;

3) мати сукупний чистий дохід, який надає можливість здійснювати платежі з погашення та обслуговування іпотечного кредиту відповідно до правил і процедур уповноваженого банку. Розмір середньомісячного сукупного чистого доходу позичальника та членів його сім’ї за останні шість місяців не повинен перевищувати десятикратного розміру місячної середньої заробітної плати у відповідному періоді та регіоні, де розташований предмет іпотеки, розрахованого згідно з офіційними даними Держстату;

4) розмір боргового навантаження, яке розраховується як співвідношення обов’язкових щомісячних витрат (зобов’язань) позичальника до його сукупного щомісячного доходу, має бути прийнятним відповідно до правил і процедур уповноваженого банку для належного обслуговування позичальником з урахуванням дії компенсаційної відсоткової ставки за кредитом;

5) вік позичальника на дату закінчення строку іпотечного кредиту не повинен перевищувати 70 років (включно);

6) позичальник та члени його сім’ї можуть отримати державну підтримку тільки за одним іпотечним кредитом відповідно до цього Порядку.

8. Відбір уповноважених банків для надання державної підтримки здійснюється Фондом. Порядок відбору Фондом уповноважених банків для надання державної підтримки визначається внутрішніми процедурами Фонду.

У разі наявності договору про співробітництво між уповноваженим банком та Фондом за програмою фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва та відповідності такого банку критеріям, визначеним цією постановою, у частині іпотечного кредитування, такий банк за його письмової згоди може набути статусу уповноваженого банку за програмою здешевлення вартості іпотечних кредитів відповідно до процедур Фонду.

9. Відповідність позичальників критеріям, установленим пунктом 7 цього Порядку, визначається уповноваженими банками.

Уповноважені банки здійснюють відбір, оцінку кредитоспроможності та кредитування позичальників відповідно до власних правил, процедур та банківських продуктів з урахуванням вимог, визначених цим Порядком. Уповноважений банк враховує суму компенсації процентів під час розрахунку показника обслуговування боргу позичальника за його іпотечним кредитом.

Умови кредитування позичальників з урахуванням вимог цього Порядку визначаються у кредитному договорі, що укладається позичальником з уповноваженим банком.

Для укладення кредитного договору позичальник подає уповноваженому банку: заяву, копію паспорта, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) позичальника та членів його сім’ї або довідку, яка підтверджує місце перебування громадян України, які мають постійне місце проживання на тимчасово окупованій території, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи), копію свідоцтва про шлюб (за наявності), копію свідоцтва про народження дитини/дітей (за наявності), документи про доходи позичальника та членів його сім’ї за останні шість місяців, довідку про перебування на квартирному обліку (за наявності) та інші документи відповідно до внутрішніх вимог уповноваженого банку.

10. Компенсація процентів надається Фондом позичальникам, які отримали в уповноваженому банку іпотечний кредит у національній валюті, з метою зниження їх фактичних витрат на сплату базової процентної ставки до рівня 7 відсотків річних. Іпотечні кредити, за якими може бути надана державна підтримка, мають відповідати таким умовам:

1) мета іпотечного кредиту - придбання у власність предмета іпотеки;

2) кредитні кошти надаються шляхом їх перерахування уповноваженим банком на рахунок продавця предмета іпотеки;

3) максимальна сума кредиту позичальнику - не більш як 85 відсотків вартості нормативної площі предмета іпотеки, але не більш як 2000000 гривень;

4) максимальна вартість предмета іпотеки - не більш як 2500000 гривень. Загальна площа предмета іпотеки не може перевищувати нормативну площу предмета іпотеки більш як на 40 відсотків. Вартість загальної площі предмета іпотеки, яка перевищує нормативну площу предмета іпотеки, сплачується позичальником відповідно до умов договору про придбання предмета іпотеки за рахунок власних коштів без компенсації процентів або за рахунок кредитних коштів, отриманих в уповноваженому банку на загальних умовах кредитних програм відповідного уповноваженого банку без компенсації процентів або за рахунок інших джерел. Вартість загальної площі предмета іпотеки визначається на підставі звіту про оцінку, проведену незалежним суб’єктом оціночної діяльності, акредитованим в уповноваженому банку;

5) строк іпотечного кредиту становить до 240 місяців;

6) строк виплати компенсації процентів відповідає строку іпотечного кредиту;

7) перший внесок (початковий внесок) позичальник має сплатити за рахунок власних коштів у розмірі не менш як 15 відсотків вартості предмета іпотеки;

8) кредитний договір може містити умови про сплату позичальником уповноваженому банку комісій за надання та/або обслуговування іпотечного кредиту, які сукупно за весь строк дії кредитного договору мають становити не більш як 0,5 відсотка суми наданого іпотечного кредиту та плати за отримання гарантії Фонду в розмірі не більш як 0,5 відсотка річних суми заборгованості позичальника за іпотечним кредитом, включеним до кредитного портфеля позичальників, за яким Фондом надано гарантію, з урахуванням пункту 19 цього Порядку;

9) процентна ставка за іпотечним кредитом на строкову заборгованість позичальника без урахування компенсації процентів (далі - базова процентна ставка) встановлюється у такому розмірі:

для іпотечних кредитів на придбання предмета іпотеки - квартири або індивідуального житлового будинку - не більше Індексу UIRD (12 місяців) плюс чотири цілих п’ять десятих процентного пункта;

для іпотечних кредитів на придбання предмета іпотеки - майнових прав на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва, яка придбавається або будівництво якої фінансується (інвестується) позичальником, або майнові права на індивідуальні житлові будинки - не більше Індексу UIRD (12 місяців) плюс дев’ять процентних пунктів;

після закінчення будівництва та отримання позичальником документа/документів, що підтверджує/підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна, щодо якого раніше позичальник мав майнові права на об’єкт незавершеного будівництва, які виступали предметом іпотеки, визначеним абзацом третім цього підпункту, - за формулою, визначеною абзацом другим цього підпункту. Позичальник зобов’язаний повідомити уповноваженому банку про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна, щодо якого раніше мав майнові права на об’єкт незавершеного будівництва, які виступали предметом іпотеки, та оформити відповідний іпотечний договір. Порушення цього обов’язку має наслідком застосування підвищеної (штрафної) процентної ставки за кредитом відповідно до умов чинного кредитного договору на період, протягом якого позичальник ухилявся від укладення відповідного іпотечного договору.

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 12 місяців. Перегляд уповноваженим банком розміру базової процентної ставки за іпотечним кредитом, наданим позичальнику, з урахуванням зміни зазначеного індексу здійснюється щороку. Порядок перегляду розміру базової процентної ставки за іпотечним кредитом, наданим позичальнику, та дата, станом на яку він проводиться, визначаються у кредитному договорі, укладеному між позичальником та уповноваженим банком відповідно до його внутрішніх процедур.

Уповноважений банк має право передбачити в кредитному договорі, укладеному із позичальником, умову про застосування підвищеної (штрафної) процентної ставки за кредитом за невиконання ним умов кредитного договору та/або договору іпотеки (іпотечного договору). Така підвищена (штрафна) процентна ставка за іпотечним кредитом може бути встановлена уповноваженим банком виключно на період, протягом якого позичальник порушив умови кредитного договору та/або договору іпотеки (іпотечного договору), та не може перевищувати розміру базової процентної ставки більше ніж на п’ять процентних пунктів.

У разі порушення позичальником умов цього Порядку або встановлення уповноваженим банком та/або Фондом фактів подання позичальником недостовірної, неправдивої інформації (у тому числі щодо відсутності чинних договорів з фінансування (інвестування) будівництва житлової нерухомості та/або майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості), що призвело до неправомірного надання позичальнику державної підтримки, позичальник зобов’язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки, визначеної кредитним договором;

10) предметом іпотеки не можуть бути:

квартира в житловому будинку квартирного типу (багатоквартирному будинку) та індивідуальний житловий будинок, прийняті в експлуатацію раніше ніж за десять років до початку поточного року, якщо такий об’єкт нерухомості розташований в обласному центрі з чисельністю населення більше 1 млн., за офіційними даними Держстату;

соціальне житло, службові жилі приміщення та інші жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян.

Предмет іпотеки (за винятком майнових прав на квартиру в об’єкті незавершеного будівництва або на індивідуальний житловий будинок), вартість якого визначається на підставі звіту про оцінку, проведену незалежним суб’єктом оціночної діяльності, акредитованим в уповноваженому банку, повинен бути застрахований позичальником на його повну вартість, що зазначена в іпотечному договорі, відповідно до законодавства від ризиків, перелік яких визначається у програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів. Договір страхування предмета іпотеки має передбачати, що вигодонабувачем за договором страхування у разі виникнення страхового випадку є іпотечний кредитор.

Вимоги до об’єктів незавершеного будівництва, в яких може придбаватися житло та майнові права на квартиру в яких можуть бути предметом іпотеки відповідно до цього Порядку, визначає уповноважений банк відповідно до своїх внутрішніх правил.

11. Компенсація процентів здійснюється Фондом щомісяця. Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за користування позичальником іпотечним кредитом протягом одного місяця із застосуванням базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за користування позичальником іпотечним кредитом протягом цього ж місяця із застосуванням компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахуванням вимог підпункту 9 пункту 10 цього Порядку.

12. Сплата Фондом компенсації процентів здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.

Фонд з метою сплати позичальникам компенсації процентів за іпотечними кредитами, наданими уповноваженим банком, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку.

Відкриття та обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, здійснюється уповноваженими банками на безоплатній основі.

Фонд перераховує кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий у відповідному уповноваженому банку, в сумі, погодженій Фондом, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком уповноваженого банку необхідна для сплати компенсації процентів на користь відповідних позичальників протягом піврічного періоду кредитування (далі - сума авансування). Перша сума авансування розраховується як прогнозна сума коштів, необхідних для сплати компенсації процентів за іпотечними кредитами, які уповноважений банк планує надати позичальнику протягом піврічного періоду.

За умови вчасного та в повному обсязі виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором уповноважений банк щомісяця перераховує кошти компенсації процентів з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для подальшого зарахування таких коштів у рахунок часткового погашення нарахованих процентів за іпотечним кредитом позичальника відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком, кредитного договору та договору іпотеки (іпотечного договору), укладених уповноваженим банком із позичальником, та договору рахунка умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і уповноваженим банком.

Поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, здійснюється Фондом на підставі заявки уповноваженого банку на таке поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу), реєстру позичальників, яким були сплачено компенсацію процентів, складеного за формою, встановленою Фондом. Заявка на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) складається за формою, встановленою Фондом, та подається до Фонду в порядку, передбаченому договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком.

Фонд протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки на поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) розглядає та погоджує її на підставі наданих уповноваженим банком документів. Фонд перераховує необхідну суму поповнення на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду, відкритого у відповідному уповноваженому банку, за умови попереднього отримання Фондом відповідних коштів з державного бюджету.

У разі коли сума авансування рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом в уповноваженому банку, за результатами звітного піврічного періоду використана уповноваженим банком менше ніж на 30 відсотків, Фонд має право здійснювати поповнення рахунка умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку на наступний піврічний період в розмірі, меншому ніж зазначено в заявці уповноваженого банку.

13. Для отримання державної підтримки позичальників за іпотечним кредитом позичальник подає уповноваженому банку заявку на отримання іпотечного кредиту та інформацію/документи відповідно до внутрішніх процедур та правил уповноваженого банку з урахуванням вимог до переліку інформації та форм документів, установлених Фондом.