Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України

16. Якщо порушені у зверненні питання виходять за межі повноважень адресата, але ув'язнений або засуджений наполягає на його надсиланні, звернення надсилається адресату. До таких звернень адміністрація СІЗО долучає лист (довідку), у якому (якій) дає пояснення по суті порушених питань і вжитих для їх вирішення заходів.

17. Адміністрація СІЗО за заявою ув'язненого чи засудженого сприяє йому в отриманні від інших державних органів та установ копій та витягів з документів, що стосуються кримінального провадження, зокрема судових та інших рішень. З цією метою адміністрація СІЗО надсилає запит протягом трьох діб з часу одержання заяви ув'язненого чи засудженого. У разі надходження таких документів адміністрація СІЗО надає їх ув'язненому чи засудженому для зберігання.

18. Для підтримання листування з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та його представниками, Європейським судом з прав людини, а також іншими відповідними органами міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженими особами таких міжнародних організацій, судом, прокурором, а також захисником у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до положень КПК, ув'язнені та засуджені мають право зберігати кореспонденцію, яка надходить від зазначених осіб та організацій, у себе.

19. У разі наявності в ув'язненого та засудженого копій документів, які були зроблені ними під час досудового розслідування та судового розгляду справи та які зберігаються на складі СІЗО, за їх заявами адміністрація СІЗО надає ці копії у разі потреби, пов'язаної з реалізацією їх прав та законних інтересів.

20. У разі потреби, пов'язаної з реалізацією прав та законних інтересів ув'язненого чи засудженого, копії документів, що знаходяться в його особовій справі, адміністрація СІЗО надає ув'язненому чи засудженому за його заявою в п'ятиденний строк безкоштовно.

Копії документів, що не належать до особової справи та є у розпорядженні СІЗО, адміністрація СІЗО надає ув'язненому чи засудженому за його запитом у п'ятиденний строк. У разі якщо задоволення запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, ув'язнений чи засуджений зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат на копіювання та друк визначає адміністрація СІЗО в межах граничних норм, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію". У разі якщо адміністрація СІЗО не встановила розміру плати за копіювання або друк, копії надаються безкоштовно.

21. Відшкодування витрат за пересилання кореспонденції, адресованої Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та його представникам, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві, проводиться з коштів, які є на особових рахунках ув'язнених та засуджених. Якщо на особовому рахунку ув'язненого чи засудженого немає коштів, така кореспонденція пересилається за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання СІЗО.

22. Усі відповіді на заяви, скарги, клопотання та листи ув'язнених і засуджених реєструються, оголошуються під підпис та долучаються до їх особових справ. У разі відмови ув'язненого чи засудженого отримати (надати розписку про отримання) кореспонденцію(ї) адміністрація СІЗО складає акт (додаток 22).

23. Звернення ув'язнених і засуджених адміністрація СІЗО супроводжує листами.

1. Відповідно до статей 51, 59, 107, 110, 151 КВК засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особам, засудженим до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання; особам, засудженим до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, за винятком осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням, у тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров'я, надається право на телефонні розмови у мережах фіксованого або рухомого (мобільного) зв'язку без обмеження їх кількості під контролем персоналу СІЗО, а також користуватися мережею Інтернет.

2. Для проведення телефонних розмов у визначеному адміністрацією СІЗО місці встановлюються таксофони та забезпечується наявність засобів рухомого (мобільного) зв'язку, які знаходяться на обліку СІЗО.

Телефонні розмови проводяться за рахунок засудженого протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну. За потреби та за погодженням з адміністрацією СІЗО телефонна розмова може бути надана у будь-який час.

З метою реалізації права на телефонні розмови засуджених тривалість розмови одного засудженого не повинна перевищувати 15 хвилин.

З дозволу начальника СІЗО, або його заступника, або осіб, які виконують їх обов'язки, телефонні розмови надаються засудженому за його письмовою заявою, в якій зазначаються прізвище, ім'я, по батькові абонента, ступінь спорідненості, телефонний номер абонента, тривалість розмови.

У разі якщо засуджений набирає телефонний номер абонента, який не зазначений у заяві, а також вживає під час телефонної розмови нецензурні слова, телефонна розмова припиняється, про що робиться відмітка на заяві засудженого.

Факт телефонної розмови засудженого реєструє молодший інспектор чергової зміни у журналі обліку телефонних розмов засуджених (додаток 23).

Телефонні розмови між засудженими, які перебувають в інших СІЗО або установах виконання покарань, не дозволяються.

3. Користування мережею Інтернет оплачується з особистих коштів засуджених або коштів інших осіб шляхом їх внесення на електронний гаманець.

Засуджені під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров'я з дозволу адміністрації СІЗО можуть мати при собі та користуватися під контролем персоналу СІЗО персональними комп'ютерами з доступом до мережі Інтернет. Засуджені можуть користуватися мережею Інтернет протягом дня поза часом, передбаченим для приймання їжі, безперервного сну, проведення медичних обстежень (оглядів) та процедур.

Користування засудженими глобальною мережею Інтернет здійснюється відповідно до Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 жовтня 2017 року № 3233/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2017 року за № 1280/31148.

1. Соціально-психологічна та педагогічна допомога ув'язненим і засудженим в СІЗО спрямована на надання їм послуг правового та культурно-освітнього рівня, дотримання ними законів, виконання вимог режиму тримання та правил поведінки, а також на психологічну підтримку. Надання соціально-психологічної та педагогічної допомоги покладається на персонал соціально-психологічної служби СІЗО. Ув'язнені та засуджені не можуть бути примушені до отримання педагогічної допомоги та участі у відповідних заходах.

2. Соціально-психологічна та педагогічна допомога ув'язненим і засудженим здійснюється у формі групових та індивідуальних бесід, просвітницької роботи на основі психолого-педагогічних принципів та методів.

3. Програми соціально-психологічної та педагогічної допомоги ув'язненим і засудженим мають враховувати вимоги щодо режиму тримання у СІЗО, можливості навчання, психологічної допомоги, застосування заходів заохочення і стягнення, а також в установленому законодавством порядку залучення громадських, благодійних, релігійних організацій та організації душпастирської опіки.

4. Ув'язненим і засудженим, які бажають підвищувати свій загальноосвітній рівень, незалежно від віку створюється можливість для навчання та самоосвіти. Для цього у СІЗО обладнуються навчальні класи (кімнати для виховної роботи) та забезпечується робота загальноосвітніх навчальних закладів.

5. Крім основних виховних заходів, у СІЗО проводиться цілеспрямована індивідуально-профілактична робота з виявлення осіб, які належать до груп ризику (схильні до суїциду, втечі, створення конфліктних ситуацій, зі слабкими розумовими здібностями), з попередження конфліктних ситуацій тощо.

6. Із засудженими, залишеними в СІЗО для роботи з господарського обслуговування, соціально-виховна робота здійснюється у порядку, передбаченому главою 19 КВК.

7. Психологічну допомогу ув'язненим і засудженим надають психологи СІЗО. З цією метою у СІЗО створюються та обладнуються відповідно до чинного законодавства робочі кабінети психологів та кімнати психоемоційного розвантаження.

8. Адміністрація СІЗО має налагоджувати взаємодію з центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на відповідній території, вживати заходів щодо залучення їх представників до роботи з дітьми до трьох років, які перебувають у СІЗО разом з ув'язненими жінками, з метою сприяння гармонійному всебічному розвитку дітей та надання інформаційно-консультативної соціальної підтримки їх матерям.

1. Адміністрація СІЗО користується даними щодо чисельного, соціально-демографічного, кримінально-правового та персонального складу неповнолітніх осіб, проводить ознайомчі бесіди з новоприбулими неповнолітніми особами та відображає дані первинного вивчення в інформаційній картці на неповнолітню особу, яку тримають у СІЗО (додаток 24).

2. Протягом усього періоду тримання під вартою неповнолітніх осіб у СІЗО вивчається їх особистість, відстежується поведінка та проводяться профілактичні бесіди персоналом СІЗО, про що не менше одного разу на місяць робляться записи в картці спостереження (додаток 25).

3. Адміністрація СІЗО створює належні умови неповнолітнім особам для занять фізичною культурою і спортом шляхом проведення ранкової фізичної зарядки у камерах та занять за окремим планом у спортивній кімнаті.

4. З неповнолітніми особами організовуються навчальні заняття, які проводяться у класах з додержанням вимог ізоляції, встановлених статтею 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення".

Неповнолітнім особам, які підвищують свій освітній рівень за програмою загальноосвітнього навчального закладу самостійно, надається можливість користуватися підручниками з бібліотеки, без обмежень за свої кошти купувати або отримувати у посилках (передачах) письмове приладдя і користуватися ним, проводиться їх інформування на правову та санітарно-гігієнічну тематику.

Під час навчального процесу неповнолітні особи можуть мати обмежений доступ до мережі Інтернет під контролем персоналу СІЗО для користування навчальними програмами (ресурсами).

Результати проведеної соціально-виховної, психологічної і педагогічної роботи відображаються в журналі обліку заходів, проведених з неповнолітніми особами (додаток 26).

5. Неповнолітнім особам не менше одного разу на тиждень демонструються відеофільми, які мають виховне значення, а також організовується перегляд телевізійних передач. Для цих цілей у камерах, де тримають неповнолітніх осіб, обладнують кабельне телебачення, функціонування якого контролює адміністрація СІЗО.

6. Персонал соціально-психологічної служби СІЗО здійснює прийом неповнолітніх осіб з особистих питань, веде книгу обліку заохочень і стягнень, накладених на ув'язнених і засуджених (додаток 27), а також систематично проводить оформлення та оновлення наочної інформації у режимних корпусах (у відділеннях, на постах), у тому числі де тримають неповнолітніх осіб.

7. На неповнолітніх осіб, яких направляють для відбування покарання до виховних колоній, заповнюють інформаційні картки на неповнолітню особу, яку тримають у СІЗО, які разом з картками спостереження долучаються до їхніх особових справ.

1. Адміністрація СІЗО відповідно до розпорядку дня забезпечує ув'язненим і засудженим перегляд телепередач.

У вихідні та святкові дні з дозволу адміністрації СІЗО з виховною метою час перегляду телепередач може бути збільшений на одну годину.

2. Камери, жилі приміщення, клуб, бібліотека, кімнати для виховної роботи, палати медичної частини (лікарняного закладу), карцери та коридори прогулянкових двориків СІЗО радіофікуються.

Радіотрансляції здійснюються централізовано від єдиного радіотрансляційного вузла, який розміщується за межами СІЗО або в приміщенні, доступ до якого ув'язненим та засудженим заборонено.

Гучність радіопередач не має бути надмірною. За бажанням ув'язнені та засуджені можуть відмовитись прослуховувати радіопередачі, тоді на час їх трансляції гучномовці в таких камерах можуть вимикатися.

Щотижня адміністрація СІЗО здійснює радіотрансляцію Правил поведінки ув'язнених і засуджених у СІЗО.

3. Для організації дозвілля ув'язненим і засудженим видають до камер (жилих приміщень) настільні ігри (шахи, шашки, доміно, нарди, інші логічні ігри) з розрахунку один комплект на 4 особи.

4. Час, вільний від проведення слідчих дій, участі в судових засіданнях і виконання заходів, передбачених розпорядком дня СІЗО, є вільним часом, який триває не менш як дві години на добу.

1. Ув'язнені та засуджені користуються художньою, науково-технічною і довідковою літературою, газетами та журналами, які є в бібліотеці СІЗО. Книжки з бібліотеки видає в камери і замінює відповідальна посадова особа СІЗО не менше одного разу на 10 днів, а газети і журнали - у міру їх надходження. Повернені книги, журнали і газети перевіряють працівники бібліотеки.

Для осіб, хворих на туберкульоз, при інфекційному ізоляторі створюється окрема бібліотека. Книги з цієї бібліотеки у разі псування списуються і спалюються.

Бібліотека СІЗО за необхідності забезпечується художньою, науково-технічною і довідковою літературою із застосуванням шрифту Брайля, збільшувальним склом (з ручкою та на підставці/кронштейні) для читання ув'язненими і засудженими з порушенням зору.

2. Книжковий фонд бібліотеки за дорученням начальника СІЗО повинен систематично перевірятися комісією СІЗО щодо обліку та порядку зберігання літератури, а також постійно оновлюватися.

3. Книжковий фонд бібліотеки забезпечується у достатній кількості текстами Конституції України, Кримінального кодексу України, КПК, КВК, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Законів України "Про попереднє ув'язнення", "Про прокуратуру", "Про Національну поліцію", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейських в'язничних правил, Мінімальних стандартних правил ООН поводження із в'язнями, інших актів, що визначають статус та повноваження правоохоронних органів, права та обов'язки ув'язнених та засуджених, порядок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями або бездіяльністю працівників правоохоронних органів та місць попереднього ув'язнення.

4. Індивідуальну передплату періодичних видань і літератури ув'язнені та засуджені здійснюють добровільно.

Передплата періодичних видань і літератури може бути здійснена за рахунок родичів ув'язненого чи засудженого або інших осіб за їх письмовою заявою.

5. Для оформлення передплати ув'язнений чи засуджений звертається із заявою на ім'я начальника СІЗО. Бланки абонемента і картки доставки видаються за рахунок передплатника. Оформлення передплати у відділенні зв'язку проводить посадова особа СІЗО за рахунок коштів, що знаходяться на особовому рахунку передплатника.

6. Ув'язнені і засуджені можуть мати при собі не більше 10 примірників книжок, а ті, які навчаються, - відповідні підручники у необхідній кількості без урахування художніх книжок. Решту літератури ув'язнені та засуджені здають для зберігання на склад, або за особистим бажанням передають до бібліотеки СІЗО, або віддають з дозволу адміністрації родичам чи іншим особам.

Кількість газет і журналів, які ув'язнені та засуджені можуть мати при собі, не обмежується.

Зберігання книжок, брошур, газет і журналів, що містять технології виготовлення зброї чи інших заборонених предметів, способи вчинення кримінальних правопорушень, пропагують насилля, міжрасову та релігійну нетерпимість, міжнаціональну ворожнечу або порнографічного змісту, заборонено.

1. Адміністрація СІЗО сприяє реалізації релігійних потреб ув'язнених і засуджених у порядку, визначеному Законом України "Про попереднє ув'язнення" та КВК з урахуванням положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

2. Релігійні обряди проводяться на прохання ув'язнених і засуджених або за ініціативою релігійних організацій з обмеженнями, передбаченими Законом України "Про попереднє ув'язнення", КВК та цими Правилами.

3. Ув'язнені і засуджені відправляють релігійні обряди індивідуально в камерах або в обладнаних для цих цілей приміщеннях СІЗО з дотриманням вимог роздільного тримання.

У разі відсутності окремих приміщень для віруючих декількох релігійних конфесій обряди проводяться в одному приміщенні за графіком. У такому приміщенні передбачається можливість тимчасового розміщення предметів культу на період обряду.

Адміністрація СІЗО сприяє запрошенню осіб, які мають право проводити богослужіння та відправляти релігійні обряди, визначає місце, час та умови їх проведення.

4. Ув'язнені та засуджені не мають права, посилаючись на свої релігійні переконання, ухилятися від виконання своїх обов'язків, а також порушувати режим.

5. Ув'язненим і засудженим дозволяється мати при собі і користуватися релігійною літературою, предметами релігійного культу індивідуального користування для натільного або кишенькового носіння, що виготовлені з некоштовних металів та каміння, крім саморобних, колючо-ріжучих та пожежонебезпечних предметів.

1. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до ув'язнених та засуджених визначається статтями 14, 15 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтями 54, 67 - 69, 130 - 135 КВК.

2. Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу на осіб, до яких ці заходи застосовуються, на основі об'єктивної оцінки додержання ними встановлених правил поведінки.

3. Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення до ув'язнених та засуджених (за винятком переведення засуджених до приміщення камерного типу (одиночної камери)) користується начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки.

4. Перед накладенням стягнення питання про доцільність застосування стягнення до ув'язнених та засуджених вирішується на засіданні дисциплінарної комісії СІЗО, яка діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

До складу дисциплінарної комісії входять начальник СІЗО, його перший заступник, заступники, а також начальники служб СІЗО, які за своїми посадовими обов'язками безпосередньо спілкуються з ув'язненими та засудженими. Очолює дисциплінарну комісію начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки.

На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною, для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу.

Ув'язнений чи засуджений має бути письмово повідомлений про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За письмовою заявою ув'язненого чи засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

Ув'язнений чи засуджений під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії має право користуватися послугами захисника, адвоката або іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, за власним вибором, який представлятиме його інтереси під час засідання комісії. Якщо ув'язнений або засуджений не має доступу до цих осіб, адміністрація СІЗО зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги.

Ув'язнений і засуджений та/або їх представники мають право:

отримати інформацію про притягнення до відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії;

бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них;

надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази;

подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною, для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.

Матеріали про порушення доповідає на засіданні дисциплінарної комісії начальник відділення соціально-психологічної служби або особа, яка ініціювала притягнення до відповідальності, у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб.

Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення ув'язненого чи засудженого та його представника, свідків, інших осіб, присутність яких є доцільною, для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності, адміністрації СІЗО, особи, яка ініціювала притягнення до відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.

Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії. Результати розгляду дисциплінарною комісією питання про доцільність застосування стягнення до засудженого оформлюються відповідним письмовим рішенням.

5. Начальник СІЗО має право помістити ув'язненого чи засудженого до карцеру чи дисциплінарного ізолятора строком до однієї доби до прийняття рішення про застосування стягнення у разі порушень режиму тримання, якими є перебування у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, участь у конфліктній ситуації, бійці, масових заворушеннях або інших діях, що створюють серйозну загрозу порядку в СІЗО.

6. Накладення стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за рішенням суду. У разі прийняття на засіданні дисциплінарної комісії рішення про переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) адміністрація СІЗО протягом двадцяти чотирьох годин направляє до суду відповідне клопотання (подання) разом із рішенням комісії.

7. Ув'язнений або засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення до органу виконання покарань вищого рівня, прокурору чи суду, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, якою накладено стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м'яким, стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, якщо посадова особа, якою накладено стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею за відсутності порушення з боку ув'язненого чи засудженого.

Ув'язненому чи засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.

8. Про заохочення і стягнення начальник СІЗО виносить постанову про заохочення (додаток 28) і постанову про накладення дисциплінарного стягнення (додаток 29).

Про виявлене порушення вимог режиму посадова особа СІЗО складає вмотивований рапорт, який подає на розгляд адміністрації СІЗО. Облік таких рапортів здійснюється у журналі обліку рапортів про порушення ув'язненими і засудженими встановленого режиму тримання (додаток 30), що зберігається у черговій частині СІЗО.

9. Під час призначення заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка ув'язненого чи засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення щодо суті проступку. Заходи стягнення мають відповідати тяжкості і характеру провини. Не допускається застосування стягнень, що завдають ув'язненим та засудженим фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, - з дня її завершення, але не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення проступку. Накладене стягнення виконується негайно або не пізніше одного місяця з дня його винесення.

10. Стягнення у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятора, карцеру та переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) засуджені відбувають у приміщеннях карцеру. На них поширюються умови тримання засуджених у дисциплінарному ізоляторі, карцері, приміщенні камерного типу (одиночній камері) виправних колоній, установлені КВК та цими Правилами.

Підставою для приймання та тримання засуджених, поміщених до дисциплінарного ізолятора, карцеру, є вмотивована постанова про поміщення засудженого до дисциплінарного ізолятора, карцеру (додаток 31), винесена начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов'язки, на підставі рішення дисциплінарної комісії, з визначенням строку тримання.

Підставою для приймання та тримання засуджених у приміщенні камерного типу (одиночній камері) є вмотивована постанова про переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) (додаток 32), винесена начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов'язки, згідно з рішенням суду про переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери), з визначенням строку тримання.

До ув'язнених і засуджених, які відбувають покарання у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), можуть застосовуватися всі заходи стягнення, за винятком повторного поміщення в карцер чи дисциплінарний ізолятор, повторного переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

11. Стягнення у вигляді поміщення до карцеру накладається за вмотивованою постановою про поміщення ув'язненого до карцеру (додаток 33), винесеною начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов'язки, на підставі рішення дисциплінарної комісії, з визначенням строку тримання.

12. Постанови, рішення суду про переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) та рішення дисциплінарної комісії оголошуються ув'язненому чи засудженому під підпис. Постанови, рішення суду та копії рішень дисциплінарної комісії разом з матеріалами про вчинене правопорушення долучаються до особової справи ув'язненого чи засудженого протягом трьох діб після їх підписання або відбуття стягнення.

13. Усі заохочення і стягнення працівники соціально-психологічної служби СІЗО заносять до щоденників індивідуальної роботи (для неповнолітніх осіб - до щоденників соціально-виховної роботи з неповнолітніми особами) і враховують у книзі обліку заохочень і стягнень, накладених на ув'язнених і засуджених, яку веде ця служба.

Облік осіб, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), веде черговий помічник або його заступник у журналі обліку ув'язнених і засуджених, поміщених до карцеру, дисциплінарного ізолятора, переведених до приміщення камерного типу (одиночної камери) (додаток 34).

1. Ув'язнені та засуджені, які злісно порушують вимоги режиму, можуть бути поміщені до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строки, передбачені статтею 15 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтями 54, 68, 132 КВК.

До неповнолітніх осіб стягнення у вигляді поміщення до карцеру застосовується у виключних випадках у разі безуспішного застосування інших заходів впливу.

2. Злісним порушенням режиму тримання є вживання ув'язненим або засудженим спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів; виготовлення, зберігання, придбання, розповсюдження інших заборонених предметів, участь у настільних, азартних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинення дрібного хуліганства; систематичне ухилення від лікування захворювань, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.

Дрібне хуліганство - вживання ув'язненими або засудженими нецензурної лайки у присутності інших ув'язнених і засуджених, адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та осіб, які відвідують СІЗО, образливе чіпляння до них, а також інші подібні дії, що порушують вимоги режиму тримання, встановлені законодавством обов'язки громадян та посягають на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Систематичне ухиляння від лікування захворювань, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб, - порушення режиму тримання, вчинене знову, за яке ув'язнений або засуджений раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності, за умови, що дисциплінарне стягнення за попереднє аналогічне порушення достроково не зняте або не погашене.

3. Постанови про поміщення ув'язненого або засудженого до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, а також про переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки, оголошує ув'язненому або засудженому під його особистий підпис.

У разі відмови ув'язненого чи засудженого поставити особистий підпис начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки, робить на постанові відповідну відмітку.

Поміщення (звільнення) до (з) карцеру неповнолітніх осіб здійснюється у присутності працівника соціально-психологічної служби СІЗО.

4. За відсутності начальника СІЗО, якщо іншими заходами припинити і попередити порушення режиму не можна, ув'язнені або засуджені переводяться до окремої камери відповідно до постанови про тимчасову ізоляцію до 24 годин ув'язненого (засудженого) до окремої камери (додаток 35) до прибуття начальника СІЗО. Така ізоляція не є стягненням, але якщо за результатами перевірки приймається рішення про поміщення особи, яка вчинила порушення, до карцеру, дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу (одиночної камери), час попереднього перебування в ізоляції зараховується до загального строку тримання в цих приміщеннях.

5. Перед поміщенням ув'язненого або засудженого до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведенням до приміщення камерного типу (одиночної камери) персонал СІЗО повідомляє про це медичного працівника.

Письмовий висновок медичного працівника щодо неможливості тримання ув'язненого або засудженого в карцері чи дисциплінарному ізоляторі, приміщенні камерного типу (одиночній камері) підлягає негайному виконанню персоналом СІЗО.

Адміністрація СІЗО невідкладно інформує суд про звільнення засудженого з приміщення камерного типу (одиночної камери) у зв'язку з неможливістю його подальшого там перебування на підставі висновку медичного працівника для прийняття рішення.

6. Виклик для проведення слідчих дій, до суду або тимчасове вибуття із СІЗО ув'язненого чи засудженого, який відбуває стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), не звільняє від виконання щодо нього цього стягнення. Час відсутності такої особи в СІЗО тривалістю понад одну добу в строк відбування покарання в карцері чи дисциплінарному ізоляторі, приміщенні камерного типу (одиночній камері) не зараховується.

7. Ув'язненим і засудженим, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), забороняється брати із собою продукти харчування й особисті речі, за винятком рушника, мила, зубної пасти (порошку), зубної щітки, туалетного паперу, олівців, авторучок, зошитів, поштових марок, конвертів, книг, газет або журналів (не більше п'яти примірників), спеціальних засобів гігієни для жінок, а також тютюнових виробів, сірників, запальничок одноразового використання. Тютюнові вироби, сірники, запальнички одноразового використання зберігаються в окремій шафі у молодшого інспектора чергової зміни та видаються на час щоденної прогулянки.

Ув'язненим і засудженим за потреби підготовки до судового засідання за їх заявою видаються наявні у них матеріали.

Курити ув'язнені та засуджені, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), можуть лише під час щоденної прогулянки.

8. Для зберігання засобів особистої гігієни та предметів першої необхідності в карцерах обладнуються навісні полички. Адміністрація СІЗО забезпечує зберігання особистих речей ув'язнених і засуджених протягом строку відбування стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери). Продукти харчування здаються на склад, де адміністрація СІЗО вживає заходів для їх збереження, і видаються ув'язненим та засудженим після відбуття ними стягнення. Якщо за час відбування стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) термін придатності таких продуктів харчування закінчився, комісія СІЗО складає акт про їх знищення.

9. Тримання ув'язнених і засуджених, яким призначено стягнення у вигляді поміщення до карцеру, - одиночне. За рішенням начальника СІЗО ув'язнених та засуджених можуть тримати у карцері по двоє. Тримання неповнолітніх осіб у карцері наодинці допускається за рішенням начальника СІЗО. Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років, поміщенню до карцеру не підлягають.

10. Ув'язнені та засуджені, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами, що видаються тільки на час сну.

Ув'язненим і засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година, а неповнолітнім особам - до двох годин. У разі потреби на час виходу з приміщення видається верхній одяг.

Прибирання камер проводять засуджені, які в них перебувають, почергово.

Ув'язненим, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру, видається одяг встановленого зразка відповідно до вимог законодавства.

11. Ув'язненим і засудженим, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), забороняється придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності, одержання посилок (передач) і бандеролей, користування настільними іграми.

Засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особам, засудженим до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засудженим, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, за винятком осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням, що відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), телефонна розмова, як виняток, може бути надана з метою виховного впливу або у зв'язку з винятковими особистими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї).

12. Ув'язненим і засудженим, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), щодня видається їжа згідно з нормами харчування для осіб, яких тримають у СІЗО, відповідно до чинного законодавства.

13. Звільнення ув'язнених і засуджених з карцеру чи дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу (одиночної камери) здійснює черговий помічник або його заступник.

14. Адміністрація СІЗО щодня відвідує і перевіряє умови тримання ув'язнених і засуджених, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), уживає заходів щодо усунення виявлених недоліків і задоволення обґрунтованих скарг ув'язнених і засуджених, про що робляться відмітки у журналі обліку відвідувань карцеру адміністрацією СІЗО (додаток 36).

15. Після відбуття стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) ув'язнених та засуджених негайно звільняють з них, про що робиться відмітка в журналі обліку ув'язнених і засуджених, поміщених до карцеру, дисциплінарного ізолятора, переведених до приміщення камерного типу (одиночної камери), і відповідній постанові.

У разі переведення ув'язнених і засуджених, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, до медичної частини (лікарняного закладу) або закладу охорони здоров'я з причин, не пов'язаних з їх неправомірними діями, строк їх перебування у цих закладах зараховується до строку перебування у карцері чи дисциплінарному ізоляторі.

При переведенні ув'язнених і засуджених, які відбувають стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, до медичної частини (лікарняного закладу) або закладу охорони здоров'я у зв'язку з членоушкодженням або симуляцією хвороби строк їх перебування у цих закладах до строку відбування стягнення не зараховується.

У разі переведення засуджених до установи виконання покарань невідбуту частину стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) засуджені відбувають за новим місцем покарання.

1. Відповідно до статті 16 Закону України "Про попереднє ув'язнення" ув'язнені за їх згодою та з дозволу слідчого або суду, що здійснюють кримінальне провадження, можуть залучатися до праці в межах території СІЗО, що охороняється, у майстернях та робочих камерах із забезпеченням вимог ізоляції та роздільного тримання ув'язнених, правил техніки безпеки під час виконання робіт, норм санітарії та гігієни. З цією метою у майстернях та робочих камерах вивішуються протипожежні правила, правила техніки безпеки та витяги із Закону України "Про охорону праці", а до робіт допускаються лише ув'язнені, які пройшли медичне обстеження.

2. Ув'язнені, що виявили бажання працювати, подають заяву начальнику СІЗО, який зобов'язаний у триденний строк розглянути її та прийняти відповідне рішення.

3. Залучення ув'язнених до праці та організація виробничої діяльності майстерні здійснюються відповідно до Положення про майстерню установи виконання покарань, слідчого ізолятора, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 березня 2012 року № 442/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2012 року за № 437/20750 (із змінами).

4. Забороняється використовувати працю ув'язнених:

у приміщеннях, де розміщено зброю, спеціальні засоби та службову документацію;

у відділах (групах, секторах) контролю за виконанням судових рішень;

на роботах, де використовується устаткування для множення документів, радіотелеграфна і телефонна техніка;

на посадах продавців, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників;

на роботах, пов'язаних з обліком, зберіганням та видачею лікарських засобів та медичних виробів, а також вибухових та отруйних речовин;

як фотографів, водіїв легкових та оперативних автомобілів і мотоциклів;

на роботах, пов'язаних з обслуговуванням та ремонтом технічних засобів охорони і нагляду;

на роботах, пов'язаних з наданням медичної допомоги та веденням медичної документації;

для догляду за службовими собаками.

5. Прибутки, одержані в результаті використання праці ув'язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місць попереднього ув'язнення та поліпшення умов тримання під вартою. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами) відповідно до законодавства. Із заробітку ув'язнених за виконавчими документами проводяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України.

Нарахована заробітна плата ув'язненим після проведення утримань і відрахувань, передбачених законодавством, зараховується на їхні особові рахунки.

6. Ув'язнені можуть залучатися без оплати їх праці лише до робіт, пов'язаних зі створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місць попереднього ув'язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій чи участі в судових засіданнях час і не більш як на дві години протягом дня.

1. Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статті 89 КВК особи, вперше засуджені до позбавлення волі за нетяжкі чи тяжкі кримінальні правопорушення, можуть бути за їх письмовою згодою залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування.

2. Залишення засудженого для роботи з господарського обслуговування начальник СІЗО оформлює наказом не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Копія наказу і заява засудженого долучаються до його особової справи.

3. Загальна чисельність засуджених, які можуть залишатися для роботи з господарського обслуговування СІЗО, не може перевищувати 5 відсотків від планового наповнення СІЗО.

4. Для проведення ремонтних робіт з числа ув'язнених або засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, можуть створюватися ремонтно-будівельні бригади.

5. Засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, та ув'язнені, які залучаються до цих робіт, працюють під постійним наглядом і охороною.

6. Засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, розміщуються у відділенні, яке розташовується в окремих приміщеннях на території режимної зони або в камерах ізольованих секцій режимних корпусів.

7. Приміщення (камери) відділення забезпечуються інвентарем та іншими предметами відповідно до Норми забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення слідчого ізолятора, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року № 1118/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1275/21587 (із змінами).

Територія відділення ізолюється та облаштовується інженерно-технічними засобами охорони, що унеможливлюють доступ на дільницю сторонніх осіб.

8. У відділенні для тримання засуджених, залишених для роботи з господарського обслуговування, обладнується кабінет начальника відділення, кімната для культурно-масової роботи, кімната для занять спортом, гардероб, сушильні для одягу і взуття, приміщення для зберігання продуктів харчування та вживання їжі, обладнані холодильниками та засобами для підігріву їжі, інші необхідні побутові приміщення.

9. Засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, підлягають обов'язковому профілактичному медичному огляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок" (із змінами).

1. Осіб, які прямують транзитом, залишають у СІЗО на строк, що визначений між черговими етапами до місця призначення. У разі відсутності планового конвою, його затримки та інших об'єктивних причин перебування таких осіб у СІЗО не має перевищувати встановлених КПК строків тримання під вартою.

2. Прийнятих до СІЗО осіб, які прямують транзитом, після перебування у приміщеннях збірного відділення розміщують у камерах на окремому посту з урахуванням вимог роздільного тримання, передбачених статтею 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення". На дверях камер робиться напис "ТРАНЗИТ".

Зазначеним особам надається індивідуальне спальне місце і постільні речі (матрац, подушка, ковдра, постільна білизна), вони забезпечуються триразовим гарячим харчуванням.

3. Особи, які прямують транзитом, проходять медичний огляд, результати якого зазначаються у відкритій довідці в особовій справі, за потреби - необхідне лікування, а також гігієнічне миття та прання особистого одягу.

4. До роботи з благоустрою та господарського обслуговування СІЗО особи, які прямують транзитом, не залучаються, побачення їм не надаються (за винятком побачень з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи), посилки, бандеролі та грошові перекази вони не одержують.

Особи, які прямують транзитом, можуть одержувати передачі від родичів та інших осіб з дозволу адміністрації СІЗО відповідно до статті 112 КВК та у порядку, передбаченому главою 2 розділу VI цих Правил.

1. Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статті 115 КВК ув'язненим і засудженим забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.

Ув'язненим надаються безплатно харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення, за потреби - одяг і взуття встановленого зразка.

Засудженим надають індивідуальне спальне місце і постільні речі, забезпечують одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов. Засуджені відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу. Порядок відшкодування вартості витрат на утримання засуджених встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 80 "Про затвердження Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань".

2. За заявою ув'язненого чи засудженого та у разі відсутності коштів на його особовому рахунку персонал СІЗО видає індивідуальні засоби гігієни (мило, зубна щітка, зубна паста, одноразова бритва, засоби особистої гігієни (для жінок)).

3. Для загального користування до камер відповідно до встановлених норм та з урахуванням кількості осіб, яких у них тримають, видають:

періодичні видання з бібліотеки СІЗО;

настільні ігри (шашки, шахи, доміно, нарди, інші логічні ігри);

інвентар для прибирання камери;

швейні голки, манікюрні ножиці (можуть бути видані в короткочасне користування під контролем персоналу СІЗО та під особистий підпис у журналі довільної форми).

4. Адміністрація СІЗО створює умови для задоволення особливих потреб ув'язнених і засуджених з інвалідністю та похилого віку. За потреби будівлі, режимні корпуси та приміщення обладнуються відповідними конструкційними елементами (поручні, пандуси, сходові підйомники тощо).

5. Забезпечення ув'язнених і засуджених мийними засобами та засобами особистої гігієни здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 10 лютого 2012 року № 233/5 "Про норми витрат мила та мийних засобів для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, курсантів і слухачів навчальних закладів, осіб рядового і молодшого начальницького складу та працівників Державної кримінально-виконавчої служби", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 204/20517.