Деякі питання Державної соціальної служби України

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Державну соціальну службу України, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 2 постанови, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

1. Державна соціальна служба України (Держсоцслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику з питань державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

2. Держсоцслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Держсоцслужби є здійснення державного контролю:

за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (державні допомоги, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, соціальні послуги) та з питань захисту прав дітей;

за використанням коштів державного бюджету, спрямованих на надання соціальної підтримки, зокрема під час проведення перерахунків розміру виплаченої або наданої з порушенням законодавства соціальної підтримки;

за діяльністю служб у справах дітей.

4. Держсоцслужба для виконання покладених на неї завдань:

1) здійснює методичне забезпечення з питань державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та захисту прав дітей;

2) проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу та консультації з питань державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та захисту прав дітей;

3) з питань захисту прав дітей:

здійснює контроль за діяльністю служб у справах дітей щодо забезпечення додержання вимог законодавства стосовно соціального захисту дітей, які залишилися без батьківського піклування, перебувають в складних життєвих обставинах, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування; встановлення опіки та піклування над дітьми, влаштування їх в сімейні форми виховання; їх усиновлення;

забезпечує проведення моніторингу та аналізу стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту дітей, які залишилися без батьківського піклування, перебувають в складних життєвих обставинах, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування; встановлення опіки та піклування над дітьми, влаштування їх в сімейні форми виховання; їх усиновлення;

узагальнює відомості щодо проблемних питань у сфері охорони дитинства з подальшою передачею інформаційно-аналітичних матеріалів до Мінсоцполітики;

здійснює в межах компетенції контроль за веденням банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, веденням банку даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

проводить в межах компетенції моніторинг забезпечення службами у справах дітей контролю за умовами утримання і виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах і закладах соціального захисту для дітей незалежно від форми власності;

забезпечує здійснення контролю щодо захисту прав дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, під опіку, піклування, сімей патронатного вихователя та соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок);

здійснює контроль заходів щодо соціально-правового захисту дітей, спрямованих на запобігання дитячій безпритульності та бездоглядності, правопорушенням серед них, щодо соціально-психологічної реабілітації найбільш уразливих категорій дітей;

проводить в межах компетенції моніторинг забезпечення службами у справах дітей здійснення контролю за діяльністю центрів соціально-психологічної допомоги, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальних центрів матері та дитини, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями; будинків-інтернатів, малих групових будинків, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, сімей патронатного вихователя, центрів реабілітації, інших закладів для дітей та сімей з дітьми;

здійснює контроль за дотриманням законодавства щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа;

здійснює контроль за проведенням заходів щодо надання якісних послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;

здійснює контроль за реалізацією державної політики з питань організації оздоровлення та відпочинку дітей;

забезпечує в межах компетенції здійснення контролю за реалізацією положень Конвенції ООН про права дитини, інших міжнародних документів, ратифікованих Україною;

4) з питань здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, у тому числі додержанням вимог Закону України "Про соціальні послуги":

затверджує щорічні плани проведення перевірки структурних підрозділів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської ради міста обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади, суб’єктів, що надають соціальні послуги, щодо додержання вимог законодавства з питань:

- надання соціальної підтримки, дотримання державних стандартів соціальних послуг;

- достовірності відомостей, які вплинули на визначення права на соціальну підтримку та її розміру/обсягу;

- повноти та достовірності документів особової справи отримувача соціальної підтримки;

- використання коштів державного бюджету, спрямованих на виконання програм соціального захисту населення;

- ведення обліку надміру виплачених коштів соціальної підтримки внаслідок неправомірного надання та/або невірного розрахунку розміру/обсягу соціальної підтримки;

- повернення сум коштів соціальної підтримки, надміру виплачених та/або наданих з порушенням законодавства;

- стану виконання усунення порушень, виявлених під час перевірок;

забезпечує проведення планових та позапланових перевірок структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів, що надають соціальні послуги щодо додержання вимог законодавства під час надання соціальної підтримки;

використовує результати верифікації достовірності інформації, поданої фізичними особами для призначення соціальної підтримки, перевіряє отримувачів соціальної підтримки з підвищеним ризиком наявності порушень;

проводить аналіз порушень законодавства під час надання соціальної підтримки та дотримання державних стандартів соціальних послуг;

5) організовує в установленому порядку проведення наукових та експертних досліджень з питань, що належать до її компетенції;

6) виконує функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління;

7) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держсоцслужби, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

8) проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу в засобах масової інформації з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби;

9) здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби, вивчає, узагальнює та поширює досвід іноземних держав, бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів, залученні та координації міжнародної технічної допомоги, представляє у визначеному порядку інтереси України у міжнародних організаціях;

10) вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств з питань, що належать до її компетенції, та в установленому порядку подає їх Міністрові соціальної політики;

11) подає Мінсоцполітики узагальнені звіти, аналітичні матеріали, матеріали перевірок з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби, оцінки якості надання соціальних послуг;

12) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Держсоцслужба з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, визначених законом, здійснення заходів щодо запобігання та виявлення корупції, а також контроль за додержанням антикорупційного законодавства в апараті Держсоцслужби та її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління; впроваджує правила етики поведінки державних службовців Держсоцслужби та здійснює контроль за їх виконанням;

2) здійснює добір кадрів в апарат Держсоцслужби, на посади керівників та заступників керівників її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, організовує роботу з підготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації посадових осіб і працівників Держсоцслужби та її територіальних органів;

3) забезпечує в межах повноважень, визначених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держсоцслужби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює внутрішній аудит і контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку, ефективне і цільове використання коштів в установленому законодавством порядку;

5) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів в апараті Держсоцслужби відповідно до встановлених правил;

6) організовує, координує і контролює діяльність територіальних органів Держсоцслужби, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління; організовує їх взаємодію з державними органами та органами місцевого самоврядування;

7) надає територіальним органам Держсоцслужби методичну і практичну допомогу щодо організації виконання своєї роботи, проводить перевірку стану такої роботи;

8) здійснює комплекс заходів для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності Держсоцслужби та її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

9) проводить внутрішній аудит, спрямований на удосконалення системи управління, внутрішнього контролю, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності Держсоцслужби та її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

10) забезпечує охорону державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності, кіберзахист, технічний та криптографічний захист інформації і здійснює контроль за його станом;

11) здійснює інші повноваження, визначені законом.

6. Держсоцслужба для виконання покладених на неї завдань має право:

1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Держсоцслужби;

2) одержувати безоплатно в установленому порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, що стосуються питань діяльності Держсоцслужби;

3) користуватися в установленому законодавством порядку відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;

5) проводити безперешкодно у визначеному законодавством порядку перевірки структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, що забезпечують надання соціальної підтримки; суб’єктів, що надають соціальні послуги; отримувачів соціальної підтримки;

6) одержувати від посадових осіб структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, що забезпечують надання соціальної підтримки, суб’єктів, що надають соціальні послуги, та отримувачів соціальної підтримки письмові пояснення щодо причин допущення порушень законодавства під час надання соціальної підтримки;

7) вчиняти правочини, спрямовані на забезпечення виконання функцій, передбачених законом.

7. Держсоцслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

8. Держсоцслужба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

9. Держсоцслужба в межах повноважень, визначених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

10. Держсоцслужбу очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

11. Голова Держсоцслужби:

1) очолює Держсоцслужбу, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Держсоцслужбу у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

2) організовує та контролює в межах своїх повноважень виконання в апараті Держсоцслужби та її територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики та інших міністерств з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби;

3) вносить Міністрові соціальної політики пропозиції щодо змін до законодавства з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби, а також визначає позицію стосовно проектів, розробниками яких є інші органи виконавчої влади;

4) подає Міністрові соціальної політики плани роботи Держсоцслужби;

5) звітує перед Міністром соціальної політики про виконання планів роботи Держсоцслужби та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держсоцслужби, її територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

6) забезпечує виконання Держсоцслужбою та її територіальними органами доручень Міністра соціальної політики з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби;

7) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держсоцслужби, призначає на посаду та звільняє з посади, в тому числі покладає виконання обов’язків за вакантними посадами, за погодженням з Міністром соціальної політики керівників самостійних структурних підрозділів та їх заступників;

8) призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Держсоцслужби (якщо інше не передбачено законом);

9) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Держсоцслужби;

10) призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром соціальної політики керівників та заступників керівників територіальних органів Держсоцслужби;

11) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, які належать до сфери управління Держсоцслужби, затверджує їх положення (статути), здійснює в межах своїх повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

12) затверджує штатний розпис та кошторис територіальних органів Держсоцслужби;

13) затверджує за погодженням з Міністром соціальної політики структуру територіальних органів Держсоцслужби;

14) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

15) забезпечує взаємодію Держсоцслужби з відповідальним за взаємодію структурним підрозділом Мінсоцполітики, визначеним Міністром соціальної політики;

16) забезпечує дотримання встановленого Міністром соціальної політики порядку обміну інформацією між Мінсоцполітики і Держсоцслужбою та своєчасність її подання;

17) скасовує повністю або в окремій частині акти територіальних органів Держсоцслужби;

18) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Держсоцслужби;

19) підписує накази Держсоцслужби;

20) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держсоцслужби, керівників територіальних органів Держсоцслужби, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом);

21) вносить в установленому порядку подання щодо представлення державних службовців та працівників апарату Держсоцслужби, її територіальних органів до відзначення державними нагородами України, нагороджує відомчими відзнаками;

22) дає в межах своїх повноважень обов’язкові до виконання державними службовцями і працівниками апарату Держсоцслужби, її територіальними органами доручення;

23) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням в апараті Держсоцслужби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;

24) здійснює інші повноваження, визначені законом.

12. Голова Держсоцслужби має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

13. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держсоцслужби, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Держсоцслужбі може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держсоцслужби.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держсоцслужбі можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова Держсоцслужби, який затверджує кількісний та персональний склад таких органів, а також положення про них.

14. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держсоцслужби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Держсоцслужби затверджується її Головою за погодженням з Міністром соціальної політики.

Штатний розпис і кошторис апарату Держсоцслужби затверджуються Головою Держсоцслужби за погодженням з Мінфіном.

15. Держсоцслужба є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

1. У додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85 "Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 29, ст. 814; 2015 р., № 86, ст. 2882):

1) у позиції "Мінсоцполітики" цифри "455" і "455" замінити відповідно цифрами "405" і 405";

2) доповнити додаток такою позицією:

2. У Положенні про Міністерство соціальної політики України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 51, ст. 1655; 2016 р., № 65, ст. 2193; 2018 р., № 30, ст. 1063, № 96, ст. 3173; 2019 р., № 12, ст. 414):

1) в абзаці першому пункту 1 слова "захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну" замінити словами "відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", а після слів "застрахованих осіб" доповнити словами ", у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей";

2) у пункті 3:

в абзаці другому підпункту 1 слова "захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну" замінити словами "відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою";

підпункт 2 доповнити абзацом такого змісту:

"щодо здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей;";

3) у пункті 4:

підпункт 30 виключити;

підпункти 58-60 викласти в такій редакції:

"58) координує підготовку і здійснення центральними та місцевими органами виконавчої влади заходів щодо забезпечення прав депортованих осіб;

59) сприяє діяльності органів виконавчої влади у сфері міжнародного співробітництва щодо розв’язання проблем депортованих осіб;

60) організовує та проводить роботу з визначення статусу депортованих осіб;";

доповнити пункт підпунктами 60-1-60-4 такого змісту:

"60-1) організовує та проводить роботу з фінансування заходів, спрямованих на облаштування депортованих осіб, які повернулися в Україну для постійного проживання, їх адаптацію та інтеграцію в українське суспільство;

60-2) вносить пропозиції щодо: порядку відшкодування вартості проїзду і перевезення багажу депортованим особам до місця постійного проживання в Україні; надання їм одноразової матеріальної допомоги на завершення будівництва індивідуального житла; забезпечення житлом, збудованим або придбаним за рахунок бюджетних коштів; повернення майна або відшкодування його вартості депортованим особам або (у разі їх смерті) їх спадкоємцям;

60-3) організовує роботу з виплати передбачених законодавством України відшкодувань та матеріальної допомоги депортованим особам;

60-4) здійснює інші заходи щодо забезпечення захисту прав депортованих осіб, які повернулися в Україну;";

у підпункті 68 слова ", контролює та координує діяльність служб у справах дітей" виключити;

підпункт 69 викласти в такій редакції:

"69) здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа;";

4) пункт 10 доповнити підпунктом 13 такого змісту:

"13) призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;";

5) пункт 10-1 викласти в такій редакції:

"10-1. Повноваження керівника державної служби в Мінсоцполітики здійснює державний секретар Мінсоцполітики.

Державний секретар Мінсоцполітики є вищою посадовою особою з числа державних службовців Мінсоцполітики. Державний секретар підзвітний і підконтрольний Міністру.

Державний секретар Мінсоцполітики призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років з правом повторного призначення.

Державний секретар Мінсоцполітики звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України або Міністра.";

6) у пункті 10-2:

1) підпункт 7 викласти в такій редакції:

"7) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Мінсоцполітики, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;";

2) підпункти 11 і 12 виключити.

3. У постанові Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1070 "Про утворення Державної соціальної служби України" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 2, ст. 35):

1) пункт 1 викласти в такій редакції:

"1. Утворити Державну соціальну службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику з питань державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.";

2) в абзаці третьому пункту 5 цифри "120" замінити цифрами "50".

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 458 "Про затвердження Положення про Державну соціальну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 47, ст. 1601).

2. Пункт 16 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. № 838 "Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 74, ст. 2588).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 848 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р. № 458" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 79, ст. 2713).