• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Кабінет Міністрів України  | Постанова від 11.09.2019 № 838
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 11.09.2019
  • Номер: 838
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 11.09.2019
  • Номер: 838
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 11 вересня 2019 р. № 838
Київ
Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1053 від 18.12.2019 № 1072 від 04.12.2019 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім абзаців десятого та одинадцятого пункту 1, абзацу двадцять третього підпункту 1 та абзацу п’ятого підпункту 2 пункту 3, підпунктів 355-366 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою від 20 серпня 2014 р. № 459 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 77, ст. 2183), - в редакції цієї постанови, а також пунктів 1, 10 і 12, підпункту 1, абзаців четвертого - дев’ятого підпункту 2 пункту 16 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності одночасно із змінами до законодавчих актів в частині перерозподілу повноважень і функцій центральних органів виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу, промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1072 від 04.12.2019 )
Прем'єр-міністр УкраїниО.ГОНЧАРУК
Інд. 81
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 вересня 2019 р. № 838
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. У постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 р. № 115 "Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 16, ст. 554) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 768:
1) у пунктах 2 і 4 постанови слова "Міністерству соціальної політики" замінити словами "Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства";
2) в абзаці першому пункту 1 Порядку повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, затвердженого зазначеною постановою, слово "Мінсоцполітики" замінити словом "Мінекономіки".
2. У додатках до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85 "Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 29, ст. 814; 2015 р., № 86, ст. 2882; 2016 р., № 30, ст. 1193, № 71, ст. 2374; 2017 р., № 70, ст. 2120; 2018 р., № 20, ст. 661; 2019 р., № 36, ст. 1275):
1) у додатку 1:
виключити таку позицію:
"Мінагрополітики360356";
позицію
"Мінекономрозвитку930930"
замінити такою позицією:
"Мінекономіки13551351";
у позиції "Мінсоцполітики" цифри "520" і "520" замінити відповідно цифрами "455" і "455";
2) у додатку 3:
виключити таку позицію:
"Мінагрополітики*382378";
у позиції "Мінсоцполітики*" цифри "608" і "608" замінити відповідно цифрами "543" і "543".
3. У постанові Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 77, ст. 2183; 2015 р., № 34, ст. 1010, № 48, ст. 1541, № 78, ст. 2603; 2016 р., № 6, ст. 303, № 20, ст. 800, № 26, ст. 1034, № 60, ст. 2049, № 70, ст. 2355, № 71, ст. 2374, № 87, ст. 2848; 2017 р., № 4, ст. 118, № 17, ст. 488; 2018 р., № 37, ст. 1307, № 61, ст. 2108, № 70, ст. 2383; 2019 р., № 19, ст. 661, № 36, ст. 1275):
1) у постанові:
у назві постанови слова "Міністерства економічного розвитку і торгівлі" замінити словами "Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства";
у пункті 1 слова "Міністерство економічного розвитку і торгівлі України" замінити словами "Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України";
2) Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене зазначеною постановою, викласти в такій редакції:
"ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 серпня 2014 р. № 459
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 11 вересня 2019 р. № 838)
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
1. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує:
формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;
формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю;
формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності;
формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва;
формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів;
формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;
формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;
формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.
Мінекономіки є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення.
2. Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
3. Основними завданнями Мінекономіки є:
1) забезпечення формування та реалізація:
державної політики економічного і соціального розвитку;
державної цінової політики;
державної промислової політики;
державної військово-промислової політики;
державної політики у сфері розвитку підприємництва;
державної політики у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності;
державної політики у сфері державних та публічних закупівель;
державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;
державної політики у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави;
державної політики у сфері державно-приватного партнерства;
державної інвестиційної політики, зокрема з управління державними інвестиціями;
державної політики щодо створення і функціонування індустріальних парків;
державної політики у сфері туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів);
державної політики у сфері державного ринкового нагляду;
державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;
державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;
єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції національної економіки у світову економіку, співробітництва із СОТ;
державної політики з питань залучення міжнародної технічної допомоги;
державної політики у сфері інтелектуальної власності;
державної інноваційної політики в реальному секторі економіки (далі - інноваційна політика);
державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, рослинництва, розвитку сільських територій, садівництва, виноградарства, виноробства, хмелярства, харчової і переробної промисловості (далі - сфери агропромислового виробництва), технічної політики у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, сільськогосподарської дорадчої діяльності, виробництва та обігу органічної продукції (сировини), моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, насінництва та розсадництва;
державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;
2) забезпечення формування та реалізації державної політики:
у сфері державної статистики на засадах професійної незалежності та самостійності органів державної статистики в частині розроблення і затвердження нормативно-правових актів у галузі статистики;
у сфері державного експортного контролю;
у сфері державного матеріального резерву;
у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення;
у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів;
3) забезпечення формування:
державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
державної політики у сфері захисту прав споживачів;
державної політики з контролю за цінами;
державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;
4) участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання адміністративних послуг;
5) реалізація державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності.
4. Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України;
2) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
3) здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до його компетенції;
4) проводить аналіз стану та тенденцій економічного і соціального розвитку України, секторів та галузей економіки, адміністративно-територіальних одиниць, розробляє пропозиції щодо основних напрямів розвитку та реформування економіки, ураховуючи принципи сталого розвитку, здійснює державне прогнозування економічного і соціального розвитку України та підготовку відповідних планів і програм, складає прогнозні зведені національні рахунки для економіки в цілому, зокрема таблиці "витрати-випуск" (міжгалузеві баланси), забезпечує координацію роботи органів виконавчої влади із зазначених питань, розробляє структуру прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку, методичні рекомендації щодо їх підготовки, відповідає за впровадження в практику сучасних технологій прогнозування соціально-економічних процесів;
5) готує разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також Національним банком прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди;
6) визначає економічні засади демографічного і соціального розвитку, розробляє прогнози чисельності населення України за статево-віковою структурою, заробітної плати та ринку праці;
7) здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи з підготовки прогнозів та програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст на середньо- та короткостроковий періоди;
8) проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня;
9) проводить аналіз впливу інструментів валютно-курсової, грошово-кредитної політики на розвиток економіки, розробляє пропозиції щодо підвищення ефективності їх використання для досягнення економічного зростання;
10) розробляє в межах повноважень, передбачених законом, пропозиції щодо вдосконалення бюджетного та податкового законодавства;
11) бере участь у формуванні та реалізації в межах повноважень, передбачених законом, державної фінансової, бюджетної та податкової політики, складенні прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди;
12) проводить економічну оцінку проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період та аналіз економічних факторів, що впливають на його виконання;
13) проводить аналіз впливу ринку банківських послуг, валютного, фондового, страхового та інших ринків фінансових послуг на економічний розвиток держави;
14) реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснює державний контроль і координацію діяльності державних органів у зазначеній сфері;
15) проводить економічний аналіз ефективності пенсійної системи;
16) здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи, пов’язаної з розробленням і виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади державних цільових програм, веде їх облік, готує висновки стосовно доцільності їх затвердження та дострокового припинення їх виконання, проводить моніторинг виконання зазначених програм, бере участь у проведенні оцінки ефективності використання бюджетних коштів;
17) формує державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, здійснює координацію робіт державних замовників щодо його розміщення та виконання;
18) бере участь у:
формуванні та реалізації державної регіональної політики, державної політики у сфері стимулювання розвитку регіонів;
координації та розвитку транскордонного співробітництва з питань, що належать до його компетенції;
розробленні стратегії та механізму реалізації державної науково-технічної політики;
підготовці пропозицій щодо визначення обсягів і цільового спрямування бюджетного фінансування наукової та науково-технічної діяльності;
розробленні механізму забезпечення економічної безпеки держави, детінізації економіки та відповідних заходів;
розробленні та здійсненні заходів з формування та реалізації державної політики стосовно доходів населення;
розробленні пропозицій щодо розмірів соціальних гарантій, стандартів і нормативів;
визначенні економічних засад державної політики та проведенні аналізу економічної ситуації у соціально-гуманітарній сфері та оцінки впливу заходів державної політики у зазначеній сфері на економічний розвиток;
проведенні аналізу економічної складової державної міграційної політики;
формуванні та реалізації державної політики у сфері економічної конкуренції і обмеження монополізму, сприяє розвитку конкурентних відносин;
19) здійснює методологічне забезпечення та складає загальнодержавні баланси попиту і пропозиції за основними видами промислової продукції, продовольчих та паливно-енергетичних ресурсів;
20) здійснює розрахунок та проводить моніторинг індикаторів продовольчої безпеки;
21) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, функції з регулювання товарного біржового ринку і подає Кабінетові Міністрів України узагальнені пропозиції органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності щодо його вдосконалення;
22) виконує повноваження суб’єкта державного фінансового моніторингу щодо товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами;
23) розробляє в межах повноважень, передбачених законом, проекти нормативно-правових актів у сфері інвестиційної діяльності, зокрема з управління державними інвестиційними проектами;
24) здійснює функції національного контактного пункту з питань сприяння наданню рекомендацій (керівних принципів) для багатонаціональних підприємств у рамках Декларації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про міжнародне інвестування та багатонаціональні підприємства;
25) здійснює державну реєстрацію інвестиційних проектів, для реалізації яких може надаватися державна підтримка, та проектних (інвестиційних) пропозицій, на основі яких готуються інвестиційні проекти, для розроблення яких може надаватися державна підтримка, а також інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки;
26) формує перелік державних інвестиційних проектів, відібраних Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, та розміщує його на офіційному веб-сайті Мінекономіки;
27) готує пропозиції щодо розподілу загального обсягу державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів між головними розпорядниками бюджетних коштів за результатами відбору державних інвестиційних проектів, а також щодо їх перерозподілу за результатами моніторингу стану розроблення (реалізації) державних інвестиційних проектів;
28) встановлює порядок проведення моніторингу стану розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів;
29) проводить моніторинг, узагальнення та оприлюднення інформації щодо стану розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів в установленому порядку;
30) веде Державний реєстр інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій і Державний реєстр інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки;
31) проводить моніторинг та аналіз ефективності використання державної підтримки інвестиційної діяльності;
32) готує пропозиції на підставі даних Державного реєстру інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій щодо обсягів державних інвестицій для врахування їх під час розроблення проекту Державного бюджету України на відповідний рік;
33) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, проведення оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, експертизи та відбору інвестиційних проектів, що потребують державної підтримки;
34) утворює, реорганізовує та ліквідує регіональні центри з інвестицій та розвитку з метою підтримки інвестиційного розвитку регіонів та організації надання суб’єктам інвестиційної діяльності послуг, пов’язаних з підготовкою та реалізацією інвестиційного проекту, за принципом "єдиного вікна" (далі - регіональні центри);
35) затверджує положення про регіональні центри та здійснює методологічне забезпечення їх діяльності;
36) організовує навчання та підвищення кваліфікації працівників регіональних центрів;
37) визначає форму оперативного плану дій щодо підготовки та реалізації інвестиційного проекту за принципом "єдиного вікна";
38) затверджує форми звернення суб’єкта інвестиційної діяльності, який має намір реалізувати або реалізує інвестиційний проект за принципом "єдиного вікна";
39) веде Реєстр індустріальних парків;
40) приймає рішення про включення або вмотивовану відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків;
41) затверджує форму типового договору про створення та функціонування індустріального парку;
42) звертається до органів державної влади, підприємств, установ та організацій щодо вирішення питань, пов’язаних із створенням та функціонуванням індустріальних парків;
43) забезпечує сприятливі умови для створення та функціонування індустріальних парків;
44) проводить моніторинг функціонування індустріальних парків;
45) забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку ініціаторів створення і керуючих компаній;
46) інформує ДПС та відповідні місцеві держадміністрації про ініціаторів створення, керуючі компанії та учасників індустріальних парків у випадках, визначених Законом України "Про індустріальні парки";
47) здійснює заходи, зокрема міжнародні, спрямовані на формування позитивного інвестиційного іміджу;
48) подає інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки для схвалення Кабінетом Міністрів України з метою надання державної підтримки суб’єктам інвестиційної діяльності, які реалізують такі проекти;
50) формує за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади та подає в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект переліку об’єктів державної власності, що можуть бути надані в концесію;
51) погоджує титули будов (об’єктів), фінансування проектів будівництва яких здійснюється із залученням коштів державного бюджету або коштів підприємств державної власності;
52) проводить моніторинг ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері державно-приватного партнерства;
53) організовує перевірки виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
54) проводить моніторинг, узагальнення та оприлюднення в установленому порядку результатів здійснення державно-приватного партнерства, зокрема оцінку та моніторинг загального рівня ризиків державного партнера в договорах, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
55) проводить моніторинг дотримання вимог законодавства у сфері державно-приватного партнерства, зокрема під час проведення конкурсів з визначення приватного партнера;
56) бере участь в організації навчання і підвищення кваліфікації фахівців у сфері державно-приватного партнерства;
57) веде облік договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
58) розробляє та організовує виконання державних цільових програм у промисловому секторі економіки;
59) проводить аналіз стану конкурентоспроможності галузей промисловості, розробляє і координує здійснення заходів щодо підвищення її рівня;
60) проводить аналіз ефективності зовнішньої торгівлі промисловою продукцією з урахуванням кон’юнктурних змін на світовому ринку, розробляє рекомендації для відповідних галузей промисловості щодо розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;
61) створює умови для розроблення та виробництва сучасної конкурентоспроможної продукції на основі використання нових високоефективних технологій, устатковання, матеріалів, інформаційного забезпечення;
62) виконує в межах повноважень, передбачених законом, функції із стандартизації у промисловому секторі економіки;
63) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, управління у сфері наукової та інноваційної діяльності у промисловому секторі економіки, зокрема:
визначає напрями розвитку наукового і науково-технічного потенціалу галузей промисловості, спрямовує і контролює діяльність підпорядкованих йому наукових організацій;
формує програми науково-технічного розвитку відповідних галузей промисловості та організовує їх виконання;
виступає замовником та організовує проведення державної наукової та науково-технічної експертизи;
64) організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об’єкти права інтелектуальної власності;
65) здійснює державну реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;
66) визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи;
67) веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності;
68) проводить аналіз стану застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;
69) здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності і представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
70) організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності;
71) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань інтелектуальної власності;
72) видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності;
73) вивчає, узагальнює та аналізує досвід зарубіжних країн, розробляє та вносить пропозиції щодо вдосконалення та гармонізації національного законодавства з нормами міжнародних договорів, учасницею яких є або має намір бути Україна;
74) забезпечує реєстрацію та акредитацію організацій колективного управління, ведення реєстру організацій колективного управління, здійснює нагляд за їх діяльністю;
75) організовує розроблення нормативів і таблиць розміру мінімальної винагороди і її розподілу між авторами та іншими суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав, подає їх для затвердження в установленому порядку;
76) здійснює заходи, пов’язані із забезпеченням відтворювачів, імпортерів та експортерів примірників, що містять об’єкти права інтелектуальної власності і суміжних прав, контрольними марками, та ведення Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок;
77) забезпечує присвоєння спеціальних ідентифікаційних кодів, що підлягають нанесенню на диски для лазерних систем зчитування, матриці;
79) надає адміністративні послуги у сфері інтелектуальної власності;
80) здійснює атестацію та реєстрацію представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
81) здійснює заходи щодо проведення єдиної інноваційної політики;
82) організовує та координує інноваційну діяльність у реальному секторі економіки;
83) забезпечує розвиток національної інноваційної системи;
84) забезпечує співробітництво України з Європейським Співтовариством у сфері інновацій в реальному секторі економіки;
85) забезпечує здійснення обміну статистичною інформацією із статистичними органами Європейського Співтовариства, міжнародними організаціями, а також статистичними службами іноземних держав;
86) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, повноваження суб’єкта нормування в будівництві;
87) готує та узагальнює пропозиції щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу, розвитку науково-технічного потенціалу в галузі озброєнь та військової техніки, удосконалення механізму державного регулювання у зазначеній сфері;
88) визначає разом з іншими органами сектору безпеки і оборони пріоритетні напрями розвитку оборонно-промислового комплексу, забезпечує нормативно-правове регулювання у зазначеній сфері, аналізує стан та тенденції розвитку оборонно-промислового комплексу України, розробляє та організовує виконання державних програм розвитку оборонно-промислового комплексу;
89) забезпечує координацію заходів, що здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої влади у сфері функціонування і розвитку промислового та оборонно-промислового комплексу;
90) проводить в установленому законодавством порядку огляд оборонно-промислового комплексу, розробляє Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України;
91) бере участь відповідно до законодавства у державному регулюванні цін (тарифів) на продукцію, товари і послуги, здійснює координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади із зазначених питань;
92) здійснює разом з іншими центральними органами виконавчої влади прогнозування індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції, а також погоджує ціни (тарифи) у випадках, передбачених законодавством;
93) здійснює методологічне забезпечення роботи органів державного контролю за цінами (тарифами), скасовує в установленому порядку ціни (тарифи), встановлені з порушенням законодавства;
94) вносить пропозиції щодо переліку товарів, ціни на які підлягають державному спостереженню у сфері ціноутворення;
95) здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель;
96) здійснює щороку підготовку та подання до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати звіту, який містить результати аналізу функціонування системи публічних закупівель;
97) узагальнює практику здійснення закупівель, зокрема міжнародну, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з питань закупівель;
98) здійснює міжнародне співробітництво у сфері закупівель;
99) надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;
100) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель;
101) надає на власному інформаційному ресурсі безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель;
102) інформує громадськість про політику та правила публічних закупівель;
103) розробляє примірні навчальні програми з питань організації та здійснення державних та публічних закупівель;
104) забезпечує функціонування безоплатного веб-порталу уповноваженого органу з питань державних закупівель;
105) забезпечує функціонування веб-порталу та інформаційного ресурсу з питань публічних закупівель, а також здійснює їх наповнення;
106) здійснює співробітництво з державними органами та громадськими об’єднаннями щодо запобігання проявам корупції у сфері закупівель;
107) проводить авторизацію електронних майданчиків;
108) взаємодіє з громадськістю з питань удосконалення системи публічних закупівель і організовує наради та семінари з питань закупівель;
109) готує висновки щодо економічної доцільності та можливого обсягу виділення коштів з резервного фонду державного бюджету та проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України;
110) встановлює порядок розроблення номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і норм їх накопичення, зокрема незнижуваного запасу;
111) розробляє та подає Кабінетові Міністрів України проекти рішень з питань передачі об’єктів права державної та комунальної власності, здійснює методичне керівництво діяльністю органів виконавчої влади із зазначених питань;
112) розробляє разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади в установленому порядку пропозиції щодо критеріїв віднесення підприємств до тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, формує пропозиції щодо переліку таких підприємств;
113) бере участь у формуванні та реалізації державної дивідендної політики;
114) здійснює підготовку пропозицій щодо прийняття Кабінетом Міністрів України рішень з питань:
передачі повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;
доцільності придбання державою пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), в інших власників та акцій додаткової емісії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
115) здійснює контроль за виконанням суб’єктами управління функцій з управління об’єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності;
116) здійснює методологічне та в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-правове забезпечення з питань управління об’єктами державної власності, зокрема щодо:
спільної діяльності, де однією із сторін є підприємства державного сектору економіки;
управління корпоративними правами держави, зокрема забезпечення її представництва в органах управління господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;
оцінки ефективності управління об’єктами державної власності;
єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави;
117) визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави;
118) формує за пропозицією суб’єктів управління перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
119) формує за пропозицією уповноважених органів управління переліки державних підприємств, що підлягають корпоратизації, та затверджує графіки її проведення;
120) здійснює в установленому порядку повноваження щодо погодження фінансових планів державних комерційних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, що є суб’єктами природних монополій, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, а також суб’єктів господарювання, уповноваженим органом управління яких є Кабінет Міністрів України;
121) узагальнює та аналізує інформацію суб’єктів управління про:
затвердження (погодження) фінансових планів державних комерційних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
виконання показників фінансових планів державних комерційних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
122) затверджує форму та методичні рекомендації щодо розроблення фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
123) готує пропозиції щодо визначення пріоритетів і видів підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва;
124) розробляє проекти державних програм розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечує їх виконання з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та проведення моніторингу виконання;
125) вносить пропозиції щодо визначення основних фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва;
126) формує єдину інформаційну систему для забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;
127) сприяє діяльності громадських об’єднань, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва;
128) забезпечує пропагування і популяризацію підприємницької діяльності;
129) забезпечує представництво в міжнародних організаціях, налагоджує співпрацю з органами влади іноземних держав щодо розвитку малого і середнього підприємництва;
130) готує і публікує щороку в засобах масової інформації звіти про стан розвитку малого і середнього підприємництва в Україні та його державну підтримку, проводить оцінку фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва та рівня ефективності державної підтримки;
131) здійснює методологічне забезпечення діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та сприяє розробленню і здійсненню ними заходів щодо розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема виконання регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;
132) сприяє формуванню інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;
133) забезпечує координацію та здійснення контролю за діяльністю Українського фонду підтримки підприємництва;
134) аналізує позиції України в міжнародних рейтингах умов ведення бізнесу, забезпечує міжгалузеву координацію з питань покращення умов ведення бізнесу, готує і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо удосконалення законодавства в зазначеній сфері;
135) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері стандартизації;
136) погоджує програму робіт з національної стандартизації;
137) вживає заходів щодо адаптації законодавства України у сфері стандартизації до законодавства ЄС;
138) узагальнює практику застосування законодавства у сфері стандартизації, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить на розгляд в установленому порядку проекти законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;
139) погоджує розроблені національним органом стандартизації національні стандарти (зміни до них) щодо:
процедур розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них;
критеріїв, форми і процедур розгляду пропозицій щодо проведення робіт з національної стандартизації;
процедур створення, діяльності та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації;
140) затверджує національні класифікатори, зміни до них та процедури їх розроблення;
141) затверджує методичні рекомендації щодо формування переліків національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції, пов’язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об’єктів вимогам технічних регламентів;
142) представляє інтереси України в міжурядових організаціях стандартизації, укладає міжнародні договори України про співробітництво та проведення робіт у сфері стандартизації з такими організаціями та відповідними урядовими і міжурядовими органами інших держав згідно із Законом України "Про міжнародні договори України";
143) здійснює контроль за дотриманням національним органом стандартизації процедур у сфері стандартизації відповідно до принципів, норм і вимог, установлених законодавством;
144) вживає обґрунтованих заходів для прийняття і дотримання суб’єктами стандартизації Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартів відповідно до Угоди про технічні бар’єри в торгівлі, що є додатком до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 р.;
145) затверджує Статут національного органу стандартизації та зміни до нього;
146) інформує та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики у сфері стандартизації;
147) у межах повноважень, передбачених законом, здійснює співробітництво у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;
148) визначає пріоритетні напрями розвитку у сфері стандартизації;
149) затверджує Положення про керівну раду національного органу стандартизації та її склад;
150) затверджує Положення про комісію з апеляцій, її склад та порядок розгляду апеляцій;
151) здійснює організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії з апеляцій, утвореної відповідно до статті 14 Закону України "Про стандартизацію";
152) затверджує методику визначення трудомісткості та вартості робіт з національної стандартизації;
153) розглядає щорічний звіт про діяльність національного органу стандартизації;
154) утворює національний орган з акредитації та національний орган стандартизації;
155) призначає на посаду і звільняє з посади керівника національного органу з акредитації;
156) призначає на посаду і звільняє з посади керівника національного органу стандартизації;
157) здійснює в установлені строки моніторинг національного органу з акредитації з метою забезпечення виконання ним на постійній основі вимог, встановлених статтею 6-1 Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", з урахуванням результатів взаємного оцінювання;
158) вживає відповідних коригувальних заходів або забезпечує вжиття таких заходів національним органом з акредитації у разі, коли зазначений орган не відповідає вимогам або не виконує обов’язків, встановлених Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності";
159) визначає пріоритетні напрями розвитку технічного регулювання в Україні;
160) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері технічного регулювання;
161) координує діяльність з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;
162) затверджує в установленому законом порядку план розроблення технічних регламентів на один або кілька календарних років;
163) погоджує проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності, розроблені відповідними державними органами;
164) здійснює методичне забезпечення діяльності з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;
165) визначає порядок формування та ведення бази даних про технічні регламенти та реєстру призначених органів і визнаних незалежних організацій;
166) формує та веде базу даних про технічні регламенти та реєстр призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;
167) готує в установленому законом порядку висновок щодо наявності чи відсутності невідкладних обставин, які вимагають термінового прийняття технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності згідно із статтею 18 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності";
168) затверджує перелік національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності органів з оцінки відповідності спеціальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності, та розміщує його на своєму офіційному веб-сайті;
169) здійснює визначені законом функції органу, що призначає органи з оцінки відповідності (зокрема визнані незалежні організації), обмежує сферу їх призначення, тимчасово припиняє чи поновлює дію рішень про призначення або анулює такі рішення;
170) затверджує положення про апеляційну комісію щодо розгляду апеляцій на рішення призначених органів з оцінки відповідності, її склад та порядок розгляду нею апеляцій;
171) здійснює відповідно до закону функції технічного регулювання у визначеній законодавством сфері;
172) проводить із залученням державних органів, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, моніторинг призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій, а також виконання ними своїх обов’язків, установлених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та відповідними технічними регламентами;
173) готує пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України про взаємне визнання результатів оцінки відповідності та з інших питань технічного регулювання;
174) здійснює міжнародне співробітництво у сфері технічного регулювання з відповідними органами інших держав;
175) бере участь в роботі відповідних міжнародних, регіональних організацій із захисту прав споживачів, стандартизації, метрології;
176) здійснює державне управління забезпеченням єдності вимірювань в Україні;