Про затвердження Загальних положень безпеки при захороненні радіоактивних відходів

Відповідно до статей 8 та 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" , підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363 , у рамках гармонізації законодавства України із законодавством ЄС, з референтними рівнями безпеки Асоціації західноєвропейських регулюючих органів (WENRA) та рекомендаціями МАГАТЕ та з метою вдосконалення норм та правил щодо регулювання ядерної та радіаційної безпеки

1. Затвердити Загальні положення безпеки при захороненні радіоактивних відходів, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 29 травня 2007 року № 81 "Про затвердження Загальних положень забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2007 року за № 605/13872.

3. Управлінню безпеки поводження з РАВ (Рибалка Н.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Загальні положення встановлюють мету, критерії, принципи та основні вимоги забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при захороненні радіоактивних відходів, спрямовані на захист персоналу, населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу радіоактивних відходів при експлуатації, закритті сховищ для захоронення радіоактивних відходів і на довгостроковий період після їх закриття.

2. Ці Загальні положення обов’язкові для експлуатуючої організації (оператора) сховища для захоронення радіоактивних відходів (далі - оператор) та інших суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії під час здійснення діяльності, пов’язаної із передачею радіоактивних відходів на захоронення.

3. Набрання чинності цими Загальними положеннями не тягне за собою припинення дії або зміни строку дії ліцензій та інших документів дозвільного характеру, виданих Держатомрегулювання.

4. Обсяги та строки реалізації цих Загальних положень стосовно сховищ, які будуються, експлуатуються, закриваються і не повністю відповідають вимогам цих Загальних положень на час набрання ними чинності, обґрунтовуються оператором і погоджуються Держатомрегулювання.

Стосовно сховищ, проекти будівництва яких на дату набрання чинності цими Загальними положеннями не були затверджені в установленому порядку, вимоги цих Загальних положень застосовуються в повному обсязі.

5. Ці Загальні положення рекомендовані для застосування в роботі конструкторськими та проектними організаціями, організаціями науково-технічної підтримки, будівельними, монтажними, ремонтними, налагоджувальними організаціями, підприємствами з виготовлення і постачання систем та обладнання, важливих для безпеки сховищ.

6. У цих Загальних положеннях абревіатури вживаються у таких значеннях:

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки;

НПА - нормативно-правовий акт;

ОПП - особливості, події, процеси;

РАВ - радіоактивні відходи;

ЯРБ - ядерна та радіаційна безпека.

7. У цих Загальних положеннях терміни вживаються в таких значеннях:

адміністративний контроль - діяльність, яка здійснюється після закриття сховища з метою підтвердження рівня безпеки системи захоронення РАВ та запобігання ненавмисному вторгненню;

діяльність щодо захоронення РАВ - діяльність, пов’язана з вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, експлуатацією, закриттям сховища для захоронення РАВ та всіх об’єктів, що розміщені на майданчику сховища і технологічно з ним пов’язані, а також діяльність щодо проведення адміністративного контролю після закриття сховища;

інженерний бар’єр - штучна перешкода, передбачена в проекті будівництва та/або закриття сховища, призначена для запобігання поширення іонізуючого випромінювання, та/або радіоактивних речовин за її межі, та/або для забезпечення захисту РАВ від зовнішніх впливів;

обґрунтування безпеки - сукупність аргументів і доказів (наукових, технічних), а також результати оцінки безпеки, які підтверджують безпеку сховища і системи захоронення РАВ;

особливості, події, процеси (ОПП) - фактори, які безпосередньо чи опосередковано впливають або можуть впливати на безпеку системи захоронення РАВ;

система захоронення РАВ - сукупність природних та інженерних бар’єрів сховища, а також РАВ, які захоронені;

сховище для захоронення РАВ (сховище) - споруда або комплекс споруд, призначена(их) для захоронення РАВ, що включає інженерні і природні бар’єри, які перешкоджають міграції радіонуклідів, системи та обладнання, необхідні для експлуатації, закриття сховища або адміністративного контролю після його закриття;

сценарій - зміни стану системи захоронення РАВ з часом після закриття сховища внаслідок реалізації пов’язаних між собою ОПП, які впливають на виконання бар’єрами функцій безпеки;

сценарій нормальної еволюції - сценарій з поступовими змінами в системі захоронення РАВ, за яких безпека забезпечується за рахунок виконання кожним інженерним та природним бар’єром встановлених функцій безпеки;

сценарій прискореної деградації - сценарій із поступовими та швидкими змінами у системі захоронення РАВ, за яких її безпека забезпечується за рахунок виконання сукупністю інженерних та природних бар’єрів встановлених функцій безпеки з урахуванням порушення виконання функцій безпеки окремих бар’єрів;

сценарій ненавмисного вторгнення - сценарій з пошкодженням інженерних та/або природних бар’єрів внаслідок випадкового проникнення людини в систему захоронення РАВ під час здійснення діяльності на майданчику сховища (геологорозвідка, буріння свердловин, вилучення ґрунтів, будівництво тощо);

функції безпеки бар’єрів - виконання бар’єрами після закриття сховища функції утримання РАВ, ізоляції РАВ, уповільнення і затримки міграції радіонуклідів до доступного середовища, зменшення кількості радіонуклідів, які внаслідок міграції зі сховища зможуть досягти доступного середовища.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання", Технічному регламенті щодо пакувальних комплектів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 939 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 1099), Умовах і вимогах безпеки (ліцензійних умовах) провадження діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 22 жовтня 2002 року № 110, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2002 року за № 874/7162 (у редакції наказу Державної інспекції ядерного регулювання України від 20 серпня 2014 року № 118), Порядку звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю у рамках практичної діяльності, затвердженому наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 01 липня 2010 року № 84, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2010 року за № 718/18013, Загальних положеннях безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913, Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832, Державних гігієнічних нормативах "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 липня 1997 року № 208, введених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (із змінами).

1. На остаточній стадії інтегрованого процесу поводження з РАВ вони підлягають передачі на захоронення.

2. Загальною метою безпеки при захороненні РАВ є захист теперішніх та майбутніх поколінь людей і навколишнього природного середовища від негативного радіаційного впливу РАВ.

3. Залежно від радіологічних характеристик РАВ захоронюються в одному з таких типів сховищ:

поверхневе сховище, облаштоване у споруді, траншеях або на поверхні землі з бар’єрами, які здатні забезпечити утримання та ізоляцію РАВ на строк не менший, ніж сто років після закриття сховища;

приповерхневе сховище, облаштоване на поверхні чи в приповерхневому шарі землі (на глибині до декількох десятків метрів), з системою бар’єрів, які здатні забезпечити утримання та ізоляцію РАВ на строк не менший, ніж 300 років після закриття сховища;

сховище на середніх глибинах, облаштоване на глибині від декількох десятків до сотень метрів від поверхні землі, з системою бар’єрів, які здатні забезпечити утримання та ізоляцію РАВ на строк не менший, ніж декілька тисяч років після закриття сховища;

геологічне сховище, облаштоване в глибоких геологічних формаціях в прогнозованих геологічних умовах (на глибині декількох сотень метрів і більше від поверхні землі), із системою бар’єрів, які здатні забезпечити з урахуванням тепловиділення внаслідок природного розпаду радіонуклідів утримання та ізоляцію РАВ на довгостроковий період після закриття сховища.

4. Тип сховища обирається, виходячи з характеристик РАВ, що підлягають захороненню (радіаційних, фізичних, хімічних, термічних), з урахуванням природних умов розташування майданчика сховища.

5. Основними принципами безпеки при захороненні РАВ є:

зобов’язання щодо забезпечення безпеки;

забезпечення радіаційного захисту;

зниження тягаря на майбутні покоління;

реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту;

впровадження системи управління діяльністю;

забезпечення культури безпеки;

застосування апробованої інженерно-технічної практики;

урахування досвіду діяльності щодо захоронення РАВ;

забезпечення захищеності;

оцінка та обґрунтування безпеки сховища;

забезпечення пожежної безпеки.

1. Оператор забезпечує радіаційну безпеку та фізичний захист на усіх етапах життєвого циклу сховища та довгострокову безпеку системи захоронення РАВ після закриття сховища, в тому числі у разі залучення постачальників послуг, до передачі системи захоронення іншій юридичній особі для здійснення заходів адміністративного контролю після закриття сховища.

2. Оператор здійснює діяльність щодо захоронення РАВ у такий спосіб, щоб забезпечити захист людини та навколишнього природного середовища відповідно до вимог з радіаційного захисту, із урахуванням характеристик і ступеню небезпеки РАВ, що підлягають захороненню.

3. Оператор забезпечує інформування населення, громадськості, органів місцевого самоврядування про рівень безпеки сховища та можливий негативний вплив діяльності щодо захоронення РАВ на населення та навколишнє природне середовище, засоби і заходи його попередження.

4. Оператор проводить та/або залучає підрядні організації для виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на етапах життєвого циклу сховища, зокрема, щодо досліджень:

процесів, що впливають на безпеку сховища та системи захоронення РАВ;

майданчика розміщення сховища;

матеріалів, які використовуються для створення інженерних бар’єрів.

Оператор аналізує та зберігає результати виконаних досліджень.

5. Оператор при здійсненні діяльності щодо захоронення РАВ забезпечує необхідні фінансові, матеріальні та людські ресурси, необхідні кваліфікацію персоналу та організаційну структуру для підтримання рівня безпеки, передбаченого нормами, правилами з ЯРБ.

При формуванні організаційної структури оператор забезпечує безперервність передачі обов’язків та знань персоналу із урахуванням тривалості діяльності щодо захоронення РАВ, визначає відповідальних осіб та контролює їхню кваліфікацію та діяльність.

6. Оператор на основі отриманого досвіду та з урахуванням оцінки і переоцінки безпеки сховища, а також сучасного рівня науки і технологій розробляє та впроваджує заходи з підвищення рівня безпеки сховища.

7. Оператор забезпечує пожежну безпеку при здійсненні діяльності щодо захоронення РАВ відповідно до законодавства.

8. Оператор на всіх етапах життєвого циклу сховища впроваджує систему ведення та збереження документації, що стосується, у тому числі, проведених досліджень, проектів будівництва та закриття сховища, оцінок та обґрунтувань безпеки, даних з обліку прийнятих на захоронення РАВ (упаковок РАВ).

Інформація зберігається у такий спосіб, щоб забезпечити її доступність протягом часу до завершення етапу закриття сховища, а також на період адміністративного контролю.

9. Оператор надає до Держатомрегулювання звіти за результатами діяльності щодо захоронення РАВ відповідно до умов документів дозвільного характеру, норм та правил з ЯРБ.

1. При здійсненні діяльності щодо захоронення РАВ оператор забезпечує дотримання основних принципів радіаційного захисту, у тому числі принципів неперевищення і оптимізації.

2. Дотримання принципу неперевищення при захороненні РАВ забезпечується шляхом неперевищення допустимих доз та ймовірностей опромінення для людей нинішнього та майбутніх поколінь.

Для майбутніх поколінь забезпечують принаймні такий самий рівень радіаційного захисту, який забезпечується для нинішнього покоління.

3. Радіаційний захист будь-яких осіб, що опромінюються або можуть бути опромінені в результаті діяльності щодо захоронення РАВ, оптимізується. Використовуються всі необхідні заходи для зниження доз та імовірності опромінення людини та/або кількості опромінюваних осіб (наскільки це є можливим і досяжним) з урахуванням економічних і соціальних факторів. При цьому враховується потенційна діяльність людини в майбутньому та прогнозування радіаційних впливів системи захоронення РАВ.

4. В період після закриття сховища (або сховищ у разі, якщо на одному майданчику розміщено та/або планується розміщення декількох сховищ) результати оцінки річної ефективної дози опромінення критичних груп населення від усіх сховищ, що розташовані та планується розташувати на одному майданчику, не мають перевищувати 0,3 мЗв при реалізації сценаріїв нормальної еволюції, визначених виходячи з обґрунтованих ОПП для цих сценаріїв.

5. Допускається підвищення оціненої річної ефективної дози опромінення критичних груп населення до 1 мЗв внаслідок реалізації сценаріїв прискореної деградації, визначених виходячи з обґрунтованих ОПП для цих сценаріїв.

6. Допускається підвищення оціненої річної ефективної дози опромінення критичних груп населення, що може зазнати опромінення при реалізації сценаріїв ненавмисного вторгнення, до 20 мЗв. При цьому застосовують (наскільки це є можливим) заходи для зниження імовірності сценаріїв ненавмисного вторгнення та можливих радіаційних наслідків. Якщо оцінена річна ефективна доза опромінення людини внаслідок реалізації сценаріїв ненавмисного вторгнення не перевищує 1 мЗв, зазначені заходи можуть не застосовуватися.

7. При захороненні РАВ розглядається можливий вплив РАВ на здоров’я людей і навколишнє природне середовище за межами кордонів України.

1. Захоронення РАВ здійснюється таким чином, щоб не перекладати надмірний тягар на майбутні покоління щодо необхідності підтримання рівня безпеки системи захоронення РАВ.

2. Дотримання цього принципу досягається, зокрема, шляхом:

вибору і обґрунтування типу сховища для захоронення РАВ;

оцінки та вибору майданчика для розміщення сховища з урахуванням обсягів і характеристик РАВ, які підлягають захороненню;

забезпечення утримання та ізоляції РАВ після закриття сховища пасивними бар’єрами;

використання таких технологій переробки і довгострокового зберігання РАВ, які забезпечують подальше безпечне захоронення РАВ;

збереження всієї необхідної для майбутніх поколінь інформації щодо безпеки системи захоронення РАВ, а також відомостей Державного реєстру радіоактивних відходів та Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів.

1. Безпека захоронення РАВ забезпечується за рахунок послідовної реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту, що базується на застосуванні системи взаємодоповнюючих бар’єрів, а також технічних і організаційних заходів щодо захисту бар’єрів і збереження їх ефективності.

Система пасивних бар’єрів системи захоронення РАВ може включати, зокрема, такі інженерні бар’єри: форма РАВ, пакувальний комплект, в який вона вміщена, елементи споруд, в які розміщуються РАВ (нижня основа, стіни сховища, верхнє накриття тощо), та природні бар’єри - природні матеріали майданчика (породи).

2. Основною метою реалізації стратегії глибокоешелонованого захисту є:

на етапах експлуатації та закриття сховища - своєчасне виявлення і усунення факторів, які призводять до порушень функціонування системи бар’єрів, меж та умов нормальної експлуатації (закриття) сховища, виникнення аварійних ситуацій, а також запобігання їх переростання в аварії, обмеження і ліквідація наслідків аварій;

у період після закриття сховища - забезпечення безпеки системи захоронення РАВ за рахунок системи взаємодоповнюючих пасивних бар’єрів, а також заходів адміністративного контролю.

3. Реалізація стратегії глибокоешелонованого захисту на етапах експлуатації та закриття здійснюється згідно із вимогами Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913.

4. У період після закриття сховища за рахунок системи взаємодоповнюючих пасивних бар’єрів забезпечується реалізація таких функцій безпеки:

утримання РАВ;

ізоляція РАВ;

уповільнення і затримка міграції радіонуклідів в доступне для людини середовище;

зменшення кількості радіонуклідів, які внаслідок міграції зі сховища зможуть досягти доступного для людини середовища, зокрема, за рахунок їх дисперсії у навколишньому середовищі.

Конкретний бар’єр може виконувати декілька функцій безпеки.

5. Безпека системи захоронення РАВ не покладається виключно на функціонування окремого бар’єра та/або на реалізацію однієї функції безпеки.

Прийнятний рівень безпеки системи захоронення РАВ забезпечується з урахуванням відмов одного з бар’єрів (порушення виконання бар’єром встановленої функції безпеки) при впливах на систему захоронення РАВ обґрунтовано визначених подій та процесів.

6. У період після закриття сховища безпека забезпечується за рахунок виконання кожним пасивним бар’єром встановлених функцій безпеки при впливах на систему захоронення РАВ, імовірність настання яких є:

10-3/рік та вище - для поверхневих сховищ;

10-4/рік та вище - для приповерхневих сховищ;

10-5/рік та вище - для сховищ на середніх глибинах;

10-6/рік та вище - для геологічних сховищ.

Безпека забезпечується з урахуванням поступових змін стану системи захоронення РАВ з часом внаслідок впливів, обумовлених подіями, процесами та їх комбінаціями (сценарії нормальної еволюції).

7. У період після закриття сховища безпека забезпечується за рахунок виконання сукупністю бар’єрів встановлених функцій безпеки при впливах на систему захоронення РАВ, імовірність настання яких є:

10-4/рік та вище (але нижча за 10-3/рік) - для поверхневих сховищ;

10-5/рік та вище (але нижча за 10-4/рік) - для приповерхневих сховищ;

10-6/рік та вище (але нижча за 10-5/рік) - для сховищ на середніх глибинах.

Безпека забезпечується з урахуванням поступових та швидких змін стану системи захоронення РАВ внаслідок впливів, обумовлених подіями, процесами та їх комбінаціями (сценарії прискореної деградації).

Для геологічних сховищ сценарії прискореної деградації не розглядаються.

При впливах на систему захоронення РАВ, імовірність настання яких менша за вищезазначені, забезпечується (наскільки це є можливим) зменшення оцінених наслідків цих впливів.

8. В проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються та в ЗАБ обґрунтовуються:

структура системи бар’єрів;

призначення і функції безпеки кожного бар’єра та проектні рішення з їх реалізації;

строк, протягом якого передбачається виконання конкретних функцій безпеки кожним бар’єром;

переліки та характеристики ОПП, що враховуються в сценаріях нормальної еволюції та прискореної деградації;

проектні рішення та заходи щодо захисту інженерних бар’єрів від зовнішніх впливів та контролю виконання бар’єрами встановлених функцій безпеки;

альтернативні та/або додаткові заходи на випадок порушення виконання бар’єрами встановлених функцій безпеки.

ОПП включають особливості системи захоронення (характеристики РАВ, інженерних та природних бар’єрів тощо), події (землетрус, екстремальні опади, смерч, пожежа, падіння літака, ненавмисне вторгнення тощо), процеси (фізико-хімічні процеси, що протікають у системі захоронення, зміни клімату, напрямку або швидкості руху ґрунтових вод тощо).

9. Функції безпеки і проектні рішення з їх реалізації визначають із урахуванням:

характеристик РАВ;

типу сховища;

фізико-хімічних процесів, що протікають в системі захоронення РАВ;

результатів досліджень властивостей і характеристик бар’єрів та їх поступових змін з часом;

можливих зовнішніх впливів природного і техногенного походження (відповідно до обґрунтовано визначених подій та процесів);

прогнозних розрахунків для оцінки радіаційних впливів системи захоронення РАВ на людину та навколишнє природне середовище.

10. Інженерні бар’єри проектують таким чином, щоб забезпечити утримання та ізоляцію РАВ на період часу, достатній для істотного зменшення активності радіонуклідів за рахунок радіоактивного розпаду, із урахуванням сценаріїв нормальної еволюції.

11. В проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються та в ЗАБ обґрунтовуються вид, тривалість та заходи адміністративного контролю.

Адміністративний контроль може бути:

активним, що включає контроль цілісності бар’єрів та виконання бар’єрами встановлених функцій безпеки, відновлення належного їх функціонування у випадку реалізації визначених зовнішніх подій та процесів, моніторинг навколишнього природного середовища;

пасивним, що включає обмеження на діяльність людини в межах майданчика, збереження інформації про існування сховища.

1. Оператор відповідно до затверджених політики, стратегії та цілей безпеки при захороненні РАВ розробляє, впроваджує, оцінює та постійно поліпшує систему управління діяльністю відповідно до Загальних вимог до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 19 грудня 2011 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 17/20330.

2. Система управління діяльністю застосовується на всіх етапах життєвого циклу сховища та поширюється на всі види робіт і операцій, які здійснюються на цих етапах.

3. Система управління діяльністю при захороненні РАВ розробляється відповідно до рівня небезпеки РАВ та з метою гарантування того, що на етапах життєвого циклу сховища та у період після його закриття будуть дотримані вимоги з ЯРБ та охорони навколишнього природного середовища. Система управління діяльністю визначає, зокрема:

політику оператора, відповідно до якої питанням безпеки надається найвищий пріоритет;

чітке розмежування повноважень і відповідальності під час прийняття рішень з безпеки;

організаційні заходи та напрями організації передання інформації з безпеки в межах окремого підрозділу і між окремими підрозділами оператора;

чіткі обов’язки керівництва та персоналу щодо безпеки;

вимоги щодо необхідності своєчасного виявлення проблем, які впливають на безпеку, та їх вирішення у спосіб, який відповідає їх важливості для безпеки;

положення стосовно належної підготовки та кваліфікації персоналу;

програму якості при здійсненні діяльності на етапах життєвого циклу сховища;

положення про дотримання вимог з безпеки та забезпечення якості інженерних бар’єрів, систем та обладнання сховища;

положення щодо ведення баз даних, підтримання в актуальному стані, систематизації та збереження необхідної документації, що стосується безпеки сховища, з метою забезпечення доступності інформації під час проведення переоцінок безпеки сховища та на період адміністративного контролю.

4. З метою урахування людського фактору для запобігання та/або пом’якшення наслідків помилок персоналу в рамках системи управління діяльністю застосовуються такі технічні та організаційні заходи:

забезпечення персоналу і інших осіб, що перебувають на майданчику сховища, своєчасною та повною інформацією, необхідною для прийняття рішень та відповідних дій при експлуатації та закритті сховища;

використання технічних і програмних засобів, що блокують помилкові дії персоналу;

запобігання несанкціонованому доступу до систем та обладнання, важливих для безпеки, засобів вимірювання, контролю та блокування;

підбір, якісна підготовка персоналу, постійне підвищення його кваліфікації;

підтримання в актуальному стані експлуатаційної документації, посадових інструкцій, іншої документації, їх своєчасне оновлення на основі досвіду експлуатації (закриття) сховища;

дотримання культури безпеки.

5. Оператор оцінює систему управління діяльністю підрядних організацій та постачальників послуг у частині, що стосується виконання робіт, до яких оператор залучає ці організації та постачальників.

1. Оператор при здійсненні діяльності щодо захоронення РАВ забезпечує і підтримує культуру безпеки відповідно до Загальних вимог до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 19 грудня 2011 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 17/20330.

2. Оператор визначає цілі формування та підтримки культури безпеки, розробляє програму заходів для досягнення таких цілей, планує і виділяє ресурси, необхідні для виконання заходів щодо формування та підтримки культури безпеки.

3. Оператор та інші юридичні та фізичні особи, які здійснюють проектування, виготовлення та постачання продукції і послуг при захороненні РАВ, а також оцінку і обґрунтування безпеки, у своїй діяльності дотримуються основних принципів культури безпеки, а саме:

пріоритету безпеки над економічними та виробничими цілями;

визнання загальних цілей безпеки на рівні керівництва та персоналу, які здійснюють діяльність щодо захоронення РАВ;

відповідальності, яка реалізується через установлення чітких повноважень і обов’язків керівництва та персоналу;

мотивації, яка формується шляхом створення системи заохочень для стимулювання високих показників безпеки;

удосконалення діяльності, спрямованої на підвищення рівня культури безпеки;

заохочення до відкритого спілкування щодо забезпечення безпеки між оператором, постачальниками послуг, Держатомрегулювання;

мотивації участі персоналу в розробці та впровадженні політики, правил та процедур, що стосуються забезпечення безпеки;

компетентності, яка забезпечується шляхом професійної підготовки, перепідготовки персоналу та оцінки його кваліфікації;

безперервності передання досвіду персоналу, який задіяний в діяльності щодо захоронення РАВ, з урахуванням її тривалості;

якісного ведення документації та своєчасного інформування про свої дії;

контролю і нагляду, до яких входять внутрішній контроль та нагляд за виконанням робіт, забезпечення чіткого регламентування виконання робіт.

1. Технічні та організаційні рішення, технологічні процеси, матеріали, які застосовують при виготовленні упаковок РАВ та здійсненні діяльності щодо захоронення РАВ, апробуються досвідом застосування та/або можливість застосування доводиться за результатами досліджень та випробувань.

2. Технічні та організаційні рішення, що застосовуються при проектуванні, розробці і виготовленні систем та обладнання, будівництві, експлуатації, закритті сховища, його обслуговуванні, ремонті та модернізації, мають відповідати вимогам НПА з ЯРБ.

1. Оператор здійснює накопичення, аналіз та використання досвіду діяльності щодо захоронення РАВ, зокрема на етапах експлуатації та закриття сховища (окремих його відсіків, модулів тощо) з метою систематичної оцінки ефективності діяльності в рамках системи управління діяльністю.

2. Оператор аналізує та розслідує події, що призвели до порушення нормальної експлуатації або виникнення аварійних ситуацій чи аварій на етапах експлуатації і закриття сховища, з метою ідентифікації корінних причин їх виникнення, розробки та реалізації заходів щодо їх запобігання. Відповідна інформація доводиться до відома персоналу та передається постачальникам послуг, яких стосуються ці події.

3. Оператор вивчає та аналізує інформацію про досвід діяльності щодо захоронення РАВ, зокрема, про досвід експлуатації та закриття інших подібних сховищ з метою його врахування.

4. Оператор підтримує зв’язок з організаціями, які брали участь у проведенні науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, проектуванні сховища, виготовленні і постачанні систем та обладнання сховища, будівельно-монтажних роботах, з метою отримання рекомендацій, зокрема щодо забезпечення належного рівня безпеки сховища, із урахуванням фактичних характеристик РАВ (упаковок РАВ), стану інженерних та природних бар’єрів системи захоронення РАВ.

1. Захищеність сховища та всіх об’єктів, що розміщені на майданчику сховища і технологічно з ним пов’язані, та РАВ забезпечується виконанням вимог фізичного захисту згідно із законодавством про фізичний захист.

Рівень фізичного захисту визначається в установленому законодавством порядку при проектуванні сховища.

2. Проектування системи фізичного захисту сховища та фізичний захист під час провадження діяльності щодо захоронення РАВ здійснюються з урахуванням проектної загрози, принципів диференційованого підходу та глибокоешелонованого захисту, визначених законодавством про фізичний захист організаційно-правових та інженерно-технічних заходів.

3. Заходи з фізичного захисту для запобігання несанкціонованому доступу, крадіжці або будь-якому іншому незаконному вилученню радіоактивних матеріалів та РАВ узгоджуються з відповідними заходами забезпечення безпеки.

1. При виконанні обґрунтування безпеки сховища та системи захоронення РАВ демонструється досягнення цілей безпеки, дотримання критеріїв і принципів безпеки.

Оператор документує результати обґрунтування безпеки на етапах життєвого циклу сховища в ЗАБ та інших документах, що засвідчують рівень безпеки сховища та системи захоронення РАВ.

2. В обґрунтування безпеки включаються результати оцінки безпеки на етапах експлуатації і закриття сховища та на період після його закриття, а також оцінки технічних можливостей будівництва, експлуатації, закриття сховища та заходів адміністративного контролю.

3. Оператор використовує оцінки та обґрунтування безпеки з метою прийняття обґрунтованих рішень при:

виборі типу сховища і визначенні концепції забезпечення безпеки захоронення РАВ;

виборі майданчика для розміщення сховища;

розробці техніко-економічного обґрунтування будівництва сховища (з аналізом варіантів проектних рішень щодо інженерних бар’єрів, систем та обладнання сховища, рішень щодо закриття сховища, видів і тривалості адміністративного контролю);

розробці проекту (робочого проекту) будівництва сховища;

розробці технічних умов на важливі для безпеки системи та обладнання сховища;

розробці критеріїв приймання РАВ;

розробці процедур експлуатації сховища;

проведенні експлуатації сховища;

розробці та виконанні модифікацій сховища;

продовженні строку експлуатації сховища;

розробці проекту та процедур закриття сховища;

закритті сховища;

визначенні видів, тривалості та заходів адміністративного контролю.

4. При виконанні оцінки та обґрунтування безпеки на етапах експлуатації та закриття сховища визначаються і оцінюються можливі радіаційні впливи, пов’язані зі сховищем та діяльністю з експлуатації (закриття) сховища.

5. При виконанні оцінки та обґрунтування безпеки на період після закриття сховища доводиться, що система захоронення РАВ здатна забезпечувати виконання встановлених функцій безпеки протягом визначеного часу при реалізації сценаріїв нормальної еволюції, а також забезпечується належний рівень безпеки при реалізації сценаріїв прискореної деградації та сценаріїв ненавмисного вторгнення.

6. Оцінки та обґрунтування безпеки виконуються відповідно до диференційованого підходу залежно від обсягів та характеристик РАВ (упаковок РАВ), що захоронюються, технологій поводження з РАВ, видів робіт та операцій на майданчику сховища.

7. Оцінки та обґрунтування безпеки сховища:

базуються на науково-технічних дослідженнях;

виконуються з використанням обґрунтованих вихідних даних та ОПП;

виконуються за обґрунтованими припущеннями, моделями і сценаріями.

8. При виконанні оцінок та обґрунтування безпеки сховища застосовується підхід, за якого вихідні дані щодо характеристик РАВ, майданчика, бар’єрів сховища послідовно уточнюються на етапах життєвого циклу сховища, а також враховується досвід експлуатації (закриття) сховища.

9. При виконанні оцінок та обґрунтування безпеки сховищ на середніх глибинах та геологічного сховища допускається використання вихідних даних та аргументації, що базується, наприклад, на дослідженнях природних аналогів і результатах палеогідрогеологічних досліджень, подібних характеристик майданчика, властивостей вміщувальної геологічної формації, інженерно-технічних міркуваннях.

10. Для проведення оцінок та обґрунтування безпеки сховища визначаються:

конкретні цілі проведення оцінок та обґрунтування безпеки;

критерії та вимоги безпеки, дотримання яких обґрунтовується під час проведення оцінок безпеки;

підходи до виконання оцінок безпеки, зокрема, консервативний та/або реалістичний підхід;

ОПП та набір відповідних сценаріїв, які аналізуватимуться під час оцінки безпеки;

аналізи та розрахунки, які необхідно виконати;

часові інтервали, для яких проводитимуться оцінки;

параметри, які аналізуватимуться і розраховуватимуться під час проведення оцінок;

процедури аналізу невизначеностей (вихідних даних, моделей) та чутливості результатів оцінки до значень вихідних параметрів і зроблених припущень;

процедури порівняння одержаних результатів з критеріями безпеки.

11. При проведенні оцінок безпеки розглядаються і аналізуються:

обсяги і характеристики РАВ, що захоронюються;

тип сховища та концепція забезпечення безпеки захоронення РАВ;

прийнятність характеристик майданчика для розміщення сховища;

критерії приймання РАВ;

функції і проектні рішення бар’єрів із урахуванням забезпечення глибокоешелонованого захисту;

функції систем та обладнання, їх класифікація за впливом на безпеку;

проектні рішення та організаційно-технічні заходи для забезпечення належного рівня радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища;

проектні рішення та організаційно-технічні заходи для забезпечення протипожежного захисту та їх відповідність вимогам пожежної безпеки;

регламенти і процедури експлуатації (закриття) сховища;

забезпечення фізичного захисту;

потенційні аварійні ситуації та аварії (можливі вихідні події, сценарії розвитку та наслідки);

проектні рішення і заходи щодо запобігання аварійним ситуаціям і аваріям та зменшення їх наслідків;

ефективність і надійність системи захоронення РАВ та її окремих бар’єрів після закриття сховища при реалізації сценаріїв нормальної еволюції, прискореної деградації та ненавмисного вторгнення із урахуванням обґрунтовано визначених ОПП;

система управління діяльністю та забезпечення культури безпеки;

види, тривалість та заходи адміністративного контролю.

12. При проведенні оцінок безпеки виконується аналіз функціональних показників інженерних бар’єрів сховища та їх змін з часом з урахуванням фактичної якості збудованих інженерних бар’єрів.

13. При проведенні оцінок безпеки на період після закриття сховища визначаються радіаційні впливи на критичні групи населення, виходячи з існуючої демографічної ситуації в районі впливу системи захоронення РАВ і з урахуванням потенційної діяльності в майбутньому.

14. Якщо оператор здійснює та/або планує здійснювати діяльність на етапах життєвого циклу сховища, що входить до складу комплексу з декількох сховищ та/або інших об’єктів, призначених для поводження з РАВ, розташованих в межах одного майданчика, оператор проводить загальну оцінку безпеки такого комплексу об’єктів з метою оцінки сумарного радіаційного впливу на персонал, населення і навколишнє природне середовище.

15. З урахуванням результатів оцінки сумарних радіаційних впливів комплексу сховищ та інших об’єктів, призначених для поводження з РАВ, оператор:

встановлює потенційну можливість захоронення на майданчику запланованих обсягів РАВ у сховищах, враховуючи проектні та експлуатаційні критерії приймання РАВ;

встановлює обмеження щодо максимальної активності певних радіонуклідів в РАВ, що можуть бути захоронені у сховищах, а також інші кількісні та/або якісні обмеження щодо захоронення РАВ.

16. Методи розрахунку і комп’ютерні розрахункові коди, які використовуються при проведенні оцінки безпеки, верифікуються та валідуються. Порівняння одержаних результатів з критеріями безпеки проводяться з урахуванням невизначеностей результатів розрахунків.

17. Оператор періодично на етапі експлуатації та закриття сховища, але не рідше ніж раз на 10 років проводить переоцінку та оновлює обґрунтування безпеки сховища з урахуванням набутого досвіду провадження діяльності щодо захоронення РАВ, отриманих висновків державних експертиз ЯРБ, набрання чинності НПА або частіше на вимогу Держатомрегулювання у разі:

відмінностей фактичних характеристик майданчика, ОПП, обсягів та/або характеристик РАВ (упаковок РАВ) від використаних в попередніх оцінках;

модифікацій бар’єрів, систем та обладнання сховища, важливих для безпеки;

суттєвих змін технології при провадженні діяльності щодо захоронення РАВ, які можуть вплинути на рівень безпеки;

змін критеріїв приймання РАВ та процедур контролю якості упаковок РАВ;

виявлення суттєвих недоліків попередніх обґрунтувань та оцінок безпеки;

виникнення аварійної ситуації та/або аварії.

18. За результатами періодичної переоцінки безпеки сховища та оновлених обґрунтувань безпеки оператор розробляє та надає до Держатомрегулювання звіт про переоцінку безпеки сховища.

1. Пожежна безпека сховища та всіх об’єктів, що розміщені на майданчику сховища і технологічно з ним пов’язані, та РАВ забезпечується виконанням вимог пожежної безпеки згідно із законодавством про пожежну безпеку.

2. Для досягнення належного рівня пожежної безпеки при захороненні РАВ застосовується концепція глибокоешелонованого протипожежного захисту, що передбачає реалізацію заходів, спрямованих на:

запобігання пожежі;

своєчасне виявлення пожежі, її безперешкодну локалізацію і ліквідацію в найкоротший строк автоматичними і ручними засобами пожежогасіння;

зменшення негативних екологічних наслідків, охорону життя і здоров’я персоналу і населення та забезпечення їх безпечної евакуації в разі виникнення пожежі;

мінімізації збитку від пожежі;

забезпечення такого рівня захисту споруд, інженерних бар’єрів, систем та обладнання сховища, який дасть змогу у разі розвинутої пожежі забезпечити захист персоналу та населення від іонізуючого випромінювання.

3. Реалізація концепції глибокоешелонованого протипожежного захисту при захороненні РАВ включає:

розроблення та своєчасний перегляд документації з питань забезпечення пожежної безпеки (інструкцій, положень, оперативних планів і карток гасіння пожежі, планів протипожежного захисту, стандартів підприємств тощо);

створення служб пожежної безпеки, пожежно-технічних комісій, пожежно-рятувальних підрозділів;

забезпечення охорони сховища, всіх об’єктів, що розміщені на майданчику сховища і технологічно з ним пов’язані, та РАВ від пожеж;

забезпечення протипожежної підготовки персоналу;

проведення протипожежних тренувань персоналу, в тому числі спільних з пожежно-рятувальними підрозділами;

обладнання об’єктів, що розміщені на майданчику сховища, протипожежними водопроводами, адресними системами автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння, протидимного захисту, оповіщення та управління евакуацією персоналу при пожежі, первинними засобами пожежогасіння, здійснення комплексу заходів із підтримки цих систем і устаткування в постійній готовності до своєчасного виявлення і ліквідації пожежі;

упровадження та забезпечення нормованої межі вогнестійкості пасивних засобів боротьби з розповсюдженням пожежі (протипожежних стін, перегородок, дверей, клапанів, вогнезахисних покриттів, ущільнень технологічних і кабельних проходок тощо);

розроблення і здійснення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки при проведенні пожежонебезпечних робіт на майданчику сховища;

здійснення постійного контролю на всіх рівнях за дотриманням протипожежного режиму на об’єктах, розташованих на майданчику сховища, негайне вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень вимог норм і правил з пожежної безпеки;

проведення аналізів пожежної безпеки об’єктів, розташованих на майданчику сховища, розроблення і впровадження заходів, спрямованих на підвищення рівня пожежної безпеки.

1. Оператор планує і здійснює діяльність щодо захоронення РАВ в рамках інтегрованого процесу поводження з РАВ з урахуванням державної політики та стратегії поводження з РАВ з метою реалізації завдань та заходів, передбачених Законом України "Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами" , Стратегією поводження з радіоактивними відходами в Україні, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2009 року № 990-р, іншими НПА у сфері використання ядерної енергії.

2. Оператор при плануванні захоронення РАВ, виборі типів сховищ і їх проектуванні узгоджує діяльність щодо захоронення РАВ із попередніми стадіями інтегрованого процесу поводження з РАВ та враховує:

обсяги РАВ та їх характеристики;

наявну та заплановану систему характеризації РАВ у виробників РАВ;

критерії сортування РАВ з урахуванням їх класифікації відповідно до типу сховища;

наявні та заплановані технології переробки РАВ у виробників РАВ.

3. Оператор щороку надає виробникам (постачальникам) РАВ та окремо на їх запит інформацію про:

критерії приймання РАВ до сховищ, які експлуатуються;

обсяги РАВ (упаковок РАВ), які можуть бути прийняті на захоронення до сховищ, що експлуатуються, в наступному році та на подальший період (не менший 10 років);

проектні критерії приймання РАВ до сховищ, що проектуються та будуються;

строки прийняття в експлуатацію сховищ, що проектуються та будуються, та обсяги РАВ (упаковок РАВ), які планується приймати щороку на захоронення до цих сховищ.

Виробники РАВ, що планують передавати РАВ на захоронення, щороку (та окремо на запит оператора) надають оператору інформацію щодо прогнозованих обсягів РАВ, технологій переробки РАВ, характеристик РАВ (упаковок РАВ), які планується передавати на захоронення, а також строків передачі РАВ на захоронення.

4. Місткість сховищ і строк їх експлуатації визначаються з урахуванням даних щодо обсягів РАВ, які планується захоронити у сховищах відповідних типів, а також щодо строків постачання РАВ (упаковок РАВ) виробниками РАВ. Враховуються також плани створення та строки експлуатації об’єктів, призначених для поводження з РАВ до їх захоронення.

5. Оператор здійснює приймання РАВ (упаковок РАВ) від виробника (постачальника) РАВ відповідно до критеріїв приймання РАВ на захоронення, узгоджених з Держатомрегулюванням, і згідно з процедурою передавання-приймання РАВ, узгодженою оператором та постачальником РАВ.

6. Оператор погоджує розроблені виробником (постачальником) РАВ технічні специфікації на кожний тип упаковок РАВ, які планується передати на захоронення.

1. Вибір майданчика для розміщення сховища здійснюється відповідно до Вимог до вибору майданчика для розміщення сховища для захоронення радіоактивних відходів, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 14 листопада 2008 року № 188, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 08 грудня 2008 року за № 1166/15857.