Про затвердження Загальних положень безпеки при захороненні радіоактивних відходів

2. У проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються і в ЗАБ обґрунтовуються проектні основи, проектні рішення і технічні та організаційні заходи, спрямовані на забезпечення дотримання критеріїв і принципів безпеки та вимог ЯРБ.

3. В проектних основах визначаються:

призначення, проектний строк експлуатації та закриття сховища;

заплановані для захоронення обсяги та характеристики РАВ;

критерії та вимоги з радіаційного захисту;

характеристики майданчика розміщення сховища, зокрема, характеристики та ймовірності подій і процесів, які враховуються при проектуванні сховища;

перелік інженерних та природних бар’єрів;

функції безпеки інженерних та природних бар’єрів на етапах експлуатації, закриття та у період після закриття сховища;

строки, протягом якого кожний бар’єр виконує відповідні функції безпеки;

спеціальні проектні критерії та вимоги до інженерних бар’єрів (за потреби);

вимоги до класифікації споруд, систем та обладнання сховища;

спеціальні проектні критерії та вимоги для окремих систем та обладнання (за потреби);

критерії та вимоги з протипожежного захисту;

проектні критерії та вимоги до експлуатації та закриття сховища, для нормальної експлуатації (закриття), для запобігання порушень нормальної експлуатації (закриття), аварійних ситуацій та аварій.

4. Для забезпечення безпеки у період після закриття сховища у проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються та в ЗАБ обґрунтовуються ОПП, сценарії нормальної еволюції, прискореної деградації та ненавмисного вторгнення. Проектні рішення інженерних бар’єрів розробляються з урахуванням визначених ОПП та проведеного в ЗАБ аналізу зазначених сценаріїв та їх наслідків.

5. При проектуванні сховища забезпечується сумісність:

розмірів упаковок РАВ, що приймаються на захоронення, із спорудами сховища, системами та обладнанням, призначеними для поводження з упаковками РАВ;

фізичних та хімічних характеристик матеріалів упаковок РАВ з матеріалами інженерних бар’єрів сховища.

6. В проекті (робочому проекті) будівництва сховища встановлюється та в ЗАБ обґрунтовується критерій допустимого виходу радіоактивних газів для кожного окремого модуля захоронення (відсіку, камери тощо) на період експлуатації, закриття та на період після закриття сховища.

7. Конструкційні матеріали інженерних бар’єрів сховища обираються так, щоб забезпечити їх стійкість до можливих радіаційних, хімічних (в тому числі корозії), механічних та теплових впливів в умовах захоронення. Враховуються також можливі негативні впливи процесів, що можуть відбуватися в матеріалах бар’єрів сховища при сценаріях нормальної еволюції та прискореної деградації (повзучість, втома, усадка, старіння тощо).

8. При проектуванні сховища на середніх глибинах та геологічного сховища для оцінки функціонування інженерних бар’єрів проводяться дослідження їх поведінки в підземних експериментальних лабораторіях. Допускається також використання дослідження поведінки природних аналогів інженерних бар’єрів в геологічних формаціях або дослідження поведінки стародавніх споруд і конструкцій.

9. В проектних рішеннях визначаються послідовні взаємоузгоджені операції технологічного процесу захоронення РАВ, а саме:

1) на етапі експлуатації сховища:

приймання РАВ (упаковок РАВ), у тому числі вхідний контроль їх відповідності критеріям приймання;

проведення транспортно-технологічних операцій з РАВ (упаковками РАВ);

тимчасове зберігання упаковок РАВ на майданчику сховища (за потреби);

розміщення РАВ (упаковок РАВ) у відсіки (модулі, камери, траншеї тощо);

контроль та облік РАВ (упаковок РАВ);

технічне обслуговування та ремонт інженерних бар’єрів, систем, обладнання та об’єктів інфраструктури сховища;

контроль стану сховища та моніторинг навколишнього природного середовища;

радіаційно-дозиметричний контроль;

дезактивація обладнання та приміщень;

поводження з РАВ, що утворюються при експлуатації сховища;

2) на етапі закриття сховища:

контроль утримання та ізоляції РАВ;

створення остаточної конфігурації інженерних бар’єрів сховища;

дезактивація та демонтаж систем, обладнання та об’єктів інфраструктури, які не планується використовувати після закриття сховища;

поводження з РАВ, що утворюються при закритті сховища;

контроль стану системи захоронення РАВ та моніторинг навколишнього природного середовища;

радіаційно-дозиметричний контроль;

3) на етапі після закриття сховища:

вид, тривалість та основні заходи адміністративного контролю.

10. У проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються і в ЗАБ обґрунтовуються технічні та організаційні заходи, спрямовані на:

безпечне виконання операцій технологічного процесу;

забезпечення обліку, ідентифікації та відстеження РАВ (упаковок РАВ) на всіх етапах технологічного процесу від приймання їх на майданчику сховища і до розміщення у сховищі;

забезпечення радіаційного захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища;

запобігання порушенням меж та умов безпечної експлуатації (закриття) сховища;

запобігання аваріям та обмеження їх наслідків встановленими межами;

запобігання виникненню пожеж, своєчасного їх виявлення, локалізації та ліквідації в найкоротший строк;

мінімізацію утворення та поводження із вторинними РАВ, а також з РАВ, які можуть утворитися при аваріях.

Обсяги технічних і організаційних заходів визначаються залежно від характеристик РАВ, які можуть знаходитися на майданчику сховища та у сховищі, а також від технологічного процесу поводження з РАВ на майданчику сховища.

11. У проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються і в ЗАБ обґрунтовуються:

склад бар’єрів;

функції безпеки, що виконуються кожним бар’єром, характеристики, які забезпечують виконання цих функцій;

строки, протягом яких кожен бар’єр зберігає необхідні для виконання функцій безпеки характеристики з урахуванням їх можливих змін при реалізації сценаріїв нормальної еволюції;

заходи щодо захисту бар’єрів від пошкоджень у період експлуатації і закриття сховища, а також в період проведення заходів активного адміністративного контролю після закриття сховища;

забезпечення безпеки системи захоронення РАВ з урахуванням можливих змін характеристик бар’єрів при реалізації сценаріїв прискореної деградації та ненавмисного вторгнення.

12. Для реалізації функцій утримання та ізоляції РАВ в проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються характеристики інженерних бар’єрів, а також заходи їх захисту, контролю технічного обслуговування та ремонту під час експлуатації (закриття) сховища та (за потреби) заходи активного адміністративного контролю після закриття сховища.

Для сховища на середніх глибинах та геологічного сховища реалізація функцій утримання та ізоляції РАВ забезпечується також за рахунок глибини захоронення з урахуванням характеристик природних бар’єрів.

13. З метою своєчасного виявлення порушень цілісності бар’єрів, а також контролю міграції радіонуклідів у навколишнє природнє середовище на етапах експлуатації (закриття) сховища та в період активного адміністративного контролю в проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються та в ЗАБ обґрунтовуються технічні та організаційні заходи контролю параметрів, що пов’язані із:

станом бар’єрів сховища та виконанням ними встановлених функцій безпеки, зокрема, забезпеченням утримання та ізоляції РАВ;

радіаційним станом сховища та навколишнього природного середовища;

тепловиділенням та газовиділенням РАВ (за потреби).

Обсяги, методи та засоби контролю стану бар’єрів при експлуатації сховища, під час і після його закриття визначаються в проекті (робочому проекті) будівництва сховища і обґрунтовуються в ЗАБ.

14. У проекті (робочому проекті) будівництва поверхневого та приповерхневого сховища передбачаються та в ЗАБ обґрунтовуються технічні та організаційні заходи для запобігання потрапляння ґрунтових, паводкових вод і атмосферних опадів до РАВ, що захоронені, з врахуванням можливих змін гідрогеологічних умов внаслідок будівництва, експлуатації та закриття сховища.

15. У проекті (робочому проекті) будівництва поверхневого та приповерхневого сховища передбачаються та в ЗАБ обґрунтовуються технічні та організаційні заходи для захисту бар’єрів сховища від пошкоджень, пов’язаних з ненавмисним вторгненням людини та з проникненням тварин і коріння рослин.

16. У проекті (робочому проекті) будівництва сховища передбачаються:

обладнання для безпечного виконання транспортно-технологічних операцій з упаковками РАВ із запобіганням падіння та пошкодження упаковок РАВ;

технічні та організаційні заходи для ліквідації наслідків подій, пов’язаних з падінням та пошкодженням упаковок РАВ;

адресне розміщення партій РАВ (упаковок РАВ) в певному місці сховища з ідентифікацією місця розміщення (номера відсіку, секції, камери, місця в штабелі тощо). Місце розміщення кожної упаковки РАВ та її ідентифікаційний номер фіксуються в системі обліку РАВ (упаковок РАВ);

заходи з технічного обслуговування та ремонту інженерних бар’єрів, систем та обладнання сховища під час його експлуатації та закриття.

17. При захороненні РАВ, що містять подільні матеріали, забезпечується унеможливлення виникнення самопідтримувальної ланцюгової реакції поділу в період експлуатації, закриття сховища та на період після його закриття, зокрема, за рахунок:

обмеження при кондиціюванні РАВ до їх захоронення кількості подільних матеріалів до рівня, за якого ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів Кеф не перевищує 0,95 за будь-яких умов розміщення упаковок РАВ в сховищі та характеристик середовищ, в якому вони знаходяться;

виключення формування конфігурацій подільних матеріалів при їхній міграції, за яких Кеф може перевищувати 0,95 за будь-яких характеристик середовищ, в яких знаходяться подільні матеріали.

18. Проектні рішення щодо захоронення РАВ приймаються з урахуванням заборони:

зберігання у будь-якому вигляді, формі і кількостях горючих та вибухонебезпечних речовин і матеріалів на майданчику сховища;

розміщення на майданчику сховища будь-яких ємностей та трубопроводів, у тому числі транзитних, із горючими та вибухонебезпечними речовинами;

застосування для гасіння пожежі вогнезахисних речовин, що можуть призвести до порушення умов радіаційної безпеки за рахунок їхніх нейтронно-поглинаючих та (або) відбивних властивостей;

застосування для гасіння пожежі вогнегасних речовин, що можуть призвести до неприпустимого хімічного, механічного, теплового чи іншого впливу на РАВ, внаслідок якого можуть бути перевищені допустимі рівні виходу радіоактивних речовин за встановлені межі, а також виникнути відмови інженерних бар’єрів та важливих для безпеки споруд, систем та обладнання.

В проекті (робочому проекті) будівництва сховища для виключення потрапляння радіоактивних речовин за встановлені межі визначаються технічні і організаційні заходи, спрямовані на збір, кондиціонування і видалення вогнегасних речовин, що використовуються під час гасіння пожежі, в тому числі контроль за їх активністю.

19. За результатами оцінки безпеки на етапі проектування сховища оператор розробляє ЗАБ на етапі проектування та надає його до Держатомрегулювання для проведення державної експертизи ЯРБ у складі проекту (робочого проекту) будівництва сховища.

1. Класифікація та проектування споруд, систем та обладнання сховища, які експлуатуються на етапах експлуатації та закриття сховища, здійснюються відповідно до вимог розділу V глави 2 Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913 .

2. Інженерні бар’єри сховища, що виконують функції безпеки, в тому числі в період після закриття сховища, відносять до важливих для безпеки.

3. Вимоги до надійності, стійкості до зовнішніх впливів, якості будівництва і технічного обслуговування інженерних бар’єрів сховища визначаються з урахуванням їх класифікації за впливом на безпеку, тривалості виконання функцій утримання та ізоляції РАВ залежно від типу сховища та рівня наслідків відмов бар’єрів.

4. При проектуванні інженерних бар’єрів враховуються впливи, навантаження та їх сполучення відповідно до державних будівельних норм з урахуванням обґрунтовано визначених ОПП для сценаріїв нормальної еволюції, забезпечуються запаси надійності, які враховують потенційне погіршення характеристик важливих для безпеки інженерних бар’єрів в результаті їх старіння та поступової деградації, оцінюються можливі відмови інженерних бар’єрів при реалізації сценаріїв прискореної деградації.

1. Оператор у проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначає та у ЗАБ обґрунтовує критерії приймання РАВ. Обґрунтування критеріїв приймання РАВ здійснюється шляхом проведення оцінки безпеки сховища на етапах життєвого циклу сховища і на період після його закриття, враховуючи характеристики РАВ, інженерних та природних бар’єрів сховища, майданчика розміщення сховища, запланованих строків адміністративного контролю.

2. Критерії приймання РАВ встановлюються з метою забезпечення:

безпечного поводження з РАВ (упаковками РАВ) на майданчику сховища під час його експлуатації;

виконання упаковками РАВ встановлених функцій на етапах експлуатації, закриття та у визначений період після закриття сховища.

3. Функції упаковок РАВ на етапах експлуатації, закриття та на визначений період після закриття сховища визначаються у проекті (робочому проекті) будівництва сховища залежно від технології захоронення та типу сховища і обгрунтовуються в ЗАБ.

4. Упаковки РАВ можуть виконувати функції безпеки, зокрема:

утримання РАВ в межах упаковки;

ізоляції РАВ з урахуванням механічних, хімічних, термічних та інших впливів при поводженні з упаковками до їх розміщення в сховищі та в умовах захоронення.

5. В критеріях приймання РАВ встановлюються вимоги щодо таких характеристик РАВ (форми РАВ, пакувального комплекту, упаковок РАВ):

1) радіаційні характеристики:

допустимі сумарні активності радіонуклідів у сховищі;

сумарні і питомі активності радіонуклідів в упаковках РАВ (середні і максимальні значення);

допустимий вміст у формі РАВ (упаковці РАВ) подільних матеріалів;

потужність дози на поверхні упаковки;

рівень поверхневого забруднення упаковок РАВ;

2) хімічні характеристики:

допустима швидкість вилуговування радіонуклідів із форми РАВ (упаковки РАВ);

обмеження та/або виключення вмісту у формі РАВ (упаковці РАВ) токсичних, хімічно-активних, біологічно-активних речовин;

сумісність матеріалів упаковок РАВ (форми РАВ, пакувальних комплектів) та матеріалів конструкцій сховища;

обмеження газоутворення;

3) фізичні характеристики:

гомогенність форми РАВ;

обмеження пористості, пустот у формі РАВ;

довговічність форми РАВ (пакувального комплекту, упаковок РАВ);

сумісність геометричних розмірів упаковок з конструкціями сховища, системами та обладнанням для поводження з упаковками РАВ та тимчасового зберігання упаковок РАВ на майданчику сховища в межах технологічного процесу захоронення;

стійкість упаковок РАВ до навантажень при штабелюванні.

4) термічні характеристики:

стійкість до температурних коливань у визначених межах;

тепловиділення;

інші вимоги, які сприяють виконанню упаковками РАВ функцій безпеки.

Зазначені вимоги до форми РАВ (пакувального комплекту, упаковки РАВ) встановлюються для кожного типу упаковок РАВ, що приймаються на захоронення.

6. Обґрунтування стійкості, довговічності, фізичної та хімічної стабільності упаковок РАВ (форми РАВ, пакувальних комплектів) відповідно до встановлених вимог проводяться шляхом моделювання поведінки форми РАВ, пакувальних комплектів та упаковок РАВ в цілому в прогнозованих умовах захоронення та/або проведення відповідних тестувань. Виконуються зокрема аналізи та дослідження матеріалів форми РАВ та пакувальних комплектів, у тому числі аналізи та дослідження процесів вилуговування, корозії, повзучості, втомленості, старіння, радіаційних ефектів, а також інших процесів та ефектів, що впливають на стійкість, довговічність, фізичну та хімічну стабільність упаковки РАВ та її компонентів.

7. В проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначаються та в ЗАБ обґрунтовуються заходи для:

перевірки відповідності РАВ (упаковок РАВ), що надходять на захоронення, критеріям приймання;

виявлення та безпечного поводження з пошкодженими упаковками РАВ та/або упаковками РАВ, що не відповідають вимогам технічних специфікацій упаковок РАВ та критеріїв приймання РАВ.

1. Сховище для захоронення РАВ споруджується із застосуванням апробованих методів і технологій проведення будівельних робіт відповідно до затвердженого проекту (робочого проекту) будівництва сховища та вимог НПА.

2. Зміни в процесі будівництва установлених проектом (робочим проектом) будівництва сховища проектних рішень щодо складу та/або характеристик споруд І та ІІ категорій, встановлених відповідно до вимог Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913, а також інженерних бар’єрів, систем та обладнання сховища, важливих для безпеки, до їх впровадження обґрунтовуються у складі ЗАБ та погоджуються з Держатомрегулювання.

3. З метою підтвердження даних та припущень, які використовувалися в оцінках та обґрунтуваннях безпеки, оператор на етапі будівництва сховища уточнює характеристики майданчика, зокрема, властивості природних бар’єрів, з урахуванням можливих впливів на них процесу будівництва сховища.

4. Сховище будується таким чином, щоб зберігалися функції безпеки природних бар’єрів, передбачені у проекті (робочому проекті) будівництва сховища.

Земляні та інші будівельні роботи здійснюються так, щоб не виникало істотного порушення природних бар’єрів.

5. Якщо земляні та інші будівельні роботи проводяться під час та після експлуатації або закриття окремого пускового комплексу сховища, будівництво планується і здійснюється так, щоб забезпечувалось запобігання негативних впливів на вже побудовані пускові комплекси сховища.

6. До початку будівництва сховища оператор розробляє програму моніторингу для етапів будівництва, експлуатації, закриття та на період після закриття сховища, яка спрямована на:

уточнення характеристик майданчика та умов навколишнього природного середовища;

підтвердження того, що стан сховища, системи захоронення РАВ та їх зміни відповідають вимогам та критеріям, визначеним в ЗАБ та проекті (робочому проекті) будівництва сховища;

уточнення вихідних даних, припущень та моделей, що застосовувалися в оцінці та обґрунтуванні безпеки;

розробку заходів з підвищення безпеки сховища та оптимізації радіаційного захисту.

7. Оператор до початку проведення будівельно-монтажних робіт забезпечує охорону майданчика сховища та об’єктів на ньому від пожеж.

8. Оператор на етапі будівництва сховища здійснює:

вхідний контроль якості та відповідності продукції, яка постачається під час будівництва, у тому числі вхідний контроль безпосередньо на майданчику;

постійний контроль якості будівельно-монтажних робіт.

9. Оператор на етапі будівництва надає на узгодження до Держатомрегулювання технічні умови на системи та обладнання, важливі для безпеки, та (за потреби) конструкторську (робочу) документацію.

10. Оператор на етапі будівництва сховища проводить приймальні випробування систем та обладнання. З цією метою оператор розробляє та надає до Держатомрегулювання на погодження програми приймальних випробувань систем та обладнання, важливих для безпеки.

У разі виникнення недоліків під час проведення приймальних випробувань оператор здійснює аналіз їх причин, розробляє та впроваджує коригувальні заходи.

11. Оператор з урахуванням проекту (робочого проекту) будівництва сховища, оцінок та обґрунтувань безпеки сховища на попередніх етапах, виконаного будівництва, фактичного стану збудованого сховища, результатів приймальних випробувань систем та обладнання розробляє:

ЗАБ на етапі експлуатації сховища;

експлуатаційні критерії приймання РАВ;

план аварійних заходів;

технологічний регламент безпечної експлуатації сховища, іншу експлуатаційну документацію та забезпечує готовність до виконання передбачених цими документами заходів та процедур в рамках системи управління діяльністю щодо захоронення РАВ.

1. Управління діяльністю оператора при експлуатації сховища для захоронення РАВ здійснюється відповідно до документації системи управління діяльністю оператора щодо захоронення РАВ, у якій визначаються права, обов’язки, повноваження керівництва та кожного працівника щодо безпечної експлуатації сховища при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації, аварійних ситуаціях та аваріях.

2. Оператор забезпечує належне функціонування систем та обладнання для безпечного поводження з РАВ на майданчику сховища, контролю та обліку РАВ, контролю стану сховища та навколишнього природнього середовища, радіаційного контролю, аварійної готовності і реагування, фізичного захисту, протипожежного захисту, інженерно-технічної підтримки.

3. Оператор забезпечує дотримання меж та умов безпечної експлуатації сховища, його інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки сховища, та здійснює відповідний контроль, а також забезпечує технічне обслуговування та ремонт інженерних бар’єрів, систем та обладнання сховища з метою підтримки їх експлуатаційних характеристик.

4. Оператор забезпечує:

утримання та ізоляцію РАВ у процесі експлуатації (закриття) сховища;

своєчасну консервацію заповнених відсіків (модулів) сховища.

1. Оператор до початку постачання РАВ (упаковок РАВ) на майданчик сховища здійснює:

погодження технічних специфікацій на упаковки РАВ, складених виробником (постачальником) РАВ;

перевірки системи якості виробника (постачальника) РАВ (упаковок РАВ) щодо підготовки РАВ (виготовлення упаковок РАВ) відповідно до критеріїв приймання РАВ до сховища та технічних специфікацій на упаковки РАВ;

вибіркові перевірки процесу підготовки РАВ (виготовлення упаковок РАВ) для їх передачі на захоронення (характеризації, переробки, кондиціювання, паспортизації РАВ тощо).

2. При прийманні РАВ (упаковок РАВ) оператор здійснює вхідний контроль РАВ (упаковок РАВ), які надійшли до сховища, щодо відповідності критеріям приймання РАВ, який включає:

контроль маркування та цілісності упаковок РАВ, відсутності видимих механічних пошкоджень;

контроль радіаційних характеристик РАВ (упаковок РАВ), зокрема потужності дози, поверхневого забруднення;

перевірку документації (паспортів, технічних специфікацій).

Оператор (за потреби) здійснює вибірковий контроль якості упаковок РАВ руйнівними методами.

3. Оператор здійснює поводження з РАВ (упаковками РАВ), які не відповідають критеріям приймання РАВ, відповідно до передбачених в проекті (робочому проекті) будівництва сховища заходів та процедур. Допускається захоронення окремих РАВ (упаковок РАВ), що не відповідають критеріям приймання, за умови обґрунтування забезпечення безпеки при експлуатації, закритті сховища та в період після його закриття. Оператор може повернути РАВ (упаковки РАВ), що не відповідають критеріям приймання, виробнику (постачальнику) РАВ.

1. Оператор здійснює транспортування РАВ (упаковок РАВ) в межах майданчика сховища:

на спеціально обладнаних транспортних засобах;

за встановленими маршрутами, які не мають перетинатися з маршрутами руху персоналу;

відповідно до визначеної технологічної схеми поводження з РАВ на майданчику сховища.

2. Шляхи транспортування РАВ (упаковок РАВ) не прокладаються через місця тимчасового зберігання РАВ (упаковок РАВ), ділянки постійного перебування персоналу.

3. Висота підйому та переміщення РАВ (упаковок РАВ) обмежується максимально допустимою висотою, яка визначається в проекті (робочому проекті) будівництва сховища та обґрунтовується у ЗАБ. Переміщення РАВ (упаковок РАВ) над іншими РАВ (упаковками РАВ) мінімізується.

4. Перевезення РАВ (упаковок РАВ) за межами майданчика сховища здійснюється відповідно до вимог Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006), затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 30 серпня 2006 року № 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 вересня 2006 року за № 1056/12930.

1. Оператор під час експлуатації сховища проводить облік РАВ (упаковок РАВ) на підставі пас­портів РАВ (упаковок РАВ), результатів вхідного контролю РАВ (упаковок РАВ), конкретних місць розміщення РАВ (упаковок РАВ) у сховищі.

2. Система контролю та обліку РАВ забезпечує відслідковування переміщення РАВ (упаковок РАВ), починаючи від їх приймання і до розміщення в сховищі.

Оператор веде базу даних з контролю та обліку РАВ, яка включає інформацію про:

виробників та постачальників РАВ (упаковок РАВ);

дані паспортів прийнятих РАВ (упаковок РАВ);

дані вхідного контролю РАВ (упаковок РАВ);

конкретні місця розміщення РАВ (упаковок РАВ) у відсіках (модулях, камерах, траншеях тощо) сховища;

результати вибіркових перевірок (зокрема, руйнівного контролю) окремих упаковок РАВ;

невідповідності прийнятих окремих РАВ (упаковок РАВ) критеріям приймання РАВ та відповідні компенсуючі заходи;

вторинні РАВ, що утворюються при експлуатації сховища.

3. До документації з контролю та обліку РАВ вносяться дані, необхідні для ведення Державного реєстру радіоактивних відходів та Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів.

4. Оператор забезпечує збір, аналіз, систематизацію та збереження всієї інформації та документації, необхідної для закриття сховища та подальшого адміністративного контролю, у тому числі інформацію та документацію щодо:

характеризації майданчика сховища;

проектування, будівництва, експлуатації, модифікації сховища;

оцінок та обґрунтувань безпеки сховища та системи захоронення РАВ;

контролю стану сховища та функціонування інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки;

моніторингу навколишнього природного середовища;

радіаційно-дозиметричного контролю;

досліджень майданчика сховища;

контролю та обліку РАВ;

відмов бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки;

аварійних ситуацій та аварій та їх наслідків.

5. Оператор забезпечує накопичення, облік та довгострокове збереження інформації та документації щодо системи захоронення РАВ з метою доступності інформації та документації для майбутніх поколінь.

Оператор забезпечує передання накопиченої інформації та документації органу або організації, яка здійснюватиме адміністративний контроль.

1. До початку експлуатації сховища оператор забезпечує комплектацію кваліфікованим експлуатаційним персоналом, який пройшов підготовку, перевірку знань і отримав допуск до самостійної роботи.

2. Оператор встановлює вимоги до кваліфікації персоналу відповідно до його посадових обов’язків, розробляє і реалізує систему професійної підготовки, перепідготовки, перевірки знань персоналу та оцінки відповідності кваліфікації персоналу кваліфікаційним вимогам.

3. Система підбору і підготовки персоналу забезпечує досягнення, контроль і підтримання рівня кваліфікації персоналу оператора, необхідного для забезпечення безпечної експлуатації сховища, а також виконання дій, спрямованих на зменшення наслідків можливих аварійних ситуацій та аварій. Складовим елементом підготовки персоналу є формування культури безпеки персоналу.

4. Права, обов’язки та обсяги знань норм та правил з ЯРБ персоналу та керівництва сховища, кваліфікаційні вимоги до персоналу визначаються у відповідних посадових інструкціях.

1. Оператор проводить діяльність відповідно до проектного призначення сховища та всіх об’єктів на майданчику сховища, технологічно пов’язаних з ним, із дотриманням розроблених на підставі проекту (робочого проекту) та ЗАБ критеріїв приймання РАВ, технологічного регламенту безпечної експлуатації сховища та відповідно до умов ліцензії.

2. Основним документом, що визначає безпечну експлуатацію сховища, є технологічний регламент безпечної експлуатації сховища, розроблений на основі проекту (робочого проекту) сховища, ЗАБ на етапі експлуатації, технічної документації на інженерні бар’єри, системи та обладнання. Технологічний регламент містить вимоги до загального порядку виконання операцій, межі та умови безпечної експлуатації, основні правила та прийоми безпечної експлуатації, порядок дій при порушенні меж та умов безпечної експлуатації.

Технологічний регламент безпечної експлуатації сховища та зміни до нього погоджуються з Держатомрегулювання за результатами державної експертизи ЯРБ.

3. Оператор розробляє інструкції, що регламентують дії персоналу при нормальній експлуатації, порушеннях нормальної експлуатації та у разі виникнення аварійних ситуацій або аварій.

Інструкції з експлуатації систем та обладнання містять технічні характеристики, експлуатаційні обмеження, режими експлуатації, конкретні вказівки з виконання операцій персоналом під час нормальної експлуатації, порушень нормальної експлуатації, аварійних ситуацій та аварій.

4. Оператор періодично переглядає і коригує технологічний регламент безпечної експлуатації сховища та експлуатаційну документацію з урахуванням досвіду експлуатації та у разі заміни, модифікації та модернізації інженерних бар’єрів, систем та обладнання. Оператор встановлює та дотримується порядку розробки, ведення, перегляду, обліку та зберігання експлуатаційної документації.

5. Керівництво оператора визначає перелік нормативної, експлуатаційної та технічної документації, яка знаходиться на робочих місцях персоналу.

6. Проектну документацію сховища, документацію на будівництво, модифікації, модернізації, технічне обслуговування та ремонт інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, акти випробувань оператор зберігає протягом всього життєвого циклу сховища до дати закінчення строку дії ліцензії на закриття сховища і передання документації органу або організації, яка здійснюватиме адміністративний контроль.

1. Оператор забезпечує ведення радіаційно-дозиметричного контролю, моніторингу навколишнього природного середовища та індивідуального дозиметричного контролю персоналу під час експлуатації та закриття сховища.

2. Оператор:

призначає з числа керівництва особу, відповідальну за ведення радіаційно-дозиметричного контролю та моніторингу, збереження та аналіз отриманих результатів;

затверджує положення про службу радіаційної безпеки (особу або підрозділ, відповідальну(ий) за радіаційний контроль та моніторинг);

встановлює контрольні рівні.

При здійсненні радіаційно-дозиметричного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища застосовуються вимірювальні лабораторії, засоби вимірювальної техніки, методики виконання вимірювань, атестовані у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

3. До початку експлуатації сховища оператор на основі проекту (робочого проекту) будівництва сховища та ЗАБ на етапі експлуатації сховища розробляє та погоджує з Держатомрегулювання програму (регламент) радіаційно-дозиметричного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища.

4. Оператор забезпечує ведення бази даних результатів радіаційно-дозиметричного контролю, моніторингу навколишнього природного середовища та індивідуального дозиметричного контролю персоналу, збереження відповідних даних, а також аналіз отриманих результатів. Аналіз отриманих результатів враховується при переоцінках безпеки сховища, розробці та впровадженні заходів з підвищення рівня безпеки діяльності та оптимізації радіаційного захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища.

1. Під час експлуатації сховища оператор виконує технічне обслуговування та ремонт інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, з метою підтримки їх працездатності відповідно до проектних вимог. Періодичність та обсяги зазначених заходів визначаються в проекті (робочому проекті) будівництва сховища та обґрунтовуються в ЗАБ на етапі експлуатації сховища і технічних умовах.

Оператор документує і зберігає результати технічного обслуговування та ремонту інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки.

2. Умови, періодичність і допустимий час виведення з роботи систем та обладнання, важливих для безпеки, для технічного обслуговування та ремонту визначаються в технологічному регламенті безпечної експлуатації сховища при дотриманні меж та умов безпечної експлуатації сховища.

3. У разі отримання незадовільних результатів випробувань і перевірок, а також виявлення Держатомрегулювання під час проведення інспекційних перевірок чи обстежень порушень та невідповідностей щодо функціонування інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, проводяться позачергові випробування і перевірки цих бар’єрів, систем та обладнання.

4. Випробування та перевірки інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, які не передбачені інструкціями з експлуатації, здійснюються за спеціальними програмами та методиками, розробленими оператором та погодженими Держатомрегулювання, до яких включаються заходи щодо забезпечення ЯРБ.

5. Оператор аналізує результати технічного обслуговування та ремонту інженерних бар’єрів сховища та використовує результати аналізу для оцінки можливих впливів технічного обслуговування та ремонту на безпеку системи захоронення РАВ в період після закриття сховища.

6. Оператор проводить контроль та нагляд за інженерними бар’єрами сховища з метою оцінки виконання бар’єрами встановлених в проекті (робочому проекті) будівництва сховища функцій безпеки в період після закриття сховища.

7. Оператор забезпечує достатній ресурс систем та обладнання сховища, необхідних для його закриття, або їх своєчасну заміну.

1. Оператор проводить розслідування та облік порушень нормальної експлуатації (закриття) сховища. За результатами розслідування оператор розробляє і реалізує заходи для запобігання порушенням у майбутньому.

2. Оператор відповідає за повноту та якість розслідування порушень, своєчасність доведення результатів розслідування до відома Держатомрегулювання. Особлива увага приділяється порушенням, які призвели або могли призвести до порушень меж та/або умов безпечної експлуатації (закриття) та аварій.

3. Оператор зберігає матеріали розслідування та обліку порушень при експлуатації (закритті) сховища протягом усього строку експлуатації та закриття сховища.

4. Оператор вживає заходів для:

запобігання виникненню подій, які впливають на безпеку, у тому числі відмови інженерних бар’єрів, систем та обладнання і помилки персоналу;

удосконалення технологічного процесу захоронення РАВ, методів і засобів діагностики стану інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки.

1. Оператор під час експлуатації та закриття сховища забезпечує організаційні заходи і технічні засоби з метою попередження радіаційних аварій, обмеження їх впливу та ліквідації їх наслідків.

2. Оператор підтримує рівень аварійної готовності, необхідний для ефективного реагування на аварії та інші надзвичайні ситуації, з метою:

відновлення контролю над ситуацією;

попередження та/або мінімізації наслідків;

взаємодії з організаціями та установами, які беруть участь у аварійному реагуванні, для захисту персоналу, населення і навколишнього природного середовища.

3. До початку надходження РАВ до сховища оператор розробляє, затверджує та погоджує у встановленому порядку план аварійних заходів та інструкції з дій персоналу у випадку радіаційних аварій. План аварійних заходів розробляється на основі вихідних даних, наведених у проекті (робочому проекті) будівництва сховища і ЗАБ на етапі експлуатації сховища, з урахуванням аналізу аварійних ситуацій та аварій і їх наслідків, проведеного при оцінці безпеки сховища.

4. Оператор:

створює необхідну організаційну структуру з чітким розподілом обов’язків, повноважень і механізмів для координації дій із зовнішніми організаціями та установами в умовах аварії та інших надзвичайних ситуацій;

забезпечує необхідні матеріально-технічні ресурси та засоби для проведення заходів аварійного реагування;

забезпечує наявність та працездатність об’єктів і обладнання, необхідних для аварійного реагування;

проводить підготовку персоналу, необхідну для здійснення аварійного реагування.

5. Оператор розробляє і реалізує програми планових протиаварійних навчань і тренувань з відпрацювання дій персоналу та взаємодії із зовнішніми організаціями і установами в умовах аварії та інших надзвичайних ситуацій. Після проведення кожного протиаварійного тренування оператор проводить оцінку його результатів, на основі якої розробляє і впроваджує коригувальні заходи, спрямовані на виправлення виявлених недоліків і підтримання необхідного рівня аварійної готовності.

1. Оператор визначає необхідність модифікації сховища за власною ініціативою на підставі аналізу експлуатаційного досвіду, результатів періодичної переоцінки безпеки, аналізів стану сховища або на виконання вимог Держатомрегулювання з метою приведення рівня безпеки сховища у відповідність до вимог безпеки.

2. Документація з оцінки безпеки впровадження модифікації сховища, важливої для безпеки, погоджується Держатомрегулювання за результатами державної експертизи ЯРБ.

3. Випробування модифікованих систем та обладнання, важливих для безпеки, проводяться за програмами проведення приймальних випробувань, погодженими Держатомрегулювання.

4. За результатами виконання модифікацій сховища, важливих для безпеки, оператор вносить зміни до ЗАБ на етапі експлуатації сховища та до технологічного регламенту безпечної експлуатації сховища.

Зміни до ЗАБ та технологічного регламенту безпечної експлуатації сховища підлягають погодженню з Держатомрегулювання за результатами державної експертизи ЯРБ.

5. До поновлення роботи після модифікації оператор забезпечує коригування експлуатаційної документації, проведення додаткового навчання (тренування) та перевірку знань персоналу.

6. Усі модифікації інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, ураховуються під час проведення періодичної переоцінки безпеки сховища.

1. Оператор на етапі експлуатації сховища розробляє та погоджує з Держатомрегулювання програму управління старінням споруд І та ІІ категорій, інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, з метою визначення механізмів їх старіння, зношування, можливої деградації, а також вчасно здійснює попереджувальні заходи і необхідні компенсуючі дії для підтримки їх працездатності та надійності в процесі експлуатації сховища.

2. Оператор систематично здійснює аналіз залишкового ресурсу та показників надійності споруд І та ІІ категорії, інженерних бар’єрів, систем та обладнання, важливих для безпеки, які підлягають аналізу в рамках програми управління старінням. За результатами аналізу приймається рішення щодо продовження експлуатації інженерних бар’єрів, споруд, систем та обладнання, реалізації заходів для відновлення їх ресурсу або заміни.

3. Оператор періодично, але не рідше ніж проведення переоцінки безпеки сховища переглядає програму управління старінням з метою використання більш сучасних методів оцінки старіння інженерних бар’єрів, споруд, систем та обладнання, важливих для безпеки.

4. Оператор для обґрунтування можливості продовження строку експлуатації сховища понад встановлений проектом (робочим проектом) будівництва сховища строк виконує переоцінку безпеки сховища, за результатами якої визначає:

заходи з підготовки сховища до експлуатації у понадпроектний строк;

строки, межі та умови подальшої експлуатації.

5. Оператор не пізніше ніж за три роки до закінчення проектного строку експлуатації сховища з метою продовження строку експлуатації сховища надає до Держатомрегулювання:

звіт з переоцінки безпеки сховища;

програму підготовки сховища до експлуатації у понадпроектний строк, в якій визначає обсяги, зміст, порядок і терміни виконання відповідних заходів.

Програма підготовки сховища до експлуатації у понадпроектний строк підлягає погодженню з Держатомрегулювання за результатами державної експертизи ЯРБ.

6. Оператор після завершення виконання програми підготовки сховища до експлуатації у понадпроектний строк надає до Держатомрегулювання відкориговані ЗАБ на етапі експлуатації сховища, технологічний регламент безпечної експлуатації сховища, а також інші експлуатаційні документи.

За результатами державної експертизи ЯРБ цих документів Держатомрегулювання приймає рішення щодо продовження експлуатації сховища.

1. Закриття сховища здійснюється відповідно до проекту (робочого проекту) закриття з метою приведення сховища до стану, за якого безпека системи захоронення РАВ забезпечується пасивними бар’єрами.

2. Оператор на етапах життєвого циклу сховища до його закриття виконує планування та проектування закриття сховища з метою забезпечення після закінчення строку експлуатації сховища його закриття у запланований строк та з дотриманням вимог безпеки.

3. Оператор в проекті (робочому проекті) будівництва сховища визначає та в ЗАБ обґрунтовує основні заходи щодо закриття сховища, у тому числі:

критерії та заходи з переходу від експлуатації сховища до закриття;

концептуальні рішення щодо закриття сховища;

послідовність, обсяги та строки виконання заходів з закриття сховища;

критерії та заходи з переходу від етапу закриття до подальшого адміністративного контролю сховища;

види, строки та основні заходи адміністративного контролю.

4. Оператор не пізніше ніж за рік до початку етапу закриття сховища розробляє і затверджує в установленому порядку проект (робочий проект) закриття сховища та ЗАБ на етапі закриття сховища.

5. Проект (робочий проект) закриття сховища розробляється з урахуванням:

обсягів та фактичних характеристик РАВ (упаковок РАВ), що захоронені у сховищі;

фактичного стану інженерних бар’єрів сховища наприкінці його експлуатації, використовуючи результати контролю інженерних бар’єрів, дані про їх технічне обслуговування та ремонт.

6. Проект (робочий проект) закриття сховища розробляється з використанням даних про характеристики майданчика сховища та стан навколишнього природного середовища, які уточнюються та доповнюються за результатами моніторингу та досліджень в період експлуатації сховища.

7. В проекті (робочому проекті) закриття сховища та ЗАБ на етапі закриття сховища уточнюються проектні основи системи захоронення РАВ, враховуючи зміни критеріїв та вимог з ЯРБ, що відбулися в період експлуатації сховища, а також фактичні обсяги та характеристики РАВ (упаковок РАВ), що захоронені, фактичні характеристики інженерних бар’єрів, майданчика сховища, фактичний стан навколишнього природного середовища.

8. Для забезпечення безпеки в період після закриття сховища в проекті (робочому проекті) закриття сховища та ЗАБ на етапі закриття сховища уточнюються ОПП, сценарії нормальної еволюції системи захоронення РАВ, прискореної деградації та ненавмисного вторгнення. Проектні рішення закриття сховища розробляються з урахуванням уточнених ОПП, аналізу сценаріїв та їх наслідків, який виконується в ЗАБ на етапі закриття сховища.

9. В проекті (робочому проекті) закриття сховища передбачаються проектні рішення та заходи стосовно:

створення остаточної конфігурації інженерних бар’єрів сховища (з розглядом (за потреби) альтернативних варіантів;

створення верхнього накриття для поверхневого та приповерхневого сховища;

підтримки в безпечному стані сховища із РАВ (відсіків, модулів тощо), що захоронені в ньому, в період його закриття;

дезактивації, демонтажу та/або перепрофілювання споруд, систем та обладнання і об’єктів інфраструктури, що використовувалися під час експлуатації сховища;

поводження з демонтованими системами, обладнанням та матеріалами;

поводження з РАВ, що утворюються під час закриття сховища;

контролю системи захоронення РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища під час та після закриття сховища;

радіаційного захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища під час закриття сховища;

запобігання порушенням меж та умов безпечного закриття сховища, запобігання аваріям та обмеження їх наслідків встановленими межами;

забезпечення фізичного захисту сховища;

забезпечення пожежної безпеки під час закриття сховища.

10. В проекті (робочому проекті) закриття сховища визначаються та в ЗАБ на етапі закриття сховища обґрунтовуються:

послідовність та строки реалізації заходів з закриття сховища;

критерії досягнення кінцевого стану системи захоронення РАВ та майданчика та завершення адміністративного контролю;

безпечне виконання операцій технологічного процесу закриття сховища.

11. У разі розміщення на майданчику декількох сховищ та/або об’єктів, призначених для поводження з РАВ, закриття конкретного сховища та заходи адміністративного контролю після його закриття плануються та здійснюються із урахуванням діяльності на інших сховищах та об’єктах.

12. Закриття сховища розпочинається після завершення операцій розміщення РАВ (упаковок РАВ) у сховищі.

Допускається в рамках ліцензії на провадження діяльності на етапі експлуатації сховища виконувати окремі заходи, що стосуються закриття сховища, в тому числі дезактивацію та демонтаж об’єктів інфраструктури, підготовчі роботи із створення остаточної конфігурації інженерних бар’єрів сховища, консервацію заповнених упаковками РАВ модулів, відсіків сховища тощо, заходи контролю та моніторингу. Доцільність та безпека виконання таких заходів обґрунтовується в доповненні до ЗАБ на етапі експлуатації сховища.

В період завершення експлуатації сховища виконуються (наскільки це можливо) дезактивація об’єктів інфраструктури та переробка утворених РАВ, якщо ці РАВ можуть бути захороненні в цьому сховищі.

13. Оператор до початку реалізації етапу закриття сховища адаптує до умов закриття сховища:

організаційну структуру;

систему управління діяльністю;

систему інформаційного забезпечення;

програми радіаційного захисту та радіаційно-дозиметричного контролю;

програму поводження з РАВ;

систему фізичного захисту;

програму контролю системи захоронення РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища;

план аварійних заходів.

14. Створення верхнього накриття сховища може бути відкладено на певний час після завершення розміщення РАВ (упаковок РАВ) в сховище, зокрема, з метою контролю та моніторингу і отримання додаткових вихідних даних для оцінки поведінки системи захоронення РАВ після закриття сховища або у зв’язку із неприйняттям громадськістю існування системи захоронення РАВ. Оператор аналізує можливі наслідки затримок закриття сховища для його безпеки та застосовує додаткові заходи підтримки сховища в безпечному стані до прийняття остаточного рішення про закриття сховища.

15. На етапі закриття сховища оператор здійснює контроль стану системи захоронення РАВ з врахуванням процесу створення остаточної конфігурації інженерних бар’єрів та моніторинг навколишнього природного середовища. Оператор забезпечує збір, систематизацію, аналіз і зберігання інформації та документації щодо експлуатації та закриття сховища, необхідних для планування заходів адміністративного контролю та виконання (за необхідності) додаткових оцінок безпеки системи захоронення РАВ.

16. Оператор після виконання всіх заходів, передбачених проектом (робочим проектом) закриття сховища, надає до Держатомрегулювання:

звіт про виконання заходів із закриття сховища із демонстрацією досягнення визначених критеріїв кінцевого стану системи захоронення РАВ та майданчика, реалізації заходів контролю системи захоронення РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища, систематизації та збереження всієї необхідної інформації та документації про експлуатацію та закриття сховища і систему захоронення РАВ;

програму адміністративного контролю з урахуванням виконаного закриття сховища;

програму контролю стану системи захоронення РАВ та моніторингу навколишнього природного середовища в період адміністративного контролю.

1. З метою підтвердження прогнозованого рівня безпеки системи захоронення РАВ та запобігання ненавмисному вторгненню в період після закриття сховища здійснюється адміністративний контроль.

Забезпечення безпеки системи захоронення РАВ не має залежати від адміністративного контролю.

2. Види, тривалість та заходи адміністративного контролю визначаються в проекті (робочому проекті) будівництва сховища і обгрунтовуються в ЗАБ на етапі експлуатації сховища, уточнюються та конкретизуються в проекті (робочому проекті) закриття сховища та обгрунтовуються в ЗАБ на етапі закриття сховища, остаточно визначаються після завершення закриття сховища.

3. Активний адміністративний контроль може включати, зокрема:

контроль системи захоронення РАВ з метою визначення змін її характеристик (зокрема, пов’язаних з процесами деградації бар’єрів);

моніторинг навколишнього природного середовища;

технічне обслуговування та ремонт верхнього накриття поверхневого (приповерхневого) сховища;

компенсуючі заходи у разі виявлення відхилень рівня безпеки системи захоронення РАВ від встановлених критеріїв.

Активний адміністративний контроль є комплексом додаткових заходів з забезпечення безпеки системи захоронення РАВ для підтвердження та (за потреби) підтримки її рівня безпеки.

Контроль стану системи захоронення після закриття сховища здійснюється так, щоб не призвести до погіршення її рівня безпеки.

4. Заходи пасивного адміністративного контролю включають:

запобігання або обмеження доступу на майданчик сховищ;

запобігання проживання людини, а також запобігання або обмеження здійснення окремих видів промислової та сільськогосподарської діяльності на майданчику сховища та в межах визначеної в проекті (робочому проекті) закриття сховища території навколо майданчика;

інформування і попередження населення про існування та розташування системи захоронення РАВ, зокрема, встановлення маркерів;

збереження інформації та документації про систему захоронення РАВ.

Пасивний адміністративний контроль є комплексом додаткових заходів забезпечення безпеки системи захоронення РАВ для запобігання ненавмисному вторгненню.

5. Тривалість активного адміністративного контролю не має перевищувати:

100 років при захороненні РАВ у поверхневих сховищах (при розміщенні сховищ у зоні відчуження - 300 років);

300 років при захороненні РАВ у приповерхневих сховищах (при розміщенні сховищ у зоні відчуження - 500 років).

Активний адміністративний контроль здійснюється оператором або іншою юридичною особою, призначеною органом державного управління в сфері поводження з РАВ.

Пасивний адміністративний контроль в межах своєї компетенції здійснюється місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, на території яких розміщено сховище для захоронення РАВ.

6. Для поверхневих (приповерхневих) сховищ, що розміщені у зоні відчуження, заходи пасивного адміністративного контролю можуть включати заходи з обмеження доступу людей в зону відчуження та обмеження діяльності на її території (або частині цієї території навколо системи захоронення РАВ).

7. Для сховищ на середніх глибинах та геологічного сховища безпека в період після закриття забезпечується без урахування заходів адміністративного контролю. Протягом певного часу після закриття сховища може проводитися контроль системи захоронення та моніторинг навколишнього середовища з метою підтвердження відповідності рівня безпеки сховища прогнозним оцінкам безпеки.

8. У разі виявлення за результатами контролю та моніторингу суттєвих відхилень від виконання бар’єрами передбачених проектом функцій безпеки, суттєвих відмінностей фактичних характеристик ОПП від тих, що були використані в оцінках та обґрунтуваннях безпеки, та/або виникнення на майданчику сховища не передбачених проектом екстремальних природних подій здійснюється переоцінка безпеки сховища, за результатами якої розробляються та реалізуються компенсуючі заходи.