• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань

Міністерство юстиції України  | Наказ, Протокол, Акт, Постанова, Довідка, Картка, Заява, Повідомлення, Журнал, Перелік, Зразок, Форма типового документа, Правила від 28.08.2018 № 2823/5
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Наказ, Протокол, Акт, Постанова, Довідка, Картка, Заява, Повідомлення, Журнал, Перелік, Зразок, Форма типового документа, Правила
  • Дата: 28.08.2018
  • Номер: 2823/5
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство юстиції України
  • Тип: Наказ, Протокол, Акт, Постанова, Довідка, Картка, Заява, Повідомлення, Журнал, Перелік, Зразок, Форма типового документа, Правила
  • Дата: 28.08.2018
  • Номер: 2823/5
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
2. Згідно зі статтею 105 Кримінально-виконавчого кодексу України у разі стихійного лиха, епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або виникнення реальної загрози збройного нападу на установу виконання покарань чи у зв’язку з введенням надзвичайного або воєнного стану в районі розташування установи виконання покарань посилюються охорона, нагляд за засудженими, здійснюються інші додаткові режимні заходи.
Про запровадження режиму особливих умов в установах виконання покарань невідкладно інформується Міністр юстиції України.
У таких випадках в органах і установах виконання покарань може бути введено посилений варіант несення служби.
Посилений варіант несення служби вводиться начальником Департаменту строком до 30 діб; начальниками міжрегіональних управлінь - строком до 10 діб; начальником установи з негайним повідомленням зазначених посадових осіб - на строк не більше 3 діб.
Для підтримання правопорядку в установах виконання покарань на підставі спеціального плану, який складається начальником установи та затверджується начальником міжрегіонального управління, можуть залучатися сили та засоби органів і установ виконання покарань, про що сповіщаються прокурор області та прокурор за місцезнаходженням установи виконання покарань.
XXIV. Порядок проведення оглядів і обшуків
1. З метою виявлення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, не передбачених переліком, а також грошей, цінних паперів і речей, предметів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, приготувань до втечі з-під варти, розшуку засуджених, які переховуються, тощо проводяться обшуки та огляди засуджених, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань та прилеглій території, а також контрагентських об’єктах, їхніх речей і одягу, транспортних засобів, приміщень, територій житлових та виробничих зон.
Обшуки та огляди засуджених, персоналу і громадян, які перебувають на території установ виконання покарань, контрагентських об’єктах, проводяться у такій послідовності:
перед початком обшуку чи огляду оголошуються підстави і порядок їх проведення;
пропонується здати гроші, цінні папери і речі, а також предмети, які заборонено використовувати в установах виконання покарань;
оголошуються права осіб, які підлягають обшуку або огляду, на оскарження дій персоналу щодо виконання згаданих заходів;
для проведення особистого обшуку засуджений піднімає руки догори і розставляє ноги (в окремих випадках, коли існує припущення про наявність у засудженого, який підлягає обшуку, зброї або інших заборонених предметів, що можуть бути знаряддям для вчинення кримінального правопорушення, йому пропонується обпертися руками об стіну і розставити ноги. У таких випадках обшук проводиться не менше ніж двома особами);
( Абзац шостий пункту 1 розділу XXIV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1797/5 від 21.05.2021 )
для проведення огляду персоналу і громадян, які перебувають на території установи виконання покарань, контрагентських об’єктах, їм пропонується особисто пред’явити речі, предмети та одяг, що їм належать, для огляду (огляд одягу проводиться шляхом його промацування; для перевірки внутрішнього вмісту на вимогу осіб, які проводять огляд, валізи і сумки відкриваються, а кишені вивертаються);
за фактом вилучення грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, та про шляхи їх надходження до зони, що охороняється, особи, які підлягали обшуку, мають право надавати письмові пояснення;
після завершення обшуків та оглядів проводиться опитування засуджених та інших осіб, які підлягали обшуку, на наявність у них скарг і заяв.
Для проведення обшуку засуджені виводяться з жилого приміщення (камери), побутового або іншого приміщення у заздалегідь визначені персоналом установи виконання покарань місця.
Під час проведення обшуку та огляду жилого приміщення (камери), особистих речей та предметів засуджених зобов’язані бути присутніми начальник відділення або особа, яка виконує його обов’язки, старший днювальний гуртожитку, черговий по камері згідно з графіком чергування; побутового або іншого приміщення - особа з числа персоналу установи виконання покарань, відповідальна за приміщення; представник засуджених, які працюють або проживають у цьому приміщенні.
Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені зі своїми сім’ями, проводяться за наявності встановлених законодавством підстав за рішенням суду.
До проведення обшуків та оглядів залучаються персонал установи виконання покарань, додаткові сили і засоби міжрегіональних управлінь та підпорядкованих їм установ виконання покарань.
Особи, які проводять обшуки та огляди, зобов’язані бути пильними, вимогливими та дотримуватись заходів безпеки.
При обшуках і оглядах використовуються відповідні технічні засоби, а також службові собаки.
Для фіксації ходу проведення обшуку персонал установ виконання покарань може використовувати додаткові технічні засоби для проведення кіно-, фото-, відеозйомки. Під час особистого обшуку засудженого використання додаткових технічних засобів для проведення кіно-, фото-, відеозйомки можливе за його згодою.
Під час обшуків та оглядів не допускаються безпідставне пошкодження білизни, одягу, майна, інвентарю та інших предметів, а також псування продуктів харчування.
Особистий обшук може проводитися з роздяганням і без роздягання. Особистий обшук проводиться особою однієї статі з обшукуваним. Присутність осіб іншої статі з обшукуваним під час обшуку з роздяганням не допускається.
У разі необхідності обстеження порожнин тіла таке обстеження, а також огляд протезів і пов’язок проводяться медичним працівником.
Обшук з роздяганням має проводитися швидко, відразу після його закінчення засудженому дозволяють одягтися. Такий обшук обов’язково проводиться в одноразових медичних рукавичках.
Проводити обшуки та огляди в одному приміщенні одночасно декількох осіб заборонено.
Умови та методи проведення обшуків та оглядів не мають ображати честь і принижувати гідність засуджених та інших осіб, які підлягають обшуку або огляду. Недопустимими є зауваження з приводу фізичних вад, особливостей анатомічної будови, вживання непристойних виразів, брутальне або некоректне поводження із засудженими та іншими особами, які підлягають обшуку або огляду.
2. Особистому обшуку з роздяганням підлягають засуджені під час їх прибуття в установу виконання покарань та вибуття з установи, поміщення в ДІЗО, карцер, переведення до ПКТ (ОК), в дільницю посиленого контролю та під час звільнення з неї, під час затримання після вчинення втечі з-під варти або інших кримінальних правопорушень, перед проведенням тривалого побачення і після його закінчення, а також в інших випадках за рішенням начальника установи, або особи, яка виконує його обов’язки, або ЧПНУ.
( Абзац перший пункту 2 розділу XXIV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1797/5 від 21.05.2021 )
Особистий обшук з роздяганням проводиться у спеціальному приміщенні, розташованому на КПП між житловою та виробничою зонами установи виконання покарань, або в окремих приміщеннях.
Особистому обшуку без роздягання підлягають засуджені під час виходу на роботу та повернення з неї; засуджені, які тримаються у ДІЗО, карцері, ПКТ (ОК), дільницях посиленого контролю, ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки, під час виведення на прогулянку та після її закінчення, перед проведенням особистого прийому засуджених, а також засуджені, які допустили порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання, та в інших випадках за рішенням начальника установи виконання покарань, або особи, яка виконує його обов’язки, або ЧПНУ.
Обшук засуджених під час виходу на роботу та повернення з неї проводиться на контрольному майданчику або в інших спеціально призначених місцях. Коли існує припущення, що засуджений потай зберігає заборонені предмети, проводиться його особистий обшук з роздяганням.
XXV. Порядок вилучення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, придбаних незаконним шляхом, а також заборонених для зберігання і використання
1. Засудженим дозволяється зберігати при собі предмети, вироби і речі в асортименті та кількості, визначених переліком.
Предмети, вироби, речі та продукти харчування, не передбачені переліком, які були виявлені в передачах, вилучаються й повертаються особі, яка їх доставила, із зазначенням причин повернення в обох примірниках заяви.
Предмети, вироби та речі, не передбачені переліком або кількість яких перевищує встановлені переліком норми, які були виявлені в посилках або після прибуття засудженого до установи виконання покарань, вилучаються, про що складається акт про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, не передбачених переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) (додаток 32), та передаються на склад установи. При цьому засудженому видається другий примірник акта з відміткою про передавання речей на склад. Вилучені предмети, вироби та речі, не передбачені переліком, повертаються засудженому після звільнення від відбування покарання або його родичам чи іншим особам за письмовою заявою засудженого.
Продукти харчування, не передбачені переліком, які були виявлені в посилках або придбані незаконним шляхом, підлягають вилученню, про що складається відповідний акт, та з дозволу керівника медичної частини або особи, яка виконує його обов’язки, передаються до їдальні або знищуються в присутності засудженого, у якого їх вилучили, про що робиться відмітка в акті.
Предмети, вироби і речі, дозволені для використання в установах виконання покарань, але які є у засуджених в асортименті та кількості понад норми, встановлені переліком, вилучаються та здаються на склад установи для зберігання, про що складається акт. Акт обов’язково підписують засуджений, у якого були вилучені речі понад встановлену переліком кількість, та особа, яка прийняла ці речі на склад установи виконання покарань.
Якщо предмети, вироби і речі, що зберігаються на складі установи виконання покарань, знадобляться засудженому і не будуть перевищувати встановленого переліком асортименту та кількості, вони на підставі заяви видаються власнику.
Виявлені у посилках і бандеролях продукти харчування, заборонені для передання засудженим, вилучаються. Стосовно особи, яка намагалася передати їх засудженому, оформлюються матеріали у порядку, встановленому Інструкцією з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року № 1674/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2015 року за № 1091/27536, для притягнення її до адміністративної відповідальності. Знищення вилучених продуктів харчування, які заборонені для передання засудженим, здійснюється після розгляду судом справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому зазначеною Інструкцією.
2. У разі виявлення в посилках (передачах) і бандеролях грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, стосовно особи, яка намагалася передати їх засудженому, оформлюються матеріали у порядку, встановленому Інструкцією з оформлення посадовими особами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08 вересня 2015 року № 1674/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2015 року за № 1091/27536, для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Не пізніше трьох діб гроші та цінності здаються ЧПНУ до бухгалтерії установи. Предмети, речі, речовини і вироби, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, передаються на склад установи для зберігання.
Виявлені в посилках (передачах) і бандеролях гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби реєструються у відповідному журналі (додаток 33).
Рішення про конфіскацію грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, приймає слідчий суддя.
3. Виявлені у засуджених гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, які заборонено використовувати в установах виконання покарань, вилучаються, про що посадовою особою установи складається протокол вилучення (додаток 34).
Вилучене реєструється в журналі обліку грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів, вилучених у засуджених або при спробі їх доставки.
Рішення про конфіскацію грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів або про передання їх на зберігання до звільнення засудженого приймає слідчий суддя за клопотанням адміністрації установи виконання покарань.
Якщо судом буде визнано недоцільним зарахування вилучених грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів у дохід держави, гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого, цінності здаються в бухгалтерію, предмети, речі, речовини і вироби - на склад установи виконання покарань для зберігання і повертаються засудженому після відбуття ним строку покарання або його родичам, іншим особам за письмовою заявою засудженого.
Вилучені предмети, речі, речовини і вироби, які не мають для засудженого матеріальної цінності, за його письмовою згодою знищуються, про що складається акт у довільній формі.
У разі вилучення предметів, виробів і речовин (наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, зброя тощо), за зберігання яких передбачена кримінальна відповідальність, вони передаються до органів досудового розслідування в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
XXVI. Підстави для застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї
1. Персонал органів і установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України має право застосовувати спеціальні засоби, заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень з боку засуджених, подолання протидії законним вимогам адміністрації установ виконання покарань, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов’язків.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника.
Застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів має передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини, за винятком необхідності відбиття раптового нападу на персонал або звільнення заручників. Попередження може бути здійснено голосом, при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби будуть застосовуватися.
Про кожний випадок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та гамівної сорочки складається рапорт та повідомляється прокурор.
Про кожний випадок застосування зброї складається рапорт та повідомляється негайно прокурор та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Засудженому, до якого були застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, гамівна сорочка або зброя, в обов’язковому порядку проводиться медичний огляд та за потреби негайно надається медична допомога. Результати медичного огляду реєструються в медичній карті.
Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок під час медичних обстежень, переймів, пологів та після народження дитини. У випадках, передбачених статтею 106 Кримінально-виконавчого кодексу України, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів до таких осіб дозволяється винятково з дозволу лікаря.
( Абзац сьомий пункту 1 розділу XXVI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3306/5 від 23.09.2020 )
2. Кайданки до засуджених застосовуються за розпорядженням начальника установи виконання покарань, його заступників, ЧПНУ та їхніх заступників.
Кайданки до засуджених застосовуються у разі:
вчинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи виконання покарань або проявів буйства (до заспокоєння);
спроби самогубства, членоушкодження або нападу на засуджених чи інших осіб;
затримання або доставлення засуджених, які вчинили грубі порушення режиму тримання, до ДІЗО, ПКТ, ОК або карцеру, якщо зазначені особи чинять опір особовому складу чергової зміни або якщо є підстави вважати, що вони можуть завдати шкоди оточуючим або собі;
переміщення після затримання засудженого, який вчинив втечу або самовільно залишив місце обмеження волі.
Кайданки застосовуються до засудженого у положенні "руки за спиною" з урахуванням його фізичних вад. Через кожні дві години посадовими особами установи виконання покарань здійснюється перевірка стану фіксації замків (у разі необхідності здійснюється послаблення фіксації), а медичним працівником - стану здоров’я засудженого. Посадові особи установи виконання покарань застосовують кайданки, доки в цьому існує нагальна потреба, з урахуванням випадків, зазначених у цьому пункті.
Кайданки знімаються при відправленні індивідуальних потреб, прийманні їжі засудженим, за вказівкою медичного працівника, за наказом осіб, які дали розпорядження на їх застосування, або за наказом начальника, вищого за посадою. У разі доцільності подальшого їх застосування посадовою особою установи виконання покарань складається рапорт на ім’я посадових осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту.
Застосовувати кайданки більше ніж 2 години безперервного використання або без послаблення їх тиску заборонено.
3. Персонал установи виконання покарань має право самостійно застосовувати засоби сльозогінної та дратівної дії для:
захисту персоналу установи виконання покарань і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю;
припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених;
відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби установи виконання покарань або звільнення їх у разі захоплення;
припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи виконання покарань;
звільнення заручників.
Забороняється застосування засобів сльозогінної та дратівної дії до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров’ю працівників установи виконання покарань або інших осіб, чи збройного опору.
4. Персонал установи виконання покарань має право самостійно застосовувати гумові (пластикові) кийки та заходи фізичного впливу для:
захисту персоналу установи виконання покарань і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю;
припинення масових заворушень і групової непокори з боку засуджених;
відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби установи виконання покарань або звільнення їх у разі захоплення;
припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, адміністрації установи виконання покарань;
затримання засуджених, які вчинили втечу з місць позбавлення волі або самовільно залишили місце обмеження волі;
звільнення заручників.
Забороняється застосування заходів фізичного впливу та гумових (пластикових) кийків до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров’ю працівників установи виконання покарань або інших осіб, чи збройного опору.
Забороняється нанесення ударів гумовим (пластиковим) кийком по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт.
5. Застосування гамівної сорочки належить до крайніх заходів впливу на засуджених і може мати місце лише тоді, коли інші заходи щодо припинення буйства було вичерпано й безрезультатно.
Гамівна сорочка застосовується тільки за вказівкою начальника установи виконання покарань або особи, яка виконує його обов’язки, у присутності ЧПНУ і обов’язково у присутності медичного працівника. Вказівка медичного працівника про неможливість застосування гамівної сорочки до засудженого підлягає безумовному виконанню. У гамівній сорочці засуджений, який проявляє буйство, перебуває до заспокоєння, але не більше двох годин.
Гамівна сорочка застосовується в ізольованому приміщенні (ДІЗО, карцері, окремій камері ПКТ або в кімнаті молодших інспекторів чергової зміни) не менше ніж трьома представниками чергової зміни.
До засуджених неповнолітніх і жінок гамівна сорочка не застосовується.
6. Вогнепальна зброя як винятковий захід застосовується у разі скоєння засудженим нападу або інших умисних дій, які безпосередньо загрожують життю персоналу установ виконання покарань або інших осіб, а також у разі втечі з-під варти, якщо іншими засобами неможливо припинити зазначені дії.
Забороняється застосовувати зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх, крім випадків учинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров’ю персоналу установи виконання покарань чи інших осіб, або збройного опору.
XXVII. Особливості зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі
1. Залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці, в разі її наявності, та навчання умови відбування покарання змінюються в межах однієї виправної колонії або шляхом переведення до виправної колонії іншого виду.
( Пункт 1 розділу XXVII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
2. Зміна умов тримання в межах однієї виправної колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення постановою начальника виправної колонії.
У разі якщо така постанова передбачає переведення засудженого у більш суворі умови тримання або збільшує обсяг встановлених правообмежень, вона обов’язково погоджується зі спостережною комісією.
Засуджені, які стають на шлях виправлення, переводяться з ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки у звичайні жилі приміщення виправної колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки після фактичного відбуття не менше однієї четвертої частини призначеного судом строку покарання. Підставою для такого переведення в межах однієї установи є постанова про переведення засудженого з приміщення камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки у звичайне жиле приміщення у тій самій виправній колонії (додаток 35), винесена начальником установи виконання покарань.
Переведення засуджених, які стають на шлях виправлення, з ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки до колонії середнього рівня безпеки здійснюється центральною комісією за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником міжрегіонального управління.
( Абзац четвертий пункту 2 розділу XXVII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
У виправних колоніях мінімального із загальними умовами тримання і середнього рівнів безпеки засуджені, які стають на шлях виправлення, з дільниці ресоціалізації переводяться до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття частини строку покарання і з урахуванням тяжкості злочину, що визначено частиною першою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України. Підставою для такого переведення є постанова про переведення засудженого з дільниці ресоціалізації виправної колонії мінімального (середнього) рівня безпеки до дільниці соціальної реабілітації цієї виправної колонії (додаток 36), винесена начальником установи виконання покарань.
Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації особи, визначені частиною другою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціалізації. Засуджені, які систематично (два і більше разів) вчиняють злісні порушення установленого порядку відбування покарання, що загрожують безпеці персоналу, засуджених або інших осіб, можуть бути переведені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, дільниці ресоціалізації або дільниці соціальної реабілітації до дільниці посиленого контролю. Підставою для таких переведень є постанова про переведення засудженого за формою згідно з додатком 37 до цих Правил, винесена начальником установи виконання покарань та погоджена зі спостережною комісією.
( Абзац сьомий пункту 2 розділу XXVII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
Засуджені можуть бути переведені із звичайного жилого приміщення виправної колонії максимального рівня безпеки в ПКТ цієї самої установи на підставі постанови про переведення засудженого, який злісно порушує режим відбування покарання, із звичайного жилого приміщення виправної колонії максимального рівня безпеки до приміщення камерного типу цієї виправної колонії (додаток 38), винесеної начальником установи та погодженої зі спостережною комісією.
3. Зміна умов тримання засуджених шляхом їх переведення до виправних колоній іншого рівня безпеки здійснюється центральною комісією за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником міжрегіонального управління. Якщо зміна умов тримання передбачає переведення засудженого у більш суворі умови тримання або збільшує обсяг встановлених правообмежень, подання погоджується зі спостережною комісією.
Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені:
з виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернуті до тих виправних колоній, де вони раніше відбували покарання;
з виправної колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення виправної колонії максимального рівня безпеки в ПКТ виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки.
( Абзац п'ятий пункту 3 розділу XXVII виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
До подання адміністрації виправної колонії, погодженого з начальником міжрегіонального управління та спостережною комісією, долучаються матеріали відповідно до переліку матеріалів, які надсилаються до центральної комісії для розгляду питання про переведення засуджених до установ виконання покарань інших областей (додаток 39).
4. Переведення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, із виховної колонії до виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання здійснюється центральною комісією за рішенням педагогічної ради і поданням адміністрації виховної колонії, погодженим із службою у справах дітей.
З метою закріплення результатів виправлення, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання, але не довше ніж до досягнення ними двадцяти двох років.
Залишення засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку, у виховній колонії проводиться за рішенням педагогічної ради за постановою начальника виховної колонії, погодженою зі службою у справах дітей.
На засуджених, які досягли вісімнадцятирічного віку і залишені у виховній колонії, поширюються умови відбування покарання, норми харчування і матеріально-побутового забезпечення, встановлені для неповнолітніх засуджених. Умови праці осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку, встановлюються відповідно до законодавства про працю.
5. Засуджені до довічного позбавлення волі у порядку, встановленому статтями 100, 151-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, можуть бути переведені:
( Абзац перший пункту 5 розділу XXVII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
з ПКТ, у яких тримаються дві особи, до багатомісних ПКТ виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки - після відбуття у таких приміщеннях не менше ніж п’яти років строку покарання;
з багатомісних ПКТ виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки - після фактичного відбуття у таких приміщеннях не менше ніж п’яти років строку покарання.
Зміна умов тримання засуджених до довічного позбавлення волі в межах однієї установи виконання покарань здійснюється за постановою про переведення засуджених.
Якщо у виправній колонії (секторі) максимального рівня безпеки відсутні камери для тримання засуджених до довічного позбавлення волі по дві особи і якщо з дати прибуття до установи засуджений тримався у багатомісному ПКТ, після відбуття у таких приміщеннях не менше ніж п’яти років строку покарання начальник установи виконання покарань зобов’язаний винести постанову про можливість тримання засудженого у багатомісних ПКТ. З дати винесення такої постанови здійснюється відлік строку для подальшого переведення засудженого до довічного позбавлення волі з багатомісних ПКТ до звичайних жилих приміщень.
У разі якщо у виправній колонії (секторі) максимального рівня безпеки відсутні багатомісні ПКТ чи звичайні жилі приміщення, переведення у багатомісні ПКТ чи звичайні жилі приміщення іншої виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки здійснюється центральною (міжрегіональною) комісією.
( Абзац шостий пункту 5 розділу XXVII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
До подання адміністрації виправної колонії про зміну умов тримання засуджених до довічного позбавлення волі, погодженого з начальником міжрегіонального управління, долучаються матеріали відповідно до переліку матеріалів, які надсилаються до центральної комісії для розгляду питання про переведення засуджених до установ виконання покарань інших областей.
Засуджені до довічного позбавлення волі, які злісно порушують встановлений порядок відбування покарання, за постановою начальника установи виконання покарань, погодженою зі спостережною комісією, можуть бути переведені із звичайних жилих приміщень до ПКТ.
Зміна умов тримання не застосовується до засуджених до довічного позбавлення волі, які хворіють на венеричні захворювання, активну форму туберкульозу та мають психічні розлади.
6. У разі виникнення небезпеки життю і здоров’ю засудженого, щодо якого згідно із законодавством у зв’язку з його участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, необхідності захисту його від розправи з боку інших засуджених або за заявою засудженого з проханням про забезпечення особистої безпеки, якщо він не допустив порушення режиму, а також у разі необхідності ізоляції засудженого на час підготовки необхідних матеріалів на переведення його до іншої установи виконання покарань дозволяється тримати його в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО та карцері на загальних підставах до закінчення перевірки, усунення небезпеки, остаточного розв’язання конфлікту або отримання наряду на переведення, але не більше 30 діб. Підставою для такого тримання є постанова про поміщення засудженого в окрему камеру дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу (одиночну камеру) на загальних підставах (додаток 40), винесена начальником установи виконання покарань.
Такі засуджені під час ізоляції на загальних підставах користуються всіма правами, передбаченими Кримінально-виконавчим кодексом України та цими Правилами.
XXVIII. Особливості тримання засуджених в арештних домах
1. На засуджених до арешту поширюються права, обов’язки, заборони і обмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством і цими Правилами для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.
Засуджені відбувають увесь строк покарання в одному арештному домі.
Переведення засудженого з одного арештного дому до іншого допускається у разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також з інших поважних причин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в цьому арештному домі.
( Абзац третій пункту 1 розділу XXVIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
Підставою для тримання осіб, засуджених до арешту, є тільки вирок суду, який набрав законної сили.
Засуджені забезпечуються жилою площею за нормами, встановленими статтями 53, 115 Кримінально-виконавчого кодексу України, та тримаються в окремих камерах по 3-10 осіб в одній камері. Розміщення засуджених у камерах здійснюється з дотриманням вимог роздільного тримання.
Приміщення, де тримаються засуджені, радіофікуються. Час радіотрансляції визначається розпорядком дня установи.
Гучність радіопередач не має бути надмірною. За бажанням засуджені можуть відмовитись прослуховувати певні радіопередачі, тому на час їх трансляції гучномовці в певних приміщеннях, де тримаються засуджені, можуть вимикатися.
Особи, засуджені до арешту, відповідно до частини першої статті 52 Кримінально-виконавчого кодексу України можуть залучатися лише до робіт з благоустрою арештних домів, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення арештних домів продовольством без оплати їхньої праці у порядку черговості і не більше ніж на дві години на день.
( Абзац восьмий пункту 1 розділу XXVIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
Засудженим до арешту надається прогулянка тривалістю одна година, неповнолітнім - дві години.
Засуджені забезпечуються речовим майном відповідно до Порядку забезпечення речовим майном засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 лютого 2012 року № 280/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2012 року за № 261/20574.
2. Засуджені до арешту мають право:
витрачати гроші із своїх особових рахунків без обмеження їх обсягу для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, літератури, письмового приладдя та предметів першої потреби;
на невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з особами, які надають правову допомогу, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години;
( Абзац третій пункту 2 розділу XXVIII в редакції Наказу Міністерства юстиції № 3389/5 від 24.09.2021 )
отримувати грошові перекази;
без обмежень одержувати посилки (передачі) та бандеролі;
одержувати і відправляти листи та телеграми без обмеження їх кількості;
одержувати один раз на місяць короткострокове побачення, а неповнолітні засуджені - короткострокові побачення без обмеження їх кількості.
Листування та направлення пропозицій, заяв і скарг здійснюються у порядку, встановленому пунктом 1 розділу IІІ, пунктом 1 розділу ХІІІ цих Правил.
XXIX. Особливості тримання засуджених у виправних центрах
1. Засуджені, які відбувають покарання у виправних центрах, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених Кримінально-виконавчим кодексом України, законами України і встановлених вироком суду.
Засуджені до обмеження волі мають право одержувати невідкладну правову допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) з особами, які надають правову допомогу, у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години.
( Пункт 1 розділу XXIX доповнено новим абзацом другим згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3389/5 від 24.09.2021 )
Усім засудженим, які відбувають покарання у виправному центрі, видаються посвідчення особи, яка відбуває покарання у виправному центрі, особи, яка проживає із сім’єю, особи, якій надано право пересуватися без нагляду, за зразками згідно з додатком 41 до цих Правил.
У кожному виправному центрі визначається межа установи виконання покарань, самовільне залишення якої засудженим заборонено.
Межа виправного центру встановлюється наказом начальника міжрегіонального управління за погодженням з органами місцевого самоврядування з урахуванням особливостей установи виконання покарань та проходить по межі населеного пункту, але в радіусі не більше 5 кілометрів від території виправного центру.
Межа місця відбування покарання для засуджених, які проходять стаціонарне лікування або медичний огляд у закладах охорони здоров’я, встановлюється по території цього закладу.
Межа виправного центру засудженим оголошується під розписку, що долучається до їх особових справ.
Засуджені після відбуття шести місяців строку покарання в установі виконання покарань за умови, що вони не допускали порушення встановленого законодавством порядку відбування покарання у виді обмеження волі і мають сім’ї, з дозволу адміністрації виправного центру можуть мешкати зі своїми сім’ями в особистих будинках або приватних квартирах у межах населеного пункту за місцем дислокації установи.
У разі проживання зі своїми сім’ями засуджені зобов’язані до чотирьох разів на тиждень у встановлений розпорядком дня час з’являтися до ЧПНУ або до начальника відділення для реєстрації у журналі реєстрації засуджених, яким надано право проживати зі своїми сім’ями за межами установи виконання покарань (додаток 42). У разі необхідності з дозволу ЧПНУ їх перевірка може здійснюватись за місцем проживання.
Працевлаштування засуджених до обмеження волі за межами виправного центру можливе після всебічного вивчення їх особистостей після перебування ними в установі виконання покарань не менше одного місяця.
Огляди і обшуки приміщень, де проживають засуджені із сім’ями, проводяться лише за рішенням суду.
2. Порядок надання засудженим до обмеження волі дозволу на короткочасний виїзд за межі виправного центру визначається Інструкцією про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1372/20110 (із змінами).
XXX. Особливості тримання засуджених у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації та дільницях соціальної адаптації
1. Засуджені до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації та дільницях соціальної адаптації, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених Кримінально-виконавчим кодексом України, законами України і встановлених вироком суду.
Межі виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільниці соціальної реабілітації встановлюються і проходять уздовж її огорожі, про які засудженим оголошується під розписку, що долучається до їх особових справ.
Після відбуття шести місяців покарання у виправній колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання або дільниці соціальної реабілітації в разі відсутності порушень режиму відбування покарання засуджені можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована виправна колонія, зі своїми сім’ями.
Працевлаштування за межами установи виконання покарань засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, можливе після фактичного перебування ними у цій виправній колонії (дільниці) не менше одного місяця.
Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницею соціальної реабілітації у зв’язку з виконанням ними роботи або навчанням, та тим, які проживають зі своїми сім’ями, видаються посвідчення.
У разі проживання зі своїми сім’ями засуджені зобов’язані щодня у встановлений розпорядком дня час з’являтися до ЧПНУ або до начальника відділення для реєстрації у журналі реєстрації засуджених, яким надано право проживати зі своїми сім’ями за межами установи виконання покарань. У разі необхідності з дозволу ЧПНУ їх перевірка може здійснюватися за місцем проживання.
Порядок надання засудженим, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, дозволу на короткочасний виїзд за межі установи визначається Інструкцією про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2011 року № 3361/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1372/20110 (із змінами).
2. У дільниці соціальної адаптації тримаються засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до навчання та праці і яким до звільнення залишається не більше шести місяців.
( Абзац перший пункту 2 розділу XXX в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
Засуджені в дільниці соціальної адаптації проживають у межах виховної колонії у спеціально обладнаних приміщеннях окремо від інших засуджених.
Приймання їжі, миття засуджених, відвідування бібліотеки, крамниці для придбання продуктів харчування та предметів першої потреби проводяться окремо від інших засуджених.
Приймання їжі та миття засуджених можуть організовуватися на території дільниці у приміщеннях, обладнаних згідно з установленими нормами.
Засуджені, які тримаються в дільниці соціальної адаптації, працевлаштовуються на окремих виробничих об’єктах виховної колонії або за межами виховної колонії на інших об’єктах з дотриманням вимог безпеки і постійного контролю.
XXXI. Особливості проживання засуджених жінок за межами виправної колонії
( Абзац перший пункту 1 розділу XXXI виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
1. Засудженим жінкам, які сумлінно ставляться до праці, у разі її наявності, і додержують вимог режиму, постановою начальника виправної колонії (додаток 43) за погодженням із спостережною комісією дозволяється проживання за межами виправної колонії на час звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку.
( Абзац перший пункту 1 розділу XXXI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
Засудженим жінкам, які проживають за межами виправної колонії, видаються посвідчення особи, яка проживає із сім’єю.
Засуджені жінки, які проживають за межами виправної колонії, можуть носити одяг, прийнятний у цивільному вжитку, мати при собі гроші, мобільні телефони, аксесуари до них та цінні речі. Користування засудженими жінками, які проживають за межами виправної колонії, мобільними телефонами здійснюється у порядку, встановленому пунктом 2 розділу XIV цих Правил.
Засуджені жінки, які проживають за межами виправної колонії, зі складу відділень соціально-психологічної служби не виключаються. З ними здійснюється повний розрахунок із заробітної плати, видаються на руки гроші, які є на особових рахунках, та особисті речі.
Питання про можливість застосування до засуджених жінок умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким розглядаються адміністрацією виправної колонії на загальних підставах.
2. Засуджені жінки, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, які мають сім’ю або родичів, що дали згоду на спільне з ними проживання, або які мають можливість самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини, за поданням адміністрації установи виконання покарань і спостережної комісії звільняються судом від відбування покарання в межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.
( Пункт 2 розділу XXXI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
3. Засуджені жінки, які мешкають за межами виправних колоній у період звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами та які мають дитину до трьох років, повинні не менше одного разу на день у встановлений час з’являтися до ЧПНУ або чатового КПП для реєстрації в журналі реєстрації засуджених, яким надано право проживати зі своїми сім’ями за межами установи виконання покарань.
XXXII. Особливості тримання засуджених у дільницях посиленого контролю
У дільницях посиленого контролю виправних колоній засуджені тримаються в умовах суворої ізоляції від інших засуджених, яка поєднується із застосуванням до них обмежень, передбачених режимом відбування покарання, а також заходів виховного впливу. У дільницях посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки засуджені розміщуються у звичайних жилих приміщеннях, а в дільницях посиленого контролю виправних колоній максимального рівня безпеки - у ПКТ.
У виправних колоніях для тримання жінок дільниці посиленого контролю не створюються.
Засуджені, які тримаються у дільниці посиленого контролю, не мають права виходу з жилих приміщень та ПКТ, за винятком виходу на роботу та проведення прогулянок у встановлений розпорядком дня час, а також у випадках надання їм побачень, медичного обстеження та стаціонарної медичної допомоги, відвідування кімнати для виховної роботи.
Миття цих засуджених здійснюється за окремим графіком.
XXXIII. Особливості тримання засуджених до довічного позбавлення волі
1. Відповідно до статті 150 Кримінально-виконавчого кодексу України чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки та відповідних ізольованих секторах максимального рівня безпеки. Засуджені до довічного позбавлення волі тримаються окремо від інших засуджених та осіб, узятих під варту, в окремих камерах залежно від жилої площі, психологічної сумісності проживання за визначенням адміністрації установи виконання покарань. Особи, яким вироком суду призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, забезпечуються одягом спеціального зразка. Переміщення таких осіб територією установи виконання покарань та за її межами (крім участі в судовому засіданні) в іншому одязі заборонено.
Особи, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, мають обов’язки і користуються правами людини та громадянина, за винятком обмежень, визначених законодавством для цієї категорії засуджених, а також установлених вироком суду. На засуджених до довічного позбавлення волі у повному обсязі поширюються основні права й обов’язки засуджених до позбавлення волі, визначені Кримінально-виконавчим кодексом України, а також цими Правилами.
Порядок та умови тримання засуджених до довічного позбавлення волі жінок встановлюються, як для осіб, які відбувають покарання у виправній колонії середнього рівня безпеки, із забезпеченням ізоляції від інших категорій засуджених.
( Абзац третій пункту 1 розділу XXXIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )
Самодіяльні організації серед засуджених до довічного позбавлення волі не створюються.
Для засуджених до довічного позбавлення волі, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти.
Після відбуття п’яти років строку покарання засуджені до довічного позбавлення волі можуть брати участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру.
На засуджених до довічного позбавлення волі поширюються заходи заохочення, стягнення та порядок їх застосування, передбачені статтями 130, 132 Кримінально-виконавчого кодексу України і розділом XXI цих Правил.
Засуджені до довічного позбавлення волі у визначений розпорядком дня час можуть користуватися телевізорами, придбаними за власний рахунок або за рахунок родичів, за наявності можливості розміщення їх у камері.
Користуватися релігійною літературою та відправляти релігійні обряди засуджені до довічного позбавлення волі можуть тільки в межах камери або окремого приміщення, розташованого в межах будівлі ПКТ виправної колонії (сектору) максимального рівня безпеки (сектору середнього рівня безпеки), у вільний час та якщо це не порушує права інших засуджених.
( Абзац дев’ятий пункту 1 розділу XXXIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1756/5 від 13.06.2019 )