Про затвердження Порядку проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності;

Форму енергетичного сертифіката.

2. Департаменту з питань проектування об’єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку (О. Рябова) разом з Юридичним департаментом (О. Чепелюк) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л. Парцхаладзе.

1. Цей Порядок визначає:

процедури збору та обробки інформації, необхідної для розрахунків показників енергетичної ефективності будівель, оцінки відповідності розрахункового рівня енергетичної ефективності будівель встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель;

вимоги до форми та змісту енергетичного сертифіката, витягу з енергетичного сертифіката;

порядок виготовлення енергетичного сертифіката.

2. Терміни, що використовуються у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

адреса (місцезнаходження) будівлі - область або Автономна Республіка Крим, район області або Автономної Республіки Крим, тип та назва населеного пункту, тип та назва елемента вулично-дорожньої мережі, номер будівлі. Для будівель, що проектуються, зазначається місцезнаходження;

визначений клас енергетичної ефективності будівлі - літерне позначення рівня енергетичної ефективності будівлі;

виявлення фактичного стану будівлі - процес оцінки конструктивних та фізичних (об’єм, площа, товщина, ширина, довжина, висота, теплопровідність тощо) параметрів огороджувальних конструкцій та інженерних систем будівлі енергоаудитором;

відомості про конструкцію будівлі - дані щодо геометричних параметрів та застосованих конструктивних рішень будівлі, що включають: загальну площу (м-2), загальний об’єм (м-3), опалювану площу (м-2), опалюваний об’єм (м-3), кількість поверхів, рік прийняття в експлуатацію (якщо будівля складається з кількох різних секцій, послідовно зазначаються кількість поверхів та рік прийняття в експлуатацію для кожної секції), кількість під’їздів або входів;

відомості про об’єкт сертифікації - інформація про об’єкт сертифікації, в якій зазначається один з можливих варіантів:

дані енергоаудитора - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер кваліфікаційного атестата фахівця з аудиту енергетичної ефективності будівель, який виготовив енергетичний сертифікат в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

діаграма річного енергоспоживання будівлі - круг, розбитий на сектори, кожен з яких відображає один з видів річного енергоспоживання будівлі та позначається такими кольорами у форматі RGB: річне енергоспоживання при опаленні червоним (200;0;0), річне енергоспоживання при охолодженні синім (0;0;200), річне енергоспоживання при постачанні гарячої води жовто-гарячим (200;130;0), річне енергоспоживання при вентиляції блакитним (100;140;255), річний обсяг енергоспоживання при освітленні жовтим (230;240;100). Види річного енергоспоживання будівлі визначаються відповідно до положень Методики визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11 липня 2018 року № 169, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 липня 2018 року за № 822/32274 (далі - Методика). Частка площі круга яку займає кожен з секторів відповідає часткам відповідного виду річного енергоспоживання будівлі в загальному річному енергоспоживанні будівлі. Поряд з кругом розташовується легенда, в якій зазначаються види річного енергоспоживання, відображені секторами круга, та кольори секторів, що відповідають такому виду річного енергоспоживання;

енергоаудитор - фахівець з аудиту енергетичної ефективності будівель;

за кожним з видів огороджувальних конструкцій зазначається перелік шарів, з яких складається огороджувальна конструкція, з описом матеріалу та товщини таких шарів;

ідентифікатор об’єкта будівництва - ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта;

існуюча будівля - при сертифікації прийнятого в експлуатацію об’єкта будівництва (існуючої будівлі);

номер та дата реєстрації - реєстраційний номер та дата реєстрації енергетичного сертифіката в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

опис виявленого стану огороджувальних конструкцій - інформація про фактичний стан огороджувальних конструкцій будівлі, яка включає в себе:

перелік виявлених пошкоджень теплоізоляційної оболонки будівлі: пошкодження від поперемінного заморожування - відтавання у зволоженому стані, тріщини та механічні пошкодження теплоізоляційної оболонки будівлі, пошкодження від вогню;

питоме енергоспоживання - загальний показник енергоспоживання при опаленні та охолодженні, що визначається відповідно до Методики;

питоме споживання первинної енергії - питомий показник споживання первинної енергії, що визначається відповідно до Методики;

питомі викиди парникових газів - питомий показник викидів парникових газів, що визначається відповідно до Методики;

причини відхилення показників споживання, визначених за результатами сертифікації, від показників споживання, визначених за показами відповідних приладів обліку - перелік виявлених під час сертифікації енергетичної ефективності будівлі чинників, які призводять до розбіжності між показниками споживання енергії будівлею, визначеними за показами відповідних приладів обліку, та показниками споживання енергії будівлею, визначеними за результатами сертифікації енергетичної ефективності будівлі, з детальним описом механізму впливу таких чинників на фактичні показники споживання енергії будівлею;

проект капітального ремонту існуючої будівлі - при сертифікації об’єкта будівництва, передбаченого за результатами капітального ремонту;

проект нового будівництва - при сертифікації об’єкта нового будівництва;

проект реконструкції існуючої будівлі - при сертифікації об’єкта будівництва, що має бути зведений за результатами реконструкції;

реєстр будівельної діяльності - реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності - рекомендаційний перелік заходів, реалізація яких забезпечить приведення показників енергетичної ефективності будівлі, показників теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, показників енергетичної ефективності інженерних систем до рівня мінімальних вимог до енергетичної ефективності, чинних на дату виготовлення енергетичного сертифікату;

фотографія - фотографічне зображення одного з фасадів будівлі, для якої здійснюється сертифікація енергетичної ефективності (для існуючих будівель) або візуалізація будівлі за проєктною документацією (для об’єктів нового будівництва);

характеристики інженерних систем будівлі - виявлені за результатами сертифікації енергетичної ефективності будівлі дані про фактичний стан та технічні характеристики інженерних систем будівлі;

характеристики огороджувальних конструкцій будівлі - виявлені за результатами сертифікації енергетичної ефективності будівлі дані про конструктивні та фізичні характеристики окремих огороджувальних конструкцій (значення опору теплопередачі (м-2·К/Вт) та площа огороджувальних конструкцій, (м-2) за їх видами) та встановлені мінімальними вимогами до енергетичної ефективності значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій (м-2·К/Вт);

шкала класів енергетичної ефективності - графічне позначення кожного з класів енергетичної ефективності такими кольорами у форматі RGB: класу А - темно-зеленим (50; 160; 110); класу В - зеленим (150; 200; 60); класу С - бірюзовим (190; 230; 190); класу D - світло-жовтим (250; 200; 150); класу E - темно-жовтим (250; 200; 40); класу F - жовтогарячим (250; 150; 50); класу G - червоним (240; 50; 50). Навпроти позначення класів енергетичної ефективності A та B вказується верхня межа діапазону значень питомого енергоспоживання що відповідає такому класу енергетичної ефективності, зі знаком "< ". Для класів енергетичної ефективності C, D, E та F вказується верхня межа діапазону значень питомого енергоспоживання що відповідає такому класу енергетичної ефективності, зі знаком "менше або дорівнює ". Для класу енергетичної ефективності G вказується нижня межа діапазону значень питомого енергоспоживання що відповідає класу енергетичної ефективності F, зі знаком "> ";

шкала питомих викидів парникових газів - графічне зображення кольорової смужки шириною не менше 190 мм та висотою не менше 5 мм з рівномірно нанесеною по всій ширині розміткою з наступними числовими значеннями (зліва на право): 0, 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, >90;

шкала питомого споживання первинної енергії - графічне зображення кольорової смужки шириною не менше 190 мм та висотою не менше 5 мм з рівномірно нанесеною по всій ширині розміткою з наступними числовими значеннями (зліва на право): 0, 50, 100, 150, 200, 250, 300, 350, 400, >450.

Інші терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у значеннях, визначених у законах України "Про енергетичну ефективність будівель", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про житлово-комунальні послуги", Методиці, та інших нормативних та нормативно-правових актах.

1. При визначенні енергетичної ефективності будівель використовується інформація, визначена енергоаудитором за проектною документацію на будівлю, документацією, складеною за результатами технічної інвентаризації будівлі або паспортом об’єкта (далі - Документація).

У разі якщо необхідна інформація відрізняється в різних видах Документації, для складення енергетичного сертифіката використовується той вид Документації, що був розроблений останнім.

У разі відсутності необхідної інформації в Документації або у разі відсутності Документації необхідна інформація визначається за результатами виявлення фактичного стану будівлі.

2. Проєктна документація, що використовується для визначення інформації, необхідної для визначення енергетичної ефективності будівель, має відповідати вимогам, чинним на дату затвердження такої документації.

3. Паспорт об’єкта, що використовується для визначення інформації, необхідної для визначення енергетичної ефективності будівель, має відповідати вимогам Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257.

4. При визначенні енергетичної ефективності будівель обов’язково враховується інформація про:

місцеві кліматичні умови;

функціональне призначення, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі;

геометричні, теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також енергетичний баланс будівлі;

нормативні санітарні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі;

нормативний строк експлуатації огороджувальних конструкцій та елементів інженерних систем;

технічні характеристики інженерних систем;

використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації.

5. Місцеві кліматичні умови визначаються згідно з розділами 5, 6 та 9 ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 "Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія", додатком А ДСТУ 9190:2022 "Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання під час опалення, охолодження, вентиляції, освітлення та гарячого водопостачання" (далі - ДСТУ 9190).

6. Відомості про функціональне призначення, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі визначають відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку.

7. Геометричні, теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також енергетичний баланс будівлі включають в себе:

геометричні, фізичні та теплотехнічні характеристики непрозорих та світлопрозорих огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін, покриття, перекриття, зовнішніх дверей, вікон), дані щодо конструктивних особливостей світлопрозорих огороджувальних конструкцій: матеріал плетіння, тип скління, наявність сонцезахисних пристроїв, що визначаються відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку;

показники приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, що визначаються відповідно до ДСТУ 9191:2022 "Теплоізоляція будівель. Метод вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель" (далі - ДСТУ 9191) з урахуванням за необхідності положень ДСТУ ISO 14683:2007 "Теплопровідні включення в будівельних конструкціях. Лінійні коефіцієнти теплопередавання. Спрощені методики розрахування та стандартні значення" (далі - ДСТУ ISO 14683:2007), ДСТУ ISO 10211-1:2005 "Теплопровідні включення в будівельних конструкціях. Обчислення теплового потоку та поверхневої температури. Частина 1. Загальні методи" та ДСТУ ISO 10211-2:2005 "Теплопровідні включення в будівельних конструкціях. Обчислення теплового потоку та поверхневої температури. Частина 2. Лінійні теплопровідні включення" - для непрозорих огороджувальних конструкцій та відповідно до вимог розділів 5, 6, додатків A, B, C, D, E, F, G ДСТУ Б EN ISO 10077-1:2016 "Теплотехнічні властивості вікон, дверей і жалюзі. Розрахунок коефіцієнта теплопередачі. Частина 1. Загальні умови" - для світлопрозорих огороджувальних конструкцій;

кондиціонована (опалювана) площа, кондиціонований (опалюваний) об’єм, площа зовнішніх огороджувальних конструкцій та площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття), що визначаються відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку. Визначення опалюваної площі, опалюваного об’єму, площі зовнішніх огороджувальних конструкцій та площі горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) за результатами виявлення фактичного стану здійснюється відповідно до вимог пунктів підрозділу 5.13 розділу 5 ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 "Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції" (далі - ДСТУ-Н Б А.2.2-5) та ДСТУ 9190;

енергетичний баланс будівлі, що складається відповідно до підрозділу 5.1 розділу 5 ДСТУ 9190. При складанні енергетичного балансу будівлі використовуються геометричні, фізичні та теплотехнічні характеристики непрозорих та світлопрозорих огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін, покриття, перекриття, зовнішніх дверей, вікон) та їх елементів з урахуванням розташування та орієнтації за сторонами світу, енергетичних характеристик інженерних систем, що визначені відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку;

внутрішні теплонадходження, що визначаються згідно з розділом 10 ДСТУ 9190;

сонячні теплонадходження, що визначаються згідно з розділом 11 ДСТУ 9190.

8. Нормативні санітарні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі визначаються відповідно до вимог нормативних актів залежно від функціонального призначення будівлі. Допускається визначати розрахункові показники мікроклімату та критерії локального теплового комфорту згідно з розділами 5-7 та додатками A, B, F, G ДСТУ Б EN 15251:2011 "Розрахункові параметри мікроклімату приміщень для проектування та оцінки енергетичних характеристик будівель по відношенню до якості повітря, теплового комфорту, освітлення та акустики (EN 15251:2007, IDT)", розділами 5-8 та додатком A ДСТУ Б EN ISO 13790:2011 "Енергоефективність будинків. Розрахунок енергоспоживання на опалення та охолодження" (EN ISO 13790:2008, IDT) (далі - ДСТУ Б EN ISO 13790), розділом 13 ДСТУ 9190.

При визначенні розрахункового значення усередненої за часом витрати повітря для будівлі або її кондиціонованих зон, за відсутності проектних даних у необхідному обсязі, значення усередненої за часом витрати повітря слід розраховувати відповідно до Додатку X ДБН В.2.5-67:2013, використовуючи загальну мінімальну витрату зовнішнього повітря для оптимальних умов мікроклімату.

9. Нормативний строк експлуатації огороджувальних конструкцій встановлюється як строк ефективної експлуатації відповідно до Таблиці 1 ДСТУ 9191.

10. Технічні характеристики інженерних систем включають в себе:

інформацію про встановлені в будівлі засоби обліку споживання теплової енергії, електричної енергії, газу та інших видів енергії або енергоресурсів;

характеристики систем опалення, відповідно до розділу 15 ДСТУ 9190;

характеристики систем охолодження, відповідно до розділу 15 ДСТУ 9190;

характеристики систем вентиляції, відповідно до розділу 15 ДСТУ 9190;

характеристики систем гарячого водопостачання, відповідно до розділу 16 ДСТУ 9190.

Технічні характеристики інженерних систем визначаються відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку.

11. Використання будівлею відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації, включає в себе інформацію щодо використання в будівлі:

відновлюваних джерел енергії чи способів рекуперації тепла;

пасивних сонячних систем;

систем захисту від сонця;

застосування когенерації.

Інформація визначається відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку.

12. Для визначення енергетичної ефективності будівель може використовуватись інша необхідна інформація, визначена відповідно до пункту 1 розділу II цього Порядку.

1. Інформація, зібрана відповідно до розділу II цього Порядку, використовується під час розрахунку енергетичної ефективності будівель, що здійснюється відповідно до вимог Методики.

2. Для будівель, що експлуатуються, за результатами виявлення фактичного стану будівлі складається розрахункова модель для оцінки енергоспоживання будівлею при визначенні показів енергетичної ефективності будівлі. Отримані результати розрахунку енергоспоживання будівлею порівнюються з фактичним споживанням за показаннями засобів обліку та проводиться процедура перевірки розрахункової моделі будівлі. Проведення перевірки здійснюється відповідно до вимог розділу 9 ДСТУ Б EN 15603:2013 "Енергетична ефективність будівель. Загальне енергоспоживання та проведення енергетичної оцінки" (EN 15603:2008, IDT) (далі - ДСТУ Б EN 15603).

3. Для будівель, в яких відсутні засоби обліку, а також для нових об’єктів будівництва перевірка розрахункової моделі будівлі на основі даних фактичного споживання за показаннями засобів обліку не проводиться.

4. Інформація про використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації, їх вплив на показники енергоефективності будівель враховуються згідно з розділами 14-15 ДСТУ 9190, розділами 11-14 та додатком Е ДСТУ Б EN ISO 13790, додатком G ДСТУ Б EN 15603.

1. Отримані результати розрахунку показників енергетичної ефективності будівель, показників теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, показників енергетичної ефективності інженерних систем порівнюють з мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель відповідно достатті 6 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель", вимогами ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.6-33 до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій та вимогами до енергетичної ефективності інженерних систем (у тому числі обладнання) будівель. За результатами порівняння формуються рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності, що наводяться в енергетичному сертифікаті.

2. Рекомендації по досягненню класу енергоефективності вищого за встановлені мінімальні вимоги до енергетичної ефективності можуть наводитись в енергетичному сертифікаті за домовленістю сторін.

3. Рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності повинні враховувати:

визначену під час сертифікації енергетичної ефективності будівлі структуру енергоспоживання будівлі;

додаткові заходи, необхідні для забезпечення ефективної поетапної реалізації запропонованих заходів, враховуючи їх вплив один на одного;

технічну й економічну доцільність реалізації запропонованих заходів.

4. Рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівель розподіляються за наступними категоріями вартості:

безвитратні заходи (зокрема впровадження системи енергомоніторингу, оптимізація ціни на енергію або енергоресурси шляхом зміни постачальника чи надавача послуг; впровадження методів впливу на поведінкові фактори працівників, відвідувачів та/або мешканців, налаштування та обслуговування наявних систем автоматичного управління інженерними системами);

низьковитратні заходи (зокрема впровадження системи енергоменеджменту, підвищення кваліфікації персоналу, поліпшення процедур експлуатації та обслуговування будівлі, модернізація або доповнення системи автоматичного управління інженерними системами);

витратні заходи (зокрема заміна або модернізація інженерних систем або їх основних вузлів, впровадження систем автоматичного управління інженерними системами, впровадження систем утилізації/рекуперації/генерації енергії, утеплення огороджувальних конструкцій, впровадження систем з використання джерел відновлюваної енергії або встановлення когенераційних чи тригенераційних установок).

5. Рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності повинні включати в себе:

стислий опис існуючої ситуації (опис наявних проблем, на вирішення яких спрямовані запропоновані заходи);

опис запропонованих заходів (технічні характеристики, переваги від впровадження заходу порівняно з існуючим станом, перелік основних та додаткових робіт, необхідних для реалізації заходів, час, необхідний на реалізацію заходів);

очікувані показники економії енергії та витрат на оплату житлово-комунальних послуг;

фінансові витрати на реалізацію заходів (проектування та планування, матеріали, обладнання, монтажні роботи, наладка та запуск, обслуговування);

перелік додаткових заходів необхідних для забезпечення ефективної поетапної реалізації рекомендацій щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності;

інформацію про можливість отримання більш детальних відомостей, зазначених у сертифікаті, включаючи інформацію про економічну ефективність викладених у такому сертифікаті рекомендацій щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель та/або їх відокремлених частин.

6. Перелік заходів повинен наводитися у порядку, що враховує можливість їх поетапної реалізації та має включати в себе додаткові заходи щодо забезпечення ефективної поетапної реалізації запропонованих заходів, враховуючи їх вплив один на одного.

7. Більш детальні відомості з рекомендацій щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності та інші відомості можуть наводитись в енергетичному сертифікаті згідно з умовами договору сертифікації енергетичної ефективності.

1. Енергетичний сертифікат виготовляється з використанням реєстру будівельної діяльності за встановленою формою.

2. В енергетичному сертифікаті зазначається така інформація:

1) адреса (місцезнаходження) будівлі;

2) ідентифікатор об’єкта будівництва - зазначається лише для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта до видачі енергетичного сертифіката);

3) відомості про об’єкт сертифікації;

4) функціональне призначення та назва будівлі;

5) відомості про конструкцію будівлі;

6) фотографія;

7) шкала класів енергетичної ефективності;

8) клас енергетичної ефективності;

9) питоме енергоспоживання, що зазначається всередині стрілки, розташованої навпроти відповідного класу енергетичної ефективності шкали класів енергетичної ефективності;

10) питоме споживання первинної енергії, зазначається з одиницями виміру, визначеними Методикою для будівель з відповідним функціональним призначенням та з встановленням у відповідному місці відмітки рівня питомого споживання первинної енергії на шкалі питомого споживання первинної енергії;

11) питомі викиди парникових газів, зазначаються з одиницями виміру, визначеними Методикою для будівель з відповідним функціональним призначенням та з встановленням у відповідному місці відмітки рівня питомих викидів парникових газів на шкалі питомих викидів парникових газів;

12) дані енергоаудитора;

13) номер та дата реєстрації;

14) характеристики огороджувальних конструкцій будівлі;

15) опис виявленого стану огороджувальних конструкцій;

16) показники енергетичної ефективності та фактичного енергоспоживання будівлі визначені за результатами сертифікації та встановлені мінімальні вимоги до енергетичної ефективності, а саме:

питома енергопотреба;

питоме енергоспоживання;

питоме споживання первинної енергії;

питомі викиди парникових газів, кг/м-2.

Питома енергопотреба, EN, що має бути зазначена в енергетичному сертифікаті розраховується за формулами:

для житлових будівель:

для громадських будівель:

Одиниці виміру питомої енергопотреби, питомого енергоспоживання та питомого споживання первинної енергії зазначаються в одиницях виміру що відповідають одиницям виміру загального показника питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, встановленим Мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель для будівель з відповідним функціональним призначенням.

Значення мінімальних вимог до енергетичної ефективності в енергетичному сертифікаті зазначаються відповідно до Мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 27 жовтня 2020 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2020 року за № 1257/35540.

Для показників енергетичної ефективності, щодо яких не встановлено мінімальні вимоги до енергетичної ефективності, у відповідному полі енергетичного сертифікату зазначаються слова "не встановлено".

17) показники енергоспоживання будівлі - абсолютні значення річного споживання енергії будівлею за рік та питомі показники щодо обсягів споживання енергії будівлею, визначені за результатами сертифікації та за показами відповідних приладів обліку, а саме:

річне енергоспоживання при опаленні, тис. кВтx год;

річне енергоспоживання при охолодженні, тис. кВтx год;

річне енергоспоживання при постачанні гарячої води, тис. кВтx год;

річне енергоспоживання при вентиляції, тис. кВтx год;

річний обсяг енергоспоживання при освітленні, тис.кВтx год;

питоме енергоспоживання при опаленні;

питоме енергоспоживання при охолодженні;

питоме споживання енергії при постачанні гарячої води;

питоме енергоспоживання на роботу механічної вентиляції;

питоме енергоспоживання при освітленні.

Одиниці виміру питомого енергоспоживання при опаленні, питомого енергоспоживання при охолодженні, питомого споживання енергії при постачанні гарячої води, питомого енергоспоживання при вентиляції та питомого енергоспоживання при освітленні зазначаються в одиницях виміру що відповідають одиницям виміру загального показника питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, встановленим Мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель для будівель з відповідним функціональним призначенням.

Для громадських будівель питоме енергоспоживання при освітленні, що має бути зазначено в енергетичному сертифікаті розраховується за формулою:

У разі відсутності засобів обліку для визначення показника енергоспоживання будівлі інформація про абсолютний та питомий обсяг споживання енергії будівлею за показами відповідних приладів обліку для такого показника енергоспоживання не зазначається.

Для об’єктів нового будівництва інформація про абсолютний та питомий обсяг споживання енергії будівлею за показами відповідних приладів обліку для всіх показників енергоспоживання не зазначається;

18) діаграма річного енергоспоживання будівлі;

19) причини відхилення обсягів споживання, визначених за результатами сертифікації, від обсягів споживання, визначених за показами відповідних приладів обліку;

У разі відсутності засобів обліку для визначення показника енергоспоживання будівлі інформація про причини відхилення обсягів споживання, визначених за результатами сертифікації, від обсягів споживання, визначених за показами відповідних приладів обліку для такого показника енергоспоживання, не зазначається.

Для об’єктів нового будівництва інформація про причини відхилення обсягів споживання, визначених за результатами сертифікації, від обсягів споживання, визначених за показами відповідних приладів обліку не зазначається;

20) характеристики інженерних систем будівлі, виявлені за результатами сертифікації енергетичної ефективності будівлі:

Для систем опалення зазначаються такі відомості:

Опис джерела теплової енергії:

для системи централізованого опалення: схема теплового вузла з переліком основних елементів (у тому числі пластинчастий теплообмінник, змішувальні насоси, елеваторний вузол) та їх технічних характеристик; теплове навантаження; рік запуску в експлуатацію; температурний графік теплової мережі; вид теплоносія; інформація про наявність засобів обліку теплової енергії із зазначенням виду обліку (комерційний, технічний); тип витратомірів (ультразвуковий, електромагнітний, механічний, інший); модифікація приладу обліку; вид послуги для кожного приладу обліку, що обліковується;

для інших видів систем опалення: вид; модифікація; номінальна потужність та вид палива (енергоносія) для джерела теплової енергії; рік випуску та прийняття в експлуатацію джерела теплової енергії; ступінь автоматизації та регулювання потужності; інформація про наявність засобів обліку теплової енергії із зазначенням виду обліку (комерційний, технічний); тип витратомірів (ультразвуковий, електромагнітний, механічний, інший); модифікація приладу обліку; вид послуги для кожного приладу обліку, що обліковується;

Опис розподілу теплової енергії:

тип теплоносія системи опалення (водяний, паровий, повітряний, газовий, інший);

температура теплоносія системи опалення;

проектна (розрахункова) потужність системи опалення; рік прийняття в експлуатацію;

опис основних елементів обладнання, що здійснюють регулювання теплової потужності системи опалення та трансформацію параметрів теплоносія (крім автоматичних регуляторів тепловіддачі опалювальних приладів);

тип циркуляції теплоносія (механічна, природна, за рахунок перепаду тиску в системі опалення, інша) системи опалення;

встановлена потужність циркуляційних насосів (вентиляторів) та інформація про засоби регулювання потужності циркуляційних насосів (вентиляторів);

матеріал системи розподілу теплоносія (трубопроводи, повітропроводи) системи опалення;

стан системи розподілу теплоносія системи опалення;

вид та стан теплової ізоляції системи розподілу теплоносія системи опалення;

для водяних систем опалення зазначаються тип системи опалення (однотрубна, двотрубна, інша); тип розведення трубопроводів (горизонтальний, вертикальний);

для вертикальних систем опалення додатково зазначається тип розведення системи опалення по будівлі (верхнє, нижнє, змішане);

Опис тепловіддачі:

для вбудованих нагрівальних поверхонь зазначаються: конструкція виконання, температурні параметри та опис системи регулювання тепловіддачі;

для вільнообтічних нагрівальних приладів зазначаються: загальна кількість опалювальних приладів в системі опалення; їх тип; схема підключення; наявність автоматичних регуляторів теплового потоку на них. У випадку відсутності автоматичних регуляторів зазначають умови їх встановлення;

для індивідуальних систем опалення, які забезпечують обігрів окремих приміщень будівлі (при цьому для кожної з них джерело теплової енергії, система розподілу та тепловіддачі знаходяться в межах приміщень, що обслуговуються, або в одному приладі), зазначаються: теплова потужність джерел теплової енергії; вид палива, який використовується; наявність функції підігріву гарячої води в джерелах теплової енергії;

рівень енергетичної ефективності систем опалення;

Додаткові відомості про систему опалення, у т.ч. виявлені пошкодження;

Для системи охолодження, кондиціонування, вентиляції зазначаються такі відомості:

Опис холодильної машини:

потужність компресора;

споживана електрична потужність холодильної машини;

коефіцієнт енергетичної ефективності холодопродуктивності (EER);

коефіцієнт перетворення теплоти (COP) (за наявності);

клас енергетичної ефективності холодильної машини (за наявності) із зазначенням року визначення класу;

холодопродуктивність холодильної машини;

тип холодоагента;

ефективність системи утилізації теплової енергії (за наявності) та її опис;

Опис системи розподілу охолоджувальної речовини:

тип охолоджувальної речовини;

тип трубопроводів системи розподілу охолоджувальної речовини;

наявність і стан теплової ізоляції трубопроводів охолоджувальної речовини;

опис системи керування обсягу споживання холодильної енергії;

перелік основних елементів керування обсягів споживання холодильної енергії;

Опис пристроїв споживачів:

тип системи (прямоточна, зі змінною витратою повітря, з рециркуляцією, з рекуперацією);

витрата повітря;

потужність вентиляторів;

холодоспоживання;

перелік природних та механічних систем вентиляції з розділенням на припливні та витяжні системи, для кожної із систем опис функціонального призначення приміщень або обладнання, що обслуговується;

опис продуктивності систем вентиляції щодо повітря: тип вентиляторів; їх встановлена потужність; спосіб регулювання їх продуктивності;

опис обладнання для підігріву, осушення, зволоження чи охолодження повітря: тип; модифікація; паспортна потужність;

опис системи автоматики керування роботою систем вентиляції;

інформація про тип повітропроводів, наявність та стан теплової ізоляції на них;

Додаткові відомості про системи охолодження, кондиціонування, вентиляції, у т.ч. виявлені пошкодження;

Для систем постачання гарячої води зазначаються такі відомості:

Опис джерела генерації та системи доставки теплоти:

назва джерела теплової енергії;

рік запуску в експлуатацію;

температурний графік;

вид теплоносія;

інформація про наявність засобів обліку обсягів споживання гарячої води із зазначенням виду обліку (комерційний, технічний); тип витратомірів (ультразвуковий, електромагнітний, механічний, інший); модифікація приладу обліку; вид послуги для кожного приладу обліку, що обліковується;

Опис вузла нагріву (акумуляції) теплоти:

схема приєднання вузла нагріву (акумуляції) до системи теплопостачання (одноступенева, двоступенева, паралельна, послідовна, послідовно-паралельна, інша);

тип і технічні характеристики теплообмінника;

температура гарячої води на виході з вузла нагріву;

перелік елементів автоматизації та системи регулювання теплоспоживання;

наявність і стан теплової ізоляції елементів обладнання;

Опис системи розподілу гарячої води:

тип трубопроводів системи гарячого водопостачання та їх стан;

наявність і стан теплової ізоляції трубопроводів системи гарячого водопостачання;

наявність та функціонування циркуляції системи гарячого водопостачання;

тип системи циркуляції;

встановлена потужність циркуляційних насосів;

опис системи керування та автоматизації циркуляційними насосами;

Додаткові відомості про систему постачання гарячої води, у т.ч. виявлені пошкодження;

Для систем освітлення зазначаються такі відомості:

опис системи обліку споживання електроенергії: однотарифний чи багатотарифний лічильник;

опис режиму роботи системи освітлення та/або її елементів;

опис типу освітлювальних пристроїв, що використовуються, їх кількість та потужність;

опис систем автоматизації роботи системи освітлення: датчики руху, освітлення, звуку, автоматичне ввімкнення/вимкнення системи освітлення за часом чи інше;

21) рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності.

1. Витяг з енергетичного сертифіката, як складова частина енергетичного сертифіката, складається з використанням реєстру будівельної діяльності відповідно до форми витягу з енергетичного сертифіката, наведеної в додатку до цього Порядку.

2. У витягу з енергетичного сертифіката зазначається така інформація:

1) адреса (місцезнаходження) будівлі;

2) ідентифікатор об’єкта будівництва - зазначається лише для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта до видачі енергетичного сертифіката;

3) відомості про об’єкт сертифікації;

3) функціональне призначення та назва будівлі;

4) відомості про конструкцію будівлі, а саме: опалювана площа (м-2), опалюваний об’єм (м-3), кількість поверхів (якщо будівля складається з кількох різних секцій, послідовно зазначається кількість поверхів кожної секції), рік прийняття в експлуатацію;

5) шкала класів енергетичної ефективності;

6) клас енергетичної ефективності будівлі;

7) питоме енергоспоживання, що зазначається всередині стрілки, розташованої навпроти відповідного класу енергетичної ефективності шкали класів енергетичної ефективності;

8) питоме споживання первинної енергії, з відповідною відміткою рівня питомого споживання первинної енергії на шкалі питомого споживання первинної енергії;

9) питомі викиди парникових газів, з відповідною відміткою рівня питомих викидів парникових газів на шкалі питомих викидів парникових газів;

10) дані енергоаудитора;

11) номер та дата реєстрації.

1. Для виготовлення енергетичного сертифіката енергоаудитор, з використанням електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, вносить до реєстру будівельної діяльності дані енергетичного сертифіката, визначені пунктом 2 розділу V, та вихідні дані, визначені пунктом 1 розділу VIII цього Порядку.

2. При внесенні до реєстру будівельної діяльності даних енергетичного сертифіката, визначених пунктом 2 розділу V, та вихідних даних, визначених пунктом 1 розділу VIII цього Порядку, енергоаудитор повинен дотримуватися таких вимог:

всі поля вхідних, проміжних та результативних показників енергетичної ефективності будівлі повинні бути заповненими;

показники, зазначені у енергетичному сертифікаті повинні відповідати вхідним, проміжним та результативним показникам енергетичної ефективності будівлі.

3. При заповненні полів вхідних, проміжних та результативних показників енергетичної ефективності будівлі енергоаудитор повинен вказувати значення, що були використані при складанні енергетичного сертифіката та здійсненні розрахунків показників енергетичної ефективності.

У разі, якщо дані окремих полів відсутні та не використовувались енергоаудитором для виготовлення енергетичного сертифіката і розрахунків показників енергетичної ефективності, у відповідних полях енергоаудитором ставиться позначка "-".

4. Енергетичний сертифікат вважається виготовленим з моменту присвоєння йому реєстраційного номера в реєстрі будівельної діяльності.

1. Перелік вихідних даних, що вносяться до реєстру будівельної діяльності при виготовленні енергетичного сертифіката, включає:

відомості договору про сертифікацію енергетичної ефективності, зокрема інформацію про сторони, що уклали такий договір (у разі якщо договір укладено без використання реєстру будівельної діяльності);

вхідні, проміжні та результативні показники енергетичної ефективності будівлі, вимоги до яких визначені у Порядку незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 18 жовтня 2018 року № 276, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2018 року за № 1323/32775 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 18 серпня 2021 року № 206);

реєстраційний номер проектної документації на будівництво об’єкта / будівельного паспорту забудови земельної ділянки в реєстрі будівельної діяльності або електронні копії проектної документації на будівництво об’єкта / будівельного паспорта забудови земельної ділянки (для проектної документації / будівельного паспорта, яку не внесено до реєстру будівельної діяльності) у разі якщо енергетичний сертифікат є складовою частиною проектної документації на будівництво об’єкта / будівельного паспорта забудови земельної ділянки;

інші відомості та/або копії документів, що використовувалися під час проведення сертифікації енергетичної ефективності будівлі (за наявності).

2. Порядок, формат та набори даних, які вносяться до реєстру будівельної діяльності даних енергетичного сертифікату та вихідних даних визначаються Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681.

див. зображення

див. зображення