Щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з надання платних послуг неприбутковою організацією

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "_" щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з надання платних послуг неприбутковою організацією та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Згідно з п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а саме: неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абз. 1 п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь-якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Законом України від 06.10.2016 № 1667-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій", який набрав чинності з 20 листопада 2016 року, внесено зміни до абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, якими передбачено, що не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а саме видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вищезазначеним вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені асоціації.

Отже, доходи (прибутки) від будь-якої діяльності, отримані асоціацією, яка перебуває в Реєстрі, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що ці доходи (прибутки) використовуються такою асоціацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Слід зазначити, що згідно норм Кодексу для обрахунку доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування підприємства використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення № 375).

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення № 375).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Тобто, з питання правильного оформлення первинних документів, зокрема, актів приймання-передачі наданих послуг, доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пункті 180.1 статті 180 розділу V Кодексу.

Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Водночас будь-яких винятків та/або особливостей щодо реєстрації окремих категорій осіб платниками ПДВ чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу під обов’язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ, та звільнені від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V Кодексу для здійснення обов’язкової реєстрації як платника ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі - Заява).

Враховуючи викладене, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. грн., то така особа згідно з вимогами Кодексу повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

При цьому звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V Кодексу).

Аналогічні роз’яснення надано листом ДФС України від від 08.12.2016 № 39203/7/99-99-12-02-17.

Слід зазначити, що відповідно до пунктів 52.1, 52.2 статті 52 Кодексу контролюючі органи надають платникам податків консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.