Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин спеціального військового призначення

Відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), з метою організації і забезпечення безпечної та безаварійної експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин спеціального військового призначення у Збройних Силах України

1. Затвердити Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин спеціального військового призначення, що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ці Правила визначають вимоги до будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок, що перебувають в експлуатації у Збройних Силах України.

2. Правила поширюються на:

вантажопідіймальні машини, призначені для роботи з вантажозахоплювальними органами (гаки, кліщові захвати, траверси тощо) і установлені на бойовій техніці і озброєнні або застосовуються для обслуговування бойової техніки та озброєння;

вантажопідіймальні крани всіх типів;

крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом;

однорейкові візки;

ручні та електричні талі;

кранові підйомники для підіймання людей;

лебідки для підіймання вантажу та (або) людей;

колиски для підіймання людей;

вантажозахоплювальні органи (гаки, грейфери, вантажопідіймальні електромагніти, кліщові захвати тощо);

знімні вантажозахоплювальні пристрої;

тару та спеціальну тару, призначену для переміщення озброєння, боєприпасів та розрядних вантажів.

3. Правила не поширюються на:

крани-штабелеукладальники стелажні;

лісозаготівельні крани-маніпулятори, не оснащені гаком (вирубнопакетувальні, вирубнотрелювальні, для безчокерного трелювання, пакетопідбиральні тощо);

маніпулятори, що застосовуються в робототехнічних системах;

вантажопідіймальні машини, призначені для застосування в шахтах, на морських і річкових суднах та інших плавучих спорудах, на які поширюються спеціальні правила;

екскаватори, призначені для роботи із землерийним обладнанням або грейфером;

вантажопідіймальні крани, призначені виключно для роботи зі спеціальним навісним обладнанням (віброзанурювачами, шпунтовисмикувачами, буровим обладнанням тощо);

вантажопідіймальні машини спеціального призначення: підлогові завалювальні та посадкові машини, трубоукладачі, електро- та автонавантажувачі, мостовкладальні машини, спеціалізовані перевантажувальні комплекси;

монтажні поліспасти та конструкції, до яких вони підвішуються (щогли, шеври, балки тощо);

підйомники (самохідні, причіпні, пожежні, щоглові та будівельні).

4. Вимоги цих Правил у частині вимог до будови поширюються на вантажопідіймальні крани і машини, кранові колії, засоби доступу та майданчики, колиски для підіймання людей, тари, вантажозахоплювальні органи і пристрої, що виготовлені після введення в дію цих Правил, а в частині вимог до монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації - також і на ті, що перебувають в експлуатації.

5. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

ввідний пристрій - пристрій або сукупність пристроїв (рубильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подавання напруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої мережі;

візок однорейковий - електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією;

власник вантажопідіймального крана (машини) - військові частини, установи, організації та підприємства, які належать до сфери управління Міністерства оборони України (далі - військові частини), на балансі яких перебувають вантажопідіймальні крани та машини;

галерея - довга і вузька споруда з переважно горизонтальним настилом, призначена для забезпечення вільного проходу людей;

захисна панель - електричний пристрій, призначений для максимально-струмового та нульового захисту електричних кіл вантажопідіймальних кранів і машин;

зв’язок кінематичний, що не розмикається, - механічний зв’язок між двигуном та барабаном, що створюється: безпосереднім з’єднанням двигуна з редуктором і редуктора з барабаном; за допомогою муфт, що не розмикаються; механізмом перемикання швидкостей (у випадку, коли довільне вмикання або розчеплення механізму неможливе, або якщо при цьому автоматично не накладається гальмо нормально замкнутого типу);

керування з підлоги - керування вантажопідіймальним краном або машиною за допомогою підвішеного на них кнопкового апарата чи з іншого пульта, стаціонарно закріпленого на вантажопідіймальному крані чи по радіо, під час якого вантаж та (або) вантажопідіймальний кран чи машина супроводжується машиністом;

керування зі стаціонарного пульта - дистанційне керування вантажопідіймальним краном або машиною з пульта, встановленого поза ними стаціонарно, під час якого вантажопідіймальний кран чи машина не супроводжується машиністом;

коефіцієнт запасу гальмування - відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини, до найбільшого моменту на гальмовому шківу від прикладених статичних навантажень: найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання); найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання); маси стріли, противаги, найбільшого робочого вантажу, вітру робочого стану (для механізму зміни вильоту);

кран-маніпулятор - кран стрілового типу, що встановлений на автомобільному шасі та призначений для його завантаження-розвантаження;

кран-перевантажувач причальний - вантажопідіймальний кран, що спирається на рейкову колію за допомогою порталу і має одну або дві консолі, при цьому одна з них розташована в зоні завантаження-розвантаження суден;

майданчик - горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення людей під час проведення ними технічного обслуговування або ремонту вантажопідіймального крана чи машини, а також для відпочинку;

майданчик посадочний - майданчик, що призначений для входу машиніста до кабіни керування або до її тамбура;

машина вантажопідіймальна - підіймальний пристрій циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу (однорейкові візки, талі, кранові підйомники, лебідки);

механізм замикання грейфера - привідне обладнання для замикання (розмикання) грейфера;

місток - засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу людей під час виконання ремонтних або монтажних робіт (наприклад, для проходу по стрілі);

обмежник вантажопідіймальності (вантажного моменту) - обмежник, що автоматично вимикає привід механізму вантажопідіймального крана у разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту);

опора нехитна - опора кабельного крана, що не має можливості змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах;

опора хитна - опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах;

перевантажувач мостовий - козловий кран, основною характеристикою якого є вантажопідіймальність і продуктивність, а вантажозахоплювальним органом - грейфер;

підйомник крановий - транспортний засіб короткочасної дії, призначений для підіймання машиніста в кабіні до місця керування вантажопідіймальним краном;

покажчик вантажного моменту - пристрій, що забезпечує візуальний контроль фактичного вантажного моменту;

поліспаст здвоєний - поліспаст, обидва кінці каната якого закріплені на одному або двох барабанах;

ревізійна швидкість - мала швидкість пересування вантажного візка крана кабельного типу в усталеному режимі руху, яка служить для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана;

реконструкція - зміна паспортних характеристик (вантажопідіймальності, режимів роботи, швидкості робочих механізмів, прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоплювальних органів, подовження або укорочення стріли, башти, зміна приводів та системи керування), а також інші зміни, що спричиняють підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а також зменшення вантажної або власної стійкості;

реєстратор робочих параметрів - прилад, що реєструє, накопичує та зберігає інформацію;

реєстраційний облік - фіксація органом державного нагляду за охороною праці у журналі реєстраційного обліку основних технічних показників, що містяться в паспортах (формулярах) вантажопідіймальних кранів і машин із закріпленням за кожним вантажопідіймальним краном або машиною індивідуального реєстраційного номера з метою своєчасного планування та проведення контрольних перевірок їх безпечної експлуатації;

робоча зона - простір, у якому здійснюється пересування вантажопідіймального крана чи машини та їх вантажозахоплювального органу під час роботи;

спеціалізований перевантажувальний комплекс - вантажопідіймальна машина з розвантажувально-навантажувальним та транспортувальним обладнанням з безперервним циклом роботи;

сходи - пристрій для доступу осіб на вантажопідіймальний кран або машину та їх складові частини, галерею, ремонтний майданчик тощо;

сходи вертикальні - сходи з кутом нахилу до горизонталі більше 75°;

сходи монтажні - сходи без огорожі для осіб, які допущені до роботи на висоті (верхолазів), або на випадок аварії;

сходи посадочні - сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 60°;

сходи похилі - сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 75°;

тамбур - огороджений майданчик перед входом до кабіни машиніста;

установлення - розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.

1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія мають відповідати технічним вимогам тактико-технічного завдання Міністерства оборони України на виготовлення та цих Правил.

2. Групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів (додаток 1) зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини.

3. Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин має встановлюватися відповідно до вимог нормативних документів (далі - НД) і відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче мінус 40 °С, мають бути виготовлені для роботи в макрокліматичних районах з холодним кліматом (виконання ХЛ).

4. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в сейсмічних районах (понад 6 балів), виготовляються у сейсмічному виконанні відповідно до вимог НД.

5. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних середовищах, мають відповідати вимогам НД. Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, а також у настанові з експлуатації.

6. Вантажопідіймальні крани мають бути стійкими в робочому та неробочому станах. Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводитися відповідно до НД за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання навантаження і дії монтажних (демонтажних) навантажень. Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, мають бути стійкими з таким положенням стріли.

1. Розрахунок металоконструкцій і механізмів вантажопідіймальних кранів і машин має здійснюватися відповідно до вимог НД.

2. У кранів з висувними стрілами, баштами, опорами має передбачатися надійна фіксація в робочому положенні висунутої конструкції.

3. Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймальних кранів і машин мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації. У металоконструкціях мають передбачатися отвори або інші конструктивні елементи, що унеможливлює накопичення в них вологи.

1. Механізми вантажопідіймальних кранів і машин, обладнані кулачковими, фрикційними або іншими механічними пристроями для вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, мають виконуватися таким чином, щоб довільне вмикання або роз’єднання механізму було неможливе.

2. Вантажні лебідки з двома приводами повинні мати між собою жорсткий кінематичний зв’язок, що унеможливлює довільне спускання вантажу в разі виходу з ладу одного з приводів.

3. Застосування фрикційних і кулачкових муфт вмикання у вантажопідіймальних кранах і машинах, призначених для підіймання людей, розплавленого металу або шлаку, отруйних і вибухових речовин, а також у механізмах з електроприводом не дозволяється, крім механізмів:

пересування або повертання, що має декілька діапазонів швидкостей для перемикання з однієї швидкості на іншу;

пересування гусеничних кранів спільним приводом двох гусениць для роздільного керування ними.

При цьому гальмо повинне мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з поворотною частиною крана, гусеницями або колесами.

4. Механізми підіймання вантажу та стріли мають виконуватися так, щоб унеможливити вимикання приводу без накладення гальма, а опускання вантажу або стріли здійснювалося тільки від працюючого двигуна.

5. Тягові колеса вантажопідіймальних кранів і машин з ручним приводом мають оснащуватися напрямними для унеможливлення спадання ланцюгів, що навішені на них. Тяговий ланцюг має бути такої довжини, щоб його нижня частина була на висоті близько 0,5 м від поверхні, на якій розташовується особа, що керує краном або машиною.

6. У стрілових самохідних кранів зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин не повинне перевищувати 200 Н. При більшому зусиллі виносні опори повинні мати гідравлічний, механічний або інший привід.

7. Стрілові самохідні крани, що мають підресорену ходову частину, мають бути обладнані пристроями, що виключають дію пружних підвісок і дозволяють передавати навантаження, що сприймається краном, безпосередньо на ходову частину або виносні опори. Ці крани також обладнуються стабілізатором пружних підвісок, що дозволяє рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі з тим, щоб забезпечити їх рівномірне осідання. На автомобільних кранах і кранах на спеціальному шасі ці пристрої на передніх осях можуть не встановлюватися.

8. Механізми підіймання кувальних кранів обладнуються пристроями, що амортизують, для запобігання впливу на металоконструкції крана технологічних навантажень, які виникають під час кування заготовок.

9. У з’єднаннях елементів вантажопідіймальних кранів і машин (болтових, шпонкових, шліцевих тощо) має бути виключене довільне розгвинчування або роз’єднування.

10. Ухил колії вантажних візків у козлових і консольних кранів у найбільш несприятливому положенні візка з найбільшим робочим вантажем не повинен перевищувати 0,003. Зазначена норма ухилу не стосується кранів, у яких механізм пересування візка споряджений автоматичним гальмом нормально замкнутого типу або візок крана пересувається канатною тягою.

1. Механізми підіймання вантажу і зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом обладнуються гальмами нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час вмикання приводу.

2. Механізми підіймання або зміни вильоту з ручним приводом обладнуються вантажоупорним гальмом.

3. У грейферних двобарабанних лебідках із роздільним електричним приводом гальма встановлюються на кожному приводі. На приводі підтримувального барабана допускається встановлення педалі (кнопки) для розгальмовування механізму без вмикання двигуна, в цьому випадку розгальмовування має здійснюватися тільки за умови безперервного натискання на педаль (кнопку). У разі спрацьовування електричного захисту або вимикання струму в мережі гальмо має автоматично замикатися навіть у тому випадку, коли педаль (кнопка) натиснута.

4. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту обладнуються гальмом, яке має кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабаном.

5. У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талів допускається встановлення муфт граничного моменту.

6. Гальмо механізму підіймання вантажу та зміни вильоту, за винятком випадків, зазначених у пунктах 7-9 цієї глави, має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,5. Такий самий запас гальмування застосовується для двобарабанних механізмів з роздільним приводом, у тому числі для механізмів підіймання та замикання грейфера.

7. У разі наявності на приводі механізму підіймання вантажу та зміни вильоту двох і більше гальм коефіцієнт запасу гальмування кожного з них має бути не менше 1,25.

8. У механізмі підіймання з двома приводами, що вмикаються одночасно і працюють на один або на два барабани з кінематичним зв’язком, що не розмикається, на кожному приводі встановлюється не менше одного гальма з таким самим запасом гальмування. У разі застосування двох гальм на кожному приводі за наявності в механізмі двох і більше приводів коефіцієнт запасу гальмування кожного гальма має бути не менше 1,1.

9. Для зниження динамічних навантажень у механізмі зміни вильоту в разі встановлення двох гальм допускається приймати коефіцієнт запасу гальмування в одного з них не менше 1,1, в іншого - не менше 1,25. У цьому випадку накладання гальм має здійснюватися послідовно й автоматично.

10. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують боєприпаси, отруйні або вибухові речовини, обладнуються двома гальмами, що діють незалежно одне від одного.

11. У разі встановлення двох гальм має бути передбачена можливість легкого зняття гальмівної дії одного з них з метою перевірки надійності гальмування іншого.

12. Вимоги пунктів 1-11 цієї глави поширюються на механізми підіймання башти та зміни довжини стріли.

13. В електричних талях як друге гальмо може бути використано вантажоупорне гальмо. У цьому випадку коефіцієнт запасу гальмування електромагнітного гальма повинен бути не менше 1,25.

14. У механізмах підіймання з ручним приводом з групою класифікації М1 одне з гальм може бути замінене самогальмувальною передачею.

15. Гальма на механізмах пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків встановлюються, якщо вантажопідіймальний кран або машина призначені для роботи:

просто неба або в незахищеному від вітру місці;

у приміщенні, де пересуваються наземною рейковою колією;

у приміщенні на надземній рейковій колії зі швидкістю пересування більше ніж 0,53 м/с.

16. Гальма на механізмах повертання встановлюються на всіх вантажопідіймальних кранах, що працюють просто неба, а також на кранах, що працюють у приміщенні відповідно до групи класифікації М2 і більше.

17. У механізмах пересування та повертання вантажопідіймальних кранів, за винятком механізмів пересування стрілових самохідних кранів (крім кранів на гусеничному ходу зі швидкістю пересування до 20 км/год), і залізничних, а також у механізмах повертання баштових і портальних кранів, застосовуються гальма нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час включення приводу.

18. На стрілових самохідних кранах (крім кранів на гусеничному ходу), механізми пересування яких обладнані нормально розімкнутим керованим гальмом, встановлюється стоянкове гальмо.

19. Допускається використання робочого гальма як стоянкового у разі застосування роздільних приводів керування цим гальмом.

20. Гальма на механізмі пересування залізничних кранів мають відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (із змінами).

21. На механізмах повертання баштових, стрілових самохідних кранів із баштовим стріловим обладнанням і портальних кранів допускається установлення керованих гальм нормально розімкнутого типу. У цьому випадку гальмо обладнується пристроєм для фіксації його в замкнутому стані. Такий пристрій може бути встановлений на важелях або педалях керування гальмом.

22. Якщо системою керування вантажопідіймального крана передбачено гальмування електродвигуном, автоматичне замикання гальм механізмів пересування або повертання на нульовій позиції контролера допускається виконувати із затримкою у часі не більше 1 с після закінчення гальмування електродвигуном або здійснювати електричне керування замиканням (розмиканням) гальма на нульовій позиції контролера педаллю (кнопкою).

23. Гальма механізмів пересування і повертання вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, мають забезпечувати зупинку й утримування крана або машини та їх вантажного візка під дією вітру робочого стану, допустима швидкість якого зазначена в паспорті вантажопідіймального крана чи машини згідно з вимогами НД та з урахуванням допустимого ухилу.

24. У механізмах вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом черв’ячна передача не може бути заміною гальма.

25. Вантаж, що замикає гальмо, має бути укріплений на важелі так, щоб унеможливити його падіння або довільне зміщення. Замикання гальма у випадку застосування пружин має здійснюватися зусиллям стиснутої пружини.

26. Гальма сухого тертя мають бути захищені від прямого потрапляння вологи або мастила на гальмовий шків, диск.

1. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків мають бути дворебордними.

2. Одноребордні ходові колеса можуть застосовуватися в таких випадках:

якщо ширина наземної колії вантажопідіймальних кранів не перевищує 4 м і обидві нитки колії лежать на одному рівні;

якщо наземні вантажопідіймальні крани пересуваються кожною стороною двома рейками за умови, що розташування реборд коліс на одній рейці протилежне розташуванню реборд на іншій рейці;

в опорних і підвісних візках кранів мостового типу;

у підвісних візках та талях, що пересуваються однорейковою колією;

у вантажних візках баштових кранів.

3. Ходові колеса баштових кранів на рейковому ходу мають бути дворебордними незалежно від ширини колії.

4. Застосування безребордних ходових коліс допускається за наявності пристроїв, що унеможливлюють сходження коліс із рейок.

5. В одноребордних колесах опорних вантажопідіймальних кранів і опорних вантажних візків ширина обода за вирахуванням реборди має перевищувати ширину головки рейки не менше ніж на 30 мм.

6. Ходові колеса механізмів пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків можуть бути кованими, катаними, штампованими або литими.

7. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом та їх вантажних візків виготовляються із сталі. Дозволяється застосовувати ходові колеса, виготовлені з високоміцного чавуну з кулястим графітом, а у вантажопідіймальних кранах і машинах із ручним приводом з чавунного литва відповідно до вимог пункту 4 глави 4 розділу III цих Правил.

8. Ковані, штамповані та катані колеса мають відповідати вимогам НД.

9. Геометричні розміри литих коліс мають відповідати вимогам НД на ковані, штамповані та катані колеса.

10. Ходові колеса (колісні пари) залізничних кранів мають відповідати вимогам НД.

1. Вантажні ковані й штамповані гаки мають відповідати вимогам НД.

2. Застосування гаків спеціального виконання та гаків, виготовлених відповідно до вимог міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умови відповідності запасу міцності фактичному навантаженню.

3. Гаки вантажопідіймальністю понад 3 т (за винятком гаків кранів спеціального призначення) встановлюються на закритих опорах кочення із застосуванням упорних підшипників.

4. Гаки вантажопідіймальних кранів та електричних талів обладнуються запобіжним замком, який унеможливлює самовільне випадання знімного вантажозахоплювального пристрою.

5. Вантажні гаки портальних кранів, що працюють у портах, а також кранів, що транспортують розплавлений метал або рідкий шлак, можуть не обладнуватися запобіжними замками. Застосування гаків, не обладнаних запобіжним замком, в інших вантажопідіймальних кранах допускається за умови використання канатних або ланцюгових вантажозахоплювальних пристроїв, що унеможливлюють їх випадання із зіва гака.

6. Запобіжні замки для однорогих гаків, що застосовуються у вантажопідіймальних кранах і машинах загального призначення, мають відповідати вимогам НД.

7. Кріплення кованого та штампованого гака вантажопідіймальністю 5 т і більше, а також вилки пластинчастого гака в траверсі мають унеможливлювати довільне відкручування гайки, для чого вона закріплюється стопорною планкою. Стопоріння гайки за допомогою шплінтів та стопорних болтів не дозволяється незалежно від вантажопідіймальності. Допускаються інші способи стопоріння гайки, якщо це передбачено технічними умовами на виготовлення крана або машини.

8. На вантажних кованих і штампованих гаках повинні бути нанесені позначення відповідно до вимог НД. На вантажних гаках спеціального виконання позначення наносяться відповідно до технічних умов на їх виготовлення.

9. У тих випадках, коли пластинчастий гак підвішується до траверси за допомогою вилки, вона повинна мати таке саме маркування, що і гак.

10. Вантажні гаки спеціального виконання споряджаються паспортом або іншим документом, що підтверджує його якість, із зазначенням виробника, номера гака за системою нумерації виробника, року виготовлення, вантажопідіймальності та матеріалу, із якого вони виготовлені.

11. Конструкція грейфера має унеможливлювати довільне розкриття, а конструкція канатного грейфера, крім того, й вихід канатів із рівчаків блоків.

12. Вантажопідіймальність грейфера повинна бути підтверджена розрахунком з урахуванням коефіцієнта заповнення грейфера та максимальної густини матеріалу, що перевантажується, а також випробуваннями відповідно до пункту 2 глави 5 розділу V цих Правил.

13. Канатні грейфери для навалювальних вантажів мають відповідати вимогам НД.

14. Грейфер споряджається табличкою із зазначенням найменування або товарного знака виробника, порядкового номера за системою нумерації виробника, власної маси грейфера, умовного позначення грейфера. Табличка канатного грейфера для навалювальних вантажів має відповідати вимогам НД. Табличка виробника у разі пошкодження має бути відновлена власником.

15. Грейфери, виготовлені для самостійного постачання, споряджаються, крім таблички, паспортом та керівництвом з експлуатації.

16. Вимоги до інших вантажозахоплювальних органів, підвішених безпосередньо на канатах, які є частиною вантажопідіймального крана чи машини (траверс, вилок, спредерів, керованих захоплювачів для металопрокату, колод, труб тощо), мають бути викладені в технічних умовах на ці вантажопідіймальні крани і машини та відповідати вимогам НД.

1. Сталеві канати, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі, тягові та стропи, мають бути споряджені документом виробника канатів або випробувальної лабораторії про їх якість.

2. Тип канатів має обиратися відповідно до НД.

3. Застосування канатів, виготовлених за кордоном, дозволяється за наявності документа про їх якість виробника канатів (сертифіката, декларації тощо).

4. Кріплення та розташування канатів на вантажопідіймальному крані чи машині мають унеможливлювати спадання їх із барабанів або блоків і перетирання внаслідок дотику з елементами конструкцій або один з одним.

5. Петля на кінці каната для його закріплення на вантажопідіймальному крані чи машині має бути виконана:

із застосуванням коуша із заплітанням вільного кінця каната або з встановленням затискачів;

із застосуванням сталевої кованої, штампованої, литої втулки із закріпленням клином;

шляхом заливання легкоплавким сплавом;

іншим способом згідно з вимогами НД.

6. Застосування зварних втулок не дозволяється (крім кріплення нерухомого кінця каната за допомогою втулки, привареної до зварного барабана або металоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно до технічних умов на виготовлення).

7. Кінці канатів стропів заправляються запресовуванням в алюмінієвих чи сталевих втулках або заплітанням.

8. Корпуси, втулки та клини не повинні мати гострих крайків, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.

9. Кількість проколів сталевого каната кожною повною сталкою під час заплітання повинна дорівнювати:

чотирьом - при діаметрі каната до чотирнадцяти міліметрів включно;

п’яти - при діаметрі каната понад чотирнадцять міліметрів до двадцяти семи міліметрів включно;

шести - при діаметрі каната понад двадцять сім міліметрів.

Останній прокол кожною сталкою повинен виконуватися половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Допускається останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.

10. Місця заплітання з виступаючими кінцями дротів сталок на 10-30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути обмотані дротом, кінці якого заправляються способом, що виключає їх розмотування. Дозволяється використовувати замість дроту захисні оболонки іншого виду.

11. Кількість затискачів визначається під час розроблення документації, але має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната за останнім затискувачем має бути не менше шести діаметрів каната.

12. Скоби затискача встановлюються на вільному кінці каната.

13. Установлення затискачів гарячим (ковальським) способом не допускається. Зусилля (момент) затягування гайок затискачів має відповідати настанові з експлуатації.

14. Кріплення каната до барабана проводиться способом, що допускає можливість заміни каната. У випадку застосування притискних планок, кількість їх визначається розрахунком, але повинна бути не менше двох.

15. Довжина вільного кінця каната від притискної планки на барабані має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під притискною планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не дозволяється.

16. Канати вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують розплавлений або розпечений метал і рідкий шлак, повинні бути захищені від безпосередньої дії променистого тепла і бризок металу відповідними огорожами.

17. Вибір сталевих канатів, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі і тягові, проводиться відповідно до вимог цих Правил і НД.

18. Сталеві канати перевіряються розрахунком за формулою

де

F0 - розривне зусилля каната в цілому (Н), що приймається за документом виробника про якість каната або документом про їх випробування, а під час розроблення - за даними стандарту;

ZР - мінімальний коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната);

S - найбільший розрахунковий натяг гілки каната (Н), зазначений в паспорті вантажопідіймального крана або машини.

Мінімальні значення коефіцієнтів використання канатів (Zp) повинні становити при групах класифікації (режиму роботи) механізму:

М1 - для рухомих та нерухомих канатів 3,15 і 2,5 відповідно;

М2 - для рухомих та нерухомих канатів 3,35 і 2,5 відповідно;

М3 - для рухомих та нерухомих канатів 3,55 і 3,0 відповідно;

М4 - для рухомих та нерухомих канатів 4,00 і 3,5 відповідно;

М5 - для рухомих та нерухомих канатів 4,50 і 4,00 відповідно;

М6 - для рухомих та нерухомих канатів 5,60 і 4,5 відповідно;

М7 - для рухомих та нерухомих канатів 7,10 і 5,0 відповідно;

М8 - для рухомих та нерухомих канатів 9,00 і 5,0 відповідно.

Мінімальні значення коефіцієнтів використання канатів (Zp) для стрілових самохідних кранів визначаються залежно від групи класифікації (режиму роботи) крана (А) та групи класифікації (режиму роботи) механізму (М) і повинні становити:

для рухомих канатів підіймання вантажу - 3,55 при А1 та М3, 4,00 при А3 та М4, 4,50 при А4 та М5;

для рухомих канатів підіймання та опускання стріли - 3,35 при А1 та М2, 3,55 при А3 та М3, 3,55 при А4 та М3;

для рухомих канатів зміни довжини стріли - 3,15 при А1 та М1, 3,35 при А3 та М2, 3,15 при А4 та М1 (без вантажу);

для рухомих канатів під час монтажу - 3,05 незалежно від груп класифікації крана та механізму;

для нерухомих канатів під час експлуатації - 3,00 незалежно від груп класифікації крана та механізму;

для нерухомих канатів під час монтажу - 2,73 незалежно від груп класифікації крана та механізму.

Для автомобільних кранів вантажопідіймальністю до 16 т включно приймається група класифікації А3.

Групи класифікації (режиму роботи) кранів (А) та механізмів (М) визначаються згідно з визначенням групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів та механізмів у цілому.

19. Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната або документі про їх випробування наведене сумарне розривне зусилля дротів каната, величина F0 може бути визначена шляхом множення сумарного розривного зусилля дротів на коефіцієнт 0,83.

20. У разі роботи в небезпечних умовах (транспортування розплавленого металу, шлаку, отруйних і вибухових речовин) не дозволяється використовувати групу класифікації механізмів нижче М5. Під час розрахунку канатів, призначених для підіймання людей, Zp слід приймати як для групи класифікації (режиму роботи) механізмів М8.

1. Мінімальні діаметри барабанів, блоків і зрівняльних блоків, що обгинаються сталевими канатами, визначаються за формулами

де

d - діаметр каната, мм;

D1, D2, D3 - діаметри барабана, блока та зрівняльного блока по середній лінії навитого каната, мм;

h1, h2, h3 - коефіцієнти вибору діаметрів барабана, блока і зрівняльного блока.

Коефіцієнти вибору діаметрів барабана, блока і зрівняльного блока повинні становити при групі класифікації (режиму роботи) механізму:

2. Допускається зміна коефіцієнта hi, але не більше ніж на два кроки по групі класифікації в більший або менший бік з відповідною компенсацією величин Zp, зазначених у пункті 18 глави 7 цього розділу, на те саме число кроків у менший або більший бік.

3. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб при нижчому можливому положенні вантажозахоплювального пристрою на барабані залишалися навитими не менше ніж півтора витка каната або ланцюга, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

4. Барабани вантажопідіймальних кранів і машин під одношарову навивку каната повинні мати нарізані по гвинтовій лінії канавки. У грейферних кранів з одношаровою навивкою каната на барабан і у спеціальних кранів, під час роботи яких можливі ривки та послаблення каната, барабани повинні мати канавку завглибшки не менше 0,5 діаметра каната або споряджатися пристроєм, що забезпечує проектне укладання каната на барабані (канатоукладачем) або контроль за положенням каната на барабані.

5. Застосування гладкого барабана допускається в тих випадках, коли з конструктивних причин необхідна багатошарова навивка каната на барабан, а також у разі навивки на барабан ланцюга.

6. Гладкі барабани і барабани з канавками, призначені для багатошарової навивки каната, оснащуються ребордами по обидва боки барабана.

7. Барабани з канавками, призначені для одношарової навивки двох гілок каната, ребордами можуть не споряджатися, якщо гілки навиваються від країв барабана до середини. У випадку навивання на барабан із канавками однієї гілки з боку кріплення каната на барабані реборда може не встановлюватися. Барабани електричних талів, споряджені пристроєм (канатоукладачем тощо), що унеможливлює схід каната з барабана, можуть виготовлятися без реборд.

8. Реборди барабана для каната мають підійматися над верхнім шаром навитого каната не менш ніж на два його діаметри, а для ланцюгів - не менш ніж на ширину ланки ланцюга.

9. У разі багатошарової навивки каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

10. У випадку застосування здвоєного поліспаста встановлення зрівняльного блока або балансира є обов’язковим, якщо не передбачена інша система, що вирівнює зусилля в канатах.

11. Блоки оснащуються пристроєм, що унеможливлює схід каната з барабана. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % від діаметра каната. Зазначені пристрої, а також захисні кожухи навколо блоків мають унеможливлювати накопичення в них вологи.

1. Вантажні пластинчасті, вантажопідіймальні зварні калібровані та некалібровані, якірні ланцюги, що застосовуються на вантажопідіймальних кранах і машинах, а також для виготовлення стропів, мають відповідати вимогам НД.

Вантажопідіймальні зварні ланцюги мають бути коротколанковими. Для роботи на зірочці мають застосуватися калібровані ланцюги.

Некалібровані ланцюги призначаються для роботи на рівному барабані. Якірні ланцюги можуть застосовуватися без розпірок і з розпірками.

2. Ланцюги мають бути споряджені документом виробника про їх випробування відповідно до вимог НД, за яким вони виготовлені. У разі відсутності зазначеного документа виробника спеціалізованою організацією має бути проведено випробування зразка ланцюга та складено документ відповідно до вимог НД.

3. Кріплення та розташування ланцюгів на вантажопідіймальному крані чи машині мають унеможливлювати їх спадання із зірочок та блоків і заклинювання між зірочкою (блоком) та елементами конструкції.

4. Зрощування ланцюгів дозволяється виконувати зварюванням або за допомогою спеціальних з’єднувальних ланок, рекомендованих виробником ланцюга.

Після зрощування ланцюг випробовується навантаженням, що в 1,25 рази перевищує його розрахункове тягове зусилля, протягом 10 хвилин. Після випробування не повинно бути залишкової деформації ланцюга.

5. Коефіцієнт запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів у відношенні до руйнівного навантаження повинен становити:

3 - для вантажних пластинчастих ланцюгів при групах класифікації (режиму роботи) механізму М1 та М2;

5 - для вантажних пластинчастих ланцюгів при групах класифікації (режиму роботи) механізму М3 - М8;

3 - для вантажних зварних і якірних ланцюгів, що працюють на рівному барабані, або для підвішування електромагнітів тощо при групах класифікації (режиму роботи) механізму М1 та М2;

6 - для вантажних зварних і якірних ланцюгів, що працюють на рівному барабані, або для підвішування електромагнітів тощо при групах класифікації (режиму роботи) механізму М3-М8;

3 - для вантажних зварних ланцюгів, що працюють на зірочці (каліброваних) при групах класифікації (режиму роботи) механізму М1 та М2;

8 - для вантажних зварних ланцюгів, що працюють на зірочці (каліброваних) при групах класифікації (режиму роботи) механізму М3 - М8.

6. Зварні калібровані та пластинчасті ланцюги під час роботи на зірочці мають перебувати одночасно в повному зачепленні не менше ніж із двома зубцями зірочки.

1. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин, його монтаж, струмопроводи, заземлення та інші захисні заходи безпеки мають відповідати вимогам цих Правил, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - ПБЕЕСУ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (зі змінами) (далі - ПТЕЕС).

2. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин повинно мати групу умов експлуатації М3 і М4 відповідно до вимог НД.

3. Розміщеному на вантажопідіймальному крані чи машині електроустаткуванню необхідно забезпечити належний ступінь захисту згідно з НД.

4. Електропостачання вантажопідіймального крана чи машини від зовнішньої мережі має здійснюватися через ввідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.

5. Увідний пристрій вантажопідіймального крана, машин та механізму, розташований поза кабіною або у відкритій кабіні керування, повинен замикатися на замок у вимкненому стані й мати покажчики "Вимкнено", "Увімкнено".

З метою уникнення несанкціонованого керування вантажопідіймальними кранами їх захисна панель має бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу сторонніми особами напруги на вантажопідіймальний кран. У випадку встановлення захисної панелі поза кабіною ключ-марка може дублюватися на панелі керування в кабіні.

У талів, вантажопідіймальних кранів, машин та механізмів, керованих з підлоги, ключем-маркою обладнується апарат керування, а керованих зі стаціонарного пульта - дистанційний пульт (панель). Захисна панель має бути опломбована.

6. Портальні, козлові крани, а також перевантажувачі, електропостачання яких здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, обладнуються кабельним барабаном для автоматичного намотування (змотування) кабелю.

Дозволяється не обладнувати кабельним барабаном вантажопідіймальні крани, машини та механізми, шлях пересування яких не перевищує 50 м.

7. Система керування електродвигунами вантажопідіймального крана чи машини має унеможливлювати:

самозапуск електродвигунів після відновлення електропостачання вантажопідіймального крана чи машини;

пуск електродвигунів не за заданою схемою прискорення.

8. Кабіна і електроприміщення повинні мати електричне освітлення, а для вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, також опалення і за потреби кондиціонер.

У разі вимкнення електроприводів механізмів вантажопідіймальних кранів і машин освітлення та опалення не повинні залишатися підключеними.

9. Живлення електричних кіл освітлення та сигнального пристрою має здійснюватися до ввідного пристрою і мати власні вимикачі.

10. До ввідного пристрою за наявності самостійних вимикачів можуть бути також підключені крановий підйомник, система гучномовного або телефонного зв’язку, кондиціонер, загороджувальні вогні, повітроочисні фільтри, холодильник, пилосос, опалювальні прилади для обігрівання електрообладнання.

11. Світильники (прожектори), встановлені на вантажопідіймальних кранах і машинах для освітлення робочої зони, мають вмикатися самостійними вимикачами, встановленими в кабіні і на порталі (естакаді, опорі тощо).

12. Дозволяється не обладнувати ремонтним освітленням однобалкові крани.

13. Використання металоконструкцій крана як струмопроводу для живлення кіл напругою більше 25 В не дозволяється.

14. Вантажозахоплювальний орган та інші елементи вантажопідіймальних кранів (наприклад, штирового), що перебувають за умовами технологічного процесу під напругою, не заземлюються. У цьому разі вони мають бути ізольовані від заземлених частин вантажопідіймального крана не менше ніж трьома ступенями ізоляції. Опір кожного ступеня ізоляції має бути не меншим 10 МОм. Ізоляція електрообладнання й електропроводки має бути розрахована в разі прикладання до них напруги від вантажу, якщо пошкоджені або перекриті ступені захисної ізоляції.

15. Перевірка величини опору ступенів ізоляції та перевірка ізоляції електрообладнання й електропроводки виконуються під час проведення повного технічного огляду акредитованою лабораторією.

1. Гідропривід вантажопідіймальних кранів і машин має відповідати вимогам цих Правил і НД та унеможливлювати:

довільне опускання вантажу в аварійних ситуаціях (зниження тиску, розрив гідроприводу, порушення герметичності з’єднань, зупинка двигуна тощо). У цьому випадку механізми мають зупинятися за будь-якого положення елементів керування;

пошкодження елементів гідроприводу (труб, рукавів, їхніх з’єднань) від зіткнення з елементами конструкцій.

2. Гідропривід механізмів має забезпечувати пуск механізмів підіймання вантажу, висування стріли з вантажем на гаку, а також механізму підіймання башти під час монтажу баштового крана з будь-якого положення та опускання вантажу, стріли, башти з усталеною швидкістю. Допустиме значення осідання вантажу має бути зазначене в технічних умовах.

3. Конструкція гідроприводу має передбачати повне і безпечне видалення та заповнення робочої рідини під час ремонту і технічного обслуговування без потрапляння її на землю. Зливання робочої рідини із запобіжних клапанів має здійснюватися в гідробак.

4. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:

заміну гідропристроїв на крані без зливання робочої рідини з гідробака;

безперервне фільтрування робочої рідини.

Ступінь фільтрації встановлюється з урахуванням вимог експлуатаційних документів гідропристроїв. Фільтр, установлений на зливному гідропроводі, споряджається переливним клапаном.

5. Кожний гідравлічний контур має бути захищений від перевищення робочого тиску запобіжним клапаном, відрегульованим на тиск, зазначений у настанові з експлуатації, та мати можливість налагодження та опломбування. Гідравлічні контури, що захищаються від однакового неприпустимого тиску, можуть мати один спільний запобіжний клапан.

6. Рукави, що розміщені в безпосередній близькості від робочого місця машиніста крана, мають бути закриті запобіжним кожухом або екраном.

7. Труби гідроприводу мають бути надійно закріплені для усунення небезпечних коливань (вібрації) і попередження порушення герметичності їх з’єднань.