Про затвердження Інструкції з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці

1) відбір зразків від курей-несучок (та іншої птиці яєчної продуктивності) включає обов’язкові зразки:

зразки сліпих придатків товстих кишок та яйцепроводів від 300 птахів (зразки відбираються від свіжих трупів / відбракованої живої птиці / забитої з діагностичною метою птиці) з кожного птахогосподарства (площадки або зони);

змиви з поверхні шкаралупи та вмісту яєць (від 4000 яєць з кожного птахогосподарства (площадки або зони)) об’єднаними зразками (пулами) партіями по 40 яєць в одному пулі, всього необхідно 100 таких пулів;

7 об’єднаних зразків (пулів) технологічної специфікації - як посліду, так і з оточуючого птицю середовища, які відбираються з кожного пташника, залежно від типу утримання птиці:

при клітковому утриманні птиці відбирають:

5 природно змішаних зразків (пулів) посліду з 60 різних точок з таких технологічних об’єктів: транспортер для посліду або стрічок, скребки та ями для посліду залежно від типу кліткового обладнання у пташнику. Кожен з 5 зразків посліду, зібраних у господарстві, вагою не менше 200-300 грамів;

2 зразки (пули) технологічного пилу, відібрані з кліткового обладнання зверху та знизу (кожен зразок вагою по 50 грамів (250 мл)), в окремому посуді;

при утриманні птахів на підлозі/ на вигулах відбирають:

5 змішаних зразків з підстилки з послідом та вологого сміття з підлоги, відібраних 5 парами бахіл (шкарпеток) з 5 секторів пташника (кожен сектор пташника - не менше 100 м площі підлоги);

1 змішаний зразок технологічного пилу (50 грамів) з яйцетранспортера та стрічок для збору яєць;

1 змішаний зразок технологічного пилу (50 грамів) з 20 різних місць пташника (стіна, клітка, повітропровід (з 4 місць), вентилятори (з 4 місць), труби, балки (з 10 місць), двері тощо);

додаткові зразки:

не менше 10 змивів (кожний з поверхні не менше 900 см-2) з технологічних носіїв кожного пташника: кліток, стін, транспортерів, обладнання, коробів, балок, повітропроводів, вентиляторів, інших поверхонь;

500 грамів кормів з кожної партії, завезеної в птахогосподарство або виробленої в птахогосподарстві;

не менше 10 змивів, кожний (з поверхні не менше 900 см-2) з приміщень забійних цехів, переробних цехів, сортувальних цехів, кормоцеху, кормоскладу, яйцескладу, з кормобункерів;

2) відбір зразків від бройлерів включає обов’язкові зразки:

7 об’єднаних зразків (пулів) технологічної специфікації як посліду, так із від оточуючого птицю середовища, які відбираються з кожного пташника залежно від типу утримання птиці:

при клітковому утриманні птиці відбирають:

5 природно змішаних зразків (пулів) посліду (вагою не менше 200-300 грамів кожен) з таких технологічних об’єктів: транспортер для посліду або стрічки, скребки та ями для посліду залежно від типу кліткового обладнання у пташнику;

2 зразки (пули) технологічного пилу, відібрані з кліткового обладнання зверху та знизу (кожен зразок вагою по 50 грамів (250 мл)), в окремому посуді;

при утриманні бройлерів на підлозі відбирають:

5 змішаних зразків з підстилки з послідом та вологого сміття з підлоги, відібраних 5 парами бахіл (шкарпеток) з 5 секторів пташника (кожен сектор пташника не менше 100 м площі підлоги);

1 змішаний зразок технологічного пилу (50 грамів) з 20 різних місць пташника (стіна, повітропровід (з 4 місць), вентилятори (з 4 місць), труби, балки (з 10 місць) тощо;

додаткові зразки:

не менше 10 змивів (кожний з поверхні не менше 900 см-2) з технологічних носіїв кожного пташника: кліток, стін, транспортерів, обладнання, столів, коробів, балок, повітропроводів, вентиляторів, інших поверхонь;

500 грамів кормів з кожної партії, завезеної в птахогосподарство або виробленої у птахогосподарстві;

не менше 10 змивів (кожний з поверхні не менше 900 см-2) з приміщень забійних цехів, переробних цехів, сортувальних цехів, кормоцеху, кормоскладу, з кормобункерів;

3) відбір зразків від індиків включає обов’язкові зразки:

7 об’єднаних зразків (пулів) технологічної специфікації як посліду, так і з оточуючого птицю середовища, які відбираються з кожного пташника залежно від типу утримання птиці:

5 природно змішаних зразків з підстилки та вологого сміття з підлоги, відібраних 5 парами бахіл (шкарпеток) з 5 секторів пташника, кожен сектор пташника - не менше 100 м площі підлоги;

2 змішані зразки технологічного пилу (50 грамів) з 20 різних місць пташника (стіни, повітропровід (з 4 місць)), вентилятори (з 4 місць), труби, балки (з 10 місць) тощо;

додаткові зразки:

500 грамів кормів з кожної партії, завезеної в птахогосподарство або виробленої в птахогосподарстві;

не менше 10 змивів (кожний з поверхні не менше 900 см-2) з приміщень забійних цехів, переробних цехів, сортувальних цехів, кормоцеху, кормоскладу, яйцескладу, з кормобункерів;

4) від племінної птиці (батьківського стада) відбір зразків проводиться на всіх стадіях утримання птиці та в інкубаторії, як зазначено в підпункті 1 пункту 4 розділу III цієї Інструкції та додатка 1. Кількість точок, звідки слід відбирати окремі зразки посліду з метою формування загального зразка, становить:

200 - для 250-349 птахів;

220 - для 350-449 птахів;

250 - для 450-799 птахів;

260 - для 800-999 птахів;

300 - для 1000 і більше птахів;

5) відбір зразків від інших видів свійських птахів та птахів, які утримуються в неволі (у тому числі декоративних, дрібних, екзотичних, мисливських):

повторно відібрати зразки від птахів стада, що підпадає під підозру в зараженні, як вказано у підпункті 5 пункту 3 розділу III цієї Інструкції та таблиці 2;

для визначення джерела виникнення сальмонельозу відібрати:

7 обов’язкових зразків (пулів) технологічної специфікації з кожного приміщення залежно від типу утримання птиці:

при клітковому утриманні птиці відбирають:

3 природно змішаних зразки посліду з таких технологічних об’єктів: транспортер для посліду або стрічки, скребки та ями для посліду або інші підручні предмети для видалення посліду залежно від типу клітки у приміщенні, короби. Кожний з 3 зразків посліду, зібраних у господарстві, повинен мати вагу не менше 100 грамів, або весь, що є в наявності на час відбору, якщо його вага менша (для маленьких зграй птахів);

2 зразки (пули) технологічного пилу, відібрані з кліток зверху та знизу або з інших поверхонь у приміщенні, з кормобункерів (кожен по 50 грамів);

не менше 2 змивів (кожний з поверхні не менше 900 см-2) з технологічних поверхонь приміщення: кліток, стін, транспортерів, обладнання, коробів, балок, повітропроводів, вентиляторів, кормобункерів;

при утриманні на підлозі або вільному вигулі птахів відбирають:

3 змішані зразки з підстилки та вологого сміття з підлоги, відібраних 3 парами бахіл (шкарпеток) з різних місць приміщення, щоб охопити всю поверхню підлоги, або на відбір тканинними тампонами, як вказано у пункті 3 цього розділу;

2 змішані зразки технологічного пилу (50 грамів) з яйцетранспортера, стрічок або інших ємностей для збору яєць та з різних місць приміщення (стіна, повітропровід, вентилятори, труби, балки, кормобункери, столи тощо) або на відбір тканинними тампонами, як вказано у пункті 3 цього розділу;

не менше 2 змивів (тканинних тампонів) (кожний з поверхні не менше 900 см-2) з технологічних поверхонь приміщення: кліток, стін, транспортерів, обладнання, балок, повітропроводів, вентиляторів, кормобункерів, столів, коробів або з інших поверхонь;

крім того, відбираються додаткові зразки - до 500 грамів кормів з кожної партії, завезеної у птахогосподарство або виробленої у птахогосподарстві (особливу увагу приділити складовим тваринного походження) на час виникнення підозри у зараженні птиці.

Серед невеликих стад птахів та дрібних видів птахів малої кількості, які утримуються в малих приміщеннях (у тому числі клітках, вольєрах), відбирають 1-2 зразки змивів пилу вологими тканинними тампонами з комбінованих поверхонь по всьому приміщенню (клітці), а також зразки посліду, підстилки, вологого сміття з підлоги, де утримувалась птиця, та зразки кормів у репрезентативних об’ємах з дотриманням вимог підпункту 5 пункту 3 розділу III цієї Інструкції та таблиці 2.

3. Загальні вимоги до відбору зразків технологічної специфікації:

1) змішаний зразок посліду формується з окремих зразків свіжого посліду вагою не менше 1 грама, відібраних випадково з різних (до 60) місць кожного пташника, кількість зразків залежить від кількості птахів у пташнику. З кожного пташника необхідно відібрати по два змішаних зразки для дослідження.

Зразки змішаного посліду відбираються від поголів’я, яке утримується в клітках, зазвичай зі стрічок для посліду, зі шкребків або з ям, залежно від типу пташника:

зі стрічок для посліду, встановлених під кожною кліткою, які періодично включаються і розвантажуються в контейнер;

із системи ям для посліду, в яких дефлектори, розташовані під клітками, направлені в розташовану під пташником яму;

із системи ям для посліду одного пташника з ярусним розташуванням кліток, де послід потрапляє безпосередньо в яму.

Загальний зразок змішаного посліду повинен представляти кожен ряд пташника;

2) зразки шкарпеток (бахіл) та/ або пилу відбираються так:

поверхня бахіл (шкарпеток) зволожується за допомогою спеціального розчинника (наприклад, 0,8 % розчин хлориду натрію, 0,1 % пептону на нейтральній стерильній воді або стерильна вода з будь-яким іншим розчинником, дозволеним компетентним органом).

Слід забезпечити, щоб всі ділянки пташника підпадали під відбір зразків пропорційним способом. 2-5 пар бахіл (шкарпеток) розраховані на 50-20 % пташника, репрезентативні зразки відбираються з усіх частин пташника, у тому числі із зон з твердим покриттям та із зон з ґратчастим покриттям (у разі якщо ходіння по них безпечно).

Після завершення відбору зразків шкарпетки акуратно знімають, вивертають таким чином, щоб не струсити те, що прилипло, та поміщають у стерильну ємність або банку з маркуванням.

У випадку неможливості використання шкарпеток (бахіл) відбір зразків (зразок пилу 100 грамів) проводиться із різних місць пташника шляхом протирання одним або кількома вологими тампонами з текстильної тканини забруднених поверхонь пташника (площею не менше 900 см-2).

У випадку утримання стад птиці з поголів’ям менше 100 голів у приміщенні (вольєрі) з обмеженим простором бахіли (шкарпетки) можна замінити на тканинні тампони для відбору зразків із забруднених пилом та послідом технологічних поверхонь.

1. У разі підтвердження діагнозу захворювання птиці на сальмонельоз птахогосподарство (пташник, відділення, птахівничий майданчик, двір, об’єкт з утримання птиці тощо) оголошують неблагополучним, невідкладно вводять карантинні обмеження та проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів.

2. При підтвердженні бактеріологічним методом наявності у птиці S. Enteritidis, S. Typhimurium проводять такі ветеринарно-санітарні заходи:

всю птицю (у тому числі племінну/батьківське стадо) або кондиційний молодняк неблагополучного пташника (майданчика), двору забивають і направляють на промислову переробку (з обов’язковою термічною обробкою, яка гарантує знезаражування сальмонел) або на утилізацію. Такі продукти промислової переробки використовуються для споживання людиною, якщо вони відповідають критерію "Сальмонела відсутня в 25 грамах";

інкубаційні яйця, виведений добовий молодняк та молодняк, який не досягнув кондиційної живої ваги, знищуються та утилізуються;

неінкубаційні яйця знищуються;

до забою забороняється переміщення птиці із неблагополучних пташників усередині господарства (відділення, ферми, площадки, зони, бригади), крім відправлення птиці на забій;

забороняється реалізація яєць та продуктів забою від хворої, інфікованої птиці в торговельну мережу;

забороняється використання яєць та продуктів забою, отриманних від птиці з неблагополучних пташників, без термічної обробки;

забороняється використання продуктів забою птиці без попереднього знезараження.

При підтвержденні сальмонельозу птиці (при виявленні S. Enteritidis, S. Typhimurium) територіальні органи компетентного органу повідомляють структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій.

3. У неблагополучному птахогосподарстві (об’єкті з утримання птиці) при виявленні бактеріологічним методом S. Gallinarum, S. Pullorum, S. Arizonae та інших серотипів сальмонел, визначених у підпунктах 1 та 2 пункту 4 розділу I цієї Інструкції, проводять комплекс ветеринарно-санітарних заходів, що:

1) забороняють:

вивіз інкубаційних яєць та птиці в інші птахогосподарства;

до забою переміщення птиці із неблагополучних пташників усередині господарства (відділення, ферми, площадки, зони, бригади), крім відправлення птиці на забій;

реалізацію яєць, яйцепродуктів та продуктів забою від хворої, інфікованої птиці в торговельну мережу;

використання продуктів забою птиці без попереднього знезараження;

використання товарних яєць, яйцепродуктів та продуктів забою, отриманих від птиці з неблагополучних на сальмонельоз пташників, без обов’язкової термічної обробки або обробки методом, який гарантує знищення усіх серотипів сальмонел;

реалізацію птахопродукції для споживання людиною, якщо така продукція за результатами лабораторних досліджень не відповідає критерію "Сальмонела відсутня в 25 грамах птахопродукту";

крім вищевизначеного, у неблагополучних щодо сальмонельозу племінних / батьківських, пробатьківських стадах та в господарствах, які займаються розведенням птиці та її реалізацією, забороняється:

зберігання інкубаційних яєць, отриманих від підозрілої або хворої птиці, разом з інкубаційними яйцями, отриманими від здорової птиці;

інкубація яєць із неблагополучного пташника, майданчика (площадки, ферми, бригади, зони);

крім вищевизначеного, у неблагополучних щодо сальмонельозу стадах іншої птиці (у тому числі страусів, качок, гусей, фазанів, перепілок, куріпок, цесарок, папуг, декоративної, мисливської, екзотичної, спортивної, ловчої, зоопаркової та іншої птиці), яка утримується в неволі, забороняється:

вигульне утримання всіх видів птиці на прилеглих територіях, озерах, річках;

переміщення, обмін, а також продаж декоративної, екзотичної (у тому числі голубів), зоопаркової птиці та інкубаційних яєць від них, участь у змаганнях спортивних голубів, у виставках тощо;

випускання птиці, яка утримується в неволі, для поповнення поголів’я мисливських видів птиці у мисливські угіддя або природне середовище;

переміщення, обмін, реалізація інкубаційних яєць та домашньої птиці (птахопродукції), яка утримується громадянами, за межі господарства, об’єкта з утримання птиці/двору;

2) дозволяють:

ввезення у господарство інкубаційних яєць і добового молодняку птиці з господарств, благополучних щодо інфекційних хвороб птиці, за умови інкубації яєць в окремому інкубаторії після його санації (окремо від яєць даного господарства) та ізольованого вирощування отриманого молодняку;

інкубацію яєць, отриманих від птиці з благополучних пташників, вільних від сальмонел, для внутрішньогосподарських потреб (наприклад, для вирощування бройлерів);

переведення інкубаційних яєць у товарні з подальшим використанням в умовах, які гарантують знешкодження сальмонел (з обов’язковою термічною обробкою або обробкою методом, що гарантує знищення усіх серотипів сальмонел);

переведення виведеного добового племінного/батьківського молодняку та дорослої племінної птиці / батьківського стада, пташника (майданчика) у промислову групу для одержання харчових яєць, вирощування/забою на м’ясо;

проведення лікування цінних порід птиці антимікробними препаратами з визначенням їх чутливості;

залишати інкубаційні яйця, отримані від племінного/ батьківського стада курей м’ясних порід, які знаходяться на різних стадіях інкубації, до закінчення періоду інкубації та використовувати для внутрішніх потреб (вирощування/забій на м’ясо) господарства без права реалізації в інші птахогосподарства або населенню;

вирощувати добовий молодняк племінної птиці / птиці батьківських стад м’ясних порід до досягнення забійних кондицій та забивати на м’ясо, а яєчних порід - після досягнення забійних кондицій забивати на м’ясо або переводити у товарне стадо;

вирощувати поголів’я птиці, в якої було виявлено інші серотипи сальмонел (під контролем компетентного органу та обов’язковим лабораторним контролем) до досягнення кондиційної ваги з подальшим забоєм;

реалізацію в торговельну мережу харчових яєць, отриманих від птиці із благополучних пташників, після отримання негативних результатів лабораторного дослідження;

перевезення харчових яєць після погодження з державною службою ветеринарної медицини, отриманих від птиці з неблагополучних на сальмонельоз пташників, з додержанням відповідних умов до місця їх знезараження під контролем спеціаліста державної ветеринарної медицини;

використання харчових яєць після знешкодження сальмонел термічним методом або обробкою їх методом, який гарантує знищення усіх серотипів сальмонел;

надходження до центрів пакування харчових яєць за умови здійснення заходів щодо запобігання перехресного забруднення яєць з інших стад;

під контролем територіального органу компетентного органу та обов’язковим лабораторним контролем вирощувати бройлерів та індиків до досягнення кондиційної ваги, з подальшим забоєм;

реалізацію продукції для споживання людиною, якщо за результатами лабораторних досліджень така продукція відповідає критерію "Сальмонела відсутня в 25 грамах";

проводити лікування бройлерів та індиків неблагополучних пташників за потреби антимікробними препаратами, керуючись вимогами розділу 7 цієї Інструкції;

використання продукції, одержаної від стад птиці (бройлерів та індиків на відгодівлі), яку лікували антибіотиками, після закінчення періоду каренціїї (виведення) антибіотика. До цього часу яйця від птиці, яка підлягала лікуванню, направляють на утилізацію або на термічну обробку для гарантованого знищення сальмонел, на корм тваринам, крім птиці;

птицю, заражену збудником або збудниками, але кондиційну за масою, забивати на м’ясо у забійному цеху господарства в кінці зміни або на санітарній бойні з подальшим направленням продуктів забою на промислову переробку для гарантованого знищення збудника або на утилізацію (згідно з вимогами ветеринарно-санітарної експертизи та пунктом 8 цього розділу);

за необхідності проведення лікування антимікробними препаратами екзотичної, декоративної, спортивної, ловчої, зоопаркової та іншої птиці, яка утримується в неволі, з визначенням чутливості птиці.

4. Інфіковані харчові яйця та харчові яйця, які були визначені як джерело спалаху захворювання харчового походження у людей, можуть використовуватись для споживання людиною лише у разі їх обробки методом, який гарантує знищення усіх серотипів сальмонел.

Такі харчові яйця мають бути:

промарковані позначенням, яке чітко відрізняє їх від інших харчових яєць благополучних стад;

переведені у нижчу категорію, наступну за попередньою (так, харчові яйця класу "А" будуть вважатися харчовими яйцями класу "В"). Харчові яйця класу "В" маркують відповідними позначеннями - літера "В" заввишки не менше 5 мм у колі діаметром не менше 12 мм або добре помітна кольорова пляма не менше 5 мм в діаметрі.

5. У племінних господарствах (зонально-дослідні станції, експериментальні господарства, племптахозаводи, репродуктори I і II порядків, інші птахогосподарства), які мають племінні / батьківські, пробатьківські стада птиці) або у тих господарствах, що займаються розведенням птиці та її реалізацією, питання щодо доцільністі їх утримання та лікування або забиття вирішують з компетентним органом.

6. У разі виявлення сальмонел, у тому числі вакцинних штамів, в продуктах птахівництва останні повинні бути невідкладно відізвані та повернуті власнику. Така продукція може бути відправлена на утилізацію або промпереробку, яка б гарантувала знезараження сальмонел у такому продукті.

7. З метою швидкої ліквідації спалаху хвороби, викликаної іншими серотипами сальмонел, крім зазначених в абзаці першому пункту 2 цього розділу, за погодженням з власником господарства та за розпорядженням головного державного інспектора територіального органу компетентного органу допускається забій всієї птиці неблагополучного пташника (майданчика, відділення) з дотриманням відповідних ветеринарно-санітарних вимог.

8. У разі відсутності у птахогосподарстві забійного цеху на інші птахопереробні підприємства птицю для забою вивозять з відміткою у ветеринарному свідоцтві Ф-1 про інфікування цього птахопоголів’я сальмонелою. При цьому слід дотримуватися вимог, зазначених у Правилах перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09 грудня 2002 року № 873, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1032/7320.

9. Забій птиці проводять відповідно до Ветеринарно-санітарних правил для суб’єктів господарювання (підприємств, цехів) з переробки птиці та виробництва яйцепродуктів, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07 вересня 2001 року № 70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за № 849/6040, з дотриманням ветеринарно-санітарних вимог, що виключають поширення інфекції.

10. Ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою птиці проводять відповідно до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07 червня 2002 року № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 червня 2002 року за № 524/6812.

11. У неблагополучних господарствах проводять аерозольну дезінфекцію благополучних щодо сальмонельозу пташників у присутності птиці відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об’єктів птахівництва.

12. При виявленні сальмонел у кормах для згодовування птиці їх слід заборонити та видалити із пташника. Інфіковані корми утилізують або проводять їх знезараження за допомогою різних методів: пропарювання, гранулювання, екструдування тощо.

13. Пух, пір’я від інфікованої та підозрілої щодо інфікування сальмонельозом птиці пакують у подвійну водонепроникну тару з написом

"Підлягає дезінфекції" і вивозять на переробні підприємства із зазначенням у ветеринарному свідоцтві про неблагополуччя господарства щодо сальмонельозу.

14. У неблагополучних пташниках, на прилеглій території, у підсобних приміщеннях та у забійних цехах після забою птиці проводять ветеринарно-санітарні заходи відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки.

15. У неблагополучних щодо сальмонельозу господарствах проводять комплекс ветеринарних заходів, спрямованих на забезпечення належного санітарного стану всіх птахівничих приміщень, інкубаторію, проводять профілактичну дезінфекцію приміщень.

16. У випадку виникнення сальмонельозу у птахогосподарстві та на об’єктах з утриманням птиці послід з інфікованих пташників транспортують до послідосховища, де обов’язково проводиться його знезаражування одним із способів: біологічним, біотермічним (тривале витримування - не менше півроку), хімічним (аміак, формальдегід тощо), фізичним (термічна обробка, спалювання тощо) з подальшим бактеріологічним дослідженням на наявність сальмонел.

17. Птицю, завезену у птахогосподарство, що оздоровлюється, в період карантинних обмежень досліджують на сальмонельоз бактеріологічним методом, а також у птахогосподарстві під контролем компетентного органу проводяться такі заходи:

бактеріологічне дослідження трупів (внутрішні органи і сліпі відростки кишечника) птиці, яка загинула в період вирощування і несучості;

бактеріологічне дослідження 7 об’єднаних зразків (пулів) технологічної специфікації: як послід з одного пташника, так і зразки пилу з оточуючого птицю середовища та мазки з клоаки птиці;

контроль за застосуванням антибіотиків та пробіотиків із лікувальною метою, враховуючи вікові межі птахів;

бактеріологічне дослідження кормів тваринного походження (кожна партія) і комбікорму (кожна п’ята партія), що надходять у господарство і виробляються в ньому, та при зберіганні їх насипом більше 10 днів;

бактеріологічний контроль, що включає в себе мікробіологічне дослідження пилу, відходів інкубації, меконію добового молодняку - по 30 зразків з кожного інкубатора та 30 ембріонів-задохликів з кожної закладеної благополучної партії інкубаційних яєць.

Усі дослідження слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини або уповноважених лабораторіях, визначених компетентним органом на проведення таких досліджень.

При виявленні сальмонел у процесі ліквідації захворювання проводять повторні ветеринарно-санітарні заходи до отримання негативних результатів.

18. Завіз птиці у неблагополучні щодо сальмонельозу пташники (об’єкти з утримання птиці) дозволяється через 30 днів після проведення санітарного забою/утилізації інфікованого птахопоголів’я та звільнення від нього пташника(ів), вигулу(ів), приміщення(нь), об’єкта(ів) з утримання птиці, після проведення всіх необхідних організаційно-господарських, протиепізоотичних, ветеринарно-санітарних заходів з ліквідації захворювання, у тому числі механічного очищення, миття та заключної дезінфекції (дезінсекції, дератизації) пташника(ів), вигула(ів), приміщення(нь), де утримувалось інфіковане птахопоголів’я.

19. Карантинні обмеження щодо сальмонельозу птиці знімають з птахогосподарства (майданчика, бригади, площадки, зони, об’єкта з утримання птиці):

після отримання двох негативних результатів від двох бактеріологічних досліджень біоматеріалів птиці, проведених послідовно з інтервалом у 21 день;

за відсутності нових захворювань птиці на сальмонельоз.

20. Господарство вважається благополучним, якщо протягом наступних 12 місяців не було зареєстровано позитивних щодо сальмонельозу результатів лабораторних досліджень (біоматеріалів від птахів та з оточуючого їх середовища), проведених згідно з розділами II, III цієї Інструкції, та були відсутні клінічні, патолого-анатомічні прояви захворювання птиці на сальмонельоз.

1. Антибактеріальні препарати не повинні застосовуватись як специфічний метод керування сальмонельозом у птиці.

2. Як виняток, за згодою територіального органу компетентного органу антибактеріальні препарати, зареєстровані в Україні, можуть бути використані:

у разі виявлення захворювання молодняку птиці на сальмонельоз, викликаного іншими сероварами сальмонел, крім зазначених у пункті 2 розділу VI цієї Інструкції, до яких чутливий збудник, виділений у даному господарстві;

з метою полегшення перебігу захворювання інфікованої птиці з клінічними ознаками сальмонельозу;

коли інфіковане поголів’я було оброблене антибактеріальними препаратами і ще відноситься до ураженого сальмонелою;

з метою застосування належних заходів в племінних стадах, які направлені на зменшення, за можливості ризику поширення сальмонел в племінній піраміді;

для збереження цінного генетичного матеріалу племінної птиці з метою утворення нових вільних від сальмонельозу стад, включаючи цінні породи;

для стад із небезпекою передачі сальмонельозу через покоління;

використання стада для дослідів;

для курчат з інкубаційних яєць, зібраних від птиці, що оброблялась антибактеріальними препаратами, - за результатами відбору зразків для дослідження протягом двох тижнів з моменту виведення за схемою, щоб виявити 1 % розповсюдження уражених сальмонелами з 95 % вірогідністю:

в особистих селянських господарствах, зоопарках, при утриманні птиці в неволі (мисливські види, дрібна, декоративна, екзотична птиця тощо).

Згода надається територіальним органом компетентного органу на разовій основі для інших, ніж управління сальмонельозом, цілей, відмінних від контролю сальмонельозів серед птахопоголів’я, підозрюваного у зараженні сальмонельозною інфекцією, зокрема у випадку епідеміологічних розслідувань спалахів харчових токсикоінфекцій або при виявленні сальмонели в інкубаторі чи у птахогосподарстві (фермі, відділенні, пташнику).

Територіальні органи компетентного органу можуть прийняти рішення стосовно допущення до обробки стада антибактеріальними препаратами без попередньої згоди під час виникнення критичної ситуації (епідеміологічні розслідування харчових отруєнь) щодо стану птиці, при цьому уповноваженому (офіційному) лікарю ветеринарної медицини, закріпленому за птахогосподарством, належить провести відбір зразків у встановленому законодавством порядку з подальшим терміновим повідомленням територіальних органів компетентного органу про проведення лікування птахопоголів’я антибіотиками. У такому випадку стада птахів вважатимуться інфікованими сальмонелою.

Територіальні органи компетентного органу здійснюють обмін інформацією зі структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій та Міністерством охорони здоров’я України щодо питомої ваги провідних та вперше виявлених в країні сероварів сальмонел, а також виявлення та циркуляції стійких до дії антибактеріальних препаратів штамів сальмонел.

3. Застосування антимікробних препаратів повинно контролюватись виробником з наданням звітності до територіального органу компетентного органу. Використання антимікробних препаратів повинно базуватись на програмі відбору зразків для бактеріологічних досліджень виділених культур сальмонел на чутливість до антибактеріальних препаратів та результатах бактеріологічних досліджень на чутливість.

4. Забороняється використовувати для харчування яйця, отримані в період застосування зазначених препаратів та в період очікування виведення залишків цих препаратів, забороняється використовувати з харчовою метою.

5. При використанні антибіотиків забій птиці дозволяється лише після закінчення термінів каренції (очікування виведення залишків цих препаратів) залежно від групи антибіотиків.

Дорослу птицю забивають на м’ясо з дотриманням ветеринарно-санітарних правил, що виключають поширення інфекції, та відповідних досліджень на наявність залишкової кількості антибактеріальних препаратів.

6. Використання антибактеріальних препаратів (у тому числі антибіотиків) при виявленні сальмонел у птиці дорослого стада перед забоєм (яєчного чи бройлерного) не допускається.

7. Вимоги, викладені в цьому розділі, не поширюються на речовини, мікроорганізми чи препарати, зареєстровані для використання як харчові добавки.

8. Використання антимікробних препаратів повинно базуватись на результатах бактеріологічних досліджень та встановленні стійкості виявлених мікроорганізмів до них.

9. При використанні антибактеріальних препаратів птицю витримують до їх повного виведення та проводять постійний нагляд та звітування територіальним органам компетентного органу.

10. При проведенні перевірок птахогосподарств територіальні органи компетентного органу обов’язково перевіряють використання антибактеріальних препаратів, інформацію про перевірку зазначають у відповідних звітах.

11. Уповноважені (офіційні) лікарі ветеринарної медицини на птахопідприємствах повинні постійно здійснювати контроль за використанням антибактеріальних препаратів у птахогосподарствах. Результати таких перевірок повинні бути відображені у звіті або відповідному журналі.

Застосування антибактеріальних препаратів (у тому числі антибіотиків) у кожному конкретному випадку здійснюється лише за погодженням територіального органу компетентного органу.

1. Щеплення птиці проти сальмонельозу є додатковим заходом для профілактики та ліквідації захворювання. При цьому використовуються вакцини інактивовані, живі, аутогенні, асоційовані, прості та комбіновані. Для вакцинації птиці використовуються вакцини, зареєстровані в Україні.

2. Використання живих вакцин проти сальмонельозу птиці в особистих селянських господарствах (приватному секторі населення) заборонено.

Про застосування живих вакцин та методи диференціації вакцинних штамів органи ветеринарної медицини обов’язково інформують структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних (міських) державних адміністрацій та Міністерства охорони здоров’я України.

3. Підставою для введення обов’язкової вакцинації на території України є розповсюдженість захворювання птахопоголів’я на сальмонельоз більше ніж у 10 % птахогосподарств за узагальненими результатами лабораторних досліджень.

Підставою для відміни обов’язкової вакцинації на території країни є зменшення розповсюдженості захворювання птиці на сальмонельоз менше ніж у 10 % птахогосподарств або ліквідація захворювання.

4. Рішення на проведення вакцинації птиці у птахогосподарстві приймається після врахування результатів оцінки ризиків, аналізу та вивчення епізоотичної ситуації у птахогосподарстві і регіоні, результатів лабораторних досліджень на сальмонельоз птахопоголів’я (у тому числі виробничих поверхонь об’єктів, де утримується птиця) та за погодженням з державними територіальними органами компетентного органу.

5. Передумовою вакцинації птахопоголів’я в господарстві є: виникнення (спорадичне, регулярне, спонтанне, постійне, періодичне) лабораторно підтверджених позитивних випадків захворюваності на сальмонельоз, що періодично повторюються серед птахопоголів’я більш ніж в 1-2 пташниках на кожному зі структурних підрозділів (відділку, бригаді, майданчику, філії, зоні, фермі тощо); неблагополучне та/або стаціонарно неблагополучне птахогосподарство; розташування птахогосподарства в загрозливій щодо сальмонельозу зоні; підтвердження протягом двох циклів вирощування поспіль випадків виявлення Salmonella Enteritidis та Salmonella Typhimurium у господарстві.

Вакцинацію птахопоголів’я у птахогосподарстві у наступних циклах утримання птиці можна відмінити у разі повного оздоровлення птахогосподарства від сальмонельозної інфекції та якщо протягом останніх 12 місяців було щомісяця підтверджено відсутність Salmonella у господарстві.

6. Застосування живих вакцин проти сальмонельозу птахів забороняється:

1) якщо встановлено, що призначення таких вакцин для вакцинації птиці суперечить реалізації національної програми з діагностики, контролю та ліквідації сальмонельозу серед птахів чи ускладнить засвідчення відсутності зараження живої птиці або продукції від птиці, яка підлягала вакцинації;

2) якщо в господарстві, в регіоні не було зареєстровано випадків захворювання птиці на сальмонельоз;

3) якщо дія інактивованих вакцин ефективна;

4) на племінній птиці та батьківських стадах птиці;

5) на продуктивній товарній (свійській) птиці протягом періоду виробництва (відкладання) яєць та під час періодів її розмноження;

6) якщо виробник вакцини не забезпечує відповідний бактеріологічний метод дослідження зразків, щоб розрізнити (диференціювати) вакцинні штами від диких (польових, епізоотичних) типів штамів Salmonella.

7. Вакцинація птиці проти захворювання Salmonella Enteritidis може визивати перехресні реакції на специфічні серологічні тестування до Salmonella Pullorum та Salmonella Gallinarum, тому слід це враховувати при плануванні заходів з боротьби із цими збудниками.

1. Працівники птахогосподарств повинні проходити попередній (до прийняття на роботу) і періодичний (один раз на рік) профілактичні медичні огляди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок", дотримуватися санітарно-гігієнічного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

2. Обслуговувальний персонал забезпечується мийними та дезінфекційними засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами

захисту (респіраторами, окулярами, рукавичками, спецодягом, спецвзуттям), які мають запобігати інфікуванню. Серед працівників птахогосподарств відповідальними особами обов’язково проводиться роз’яснювальна робота щодо дотримання правил особистої гігієни.

3. Спецодяг та спецвзуття після кожної зміни знезаражують у параформаліновій камері, разовий одяг спалюють.

4. Особи, що працюють із дезінфекційними засобами, повинні дотримуватись правил особистої гігієни.

При проведенні аерозольної дезінфекції та використанні препаратів, що подразнюють слизову оболонку очей та органів дихання, працювати дозволяється тільки в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а при контакті з концентрованими розчинами необхідно користуватися гумовими рукавичками.

5. Палити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами забороняється. Після проведення ветеринарно-санітарних робіт обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом, руки продезінфікувати.

6. Після забою птиці з майданчиків (площадок, ферми), на яких була виділена сальмонела, обслуговуючий персонал допускається до роботи після проходження медичного огляду (проведення лабораторних досліджень).

__________

Примітка.

Інтерпретація результатів: задовільний - за наявності сальмонел максимум у зразках c/n; незадовільний - за наявності сальмонел більше, ніж у зразках c/n.