Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі

1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон), Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236.

Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх представників, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

Дія цього Порядку не поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги).

2. Цим Порядком визначаються форми:

заяви про реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

довідки про резервування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

реєстраційного посвідчення РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

заяви про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

довідки про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

рішення про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

заяви про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти;

журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

аванс - одержання касиром цінностей від уповноваженої особи на початку зміни;

введення в експлуатацію - роботи з технічного обслуговування РРО, пов'язані з підготовкою його до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) відповідно до експлуатаційних документів виробника або постачальника (далі - експлуатаційні документи), а також введення обов'язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізації РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє РРО і є власником конструкторсько-технологічної та програмної документації або відповідної ліцензії на їх виготовлення;

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр РРО) - перелік моделей РРО та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" , а також відповідають вимогам нормативних актів України і такі РРО дозволені для застосування у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

електронне повідомлення - інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути в будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді;

засіб контролю - спеціальна номерна пломба у вигляді прямокутника розміром 79 х 24 мм з фігурною вирубкою на краях, розділеного лінією перфорації на дві частини. Засіб контролю складається з трьох шарів: клейовий шар, папір, фольга гарячого тиснення;

зміна - період роботи РРО від реєстрації першої операції з купівлі-продажу іноземної валюти після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту за період роботи одного касира;

контрольна стрічка - копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

нефіскальний режим роботи - режим роботи РРО, в якому не забезпечується безумовне виконання ним фіскальних функцій;

оперативна пам'ять - запам'ятовувальний пристрій у складі фіскального блока РРО, де зберігаються поточні дані, обчислені або занесені за допомогою програмного забезпечення цього РРО;

персоналізація РРО - процедура, під час якої на підставі даних щодо індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість або податкового номера (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість), фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду (далі - модуль безпеки SAM), відбувається ідентифікація РРО в системі обліку даних РРО Державної фіскальної служби України (далі - ДФС);

представник суб’єкта господарювання - представник платника податків у значенні, визначеному пунктом 19.2 статті 19 Кодексу ;

реєстратор розрахункових операцій (РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну;

строк служби - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів;

технічне обслуговування - комплекс робіт, передбачених експлуатаційними документами, які виконуються з метою підтримки працездатності РРО;

фіскальна пам'ять - запам'ятовувальний пристрій у складі РРО, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

фіскальна функція - здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

фіскальний блок - невід'ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечуються реєстрація обороту, визначення розміру податків та зборів, встановлених чинним законодавством, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО;

фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;

фіскальний режим роботи - режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій;

центр сервісного обслуговування (далі - ЦСО) - суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО;

Z-звіт - фіскальний звіт, під час друкування якого інформація про обсяги валютно-обмінних операцій заноситься до фіскальної пам'яті РРО.

Термін "пов’язана особа" в цьому Порядку застосовується у значенні, визначеному абзацом другим пункту 49 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601.

Термін "уповноважена особа контролюючого органу" в цьому Порядку застосовується у значенні, визначеному підпунктом 14.1.137-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу .

Інші терміни, що вживаються в цьому Порядку, застосовуються в значеннях, визначених законодавством України.

1. При реєстрації РРО в контролюючих органах йому присвоюється фіскальний номер РРО.

2. Фіскальний номер РРО становить 10-розрядний числовий порядковий номер реєстраційного запису в автоматизованій інформаційній системі реєстрації РРО Державної фіскальної служби України (далі - інформаційна система ДФС), алгоритм формування якого встановлює ДФС.

3. Фіскальний номер РРО автоматично формується в інформаційній системі ДФС при резервуванні фіскального номера, є єдиним для всього інформаційного простору України, не змінюється при перереєстрації РРО і зберігається за РРО до дати скасування його реєстрації.

Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

4. Під час фіскалізації до фіскальної пам'яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО.

5. Фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації РРО суб'єктом господарювання. При цьому РРО повинен унеможливити подальший вихід з фіскального режиму роботи.

6. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах, чеках всіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

1. Уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти (далі - суб'єкти господарювання), що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, касах фінансових установ, касах відокремлених підрозділів фінансових установ, касах відділень поштового зв'язку національного оператора поштового зв'язку (далі - пункти обміну валюти), для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

2. Реєстрації в контролюючих органах підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, зі сферою застосування "операції з купівлі-продажу іноземної валюти" за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром РРО.

3. Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Національний оператор поштового зв'язку, який на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій має право здійснювати валютно-обмінні операції, може реєструвати РРО за кодом ЄДРПОУ юридичної особи за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які мають право здійснювати зазначені операції на підставі наданого національним оператором поштового зв'язку дозволу на здійснення валютно-обмінних операцій.

4. Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 1-РРОВ (далі - реєстраційна заява) (додаток 1).

5. Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.

6. У випадках, передбачених цим Порядком, можливість подання суб’єктами господарювання в електронному вигляді документів, у тому числі реєстраційної заяви, забезпечується в Електронному кабінеті, що функціонує відповідно до статті 42-1 Кодексу.

7. Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

У разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати копію реєстраційного посвідчення засобами електронного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання документа (в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в контролюючому органі).

8. Протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви, контролюючий орган відмовляє у реєстрації РРО, якщо:

РРО вже зареєстровано;

модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;

РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;

ЦСО не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

в контролюючому органі наявні відомості щодо відсутності реєстрації або скасування рішення про реєстрацію пункту обміну валюти;

суб'єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву;

суб'єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням пункту обміну валюти, де буде використовуватися РРО;

щодо пункту обміну валюти, зазначеного у заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладення або згідно з таким повідомленням ЦСО відповідний договір розірваний або припинений;

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

9. За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб'єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.

10. У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС. У день резервування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДФС надсилає до ЦСО інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-РРОВ (далі - довідка про резервування фіскального номера) (додаток 2) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом трьох днів з дати її надсилання до ЦСО.

11. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС.

12. За результатами проведення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення реєстраторів в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера реєстратора.

Примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО вважаються надісланими ЦСО до ДФС у час та дату, що зазначені у квитанції про прийняття (реєстрацію) відповідного електронного документа.

13. Протягом трьох днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (занесення фіскального номера РРО до фіскальної пам'яті та опломбування РРО в ЦСО).

14. Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО. У разі ненадіслання зазначених документів у строк, визначений пунктом 13 цієї глави, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування. Про таке скасування ДФС не пізніше наступного робочого дня інформує відповідний ЦСО, який зобов’язаний не розпочинати, або припинити, або скасувати процедуру введення в експлуатацію РРО.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає (надсилає) суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення за формою № 3-РРОВ (додаток 3) (далі - реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти в контролюючому органі.

Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС.

15. Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо місцезнаходження та номера пункту обміну валюти, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за місцезнаходженням такого пункту обміну валюти та дати початку обліку РРО у цьому органі.

16. У реєстраційній заяві зазначається спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або його копії (електронною поштою).

Якщо суб'єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, оплату вартості поштових послуг суб'єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом подання до контролюючого органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

17. Документи, визначені цією главою, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронному вигляді.

18. Якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення через незнаходження посадових осіб, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, в якій зазначає причину, що призвела до неможливості вручення реєстраційного посвідчення. Така довідка разом з реєстраційним посвідченням зберігається в реєстраційній частині облікової справи суб'єкта господарювання. У цьому разі суб'єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО згідно з цим Порядком.

19. Для інформування суб'єктів господарювання ДФС щодекади оприлюднює на веб-сайті:

дані щодо фіскальних номерів РРО із зазначенням найменування суб'єкта господарювання, дати реєстрації РРО, а також номера останнього журналу використання РРО, зареєстрованого на такий РРО, та дати його реєстрації;

дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб'єкта господарювання або з ініціативи контролюючих органів, із зазначенням найменування суб'єкта господарювання, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.

Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.

20. Реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

При реєстрації резервного РРО в правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис "Резервний", у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються місцезнаходження пункту обміну валюти, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках - місцезнаходження всіх пунктів обміну валюти, де він може використовуватися. Щодо кожного пункту обміну валюти, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання повідомляє про нього як про об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

21. Персоналізація РРО здійснюється для однозначного визначення РРО в системі обліку даних ДФС за допомогою системи унікальних номерів, до якої входять індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість або податковий номер (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником податку на додану вартість), фіскальний номер РРО, ідентифікаційний номер РРО (для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі) або ідентифікаційний номер модема (у разі застосування зовнішнього модема), заводський номер РРО та ідентифікаційний номер модуля безпеки SAM, відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2012 року за № 1744/22056 (далі - Порядок передачі).

Персоналізація РРО виконується ЦСО:

у разі присвоєння або анулювання індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість;

після присвоєння або зміни фіскального номера РРО, або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема), або ідентифікаційного номера РРО, або ідентифікаційного номера модуля безпеки.

22. Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з реєстрацією та обліком РРО, вноситься до інформаційної системи ДФС і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

1. У разі перереєстрації РРО з метою використання його в іншому пункті обміну валюти суб'єктом господарювання або представником суб’єкта господарювання надаються реєстраційна заява з позначкою "Перереєстрація" та реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

2. У разі зміни найменування суб'єкта господарювання або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, або виявлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання суб'єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п'яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб'єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У разі змін даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" та реєстраційне посвідчення. Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З дати видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.

3. Заява з позначкою "Перереєстрація" оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.

4. У разі зміни місцезнаходження, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Реєстраційне посвідчення, видане суб'єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

1. Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:

1) суб'єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 4-РРОВ (додаток 4 ) (далі - заява про скасування реєстрації);

2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру;

3) закінчились визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

6) установчі документи суб'єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання - банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб'єкта господарювання, що не пов'язане з банкрутством;

9) припинено діяльність пункту обміну валюти через обставини, визначені законодавством;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб'єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) відбулась зміна власника РРО;

13) щодо пункту обміну валюти, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.

2. Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11 та 12 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб'єкта господарювання, а на підставах, визначених у підпунктах 2-10, 13 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб'єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

3. Заяву про скасування реєстрації суб'єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб'єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб'єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою).

4. Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки ЦСО про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або у разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає (надсилає) суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 5-РРОВ (далі - довідка про скасування реєстрації) (додаток 5), що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

5. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4-10, 13 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб'єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишились актуальними.

6. Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2, 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб'єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

7. Рішення контролюючого огану про скасування реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти оформлюється за формою № 6-РРОВ (додаток 6 ). Таке рішення підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.

8. Документи, визначені у цій главі, можуть бути подані та/або отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронному вигляді.

1. На кожний РРО з купівлі-продажу іноземної валюти реєструється журнал використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти (далі - журнал використання РРО) за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку.

Журнал використання РРО повинен бути прошнурованим, мати послідовну нумерацію сторінок та засоби контролю, установлені таким чином, щоб унеможливити розшнурування журналу використання РРО або вилучення його аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

Титульна сторінка журналу використання РРО має містити дані про суб'єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).

2. Реєстрація першого журналу використання РРО здійснюється одночасно з реєстрацією РРО, другого та наступних - на підставі заяви про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти за формою № 7-РРОВ (додаток 8) (далі - заява про реєстрацію журналу). Датою реєстрації першого журналу використання РРО є дата реєстрації РРО.

Суб'єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати такі заяви в електронній формі засобами електронного зв'язку. Порядок та строки розгляду контролюючими органами заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді.

При проведенні реєстрації РРО або після отримання заяви про реєстрацію журналу та в разі відсутності підстав для відмови в реєстрації посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви про реєстрацію журналу проводить реєстрацію журналу використання РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації журналу використання РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви про реєстрацію журналу надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб'єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації журналу використання РРО із зазначенням підстав для такої відмови.