Про затвердження Правил метеорологічного забезпечення польотів державної авіації України

4) прогнози погоди по аеродрому(ах) посадки та запасних, у тому числі прогнози по аеродромах TAF (у разі їх отримання від відповідних аеродромних метеорологічних органів).

2. Основною формою польотної метеорологічної документації, яка надається аеродромним метеорологічним органом (підрозділом) командирам екіпажів ПС або старшим груп ПС, які виконують перельоти (позааеродромні польоти) за маршрутом, є бюлетень погоди.

3. За наявності на аеродромі чергових сил авіації бюлетень погоди вручається на 12-годинний період (окремо для дня та ночі) командиру чергового авіаційного підрозділу (екіпажу) перед безпосереднім його заступанням на чергування. У разі коли аналіз синоптичної ситуації показує, що подальший стан метеорологічних величин і атмосферних явищ буде відрізнятися від передбачених прогнозом, черговий інженер-метеоролог (синоптик) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) розробляє уточнений прогноз погоди, погоджує його з відповідним метеорологічним органом вищого рівня, доповідає командиру чергового авіаційного підрозділу (екіпажу) в установленому порядку, записує в робочий журнал час доповіді, роздруковує (виписує) та надає новий бюлетень погоди.

4. Під час перельотів (позааеродромних польотів) за маршрутом тривалістю більше 2 годин на вимогу командира екіпажу ПС надається додаткова польотна метеорологічна документація. Для екіпажів ПС, що виконують міжнародні польоти, додаткова польотна метеорологічна документація надається незалежно від тривалості перельоту (позааеродромного польоту) за маршрутом.

5. Метеорологічна інформація, яка надходить до аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) від аеродромних метеорологічних органів ЦА, а також дані закордонних аеродромних метеорологічних станцій надаються в польотну метеорологічну документацію без змін, при цьому в командира екіпажу ПС (членів льотного екіпажу) є можливість отримання необхідних роз'яснень та консультації від інженера-метеоролога (синоптика) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу). У випадках, коли прогноз по аеродрому посадки не отриманий, метеорологічним органом (підрозділом) аеродрому вильоту вживаються заходи для його отримання.

6. Прогнози для метеорологічного забезпечення перельотів (позааеродромного польотів) ПС за маршрутами містять такі дані:

1) назва метеорологічного органу, що склав прогноз;

2) маршрут перельоту (польоту), для якого складено прогноз;

3) дата, період дії прогнозу;

4) стисла характеристика синоптичної ситуації;

5) хмарність;

6) атмосферні явища, у тому числі НЯП;

7) видимість біля поверхні землі та її погіршення в атмосферних явищах;

8) вітер біля поверхні землі;

9) вітер та температура повітря на висотах;

10) висота рівня з температурою 0 -°С;

11) мінімальний прогнозований тиск, приведений до рівня моря за стандартною атмосферою (QNH min);

12) мінімальна прогнозована температура повітря біля поверхні землі;

13) висота та температура тропопаузи;

14) за наявності струминної течії - висота осі течії, напрямок та швидкість максимального вітру.

При цьому дані, зазначені в підпунктах 7, 8, 11, 12 цього пункту, включаються тільки до прогнозів для польотів на низьких рівнях (нижче FL 100), а дані, зазначені в підпунктах 13 та 14, - тільки до прогнозів для перельотів (польотів) на середніх та високих рівнях, коли політ буде проходити на рівні неподалік тропопаузи або вище зони тропопаузи та (або) осі струминної течії.

7. Особливими явищами погоди для перельотів (позааеродромних польотів) за маршрутом на низьких рівнях, у тому числі для польотів за ПВП є: гроза, град, шквал, смерч, помірна або сильна бовтанка (турбулентність), помірне або сильне обмерзання в хмарах та обмерзання будь-якої інтенсивності в опадах, а також інші явища, що погіршують видимість до значень менше 10 кілометрів, гірська хвиля (для гірських районів), вулканічний попіл.

Особливими явищами погоди для польотів на високих та середніх рівнях є: гроза, град, лінія шквалу, помірна або сильна бовтанка (турбулентність) у хмарах та при ясному небі, помірне та сильне обмерзання у хмарах, сильні піщані або пилові бурі, сильна гірська хвиля (для гірських районів), вулканічний попіл.

8. Інженери-метеорологи (синоптики) метеорологічних органів, члени льотних екіпажів ПС та керівники польотів (чергові по прийому і випуску ПС) при використанні прогнозів погоди у кодованій формі TAF враховують значення метеорологічних елементів таким чином, щоб вони знаходились усередині відповідних градацій цих елементів, що використовуються в текстуальних авіаційних прогнозах погоди згідно з додатком 12 до цих Правил.

9. Комплект авіаційних карт погоди, що використовується як додаткова польотна метеорологічна документація, містить карту особливих явищ погоди для відповідного рівня та карту(и) прогнозів вітру і температури повітря для стандартного(их) ешелону(ів) польотів, який(і) є близьким(и) до висоти польоту.

10. Основною формою надання прогнозів за маршрутами перельотів (позааеродромних польотів) як додаткова польотна метеорологічна документація є продукція ВЦЗП (Лондон, Вашингтон) ВСЗП: прогностичні карти особливих явищ погоди та карти прогнозів вітру і температури повітря на висотах.

За відсутності продукції ВЦЗП для забезпечення перельотів (польотів) за маршрутом використовуються карти погоди, які випускаються іншими прогностичними центрами, продукція яких відповідає вимогам IКAO, ВМО та цих Правил.

11. Командирам екіпажів ПС (членам льотних екіпажів) при перельотах (позааеродромних польотах) за маршрутом як додаткова польотна метеорологічна документація надаються авіаційні карти погоди:

1) вище ешелону польоту FL 250 - карта особливих явищ погоди SWH для високого рівня (FL 250–630), прогностична карта вітру та температури для ешелону FL 340 (250 гПа) або карта рівня, близького до фактичного ешелону польоту (якщо це не 250 гПа);

2) між ешелоном польоту FL 100 та ешелоном польоту FL 250 - карта особливих явищ погоди SWM для середнього рівня (FL 100–250), прогностична карта вітру та температури для ешелону FL 180 (500 гПа) або карта рівня, близького до фактичного ешелону польоту (якщо це не 500 гПа).

Для Європейського (Північноатлантичного) регіону ВЦЗП випускається комбінована карта особливих явищ погоди для середніх та високих рівнів FL 100–450 (EUR SIGWX);

3) нижче ешелону польоту FL 100 - карта особливих явищ погоди SWL нижнього рівня або комбінована карта особливих явищ погоди нижнього та середнього рівнів SFC–400 гПа та прогностична карта вітру та температури для рівня, близького до фактичного ешелону польоту, використовуючи карти для абсолютних висот 600 метрів (FL 020), 1500 метрів (FL 050 (850 гПа)), 3000 метрів (FL 100 (700 гПа)), а також для інших висот за запитами. Під час забезпечення польотів на малих та гранично малих висотах дозволяється надавати тільки приземну карту фактичної погоди (кільцеву карту погоди) за найближчий строк та прогностичну карту баричного поля і положення атмосферних фронтів зі строком прогнозу, що найбільше відповідає періоду польоту.

На вимогу командира екіпажу ПС в польотну метеорологічну документацію включаються додаткові прогнози за висотами (прогнози особливих явищ погоди та (або) прогнози вітру та температури).

Загальні технічні характеристики, вимоги до якості та зразки авіаційних карт погоди наводяться в додатку 14 до цих Правил.

12. Прогнози особливих явищ погоди SIGWX та вітру і температури за висотами, які розроблені на фіксований строк та надаються в польотній метеорологічній документації у вигляді карт погоди, дійсні для польотів за 3 години до та 3 години після фіксованого строку. У разі значної тривалості польоту надаються додаткові карти погоди, розроблені на фіксовані строки, що відповідають періоду польоту.

13. Якщо в аеродромний метеорологічний орган (підрозділ) надійшли прогнози для польотів на ешелонах нижче ешелону FL 100 у формі зонального прогнозу GAMET, вони включаються до додаткової польотної метеорологічної документації замість відповідних карт погоди (або доповнюють їх).

14. Якщо прогностична карта погоди не охоплює весь маршрут перельоту (польоту), на ту частину маршруту, що залишилася поза межами карти, екіпажу додатково видається прогностична карта суміжного району або прогноз погодних умов за маршрутом за встановленою формою.

15. У випадках, коли черговий інженер-метеоролог (синоптик) метеорологічного органу (підрозділу) аеродрому вильоту має фактичну інформацію чи прогнозує синоптичну ситуацію, за якою метеорологічні умови в районі аеродрому посадки та (або) запасних аеродромах суттєво відрізняються від прогнозів, наданих та включених до складу польотної метеорологічної документації згідно з підпунктом 4 пункту 1 цієї глави, він звертає увагу командира екіпажу ПС (членів льотного екіпажу) на наявні розбіжності. При цьому вони фіксуються на копії польотної метеорологічної документації, що архівується.

16. Копії польотної метеорологічної документації, виданої екіпажам ПС, зберігаються протягом 1 року. Зазначена інформація надається на запит у випадках проведення розслідування авіаційних подій або інцидентів і зберігається до їх завершення.

1. Начальник (черговий інженер-метеоролог (синоптик)) метеорологічного органу (підрозділу) аеродрому вильоту відповідно до рішення командира (начальника) авіаційної частини на перельоти ПС на аеродромі та з метою найбільш ефективного врахування та використання метеорологічних умов та забезпечення БзП ПС вивчає план перельотів на аеродромі, зокрема:

1) маршрут, профіль та тривалість перельоту;

2) мінімуми командирів екіпажів, які плануються на переліт, та метеорологічні умови, за яких може бути виконаний переліт;

3) запасні аеродроми та установлені для них експлуатаційні мінімуми для прийняття відповідних типів ПС;

4) рубежі повернення ПС із маршруту перельоту та рубежі прийняття рішення для посадки на запасних аеродромах у випадках погіршення метеорологічних умов на аеродромі посадки.

2. Після вивчення плану перельотів начальник (черговий інженер-метеоролог (синоптик)) метеорологічного органу (підрозділу) аеродрому вильоту:

1) визначає необхідність та організовує отримання додаткової метеорологічної інформації, яка не визначена встановленим обсягом роботи аеродромного метеорологічного органу (підрозділу), у тому числі відповідних карт погоди;

2) аналізує синоптичну ситуацію та метеорологічну обстановку, розробляє попередні прогнози погоди по району базування авіаційної частини та за маршрутами перельотів, узгоджує їх із відповідним метеорологічним органом вищого рівня та в установлені строки доповідає старшому авіаційному начальнику на аеродромі та командиру екіпажу ПС, який виконує переліт (старшому групи ПС, яка виконує переліт);

3) запитує в установленому порядку по визначених каналах зв'язку в метеорологічних органах (підрозділах) відповідних аеродромів або вищого рівня щогодинну фактичну погоду, штормову інформацію та прогнози погоди по запасних аеродромах та аеродрому посадки.

Фактична погода запитується та отримується на період, який починається за 2 години до запланованого часу вильоту ПС та закінчується через 1 годину після часу посадки ПС. Прогнози погоди по запасних аеродромах запитуються на весь період перельоту, а по аеродромах посадки - на період тривалістю 2 години (початок періоду за 1 годину до запланованого часу посадки та закінчення через 1 годину після нього).

3. У день перельоту начальник (черговий інженер-метеоролог (синоптик)) метеорологічного органу (підрозділу) аеродрому вильоту:

1) уточнює час вильоту, профіль перельоту та оцінює відповідність очікуваних метеорологічних умов умовам, які необхідні для виконання даного перельоту;

2) аналізує аеросиноптичну обстановку та розробляє прогноз погоди за маршрутом перельоту на строк, який перевищує тривалість перельоту на 1 годину в разі тривалості перельоту не більше 3 годин та 2 години в разі тривалості перельоту 3 години та більше;

3) під час метеорологічного забезпечення перельотів (польотів) за визначеними маршрутами легкомоторних літаків та вертольотів на малих та гранично малих висотах та ешелонах нижнього рівня, а також інших ПС під час виконання спеціальних завдань, особливу увагу приділяє прогнозу ВНМХ та явищ, що погіршують видимість біля землі, а також мінімального тиску QNH по маршруту перельоту (польоту);

4) під час перельотів у пункт (аеродром) призначення, де відсутні відповідні метеорологічні органи (підрозділи), а також у випадках, коли прогноз погоди аеродрому посадки, незважаючи на вжиті заходи не надійшов до аеродрому вильоту, розробляє орієнтовний прогноз погоди по пункту (аеродрому) посадки;

5) погоджує розроблені прогнози погоди на переліт із відповідним метеорологічним органом вищого рівня;

6) у визначені строки доповідає старшому авіаційному начальнику на аеродромі, керівнику польотів (черговому по прийому і випуску ПС) фактичну та очікувану погоду на аеродромах зльоту та посадки, по запасних аеродромах та за маршрутом перельоту;

7) за наявності на маршруті перельоту складних метеорологічних умов та НЯП доповідає пропозиції щодо організації РРП (за потреби і ПРП) на аеродромі вильоту та за маршрутом перельоту та заходів із забезпечення БзП та надає (за потреби) пропозиції з перенесення часу зльоту ПС;

8) складає та надає під підпис командиру екіпажу ПС, який виконує переліт (старшому групи ПС, яка виконує переліт), бюлетень погоди не раніше ніж за 1 годину та не пізніше ніж за 30 хвилин до вильоту ПС, а за потреби - додаткову польотну метеорологічну документацію.

4. ПРП в інтересах групи ПС, яка виконує переліт, організується та проводиться на аеродромі вильоту за рішенням старшого авіаційного начальника аеродрому з визначенням ВНМХ та верхньої межі хмар, умов польоту в районі аеродрому вильоту, а на маршруті перельоту - за рішенням старшого групи ПС, яка виконує переліт.

5. У бюлетень погоди на переліт включаються:

1) фактична погода на аеродромі вильоту на час складання (надання) бюлетеня погоди;

2) фактична погода на запасних аеродромах та аеродромах посадки з давністю на час складання бюлетеня не більше 1 години для перельотів у межах одного РПІ та сусіднього з ним РПІ, не більше 1,5 години для перельотів у разі перетинання більше одного РПІ, не більше 2 годин у разі міжнародних перельотів;

3) прогнози погоди по маршруту перельоту та аеродрому посадки.

6. У разі перенесення часу зльоту ПС (групи ПС), що виконує переліт, більше ніж на 1 годину начальник (черговий інженер-метеоролог (синоптик)) метеорологічного органу (підрозділу) аеродрому вильоту уточнює фактичну погоду та прогноз по маршруту перельоту, доповідає пропозиції старшому авіаційному начальнику аеродрому, керівнику польотів (черговому по прийому і випуску ПС), складає та надає на підпис командиру екіпажу ПС, який виконує переліт (старшому групи ПС, яка виконує переліт), новий бюлетень погоди. Уточнений прогноз погоди погоджується з відповідним метеорологічним органом вищого рівня.

7. У випадку, коли аеродром є аеродромом посадки ПС, що виконує переліт (групи ПС, що виконує переліт), начальник (черговий інженер-метеоролог (синоптик)) метеорологічного органу (підрозділу) метеорологічного органу аеродрому посадки вивчає план перельотів ПС на своєму аеродромі та мінімуми командирів екіпажів, які виконують перельоти. Після цього розробляє, погоджує з відповідним метеорологічним органом вищого рівня та доповідає старшому авіаційному начальнику на аеродромі прогноз погоди по району аеродрому на період перельоту та посадки та передає його за запитами.

8. У день перельоту начальник (черговий інженер-метеоролог (синоптик)) метеорологічного органу (підрозділу) метеорологічного органу (підрозділу) аеродрому посадки:

1) уточнює запланований час посадки ПС, що виконує переліт (групи ПС, що виконує переліт);

2) аналізує метеорологічну обстановку, розробляє і погоджує з відповідним метеорологічним органом вищого рівня прогноз погоди по аеродрому на період посадки та доповідає його старшому авіаційному начальнику на аеродромі, керівнику польотів (черговому по прийому і випуску ПС). Прогноз розробляється на період тривалістю 2 години (початок періоду за 1 годину до запланованого часу посадки та закінчення через 1 годину після нього);

3) передає (контролює своєчасність передачі) за запитами фактичну погоду, штормові попередження, прогноз погоди по району аеродрому на період посадки ПС, що виконує переліт (групи ПС, що виконує переліт);

4) під час виконання перельоту контролює стан фактичної погоди та імовірні зміни метеорологічних умов на аеродромі, доповідає про них та надає пропозиції старшому авіаційному начальнику на аеродромі, керівнику польотів (черговому по прийому і випуску ПС) в установленому порядку;

5) у випадках очікуваного або раптового погіршення метеорологічних умов, наявності НЯП та критичних значень метеорологічних величин, за яких польоти на аеродромі забороняються, розробляє та надає на підпис керівнику польотів (черговому по прийому і випуску ПС) штормове попередження з наданням пропозицій, зміст штормового попередження доповідається відповідному метеорологічному органу вищого рівня та на адреси, з яких надіслали запити про метеорологічні умови на аеродромі;

6) після посадки ПС перевіряє відповідність метеорологічних умов на переліт, заповнених командиром екіпажу ПС на зворотному боці бюлетеня погоди. Відповідність підтверджується особистим підписом чергового інженера-метеоролога (синоптика) (начальника) та штампом аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) у визначеному місці на зворотному боці бюлетеня погоди.

1. Під час польотів морської авіації в райони перебування кораблів (суден) Військово-Морських Сил Збройних Сил України гідрометеорологічна група, що знаходиться на кораблі (судні), передає на адресу начальника зміни гідрометеорологічного бюро Центру навігації, гідрографії та гідрометеорології Військово-Морських Сил Збройних Сил України та екіпажам ПС дані про фактичні та очікувані гідрометеорологічні умови в районі плавання корабля (судна), а також штормові попередження про НЯП та штормові оповіщення про НЯП та (або) СЯ. На кораблях, де відсутня гідрометеорологічна група, функції гідрометеорологічного забезпечення виконує особовий склад штурманської бойової частини.

2. Гідрометеорологічне забезпечення польотів вертольотів, що базуються на кораблях, здійснюється штурманською бойовою частиною корабля.

3. До гідрометеорологічного забезпечення польотів вертольотів на кораблях залучаються:

1) авіаційна група - для проведення ПРП;

2) ракетно-артилерійська та радіотехнічна бойові частини - для проведення РРП та радіовітрового зондування атмосфери;

3) бойова частина зв'язку - для прийому та передачі гідрометеорологічної інформації.

4. У процесі гідрометеорологічного забезпечення польотів вертольотів на кораблях штурманською бойовою частиною корабля щодо гідрометеорологічного забезпечення польотів вертольотів здійснюються:

1) проведення додаткових спостережень за умовами погоди та гідрометеорологічними умовами;

2) участь у проведенні РРП;

3) збір та аналіз інформації з вертольота під час проведення ПРП;

4) одержання та аналіз інформації від метеорологічної служби морської авіаційної бригади та гідрометеорологічної служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України;

5) узагальнення даних про фактичні та очікувані гідрометеорологічні умови по району польотів, оцінку їх впливу на безпеку польотів, ефективне використання зброї та технічних засобів;

6) доповіді фактичних та очікуваних гідрометеорологічних умов командиру корабля, командиру льотного складу та керівнику польотів;

7) складання повідомлень про гідрометеорологічні умови по району польотів та організацію їх передачі у визначені строки на визначені адреси.

5. Керівнику польотів на кораблі гідрометеорологічної групою або за її відсутності штурманською бойовою частиною корабля доповідаються дані про:

1) кількість та форму хмар, висоту їх нижньої межі;

2) горизонтальну видимість;

3) атмосферні явища;

4) стан водної поверхні (хвилювання);

5) висоту та напрямок переміщення хвиль;

6) напрямок та швидкість вітру на рівні палуби;

7) температуру повітря і точку роси;

8) відносну вологість повітря;

9) атмосферний тиск на рівні злітної палуби.

6. Використання технічних засобів та залучення спеціалістів радіотехнічної служби для проведення РРП здійснюються відповідно до спеціальних інструкцій, що розробляються на кожному кораблі (судні).

1. Метеорологічне забезпечення під час виконання польотів на полігоні здійснює метеорологічний підрозділ полігону, а за його відсутності організовується керівником польотів на полігоні. За потреби призначається інженер-метеоролог (синоптик) або оперативна метеорологічна група на полігоні, який(а) прибуває на полігон разом із керівником польотів на полігоні.

2. Під час метеорологічного забезпечення в ході виконання польотів на полігоні:

1) інженером-метеорологом (синоптиком) (старшим оперативної метеорологічної групи на полігоні) доповідається керівнику польотів на полігоні узгоджений з метеорологічним органом вищого рівня прогноз погоди на період польотів та вручається бюлетень погоди;

2) здійснюється проведення візуальних спостережень за метеорологічними умовами та орнітологічною обстановкою, виконуються інструментальні вимірювання ВНМХ (у разі відсутності таких вимірювань, ВНМХ оцінюється візуально, а за основу приймаються дані, отримані від екіпажів ПС), напрямку і швидкості вітру за допомогою установлених на полігоні приладів;

3) узагальнюються донесення екіпажів ПС про метеорологічні умови і орнітологічну обстановку в районі полігону;

4) аналізуються стан і імовірні зміни метеорологічних умов і орнітологічної обстановки в районі полігону;

5) доповідаються керівнику польотів на полігоні і в аеродромний метеорологічний орган авіаційної частини дані про метеорологічні умови і орнітологічну обстановку, очікувані їх зміни і пропозиції на ПРП (дорозвідки погоди) в районі полігону.

3. Уся метеорологічна інформація записується в стартовому (робочому) журналі інженера-метеоролога (синоптика) та фіксується час її доповіді.

4. Під час перельотів ПС на майданчики посадки, де немає метеорологічних органів (підрозділів), та зльотів ПС з них, організація метеорологічного забезпечення покладається на чергового інженера-метеоролога (синоптика) відповідного метеорологічного органу вищого рівня згідно із зонами відповідальності, при цьому метеорологічна інформація до командирів екіпажів цих ПС доводиться через відповідних посадових осіб органів УПР (керівництва польотами), під керівництвом яких вони перебувають.

5. Спостереження за фактичними умовами погоди в районі майданчиків посадки покладається на керівників польотів на майданчиках.

1. В аеродромних метеорологічних органах (підрозділах) під час метеорологічного забезпечення стрибків із парашутом та десантування, крім розробки прогнозів погоди, за потреби не пізніше ніж за 30 хвилин до їх початку начальником (черговим інженером-метеорологом (синоптиком)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) організовується обробка даних вітрового зондування з метою надання даних про вітер від землі до висоти стрибків через кожні 100 метрів і середнього вітру в шарі від землі до висоти десантування.

Під час організації та проведення стрибків із парашутом застосовуються обмеження за метеорологічними умовами для виконання стрибків із парашутом (додаток 15).

2. Під час організації та проведення стрибків із парашутом начальником (черговим інженером-метеорологом (синоптиком)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу):

1) під час попередньої підготовки вивчаються характер стрибків із парашутом, категорії парашутистів, які беруть участь в їх проведенні, і уточнюються метеорологічні умови, за яких стрибки з парашутом можуть виконуватися;

2) під час передстрибкової підготовки:

за наявності відповідного обладнання здійснюється організація випуску кулі-пілота (куль-пілотів), розраховується вітер за висотами, середній вітер;

доповідається керівнику стрибків, штурману і парашутистам синоптична ситуація, метеорологічні умови, прогноз погоди на період стрибків із парашутом і дані вітрового зондування;

за заявками керівника стрибків за 30 хвилин до початку польотів на викидання парашутистів виписується бюлетень погоди на період стрибків, в якому зазначаються останні дані про фактичний вітер біля землі та до висоти викидання парашутистів через кожні 100 м, а також про середній вітер у цьому шарі повітря;

3) під час проведення парашутних стрибків:

організується проведення безперервних спостережень за умовами погоди в районі проведення стрибків, звертаючи особливу увагу на зміну швидкості та напрямку вітру, висоти нижньої, а за потреби і верхньої меж хмар;

про всі зміни умов погоди негайно доповідається керівнику стрибків та у відповідний метеорологічний орган вищого рівня;

якщо під час виконання парашутних стрибків швидкість вітру біля землі або значення середнього вітру в шарі від землі до висоти викидання парашутистів очікується більше припустимих значень, визначених для категорії осіб, які беруть участь у стрибках із парашутом, керівнику польотів (черговому по прийому і випуску ПС) вручається штормове попередження, яке доводиться до керівника стрибків у встановленому порядку.

3. У разі неможливості проведення вітрового зондування (відсутності відповідних засобів та обладнання) начальником (черговим інженером-метеорологом (синоптиком)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) аналізується стан вітрового режиму біля землі і за висотами за відповідними метеорологічними картами та результати аналізу надаються керівнику стрибків. Керівник стрибків робить контрольне скидання баласту та приймає рішення щодо проведення (непроведення) парашутних стрибків.

4. Під час стрибків поза аеродромом за заявкою керівника стрибків призначається підготовлений метеофахівець із необхідними приладами для виміру напрямку та швидкості вітру в місці приземлення.

5. Рішення щодо проведення, обмеження, припинення стрибків із парашутом або їх продовження після припинення за метеорологічними умовами приймає керівник стрибків.

6. Під час організації та проведення викидання на майданчиках приземлення при десантуванні військ та бойової техніки до складу групи забезпечення безпеки десантування за потреби призначається черговий інженер-метеоролог (синоптик) (або метеопост із підготовленим метеофахівцем).

1. Аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) та метеорологічні органи вищого рівня надають за запитом відповідним органам пошуково-рятувальної служби в найкоротші строки метеорологічну інформацію, що включає відомості про метеорологічні умови, що мали місце тоді, коли було відоме останнє місцезнаходження зниклого безвісти ПС, а також повні та детальні дані про фактичні та очікувані метеорологічні умови в районі пошуку, а також за маршрутом польоту до району пошуково-рятувальних робіт та в зворотному напрямку із зазначенням:

1) НЯП (СЯ) за маршрутом польоту;

2) кількості хмарності та виду хмар (зокрема, купчасто-дощових та потужно-купчастих) і висоти нижньої і верхньої меж хмар;

3) горизонтальної видимості та явищ, що викликають погіршення видимості;

4) приземного вітру та вітру за висотами;

5) стану земної поверхні (наявності снігового покриву, льоду або води);

6) температури поверхні води моря (водосховища), хвилювання поверхні моря (водосховища), наявності льодового покриву, переважної течії (у разі необхідності для вказаного району пошуку);

7) атмосферного тиску, приведеного до середнього рівня моря.

Якщо метеорологічний орган (підрозділ) не має достатнього обсягу метеорологічної інформації, яка надається за запитом, він у встановленому порядку звертається за допомогою до інших метеорологічних органів (підрозділів).

2. За запитом органу пошуково-рятувальної служби відповідні метеорологічні органи (підрозділи) вживають заходів для отримання докладних відомостей про польотну метеорологічну документацію, яка була надана екіпажу зниклого безвісти ПС, у тому числі про уточнення до прогнозу погоди, що передані на борт ПС, яке перебувало в повітрі.

3. Будь-яка метеорологічна інформація, що запитується посадовими особами органів ОПР (УПР) у зв'язку з авіаційною подією, надається в найкоротший строк.

4. Після отримання від відповідної посадової особи органу ОПР (УПР) оповіщення про авіаційну подію в аеродромному метеорологічному органі (підрозділі) проводяться за потреби додаткові спостереження за метеорологічними умовами і забезпечується збереження всієї метеорологічної документації та метеорологічної інформації, які стосувалися польоту, протягом 1 року.

5. За потреби метеорологічна документація та метеорологічна інформація, які стосувалися польоту ПС, з яким сталася авіаційна подія, надаються в установленому порядку уповноваженим членам комісії з розслідування авіаційної події.

1. Польоти ПС авіаційної частини для виконання спеціальних завдань забезпечуються прогнозами погоди, які розроблюються відповідним аеродромним метеорологічним органом (підрозділом). У разі необхідності проводиться уточнення (корегування) діючих прогнозів погоди, а також розробка штормових попереджень по району виконання спеціальних завдань та за маршрутами польотів.

2. Метеорологічне забезпечення польотів для виконання спеціальних завдань здійснюється відповідно до інструкції з виконання польотів (використання повітряного простору) у районі аеродрому та цих Правил.

3. Для забезпечення польотів для виконання спеціальних завдань поза районом аеродрому метеорологічна документація, яка містить необхідну інформацію для польотів, надається на підпис керівнику польотів, який здійснює керівництво польотами з виконання спеціальних завдань. У разі неможливості надання документації метеорологічна інформація передається за встановленими наявними засобами зв'язку.

4. Під час польотів для виконання спеціальних завдань у районах, де відсутня будь-яка метеорологічна інформація через відсутність метеорологічних органів, екіпаж ПС повідомляє керівнику польотів відомості про метеорологічні умови для передачі метеорологічному органу, який є відповідальним за складання прогнозів погоди. У разі зустрічі з НЯП інформація про їх наявність та їх вплив на умови польоту та виконання завдання передається командиром екіпажу ПС негайно.

5. У разі відсутності необхідної метеорологічної інформації в районі польотів для виконання спеціальних завдань перший прогноз погоди, особливо в ранковий час, розробляється як орієнтовний. Після отримання метеорологічної інформації метеорологічний орган розробляє уточнений прогноз погоди.

1. Командирам (начальникам) авіаційних частин та членам екіпажів ПС для передпольотного планування і прийняття рішень на виконання польотів та самостійної підготовки льотного складу до польоту метеорологічна інформація надається через автоматизовану систему на базі СЦМЗА із застосуванням системи SADIS, офіційного сайту Украероруху щодо метеорологічного забезпечення та авторизованого доступу до бази метеорологічних даних.

2. Метеорологічна інформація надається цілодобово та оперативно з оновленням метеорологічних даних в автоматичному режимі, контролем її достовірності та цілісності, можливістю друкування у вигляді даних по аеродромах (METAR, SPECI, TAF), районах визначених РПІ (GАMET, SIGMET, AІRMET), зображень знімків МШСЗ, радіолокаційних метеорологічних спостережень, приземних карт погоди і аерологічних (висотних) карт погоди, карт особливих явищ погоди SIGWX, які відповідають вимогам IKAO та ВМО.

3. Доступ до офіційного сайта Украероруху щодо метеорологічного забезпечення членам льотного екіпажу ПС забезпечується в брифінг-офісах аеродромів (аеродромів спільного використання) віддаленим доступом з використанням автоматизованих систем метеорологічного забезпечення (в авіаційних частинах на автоматизованих робочих місцях), а для екіпажів ПС поза межами брифінг-офісів аеродромів (аеродромів спільного використання) - через мережу "Інтернет" (вхід до бази метеорологічних даних СЦМЗА виконується під авторизованим доступом).

4. В авіаційних частинах з льотним складом (льотчиками та штурманами), персоналом центрів управління службою (оперативними черговими (черговими) відповідних пунктів управління та авіаційними диспетчерами) організовується вивчення керівництва користувача офіційного сайта Украероруху щодо метеорологічного забезпечення та навчання на базі Навчально-сертифікаційного центру Украероруху за відповідною програмою "Підготовка диспетчерів пунктів польотно-інформаційного обслуговування та (або) диспетчерів пункту збору донесень з надання передпольотного метеорологічного обслуговування з використанням автоматизованих систем передпольотної метеорологічної інформації".

Допуск авіаційного персоналу до використання баз даних офіційного сайта Украероруху щодо метеорологічного забезпечення оформлюється наказом командира (начальника) відповідної авіаційної частині.

5. Метеорологічна консультація під час передпольотної підготовки вважається отриманою після авторизованого доступу командира екіпажу (штурмана екіпажу) ПС до офіційного сайта Украероруху щодо метеорологічного забезпечення (дата та час консультації відповідно до керівництва системи зберігаються в базі даних протягом 30 діб). Крім того, командирам екіпажів ПС надається необхідна метеорологічна інформація через аеродромні метеорологічні органи (підрозділи) за запитами.

Роздрукована польотна метеорологічна документація зберігається з польотною документацією в установленому порядку.

6. Дозвіл на виліт екіпажу ПС щодо метеорологічних умов надає командир (начальник) авіаційної частини на підставі аналізу метеорологічних умов та оцінки відповідності метеорологічних умов для виконання польотного завдання. Рішення на виліт ПС приймає особисто командир екіпажу ПС.

7. Під час польоту оперативна метеорологічна інформація екіпажам ПС надається через орган ОПР (УПР), під керівництвом якого вони перебувають.

8. На аеродромах ДА метеорологічне забезпечення екіпажів ПС авіації Державної прикордонної служби здійснюється відповідними аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) згідно з цими Правилами.

1. Метеорологічне забезпечення літерних польотів ПС на аеродромах ДА організовується і здійснюється силами і засобами метеорологічних органів (підрозділів) державної авіації відповідно до Положення про організацію, виконання та забезпечення повітряних перевезень вищих посадових осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2012 року № 270/ДСК, інших нормативно-правових актів у галузі ДА, які регулюють питання забезпечення літерних польотів ПС, та цих Правил.

2. Загальне керівництво і контроль за метеорологічним забезпеченням літерних польотів ПС на аеродромах ДА покладаються на Гідрометеорологічний центр Збройних Сил України.

3. Безпосереднє метеорологічне забезпечення літерних польотів на аеродромах ДА здійснюється силами і засобами відповідних аеродромних метеорологічних органів (підрозділів). Відповідальність за організацію цього метеорологічного забезпечення покладається на відповідного начальника аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) під час приймання (випуску) та обслуговування на аеродромі ПС, що виконує літерний політ. Начальник метеорологічного органу (підрозділу) здійснює керівництво та контроль за роботою метеорологічного органу (підрозділу), надає йому практичну допомогу та особисто бере участь у метеорологічному забезпеченні.

4. Під час метеорологічного забезпечення літерних польотів ПС відповідні посадові особи метеорологічних органів (підрозділів) ДА здійснюють взаємодію з метеорологічними органами ЦА з метою оперативного обміну метеорологічною інформацією та підвищення БзП.

5. Уся надана (отримана) метеорологічна інформація, а також пропозиції щодо метеорологічного забезпечення літерних польотів ПС на аеродромі ДА записуються в робочому журналі відповідного інженера-метеоролога (синоптика) з фіксуванням часу.

1. В аеродромних метеорологічних органах (підрозділах) та метеорологічних органах вищого рівня проводяться профілактичні заходи з БзП у метеорологічному відношенні, які включають:

1) вивчення, роз'яснення та виконання вимог нормативно-правових актів та інших документів, що регламентують безаварійну льотну роботу;

2) облік і аналіз авіаційних подій, серйозних інцидентів (інцидентів), порушень, недоліків у роботі метеорологічних органів щодо забезпечення БзП;

3) оцінка стану метеорологічного забезпечення польотів ПС;

4) вдосконалення форм і методів роботи аеродромних метеорологічних органів (підрозділів) та метеорологічних органів вищого рівня;

5) поширення позитивного досвіду метеорологічного забезпечення польотів ПС;

6) якісне проведення занять з інженерами-метеорологами (синоптиками) щодо особливостей прогнозування НЯП для авіації;

7) проведення занять з авіаційної метеорології з льотним складом та особами групи керівництва польотами;

8) проведення щоквартальних обльотів екіпажами ПС вимірювачів ВНМХ, встановлених на аеродромі, з метою визначення правильності їх показань (одночасні контрольні заміри ВНМХ над БПРМ, ДПРМ та (або) траверзом КДП за допомогою відповідних метеорологічних приладів та екіпажем ПС під час ПРП);

9) проведення семінарів із фахівцями метеорологічних органів (підрозділів) щодо особливостей прогнозування НЯП у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди;

10) спільна участь інженерів-метеорологів (синоптиків), льотного складу, осіб групи керівництва польотами та органів ОПР (УПР) в запланованих конференціях, семінарах щодо забезпечення БзП;

11) проведення занять з обслугами БПРМ (ДПРМ) за методикою метеорологічних спостережень, а також зі штормового оповіщення про НЯП (СЯ) не рідше одного разу на місяць;

12) проведення практичних занять із посадовими особами авіаційної частини та льотним складом за методикою оцінки метеорологічних умов;

13) участь начальників метеорологічних органів у навчально-методичних зборах із вирішення завдань метеорологічного забезпечення польотів та їх безпеки;

14) організація повсякденного і всебічного контролю готовності метеорологічного персоналу метеорологічних органів (підрозділів) та ТЗМ до забезпечення польотів ПС під час їх виконання.

2. У планах підготовки авіаційних частин на рік на початку весняно-літнього та осінньо-зимового періодів обов'язково передбачається проведення занять із вивчення під керівництвом начальників відповідних метеорологічних органів (підрозділів) авіаційно-кліматичних особливостей районів базування, аеродрому та польотів у ці періоди. Такі заняття плануються з посадовими особами авіаційної частини, льотним складом, посадовими особами груп керівництва та забезпечення польотів, обслугами РЛС, фахівцями штурманської та авіадиспетчерської служб.

3. У метеорологічних органах (підрозділах) їх начальниками щомісяця здійснюється аналіз недоліків та оцінюється рівень метеорологічного забезпечення польотів, здійснюється розбір прогнозів погоди та штормових попереджень, що не виправдалися або були найбільш вдалими, розглядаються прогнози НЯП для авіації щодо місцевих умов.

4. Під час проведення занять із льотним складом та його стажування в аеродромному метеорологічному органі особлива увага приділяється вмінню грамотно оцінювати метеорологічні умови за картами погоди та в повітрі, визначати НЯП (СЯ) для авіації та правильно діяти в разі ненавмисного потрапляння в ці явища та метеорологічні умови, до яких екіпаж не підготовлений.

1. У випадках авіаційної події, коли аеродромному метеорологічному органу (підрозділу) стало про неї відомо, незалежно від її причини начальник (черговий інженер-метеоролог (синоптик)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) негайно:

1) у стартовому (робочому) журналі фіксує час, фактичні метеорологічні умови і орнітологічну обстановку, за яких відбулася авіаційна подія, на аеродромі, у районі аеродрому, польотів та за наявності інформації і самої авіаційної події (висота нижньої і верхньої меж хмарності, видимість біля землі і польотна видимість, напрямок і швидкість вітру, атмосферні явища, атмосферний тиск, температура і вологість повітря, орнітологічна обстановка);

2) доповідає у відповідний метеорологічний орган вищого рівня фактичні метеорологічні умови і орнітологічну обстановку на аеродромі, в районі аеродрому, польотів (за маршрутом польоту) і в районі авіаційної події та умови погоди, які очікувалися за прогнозом на аеродромі та в районі, де відбулася авіаційна подія (прогноз, записаний у стартовому (робочому) журналі і в бюлетені погоди на період польотів (на маршруті)).

2. Якщо авіаційна подія відбулася на аеродромі або в безпосередній близькості від нього, начальник (черговий інженер-метеоролог (синоптик)) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу), щойно йому стало про неї відомо, фіксує час, організовує проведення установленого обсягу метеорологічних спостережень на аеродромі та занесення даних у щоденник погоди, особисто перевіряє результати спостережень, особливо значення атмосферного тиску. Якщо є можливість здійснюється фотографування в цифровому форматі.

3. Збереження всієї метеорологічної інформації та метеорологічної документації, даних про орнітологічну обстановку, які стосуються авіаційної події з ПС, забезпечується відповідними начальниками аеродромних метеорологічних органів (підрозділів) та метеорологічних органів вищого рівня для надання за потреби в установленому порядку уповноваженим членам комісії з розслідування авіаційної події.

1. Аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) та метеорологічними органами вищого рівня організовується та виконується збір та збереження необхідних метеорологічних даних спостережень з метою підготовки авіаційних кліматичних даних.

2. Робота з визначення, вивчення та узагальнення авіаційних кліматичних даних та особливостей виконується:

1) для території базування авіаційних частин - метеорологічними центрами та метеорологічними бюро;

2) для району аеродрому і польотів - аеродромними метеорологічними органами (підрозділами).

3. Авіаційні кліматичні дані готуються у вигляді аеродромних кліматичних таблиць, авіаційно-кліматичних описів території базування, авіаційно-кліматичних описів аеродромів тощо. В описах (таблицях) основна увага звертається на характеристику НЯП для авіації, які спостерігаються на території базування авіаційних частин (у районі аеродромів), у районі польотів, та на умови їх виникнення за сезонами року, місяцями і часові періоди доби.

4. Ряд спостережень за погодою на аеродромах для розрахунку авіаційних кліматичних характеристик вибирається в процесі їх проведення протягом не менше 5 років. Якщо спостереження на аеродромі проводилися менше 5 років, то складаються тимчасові аеродромні кліматичні таблиці та авіаційно-кліматичні описи, які щороку уточнюються.

5. Аеродромні кліматичні таблиці містять статистичні дані про результати метеорологічних спостережень за одним або декількома метеорологічними елементами на аеродромі.

6. До аеродромних кліматичних таблиць включається така інформація:

1) повторюваність загальної кількості хмарності 0-3 бали, 4-6 балів, 7-9 балів, 10 балів;

2) повторюваність різних градацій ВНМХ при кількості хмарності 0-3 бали, 4-6 балів, 7-9 балів, 10 балів нижче визначених порогових значень у певні часові періоди доби;

3) повторюваність значень видимості (видимості на ЗПС) у визначений час нижче визначених значень у метрах (2000 метрів та нижче) або кілометрах (більше 2 кілометрів);

4) повторюваність значень горизонтальної видимості (видимості на ЗПС) та висоти нижньої межі найнижчого шару хмарності при кількості 0-3 бали, 4-6 балів, 7-9 балів, 10 балів нижче визначених порогових значень у певні часові періоди доби;

5) повторюваність атмосферних явищ, середнє число днів з опадами, НЯП та з пороговими значеннями їх тривалості;

6) повторюваність параметрів вітру в установлених діапазонах;

7) повторюваність приземної температури повітря через інтервали 5 -°С в певні часові періоди доби;

8) середні і екстремальні значення атмосферного тиску на рівні порогу ЗПС;

9) повторюваність поєднань двох або більше метеорологічних елементів по тривалості, необхідних для планування ефективного виконання польотних завдань.

7. Авіаційно-кліматичний опис аеродрому містить відомості про рельєф, гідрографію, рослинний покрив, наявність населених пунктів, промислових об'єктів, а також про основні циркуляційні процеси, типові синоптичні ситуації та пов'язані з ними НЯП, дані аеродромних кліматичних таблиць про кількість та ВНМХ, атмосферні явища, видимість, вітер біля землі, температуру та атмосферний тиск. Зазначені відомості надаються у вигляді коротких викладів, таблиць, графіків, картографічного матеріалу.

До опису додається топографічна карта району аеродрому з позначенням секторів, в яких під впливом місцевих умов утворюється низька хмарність, обмежена видимість, сильний вітер та інші явища, які ускладнюють виконання польотів.

8. Необхідні відомості з авіаційно-кліматичного опису аеродрому включаються в інструкцію з виконання польотів (використання повітряного простору) у районі аеродрому.

9. На підставі узагальнення багаторічних даних для кожного аеродрому встановлюються Критичні значення метеорологічних величин і граничних відстаней до небезпечних явищ погоди для авіації, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються. Вони визначаються (уточнюються) старшим авіаційним начальником аеродрому разом із начальником аеродромного метеорологічного органу (підрозділу), погоджуються з відповідним начальником метеорологічного органу вищого рівня (відповідальною посадовою особою) та затверджуються:

1) у Повітряних Силах Збройних Сил України - командиром відповідного Повітряного командування (для авіаційних частин безпосереднього підпорядкування - заступником командувача Повітряних Сил Збройних Сил України з авіації - начальником авіації);

2) у Сухопутних військах Збройних Сил України - начальником армійської авіації - начальником управління армійської авіації Командування Сухопутних військ Збройних Сил України;

3) у Військово-Морських Силах Збройних Сил України - заступником командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України з авіації - начальником морської авіації;

4) у САД інших відомств - відповідними начальниками органів управління авіації ЦОВВ.

10. Критичні значення метеорологічних величин і граничних відстаней до НЯП для авіації, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються, включаються в інструкцію з виконання польотів (використання повітряного простору) у районі аеродрому.