15. Відповідальність за збереження та правильну експлуатацію ТЗМ, встановлених на БПРМ та ДПРМ, покладається на відповідних командирів (начальників) об'єктів зв'язку та радіотехнічного забезпечення аеродрому.
16. Метеорологічна інформація щодо результатів метеорологічних спостережень складається та надається відповідним користувачам у вигляді відкритих текстових повідомлень або закодованих зведень і телеграм установленої форми.
17. Установленими формами закодованих зведень для передачі та обміну результатами наземних метеорологічних спостережень на аеродромі вважаються код КН-1 (національний варіант міжнародного коду FM 12-IX SYNOP) та міжнародні авіаційні метеорологічні коди МЕТАR та SPECI.
2. Регулярні та спеціальні метеорологічні спостереження
1. Регулярні метеорологічні спостереження на аеродромах проводяться щогодини (у строки 00 хвилин кожної години).
У випадках, коли на аеродромі виконуються польоти за складних метеорологічних умов, за установленим мінімумом погоди або в умовах нестійких метеорологічних умов та імовірного відхилення від прогнозованих умов погоди, регулярні метеорологічні спостереження проводяться кожні 30 хвилин (у строки 00 та 30 хвилин кожної години).
Спостереження за погодою кожні 30 хвилин (у строки 00 та 30 хвилин кожної години) проводяться також у тому випадку, коли аеродром є запасним і на ньому відзначаються метеорологічні умови, відповідні значення яких близькі або рівні визначеним мінімумам екіпажів, які виконують польоти на основному аеродромі. В інших випадках на запасному аеродромі регулярні метеорологічні спостереження проводяться щогодини (у строки 00 хвилин кожної години).
2. Регулярні спостереження на запасному аеродромі з метою забезпечення польотів на основному аеродромі починаються у строки не менш як за 2 години до початку планових польотів на основному аеродромі і проводяться протягом усього періоду польотів. Таким самим чином проводяться регулярні метеорологічні спостереження, коли метеорологічні спостереження на аеродромі проводяться тільки в період польотів на ньому.
3. Регулярні спостереження за погодою на аеродромах проводяться за:
1) атмосферними явищами;
2) горизонтальною видимістю;
3) видимістю на ЗПС (на категорованих аеродромах);
4) кількістю, формою і висотою хмар (або за певних умов вертикальною видимістю);
5) напрямком і швидкістю вітру біля землі, у тому числі за його максимальними поривами;
6) температурою і вологістю повітря;
7) атмосферним тиском;
8) закриттям хмарами гір, сопок, щогл та інших високих перешкод.
Для гідроаеродромів та під час виконання польотів з палуби корабля додатково проводяться спостереження за температурою поверхні води та станом водної поверхні (хвилюванням). Критерії стану водної поверхні (хвилювання) визначають згідно з таблицею 1 додатка 5 до цих Правил, а під час обміну гідрометеорологічною інформацією в кодованій формі METAR, SPECI - характеристикою стану водної поверхні (хвилювання), яка застосовується в зведеннях METAR, SPECI згідно з таблицею 2 додатка 5 до цих Правил.
4. У випадках, коли спостереження здійснюються через кожні 30 хвилин, додаткові відліки значень атмосферного тиску, крім щогодинних, проводяться за вказівкою керівника польотів.
5. Метеорологічні спостереження на аеродромах починаються не раніше ніж за 10 хвилин до встановленого (визначеного) строку та закінчуються відліком значення атмосферного тиску точно в строк спостереження.
6. Метеорологічні спостереження виконуються в такій послідовності:
1) за атмосферними явищами;
2) за горизонтальною видимістю;
3) за видимістю на ЗПС (на категорованих аеродромах при горизонтальній видимості менше 2000 метрів);
4) за хмарністю з визначенням кількості, форми і висоти хмар (або за певних умов вертикальною видимістю);
5) вимірювання температури і вологості повітря;
6) вимірювання швидкості і напряму вітру;
7) вимірювання атмосферного тиску.
Результати спостережень обробляються і кодуються до встановленого строку подачі метеорологічних зведень.
7. Спеціальні метеорологічні спостереження проводяться між строками регулярних метеорологічних спостережень у випадках, коли один або декілька метеорологічних елементів змінюються відповідно до установлених критеріїв. Спеціальні метеорологічні спостереження доповнюють регулярні метеорологічні спостереження.
8. За синоптичних умов, сприятливих для виникнення туману та інших небезпечних явищ, що погіршують видимість на аеродромі до критичних значень метеорологічних величин і граничних відстаней до небезпечних явищ погоди для авіації, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються, при швидкості вітру, рівній максимально припустимій (з урахуванням напрямку), а також на вимогу керівника польотів або командира (начальника) авіаційної частини та посадових осіб метеорологічної служби вищого рівня спостереження проводяться кожні 15 хвилин або частіше. У таких випадках метеорологічні спостереження виконуються за окремими визначеними метеорологічними величинами та атмосферними явищами.
9. За вказівкою відповідного начальника метеорологічної служби вищого рівня на аеродромі проводяться спостереження за кількістю опадів, висотою сніжного покриву та інші спеціальні спостереження.
3. Спостереження за атмосферними явищами
1. Метеорологічні спостереження за атмосферними явищами в метеорологічних підрозділах проводяться візуально, а за деякими з них - за допомогою ТЗМ.
2. Інформація про атмосферні явища для умов на аеродромі вважається репрезентативною в радіусі 5–8 кілометрів від контрольної точки аеродрому (далі - КТА), а для деяких визначених атмосферних явищ - і для району аеродрому (в радіусі 15–20 км від КТА).
3. Аеродромними метеорологічними органами (підрозділами), чергування в яких організовується цілодобово, ведуться метеорологічні спостереження за атмосферними явищами безперервно протягом усієї доби, рештою - безперервно у визначені періоди чергування, при цьому визначаються:
1) час початку (виникнення) атмосферного явища;
2) інтенсивність атмосферного явища і його зміни;
3) віддаленість атмосферного явища від місця спостереження;
4) час припинення (зникнення) атмосферного явища. При цьому необхідно почекати 10 хвилин перед документуванням часу припинення (зникнення) з метою підтвердження того факту, що це явище протягом цього періоду не повториться (виникне) знову.
4. Відомості про такі атмосферні явища, як зливові опади, грозові осередки тощо, які не спостерігаються безпосередньо на аеродромі, але синоптичні умови для їх виникнення в районі аеродрому сприятливі, отримуються з використанням РТЗ аеродрому або МРЛ, а на аеродромах, обладнаних автоматизованою системою метеорологічних спостережень, - ще і детектора блискавок.
5. Для атмосферних явищ, що спостерігаються на аеродромі, визначаються їх тип, характеристики з оцінкою відповідно до їх інтенсивності, а в зведеннях МЕТАR та SPECI - ще і близькість до аеродрому.
6. Тип атмосферних явищ визначається візуально. Атмосферні явища на аеродромі за типами встановлюються як:
1) опади: мряка, дощ, сніг, снігові зерна, льодяна крупа, льодяні голки, град, снігова крупа (невеликий град);
2) явища, що погіршують видимість внаслідок перебування в повітрі водяної пари (гідрометеори): туман, серпанок;
3) явища, що погіршують видимість внаслідок перебування в повітрі твердих часток (літометеори): пісок, пил (обложна на значному просторі), імла, дим, вулканічний попіл;
4) інші явища: пилові або піщані вихори, шквал, смерч, пилова буря, піщана буря, сніговий поземок, снігова заметіль (хуртовина).
7. Атмосферні явища, спостереження за якими ведеться на аеродромі або районі аеродрому, та їх характеристики з прийнятими скороченнями та критеріями, які використовуються у відповідних випадках, наводяться в таблиці 1 додатка 6 до цих Правил.
8. Інтенсивність визначається тільки для опадів, а також у випадках смерчу, піщаної бурі, пилової бурі - тільки помірної та сильної інтенсивності згідно з характеристикою атмосферних явищ за інтенсивністю або за потреби близькості до аеродрому, наведеною у таблиці 3 додатка 6 до цих Правил. Інтенсивність опадів визначається як візуальна оцінка або кількісна оцінка.
9. Візуальна оцінка інтенсивності опадів у фіксований момент часу визначається за погіршенням горизонтальної видимості, яке обумовили ці опади. Опади за інтенсивністю візуально оцінюються як слабкі - при значеннях горизонтальної видимості більше 2000 метрів, помірні - при значеннях горизонтальної видимості в межах 1000–2000 метрів, сильні - при значеннях горизонтальної видимості менше 1000 метрів. Якщо видимість менше 1000 метрів та одночасно з опадами спостерігається туман, інтенсивність опадів вказується як помірна, а не сильна.
10. Кількісна оцінка інтенсивності опадів визначається за наявності спеціальних приладів та обладнання шляхом визначення товщини шару опадів у міліметрах, що випали за визначений період часу (за годину, 12 годин або добу). Під час проходження атмосферного фронту з опадами або зливового дощу інтенсивність визначається після закінчення опадів як товщина шару в міліметрах без часового періоду.
11. Гроза вважається такою, що спостерігається на аеродромі, якщо час між спалахом блискавки та наступним гуркотом грому менше 24 секунд, тобто в радіусі 8 кілометрів від КТА, незалежно від спостереження блискавок або опадів над аеродромом. Якщо протягом 10-хвилинного періоду, попереднього за строк спостереження, на аеродромі чути грім та спостерігається блискавка, але опадів немає, - у зведеннях вказується тільки показник грози (у зведеннях METAR, SPECI скорочення TS без додаткових позначень).
12. Гроза вважається такою, що минула або відійшла за межі аеродрому, з часу останнього гуркоту грому, а її зникнення підтверджується, якщо починаючи з цього часу не чути гуркоту грому протягом наступних 10 хвилин.
13. Напрямок відносно аеродрому, в якому спостерігається або зміщується гроза, в регулярних або спеціальних зведеннях визначається одним із восьми напрямків сторін світу (у румбах): північний, північно-східний, східний, південно-східний, південний, південно-західний, західний, північно-західний.
4. Спостереження за видимістю, визначення видимості на злітно-посадковій смузі
1. Спостереження за горизонтальною видимістю на аеродромі проводяться інструментально - за допомогою встановлених уздовж ЗПС відповідних ТЗМ та (або) візуально - за визначеними природними або встановленими штучними (щити-орієнтири) денними орієнтирами видимості та нічними орієнтирами видимості (вогнями), до яких відома відстань з КДП, СКП, метеорологічного майданчика, БПРМ, ДПРМ.
2. Розміщення на аеродромі ТЗМ або щитів-орієнтирів (за відсутності ТЗМ) для вимірювання горизонтальної видимості визначається згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.
3. Для візуального визначення горизонтальної видимості на кожному аеродромі для кожного місця, з якого проводиться спостереження (КДП, СКП, метеорологічний майданчик, ДПРМ, БПРМ), аеродромним метеорологічним підрозділом (органом) розробляються схеми орієнтирів видимості окремо для дня та ночі. Орієнтири (вогні) вибираються так, щоб вони забезпечували найбільш повне і точне визначення видимості з КДП у напрямку ЗПС та із СКП уздовж ЗПС та в напрямку БПРМ на відстанях:
1) до 2000 метрів включно - згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України;
2) на відстанях, що відповідають експлуатаційним мінімумам аеродрому за видимістю для зльотів і посадок ПС за типами, зазначеними в інструкції з виконання польотів (використання повітряного простору) в районі аеродрому;
3) на відстанях 3, 4, 6, 10 і більше кілометрів.
Схеми орієнтирів видимості підписуються начальником аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) та затверджуються командиром авіаційної частини (старшим авіаційним начальником). За потреби, але не рідше ніж через рік, схеми орієнтирів видимості уточнюються. На схемах як зображення орієнтирів дозволяється використовувати їх цифрові фотографії.
4. Під час візуальних спостережень рівень очей спостерігача розміщується на висоті 1,5–6,0 метрів від поверхні землі. Спостерігачі з числа авіаційного метеорологічного персоналу, які здійснюють візуальні спостереження за видимістю, повинні мати гостроту зору 1,0 на кожне око (із корекцією) та щороку проходити медичну перевірку зору.
5. Для зведень про результати спостережень за видимістю на посадку (зліт) ПС спостереження за видимістю виконуються таким чином, щоб забезпечувати репрезентативність у напрямку уздовж ЗПС та зони зльоту (посадки) ПС.
6. Для зведень про фактичну погоду, а також зведень METAR та SPECI спостереження за видимістю виконуються таким чином, щоб забезпечувати репрезентативність для всього аеродрому, з визначенням в окремих випадках змін видимості в різних напрямках.
7. Під час одночасного проведення інструментальних і візуальних метеорологічних спостережень, а також у разі різних значень горизонтальної видимості в різних напрямках відносно аеродрому в метеорологічні зведення включається менше з отриманих значень горизонтальної видимості.
8. У зведеннях METAR, SPECI результати спостережень за видимістю надаються таким чином:
1) у разі використання даних автоматизованої метеорологічної станції вноситься значення переважаючої видимості. У випадку, якщо видимість у різних напрямках є неоднаковою, а мінімальна видимість відрізняється від переважаючої видимості і її значення становить менше 1500 метрів або менше 50 % від значення переважаючої видимості та менше 5000 метрів, то в зведеннях, крім переважаючої видимості, вносяться також мінімальне значення видимості та її основний напрямок відносно аеродрому із зазначенням одного з восьми румбів. Якщо мінімальна видимість спостерігається в кількох напрямках, то вноситься найбільш важливий для забезпечення зльоту (посадки) ПС напрямок. У випадку, коли видимість змінюється швидко і визначити переважаючу видимість неможливо, вноситься тільки мінімальне значення видимості без зазначення напрямку;
2) у разі використання даних автономних приладів або візуальних спостережень переважаюча видимість не оцінюється. Вноситься мінімальне значення видимості, виміряне вздовж ЗПС, ТЗМ або мінімальне значення, визначене за схемою орієнтирів видимості, без зазначення напрямку спостереження.
9. Під час візуальних спостережень у сутінках горизонтальна видимість на аеродромі оцінюється як за денними орієнтирами, так і за нічними орієнтирами (вогнями), при цьому до зведень заноситься більше з визначених значень видимості в момент спостереження.
10. Інструментальні спостереження за видимістю виконуються до максимального значення видимості шкали приладу вимірювання, що використовується. У разі виходу з ладу вимірювачів видимості та якщо спостерігаються помітні розбіжності в значеннях горизонтальної видимості, виміряних за допомогою приладу та визначених візуально, за її величину приймаються значення, визначені візуально. У такому випадку проводяться заходи для перевірки справності приладу.
У разі переходу від інструментальних спостережень до візуальних і навпаки в щоденнику погоди відповідальний спостерігач під контролем інженера-метеоролога (синоптика) робить запис про причину переходу із зазначенням часу переходу, а інженер-метеоролог (синоптик) доповідає про це керівнику польотів (черговому по прийому і випуску ПС).
11. Оцінка видимості на ЗПС здійснюється на аеродромах, обладнаних системою точного заходу на посадку відповідної категорії, де використовуються світлосигнальні системи посадкових вогнів високої інтенсивності та (або) осьових вогнів високої інтенсивності із силою світла в 10000 кандел і вище, при значеннях горизонтальної видимості 2000 метрів і менше. З метою оцінки видимості на ЗПС у разі встановлення приладів вимірювання в декількох місцях ЗПС видимість на ЗПС визначається для кожного місця, де встановлений прилад вимірювання.
Склад та розміщення вимірювачів видимості на таких аеродромах встановлюються згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.
12. На аеродромах, ЗПС яких обладнані вогнями високої інтенсивності із силою світла в 10000 кандел і вище, але інформація є тільки про горизонтальну видимість, при значеннях горизонтальної видимості 2000 метрів і менше виконується перерахунок значень горизонтальної видимості в значення видимості на злітно-посадковій смузі (додаток 7) за спеціальною таблицею, що складається для відповідних типів світлосигнальної системи. Перерахунок не виконується у випадках, коли інформація про видимість на ЗПС є в наявності, а також для зльоту ПС або контролю мінімумів під час посадки при значеннях видимості на ЗПС менше 800 метрів.
Інформація про будь-яке обмеження щодо використання світлосигнальної системи вогнів високої інтенсивності надається аеродромному метеорологічному органу (підрозділу) відповідною службою цього аеродрому.
13. Результати оцінки видимості на ЗПС є репрезентативними для:
1) зони посадки ЗПС, яка призначена для виконання заходу на посадку і посадок за приладами за категорією I;
2) зони посадки і для середини ЗПС, які призначені для виконання заходу на посадку і посадок за приладами за категорією II;
3) зони посадки, середини ЗПС і дальнього кінця ЗПС, які призначені для виконання заходу на посадку і посадок за приладами за категорією III.
Категорії I, II або III визначаються згідно з Правилами організації зв'язку та радіотехнічного забезпечення польотів державної авіації України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2012 року № 770/ДСК, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2012 року за № 2064/22376.
14. У зведеннях про видимість на ЗПС, якщо спостереження за горизонтальною видимістю ведуться в декількох місцях на ЗПС (у разі інструментальних вимірювань), на початку зведення вказуються значення, репрезентативне для зони посадки, а потім значення для середини ЗПС (при довжині ЗПС більше 2000 метрів) та дальнього кінця ЗПС із зазначенням місць, для яких ці значення є репрезентативними.
15. Нижньою межею оцінки видимості на ЗПС вважається значення 50 метрів, а верхньою - 2000 метрів. У тих випадках, коли значення видимості на ЗПС виходять за межі цих значень, вказується, що дальність видимості на ЗПС менше 50 метрів або більше 2000 метрів.
16. На аеродромах, ЗПС яких не обладнані світлосигнальними системами вогнів високої інтенсивності, а також на аеродромах, ЗПС яких обладнані вогнями високої інтенсивності, але вони не працюють із технічних причин або якщо їх сила світла становить менше 10000 кандел, видимість на ЗПС не розраховується, не вноситься до зведень про погоду на аеродромі та не відображається на відповідних засобах відображення метеорологічної інформації (дисплеях, табло).
17. Для забезпечення зльотів та посадок вертольотів в умовах різних значень видимості на ЗПС за запитом керівника польотів (чергового по прийому випуску) надається значення видимості у визначеній частині ЗПС, вказаній у запиті, за наявності там приладів вимірювання або визначених в цьому напрямку орієнтирів.
18. Під час проведення повітряної розвідки погоди та польотів, крім горизонтальної видимості біля землі, визначається польотна видимість (горизонтальна, вертикальна, похила). Польотна видимість визначається екіпажем-розвідником погоди. За вказівкою керівника польотів польотна видимість під час польотів визначається іншими екіпажами ПС, які перебувають у повітрі або заходять на посадку.
За значення похилої польотної видимості під час заходу на посадку приймається відстань між ПС та порогом ЗПС, яка вимірюється керівником зони посадки за допомогою посадкової радіолокаційної станції в момент надання доповіді про встановлення візуального контакту з ЗПС командиром екіпажу ПС на глісаді зниження.
19. Значення похилої польотної видимості на посадці за даними екіпажів ПС заносяться в щоденник погоди (стартовий журнал) та доповідаються відповідним посадовим особам та членам льотних екіпажів ПС під час виконання польотів на аеродромі.
20. У разі відсутності даних від екіпажів ПС про похилу польотну видимість на посадці за наявності атмосферних явищ, що погіршують горизонтальну видимість біля землі до 2000 метрів та менше, але відсутності низької хмарності та опадів, за значення похилої польотної видимості приймається значення горизонтальної видимості.
За наявності низької хмарності, опадів, диму, туману та відсутності даних про похилу польотну видимість на посадці від екіпажів ПС її значення розраховуються та визначаються за спеціальними графіками, що відображають залежність похилої польотної видимості на посадці від ВНМХ, атмосферних явищ та горизонтальної видимості.
5. Спостереження за хмарністю
1. Регулярні, своєчасні і достовірні спостереження за хмарністю і її трансформацією сприяють своєчасному виявленню характеристик хмарності, НЯП або атмосферних явищ, які є супутніми для тієї чи іншої форми хмар та впливають на виконання польотів ПС.
2. Під час метеорологічних спостережень за хмарністю на аеродромі проводиться стеження за динамікою розвитку хмар та визначаються:
1) загальна кількість хмар;
2) кількість хмар нижнього ярусу, включаючи хмари вертикального розвитку;
3) форма хмар (з відміткою не більше двох основних форм нижнього ярусу та однієї основної форми середнього або однієї форми верхнього ярусу);
4) ВНМХ нижнього ярусу (до 2000 метрів від землі (води)).
3. Місце для візуального спостереження за хмарами обирається таким чином, щоб задовольняти умови найкращого огляду небосхилу і бути постійним для аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).
4. Результати спостережень за хмарністю використовуються для синоптичного аналізу, складання відповідних зведень, прогнозів погоди різної завчасності. Крім цього, вони використовуються в кліматичних таблицях, описах та довідках, необхідних для планування польотів, після відповідних розрахунків.
5. Кількість хмар визначається як сумарна частка небосхилу, яка закрита хмарами від усієї видимої поверхні небосхилу, і оцінюється в балах від 1 до 10 (1 бал - 0,1 частка всього небосхилу, 6 балів - 0,6 небосхилу, 10 балів - весь небосхил закритий хмарами).
6. Під час обміну метеорологічною інформацією (зведення МETAR, SPECI), а також у зведеннях, які формуються автоматичними метеорологічними станціями, використовуються прийняті міжнародні скорочення для кількості хмарності, а сама кількість оцінюється п'ятьма групами в октантах від 1 до 8 (1 октант - 1/8 частка всього небосхилу, 8 октантів - весь небосхил закритий хмарами). Міжнародні скорочення для кількості хмар та їх відповідність значенням у балах наводяться в додатку 8 до цих Правил.
7. У зведеннях METAR, SPECI у випадках, коли спостерігається декілька шарів хмарності або окремих масивів хмар, кількість та висота нижньої межі хмар вказується для не більш ніж двох шарів до висоти 1500 метрів у порядку зростання висоти нижньої межі хмар.
8. Форма хмар визначається візуально з урахуванням прийнятої класифікації. Основні відмінні ознаки під час визначення форми хмар - їх зовнішній вигляд і структура. Назва основних форм хмар дається українською мовою, нарівні з прийнятими латинськими найменуваннями та скороченими позначеннями. Класифікація хмарності за основними формами з наданням прийнятих латинських найменувань та скорочень із значеннями висот нижньої межі хмар, товщини хмарних шарів або висоти верхньої межі хмар у метрах (кілометрах), які характерні для географічних широт України, наведена в додатку 9 до цих Правил.
9. ВНМХ на аеродромі до 2000 метрів вимірюється інструментально за допомогою відповідних приладів згідно з експлуатаційною документацією до них та визначається у значеннях, кратних 10 метрам. Якщо вимірювання висоти хмар за допомогою приладів неможливе (значні розриви в хмарному шарі та хмар у зеніті немає), то за відсутності польотів вона оцінюється візуально з використанням відповідних розрахунків, а під час польотів - за даними екіпажів ПС.
10. Прилади для інструментального вимірювання нижньої межі хмар встановлюються на метеорологічному майданчику (КДП, СКП), у районі БПРМ та ДПРМ. Склад та розміщення приладів для вимірювання висоти нижньої межі хмар визначаються згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України.
11. У випадках, коли нижня межа хмар розмита, розірвана або швидко змінюється, у зведеннях визначається мінімальне значення ВНМХ.
12. Під час туману або сильних опадів, коли стан неба визначити неможливо, замість висоти хмар визначається вертикальна видимість. Вертикальна видимість визначається інструментально за допомогою приладів: вимірювачів висоти хмар або в разі можливості за даними екіпажів ПС. У таких випадках її значення ототожнюється з ВНМХ, а в щоденнику погоди (стартовому журналі) ставиться "верт.". Вертикальна видимість вказується до висоти 600 метрів у значеннях, кратних 10 метрам.
13. На аеродромах, ЗПС яких обладнана системою точного або неточного заходу на посадку, ВНМХ при значеннях 200 метрів та нижче вимірюється інструментально за допомогою приладів, встановлених на БПРМ. Якщо ВНМХ вище 200 метрів, інструментальні вимірювання виконуються за допомогою приладів, встановлених на КДП (СКП).
14. На аеродромах, ЗПС яких обладнані системою точного заходу на посадку за категорією І або ІІ, інструментальні вимірювання виконуються на БПРМ за допомогою датчиків, що входять до складу автоматизованої метеорологічної вимірювальної системи.
15. Якщо спостереження за висотою хмар проводяться на БПРМ, розташованому нижче (вище) порогу ЗПС більш ніж на 10 метрів, то у виміри значень висоти хмар (вертикальної видимості) вноситься поправка згідно з різницею висот між БПРМ та порогом ЗПС.
16. У разі перевищення місця розташування вимірювача ВНМХ на КДП (СКП) більш ніж на 10 метрів відносно рівня ЗПС у виміри значень ВНМХ (вертикальної видимості) вноситься поправка на різницю висот установки вимірювача та рівня порогу ЗПС робочого курсу посадки.
17. Якщо на аеродромі в значеннях ВНМХ, яка виміряна за допомогою приладів, є значні розбіжності з даними про ВНМХ, отриманими від екіпажів ПС, встановлюється причина таких розбіжностей та за відсутності сумнівів у правильності інструментальних вимірювань за основу під час складання зведень приймаються дані інструментальних вимірювань ВНМХ.
6. Спостереження за вітром
1. Під час проведення спостережень за вітром визначається середній напрямок приземного вітру відносно географічного меридіану (дійсний вітер), його середня швидкість, а також значні зміни напрямку та швидкості вітру (пориви). Репрезентативність спостережень за вітром на аеродромі забезпечується для зон посадки та зльоту ПС.
2. Спостереження за приземним вітром проводяться інструментально за допомогою спеціальних приладів, датчики яких встановлюються на висоті 10±1 метрів над рівнем землі, а також візуально з використанням спеціальних флюгерів, вітрових конусів і ручних анемометрів.
3. Репрезентативність спостережень за приземним вітром забезпечується шляхом використання датчиків, що розташовуються на аеродромі згідно з Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України. На аеродромах, де через місцеві топографічні особливості або переважаючі погодні умови спостерігаються значні розбіжності в значеннях приземного вітру на різних ділянках ЗПС, встановлюються додаткові датчики вітру.
4. Напрямок вітру - це напрямок, звідки віє вітер. Він визначається в кутових градусах 0–360-°, кратних 10-°. В окремих випадках напрямок вітру вказується за восьмирумбовою шкалою за напрямками сторін світу відносно аеродрому: північний, північно-східний, східний, південно-східний, південний, південно-західний, західний, північно-західний.
5. Швидкість вітру визначається на аеродромі в метрах на секунду у значеннях, кратних 1 м/с. Під час обміну метеорологічною інформацією в метеорологічних зведеннях МETAR та SPECI швидкість вітру, крім того, може вказуватися в кілометрах на годину та вузлах. Швидкість вітру, яка дорівнює одному вузлу, відповідає одній морській милі (1852 метри) за годину.
6. Період усереднення для спостережень за вітром становить:
1) 2 хвилини - для результатів регулярних та спеціальних спостережень на аеродромі та для даних, які надаються на запит керівника польотів (чергового по прийому випуску) або на метеорологічні табло, дисплеї або планшети та (або) виводяться на дисплеї (шкали) від автономних метеорологічних приладів, установлених на робочому місці керівника польотів;
2) 10 хвилин - для зведень METAR та SPECI, проте, якщо в цей 10-хвилиний період має місце помітна нестабільність напрямку та (або) швидкості вітру, під час визначення середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності, і в такому випадку зазначений часовий інтервал буде відповідно скорочуватися.
Помітна нестабільність має місце в разі, якщо протягом принаймні 2 хвилин спостерігається різка й стійка зміна напрямку вітру на 30° та більше при швидкості вітру 5 м/с та більше до зміни або після неї або зміна швидкості вітру на 5 м/с та більше.
7. Результати регулярних і спеціальних спостережень за приземним вітром відмічаються:
1) для значень вітру, визначених на КДП (СКП). Якщо спостереження за вітром ведуться з декількох місць уздовж ЗПС, також зазначаються місця проведення спостережень, для яких ці величини є репрезентативними;
2) якщо на аеродромі використовуються кілька ЗПС (ЗПМ) і спостереження за вітром ведуться стосовно цих ЗПС (ЗПМ), то вказуються наявні значення вітру для кожної ЗПС (ЗПМ), до яких належать ці значення;
3) якщо визначаються відхилення від середнього напрямку вітру і загальна зміна становить 60-° або більше, але менше 180-°, а швидкість вітру становить 2 м/с або більше, такі зміни напрямку зазначаються у вигляді двох значень, у межах яких спостерігались зміни напрямку вітру;
4) якщо визначаються відхилення від середньої швидкості вітру і максимальна швидкість вітру (пориви) більша за середню швидкість на 5 м/с або більше, то зазначаються середня та максимальна (пориви) величини швидкості вітру.
8. У зведеннях погоди МЕТAR та SPECI в групі приземного вітру зазначаються:
1) одиниці виміру - м/с, а під час обміну метеорологічною інформацією, крім того, км/год або вузли;
2) відхилення від середнього напрямку вітру за останні 10 хвилин, якщо загальна зміна становить 60-° або більше, але менше 180-°, а швидкість вітру становить 2 м/с або більше, такі зміни напрямку зазначаються у вигляді двох крайніх величин, у межах яких спостерігались зміни напрямку вітру. У випадках, коли повний діапазон змін становить 60-° або більше, але менше 180-°, а швидкість вітру становить менше 2 м/с, напрямок вітру повідомляється, як змінний без зазначення середнього напрямку вітру. У випадках, коли повний діапазон змін становить 180-° і більше (наприклад, при проходженні купчасто-дощової хмарності над аеродромом), напрямок вітру повідомляється як змінний без зазначення середнього напрямку вітру;
3) відхилення від середньої швидкості вітру (пориви) за останні 10 хвилин зазначаються у випадках, коли максимальна швидкість вітру більша за середню швидкість на 5 м/с або більше;
4) у випадках, коли швидкість вітру становить менше 1 м/с, вона вноситься як "штиль";
5) у випадках, коли в 10-хвилинний період усереднення має місце помітна нестабільність за напрямком та/або швидкістю вітру, зазначаються лише ті відхилення від середнього напрямку та/або швидкості вітру, які спостерігалися після такого періоду нестабільності.
7. Спостереження за температурою та вологістю повітря
1. Вимірювання температури і вологості повітря на аеродромах і в польових умовах проводиться за допомогою ТЗМ. Репрезентативність спостережень за температурою і вологістю повітря забезпечується для всього аеродрому.
2. Температура вимірюється в градусах до десятої долі -°С, а для вологості повітря розраховуються її характеристики із записом у журнал спостережень.
3. У зведеннях погоди дані про температуру повітря та температуру точки роси повідомляються у величинах, кратних цілим градусам. Будь-яка величина, що спостерігається, округляється до найближчого цілого числа, при цьому, якщо значення містить 0,5 -°С, воно округляється в бік підвищення температури до найближчого цілого числа.
8. Спостереження за атмосферним тиском
1. Атмосферний тиск на аеродромі вимірюється інструментально з використанням відповідних приладів (барометрів) у гектопаскалях (гПа) або міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.).
2. Аеродромним метеорологічним органом (підрозділом) обчислюються з урахуванням всіх поправок значення атмосферного тиску на рівні порога ЗПС аеродрому (далі - QFE) до десятої долі гПа або мм рт. ст. та атмосферний тиск на рівні порога ЗПС, який приведений до середнього рівня моря для стандартної атмосфери (далі - QNH) до цілих одиниць гПа або мм рт. ст. Розрахунок атмосферного тиску QNH, приведеного до середнього рівня моря для стандартної атмосфери, наводиться в додатку 10 до цих Правил.
3. Якщо барометр встановлено на рівні 2 метри і вище (нижче) порога ЗПС, у визначене значення тиску QFE вводиться поправка на різницю висот.
4. У метеорологічні зведення як результат регулярних та спеціальних спостережень на аеродромі включаються:
1) інформація про QFE;
2) інформація про QNH - регулярно або за запитами;
3) інформація про одиниці виміру, які використовуються для значень QFE та QNH;
4) якщо значення QFE потрібні для різних ЗПС (ЗПМ) аеродрому, визначаються QFE, які потрібні для відповідних ЗПС (ЗПМ).
5. Під час польотів ПС на малих та гранично малих висотах з метою забезпечення запасу висоти над поверхнею землі та перешкодами на весь період польотів інженером-метеорологом (синоптиком) аеродромного метеорологічного підрозділу (органу) розраховується для району таких польотів мінімальний тиск QNH min. Методика розрахунку мінімального атмосферного тиску QNH min, приведеного до середнього рівня моря для стандартної атмосфери, наводиться в додатку 11 до цих Правил. При використанні зональних прогнозів GAMET для низьких рівнів мінімальний тиск QNH min надається в них по району польотної інформації (далі - РПІ).
V. Аналіз метеорологічної інформації під час проведення радіолокаційної розвідки погоди
1. Радіолокаційні метеорологічні спостереження (радіолокаційна розвідка погоди (далі - РРП)) проводяться з метою отримання інформації про просторовий розподіл зон потужно-купчастої хмарності і купчасто-дощової та пов'язаних з ними зон опадів, швидкість та напрямок їх переміщення, а також ідентифікацію небезпечних для польотів ПС явищ погоди (сильних зливових опадів, осередків гроз, граду, шквалу тощо), їх еволюцію в часі та просторі та доведення цих даних до командирів (начальників) авіаційних частин, екіпажів ПС, осіб групи керівництва польотів та відповідних метеорологічних органів (підрозділів). Крім цього, під час радіолокаційних спостережень отримуються дані про орнітологічну обстановку.
2. Радіолокаційні спостереження за метеорологічною та орнітологічною обстановкою здійснюються за допомогою РТЗ аеродрому (аеродромних радіолокаційних станцій (далі - РЛС) та МРЛ). Порядок та строки проведення РРП під час польотів виконуються згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України. У разі відсутності на аеродромі польотів РРП виконується за пропозицією чергового інженера-метеоролога (синоптика) з дозволу командира (начальника) авіаційної частини (старшого авіаційного начальника аеродрому).
3. Результати РРП наносяться інженером-метеорологом (синоптиком) на спеціальні бланки, планшети або виводяться на дисплеї. Дані спостережень за метеорологічними та орнітологічними умовами, отримані за допомогою радіолокаційних засобів, в узагальненому вигляді передаються в метеорологічні органи (підрозділи) вищого рівня або на запити інших аеродромних метеорологічних органів (підрозділів) та записуються в стартовому (робочому) журналі інженера-метеоролога (синоптика).
VI. Аналіз метеорологічної інформації під час проведення повітряної розвідки погоди (дорозвідки погоди)
1. Повітряні розвідки погоди (далі - ПРП) і повітряні дорозвідки погоди проводяться з метою визначення і уточнення фактичної метеорологічної і орнітологічної обстановки та її можливих змін у період польотів, а також оцінки відповідності метеорологічних умов рівню підготовки льотного складу і можливості виконання запланованих завдань у строки та порядку згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України і цими Правилами.
2. Відомості, отримані під час проведення ПРП (дорозвідки погоди) від командирів екіпажів ПС, використовуються для уточнення даних про окремі метеорологічні елементи і наявності атмосферних явищ, які впливають на безпеку польотів ПС. Відомості про результати ПРП (дорозвідки погоди) від командирів екіпажів ПС передаються в аеродромний метеорологічний орган (підрозділ) по радіо або через органи УПР аеродрому (керівника польотами).
3. Відомості, отримані під час проведення ПРП (дорозвідки погоди), командир екіпажу ПС, який її виконує, передає по радіо в момент здійснення спостережень або відразу після посадки ПС.
4. У випадках, коли мають місце атмосферні явища та умови, які на думку командира екіпажу будь-якого ПС, яке перебуває у повітрі, можуть вплинути на безпеку польотів інших ПС або на порядок виконання польотних завдань, командир екіпажу ПС, що спостерігає їх, доповідає про це органу УПР аеродрому (керівнику польотами) або органу ОПР, під управлінням якого він перебуває.
5. Обмерзання, бовтанка (турбулентність), зсув вітру - це атмосферні явища, які не спостерігаються із землі та складно прогнозуються, тому єдиним доказом їх наявності є дані спостережень з борту ПС. Аеродромні метеорологічні органи за потреби можуть запитувати дані спостережень з борту ПС через відповідні органи УПР (ОПР) про наявність бовтанки (турбулентності), обмерзання, зсуву вітру та інших явищ, що можуть впливати на БзП ПС.
6. У випадках, коли аеродромний метеорологічний орган (підрозділ) через відповідний орган УПР (керівника польотами) отримує дані донесень з борту ПС про наявність на аеродромі або в зонах заходу на посадку та набору висоти інформації про наявність бовтанки (турбулентності), обмерзання, зсуву вітру та інших явищ, що можуть впливати на БзП ПС, або їх комбінацій, отримана інформація включається як додаткова в зведення про погоду в районі аеродрому.
7. Інженер-метеоролог (синоптик) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) за відомостями, які отримуються під час проведення РРП, ПРП (дорозвідки погоди), в комплексі з інформацією, яка надходить з інших джерел, визначає зміни в метеорологічних умовах, вносить уточнення в прогнози погоди і штормові попередження.
8. Метеорологічна інформація, отримана під час проведення ПРП (дорозвідки погоди), записується в стартовому (робочому) журналі.
VII. Прогнози погоди
1. Інтерпретація прогнозу погоди
1. Метеорологічні умови та елементи мають різноманітну мінливість у просторі і часі та взаємозалежні, а методики прогнозування й визначення деяких з них є недосконалими. Користувачам авіаційних прогнозів погоди слід розглядати конкретне значення будь-якого зазначеного елемента лише як найбільш ймовірне значення, яке цей елемент буде мати протягом періоду дії прогнозу. Час утворення, припинення будь-якого атмосферного явища або зміни елемента розглядається як найбільш ймовірний час.
2. У випадках, коли очікується значна зміна метеорологічних умов та елементів за періодом та місцем дії прогнозу погоди, прогноз поділяється на самостійні періоди за часом та райони за місцем настання очікуваних змін.
3. Уточнення (коригування) або розробка нового прогнозу погоди виконується в будь-яких випадках, коли наступний аналіз атмосферних процесів свідчить, що метеорологічні умови будуть відрізнятися від очікуваних раніше. Складання метеорологічним органом (підрозділом) нового прогнозу погоди або його уточнення (коригування) за умов визначеної завчасності є ознакою, що однотипний прогноз, який був розроблений раніше для того самого місця і на той самий період дії (або частини його), автоматично анулюється.
4. Уточнення (коригування) прогнозів або нові прогнози погоди своєчасно доповідаються відповідним посадовим особам в установленому порядку, а також передаються (надсилаються) на адреси, куди були відправлені раніше розроблені прогнози погоди.
2. Види прогнозів погоди та термінологія
1. Метеорологічними органами (підрозділами) розробляються прогнози погоди, які поділяються за призначенням, місцем (повітряним простором) і часом.
2. За призначенням прогнози погоди підрозділяються на прогнози загального користування та спеціального призначення.
3. Прогнози погоди загального користування розробляються по пункту або території для оцінки метеорологічних умов без урахування специфіки завдань, що виконуються СДА України. Вони містять опис очікуваних загальних характеристик погоди (хмарність, опади, атмосферні явища, напрямок та швидкість вітру, мінімальна та максимальна температура повітря) з використанням загальновідомої термінології і встановлених градацій та призначені для широкого кола користувачів.
4. Прогнози погоди спеціального призначення відображають очікувані метеорологічні умови стосовно специфіки завдань, що виконують СДА України, з деталізацією метеорологічних елементів і атмосферних явищ.
5. Метеорологічними підрозділами (органами) розробляються такі прогнози погоди спеціального призначення:
1) авіаційні прогнози погоди, які розробляються для метеорологічного забезпечення зльоту, посадки, польотів у районах (зонах), польотів за маршрутами (перельотами) ПС, що містять опис очікуваних біля поверхні землі і на висотах значень метеорологічних елементів і атмосферних явищ, що впливають на польоти (перельоти) ПС та специфіку виконання польотних завдань;
2) прогнози для оцінки радіаційної та хімічної (біологічної) обстановки, що містять опис очікуваних параметрів вітру та температури біля поверхні землі і на висотах, стану хмарності, характеру опадів, які можуть впливати на місця базування авіаційних частин;
3) попередження про НЯП, що містять опис очікуваних значень метеорологічних елементів та прогнози початку (збереження, посилення), місця розташування, інтенсивності та тривалості цих явищ біля поверхні землі і на висотах;
4) забезпечення стрибків із парашутом, десантування (викидання вантажів), що містять дані про очікувану швидкість і напрямок вітру в шарі від землі до висоти стрибків із парашутом, десантування (викидання вантажів), характеристики видимості, хмарності, опадів і температури;
5) прогнози для забезпечення зльоту, посадки (приземлення) і польоту за маршрутом безпілотних літальних апаратів (далі - БПЛА), що містять опис очікуваних метеорологічних елементів та атмосферних явищ біля поверхні землі і на висоті польоту, які можуть впливати на їх політ та ефективність виконання завдань (розробляються за запитами);
6) прогнози для забезпечення авіаційних пошуково-рятувальних робіт, ліквідації наслідків СЯ та виконання інших спеціальних завдань, що містять опис очікуваних метеорологічних елементів, атмосферних явищ на земній та (або) водній поверхні і в повітряному просторі над районом, у межах якого проводяться зазначені вище заходи.
6. Прогнози погоди розробляються в установлені строки і складаються з максимально скорочених повідомлень про очікувані метеорологічні умови в певному місці території та в повітряному просторі над ним протягом певного періоду часу.
7. Прогнози погоди за часом дії поділяються на надкороткострокові, короткострокові, середньострокові, прогнози збільшеної завчасності та довгострокові:
1) надкороткостроковий прогноз погоди, у тому числі оперативний авіаційний прогноз погоди - опис очікуваних метеорологічних умов на строк до 12 годин;
2) короткостроковий прогноз погоди - опис очікуваних метеорологічних умов на строк понад 12 до 72 годин;
3) середньостроковий прогноз погоди - опис очікуваних метеорологічних умов на строк понад 72 до 240 годин;
4) прогноз погоди збільшеної завчасності - опис очікуваних метеорологічних умов на строк понад 10 діб до 30 діб;
5) довгостроковий прогноз погоди - опис очікуваних метеорологічних умов на строк понад 30 діб до 2 років.
8. Надкороткострокові і короткострокові прогнози погоди (із завчасністю до 3 діб) та уточнення до них розробляються всіма метеорологічними органами (підрозділами).
9. Середньострокові прогнози (із завчасністю від 3 до 10 діб) розробляються метеорологічними центрами. Для надання середньострокових прогнозів заінтересованим метеорологічним органам (підрозділам) вони запрошуються в метеорологічних центрах не пізніше ніж за добу до початку строку дії. Прогнози погоди із завчасністю більше 10 діб запрошуються в Українському гідрометеорологічному центрі через метеорологічні центри.
10. Прогнози погоди за місцем (повітряним простором) поділяються:
1) по аеродрому;
2) по району аеродрому;
3) по району (зонах) польотів ПС;
4) за маршрутами польотів (для позааеродромного польоту) або перельотів ПС;
5) по території базування.
11. Прогноз погоди по аеродрому містить опис очікуваних метеорологічних умов у повітряному просторі над аеродромом і прилеглою до нього місцевістю в радіусі до 8 кілометрів.
12. Прогноз погоди по району аеродрому містить опис очікуваних метеорологічних умов у повітряному просторі над аеродромом і прилеглою до нього місцевістю в радіусі до 15-20 кілометрів.
13. Прогноз погоди по району (зонам) польотів ПС містить опис очікуваних метеорологічних умов у повітряному просторі, що наданий (виділений) для польотів ПС авіаційної частини на льотну зміну.
14. Прогноз погоди для польоту (перельоту) ПС за маршрутом містить опис очікуваних метеорологічних умов у повітряному просторі уздовж маршруту польоту (перельоту) ПС від аеродрому вильоту ПС до аеродрому посадки (призначення).
15. Прогноз погоди по території базування містить опис очікуваних метеорологічних умов у повітряному просторі по території базування визначених авіаційних частин САД України.
16. Формулювання прогнозу погоди повинне бути чітким, стислим і не дозволяти подвійного тлумачення, а зміст будь-якого виду прогнозів найбільш повно характеризувати очікувані метеорологічні умови. Слова "мабуть" і "можливо" в прогнозах не застосовуються.
17. Для усіх прогнозів погоди на початку дається стислий опис синоптичної ситуації, яка обумовлює очікувані метеорологічні умови та їх зміни у прогнозований період.
18. Вимоги метеорологічного забезпечення польотів ПС передбачають надання прогностичної інформації про метеорологічні умови:
1) на аеродромах вильоту, посадки, будь-яких запасних аеродромах та по районах (зонах) польотів;
2) на етапах польотів (перельотів) за маршрутами.
19. Авіаційні прогнози погоди поділяються на прогнози для аеродрому вильоту, для аеродрому посадки, по району (зонах) польотів та маршруту польоту (перельоту).
20. Авіаційний прогноз погоди для аеродрому посадки (вильоту) містить опис очікуваних метеорологічних умов для посадки (вильоту) ПС на (з) даному(ого) аеродромі(у).
21. Авіаційний прогноз погоди по району (зонах) польотів ПС містить опис очікуваних метеорологічних умов по району (зонах) польотів та для посадки за потреби на запасних аеродромах.
22. Авіаційний прогноз по маршруту польоту (перельоту) ПС містить авіаційні прогнози: по аеродрому вильоту, маршруту польоту, аеродрому посадки до часу прильоту ПС, а також по запасних аеродромах по маршруту польоту (перельоту) на весь період польоту (перельоту) ПС за цим маршрутом. Авіаційний прогноз по маршруту польоту (перельоту) ПС розробляється від аеродрому вильоту до аеродрому першої посадки ПС.
23. Авіаційний прогноз погоди по району аеродрому, району (зонах) польотів(у), за маршрутами(ом) польотів(у) (перельотів(у)) ПС розробляється на період, що перевищує тривалість польотів(у) на 1 годину при тривалості польотів(у) до 3 годин і на 2 години при тривалості польотів(у) більше 3 годин.
24. Авіаційні прогнози погоди для аеродрому, по району аеродрому та по району (зонах) польотів ПС розробляються завчасно, але не пізніше ніж за годину до початку періоду дії прогнозу.
25. Під час розробки авіаційних прогнозів погоди прогнозується відповідна орнітологічна обстановка, яка відповідає місцю прогнозу погоди та його періоду (строку). В очікуваній орнітологічній обстановці вказуються прогнозовані місця (райони, маршрути) польотів птахів, їх види, висоти та час доби польотів.
26. Для авіаційних прогнозів погоди із завчасністю до 3 діб установлюється відповідна єдина структура згідно зі структурою, термінологією і градаціями метеорологічних елементів авіаційного прогнозу погоди строком до 3 діб, наведеними в додатку 12 до цих Правил.
27. Вибір градацій метеорологічних елементів, які прогнозуються, слід виконувати таким чином, щоб найбільш імовірне прогностичне значення кожного елемента перебувало всередині відповідної градації.
28. Авіаційні прогнози погоди із завчасністю більше 3 діб розробляються з дотриманням порядку структури і термінології, прийнятих для авіаційних прогнозів погоди із завчасністю до 3 діб. При цьому вживаються такі градації:
1) для кількості хмарності: 7-10 балів, 6-9 балів, 4-7 балів, малохмарно (0-3 балів), переважно малохмарно (тривалий час очікується 0-3 балів);
2) для висоти нижньої межі хмар: 100-200 метрів, 200-400 метрів, 300-600 метрів, 600-1000 метрів, 1000-1500 метрів, середня (середнього ярусу), верхня (верхнього ярусу);
3) для горизонтальної видимості: 500-1500 метрів, 1-2 кілометри, 2-4 кілометри, 4-10 кілометрів, більше 10 кілометрів;
4) напрямок вітру вказується в межах чверті горизонту: західної чверті, північної чверті, східної чверті, південної чверті. Швидкість вітру прогнозується з інтервалами 5 м/с;
5) температура повітря прогнозується з інтервалами 5 -°C. Для деталізації розподілу температури застосовуються терміни: "підвищення (зниження) температури на … (від … до …) -°С" - при плавній зміні температури від початку до кінця періоду прогнозу, "коливання температури від … до … -°С" - при зміні температури не менше ніж на 5 -°С за добу від низьких (високих) до високих (низьких) температур протягом періоду прогнозу.
Для деталізації градацій в авіаційних прогнозах погоди із завчасністю більше 3 діб за потреби прогнозовані значення метеорологічних елементів зазначаються більш конкретно.
29. Авіаційні прогнози погоди на добу та уточнення до них розробляються щодня незалежно від того, плануються польоти ПС на цей період чи ні:
1) аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) - по району аеродрому;
