Про затвердження Правил метеорологічного забезпечення польотів державної авіації України

2) метеорологічними центрами і метеорологічними бюро - згідно із зонами їх відповідальності по території (та акваторії) базування авіаційних частин.

Ці прогнози розробляються в аеродромних метеорологічних органах (підрозділах) та метеорологічними бюро до 17.00, у метеорологічних центрах - до 16.00 на період з 18.00 поточної доби до 18.00 наступної доби (за київським часом), окремо на ніч (з 18.00 до 06.00) та день (з 06.00 до 18.00). Уточнення прогнозу погоди на день (з 06.00 до 18.00) розробляється до 05.00.

30. Метеорологічними органами, крім прогнозів на добу, щодня кожні 6 годин, починаючи з 00 годин (за київським часом), розробляються оперативні авіаційні прогнози погоди:

1) аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) - по району аеродрому;

2) метеорологічними центрами і метеорологічними бюро - згідно із зонами їх відповідальності по території (та акваторії) базування авіаційних частин.

Ці прогнози доводяться до оперативних чергових (чергових) відповідних пунктів управління, а на аеродромах ще й до чергових по прийому та випуску ПС та за наявності чергових сил авіації - старших командирів екіпажів (із видачею бюлетеня погоди на час чергування окремо для дня та ночі).

31. Усі авіаційні прогнози погоди, розроблені в метеорологічних органах (підрозділах), оформлюються текстуально, графічно або у вигляді прогностичних карт (таблиць).

32. Текстуально прогнози погоди записуються:

1) авіаційні прогнози погоди на добу та уточнення до них - на синоптичних картах і в щоденники погоди;

2) оперативні авіаційні прогнози погоди на 6 годин - у журнали оперативних прогнозів погоди або робочому журналі чергового інженера-метеоролога (синоптика);

3) авіаційні прогнози погоди на період польотів на аеродромі, по маршрутах повітряних розвідок погоди - у бюлетені погоди та стартовому журналі інженера-метеоролога (синоптика);

4) авіаційні прогнози погоди для чергових сил авіації, перельотів по маршруту - у бюлетені погоди та робочому журналі чергового інженера-метеоролога (синоптика);

5) авіаційні прогнози погоди на період 36 годин і більше - у спеціальному або робочому журналі.

Графічні авіаційні прогнози погоди у вигляді вертикальних розрізів очікуваного стану атмосфери оформлюються в бюлетенях і надаються керівникам польотів, командирам екіпажів - розвідників погоди, командирам екіпажів ПС або старшим групи екіпажів ПС, які виконують переліт, старшим чергових екіпажів. Графічна частина авіаційного прогнозу погоди в бюлетені повинна відповідати змісту текстуальної частини в бюлетені погоди.

33. Авіаційні прогнози погоди установленої форми у вигляді карт погоди та кодованому (текстуальному) вигляді додатково надаються під час виконання перельотів за маршрутом командирам екіпажів ПС або старшим групи екіпажів ПС, які виконують переліт, на їх вимогу при тривалості перельоту 2 години та більше (з фіксацією та підписом командирів екіпажів (членів льотного складу) про їх надання у відповідному журналі (робочому журналі) чергового інженера-метеоролога (синоптика)).

34. Авіаційні прогнози погоди і уточнення (корегування) до них розробляються і передаються в установлених формах і включають:

1) дату, період дії прогнозу погоди;

2) характеристику хмарності (кількість хмарності, її форма, визначені висоти, шари хмарності і параметри шарів хмарності);

3) атмосферні явища, їх інтенсивність, місце розташування;

4) горизонтальну видимість біля землі;

5) напрямок і швидкість вітру біля землі і на визначених висотах;

6) температуру повітря біля землі і за потреби на визначених висотах;

7) очікувані значні зміни одного (декількох) з перерахованих вище метеорологічних елементів протягом періоду дії прогнозу на аеродромі, у районі аеродрому, у районах (зонах) польотів, за маршрутами позааеродромних польотів (перельотів) ПС.

35. Для деталізації прогнозу за часом і місцем використовуються терміни: "вранці", "вдень", "ввечері", "вночі", "від ... до ... годин", "близько (після) ... годин"; "на початку строку (маршруту)", "усередині строку (маршруту)", "у кінці строку (маршруту)", "у першій (другій) половині строку (маршруту)", "часом", "короткочасний", "місцями", "на ділянці від… до …", "у північній (південній, західній, східній) частині району (акваторії)", "у секторі ... на віддаленні ... ".

36. Якщо в прогнозі відсутнє уточнення часу (місця) очікуваного елемента прогнозу (атмосферного явища), вважається, що цей елемент (явище) буде спостерігатися (із перервами або безперервно) більше половини періоду дії прогнозу (на більшій частині маршруту, району (зони) польотів, території базування).

37. Терміни в авіаційних прогнозах погоди використовуються в таких значеннях:

1) "вранці" - для часового періоду з 05.00 до 10.00 (за київським часом);

2) "у першій половині дня" - для часового періоду з 10.00 до 13.00;

3) "усередині дня" - для часового періоду з 12.00 до 15.00;

4) "у другій половині дня" - для часового періоду з 13.00 до 17.00;

5) "ввечері" або "у кінці дня" - для часового періоду з 17.00 до 22.00;

6) "у першій половині ночі" - для часового періоду з 22.00 до 01.00;

7) "у другій половині ночі" - для часового періоду з 01.00 до 05.00;

8) "вдень" - для часового періоду з 06.00 до 18.00;

9) "вночі" - для часового періоду з 18.00 до 06.00;

10) "короткочасний" - використовується в випадках, коли елемент прогнозу (атмосферне явище) очікується один раз або буде повторюватися кілька разів при загальній тривалості не більше однієї третини періоду дії даного прогнозу погоди;

11) "часом" - використовується в випадках, коли очікується, що елемент прогнозу (атмосферне явище) буде повторюватися кілька разів при загальній тривалості не більше половини періоду дії даного прогнозу погоди. У разі використання терміну "часом" до висоти нижньої межі хмар додатково вказується лише 1 градація висоти;

12) "на початку (у кінці) строку (маршруту)" - відповідає четвертій частині від усієї дії прогнозу погоди;

13) "усередині строку (маршруту)" - відповідає половині від усієї дії прогнозу погоди;

14) "місцями" або "в окремих районах" - використовуються у випадках, коли елемент прогнозу (атмосферне явище) очікується на площі менше 30 % від решти території (району (зони)), щодо якої розроблено прогноз погоди. Терміни "місцями" чи "в окремих районах" не застосовуються до відсутності атмосферних явищ, наприклад "місцями без туману".

38. Для деталізації прогнозу по території базування за місцем розподіл території проводиться за адміністративним або географічним принципом на дві або більше частин (східна, північна, західна, південна половини, центральна частина, у гірських районах, у пригірських районах, на узбережжі).

1. З метою забезпечення безпеки польотів (перельотів) ПС та своєчасного прийняття заходів щодо збереження авіаційної техніки, об'єктів аеродромів, інших технічних засобів, озброєння та наземних споруд військових частин та окремих служб, задіяних у забезпеченні польотів, а також безпеки авіаційного персоналу від впливу НЯП та (або) СЯ в метеорологічних органах (підрозділах) організується розробка штормових попереджень і штормових оповіщень.

2. Організація розробки штормових попереджень та штормових оповіщень на аеродромах здійснюється згідно з інструкцією зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) (додаток 13), яка щороку розробляється (уточнюється) начальником цього органу (підрозділу) та затверджується командиром авіаційної частини. На аеродромах, де спільно базуються декілька авіаційних частин, складається єдина інструкція, яка підписується відповідними начальниками метеорологічних служб, погоджується з командирами авіаційних частин та затверджується старшим авіаційним начальником.

3. До НЯП на аеродромах зльоту та посадки належать:

1) гроза, купчасто-дощова хмарність, потужно-купчаста хмарність, шквал, град, крижаний дощ (замерзаючі опади), сильне обмерзання (для ПС, не обладнаних пристроями для боротьби з обмерзанням, - обмерзання будь-якої інтенсивності), ожеледь;

2) туман, пилова (піщана) буря, дощ, мряка, сніг, хуртовина, низова хуртовина, серпанок, імла, а також дим будь-якого походження, що викликають погіршення горизонтальної або посадкової видимості нижче найбільшого з відповідних значень мінімумів, установлених для ПС, аеродрому, командира екіпажу, під час виконання польотів, а за відсутності польотів - для відповідних значень експлуатаційних мінімумів аеродрому за типами ПС, які базуються на цьому аеродромі та занесених в інструкцію з виконання польотів у районі (у повітряному просторі) аеродрому;

3) хмари з ВНМХ нижче найбільшого з відповідних значень мінімумів, установлених для ПС, аеродрому, командира екіпажу, під час виконання польотів, а за відсутності польотів - для відповідних значень експлуатаційних мінімумів аеродрому за типами ПС, які базуються на цьому аеродромі та занесені в інструкцію з виконання польотів у районі (у повітряному просторі) аеродрому;

4) вітер біля землі (його бічна, попутна або зустрічна складові щодо напрямків зльоту і посадки), швидкість якого перевищує обмеження, установлені для даного типу ПС;

5) зсув вітру, який перевищує обмеження, що установлені для даного типу ПС;

6) перехід температури повітря через 0 -°С до від'ємних значень, а також високі та низькі значення температури повітря, за яких уводяться обмеження на проведення польотів;

7) критичні значення метеорологічних величин та граничні значення до НЯП, установлені для цього аеродрому та занесені в інструкцію з виконання польотів у районі (у повітряному просторі) аеродрому, у разі яких польоти обмежуються або припиняються;

8) хвилювання моря 4 бали та вище (для польотів ПС з кораблів та амфібійних ПС).

4. До НЯП в районі аеродрому, полігону, у районах (зонах) та на маршрутах польотів (перельотів) ПС належать:

1) потужно-купчаста та (або) купчасто-дощова хмарність, гроза, град, які неможливо обминути;

2) помірне або сильне обмерзання (для ПС, не обладнаних пристроями для боротьби з обмерзанням, - обмерзання будь-якої інтенсивності);

3) сильна бовтанка (турбулентність) та (або) зсув вітру, які перевищують обмеження, установлені для даного типу ПС;

4) сильна електризація ПС;

5) польотна видимість та ВНМХ, значення яких нижче установлених командиру екіпажу ПС для виконання польотного завдання (при пілотуванні за правилами візуального польоту);

6) закриття хмарами, туманом або опадами вершин гір, сопок, перевалів, а також штучних споруд (щогл, труб, телевізійних веж тощо), що перешкоджають виконанню завдання та безпеки польотів.

5. До СЯ у районі аеродрому належать:

1) вітер з максимальною швидкістю більше 25 м/с, у горах - більше 40 м/с;

2) смерч, ураган;

3) сніг інтенсивністю більше 20 міліметрів за 12 годин або менше;

4) дощ, мокрий сніг інтенсивністю більше 50 міліметрів за 12 годин або менше;

5) сильна злива інтенсивністю більше 30 міліметрів за 1 годину;

6) тривалі дощі інтенсивністю більше 100 міліметрів за 1–3 доби;

7) хуртовини, пилові бурі при максимальній швидкості вітру 15 метрів на секунду та більше і тривалістю більше 12 годин;

8) туман при видимості менше 100 метрів і тривалістю більше 12 годин;

9) ожеледь при відкладеннях льоду 20 міліметрів і більше;

10) налипання мокрого снігу (складні відкладення) при відкладеннях 35 міліметрів і більше;

11) град діаметром 20 міліметрів і більше;

12) надзвичайна пожежна небезпека з показником пожежної небезпеки більше 10000 градусів;

13) сильна спека +35 -°С і вище, для південних районів +40 -°С і вище;

14) сильний мороз -35 -°С і нижче, для південних районів -30 -°С і нижче;

15) високі рівні води в річках та водосховищах під час повені, дощових та тало-дощових паводків, заторів, зажорів, форсування рівнів на водосховищах, під час яких виникає загроза підтоплення районів базування авіаційних частин;

16) селі та снігові лавини, що загрожують районам базування авіаційних частин;

17) вітрове хвилювання на водосховищах із висотою хвилі 3 метри і більше, на Азовському морі - 3,5 метра і більше, на Чорному морі - 6 метрів і більше для ПС, які базуються та виконують польоти з кораблів, та амфібійних ПС.

6. Штормові попередження розробляються:

1) в аеродромних метеорологічних органах (підрозділах) по аеродрому, району аеродрому, районах (зонам) польотів, маршрутах польотів (перельотів) ПС - під час польотів (перельотів). За відсутності польотів при очікуванні НЯП, що здійснюють небезпечний вплив на ПС на землі, місця стоянки ПС, аеродромне обладнання, споруди, засоби та служби, розробляються штормові попередження по аеродрому, які своєчасно повідомляються відповідним аеродромним службам та посадовим особам;

2) у метеорологічних центрах та метеорологічних бюро - по території базування авіаційних частин у межах зон їх відповідальності.

7. Штормові попередження розробляються з максимально можливою завчасністю в будь-яку годину доби на строк до 6 годин як у період польотів, так і за їх відсутності, незалежно від того, передбачалися або не передбачалися НЯП у раніше розроблених прогнозах погоди.

8. Штормові попередження розробляються завчасно у випадках:

1) виявлення загрози виникнення НЯП, у тому числі тих, які не передбачались у розроблених раніше штормових попередженнях або прогнозах погоди;

2) необхідності уточнення часу виникнення, інтенсивності та тривалості НЯП, які передбачались у раніше розробленому штормовому попередженні;

3) досягнення критичних значень метеорологічних елементів, занесених в інструкцію з виконання польотів у районі (у повітряному просторі) аеродрому, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються;

4) досягнення граничних відстаней до НЯП, яке зміщується в бік аеродрому та занесених в інструкцію з виконання польотів у районі (у повітряному просторі) аеродрому, за яких польоти на аеродромі обмежуються або припиняються.

9. Штормове попередження розробляється також у разі збереження раптово виниклого НЯП із зазначенням часу його виникнення, інтенсивності та тривалості.

10. Штормові попередження оформляються на спеціальних бланках та доповідаються в установленому порядку згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України та цими Правилами.

11. На бланку штормового попередження вказуються:

1) номер штормового попередження;

2) період дії штормового попередження;

3) чим буде обумовлене НЯП, очікуваний час його виникнення і закінчення, його вид та інтенсивність.

12. Текст штормового попередження складається з дотриманням термінології, градацій метеорологічних величин, які використовуються під час розробки прогнозів погоди до 3 діб. Не допускається неоднозначне тлумачення про час і місце очікуваних НЯП.

13. Бланк штормового попередження друкується у двох примірниках (дозволяється рукописний варіант під копірку): перший примірник надається відповідній посадовій особі (керівнику польотів, черговому по прийому і випуску ПС тощо), другий - залишається в метеорологічному органі (підрозділі). Час вручення бланка, підписи тих, хто вручив і одержав штормове попередження повинні бути чіткими і розбірливими. Крім того, штормові попередження доповідаються службовим особам відповідно до інструкції зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні метеорологічного органу (підрозділу).

14. В аеродромних метеорологічних органах (підрозділах) бланки штормового попередження надаються під підпис посадовим особам, які визначені інструкцією зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

15. У метеорологічних органах вищого рівня бланки штормових попереджень вручаються під підпис відповідним старшим оперативним черговим (черговим) пунктів управління або надаються (доповідаються) в установленому порядку.

16. В аеродромних метеорологічних органах (підрозділах), які безпосередньо здійснюють метеорологічне забезпечення польотів ПС на аеродромах, бланки штормових попереджень у період польотів надаються на підпис керівнику польотів, а за відсутності польотів - черговому по прийому і випуску ПС (черговому авіаційному диспетчеру) та доповідаються посадовим особам відповідно до інструкції зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

17. Бланк штормового попередження надається на підпис із максимально можливою завчасністю, але не пізніше ніж за 30 хвилин до прогнозованого часу виникнення НЯП.

18. У разі відмови прийняти штормове попередження інженер-метеоролог (синоптик), який розробив штормове попередження, доповідає про це своєму безпосередньому начальнику, командиру (начальнику) авіаційної частини, у метеорологічний орган вищого рівня і робить відмітку на бланку штормового попередження.

19. У разі отримання штормового попередження керівник польотів спільно з інженером-метеорологом (синоптиком) оцінює метеорологічну обстановку на своєму і запасних аеродромах, приймає рішення для обмеження або припинення польотів ПС до початку очікуваного НЯП і доповідає свої пропозиції командиру (начальнику) авіаційної частини, який остаточно приймає рішення для обмеження або припинення польотів ПС.

20. Після посадки ПС керівник польотів оцінює час досягнення критичних значень метеорологічних елементів і граничних відстаней до НЯП. Якщо у вказаний на бланку штормового попередження час НЯП не виникло і умови погоди та пропозиції інженера-метеоролога (синоптика) дозволяють зробити висновок про можливість продовження польотів, керівник польотів та командир (начальник) авіаційної частини організовують додаткову радіолокаційну та (або) повітряну дорозвідку погоди і на підставі цих даних приймають рішення щодо подальшого продовження, обмеження або припинення польотів.

21. Якщо за умовами дислокації або з інших причин неможливо особисто вручити бланк штормового попередження, текст штормового попередження доповідається по телефону, засобами гучномовного зв'язку або іншими встановленими засобами. У такому випадку на першому примірнику бланка штормового попередження і в журналі для запису штормових попереджень (робочому журналі) робиться відмітка із зазначенням кому, коли та якими засобами зв'язку доведено штормове попередження.

22. В аеродромних метеорологічних підрозділах (органах) під час метеорологічного забезпечення чергових сил авіації штормове попередження розробляється на період не більше 6 годин. Якщо за умовами погоди очікується збереження НЯП більше цього періоду, то друкується (виписується) новий бланк штормового попередження на збереження цих явищ із завчасністю не менше 30 хвилин до наступного періоду.

23. У разі раптового виникнення НЯП та у випадках, коли штормове попередження розроблене із завчасністю менше 30 хвилин під час польотів ПС, інженер-метеоролог (синоптик) виконує такі дії:

1) у період польотів негайно доповідає керівнику польотів, командиру (начальнику) авіаційної частини та у відповідний метеорологічний орган вищого рівня про виникнення НЯП (із зазначенням часу виникнення, очікуваної інтенсивності і тривалості), а також фактичні умови погоди і прогноз по запасних аеродромах, а за відсутності польотів - черговому по прийому і випуску ПС (черговому авіаційному диспетчеру);

2) друкує (виписує) і надає відповідним посадовим особам бланк штормового попередження із зазначенням часу усної доповіді.

24. Штормові попередження, розроблені в аеродромних метеорологічних органах (підрозділах), доповідаються (передаються) відповідним метеорологічним органам вищого рівня та узгоджуються з ними. Крім того, штормові попередження, розроблені в аеродромних метеорологічних органах (підрозділах), доповідаються (передаються) в інші аеродромні метеорологічні органи в порядку обміну метеорологічною інформацією згідно з інструкцією зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) або на запит по визначених каналах зв'язку.

25. Штормові попередження, які розроблені у метеорологічних органах вищого рівня, передаються у відповідні аеродромні метеорологічні органи (підрозділи). Штормові попередження, отримані від метеорологічного органу вищого рівня, доповідаються посадовим особам відповідно до інструкції зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) незалежно від того, очікує чи ні інженер-метеоролог (синоптик) аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) появу (виникнення) НЯП. Про час доповіді, а також про пропозиції, які надані посадовим особам, робиться запис у робочому (стартовому) журналі інженера-метеоролога (синоптика) і доповідається у відповідний метеорологічний орган вищого рівня.

26. У випадках, коли після доповіді, надання бланку (відправлення) розробленого штормового попередження виникнення НЯП, передбачених штормовим попередженням, подальшим станом розвитку атмосферного процесу не підтверджується або НЯП припинилися раніше до закінчення періоду, зазначеного в штормовому попередженні, і повторення ні цих явищ, ні інших НЯП не очікується, інженером-метеорологом (синоптиком) скасовується штормове попередження з обґрунтуванням причин і зазначенням очікуваних умов погоди.

Про скасування штормового попередження доповідається (повідомляється) посадовим особам і на усі адреси, куди воно було передано раніше, та робиться відмітка про це на другому примірнику бланка штормового попередження.

27. Штормові оповіщення аеродромними метеорологічними органами (підрозділами) подаються (передаються) як повідомлення про:

1) початок, посилення або ослаблення і закінчення НЯП (СЯ) та його інтенсивність;

2) НЯП (СЯ) в районі аеродрому і польотів за даними спостережень командирів екіпажів ПС, які перебувають у повітрі;

3) зниження ВНМХ до значень вдень - 300 метрів і нижче, уночі - 400 метрів і нижче або погіршення значень горизонтальної видимості вдень - 3 кілометри і менше, уночі - 4 кілометри і менше. Повторні оповіщення подаються в разі подальшого зниження ВНМХ через кожні 50 метрів і погіршення горизонтальної видимості через кожні 500 метрів;

4) зниження ВНМХ (вертикальної видимості) або погіршення горизонтальної видимості нижче відповідних значень мінімумів для екіпажів ПС, які плануються до виконання польотів, несуть чергування, а також для яких цей аеродром є запасним;

5) посилення швидкості вітру біля землі більше 10 м/с будь-якого напрямку (повторні оповіщення подаються в разі подальшого посилення швидкості вітру до значень, кратних 5 м/с);

6) початок дощу, мряки, снігу та інших видів опадів незалежно від інтенсивності і видимості в них;

7) виникнення туману із зазначенням видимості в ньому з точністю до 100 метрів;

8) виявлення аеродромними РТЗ осередків гроз і купчасто-дощових хмар, що зміщуються в бік аеродрому (під час проведення РРП);

9) сильне обмерзання і бовтанка (турбулентність) із зазначенням висоти прошарку, в якому вони спостерігаються (за даними екіпажів ПС);

10) перехід температури повітря біля землі через 0 -°С до від'ємних значень;

11) закриття гірських вершин, сопок, перевалів і штучних перешкод хмарами, туманом або опадами;

12) поява (виникнення) туману на морі (водосховищі) на відстані 2 км і менше від берега (корабля) (для польотів ПС на малих та гранично малих висотах над морем, із кораблів або амфібійних ПС.

Аеродромний метеорологічний орган (підрозділ), крім того подає як штормові оповіщення повідомлення про аномальні атмосферні явища.

28. До аномальних атмосферних явищ належать:

1) забарвлені опади або опади іншого незвичного вигляду і властивостей;

2) усі незвичайні частинки, що випадають з атмосфери;

3) незвичайні світлові, акустичні, електромагнітні та інші явища в атмосфері.

У період спостереження аномальних атмосферних явищ реєструються умови погоди.

29. Повідомлення про аномальні атмосферні явища доповідаються інженером-метеорологом (синоптиком) командиру (начальнику) авіаційної частини, оперативному черговому (черговому) відповідного пункту управління та у відповідний метеорологічний орган вищого рівня.

30. Інформацію про СЯ, аномальні атмосферні явища аеродромні метеорологічні органи в п'ятиденний строк після їх закінчення надають у відповідний метеорологічний орган вищого рівня в донесенні, де зазначаються:

1) місце і час виникнення, вид, інтенсивність, характер еволюції і переміщення, інші характерні особливості явища, супутні йому фактори;

2) метеорологічні умови, під час яких виникло явище;

3) характер і ступінь впливу на авіаційну техніку та авіаційний персонал;

4) кому і коли доповідалося про явище.

31. До штормового оповіщення залучаються аеродромні метеорологічні органи, у тому числі метеорологічні стації ЦА та пункти спостереження, розташовані в радіусі 150-200 кілометрів від аеродрому і з якими налагоджена взаємодія щодо обміну метеорологічною інформацією та визначені відповідні канали зв'язку. Аеродромні метеорологічні органи, пункти спостереження, які залучаються до штормового оповіщення, та канали зв'язку з ними визначаються інструкцією зі штормового оповіщення та штормового попередження черговій зміні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу).

32. Загальна кількість аеродромних метеорологічних органів та пунктів спостереження, які залучаються до штормового оповіщення, визначається особливостями збору і розповсюдження метеорологічної інформації, переважанням атмосферних процесів, кліматичними і місцевими особливостями території базування авіаційних частин.

33. Аеродромні метеорологічні органи та пункти спостереження, залучені до штормового оповіщення, у разі виникнення (виявлення) НЯП (СЯ) подають дані про його початок, посилення або ослаблення і закінчення на визначені адреси, а також у метеорологічні органи, від яких надійшов запит про погоду, протягом усього періоду запиту і двох годин після закінчення часу запиту.

34. З початком НЯП (СЯ) або з одержанням штормового попередження про очікування виникнення НЯП спостереження за відповідними умовами здійснюються безперервно.

35. Штормові оповіщення про початок, посилення або ослаблення і закінчення НЯП (СЯ) подаються (відправляються) незалежно від строків передачі регулярних метеорологічних спостережень і містять:

1) час початку, посилення або ослаблення і закінчення НЯП (СЯ);

2) назву НЯП (СЯ), його інтенсивність;

3) умови погоди, під час яких спостерігається НЯП (СЯ).

36. Усі подані (відправлені) штормові оповіщення про НЯП (СЯ) записуються в журнал вихідних повідомлень, а отримані - у робочий журнал чергового інженера-метеоролога (синоптика).

37. Штормові оповіщення складаються і передаються з дотриманням таких вимог:

1) оповіщення складаються відкритим текстом чітко і ясно без зайвих слів і умовних скорочень;

2) час початку (посилення, ослаблення, закінчення) НЯП (СЯ) вказується за київським часом чотирма цифрами: перші дві цифри - години, останні дві - хвилини;

3) горизонтальна видимість до 2000 метрів вказується в метрах, більше 2000 метрів - у кілометрах;

4) напрямок вітру вказується в градусах градаціями з інтервалом 20 градусів, або одним із восьми румбів за сторонами світу, швидкість вітру - у метрах на секунду, у тому числі вказується його максимальна швидкість при поривах, а в разі сильного вітру на морі (водосховищі) у повідомлення про це явище включаються дані про ступінь хвилювання моря (водосховища);

5) під час штормового оповіщення про низьку хмарність вказується її форма, кількість, висота в метрах і засіб її визначення (прилад, літак, візуально тощо), а також відомості про опади;

6) під час передачі даних про туман, серпанок, імлу, опади вказується горизонтальна видимість;

7) якщо під час туману небо видно, крім значень горизонтальної видимості, додаються слова "небо видно";

8) у штормових оповіщеннях про грозу вказується вид грози (віддалена, гроза на аеродромі) і наявність опадів;

9) для віддаленої грози - в якій частині горизонту спостерігається (один із восьми румбів за сторонами світу), для грози на станції - напрямок зміщення (куди) (один із восьми румбів по сторонам світу);

10) у разі виявлення осередків гроз радіотехнічними засобами - азимут осередку (у градусах), відстань від пункту спостереження (у кілометрах), інтенсивність (слабка, сильна), напрямок і швидкість переміщення осередку, а якщо радіотехнічний засіб дозволяє - висота верхньої межі, висота нижньої межі та наявність опадів;

11) повідомлення про закінчення грози - напрямок, в якому вона змістилась (один із восьми румбів за сторонами світу);

12) у повідомленнях про ожеледь і крижаний дощ (замерзаючі опади) вказується величина відкладення льоду в міліметрах (якщо є такі дані) і температура повітря;

13) у повідомленнях про пилову (піщану) бурю, хуртовину, низову хуртовину, дим вказуються напрямок, швидкість вітру і горизонтальна видимість; якщо видно небо, крім того додаються слова "небо видно";

14) у повідомленнях щодо розсіювання туману, рясного серпанку і припинення опадів, пилової (піщаної) бурі і диму вказуються горизонтальна видимість, кількість, форма і висота хмар;

15) під час передачі даних про висоту хвиль (ступінь хвилювання моря (водосховища)) у повідомлення включаються дані про напрямок і швидкість вітру;

16) у разі одночасного виникнення декількох НЯП (СЯ) до штормового оповіщення включаються відомості про всі ці явища;

17) якщо після подачі штормового оповіщення про одне НЯП (СЯ) починається інше, то негайно подається штормове оповіщення і про це явище. При цьому обов'язково вказується інформація про збереження НЯП (СЯ), що почалося раніше.

38. На всі адреси, куди були подані (передані) штормові оповіщення, надаються (надсилаються) повідомлення про закінчення НЯП (СЯ).

39. Повідомлення щодо закінчення НЯП (СЯ) подаються (передаються) з дотриманням таких вимог:

1) якщо за умовами розвитку атмосферних процесів очікується повторення НЯП (СЯ), перед тим, як подати (передати) оповіщення про його закінчення, необхідно зачекати 10 хвилин, щоб переконатися в припиненні цього явища;

2) якщо НЯП (СЯ) закінчилося і слідом за ним почалося інше, подається (передається) загальне штормове оповіщення про закінчення першого і про початок іншого явища;

3) якщо одночасно спостерігалося декілька НЯП (СЯ), але закінчення їх відбувалося в різний час, подаються (передаються) штормові оповіщення про припинення кожного з них окремо з перерахуванням НЯП (СЯ), що продовжуються;

4) у разі одночасного закінчення всіх НЯП (СЯ) подається (передається) одне загальне повідомлення.

1. Усі авіаційні прогнози погоди та штормові попередження, розроблені в метеорологічних органах (підрозділах), підлягають оцінці. Оцінка прогнозів погоди та штормових попереджень є показником якості метеорологічного забезпечення польотів ПС для кожного інженера-метеоролога (синоптика).

2. Прогнози погоди під час польотів ПС оцінюються керівником польотів, усі інші прогнози - відповідними начальниками метеорологічних органів. Прогноз погоди оцінюється "виправдався" або "не виправдався".

3. Оцінка прогнозів погоди проводиться з урахуванням своєчасно розроблених уточнень. Уточнення до прогнозу погоди вважається своєчасним, якщо воно розроблене та повідомлене посадовим особам, яким доповідався прогноз, не пізніше ніж за 1 годину до виникнення умов погоди, які не передбачались раніше розробленим прогнозом погоди.

4. Авіаційний прогноз погоди на добу, розроблений черговим інженером-метеорологом (синоптиком), оцінюється окремо на ніч і на день, а оцінки виставляються в щоденниках погоди. Для прогнозів погоди на добу враховується тільки одне уточнення, розроблене вранці.

5. Оцінка надкороткострокових прогнозів погоди проводиться в журналах, де ці прогнози записуються.

6. Авіаційний прогноз погоди оцінюється "виправдався", якщо протягом двох третин часу дії прогнозу (двох третин довжини маршруту або площини району польотів) або у своєчасному уточненні до нього спостерігалися відображені в них умови погоди, а значення метеорологічних величин, зазначених у прогнозі, не виходили за межі прогнозованих градацій.

7. Авіаційний прогноз погоди оцінюється "не виправдався", якщо:

1) не передбачалися, а фактично спостерігалися НЯП;

2) передбачалися НЯП, але жодне з них не спостерігалось;

3) якщо передбачалися ВНМХ і горизонтальна видимість нижче (вище) значень, необхідних для виконання польотів ПС авіаційної частини, а фактично спостерігалися вище (нижче) цих значень;

4) якщо фактичні значення кількості хмар, ВНМХ, горизонтальної видимості, швидкості і напрямку вітру, температури біля поверхні землі відрізнялися від зазначених у прогнозі більше ніж на одну градацію протягом більше однієї третини прогностичного періоду.

8. Середньостроковий прогноз погоди (із завчасністю більше 3 діб) оцінюється "виправдався", "виправдався частково" і "не виправдався".

9. Прогноз оцінюється "виправдався", якщо умови погоди, зазначені в прогнозі, збіглися з умовами погоди, що фактично спостерігались протягом не менше двох третин періоду дії прогнозу.

10. Прогноз оцінюється "виправдався частково", якщо він виправдався протягом більше половини періоду дії прогнозу, але менше двох третин.

11. Прогноз оцінюється "не виправдався", якщо протягом половини або більшої частини періоду дії прогнозу умови погоди відрізнялися від прогнозованих.

12. Дані спостережень на аеродромі, по якому складається прогноз на добу, використовують під час оцінки як авіаційних прогнозів на добу та їх уточнень, так і середньострокових прогнозів погоди, розроблених по території базування. Мережа метеорологічних спостережень при цьому вибирається однакова для оцінки як прогнозів на добу, так і середньострокових.

13. Оцінка авіаційних прогнозів погоди по території базування, а також їх уточнень проводиться за даними спостережень аеродромних метеорологічних органів та за даними гідрометеорологічних станцій Державної гідрометеорологічної служби України.

14. Використання даних від МШСЗ, МРЛ і радіолокаційних засобів аеродромів, а також даних, отриманих у результаті повітряних розвідок погоди, спостережень постів тощо, застосовуються в тих випадках, коли атмосферні явища, які спостерігались, досягли критеріїв НЯП або СЯ, але мали локальний характер і не були відмічені в жодному аеродромному метеорологічному органі та на гідрометеорологічних станціях Державної гідрометеорологічної служби України.

15. Штормові попередження, розроблені в період польотів, оцінюються керівником польотів, всі інші штормові попередження - відповідними начальниками метеорологічних органів. За значеннями метеорологічних величин та явищ штормове попередження оцінюється так само, як і прогноз погоди. Штормове попередження оцінюється як "виправдалося" або "не виправдалося".

16. Штормове попередження оцінюється "виправдалося", якщо:

1) хоча б одне з передбачених у ньому або у своєчасному уточненні до нього НЯП фактично спостерігалось і час його виникнення відрізнявся від зазначеного в попередженні (уточненні) не більше ніж на 1 годину;

2) воно було вручено (повідомлено): на аеродромі - не менше ніж за 30 хвилин, у метеорологічному органі вищого рівня - не менше ніж за 1 годину до початку НЯП.

17. Штормове попередження не оцінюється, якщо воно було скасовано не пізніше ніж за 30 хвилин до початку періоду його дії, НЯП протягом зазначеного в ньому строку не спостерігалися та скасоване штормове попередження не призвело до зриву польотів.

18. Штормове попередження оцінюється "не виправдалося", якщо:

1) по аеродрому, району (зонах) та маршрутах польотів або території (району), щодо яких давалося штормове попередження, не спостерігалося жодного прогнозованого НЯП;

2) не витримана завчасність вручення (доведення) розробленого штормового попередження;

3) у штормовому попередженні були зазначені не всі НЯП, які спостерігалися фактично.

19. Випадки, коли НЯП спостерігалось, а штормове попередження про його виникнення не розроблялось (повідомлялось), враховуються як пропущені штормові попередження та належать до таких, що не виправдались.

20. Усі найбільш характерні невиправдані прогнози погоди та штормові попередження, пропущені штормові попередження, а також найбільш вдалі прогнози погоди та штормові попередження, розроблені у складній синоптичній ситуації, підлягають ретельному вивченню, аналізу і розбору з метеорологічним персоналом метеорологічних органів.

21. Основною метою розбору прогнозів погоди та штормових попереджень є:

1) виявлення причин, що призвели до невідповідності очікуваних метеорологічних умов, наданих за прогнозом погоди (штормовим попередженням), метеорологічним умовам, які фактично спостерігались у визначений прогнозом погоди (штормовим попередженням) строк;

2) встановлення помилок, допущених під час розробки прогнозів погоди і штормових попереджень;

3) уточнення розрахункових методів прогнозу параметрів атмосфери з урахуванням місцевих кліматичних особливостей;

4) накопичення матеріалу і досвіду прогнозування погоди в разі складної синоптичної обстановки;

5) розробка та прийняття заходів, що виключають повторення помилок, які мали місце раніше;

6) підвищення професійного рівня авіаційного персоналу метеорологічної служби на прикладах розробки вдалих прогнозів погоди в разі складної синоптичної обстановки.

22. Розбір невиправданих і найбільш вдалих прогнозів погоди і штормових попереджень організовується і проводиться начальником відповідного метеорологічного органу на заняттях з інженерами-метеорологами (синоптиками) не рідше одного разу на місяць. Результати розбору і використовуваний при цьому аеросиноптичний матеріал зберігаються (архівуються в електронному вигляді) у метеорологічному органі не менше 5 років та в подальшому використовуються для проведення занять із відповідним авіаційним персоналом метеорологічної служби.

1. Члени льотних екіпажів ПС, які виконують перельоти, повітряні перевезення, перегонку (далі - перельоти) та позааеродромні польоти за маршрутом, забезпечуються метеорологічною інформацією перед вильотом і під час перельоту (позааеродромного польоту) за маршрутом. Ця метеорологічна інформація повинна відповідати часу, висоті і географічній протяжності маршруту перельоту (позааеродромного польоту) ПС.

2. Члени льотних екіпажів ПС, які виконують перельоти (позааеродромні польоти) за маршрутом, забезпечуються метеорологічною інформацією такими засобами:

1) рукописною або надрукованою метеорологічною інформацією, у тому числі визначеними картами погоди та формами метеорологічних документів;

2) доповідями чергового інженера-метеоролога (синоптика) у визначеному місці у встановлений час, у тому числі інструктажами та консультаціями;

3) наочним показом певної метеорологічної інформації;

4) відповідною автоматизованою системою передпольотної інформації для самостійної підготовки та отримання необхідної польотної документації (за її наявності та можливості доступу). При цьому льотний склад має можливість додаткового отримання необхідної консультації в аеродромному метеорологічному органі (підрозділі).

3. Метеорологічна інформація, призначена для забезпечення перельоту (позааеродромного польоту) за маршрутом, має бути достатньою для перельоту (позааеродромного польоту) до аеродрому першої посадки та запасного аеродрому, який визначений екіпажу ПС. Вона готується якомога раніше, але не пізніше ніж за 30 хвилин до запланованого часу вильоту ПС.

У випадках, коли на аеродромі першої посадки не може бути забезпечене надання метеорологічної інформації для подальшого перельоту (позааеродромного польоту), вона надається командиру екіпажу на аеродромі вильоту.

4. Безпосереднє забезпечення льотних екіпажів ПС метеорологічною інформацією, необхідною для виконання перельоту (позааеродромного польоту) за маршрутом, здійснюють аеродромні метеорологічні органи (підрозділи), які:

1) отримують і аналізують повноту та якість оперативної метеорологічної інформації;

2) забезпечують проведення льотним екіпажам ПС відповідних доповідей, у тому числі метеорологічних консультацій та інструктажів;

3) готують і видають екіпажам ПС відповідну польотну метеорологічну документацію.

5. Забезпечення метеорологічною інформацією екіпажів ПС, які виконують перельоти (позааеродромні польоти) за маршрутом, здійснюється на підставі плану перельотів (польотів) та (або) заявок на перельоти за відповідними маршрутами.

Аеродромним метеорологічним органом (підрозділом) не пізніше ніж за 3 години до запланованого часу вильоту ПС отримується така інформація:

1) тип ПС, відомості про командира екіпажу і рівень його підготовки (мінімум);

2) запланований час вильоту;

3) запланований час посадки на аеродром призначення і запланований час посадки на проміжний аеродром та вильоту з нього;

4) маршрут перельоту (позааеродромного польоту);

5) запасні аеродроми;

6) ешелон або висота польоту;

7) тип польоту (за правилами польотів за приладами (далі - ППП) або правилами візуальних польотів (далі - ПВП)).

6. У процесі надання метеорологічної інформації, в тому числі за наявності та з використанням автоматизованих систем передпольотної підготовки, забезпечується її максимальна надійність, повнота та цілісність.

7. Екіпажі ПС, що перебувають у польоті за маршрутом, забезпечуються метеорологічною інформацією через відповідні органи УПР (ОПР), під керівництвом яких вони перебувають.

1. Підготовка членів льотних екіпажів ПС до перельоту (позааеродромного польоту) за маршрутом полягає в самостійному вивченні метеорологічних умов та отриманні ними необхідної інформації про фактичні та очікувані метеорологічні умови за маршрутом перельоту (позааеродромного польоту) ПС і на аеродромах вильоту, посадки та запасних від аеродромного метеорологічного органу (підрозділу) або з використанням автоматизованої системи передпольотної підготовки (за наявності та доступу до інформації).

2. Командиру екіпажу (членам льотних екіпажів ПС) та керівнику польотів надається така метеорологічна інформація:

1) фактична погода по аеродрому вильоту, аеродрому(ах) посадки та запасних аеродромах, у тому числі у вигляді зведень METAR і SPECI з прогнозами для посадки типу TREND (у разі їх розробки відповідними аеродромними метеорологічними органами);

2) штормові попередження, прогнози погоди та уточнення до них по аеродромах вильоту, посадки та запасних, у тому числі у вигляді TAF (у разі їх розробки відповідними аеродромними метеорологічними органами);

3) прогноз метеорологічних умов погоди по маршруту, у тому числі (за потреби) прогноз особливих явищ по маршруту перельоту (позааеродромного польоту) SIGWX (карти особливих явищ SWH, SWM, SWL або SFC) залежно від висоти польоту або в разі польоту на ешелоні нижче FL 100 (для абсолютних висот нижче 3050 метрів) зональні прогнози GAMET та інформація AIRMET (за наявності);

4) прогнози напрямку і швидкості вітру та температури повітря, а також вологості (за наявності) на висотах або (за потреби) прогностичні аерологічні карти відповідних рівнів за найближчий строк;

5) інформація про наявні та (або) очікувані НЯП по всьому маршруту перельоту (позааеродромного польоту), які можуть впливати на безпеку перельоту (позааеродромного польоту) ПС за маршрутом, а також прогноз еволюції цих явищ у часі і просторі, у тому числі інформація SIGMET, - для ПС з дозвуковими швидкостями, SIGMET SST - для ПС з навколозвуковими та надзвуковими швидкостями, а також спеціальні повідомлення про метеорологічні умови з борту ПС, які перебувають в повітрі (за наявності);

6) відповідні приземні карти фактичної погоди за найближчий строк та прогностичні приземні карти з певним періодом завчасності;

7) інформація МРЛ та (або) дані РРП, отримані за допомогою засобів РТЗ аеродрому (за наявності);

8) відповідні зображення з МШСЗ.

3. Метеорологічна інформація надається командиру екіпажу ПС (членам льотних екіпажів ПС) та керівнику польотів інженером-метеорологом у визначений час (не раніше 1 години та пізніше 30 хвилин до вильоту) та в установленому місці: класі передпольотних вказівок або робочому приміщенні аеродромного метеорологічного органу (підрозділу). У разі неможливості надати метеорологічну інформацію та провести консультацію, інструктаж в установленому місці інформація надається інженером-метеорологом (синоптиком) по встановлених мовних каналах зв'язку.

4. Метеорологічна консультація проводиться черговим інженером-метеорологом (синоптиком) аеродромного метеорологічного органу за запитом командира екіпажу ПС, який виконує переліт (позааеродромний політ) за маршрутом.

Під час проведення консультації льотний екіпаж ПС забезпечується останньою інформацією про фактичні та очікувані метеорологічні умови за заданим маршрутом перельоту (позааеродромному польоту), на аеродромі зльоту, запланованої посадки та запасних аеродромах. При цьому особлива увага звертається на фактичне або очікуване виникнення, місцезнаходження та розвиток по вертикалі купчасто-дощових хмар, зон бовтанки (турбулентності), обмерзання та інших НЯП на маршруті перельоту (позааеродромного польоту). Зазначені дані використовуються як пояснення та доповнення до інформації, що надається як польотна метеорологічна документація, або замість додаткової польотної метеорологічної документації.

Для проведення консультації використовується будь-яка або вся інформація, зазначена в пункті 2 глави 2 цього розділу.

5. Для забезпечення перельотів (позааеродромних польотів) на малих та гранично малих висотах за ПВП під час метеорологічної консультації особлива увага звертається на фактичне або очікуване виникнення будь-яких явищ, що можуть погіршити видимість до значень менше 10 кілометрів, фактичну наявність або очікувану появу хмар, особливо низьких, потужно-купчастих та купчасто-дощових, гроз, зон бовтанки (турбулентності) в приземному шарі, осередків туману, що можуть вплинути на виконання польоту, а також на тенденцію зміни атмосферного тиску QNH та температури повітря біля поверхні землі за маршрутом польоту.

6. Після отримання метеорологічної інформації перед вильотом командир екіпажу (член льотного екіпажу) розписується в спеціальному журналі реєстрації про отримання ним метеорологічної інформації для підготовки до вильоту та відповідної польотної метеорологічної документації. При цьому в журналі зазначаються тип ПС, командир екіпажу, рівень підготовки, час самостійної метеорологічної підготовки або метеорологічної консультації, час запланованого вильоту, види метеорологічної документації, із якою ознайомився або отримав екіпаж.

У разі затримки вильоту більше ніж на одну годину уточнюються метеорологічні умови, у разі потреби надається оновлена польотна метеорологічна документація та робиться повторний запис у журналі.

7. У випадках, коли необхідність внесення уточнень метеорологічних умов виникає безпосередньо перед зльотом ПС, черговий інженер-метеоролог (синоптик) аеродромного метеорологічного органу надає необхідні уточнення (корективи) метеорологічних умов керівнику польотів (черговому по прийому і випуску ПС) або відповідному органу ОПР (УПР) для передачі на борт ПС.

8. Метеорологічна інформація та відповідна польотна метеорологічна документація, що необхідні екіпажам ПС, які виконують бойові завдання (завдання за призначенням), літерні, пошуково-рятувальні, аварійно-рятувальні польоти, польоти для надання невідкладної медичної допомоги, готуються терміново та надаються в найкоротші строки. У разі неможливості надання відповідної польотної метеорологічної документації терміново або з інших причин виліт екіпажів ПС для виконання бойових завдань (завдань за призначенням), під час перевірки бойової готовності (готовності до виконання завдань за призначенням), при проведенні пошуково-рятувальних робіт, під час надання невідкладної медичної допомоги і в разі стихійного лиха дозволяється без неї, при цьому необхідна метеорологічна інформація доводиться екіпажам ПС в установленому порядку.

1. Польотна метеорологічна документація містить:

1) фактичну погоду по аеродрому вильоту на час заповнення та надання польотної документації та фактичну погоду по аеродрому(ах) посадки та запасних аеродромах за давністю, що не перевищує встановлені строки, у тому числі зведення про погоду на аеродромі(ах) у формі METAR і SPECI з прогнозами для посадки типу TREND (у разі їх отримання від відповідних метеорологічних органів);

2) фактичні та прогностичні дані про напрямок і швидкість вітру та температуру повітря по висотах перельоту (позааеродромного польоту) за маршрутом у вигляді карт погоди відповідних рівнів або іншої установленої форми, а також за наявності та потреби прогностичні дані про вологість повітря на відповідних висотах;

3) прогноз метеорологічних умов на час польоту (позааеродромного перельоту) за маршрутом, у тому числі прогностичні дані про НЯП (особливі явища) за маршрутом перельоту (позааеродромного польоту), прогноз висоти тропопаузи й струминних течій (при перельотах (позааеродромних польотах) на великих висотах) у вигляді відповідних карт погоди або в іншій установленій формі (за наявності): інформації SIGMET, зональних прогнозів GAMET та інформації АIRMET для ешелонів польотів нижче FL 100 (нижче 3050 метрів), повідомлень від екіпажів ПС;