17. Начальник складу військової частини на підставі відомостей, підписаних начальником служби озброєння, один раз на місяць списує витрачені боєприпаси за обліковою карткою, оприбутковує патрони з осічками і стріляні гільзи і здає відомості згідно з пунктом 15 цього розділу до служби озброєння під підпис у журналі.
18. На підставі перевірених відомостей обліку витрати боєприпасів відповідальним виконавцем щомісяця та щокварталу складається зведена відомість обліку витрати боєприпасів (додаток 36), яка підписується начальником служби озброєння, затверджується командиром військової частини та після складання відповідного акта на списання боєприпасів є підставою для списання боєприпасів за книгою обліку, картками обліку та бухгалтерським обліком підрозділу військової частини, який відповідає за організацію та ведення бухгалтерського обліку. Щокварталу до органу постачання надсилається звіт про витрату боєприпасів для внесення змін до обліку. Стріляні гільзи оприбутковуються на складі озброєння поштучно, їх облік ведеться так, як й інших матеріальних цінностей. Вартість гільз установлюється відповідною комісією, призначеною наказом командира військової частини. Переведення гільз у брухт чорних або кольорових металів здійснюється в установленому законодавством порядку.
19. Перевитрата боєприпасів на бойову підготовку за рік понад установлені норми розглядається як нестача, за якою проводиться службове розслідування, із занесенням перевитрачених боєприпасів до книги обліку нестач.
20. Щодо кожного випадку витрати боєприпасів під час несення служби начальник варти (військового наряду) записує в постову відомість кількість витрачених боєприпасів та негайно доповідає письмово командирові підрозділу. У рапорті зазначаються: коли, ким, де, з якою метою, скільки та які боєприпаси були витрачені. На підставі рішення командира військової частини зазначена витрата боєприпасів заноситься до зведеної відомості обліку витрати боєприпасів і після затвердження її командиром військової частини витрачені боєприпаси списуються з книг обліку.
21. Видавати боєприпаси підрозділам, які не подали звітні документи за раніше отримані боєприпаси, забороняється. Щодо кожного випадку неповного здавання патронів або гільз, а також несвоєчасного оформлення роздавально-здавальних відомостей та актів проводиться службове розслідування.
22. З початку і до закінчення особливого періоду у разі залучення підрозділів військових частин до участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення службове розслідування щодо випадків неповного здавання гільз може не проводитись.
ІХ. Порядок обліку і розв'язання справ про нестачі, пошкодження озброєння та боєприпасів
1. Різниця між кількістю, що обліковується за обліковими документами, і фактичною наявністю озброєння та боєприпасів є нестачею або надлишком.
2. Пошкодження озброєння та боєприпасів, що виникли під час їх експлуатації, залежно від обставин, характеру та наслідків поділяються на поломки, аварії та катастрофи.
Поломкою вважається пошкодження озброєння та боєприпасів, для усунення якого необхідно провести поточний ремонт без заміни або капітального ремонту основних вузлів та агрегатів.
Аварією вважається таке пошкодження озброєння та боєприпасів, внаслідок якого вони підлягають списанню або для їх відновлення необхідно провести капітальний чи поточний ремонт.
Пошкодження озброєння та боєприпасів і всі події з ними, що спричинили загибель людей, вважаються катастрофами, які розслідуються та обліковуються відповідно до чинного законодавства.
3. Для встановлення винних осіб та розміру завданого збитку, а також для визначення необхідності віднесення частини або повної суми цього збитку за рахунок держави командиром військової частини призначається службове розслідування. У разі заподіяння матеріальної шкоди державі командир військової частини приймає рішення щодо відшкодування збитку відповідно до законодавства України.
4. Розслідування характеру та причин пошкодження починається негайно і має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У разі необхідності виклику представника підприємства-виготовлювача цей строк може бути продовжено посадовою особою, яка призначила службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Представники заводу-виготовлювача (ремонтного підприємства) викликаються командиром військової частини в тих випадках, коли за попередніми даними пошкодження сталося через неякісне виготовлення озброєння та боєприпасів на заводі або неякісний його ремонт у ремонтному органі та для встановлення причини пошкодження потрібна їх присутність.
5. Пошкоджені озброєння та боєприпаси до прибуття комісії з місця події не прибираються, а залишаються в такому самому положенні, яке склалося внаслідок події, якщо це не становить небезпеку для життя і здоров'я людей, не спричиняє затримку в проведенні аварійно-відновлювальних робіт або порушення нормальної діяльності військової частини. За необхідності проведення відновлювальних робіт озброєння та боєприпаси мають бути сфотографовані до розслідування події, а всі речові докази, які характеризують обсяг пошкоджень, збережені.
6. Після закінчення розслідування командир військової частини зобов'язаний організувати з особовим складом вивчення причин пошкодження озброєння і боєприпасів та забезпечити проведення заходів щодо їх попередження надалі.
7. Катастрофи розслідуються командиром військової частини, аварії - комісією, призначеною командиром військової частини, поломки - командиром підрозділу. Результати розслідування оформляються відповідно до вимог чинного законодавства.
8. У матеріалах службового розслідування вказуються такі відомості:
дата і підстава;
склад комісії із зазначенням посад, військових звань, прізвищ та ініціалів голови та членів комісії, номера і дати наказу про її призначення;
тип, індекс і номер зразка озброєння та пошкоджених агрегатів, вузлів, механізмів, категорія зразка озброєння;
військове звання, прізвище та ініціали командира взводу (розрахунку), номер і дата наказу про закріплення цього зразка озброєння за розрахунком;
коли, за яких умов та обставин виникло пошкодження озброєння;
характер пошкодження та винні особи;
потерпілі та їх стан;
висновки комісії.
Матеріали службового розслідування підписуються всіма членами комісії та затверджуються командиром (начальником), який призначив розслідування.
9. Одночасно комісією складається акт технічного стану озброєння та боєприпасів (додаток 37), на підставі якого пошкоджені озброєння та боєприпаси направляються в ремонт або оформляються для списання в установленому порядку. Під час визначення технічного стану озброєння та боєприпасів комісія керується:
відомостями, зазначеними у формулярах, паспортах, картках на військове майно, технічними умовами та іншими документами, які визначають вимоги до технічного стану відповідних зразків і видів озброєння та боєприпасів;
ознаками та технічними показниками категорійності, які встановлені відповідними керівництвами, положеннями та інструкціями;
строками служби (експлуатації, зберігання, придатності) озброєння та боєприпасів, установленими наказами та інструкціями начальників відповідних центральних органів управління Збройних Сил України, МВС.
10. Усі матеріали службового розслідування зшиваються з висновком службового розслідування, при цьому складається опис документів (на окремому аркуші), що містяться в службовому розслідуванні, його аркуші нумеруються із зазначенням кількості на останньому аркуші, який, як правило, є чистим та використовується для контролю за цілісністю печатки на вузлі зшивання. Службове розслідування повинно мати титульний аркуш, на якому зазначаються його назва, короткий зміст та проставляється облікова печатка (штамп) нетаємного діловодства частини при його реєстрації (після розгляду командиром військової частини).
11. До книги обліку нестач заносяться факти псування з вини посадових осіб озброєння та боєприпасів під час переведення їх до 3 - 5 категорій. Облік нестач і пошкоджень озброєння та боєприпасів ведеться в кількісному та грошовому еквіваленті.
12. Озброєння та боєприпаси, що стали непридатними внаслідок експлуатації або були пошкоджені, але можуть бути відремонтовані в майстерні військової частини, а також нестачі в межах природного зменшення списуються за обліком військової частини на підставі встановлених документів (актів, звітів) без запису до книги обліку нестач.
13. Боєприпаси, що витрачені військовою частиною за рік понад встановлені норми, оформляються в порядку, установленому пунктом 19 розділу VIII цього Положення.
14. У разі знищення озброєння та боєприпасів з оперативних міркувань на підтвердження правильності здійснених заходів до клопотання про списання нестач додаються накази або розпорядження вищого командування щодо необхідності знищення цього майна.
15. Якщо під час розслідування буде встановлено, що виявлені нестачі або надлишки виникли внаслідок помилок в обліку, то списане (оприбутковане) озброєння та боєприпаси відновлюються (виключаються) за книгами обліку виправним проведенням. Підставою для внесення виправлень у цьому випадку є висновок за матеріалами службового розслідування, затверджений командиром військової частини. У книзі обліку нестач вказуються номери статей виправних проведень за книгами обліку військової частини.
Х. Ремонт озброєння та боєприпасів
1. Загальні положення і вимоги до обладнання майстерні з ремонту озброєння:
1) своєчасний та якісний ремонт озброєння та боєприпасів є одним з основних засобів підтримання їх у постійній бойовій готовності. Залежно від ступеня несправності ремонт озброєння та боєприпасів поділяється на поточний, середній та капітальний.
Поточний ремонт здійснюється в процесі експлуатації озброєння та боєприпасів для гарантованого забезпечення їх справності та полягає в заміні й відновленні окремих частин зразка та їх регулюванні. Поточний ремонт є неплановим та залежно від характеру несправностей виконується силами розрахунків із залученням фахівців майстерні з ремонту озброєння військової частини.
Середній ремонт є сукупністю ремонтних робіт, які здійснюються для усунення дефектів, із застосуванням спеціального устаткування під час проведення складних слюсарно-припасувальних, верстатних та інших робіт.
Капітальний ремонт здійснюється з метою відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові, та їх регулювання;
2) середній та капітальний ремонти озброєння є плановими ремонтами і виконуються: середній - у майстернях з ремонту озброєння військових частин; капітальний - у майстернях органу постачання і ремонтних підприємствах Міністерства оборони України. За погодженням з органом постачання за наявності достатньо підготовлених і кваліфікованих фахівців, необхідного устаткування та запасних частин дозволяється виконувати капітальний ремонт озброєння та боєприпасів у майстерні з ремонту озброєння військової частини, за винятком ремонту матеріальної частини артилерії, мінометів та озброєння бойових машин. Ознаки, за якими несправні озброєння та боєприпаси підлягають тому чи іншому виду ремонту, установлюються відповідними документами щодо кожного зразка або групи зразків;
3) ремонт озброєння та боєприпасів у військовій частині організовує начальник служби озброєння;
4) поточний ремонт і технічне обслуговування озброєння виконуються в майстерні з ремонту озброєння військової частини відповідно до місячного виробничого плану. Начальник майстерні щомісяця здійснює розрахунок фонду робочого часу, складає план роботи і за 4 дні до початку місяця, на який планується поточний ремонт і технічне обслуговування озброєння, подає його начальникові служби озброєння на затвердження;
5) вихідними даними для складання плану роботи є:
роботи з ремонту і технічного обслуговування озброєння та боєприпасів, передбачені річним планом експлуатації озброєння;
заявки начальників служб озброєння прикріплених військових частин на ремонт і технічне обслуговування озброєння в майстерні з ремонту озброєння;
дані про якісний (технічний) стан озброєння та боєприпасів;
дані про перехідний залишок робіт з ремонту і технічного обслуговування озброєння та боєприпасів у майстерні з ремонту озброєння;
чинні норми часу на технічне обслуговування і ремонт озброєння (додаток 38);
дійсний фонд робочого часу майстерні з ремонту озброєння.
До плану роботи, крім робіт з ремонту і технічного обслуговування озброєння, включаються також інші роботи, направлені на утримання і збереження озброєння (ремонт та виготовлення обладнання, інструменту, приладів, навчального майна, ставниць, арматури, участь в оглядах озброєння і паркових днях, у стрільбах тощо).
Якщо дійсний фонд робочого часу менше обсягу робіт, який планується, то для виконання робіт планується залучення необхідної кількості особового складу підрозділів;
6) начальник служби озброєння повідомляє командирів підрозділів (військових частин) про строки технічного обслуговування і ремонту озброєння та боєприпасів, організовує контроль за своєчасною їх доставкою в ремонт (на технічне обслуговування) і виконанням робіт майстернею з ремонту озброєння;
7) під майстерню з ремонту озброєння має бути відведено окреме опалюване приміщення, яке дає змогу виконувати ремонт у будь-яку пору року. Зсередини приміщення обладнуються ділянки (розділені капітальними стінами або перегородками) відповідно до пункту 4 глави 1 розділу ІІ цього Положення. За наявності майстерні у з'єднанні в майстернях військових частин не обладнуються ділянки ремонту і технічного обслуговування зенітних засобів, а також ремонту стрілецького озброєння з відновленням фосфатно-лакового покриття. Майстерні для ремонту озброєння забезпечуються обладнанням та інструментом відповідно до норм обладнання та інструменту для майстерні військової частини з ремонту озброєння (додаток 39);
8) розміри приміщень (ділянок) для ремонту мають забезпечувати зручне розставлення обладнання, виробничого інвентарю та озброєння, яке ремонтується. Висота приміщень, у яких установлюється обладнання для ремонту озброєння, має давати змогу проводити роботи з розбирання та збирання озброєння, з його перевірки та регулювання. Розміри воріт мають забезпечувати вільне транспортування (в'їзд чи виїзд) озброєння, яке ремонтується (обслуговується);
9) на ділянках, де проводиться демонтаж або переміщення важких вузлів і деталей, мають бути передбачені необхідні вантажопідйомні засоби (таль, тельфер, візок для перевезення деталей тощо). У приміщеннях ділянки фарбувальних робіт електроустаткування, пускова апаратура, апаратура управління та електричні світильники мають застосовуватися у вибухозахисному виконанні;
10) усі електричні пускові пристрої (рубильники, електромагнітні пускачі тощо) мають установлюватися поза фарбувальними приміщеннями та приміщеннями для заряджання акумуляторів;
11) приміщення ділянки фарбувальних робіт та ділянки відновлювання захисних покриттів на деталях стрілецької зброї мають бути відокремлені від суміжних приміщень капітальними стінами (перегородками). Вихід з приміщень має бути через тамбур. Приміщення мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує десяти-дванадцятикратний обмін повітря. Нанесення фосфатуючого ґрунту та лаку необхідно виконувати у витяжній шафі під витяжним зонтом або у фарбувальній камері.
Ділянки фарбувальних робіт і відновлювання захисних покриттів розміщувати в підвальних та напівпідвальних приміщеннях категорично забороняється. Підлога на ділянках фарбувальних робіт має бути вогнетривкою, що не створює іскор при ударі, міцною, рівною, неслизькою і забезпечувати легке її чищення від забруднень. Фарбувальні роботи в суху та теплу погоду можуть бути організовані на відкритому майданчику. На робочі місця для нанесення захисних покриттів на деталі стрілецької зброї та ділянку фарбувальних робіт має бути підведено стиснене повітря тиском 5-6 кгс/кв. см;
12) ділянку ковальських та зварювальних робіт обладнують в окремому приміщенні. Приміщення для виконання ковальських та зварювальних робіт має бути обладнане загальною припливно-витяжною вентиляцією, над ковальським горном обладнується витяжний зонт. Підлога в приміщенні має бути з бетону, брукованою або глинобитною, а стіни - з вогнестійких матеріалів. У разі виконання зварювальних робіт безпосередньо на місцях ремонту озброєння ділянка має бути оснащена пересувним електрозварювальним агрегатом, переносним столом зварника та екраном (щитом). На ділянці мають бути передбачені проходи, які забезпечують зручність та безпеку під час виконання робіт і транспортування вузлів до місця роботи. Проходи мають бути завширшки не менше 1 м. Кабелі електрозварювальних агрегатів мають бути розташовані від кисневих балонів та шлангів на відстані не менше 0,5 м, а від балонів та шлангів ацетилену та інших горючих газів - не менше 1 м. Довжина проводів між мережею живлення та пересувним зварювальним апаратом не повинна перевищувати 10 м, проводи мають бути захищені від механічних пошкоджень. Застосування електрозварювальних проводів з пошкодженими обмоткою та ізоляцією забороняється. У разі пошкодження обплетення провід має поміщатися в гумовий шланг. Балони із стисненим газом під час газоелектрозварювальних робіт мають установлюватися від зварювального пальника на відстані не менше 5 м, а від приладів опалення - не менше 1 м;
13) устаткування (верстати, стенди, пристрої) має бути надійно відгороджене в небезпечних його частинах і місцях з метою забезпечення безпеки працівників. Устаткування й огорожа фарбуються у світлий тон; частини устаткування, які є небезпечними для працівників, - в червоний колір;
14) робочі місця за необхідності обладнуються стелажами для зберігання пристроїв, інструменту і матеріалів. Стелажі за своїми розмірами мають відповідати найбільшим габаритам виробів, які на них розміщуються. Вироби, що укладені на стелажі, не повинні виступати або звішуватися за межі стелажа. Для складання використаного обтирального матеріалу в зручних місцях установлюються спеціальні металеві ящики з кришками, які закриваються. Ящики мають очищатися щодня;
15) у робочих приміщеннях, крім природного освітлення, має бути електричне освітлення загальне і за необхідності місцеве на робочих місцях. Застосування тільки місцевого освітлення не допускається. Освітлення (загальне плюс місцеве) має забезпечувати чітку видимість поділу на відлікових та контрольно-вимірювальних приладах і пристроях, а також поверхонь деталей, які обробляються (ремонтуються);
16) приміщення, де ремонтуються і зберігаються стрілецька зброя і секретні зразки озброєння, має забезпечувати їх надійний захист. З цією метою приміщення обладнується охоронною сигналізацією з виведенням сигналу у варту і до чергового частини, міцними дверима, які замикаються на замок, на вікнах мають бути встановлені ґрати. Біля виходу зсередини приміщення встановлюється бар'єр, що закриває доступ стороннім особам. Після закінчення робіт усі вікна (горищні та підвальні люки) приміщення мають бути зачинені на внутрішні запори. Усі вхідні двері та ворота замикаються зовні на замок та опечатуються начальником майстерні. Ключі в опечатаному тубусі здаються черговому частини;
17) несправна і відремонтована стрілецька зброя зберігається в майстерні в ставницях, металевих шафах (ящиках), що замикаються на замок. Ставниці, шафи (ящики) мають бути замкнуті та опечатані. Ключі та печатка мають знаходитися у начальника майстерні. Відремонтована зброя повертається підрозділам одразу після ремонту. Якщо зброя в майстерні з ремонту озброєння залишається на ніч (при ремонті зброї з відновленням захисних покриттів), то приміщення майстерні з ремонту озброєння необхідно здати під охорону варти відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. За збереження зброї в період ремонту або технічного обслуговування його в майстерні з ремонту озброєння відповідає начальник майстерні. В обідню перерву в майстерні з ремонту озброєння обов'язково залишається черговий;
18) на видному місці в майстерні з ремонту озброєння обладнується стенд з такою службовою документацією:
розпорядок дня;
місячний виробничий план майстерні з ремонту озброєння;
типові норми часу на ремонт озброєння та боєприпасів;
розклад занять;
графік чергування майстрів;
план евакуації та пожежної безпеки;
19) біля кожного робочого місця вивішуються основні правила та заходи безпеки під час роботи на верстатах та іншому устаткуванні із зазначенням особи, відповідальної за їх утримання та експлуатацію. Майстри допускаються до роботи на устаткуванні з дозволу начальника майстерні з ремонту озброєння тільки після детального вивчення ними його будови і правил безпечної експлуатації. Інструктаж із заходів безпеки проводиться на робочому місці під підпис у журналі інструктажу особового складу із заходів безпеки. До практичних робіт з ремонту озброєння особовий склад допускається тільки після вивчення будови зразка озброєння, вимог заходів безпеки і технології ремонту;
20) періодичну перевірку знань необхідно проводити не рідше одного разу на півроку.
2. Порядок приймання (здавання) озброєння в ремонт, обліку і звітності у майстерні з ремонту озброєння:
1) озброєння та боєприпаси, які потребують ремонту, здаються в майстерню з ремонту озброєння за розпорядженням начальника служби озброєння в дні, які визначені місячним виробничим планом майстерні. Складні оптичні прилади в майстерню з ремонту озброєння здаються командиром підрозділу, решта військового майна - старшиною підрозділу.
Командир підрозділу (старшина) за озброєння, яке здається в ремонт, розписується в книзі видачі та приймання озброєння та боєприпасів. Озброєння складу здається в майстерню з ремонту озброєння та повертається до складу за накладною;
2) уся зброя, яка надійшла до майстерні з ремонту озброєння з підрозділів і складу озброєння, має бути ретельно оглянута начальником майстерні (техніком), записана в книгу обліку ремонту озброєння (додаток 40) із зазначенням дати надходження озброєння та боєприпасів у ремонт, від кого надійшли, найменування зразка, його номера і серії, кількості, а також характеру несправностей. Секретні зразки озброєння мають записуватися за їх умовним найменуванням. За прийняту зброю розписується начальник майстерні. Озброєння та боєприпаси в майстерню з ремонту озброєння мають прийматися в такій комплектності, яка забезпечувала б перевірку зразка на функціонування, зі штатними чохлами, з тими деталями ЗІП та комплектуючими елементами, які потребують періодичної перевірки. Разом з озброєнням та боєприпасами здаються формуляри (паспорти, картки);
3) озброєння та боєприпаси приймаються в майстерню з ремонту озброєння повністю укомплектованими, якщо після ремонту або технічного обслуговування вони здаються на склад озброєння або передаються до іншої військової частини;
4) після закінчення ремонту озброєння та боєприпасів начальник майстерні особисто перевіряє якість ремонту та заповнює графи 7 - 9 у книзі обліку ремонту озброєння. Приймальник (старшина або командир підрозділу) повинен звірити записи про ремонт (технічне обслуговування) у книзі обліку ремонту озброєння з практично виконаним обсягом робіт, перевірити якість ремонту, правильність записів у формулярах (паспортах, картках), перевірити за номерами стрілецьку зброю і після цього розписатися в графі 10 книги обліку ремонту озброєння за отриману зброю. Після повернення в підрозділ приймальник (старшина або командир підрозділу) здає зброю черговому під підпис у книзі видачі і приймання озброєння та боєприпасів;
5) особовий склад майстерні з ремонту озброєння відряджається до окремо дислокованого підрозділу за планом роботи майстерні для ремонту й огляду озброєння. Майстри повинні мати при собі необхідний комплект інструменту, запасні частини і матеріали. З цією метою необхідно використовувати пересувні ремонтні майстерні. Робота майстрів у підрозділах здійснюється під контролем командирів підрозділів, начальника служби озброєння військової частини або майстерні з ремонту озброєння;
6) під час проведення ремонту в підрозділі майстер складає довідку (додаток 41), у якій зазначаються найменування озброєння (майна), його серія і номер або кількість, який проведено ремонт та які запасні частини і матеріали використані. Довідку підписує командир підрозділу. Після повернення в майстерню з ремонту озброєння на підставі довідки в книзі обліку ремонту озброєння та боєприпасів обліковуються проведені роботи, а також використаний ЗІП та матеріали. Довідка зберігається протягом року в майстерні з ремонту озброєння разом з прибутковими документами та звітами;
7) використовувати особовий склад майстерні з ремонту озброєння на господарські та інші роботи, що не стосуються ремонту та обслуговування озброєння, забороняється;
8) відпускання запасних частин, інструменту та матеріалів проводиться зі складу озброєння для майстерні з ремонту озброєння за виписаними накладними. Облік устаткування, запасних частин і матеріалів у майстерні з ремонту озброєння ведеться за книгою обліку ЗІП, устаткування і матеріалів. У кінці цієї книги відводяться аркуші для обліку устаткування та інструменту, які видаються особовому складу майстерні в тимчасове користування. На кожного майстра відкривається окремий рахунок. Усі записи в книзі обліку виконуються тільки начальником майстерні з ремонту озброєння. Інструмент, запасні частини і матеріали, які отримуються для ремонту і технічного обслуговування озброєння, необхідно зберігати в коморі майстерні;
9) паливо, мастильні матеріали та отруйні рідини, фарби, лаки і розчини мають зберігатися в спеціальній тарі, що щільно закривається. Кислоти необхідно зберігати в окремому приміщенні (шафі) у спеціальному посуді з притертими пробками (посуд установлювати в кошики або ящики);
10) пересувні майстерні закріплюються за начальником майстерні або техніком по ремонту озброєння наказом командира військової частини в повному комплекті. Устаткування та майно, що входять до комплекту пересувних майстерень, обліковуються за відомістю комплектації цих майстерень і до книги обліку не записуються. До книги обліку записуються всі спеціальні автомобілі та причепи рухомої майстерні;
11) необхідні для ремонту запасні частини і матеріали видаються майстрам начальником майстерні одночасно з отриманням завдання на ремонт озброєння. Приймаючи від майстрів відремонтоване озброєння, начальник майстерні одночасно приймає від них усі замінені на відремонтованому озброєнні непридатні деталі та такі, що потребують ремонту. ЗІП і матеріали, що витрачаються на технічне обслуговування і ремонт озброєння, мають обліковуватися в книзі обліку і ремонту озброєння за кожним виробом і підтверджуватися підписом приймальника відремонтованого озброєння;
12) запасні частини, деталі, вузли, зняті з відремонтованого озброєння, використовуються в такому порядку:
ті, що потребують ремонту (відновлення),- відновлюються в майстерні з ремонту озброєння і використовуються надалі для ремонту;
забраковані (непридатні) запасні частини, деталі, вузли, ремонт яких неможливий або недоцільний, мають щодня прибиратися з робочих місць і зберігатися до включення їх у звіт майстерні з ремонту озброєння в місцях, які унеможливлюють їх втрату, крадіжку та подальше використання. Після затвердження звіту командиром військової частини непридатні деталі деформуються та здаються на склад озброєння як металобрухт для подальшої реалізації;
13) на військове майно, яке виготовлено в майстерні з ремонту озброєння, складається акт у двох примірниках, який після затвердження командиром військової частини є підставою для оприбуткування його по обліку підрозділу, який відповідає за організацію та ведення бухгалтерського обліку, майстерні та служби озброєння. В акті зазначаються найменування нововиготовлених предметів, їх кількість, вартість та відповідність технічним умовам;
14) щомісяця на підставі запису в книзі обліку ремонту озброєння начальник майстерні повинен підбивати підсумки кількості відремонтованого озброєння та використаних ЗІП і матеріалів та робити запис у книзі;
15) витратні матеріали (мастильні та обтиральні матеріали, рідини "Стеол-М", "ПОЖ-70", хімікати та інші витратні матеріали), що видаються за встановленими нормами майстерням і підрозділам для обслуговування озброєння та устаткування, списують з обліку військової частини в установленому законодавством порядку;
16) один раз на місяць начальник майстерні подає начальникові служби озброєння військової частини звіт (додаток 42) у трьох примірниках про витрачені за місяць ЗІП і матеріали, складений на підставі записів у книзі обліку ремонту озброєння. Начальник служби озброєння та керівник підрозділу, який відповідає за організацію та ведення бухгалтерського обліку, перевіряють звіт, підписують його та подають на затвердження командирові військової частини.
Перший примірник затвердженого звіту повертається начальнику майстерні та є підставою для списання витрачених ЗІП і матеріалів з обліку майстерні з ремонту озброєння, другий примірник звіту залишається в справах служби озброєння, третій подається в підрозділ, який відповідає за організацію та ведення бухгалтерського обліку, для списання з обліку військової частини;
17) ремонт озброєння, змонтованого на бронетанковій техніці, проводиться в майстерні з ремонту озброєння. Озброєння, яке не може бути відремонтовано у військовій частині, а також непридатне, замінюється справним за рахунок отриманого від органу постачання або за рахунок озброєння, знятого з бойових машин, які не підлягають відновленню;
18) технічний огляд озброєння, змонтованого на бойових машинах, має виконуватися одночасно з оглядом бойових машин. Висновок про стан цього озброєння робиться фахівцями служби озброєння військової частини;
19) контроль якості ремонту і технічного обслуговування озброєння в майстернях з ремонту озброєння військових частин здійснюють начальники служб озброєння, начальники майстерень з ремонту озброєння. Під час ремонту і технічного обслуговування озброєння кожна виконана робота має бути перевірена та прийнята відповідним керівником робіт. Виконання подальших робіт дозволяється здійснювати тільки після перевірки якості попередніх;
20) під час контролю якості ремонту озброєння і приймання робіт необхідно перевіряти:
обсяг виконання робіт, необхідних для відновлення озброєння (вузла, деталі);
виконання вимог ремонтно-технічної документації;
дотримання способів ремонту, які передбачені ремонтною документацією;
правильність складання (розбирання) вузлів, механізмів та виробу в цілому;
відповідність відремонтованого озброєння (вузлів, деталей) вимогам ремонтної документації;
наявність і стан пломб;
правильність заповнення формулярів (паспортів);
21) озброєння, яке підлягає капітальному ремонту, за розпорядженням органу постачання здається на визначений склад озброєння військової частини або направляється безпосередньо на ремонтні підприємства Міністерства оборони України. Здавання та списання його з обліку військової частини виконуються на підставі первинних документів;
22) підготовка озброєння до відправлення в ремонт виконується у військовій частині, якій воно належить. За повноту і якість підготовки та своєчасність відправлення озброєння в ремонт відповідає командир військової частини. Технічний стан озброєння, яке здається в капітальний ремонт, має відповідати вимогам загальних технічних умов щодо здавання озброєння в капітальний ремонт, а його комплектність має відповідати відомості комплектації. Готовність озброєння до відправлення в ремонт перевіряє комісія, призначена командиром військової частини. Результати роботи комісії оформляються актом технічного стану озброєння та боєприпасів. Акт затверджується командиром військової частини, один примірник його додається до документів на озброєння, яке здається в ремонт, інший примірник акта залишається в справах служби озброєння військової частини.
Перевірка технічного стану проводиться шляхом дефектації зразка озброєння в зібраному вигляді в обсязі вимог загальних технічних умов щодо капітального ремонту;
23) у разі виявлення некомплектності, заміни деталей, приладів, агрегатів, інструменту і приладдя або інших розбіжностей фактичного стану озброєння з його станом відповідно до акта технічного стану озброєння в ремонт не приймається і залишається на тимчасове зберігання до усунення виявлених недоліків;
24) командир військової частини, яка здає озброєння в капітальний ремонт, повинен негайно вжити заходів щодо усунення недоліків, які виявлені під час здавання озброєння в ремонт, а також призначити службове розслідування і притягнути винних посадових осіб до відповідальності (задоволення претензій ремонтного підприємства військова частина проводить за рахунок винних посадових осіб).
3. Технічний огляд і ремонт боєприпасів:
1) з метою підтримання боєприпасів у стані, який забезпечує їх тривале зберігання та постійну готовність до бойового застосування, у військовій частині проводяться технічний огляд і регламентні роботи в установлені документацією терміни, а також їх ремонт та заміна;
2) технічний огляд боєприпасів здійснюється один раз на рік комісією, призначеною наказом командира військової частини. Комісія встановлює:
технічний стан боєприпасів та справність упаковки, їх придатність до бойового використання та подальшого зберігання, відповідність оглянутої партії боєприпасів тій категорії, яка їй присвоєна;
зміни, що сталися в технічному стані боєприпасів, та причини, які їх зумовили;
наявність заборонених і обмежено придатних боєприпасів, правильність і повноту комплектації боєприпасів, відповідність маркування на упаковці та боєприпасах даним, які зазначені в картці обліку;
характер та обсяг ремонтних робіт, необхідних для приведення боєприпасів у справний стан;
правильність ведення обліку кількісного і технічного стану боєприпасів та правильність заповнення карток обліку;
виконання вимог до зберігання боєприпасів;
3) під час ремонту боєприпасів у військах дозволяється здійснювати тільки:
видалення забруднень та продуктів корозії з поверхонь боєприпасів з подальшим підфарбуванням або нанесенням мастила на місця з порушеним покриттям;
заміну окремих елементів боєприпасів;
відновлення герметизації боєприпасів та упаковки;
відновлення маркування на боєприпасах та упаковки;
дрібний ремонт упаковки;
4) керівництво плануванням, організацією та виконанням робіт з технічного огляду і ремонту боєприпасів покладається на начальника служби озброєння військової частини, який здійснює контроль за якістю виконуваних робіт і бере безпосередню участь у проведенні технічних оглядів та ремонті боєприпасів;
5) до роботи з боєприпасами допускається тільки підготовлений особовий склад під безпосереднім керівництвом і постійним наглядом фахівця служби озброєння, який добре знає будову боєприпасів і весь комплекс робіт з ними на складі озброєння військової частини.
Призначеному на роботу особовому складу перед початком робіт мають бути дані чіткі вказівки про обов'язки кожного, прийоми і способи виконання робіт, а також про заходи безпеки під час роботи з боєприпасами. Без таких вказівок до роботи з боєприпасами особовий склад не допускається;
6) роботи з технічного огляду і ремонту боєприпасів проводяться на території складу озброєння, на спеціально обладнаних постійних або тимчасових пунктах. Відстань від пункту робіт до сховищ, штабелів з боєприпасами, інших будівель та споруд має бути не менше 30-40 м. Постійні пункти обладнуються у вільних пристосованих або спеціально збудованих приміщеннях, тимчасові - у наметах або під навісом з легким перекриттям. Виконувати роботи з технічного огляду і ремонту боєприпасів на відкритих майданчиках забороняється;
7) технічні огляди боєприпасів проводяться в теплу і суху пору року. Строки та періодичність технічних оглядів боєприпасів і упаковки наведено в додатку 43 до цього Положення;
8) боєприпаси, завантажені в бойові машини, підлягають 100% технічному огляду один раз на рік під час переведення машин на весняно-літній період експлуатації. Одночасно проводиться заміна або просушка силікагелю в мішечках, що вкладені в коробки з патронами до кулеметів;
9) небезпечні в поводженні боєприпаси, що виявлені під час технічного огляду або ремонту, виділяються на окреме зберігання і зберігаються до особливих вказівок, при цьому забороняється розукомплектовувати постріли і бойові гранати. Про наявність таких боєприпасів, що виявлені під час технічного огляду або ремонту, терміново доповідається органу постачання.
ХІ. Категорійність озброєння та боєприпасів. Порядок їх реалізації та знищення
1. Категорійність озброєння та боєприпасів:
1) озброєння залежно від технічного стану, технічного ресурсу (строку служби), гарантійного строку експлуатації та гарантійного напрацювання поділяється на п'ять категорій, боєприпаси за своїм технічним станом поділяються на три категорії, а ЗІБ та АО - на чотири категорії;
2) порядок категорійності озброєння та боєприпасів проводиться відповідно до вимог законодавства з урахуванням вимог цього Положення;
3) для установлення категорії озброєння, боєприпасів, ЗІБ та АО наказом командира військової частини призначається комісія, яка перевіряє їх технічний стан. Результати перевірки оформляються актом технічного стану озброєння та боєприпасів.
Акти технічного стану озброєння та боєприпасів затверджуються:
командирами військових частин - про переведення артилерійського та стрілецького озброєння, артилерійських приладів, ЗІБ та АО з 1 у 2 категорію; ЗІП (у тому числі набори, комплекти), ремонтних та командирських ящиків, кийків гумових, наручників, шоломів армійських, спорядження, брезентових та тканинних виробів, навчальних стрілецьких та вимірювальних приладів, матеріалів для догляду та утримання озброєння, дерев'яної тари (упаковки) - у 2 - 5 категорії;
командувачем Національної гвардії України - про переведення стрілецького озброєння, гранатометів, багнет-ножів, артилерійських приладів, пересувних ремонтних засобів - у 3 - 5 категорії; артилерійського озброєння, мінометів, зенітних установок, устаткування переносних протитанкових та ракетних комплексів - у 3 - 4 категорії; боєприпасів - у 2 - 3 категорії; ЗІБ та АО - у 3 та 5 категорії;
4) посадовим особам, які мають право затверджувати акти технічного стану про переведення озброєння в 5 категорію, дозволяється переводити озброєння 5 категорії в навчальне з проведенням необхідного ремонту або доробок. У цьому випадку акти є підставою для списання бойового озброєння з обліку та оприбуткування його як навчального озброєння;
5) затвердження актів про переведення озброєння у 3 - 5 категорії, а боєприпасів - у 2 та 3 категорії проводиться, як правило, після огляду їх на місці начальником відділу озброєння Головного управління НГУ. Патрони, що дали осічку, переводяться в 3 категорію без огляду представниками вищих органів;
6) порядок знищення озброєння та боєприпасів узгоджується з Головним управлінням НГУ;
7) переведення боєприпасів у нижчі категорії за результатами випробувань у лабораторіях Міністерства оборони України проводиться на підставі висновків лабораторій;
8) командирові військової частини надається право приймати рішення щодо знищення з подальшим списанням з обліку всіх предметів озброєння, що стали непридатними, які він має право переводити в 5 категорію;
9) акт технічного стану озброєння та боєприпасів про переведення в нижчі категорії, що затверджується старшим начальником, складається у двох примірниках, підписується комісією, засвідчується підписом командира частини і гербовою печаткою. Складений акт надсилається до вищого штабу, погоджується визначеними посадовими особами та подається на затвердження;
10) затверджені вищим начальником усі примірники акта технічного стану засвідчуються гербовою печаткою, після чого другий примірник акта повертається до військової частини.
Затверджений старшим начальником акт технічного стану є підставою для внесення змін до обліку та в разі необхідності складання відповідного акта списання, другий примірник якого військова частина надсилає до органу постачання для внесення змін до обліку;
11) голова та члени комісії, інші посадові особи, які підписали акт технічного стану та акт списання, а також командир (начальник), який затвердив ці акти, відповідають за правильність зарахування озброєння та боєприпасів до відповідної категорії та за їх реалізацію;
12) якщо переведення озброєння, боєприпасів у нижчі категорії пов'язане з пошкодженням або неправильною їх експлуатацією, то проводиться службове розслідування, матеріали якого надсилаються разом з актом технічного стану;
13) відсутність або несправність запасних частин, інструменту, приладдя, а також комплектуючих виробів (прицілів, багнет-ножів, панорам, футлярів, ранців, чохлів) не може бути підставою для переведення озброєння в нижчу категорію, а тільки характеризує стан комплектності озброєння.
У разі некомплектності озброєння вживаються заходи щодо його доукомплектування;
14) озброєння та боєприпаси, що підлягають переведенню в нижчу категорію, приймаються на склад військової частини і за розпорядженням командира військової частини пред'являються комісії. Комісія, у складі якої має бути фахівець служби озброєння, перевіряє озброєння та боєприпаси, що підлягають переведенню в нижчі категорії, і оформляє акт технічного стану;
15) озброєння та боєприпаси, що підлягають знищенню, комісія звіряє із затвердженим актом технічного стану. Особлива увага при цьому звертається на відповідність номерів поданого озброєння відомостям, зазначеним в акті. Залежно від розпорядження Головного управління НГУ комісія проводить знищення озброєння та боєприпасів, після чого заповнює і підписує відповідний акт списання;
16) знищення стрілецької зброї у військовій частині проводиться в присутності начальника відділу озброєння Головного управління НГУ.
2. Порядок знищення зброї і боєприпасів:
1) перед знищенням зброю необхідно розібрати. Придатні деталі, вузли, прилади, які можуть бути використані для ремонту, знімаються і оприбутковуються за обліком військової частини на підставі акта списання.
Непридатні дерев'яні деталі спалюються, а вироби зі шкіри, брезенту, льону, прогумованої тканини, гуми здаються на утилізацію. Якщо ці речі на утилізацію не приймаються, то вони використовуються на господарські потреби;
2) відпрацьована акумуляторна батарея, що містить дорогоцінні метали, зокрема срібло, не підлягає утилізації як дорогоцінний метал через низький його вміст. Списання акумуляторів з обліку військової частини проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують їх здавання для вторинної переробки;
3) у непридатної зброї деформують такі основні деталі:
у гвинтівок, карабінів, автоматів і кулеметів - стволи з дульної і середньої частин до складних вигинів; ствольні коробки - до пом'ятості з тріщинами;
у пістолетів і револьверів - стволи і рамки до складних вигинів з тріщинами;
в артилерійських і електромеханічних приладів - труби і механізми до пом'ятості;
у багнет-ножів, багнетів, ножів, шабель, кортиків (після відокремлення арматури з кольорового металу, дерева і пластмаси) - леза і клинки ламаються на 2-3 частини, багнетові трубки деформуються до вигину;
4) організація робіт з деформації стрілецької зброї має забезпечувати збереження її від розкрадання, у тому числі й окремих деталей;
5) деформована стрілецька та холодна зброя до здавання її на переплавку зберігається на складі частини в ящиках, опломбованих комісією.
Завантаження зброї в плавильні печі проводиться в присутності членів комісії та представника підприємства. Забороняється залучати до виконання цих робіт матеріально відповідальних осіб служби озброєння. Після плавлення на останньому аркуші акта вказуються посада, прізвище та ініціали представника підприємства, підпис якого завіряється печаткою підприємства (за наявності).
Забороняється знищення зброї, яка становить історичну та музейну цінність;
6) непридатні та заборонені до стрільби патрони до стрілецької зброї знищуються шляхом випалювання пороху, а сигнальні та освітлювальні патрони, мінометні заряди, вибухові пакети, вогнепровідний шнур - шляхом спалення.
Боєприпаси, що не розірвалися при падінні після пострілу, а ручні гранати - під час метання, знищуються шляхом підривання на місці їх падіння. Шляхом підривання знищуються також запали до ручних гранат.
Перелічені боєприпаси, небезпечні під час зберігання, транспортування і переведені в 3 категорію, знищуються в установленому порядку;
7) випалювання пороху з патронів і спалювання патронів проводиться на спеціально підготовлених майданчиках, розташованих на відстані не ближче 2,5 км від складів, житлових та інших будівель, у металевій товстостінній бочці місткістю не менше 200 л або в бункері;
8) майданчик розчищається в радіусі 25 м від сухих дерев, вітролому, чагарнику, сухої трави та обкопується ровом завглибшки 0,25 м та завширшки 0,5 м. На відстані не менше 150 м від місця знищення готуються 2-4 рівчаки для укриття особового складу і розміщення підривного майна, причому капсуль-детонатори та електродетонатори зберігаються в одному рівчаку, а заряди та вибухові речовини - в іншому. Підривне майно укривається брезентом. Привезені для підривання (спалення) боєприпаси складаються на відстані 200 м від місця знищення, звідки вони підвозяться або підносяться вручну на ношах.
Бункер або бочка мають бути оснащені надійними кришками із завантажувальними вікнами. При знімних кришках дозволяється не робити завантажувальних отворів. У цьому випадку кришка бункера або бочка мають надійно кріпитися до корпусу. Днище бочки або бункера повинно бути обладнане вивантажувальним вікном.
Для нормального спалювання патронів і випалювання в них пороху в бокових стінках бункера або бочки мають бути отвори діаметром 6 мм через кожні 50 мм. Такі самі отвори робляться в дні бункера або бочки для стікання розплавленого свинцю. Бункер або бочка встановлюються на капітальних підставках з цегли або каміння;
9) патрони залежно від калібру і виду завантажуються в бункер або бочку в кількості відповідно до допустимої кількості патронів для завантаження в бункер або бочку для знищення (додаток 44);
10) завантаження патронів до стрілецької зброї в бункер або бочку проводиться по жолобу з-за укриття (вогнетривкої стінки) під наглядом керівника робіт. Мінометні заряди, сигнальні та освітлювальні патрони завантажуються зв'язаними в пачки по 10-12 штук.
Патрони до стрілецької зброї перед завантаженням виймаються з обойм та звільняються від упаковки (паперових і картонних пачок).
На завантажені в бункер або бочку боєприпаси вкладаються дрібні дрова або відходи паперу;
11) керівник робіт особисто запалює пальні матеріали електричним способом за допомогою електрозапалу і підривної машинки або вогневим способом за допомогою вогнепровідного шнура. Після запалення вогнепровідного шнура керівник укривається в безпечній зоні.
Категорично забороняється застосовувати для запалювання димний порох і бензин.
Розвантаження бункера або бочки від гільз та куль проводиться після припинення горіння і повного охолодження бункера або бочки;
12) металобрухт (гільзи, оболонки та осердя куль, свинець), отриманий після випалювання пороху з патронів стрілецької зброї, очищається від попелу, розсортовується за родом металу, перевіряється на безпеку і повноту згоряння пороху, спрацювання капсулів;
13) у Національній гвардії України дозволяється знищувати боєприпаси, що не придатні для розбирання й утилізації;
14) робота зі знищення боєприпасів належить до числа найбільш небезпечних. Керівниками таких робіт наказом по військовій частині призначаються досвідчені офіцери, які мають спеціальну підготовку, добре знають будову, правила поводження з боєприпасами і вміють особисто проводити підривання;
15) для підривання небезпечних в обігу боєприпасів згідно з дозволом командира військової частини обирається спеціальне місце, віддалене від житлових, виробничих та господарських будівель і споруд на відстань не менше 2,5 км.
Місце і час підривання погоджуються з начальником гарнізону та місцевими органами державної влади. Найкращим місцем для підривання є полігон, рівчак, що розташовані віддалік від шляхів;
16) під час транспортування небезпечних в обігу боєприпасів до місця підривання слід дотримуватися особливої обережності. Кабіна водія з боку кузова захищається екраном з мішків з піском.
Боєприпаси в кузові автомобіля (причепа) укладаються в один ряд на мотузкові мати або шар тирси чи піску завтовшки 4-6 см і перевозяться до пункту підривання тільки в супроводі офіцера.
Не дозволяється перевищувати швидкість руху завантаженого транспорту: на ґрунтових шляхах - 15 км/год; на шосейних - 30 км/год.
Супроводжуючий та водій під час руху завантаженого транспорту повинні знаходитися в кабіні за захисним екраном і не мати при собі приладдя для паління;
17) на транспорті, що завантажений небезпечними в поводженні боєприпасами, категорично забороняється перевозити інші боєприпаси та майно (засоби підривання тощо). Населення, яке мешкає в радіусі до 5 км від місця підривання боєприпасів, попереджається про час і місце підривання напередодні. За дві години до початку підривних робіт виставляється оточення, яке не повинно допускати руху людей і тварин у радіусі 2 км від місця підривання. Оточення виставляється і знімається керівником робіт;
18) постріли підриваються по одному, щоб боєприпаси під час підривання не розкидалися. Роботи з підривання боєприпасів проводяться тільки у світлий час доби з урахуванням прибирання місця підривання. Кількість боєприпасів, що підвозяться до місця підривання, не повинна перевищувати встановлену денну норму. Залишати на місці підривання майно і не підірвані боєприпаси на ніч забороняється;
19) боєприпаси підриваються електричним або вогневим способом. Підривання вогневим способом проводиться тільки у виняткових випадках у разі відсутності підривних машинок та електродетонаторів.
Для електричного способу підривання мають застосовуватися електродетонатори (електрозапали з капсуль-детонатором), провідник струму в достатній кількості (саперний або інший ізольований провід) та джерело струму (підривна машина). Для вогневого способу підривання готується запалювальна трубка з капсуль-детонатора № 8, вогнепровідного шнура, що вставлений у цей капсуль, та ґнота, закріпленого на іншому кінці вогнепровідного шнура;
20) під час підривання застосовується активний заряд, який складається з однієї або декількох підривних шашок, що мають колові гнізда для капсуль-детонатора (електродетонатора), запресованої вибухової речовини.
Маса активного заряду підбирається залежно від калібру боєприпасів, які підриваються:
для калібру до 37 мм - 0,2 кг;
для калібру до 76 мм - 0,4 кг;
для калібру до 107 мм - 0,6 кг;
для калібру до 122 мм - 0,8 кг;
для калібру до 152 мм - 1,0 кг;
для калібру понад 152 мм - 1,2 кг.
Для підривання ручних гранат маса активного заряду має становити 0,2 кг;
21) під час підготовки пострілів до підривання активний заряд укладається на снаряд (бойову частину) так, щоб площа їх зіткнення була найбільшою. Шашки зі встановленим капсуль-детонатором (електродетонатором) укладаються всередину снаряда. Укладати активні заряди на гільзи або реактивні частини забороняється;
22) у разі підривання електричним способом використовуються тільки штатні підривні машинки, що перебувають на озброєнні. Підривна машинка розташовується в рівчаку на відстані не менше 150 м від місця підривання. Ручка від підривної машинки має постійно знаходитися тільки у керівника робіт. Передавати її іншим особам категорично забороняється;