Про затвердження Положення про службу озброєння Національної гвардії України

23) під час вогневого способу підривання запалювальна трубка підпалюється спеціальними сірниками, що не гаснуть на повітрі, або спеціальним фільтром. Запалення запалювальної трубки проводиться тільки керівником робіт;

24) перед початком робіт керівник перевіряє знання особовим складом команди підривників вимог техніки безпеки, установленого порядку виконання робіт, а також вказує місця укриття та сигнали для відходу в укриття і виходу з нього, проводить під підпис в журналі інструктаж про дотримання особливих заходів безпеки;

25) перед приготуванням запалювальних трубок керівник робіт випробовує вогнепровідний шнур на швидкість горіння. Запалювальні трубки готуються керівником робіт на відстані не менше 50 м від місця підривання і підривного майна. Час горіння вогнепровідного шнура в запалювальній трубці повинен удвічі перевищувати час, необхідний особі, що проводить запалення, для відходу в укриття. Застосовувати вогнепровідний шнур завдовжки менше 50 см і фільтр менше 3 см забороняється;

26) виходити з укриття після підривання дозволяється тільки через п'ять хвилин, а якщо виникла відмова, то через 15 хвилин. В обох випадках для огляду місця підривання або встановлення причин відмови з укриття виходить тільки керівник робіт, решта осіб виходить з укриття тільки за його сигналом.

Якщо відмова виникла внаслідок несправності запалювальної трубки, то поруч із зарядом, що відмовив, укладається новий із справною запалювальною трубкою і проводиться повторне підривання.

У разі якщо відмовив електродетонатор, то він від'єднується від електровибухової мережі і перевіряється справність провідників і підривної машинки. Після усунення несправності проводиться повторне підривання, при цьому використовується інший електродетонатор. Несправний електродетонатор із гнізда шашки активного заряду не вилучається.

Якщо ж активний заряд спрацював, а снаряд, що підривається, не здетонував, то укладається новий активний заряд масою вдвічі більше і повторюється підривання;

27) підривати боєприпаси електричним способом під час грози або при її наближенні забороняється, оскільки в електровибуховій мережі можуть виникнути короткочасні (імпульсні) електричні струми, здатні викликати вибух електродетонатора;

28) уламки підірваних боєприпасів із залишками вибухової речовини, але без детонаторів і підривачів збираються в одне місце для повторного підривання.

Уламки, у яких наявні нерозірвані детонатори або підривачі, підриваються на місці падіння, торкатися їх забороняється. Укладання активних зарядів на уламки з детонаторами і підривачами проводиться з особливою обережністю;

29) боєприпаси в остаточно спорядженому вигляді, які потрапили під дію вогню під час пожежі, вибуху (не розірвалися після пострілу, пуску, метання) або які побували в аваріях під час перевезень повітряним, залізничним, водним або автомобільним транспортом, знищуються методом підриву.

Під час підривання снаряду (міни), що не розірвався(лася), активний заряд укладається на його (її) поверхню, обережно очищену від ґрунту, і закріплюється дереном. Підривання проводиться з дотриманням вимог, викладених у підпунктах 6-29 пункту 2 цього розділу.

Під час підривання ручних гранат, які не розірвалися, для укриття особового складу використовується окоп (рів), з якого проводилося метання;

30) під час проведення підривних робіт має дотримуватися військова дисципліна. Усі розпорядження керівника робіт виконуються беззаперечно і негайно. Особи, що не знають правил виконання робіт або не виконують їх, негайно залишають пункт підривання;

31) після закінчення підривних робіт їх керівник має ретельно оглянути місце підривання боєприпасів. На місці підривання не повинні залишатися боєприпаси, які не розірвалися, та їх елементи;

32) про виконані підривні роботи робиться запис у журналі обліку підривних робіт (додаток 45).

Крім того, складається акт про знищення боєприпасів із зазначенням номенклатури, кількості і виробничих даних боєприпасів, а також несправностей, через які їх було віднесено до числа небезпечних, номерів документів на переведення їх у 3 категорію, кількості витрачених вибухових речовин і засобів підривання. В акті про знищення боєприпасів, що не розірвалися при падінні після пострілу, пуску, метання, зазначається тільки кількість вибухових речовин і засобів підривання, витрачених на їх підривання;

33) під час проведення робіт журнал має знаходитися в пункті підривання у керівника. Після закінчення робіт й оформлення всіх записів журнал разом з актами про списання знищених боєприпасів і витрачених вибухових речовин та засобів підривання здається до штабу військової частини.

1. Планування експлуатації:

1) планування є основою організації та керівництва служби озброєння з боку командування і начальника служби озброєння військової частини та забезпечує виконання покладених на службу завдань, раціональне використання сил і засобів, пов'язує роботу з виконанням службово-бойових завдань;

2) мета планування:

підтримання озброєння та боєприпасів у боєздатному стані;

своєчасне проведення технічного обслуговування озброєння та боєприпасів, послідовне виведення його в ремонт;

постійний контроль за технічним станом озброєння, боєприпасів, ЗІБ та АО;

створення найкращих умов для зберігання, обліку, використання і гарантованого збереження озброєння та боєприпасів;

забезпечення найбільш економного витрачання всіх коштів;

3) для керівництва службою озброєння військової частини розробляються такі плани:

річний план експлуатації озброєння військової частини;

план роботи служби озброєння на місяць;

місячний виробничий план майстерні;

плани для виконання окремих заходів;

4) вихідними даними для розроблення планів є:

накази Міністерства внутрішніх справ України, командувача Національної гвардії України;

накази та розпорядження командира військової частини;

акти інспекторських перевірок, інвентаризацій, внутрішніх перевірних та інших комісій про результати стану озброєння та служби;

дані про забезпеченість частини озброєнням, боєприпасами, ЗІБ та АО, сховищами, виробничими площами майстерень, а також дані про виконання планів поточного року;

потреба в ресурсах для забезпечення плану бойової підготовки;

установлені річні норми витрати ресурсів і міжремонтні ресурси експлуатації;

строки служби озброєння та періодичність технічного обслуговування;

технічна оснащеність і виробничі потужності ремонтних органів.

2. Річний план експлуатації озброєння військової частини (додаток 46) розробляється начальником служби озброєння та узгоджується із заступником командира військової частини з озброєння - начальником технічної частини. На підставі планів військових частин розробляється річний план експлуатації озброєння та боєприпасів з'єднання (додаток 47). Річні плани експлуатації озброєння військової частини та з'єднання надсилаються до Головного управління НГУ.

3. Місячний план роботи служби озброєння:

1) з метою конкретизації, своєчасного та якісного виконання заходів, передбачених річним планом експлуатації озброєння та іншими планами, а також для виконання функціональних обов'язків і раптово виникаючих завдань у службі озброєння розробляється місячний план роботи служби озброєння (додаток 48).

Місячний план роботи розробляється і підписується начальником служби озброєння та затверджується заступником командира військової частини з озброєння - начальником технічної частини;

2) основними завданнями місячного плану роботи служби озброєння є:

витребовування і забезпечення частини та підрозділів озброєнням, боєприпасами, ЗІБ та АО;

забезпечення збереження озброєння, боєприпасів;

організація контролю за наявністю, станом, технічним обслуговуванням і ремонтом озброєння, боєприпасів, ЗІБ та АО;

контроль за веденням обліку і звітності;

навчання і виховання особового складу служби озброєння та навчання за фахом особового складу військової частини;

реконструкція та обладнання місць зберігання озброєння і боєприпасів та інші заходи.

4. Місячний виробничий план майстерні з ремонту озброєння військової частини (додаток 49) розробляється начальником майстерні та затверджується начальником служби озброєння. Вихідними даними для складання плану є заходи, що включені до річного плану експлуатації озброєння, місячного плану роботи служби озброєння, а також роботи, викладені в підпункті 5 пункту 1 розділу Х цього Положення.

5. У службі озброєння для забезпечення окремих службово-бойових завдань, етапів бойової підготовки складаються окремі плани та розділи планувальних документів технічного забезпечення:

план підготовки та проведення інвентаризації озброєння і боєприпасів військової частини (додаток 50);

службове завдання начальнику служби озброєння для роботи в підрозділах військової частини (додаток 51);

річний господарський план військової частини, що включає заходи по службі озброєння (додаток 52);

план проведення парково-господарського дня у військовій частині (додаток 53).