• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні

Верховна Рада України  | Закон від 21.12.2016 № 1797-VIII
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 21.12.2016
  • Номер: 1797-VIII
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
54. У статті 91:
1) пункт 91.1 викласти в такій редакції:
"91.1. У разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов’язки, визначені цим Кодексом";
2) пункт 91.3 доповнити абзацом другим такого змісту:
"У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих".
55. У підпункті 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 слово "скасування" замінити словами "визнання протиправними та/або скасування".
56. У статті 94:
1) пункт 94.2 доповнити підпунктом 94.2.8 такого змісту:
"94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки)";
2) в абзаці третьому пункту 94.5:
у першому реченні слова "керівника відповідного контролюючого органу"замінити словами "керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу";
у другому реченні слова "керівником контролюючого органу"замінити словами "керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу";
3) в абзаці першому пункту 94.6 слова "Керівник контролюючого органу (його заступник)"замінити словами "Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу";
4) у пункті 94.7:
в абзаці третьому слова "керівника контролюючого органу (його заступника)"замінити словами "керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу";
в абзаці четвертому слова "керівник контролюючого органу (його заступник)"замінити словами "керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу";
5) у пункті 94.8 слова "керівника контролюючого органу (його заступника)"замінити словами "керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу";
6) у пункті 94.9 слова "керівником контролюючого органу (його заступником)"замінити словами "керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу";
7) в абзаці першому пункту 94.10 слова "керівника контролюючого органу (його заступника)"замінити словами "керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу";
8) у пункті 94.11:
в абзаці першому слова "керівника контролюючого органу (його заступника)"замінити словами "керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу";
в абзаці другому слова "керівником контролюючого органу (його заступником)"замінити словами "керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу";
9) в абзаці першому пункту 94.14 слова "керівником (заступником)"замінити словами "керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу";
10) у підпункті 94.19.6 пункту 94.19 слова "керівника контролюючого органу (його заступника)"замінити словами "керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу".
57. У статті 95:
1) у пункті 95.3:
в абзаці першому слова "органі, що здійснює казначейське обслуговування"замінити словами "центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування";
у другому реченні абзацу третього слова "його керівником"замінити словами "керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу";
2) пункт 95.5 доповнити абзацами другим-шостим такого змісту:
"У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду,за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У таких випадках:
рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України";
3) у пункті 95.14:
слово "(контракті)"замінити словами"купівлі-продажу";
доповнити абзацами другим і третім такого змісту:
"Договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, обов’язково має бути підписаний платником податків -боржником, майно якого було продано на торгах.
У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих".
58. У статті 100:
1) в абзаці першому пункту 100.1 слова і цифри "розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу"замінити словами і цифрами "розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу";
2) пункти 100.8 -100.11 викласти в такій редакції:
"100.8. Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених,відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:
стосовно загальнодержавних податків та зборів -керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначенихпунктом 100.9 цієї статті;
стосовно місцевих податків та зборів -керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.
100.9. Рішення про розстрочення,відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених,відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про розстрочення,відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених,відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення,відстрочення, або сума розстрочених,відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про розстрочення,відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення,відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
100.10. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує та веде у відкритому доступі Реєстр заяв про розстрочення,відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, який щодня опубліковує на своєму офіційному веб-сайті.
До зазначеного реєстру вносяться такі дані за кожною з поданих заяв:
назва платника податків та код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
дата подання заяви про розстрочення,відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;
вид заяви (про розстрочення,відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу);
сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявленого до розстрочення,відстрочення;
вид податку/збору, грошове зобов’язання чи податковий борг за яким заявлений до розстрочення,відстрочення;
рішення контролюючого органу за результатами розгляду заяви, номер та дата такого рішення;
дата та номер договору про розстрочення,відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу;
строк дії договору про розстрочення,відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу;
вартість майна, переданого у податкову заставу.
Заяви про розстрочення,відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу вносяться до Реєстру заяв про розстрочення,відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Порядок ведення та форма Реєстру заяв про розстрочення,відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
100.11. Розстрочення,відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення,відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення,відстрочення надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення,відстрочення суму грошового зобов’язання, -у разі розстрочення,відстрочення грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення,відстрочення суму податкового боргу, -у разі розстрочення,відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення,відстрочення".
59. У статті 102:
1) в абзаці першому пункту102.1:
перше речення після слів "має право"доповнити словами "провести перевірку та";
друге речення після слів "такого грошового зобов’язання"доповнити словами "(в тому числі від нарахованої пені)";
2) в абзаці першому пункту 102.6 слова "керівником контролюючого органу (його заступником)"замінити словами "керівником (його заступником або уповноваженою особою)".
60. У статті 120:
1) абзац перший пункту 120.1 викласти в такій редакції:
"120.1. Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом";
2) пункт 120.3 викласти в такій редакції:
"120.3. Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленогозаконом на 1 січня податкового (звітного) року, -у разі неподання звіту про контрольовані операції;
1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленогозаконом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;
3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленогозаконом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, -
тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленогозаконом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення";
3) доповнити пунктом 120.4 такого змісту:
"120.4. Несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленогозаконом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленогозаконом на 1 січня податкового (звітного) року;
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленогозаконом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленогозаконом на 1 січня податкового (звітного) року;
двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленогозаконом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленогозаконом на 1 січня податкового (звітного) року".
61. Статтю 120-1 викласти в такій редакції:
"120-1. Порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної
120-1.1. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, -у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, -у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, -у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, -у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
120-1.2. Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій:які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні -рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, -тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, -тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.
120-1.3. Допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, -тягне за собою накладення на платника податку -продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.
Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків -продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, -тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, -у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, -у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, -у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, -у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, -у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 календарних днів;
60 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, -у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 календарних днів;
70 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, -у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 календарних днів;
100 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, -у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня".
62. У статті 126:
1) абзац перший пункту 126.1 після слів "грошового зобов’язання"доповнити словами та цифрами "(крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті)";
2) доповнити пунктом 126.2 такого змісту:
"126.2. У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов’язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов’язання".
63. Пункти 129.1 і 129.4 статті 129 викласти в такій редакції:
"129.1. Нарахування пені розпочинається:
129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, -починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, -починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, -після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання";
"129.4. На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день".
64. У пункті 130.1 статті 130 слова "керівник контролюючого органу (його заступник)"замінити словами "керівник (заступник керівника або уповноважена особа) контролюючого органу".
65. У статті 133:
1) підпункт 133.1.2 пункту 133.1 виключити;
2) у пункті 133.4:
у підпункті 133.4.1:
абзаци третій і четвертий після слів "установчі документи якої"доповнити словами "(або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону)";
доповнити абзацами шостим і сьомим такого змісту:
"Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації";
підпункт 133.4.3 викласти в такій редакції:
"133.4.3. У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток";
доповнити підпунктом 133.4.7 такого змісту:
"133.4.7. Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених підпунктом 133.4.3 цього пункту";
3) доповнити пунктом 133.6 такого змісту:
"133.6. Національний банк України здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України "Про Національний банк України".
66. У пункті 134.1 статті 134:
1) упідпункті 134.1.1 в абзаці першому слова "цього розділу"замінити словами "цього Кодексу";
доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:
"Платники податку на прибуток -виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності";
2) підпункт 134.1.4 викласти у такій редакції:
"134.1.4. дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей,підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу".
67. У статті 136:
1) у пункті 136.4 слова "діяльності з випуску та проведення лотерей"виключити;
2) доповнити пунктом 136.6 такого змісту:
"136.6. Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів,визначених підпунктом 134.1.4 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу,у розмірі 30 відсотків з урахуванням положень пункту 47 підрозділу 4 розділу XX цього Кодексу".
68. У статті 137:
1) абзац перший підпункту 137.4.1 пункту 137.4 викласти в такій редакції:
"137.4.1. виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року";
2) пункт 137.6 виключити;
3) доповнити пунктами 137.7 і 137.8 такого змісту:
"137.7. Нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку.
137.8. Платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток".
69. У статті 138:
1) у пункті 138.1:
абзац четвертий після слів "бухгалтерського обліку"доповнити словами "або міжнародних стандартів фінансової звітності";
доповнити абзацами п’ятим і шостим такого змісту:
"на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності";
2) абзац четвертий пункту 138.2 замінити трьома новими абзацами такого змісту:
"на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу";
3) у пункті 138.3:
підпункт 138.3.1 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку";
підпункт 138.3.2 викласти в такій редакції:
"138.3.2. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи"означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку".
70. У статті 139:
1) підпункти 139.1.1 і 139.1.2 пункту 139.1 викласти в такій редакції:
"139.1.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
139.1.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності";
2) у пункті 139.2:
абзац третій підпункту 139.2.1 викласти в такій редакції:
"на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів";
підпункт 139.2.2 викласти в такій редакції:
"139.2.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу";
3) підпункт 4 підпункту 139.3.4. пункту 139.3 викласти в такій редакції:
"4) на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу".
71. У статті 140:
1) у пункті 140.2:
абзац перший після слів "борговими зобов’язаннями"доповнити словами "що виникли за операціями з пов’язаними особами -нерезидентами";
абзац другий після слів "боргових зобов’язань"доповнити словами "що виникли за операціями з пов’язаними особами -нерезидентами";
2) у пункті 140.3 слова "до повного її погашення"замінити словами "від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування";
3) у підпункті 140.4.1 пункту 140.4 слова "податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів"замінити словами "цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку";
4) у пункті 140.5:
у підпункті 140.5.1:
слова "звичайних цін"замінити словами "ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки";
доповнити абзацом другим такого змісту:
"Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року";
у підпункті 140.5.2:
слова "звичайною ціною"замінити словами "ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки";
доповнити абзацом другим такого змісту:
"Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року";
підпункт 140.5.4 викласти в такій редакції:
"140.5.4. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:
неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;
нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб -нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки";
підпункт 140.5.5 виключити;
підпункт 140.5.6 викласти в такій редакції:
"140.5.6. на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"), а для банків -в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо:
операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту";
підпункт 1 та абзаци дев’ятий-дванадцятий підпункту 140.5.7 виключити;
підпункт 140.5.9 викласти в такій редакції:
"140.5.9. на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року";
доповнити підпунктами 140.5.10-140.5.12 такого змісту:
"140.5.10. на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0відсотків відповідно до пункту 44підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення"цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту;
140.5.11. на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0відсотків відповідно до пункту 44підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення"цього Кодексу;
140.5.12. на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування".
72. У статті 141:
1) у пункті 141.1:
підпункт 141.1.2 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 цього Кодексу, не включаються";
підпункти 141.1.3 і 141.1.4 викласти в такій редакції:
"141.1.3. Фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах).
141.1.4. Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах)";
у підпункті 141.1.5 слова та цифри "підпункті 141.1.4 пункту 141.1"замінити словом і цифрами "пункті 141.1";
2) у пункті 141.2:
абзац перший викласти в такій редакції:
"141.2. Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів";
абзац третій підпункту141.2.1 викласти в такій редакції:
"на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності";
у підпункті 141.2.4 слова "(загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій, не врахованого у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій)"замінити словами "(загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій)";
у підпункті 141.2.5 слова "(загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій, з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій, не врахованого у попередніх податкових періодах)"замінити словами "(загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах)";
3) у пункті 141.4:
підпункт 141.4.2. викласти в такій редакції:
"141.4.2. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності";
абзац четвертий підпункту 141.4.5 викласти в такій редакції:
"під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, -за ставкою 0відсотків";