Про затвердження Порядку з організації фізичної підготовки військовослужбовців у Державній спеціальній службі транспорту

Форма № 1 - у спортивному одязі (плавках, трусах, майці, тренувальному костюмі, тапочках, кедах або черевиках). Дозволяється на спеціально підготовленому (чистому) трав’яному, піщаному або дерев’яному майданчику проводити заняття без взуття.

Форма № 2 - літня повсякденна, польова або робоча форма одягу, без головного убору, з оголеним торсом або у майці, у польових брюках або прямого крою (навипуск), черевиках з високими берцями або черевиках.

Форма № 3 - для військовослужбовців строкової військової служби та курсантів ВНП ВНЗ - літня повсякденна або робоча форма одягу, у куртці з розстебнутим коміром на один ґудзик, без головного убору та поясного ременя;

для осіб офіцерського складу, сержантського та рядового складу за контрактом - повсякденна форма одягу в сорочці з розстебнутим коміром на один ґудзик, з погонами, без краватки та без головного убору.

Форма № 4 - для військовослужбовців строкової військової служби та курсантів ВНП ВНЗ - повсякденна або робоча форма одягу, у куртці (кітелі) з розстебнутим коміром на один ґудзик та послабленим поясним ременем;

для осіб офіцерського складу, сержантського та рядового складу за контрактом - повсякденна або польова.

Форма № 5 - зимова повсякденна, польова або робоча форма одягу, куртка утеплена з розстебнутим коміром та послабленим поясним ременем.

Форма одягу встановлюється:

на ранкову фізичну зарядку - командиром (начальником) структурного підрозділу Держспецтрансслужби, а за його відсутності - черговим структурного підрозділу Держспецтрансслужби за №№ 1, 2, 3, 4, 5;

на навчальні заняття - командирами рот:

з гімнастики, спортивних та рухливих ігор - №№ 1, 2, 3 (на заняття у спортивних залах замість черевиків дозволяється надівати тапочки);

з подолання перешкод - №№ 4, 5; з рукопашного бою - №№ 3, 4, 5 (при формі одягу № 4 дозволяється знімати головний убір, заняття на килимі проводяться у тапочках або без взуття);

з лижної підготовки - №№ 4, 5 (дозволяється узувати замість черевиків з високими берцями лижні черевики та гетри);

з прискореного пересування - №№ 1, 2, 3, 4, 5;

з плавання - №№ 1, 4;

на перевірку - особою, яка організовує перевірку, - №№ 1, 2, 3, 4, 5;

при проведенні спортивних змагань - командиром (начальником) структурного підрозділу Держспецтрансслужби або головним суддею змагань - №№ 1, 2, 3, 4, 5 залежно від виду спорту та чинних правил змагань.

Умови застосування форм одягу на ранковій фізичній зарядці

З метою загартування та попередження переохолодження військовослужбовців форма одягу для ранкової фізичної зарядки встановлюється залежно від температури повітря та сили вітру

У грі (змаганні) з перетягування каната беруть участь команди, що складаються з 7 пулерів та 1-го якірного. Команди можуть бути чоловічими, жіночими та мікс, тобто 4 жінки та 4 чоловіки в одній команді.

На старті тяги центральний маркер на канаті має бути поєднано із центральною лінією на поверхні майданчика.

Вісім учасників кожної з команд розташовуються з різних кінців каната, окружність якого від 10 см до 12,5 см, а довжина не менше 33,5 м. Посередині каната робиться центральна відмітка і на відстані 4 м від неї дві бокові відмітки. Перед початком змагань команди стають так, щоб центральна відмітка перебувала над проведеною на землі лінією. За сигналом арбітра кожна з команд починає тягнути канат, намагаючись, щоб відмітка, найближча до суперника, перетнула лінію на землі (тобто пробувати перетягнути канат на 4 м) або команда суперників заробила фол, який зараховується, якщо хто-небудь з команди сяде або впаде.

Жодний з учасників не може робити захват ближче до центру, ніж крайня маркувальна стрічка. Перший до центру пулер має здійснити захват якомога ближче до крайньої маркувальної стрічки.

Не допускається ніяких вузлів або петель на канаті, а також не дозволяється чіпляти канат навколо будь-якої частини тіла будь-якого члена команди. Пересічення каната через самого учасника вважається петлею.

Гра проводиться на спеціально облаштованому майданчику з футбольними воротами (розмір воріт 2 х 3 м), який повинен мати форму прямокутника довжиною від 25 до 42 м та шириною від 15 до 25 м.

Довжина окружності м’яча повинна бути в межах від 62 до 66 см та вагою від 340 до 390 г.

У грі беруть участь дві команди по 5 осіб, один з яких воротар.

Судить гру арбітр за затвердженими правилами ФІФА.

Поверхня майданчика повинна бути гладкою, плоскою і безпечною для гравців у випадку падіння. Для покриття майданчика дозволяється використовувати натуральне трав’яне покриття, синтетичне килимове покриття або земляний ґрунт.

Гра проводиться на футбольному полі. У грі беруть участь дві команди по 20-30 осіб. М’яч регбійний.

За сигналом арбітра гравець однієї з команд (згідно із жеребкуванням), стоячи в центрі поля, передає м’яч своїм партнерам. Гравцям дозволяється рухатись та передавати м’яч руками в любому напрямку із завданням приземлити його за лицьовою лінією. За приземлення м’яча за лінією воріт нараховується 3 очки, в будь-якому іншому місці лицевої лінії - 1 очко.

Після приземлення м’яча гра починається з центра поля гравцем протилежної команди, яка пропустила м’яч.

При виході м’яча за бокову лінію він вводиться в гру руками з місця виходу м’яча.

Вперед м’яч дозволяється бити ногою.

Виграє та команда, яка набере більшу кількість очків.

Забороняється захвачувати гравців руками нижче пояса.

Гра проводиться на футбольному полі. У грі беруть участь дві команди по 20-30 осіб. М’яч футбольний.

Гравці діляться на дві команди і вишиковуються в колону по одному за центральною лінією, кожна обличчям до різних воріт. Перед першими номерами команд лежить по футбольному м’ячу. У воротах займають місце воротарі.

За сигналом арбітра перші номери ведуть м’яч ногами до воріт та наносять по них удар з-за меж штрафного майданчика, підбирають м’яч та ведуть в напрямку своєї команди. Довівши м’яч до своєї команди, передають його другому номеру, а самі розташовуються в кінці колони. За не забитий у ворота м’яч команді нараховується 10 штрафних секунд. Перемагає команда, яка покаже кращий загальний результат.

Гравцям забороняється починати біг до отримання м’яча від свого партнера.

Гра проводиться на футбольному полі. У грі беруть участь дві команди по 20-40 осіб. Гравці діляться на дві команди, які розбиваються на пари з урахуванням зросту та ваги. У кожній парі призначається "кінь" та "наїзник", "наїзники" сідають на спини своїх партнерів.

За сигналом арбітра кожний "наїзник", рухаючись на своєму "коні", старається скинути іншого "наїзника" з команди суперника. Якщо це вдається, то, програвши боротьбу, пара вибуває з гри. Перемагає команда, в якій залишиться хоча б одна пара "наїзників".

Боротьба ведеться лише руками, без застосування грубих силових прийомів. "Коні" в боротьбі участі не беруть. Пара-переможець може допомагати в боротьбі своїм товаришам по команді.

Гра проводиться на волейбольному майданчику. У грі беруть участь дві команди по 10-20 осіб. На майданчику одночасно задіяні 3 м’ячі.

М’яч знаходиться в грі до тих пір, поки не доторкнеться до поверхні майданчика, за що протилежній команді зараховується очко. Якщо м’яч падає за межі майданчика, то очко програє команда, чий гравець останнім доторкнувся до м’яча. Гра продовжується, поки всі м’ячі не попадуть до майданчика (або вийдуть з гри), після чого вони по черзі вводяться в гру залежно від набраних очок. Гра ведеться до тих пір, поки одна з команд не набере 21 очко.

Гравці однієї команди можуть передавати м’яч один одному не більше п’яти разів. Гравці однієї команди можуть рухатись вільно на своїй території майданчика.

Забороняється ловити м’яч при передачах.

Гра проводиться на баскетбольному майданчику. У грі беруть участь дві команди по 10 - 15 осіб.

Після вкидання м’яча арбітром в центрі майданчика, заволодівши ним, команда намагається закинути його в кільце. За попадання команді зараховується 3 очки. Ведення м’яча довільне. Перемагає та команда, яка набере більшу кількість очок.

Забороняється застосовувати грубі силові прийоми та вибігати за межі майданчика.

1 - лiнiя початку єдиної смуги перешкод;

2 - ділянка швидкісного бігу довжиною 20 м;

3 - рів шириною угорі 2, 2,5 i 3 м, глибиною 1 м;

4 - лабіринт довжиною 6 м, шириною 2 м, висотою 1,1 м (кiлькiсть проходів - 10, ширина проходу - 0,5 м);

5 - паркан висотою 2 м, товщиною 0,25 м, з похилою дошкою довжиною 3,2 м, шириною 0,25 - 0,3 м;

6 - зруйнований міст висотою 2 м, що складається з трьох відрізків (прямокутних балок 0,2 х 0,2 м): перший довжиною 2 м, другий - 3,8 м зі згином у 135 градусів (довжина вiд початку до згину - 1 м), третій - 3,8 м зі згином 135 градусів (довжина вiд початку до згину - 2,8 м), розриви мiж вiдрiзками балок 1 м на початку другого i третього відрізків балок i в кiнцi перешкоди - вертикальні драбини з трьома східцями;

7 - зруйнована драбина шириною 2 м (висота східців 0,8; 1,2; 1,5 i 1,8 м, відстань мiж ними 1,2 м, біля найвищої сходинки - нахилена драбина довжиною 2,3 м з чотирма східцями);

8 - стінка висотою 1,1 м, шириною 2,6 м i товщиною 0,4 м з двома проломами (нижній розміром 1 х 0,4 м, розташований на рiвнi землi, верхній розміром 0,5 х 0,6 м на висоті 0,35 м від землі з прилягаючою до неї площиною 1 х 2,6 м);

9 - колодязь i хід сполучення (глибина колодязя 1,5 м, площа перетину вгорі 1 х 1 м; у задній стiнцi колодязя щілина розміром 1 х 0,5 м, що з’єднує колодязь з перекритим ходом сполучення глибиною 1,5 м, довжиною 8 м з одним згином; відстань від колодязя до траншеї по прямій - 6 м);

10 - траншея глибиною 1,5 м;

11 - бігова доріжка шириною 2 м.

Для забезпечення порядку на водній станції, попередження травматичних пошкоджень i нещасних випадків під час занять керуватися документами, наведеними нижче.

Черговим по воднiй станцiї призначається офiцер. Він підпорядкований черговому структурного підрозділу Держспецтрансслужби i вiдповiдає за підтримку порядку на воднiй станцiї, дотримання заходів безпеки i несення служби чергової команди плавцiв. Йому підпорядковані всі військовослужбовці пiдроздiлiв, які перебувають на воднiй станцiї. Перед початком чергування новий черговий знайомиться з правилами користування водною станцією, обов’язками керівника занять i розкладом занять на водній станцiї, перевіряє i приймає водну станцію, її обладнання та інвентар.

Черговий водної станцiї зобов’язаний:

1. Допускати військовослужбовців структурних пiдроздiлiв до занять тільки після обстеження дна, перевірки плотiв водної станцiї, уточнення глибини водоймища біля стартових тумбочок (стартового плота) i під вишкою та в присутності чергового лікаря.

2. Забезпечувати рятувальну службу в районі межі водної станцiї, інструктувати i керувати діями рятувальної команди, не дозволяти тим, хто навчається, запливати за межі водної станцiї, перевіряти наявність i справність засобів надання першої медичної допомоги, готувати на плотах, березі i чергових човнах рятувальні· засоби (рятувальні круги, пояси, жилети, нагрудники, поплавці з речових мішків тощо). Надавати першу допомогу потерпілим, у випадках необхідності викликати швидку медичну допомогу.

3. Пропускати на водну станцію військовослужбовців структурних пiдроздiлiв Держспецтрансслужби згідно з розкладом занять, вказувати мiсця для роздягання i проведення занять на березі та у воді.

4. Стежити за виконанням військовослужбовцями правил користування водною станцією, її обладнанням та інвентарем, за дотриманням чистоти i порядку на території водної станцiї.

5. Не дозволяти засмагати в місцях проведення занять, на плотах водної станцiї, вишці i на човнах, стрибати з вежі без дозволу керівника занять.

6. Не допускати сторонніх осіб на водну станцію.

7. Стежити за дотриманням протипожежних заходів.

8. Про всі пригоди негайно повідомляти черговому структурного підрозділу Держспецтрансслужби.

Правила користування водною станцією:

1. Водна станція в лiтнiй час працює щодня (час її роботи визначається командиром (начальником) структурного підрозділу Держспецтрансслужби).

2. Особовий склад, який прибув на заняття, роздягається у відведеному для цього мiсцi.

3. Керівники занять забезпечують збереження інвентарю та обладнання, дотримання чистоти i порядку на водній станції.

4. На кожній дорiжцi 25 м водної станцiї дозволяється одночасно плавати не більше ніж шістьом військовослужбовцям.

5. Після занять інвентар водної станцiї складається в мiсця його збереження.

6. На воднiй станцiї забороняється:

плавати i купатися без керівника (інструктора, тренера);

входити у воду й виходити з води без дозволу керівника;

запливати за межі (обмежувальнi знаки) водної станції;

стрибати з вишки без дозволу керівника занять;

виснути на поплавцях доріжок водної станцiї;

митися з милом i прати білизну в районі водної станцiї;

перебувати в невстановленій формі одягу на плотах водної станцiї i на вишці;

засмагати на плотах водної станції, вишці i майданчиках на березі, які призначені для проведення занять;

палити на території водної станції.

Керівник занять з плавання підпорядкований черговому водної станцiї i несе особисту відповідальність за організацію занять, забезпечення заходів безпеки, за цілісність, збереження обладнання й інвентарю, що використовуються, за дотримання чистоти й порядку на воднiй станцiї пiд час проведення занять.

Перед проведенням занять керівник знайомиться з правилами користування водною станцією, її обладнанням та інвентарем. Він відмічає в журналi кiлькiсть людей, якi прибули на заняття, оглядає мiсця занять, наявність i розташування рятувальних засобів, виділяє для допомоги черговому по воднiй станцiї чергову команду плавцiв з найбiльш підготовлених з плавання військовослужбовців.

Керівник занять з плавання зобов’язаний:

знати організацію, методику проведення занять з плавання у суворій відповідності з вимогами цього Порядку;

організовано, строєм приводити структурний підрозділ на водну станцію і виводити його, доповідаючи черговому водної станції;

перевіряти наявність військовослужбовців до входу в воду, під час плавання і безпосередньо після виходу їх з води;

особисто проводити заняття з тими військовослужбовцями, що не вміють плавати;

ретельно інструктувати командирів відділень, призначених для проведення занять з тими військовослужбовцями, що уміють плавати;

навчання військовослужбовців, що не вміють плавати, здійснювати з використанням підтримуючих засобів, звертаючи при цьому особливу увагу на надійність їх кріплень на тих, хто навчаються;

розподіляти військовослужбовців по доріжках водної станції;

на кожній доріжці призначати старшого для безперервного спостереження;

після закінчення занять переконатись, що всі військовослужбовці вийшли з води, після цього перевірити приміщення (місце), де роздягався особовий склад структурного підрозділу Держспецтрансслужби;

вміти надавати першу допомогу.