Про затвердження технічних регламентів щодо енергетичного маркування

Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити такі, що додаються:

Технічний регламент енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів та план заходів з його застосування;

Технічний регламент енергетичного маркування побутових електричних холодильників та план заходів з його застосування;

Технічний регламент енергетичного маркування побутових пральних машин та план заходів з його застосування.

2. Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження забезпечити застосування технічних регламентів, затверджених цією постановою.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування.

1. Цей Технічний регламент встановлює основні вимоги щодо подання споживачам інформації про рівень ефективності споживання енергетичних та інших основних ресурсів енергоспоживчими продуктами, а також додаткової інформації, що дасть змогу споживачам обирати найбільш енергоефективні продукти.

Технічний регламент розроблено на основі Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/30/ЄС від 19 травня 2010 р. про вказування за допомогою маркування та стандартної інформації про товар обсягів споживання енергії та інших ресурсів енергоспоживчими продуктами. Таблиця відповідності положень зазначеної Директиви положенням цього Технічного регламенту наведена у додатку .

2. Дія цього Технічного регламенту поширюється на енергоспоживчі продукти, які мають значний прямий або непрямий вплив на споживання енергії та у разі потреби інших основних ресурсів під час використання.

3. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

продукти, які були у використанні;

будь-які транспортні засоби для пасажирських або вантажних перевезень;

технічні паспорти, закріплені на продукті з метою забезпечення виконання правил безпеки.

4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у такому значенні:

введення в експлуатацію - перше використання продукту з визначеною метою;

введення в обіг - перше постачання продукту на внутрішній ринок з метою його реалізації або використання за плату або безоплатно;

додаткова інформація - інформація про функціонування продукту, зокрема обсяг споживання ним енергетичних та інших основних ресурсів;

енергетична етикетка - етикетка встановленої форми, яка містить інформацію про рівень ефективності споживання продуктом енергетичних та інших основних ресурсів (клас та показники енергоефективності), а також додаткову інформацію;

енергетичне маркування - інформування споживача про рівень ефективності споживання продуктом енергетичних та інших основних ресурсів, а також надання додаткової інформації шляхом використання енергетичної етикетки;

енергоспоживчий продукт (далі - продукт) - будь-який товар, який споживає енергію під час його використання, розміщується на ринку та/або вводиться в експлуатацію в Україні, а також елементи, що можуть бути частиною продуктів, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, розміщуються на ринку та/або вводяться в експлуатацію як окремі частини продукту для кінцевих споживачів і екологічні показники яких можуть бути незалежно оцінені;

інші основні ресурси - вода, хімічна чи будь-яка інша речовина, яку споживає продукт за умови нормального використання;

кінцевий споживач (далі - споживач) - споживач, який купує або може купити енергоспоживчий продукт;

мікрофіша - стандартна інформаційна таблиця, що відноситься до певного продукту;

незаконне використання енергетичної етикетки - використання енергетичної етикетки іншої форми та іншим шляхом, ніж передбачено цим Технічним регламентом або технічними регламентами енергетичного маркування за типами продуктів;

непрямий вплив - вплив на споживання енергії продуктів, які не споживають енергію, але сприяють її збереженню під час використання;

постачальник - виробник чи його уповноважений представник в Україні або у разі його відсутності імпортер чи особа, яка вводить в обіг або експлуатацію продукти;

продаж на відстані - продаж, прокат або лізинг, що здійснюється за поштовим замовленням, каталогом, через Інтернет чи в інший спосіб, коли споживач не має змоги побачити продукт;

прямий вплив - вплив на споживання енергії продуктів, які фактично споживають енергію під час використання;

розповсюджувач - роздрібний продавець чи інша особа, яка продає, зокрема в розстрочку, здає в прокат, лізинг чи демонструє продукти кінцевим споживачам.

Терміни "виробник", "імпортер" та "уповноважений представник" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" , інші терміни - у значенні, наведеному в Законі України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" .

5. Дотримання вимог цього Технічного регламенту обов’язкове для:

центральних органів виконавчої влади, на які покладено функції з технічного регулювання;

органів державного ринкового нагляду (далі - органи ринкового нагляду);

постачальників та розповсюджувачів.

6. Використання етикеток, марок, знаків чи інших написів, що містять інформацію про споживання енергетичних або інших основних ресурсів під час використання продукту, які не відповідають вимогам цього Технічного регламенту або технічних регламентів енергетичного маркування за типами продуктів та можуть ввести в оману споживачів, забороняється.

7. Якщо орган ринкового нагляду встановлює, що продукт не відповідає вимогам цього Технічного регламенту та технічних регламентів енергетичного маркування за типами продуктів, він невідкладно вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів до приведення такого продукту у відповідність із встановленими вимогами, зокрема шляхом коригування енергетичної етикетки та іншої інформації про продукт.

8. У разі коли органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб’єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукту встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб’єктом господарювання такого рішення, проведених відповідно до законодавства, встановлено, що невідповідність продукту встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів вживає таких обмежувальних (коригувальних) заходів, як обмеження, заборона пропонування продукту для продажу на внутрішньому ринку, вилучення продукту з обігу, відкликання продукту.

9. Інформація про споживання енергетичних ресурсів, а також у разі потреби інших основних ресурсів під час використання продукту та додаткова інформація доводиться до відома споживачів шляхом використання енергетичної етикетки та мікрофіші, якщо продукт пропонується для продажу, в прокат, лізинг або представляється споживачам безпосередньо чи опосередковано шляхом будь-якого виду продажу на відстані, включаючи Інтернет.

У разі коли це передбачено технічними регламентами енергетичного маркування за типами продуктів, зазначена інформація надається також для вбудованого продукту.

10. Реклама певного типу продукту, на який поширюється дія цього Технічного регламенту та відповідних технічних регламентів енергетичного маркування за типами продуктів, включає посилання на клас енергоефективності продукту в разі зазначення інформації про споживання енергетичних ресурсів або ціну.

11. Технічні рекламні матеріали, які надаються споживачам, містять відомості про технічні параметри продукту, зокрема інструкції та інформаційні брошури виробника, надруковані або розміщені в Інтернеті, з необхідною інформацією про енергоспоживання або клас енергоефективності продукту.

12. Постачальники, які вводять в обіг або експлуатацію продукти, на які поширюється дія технічних регламентів енергетичного маркування за типами продуктів, надають розповсюджувачу енергетичну етикетку та мікрофішу відповідно до вимог цього Технічного регламенту та технічних регламентів енергетичного маркування за типами продуктів.

13. Постачальники повинні мати технічну енергетичну документацію, яка дає змогу перевірити точність інформації, що міститься на енергетичній етикетці та мікрофіші, і включає:

загальний опис продукту;

результати проведених проектних розрахунків (у разі потреби);

протоколи випробувань у разі їх проведення;

дані про аналогічну модель продукту, якщо інформація, яка перевіряється, отримана з даних про таку модель.

Постачальники зберігають технічну енергетичну документацію протягом п’яти років після виготовлення останнього продукту і подають її для проведення перевірки в установлених законодавством випадках.

14. Постачальник надає безоплатно розповсюджувачу енергетичні етикетки та мікрофіші до продуктів у тижневий строк після отримання відповідного запиту. Інформація, що міститься в мікрофіші, зазначається в інструкції та інформаційній брошурі до даного типу продукту.

15. Постачальник несе відповідальність за точність інформації, що міститься на енергетичній етикетці та мікрофіші.

16. Постачальник дає згоду на публікацію інформації, що міститься на енергетичній етикетці та мікрофіші.

17. Розповсюджувач прикріплює (відображає) енергетичну етикетку на продукті, на який поширюється дія відповідного технічного регламенту енергетичного маркування за типом продукту. Ніщо не повинно закривати або зменшувати її видимість. Інструкції та інформаційні брошури до даного типу продукту, які містять мікрофішу, повинні бути доступні споживачам.

18. У разі коли продукт пропонується для продажу, в прокат або лізинг за поштовим замовленням, каталогом, через Інтернет чи в інший спосіб і споживач не має змоги побачити продукт, технічними регламентами енергетичного маркування за типами продуктів передбачається, що споживач гарантовано повинен забезпечуватися інформацією, що міститься на енергетичній етикетці та мікрофіші до того, як він придбає, візьме у прокат або лізинг відповідний продукт.

19. Вимоги щодо енергетичного маркування за типами продуктів, класів, показників енергоефективності, форми та змісту енергетичної етикетки встановлюються технічними регламентами енергетичного маркування за типами продуктів.

20. Положення технічних регламентів енергетичного маркування за типами продуктів, які стосуються інформації про споживання енергетичних та інших основних ресурсів під час використання продукту, зазначеної на енергетичній етикетці та мікрофіші, повинні сприяти поінформованому вибору споживача продукту та проведенню органами ринкового нагляду перевірки відповідності продукту такій інформації.

21. У технічних регламентах енергетичного маркування за типами продуктів зазначаються:

тип продукту;

стандарти та методи вимірювання, які використовуються під час проведення випробувань для визначення енергетичних характеристик, інформація про які зазначається на енергетичній етикетці та мікрофіші;

вимоги до складу та змісту технічної енергетичної документації, яка дає змогу перевірити точність інформації, що міститься на енергетичній етикетці;

зміст і форма (зразок) енергетичної етикетки, інформація на якій повинна бути викладена відповідно до законодавства про мови;

місце, в якому енергетична етикетка прикріплюється до продукту чи упаковки або друкується на ній, та спосіб, у який енергетична етикетка та мікрофіша або інформація, що міститься в них, повинні надаватися споживачам у разі, коли продукт пропонується для продажу, в прокат або лізинг за поштовим замовленням, каталогом, через Інтернет чи в інший спосіб, коли споживач не має змоги побачити продукт;

зміст і форма мікрофіші, до якої також включається інформація, що міститься на енергетичній етикетці;

зміст енергетичної етикетки, яка буде використовуватися у рекламі продукту, включаючи у разі потреби клас енергоефективності та інші відповідні енергетичні характеристики продукту;

строк дії класифікації, покладеної в основу енергетичної етикетки;

рівень точності даних, що містяться на енергетичній етикетці та мікрофіші.

22. В основу побудови форми енергетичної етикетки покладено класифікацію енергетичних характеристик енергоспоживчих продуктів, що використовує позначення рівнів енергоефективності літерами від А до G. У разі створення продукту з кращими енергетичними характеристиками зазначена класифікація може бути доповнена додатковими класами енергоефективності А+, А++, А+++, що визначаються технічними регламентами енергетичного маркування за типами продуктів.

Для позначення класів енергоефективності на енергетичній етикетці використовується не більш як сім кольорів від темно-зеленого (найвищий клас енергоефективності) до червоного (найнижчий клас енергоефективності). У разі коли використовується більш як сім класів енергоефективності, під час їх позначення допускається дублювання тільки червоного кольору.

1. Цей Технічний регламент встановлює основні вимоги щодо подання споживачам інформації про рівень ефективності споживання енергії побутовими електричними холодильниками з об’ємом зберігання від 10 до 1500 літрів (далі - холодильні прилади), а також додаткової інформації.

Технічний регламент розроблений на основі Делегованого регламенту Комісії (ЄС) від 28 вересня 2010 р. № 1060/2010, що доповнює Директиву Європейського Парламенту та Ради від 19 травня 2010 р. № 2010/30/ЄС щодо енергетичного маркування побутових електричних холодильників. Таблиця відповідності положень Делегованого регламенту положенням цього Технічного регламенту наведена в додатку 1.

2. Дія цього Технічного регламенту поширюється на холодильні прилади вітчизняного та іноземного виробництва, які введені в обіг на території України:

нові холодильні прилади, що живляться від мережі електричного струму або акумуляторних батарей;

холодильні прилади, які продаються для непобутового використання або охолодження інших предметів, крім харчових продуктів;

вбудовані холодильні прилади.

3. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

холодильні прилади, які живляться від таких джерел, як зріджений нафтовий газ, гас та біодизельні палива;

холодильні прилади, які живляться від акумуляторних батарей та можуть живитися від електричної мережі через перетворювач змінного струму в постійний, що продається окремо;

холодильні прилади, виготовлені на замовлення, для одноразового використання або такі, що відрізняються від моделей холодильних приладів;

холодильні прилади, які застосовуються у сфері послуг, у разі, коли виймання продуктів з них контролюється електронним шляхом, після чого з метою обліку продуктів інформація передається до системи дистанційного управління;

прилади, які не призначені для зберігання харчових продуктів шляхом охолодження, зокрема льодогенератори або автомати для продажу охолоджених напоїв.

4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у такому значенні:

1) багатофункціональне відділення - відділення, в якому для зберігання продуктів використовується два або більше температурних режима, які можуть бути встановлені споживачем для постійного підтримання робочої температури відповідно до інструкції виробника. У разі коли відділення має функцію зміни температурного режиму у відділенні на іншу робочу температуру лише на обмежений період (швидке заморожування), відділення не є багатофункціональним;

2) багатофункціональний холодильник - холодильний прилад, який не має інших відділень, крім багатофункціональних відділень;

3) відділення для зберігання вина - відділення, призначене виключно для короткострокового зберігання вина з метою надання йому оптимальної температури для вживання або довгострокового зберігання вина з метою дозрівання, з такими параметрами:

постійна температура зберігання, встановлена заздалегідь або вручну відповідно до інструкції виробника, від + 5 °C до + 20 °C;

температура зберігання, яка протягом часу змінюється менше ніж на 0,5 °C для кожного визначеного постачальником температурного режиму кліматичного класу побутового холодильника;

активний або пасивний контроль вологості від 50 до 80 відсотків;

зменшення передачі вібрації від компресора холодильника або будь-якого іншого джерела до відділення;

4) відділення для зберігання заморожених продуктів - низькотемпературне відділення, призначене для зберігання заморожених продуктів, зокрема:

відділення, марковане однією зірочкою (*), - відділення для зберігання заморожених продуктів, з температурою не вище - 6 °C;

відділення, марковане двома зірочками (**), - відділення для зберігання заморожених продуктів, з температурою не вище - 12 °C;

відділення, марковане трьома зірочками (***), - відділення для зберігання заморожених продуктів, з температурою не вище - 18 °C;

морозильне відділення (відділення, марковане чотирма зірочками (****) - відділення, призначене для заморожування щонайменше 4,5 кілограма продуктів на 100 літрів об’єму зберігання і не менше 2 кілограмів продуктів від температури навколишнього природного середовища до - 18 °C протягом 24 годин. Таке відділення також використовується для зберігання заморожених продуктів, як і відділення, марковане трьома зірочками (***), і може включати секції, марковані двома зірочками (**), всередині відділення;

відділення, не марковане зірочками, - відділення для зберігання заморожених продуктів з температурою нижче 0 °C, яке може бути використане для приготування та зберігання льоду, але не призначене для зберігання свіжих продуктів;

5) відділення для зберігання свіжих продуктів - відділення, призначене для зберігання незаморожених продуктів, яке може бути розділене на секції;

6) відділення для охолоджування - відділення, призначене для зберігання продуктів або напоїв при температурі вищій, ніж температура відділення для зберігання свіжих продуктів;

7) відділення для приготування льоду - низькотемпературне відділення, призначене для приготування та зберігання льоду;

8) відділення, що не обмерзає (no frost), - відділення, яке має систему протидії обмерзанню;

9) відділення інше - відділення, крім відділення для зберігання вина, призначене для зберігання певних продуктів при температурі вище + 14 °C;

10) вбудований холодильник - холодильний прилад, що призначений для вбудовування у шафу, підготовлену нішу у стіні або подібне місце та потребує додаткового меблевого оздоблення;

11) еквівалентний побутовий холодильний прилад - модель холодильного приладу, розміщеного на ринку, з такими самими загальними обсягами та обсягами зберігання, технічними та експлуатаційними характеристиками і типами відділень, як і інша модель холодильного приладу, розміщена тим же постачальником на ринку під іншим торговим кодом;

12) морозильник - холодильний прилад з одним або більше відділенням, маркованим трьома зірочками (***), для заморожування харчових продуктів від температури навколишнього природного середовища до температури - 18 °C, призначений для зберігання заморожених продуктів, який також може мати відділення, марковане двома зірочками (**), та/або секції всередині відділення або шафи;

13) морозильник-скриня - холодильний прилад, у якому відділення розташовані зверху приладу, або холодильний прилад, конструкція якого поєднує конструктивні особливості холодильника, що відкривається зверху, та холодильника вертикального типу. Загальна місткість його відділень, що відкриваються зверху, повинна перевищувати 75 відсотків загального об’єму холодильного приладу;

14) охолоджувач - холодильний прилад з одним або більше відділенням для охолоджування;

15) побутовий холодильник - холодильний прилад у вигляді окремої теплоізольованої шафи з одним або більше відділенням, призначений для охолоджування/заморожування харчових продуктів або зберігання охолоджених/заморожених продуктів для побутових цілей;

16) пункт продажу - місце, де холодильні прилади виставляються або пропонуються до продажу, в прокат або лізинг;

17) система протидії обмерзанню - система автоматичного запобігання утворенню інею шляхом штучної циркуляції повітря;

18) споживач - особа, яка придбаває або може придбати холодильний прилад;

19) харчовий продукт - будь-яка речовина або продукт (сирий, необроблений, напівоброблений або оброблений), включаючи сільськогосподарську продукцію, призначений для споживання людиною, а також жувальна гумка, напій та будь-яка інша речовина, у тому числі вода, які включені до харчового продукту під час його виробництва, підготовки або обробки;

20) холодильник - холодильний прилад, призначений для зберігання харчових продуктів із щонайменше одним відділенням, придатним для зберігання свіжих продуктів та/або напоїв, включаючи вино;

21) холодильник абсорбційного типу - холодильний прилад, у якому охолодження здійснюється за рахунок процесу абсорбції з використанням тепла як джерела енергії;

22) холодильник вертикального типу - холодильник, доступ до відділень якого забезпечено з лицьового боку;

23) холодильник для зберігання вина - холодильний прилад, який не має інших відділень, крім відділень для зберігання вина;

24) холодильник для зберігання продуктів - холодильний прилад із щонайменше одним відділенням для зберігання свіжих продуктів та одним відділенням з помірною температурою, але без відділень для зберігання заморожених продуктів, відділення для приготування льоду;

25) холодильник з морозильним відділенням - холодильний прилад із щонайменше одним відділенням, маркованим трьома зірочками, призначений для заморожування свіжих продуктів та зберігання заморожених продуктів (відділення для заморожування продуктів);

26) холодильник компресійного типу - холодильний прилад, у якому охолодження здійснюється за рахунок компресора з електроприводом;

27) холодильник-охолоджувач - холодильний прилад із щонайменше одним відділенням для зберігання свіжих продуктів та відділенням для охолодження, але без відділень для зберігання заморожених продуктів;

28) шафа для зберігання заморожених продуктів - холодильний прилад з одним або більше відділенням, придатним для зберігання заморожених продуктів;

29) швидке заморожування - функція зниження температури зберігання у морозильнику або морозильному відділенні для швидшого заморожування продуктів, яка може бути активована/відмінена споживачем відповідно до інструкції постачальника.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" , Технічному регламенті енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 702.

5. Постачальник забезпечує надання разом з холодильним приладом вітчизняного та іноземного виробництва енергетичної етикетки та мікрофіші, інформація на яких зазначається українською мовою та в разі потреби регіональною мовою або мовою меншин відповідно до законодавства про мови.

Вимоги до енергетичної етикетки визначені у додатку 2, а мікрофіші - додатку 3.

6. Постачальник забезпечує розроблення технічної енергетичної документації, яка використовується для проведення оцінки відповідності інформації, зазначеної на енергетичній етикетці, вимогам цього Технічного регламенту.

Технічна енергетична документація повинна відповідати вимогам, визначеним у додатку 4.

7. У пунктах продажу кожен холодильний прилад повинен мати енергетичну етикетку, яка надається постачальником та прикріплюється розповсюджувачем на лицьовому боці холодильного приладу. Ніщо не повинно закривати або зменшувати її видимість.

8. Якщо холодильний прилад пропонується до продажу, в прокат або лізинг за поштовим замовленням, каталогом, через Інтернет чи в інший спосіб, коли споживач не має змоги побачити холодильний прилад, розповсюджувач гарантовано забезпечує споживача інформацією відповідно до додатка 5 до того, як він придбає, візьме у прокат або лізинг холодильний прилад.

9. Постачальники та розповсюджувачі забезпечують рекламу холодильних приладів, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, що включає інформацію про клас енергоефективності у разі зазначення в такій рекламі інформації про споживання енергоресурсів та ціну.

10. Постачальники та розповсюджувачі забезпечують зазначення у технічних рекламних матеріалах для холодильних приладів, які містять опис їх технічних параметрів, класу енергоефективності холодильного приладу.

11. Інформація, яка зазначається на енергетичній етикетці та мікрофіші відповідно до цього Технічного регламенту, отримується за результатами вимірювань, проведених згідно з національними стандартами, офіційний перелік яких публікується Мінекономрозвитку.

12. Випробування холодильних приладів проводяться постачальником відповідно до додатка 6.

13. Державний ринковий нагляд за відповідністю холодильних приладів вимогам цього Технічного регламенту здійснюється органами ринкового нагляду і передбачає встановлення наявності енергетичної етикетки та мікрофіші, їх відповідності визначеним вимогам та у разі потреби проведення перевірки відповідності фактичних технічних характеристик холодильних приладів відповідно до додатка 7.

Технічними характеристиками холодильного приладу є:

клас енергоефективності;

середньорічний обсяг енергоспоживання;

об'єми відділень для зберігання свіжих і заморожених продуктів;

рівень продуктивності заморожування;

рівень акустичного поширення шуму в повітрі.

14. Класифікація холодильних приладів, еквівалентний об’єм та індекс енергоефективності визначаються відповідно до додатка 8.

15. Клас енергоефективності холодильних приладів визначається відповідно до додатка 9.

1. У мікрофіші зазначається така інформація:

найменування або торговельна марка постачальника холодильного приладу;

модель холодильного приладу;

категорія холодильного приладу;

клас енергоефективності;

річний обсяг енергоспоживання холодильним приладом, округлений до найближчого цілого числа, кВт•г на рік;

об’єм зберігання кожного відділення, його тип та маркування;

проектна температура інших відділень. Для відділень для зберігання вина зазначається найхолодніша температура зберігання або попередньо встановлена у відділенні, або така, що може бути встановлена споживачем та підтримуватися постійно відповідно до інструкції постачальника;

перелік відділень, що не обмерзають (no frost);

час автономного живлення без споживання енергії;

продуктивність заморожування протягом 24 годин, кілограмів;

кліматичний клас холодильного приладу;

рівень акустичного поширення шуму в повітрі за базовим значенням 1 пВт, дБА;

дані щодо вбудовування холодильного приладу (у разі потреби);

дані щодо призначення холодильника для зберігання вина (у форматі - "Цей прилад призначено лише для зберігання вина").

2. Одна мікрофіша може охоплювати кілька моделей холодильних приладів одного постачальника.

3. Інформація, що міститься у мікрофіші, може бути надана у формі копії енергетичної етикетки у кольоровому або чорно-білому вигляді. У такому разі інформація, зазначена у пункті 1 цього додатка, яка не зазначена на енергетичній етикетці, повинна бути надана споживачеві.

1. Технічна енергетична документація повинна включати:

інформацію про повне найменування та місцезнаходження постачальника холодильного приладу;

загальний опис моделі холодильного приладу, достатній для її однозначної ідентифікації;

інформацію про стандарти, яким відповідає холодильний прилад (у разі потреби);

відомості про технічні параметри, необхідні для проведення вимірювань, зокрема габаритні розміри, загальну площу, необхідну для використання холодильного приладу, загальну місткість, об’єм зберігання та загальний об’єм зберігання, тип маркування відділень для зберігання заморожених продуктів, тип розморожування, температуру під час зберігання, енергоспоживання, час, необхідний для підвищення температури, продуктивність заморожування, вологість у відділенні для зберігання вина, рівень акустичного поширення шуму в повітрі;

відомості про індекс енергоефективності та еквівалентний обсяг холодильного приладу.

2. Якщо інформація, що стосується певної моделі холодильного приладу, отримана шляхом проведення розрахунків та/або методом екстраполяції з інших еквівалентних побутових холодильних приладів, технічна енергетична документація повинна включати дані (показники) таких розрахунків та випробувань, виконаних з метою проведення перевірки їх точності, математичну модель для визначення експлуатаційних якостей та характеристик холодильного приладу. У технічній енергетичній документації також зазначається перелік еквівалентних побутових холодильних приладів, інформацію про які отримано таким шляхом.

1. У разі коли споживач не має змоги побачити холодильний прилад, який пропонується до продажу, в прокат або лізинг, надається така інформація:

клас енергоефективності;

річний обсяг енергоспоживання, округлений до найближчого цілого числа, кВт•г на рік;