Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432 "Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 44, ст. 1980);

пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 р. № 581 "Про затвердження Порядку здійснення компенсації вартості послуг і розміру фактичних (понесених) витрат суб’єкту господарювання та громадянину, транспортні засоби яких залучені для вивезення населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 66, ст. 2389).

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення організованого вивезення (виведення) населення із зон можливого впливу наслідків надзвичайної ситуації або надзвичайної ситуації і розміщення його поза зонами дії вражаючих факторів джерел надзвичайної ситуації у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров’ю населення, а також заходів з евакуації матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.

1-1. У цьому Порядку терміни вживаються в значенні, наведеному у Кодексі цивільного захисту України, а також інших нормативно-правових актах.

2. Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

3. Обов’язковій евакуації підлягає населення у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів, масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежо-небезпечних об’єктах Збройних Сил та/або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти, збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони).

З метою захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, в умовах воєнного стану обласні військові адміністрації за погодженням з органами військового командування на відповідній території та Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, утвореним Кабінетом Міністрів України, можуть прийняти рішення про проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії.

Обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника.

Рішення, передбачене абзацом другим цього пункту, має містити інформацію про:

строки проведення евакуації;

збірні та приймальні пункти евакуації;

державні органи з числа органів з евакуації, їх територіальні підрозділи, які залучаються до проведення евакуації;

контактні дані уповноважених осіб приймальних пунктів евакуації.

Про результати виконання рішення, передбаченого абзацом другим цього пункту, відповідна обласна військова адміністрація щодня інформує Координаційний штаб з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, утворений Кабінетом Міністрів України.

3-1. Масове переміщення населення виникає під час проведення обов’язкової чи загальної евакуації із зон можливого ураження до безпечних районів (у тому числі за межі країни) в разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, збройних конфліктів (у тому числі в особливий період) та характеризується переміщенням великої кількості людей та/або охоплює значні території, що потрапляють до зони можливого ураження.

Ефективне реагування на масове переміщення населення забезпечується шляхом міжвідомчої координації, співпраці та об’єднання ресурсів і своєчасного та в повному обсязі здійснення заходів, визначених частиною дванадцятою статті 33 Кодексу цивільного захисту України.

Для міжвідомчої координації проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення можуть утворюватися координаційні штаби:

на державному рівні - Кабінетом Міністрів України;

на регіональному рівні - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (військовими адміністраціями);

на місцевому рівні - райдержадміністраціями (військовими адміністраціями).

Координаційний штаб, утворений на державному рівні, координує роботу координаційних штабів, утворених на регіональному та місцевому рівні, а координаційний штаб, утворений на регіональному рівні, - координаційних штабів, утворених на місцевому рівні.

Координаційний штаб у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних в мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій).

Координаційний штаб є головним органом з організації та координації проведення евакуаційних заходів на відповідному рівні.

Координаційні штаби взаємодіють з комісіями з питань евакуації, комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій відповідного рівня в частині організації та проведення евакуаційних заходів шляхом отримання від них пропозицій щодо проведення таких заходів, визначення їм завдань щодо проведення та здійснення контролю за проведенням евакуаційних заходів.

4. Загальна евакуація населення проводиться із зон радіоактивного та хімічного забруднення, катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години, можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил та/або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти.

5. Часткова евакуація населення проводиться на підставі рішення місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

6. Для проведення загальної евакуації населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб та громадян.

Кількість, види та типи транспортних засобів, які планується залучити під час евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, визначаються органом, який прийняв рішення про залучення транспортних засобів.

7. Часткова евакуація населення проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи.

Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

8. Суб’єктові господарювання, іншій юридичній особі або громадянину, транспортні засоби яких залучалися для здійснення заходів з евакуації населення, компенсується вартість наданих послуг і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію загрози виникнення надзвичайної ситуації або наслідків надзвичайної ситуації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

9. Працівник суб’єкта господарювання, іншої юридичної особи, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення, яке підлягає евакуації, несуть відповідальність відповідно до закону.

10. Евакуація матеріальних і культурних цінностей проводиться у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на її проведення, що визначається на підставі інформації суб’єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій.

Перелік, обсяг матеріальних і культурних цінностей та черговість проведення їх евакуації визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, іншими юридичними особами, у віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.

Приймання, перевезення, розміщення, облік та зберігання евакуйованих матеріальних і культурних цінностей здійснюється органом, відповідальним за організацію проведення евакуації, у визначеному законодавством порядку.

11. Організація проведення евакуації та підготовка районів для розміщення евакуйованого населення і його життєзабезпечення, а також зберігання матеріальних і культурних цінностей покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб.

12. Рішення про проведення евакуації приймають на:

державному рівні - Кабінет Міністрів України;

регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації;

місцевому рівні - районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;

рівні конкретного суб’єкта господарювання, іншої юридичної особи - його керівник.

13. У разі виникнення загрози життю або здоров’ю громадянам України на території іноземних держав їх евакуація проводиться за рішенням МЗС.

14. Рішення про проведення евакуації населення із зони радіоактивного забруднення приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими держадміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень в їх роботі та розрахунок прогнозованого дозового навантаження на населення.

15. У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.

16. У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.

17. Проведення евакуації забезпечується шляхом:

створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;

розроблення плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;

організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб і населення про початок евакуації;

організації управління евакуацією;

життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;

участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;

навчання населення діям під час проведення евакуації.

17-1. Евакуація дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, проводиться з урахуванням вимог Порядку тимчасового переміщення (евакуації) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, та їх повернення за місцем постійного проживання (перебування), а в разі виїзду за межі України - в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2023 р. № 546 "Про тимчасове переміщення (евакуацію) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, та їх повернення" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 56, ст. 3143).

18. Оповіщення керівників суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб і населення про початок евакуації проводиться відповідно до Порядку організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

19. Навчання населення діям під час проведення евакуації населення здійснюється відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 50, ст. 1788).

20. Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються органи з евакуації.

21. До органів з евакуації належать комісії з питань евакуації, збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації, приймальні пункти евакуації.

22. Комісії з питань евакуації відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей.

На об’єктах господарювання, що потрапляють у зони можливих надзвичайних ситуацій, з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб комісії з питань евакуації не утворюються, а призначається особа, що виконує функції зазначеної комісії.

Керівник комісії з питань евакуації та її персональний склад призначаються органом, за рішенням якого утворені органи з евакуації.

У невідкладних випадках у складі таких комісій утворюються оперативні групи, що розпочинають роботу з моменту прийняття рішення про проведення евакуації населення.

У разі утворення координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення відповідні комісії забезпечують взаємодію з ним.

До повноважень комісій з питань евакуації належать:

розроблення планів проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

підготовка і проведення евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

участь у підготовці населення (працівників) до проведення евакуації;

організація оповіщення органів з евакуації, участь в оповіщенні населення (працівників) про початок евакуації в разі виникнення надзвичайних ситуацій;

вивчення і визначення зон виникнення можливих надзвичайних ситуацій на території Автономної Республіки Крим, області, міста, району, територіальної громади, суб’єкта господарювання, інших юридичних осіб;

прогнозування можливих наслідків у разі виникнення надзвичайних ситуацій і визначення потреби у проведенні евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей;

підготовка безпечних районів для розміщення евакуйованого населення (працівників);

здійснення координації дій з організації та проведення евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей на відповідній території, в апараті центрального органу виконавчої влади, іншого органу державної влади, у суб’єкта господарювання, іншої юридичної особи;

забезпечення готовності органів з евакуації до дій за призначенням;

залучення залежно від потреби підприємств, установ і організацій, сил та засобів спеціалізованих служб цивільного захисту відповідного рівня і підпорядкування до здійснення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей та їх координації;

здійснення контролю за діяльністю органів з евакуації Автономної Республіки Крим (області, міста, району, територіальної громади, суб’єкта господарювання, іншої юридичної особи, апарату центрального органу виконавчої влади, іншого органу державної влади) під час підготовки та проведення евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації;

здійснення контролю за підготовкою та розподілом усіх видів транспортних засобів для забезпечення проведення евакуації;

підготовка пропозицій стосовно укладення договорів з відповідними транспортними організаціями щодо виділення визначеного транспорту в разі евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей;

визначення залізничних станцій, річкових (морських) портів для посадки (висадки) та маршрутів евакуації населення (працівників) транспортними засобами та пішки;

організація приймання евакуйованого населення (працівників) та ведення його обліку;

здійснення контролю за розміщенням та організацією життєзабезпечення евакуйованого населення (працівників);

взаємодія з іншими органами управління і силами цивільного захисту щодо організації та проведення евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей на території Автономної Республіки Крим (області, міста, району, територіальної громади, суб’єкта господарювання, іншої юридичної особи, апарату центрального органу виконавчої влади, іншого органу державної влади);

організація інформаційного забезпечення проведення евакуації населення (працівників);

здійснення інших повноважень, передбачених цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

23. Збірні пункти евакуації призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях.

У невідкладних випадках функції збірних пунктів евакуації за рішенням керівника комісії з питань евакуації покладаються на оперативні групи.

24. Проміжні пункти евакуації розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов’язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.

Кількість, нумерація, місця розташування та перелік районів, на території яких розміщуються проміжні пункти евакуації, визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування.

25. Приймальні пункти евакуації розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.

26. Збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації та приймальні пункти евакуації забезпечуються зв’язком з районними, міськими, районними у містах, селищними, сільськими комісіями з питань евакуації, комісіями з питань евакуації, утвореними на об’єктах господарювання, пунктами посадки на транспортні засоби, вихідними пунктами руху пішки, медичними і транспортними службами.

27. Час на розгортання і підготовку до роботи органів з евакуації усіх рівнів не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації.

28. Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

29. Органи з евакуації інформують щороку Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників суб’єктів господарювання про стан планування евакуації, власної підготовки до виконання покладених на них завдань, навчання населення діям під час проведення евакуації, обладнання станцій, портів, пунктів посадки на транспортні засоби, підготовку маршрутів до місць посадки на транспортні засоби, здійснення контролю за підготовкою транспортних засобів до евакуації, організацію ведення обліку евакуйованого населення, оповіщення відповідних органів управління та населення про початок евакуації, медичне забезпечення населення під час евакуації у місті (районі), підготовку до розміщення пунктів санітарної обробки населення, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту, здійснення дозиметричного контролю у складі приймальних пунктів евакуації.

30. На центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення (працівників), покладається:

розроблення і виконання плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення;

здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.

До планування та здійснення заходів з евакуації залучається Мінінфраструктури.

30-1. До повноважень інших центральних органів виконавчої влади та органів державної влади у сфері цивільного захисту належить планування, організація та проведення під час виникнення надзвичайних ситуацій заходів з евакуації своїх працівників та майна.

31. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують оповіщення та інформування населення (у тому числі у формі, доступній для осіб з порушеннями зору, слуху) про загрозу виникнення та виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в умовах воєнного або надзвичайного стану.

У випадку відмови від обов'язкової евакуації фізична особа підписує відмову від проведення обов'язкової евакуації за формою згідно з додатком 2.

Відмова батьків, осіб, які їх замінюють, або інших законних представників від обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, не допускається.

Облік та зберігання оформлених відмов від обов'язкової евакуації здійснюється місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування, які організовують проведення такої евакуації.

32. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що приймають евакуйоване населення, визначають склад відповідних органів з евакуації, забезпечують розроблення плану приймання та розміщення евакуйованого населення, яке прибуває з небезпечних районів, підготовку приймальних пунктів з евакуації, обладнання станцій, портів, пунктів висадки населення, сховищ для захисту евакуйованого населення, здійснення контролю за підготовкою житла, медичних закладів, інших об’єктів для розміщення і життєзабезпечення евакуйованого населення, організацію ведення його обліку, забезпечення радіаційної і хімічної розвідок на маршрутах евакуації і в районах розміщення населення, організацію дозиметричного контролю, санітарної обробки населення, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту.

33. Координація дій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування під час проведення евакуації здійснюється центральними органами виконавчої влади через відповідні територіальні органи у межах їх повноважень.

34. Планування, організація та проведення заходів з евакуації здійснюється відповідно до методики, що затверджується МВС.

35. Евакуація населення із зон радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій проводиться для АЕС потужністю:

що не перевищує 4 ГВт, - у радіусі 30 кілометрів;

більш як 4 ГВт - у радіусі 50 кілометрів.

При цьому територія, з якої проводиться евакуація, повинна бути не менше зони спостереження атомної електростанції, розміри якої визначені згідно із законодавством.

Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення навколо інших ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, проводиться із зон спостереження таких установок та об’єктів, визначених згідно із законодавством.

36. План проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій розробляється комісією з питань евакуації, підписується її головою, затверджується керівником органу, який утворив таку комісію, та погоджується органом, на території якого планується розміщення евакуйованого населення.

Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розміщення евакуйованого населення, розробляє план його приймання і розміщення у безпечному районі, який затверджується керівником органу, що утворив відповідну комісію.

Заходи з евакуації в разі виникнення загрози збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони) відображаються у плані цивільного захисту на особливий період окремим розділом, де визначаються особливості проведення обов’язкової евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей. При цьому планування евакуації матеріальних і культурних цінностей здійснюється на підставі переліку матеріальних і культурних цінностей, що перебувають у державній власності та підлягають обов’язковій евакуації з районів можливих бойових дій згідно з додатком 1. Рішенням центральних органів виконавчої влади, інших органів державної влади, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб можуть визначатися переліки, обсяги та черговість проведення евакуації матеріальних і культурних цінностей, що перебувають у їх власності (управлінні) і не включені до додатка 1 та підлягають обов’язковій евакуації з районів ведення воєнних (бойових) дій.

Організація евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

37. Списки громадян, які підлягають евакуації, складаються у трьох примірниках, один з яких залишається в особи, яка здійснює управління об’єктом господарювання, будинком, другий - після уточнення списків надсилається на збірний пункт евакуації (у разі одержання рішення про проведення евакуації), третій - на приймальний пункт евакуації. Такі списки коригуються щороку особами, які здійснюють управління об’єктами господарювання та будинками.

38. Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив.

Порядок здійснення запланованих заходів з евакуації населення з урахуванням обстановки, що склалася, уточнюється органом з евакуації.

Комісії з питань евакуації, утворені в безпечних районах, організовують приймання, розміщення і життєзабезпечення евакуйованого населення.

39. Комісія з питань евакуації, утворена на об’єкті господарювання:

організовує оповіщення та ведення обліку працівників, дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, уточнює дані про транспортні засоби, строк їх подання, маршрути і порядок руху;

подає необхідну інформацію комісії з питань евакуації, утвореній Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розмістити евакуйованих працівників;

забезпечує зустріч та розміщення евакуйованих працівників у безпечному районі та організовує їх інформаційне забезпечення.

40. Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, організовує оповіщення, евакуацію та прибуття на збірні пункти евакуації (пункти посадки) непрацюючого населення, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, визначених Порядком виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 282 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 35, ст. 1233), зокрема осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуальними, психічними порушеннями за місцем проживання.

Батьки дітей та особи, що їх замінюють, законні представники дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі тих, які виховуються у прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, в сім'ях опікунів, піклувальників, сім'ях патронатних вихователів, тимчасово влаштованих, у разі проведення обов'язкової евакуації зобов'язані прибути з дітьми на збірні пункти евакуації (пункти посадки) за місцем проживання.

Планування заходів з евакуації осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відображається у плані проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій окремим розділом.

41. Збірні пункти евакуації уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення, організовують їх збір та ведення обліку, здійснюють посадку населення на транспортні засоби, формують піші і транспортні колони, інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

42. Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.

43. Приймальні пункти евакуації організовують у безпечному районі підготовку пунктів висадки, уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

44. У разі виникнення аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об’єкті евакуація населення проводиться у два етапи:

перший - від місця знаходження населення до межі зони забруднення;

другий - від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.

На межі зони забруднення у проміжному пункті евакуації здійснюється пересадка евакуйованого населення з транспортного засобу, що рухався забрудненою місцевістю, на незабруднений транспортний засіб.

Під час пересадки населення за необхідності здійснюється його санітарна обробка та спеціальна обробка одягу, майна і транспорту.

Після проведення спеціальної обробки транспортний засіб використовується для перевезення населення забрудненою місцевістю.

45. Евакуація населення із зон можливого катастрофічного затоплення проводиться насамперед із населених пунктів, що розміщуються поблизу гребель, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години, а з інших населених пунктів - за наявності безпосередньої загрози їх затоплення.

46. Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.

47. Евакуація населення проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

48. У разі коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону.

49. Порядок розміщення евакуйованого населення визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації.

50. Евакуйоване населення розміщується у готелях, санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку, дитячих оздоровчих таборах та у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

51. Розміщення евакуйованого населення здійснюється за встановленими видами та обсягами послуг з його життєзабезпечення.

Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідно до вимог законодавства для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

52. Державна служба у справах дітей на підставі інформації місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування про наявність у безпечних районах прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів, закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей, визначає прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів, заклади, до яких буде евакуйовано дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, залишених без батьківського піклування, з урахуванням їх віку та стану здоров'я.