Про затвердження Правил охорони праці при виробництві неорганічних сполук фосфору

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" , та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

1. Затвердити Правила охорони праці при виробництві неорганічних сполук фосфору, що додаються.

2. З набранням чинності цим наказом вважати такими, що не застосовуються на території України Правила безпеки при виробництві фосфору та його неорганічних сполук, затверджені Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР (Держгіртехнагляд СРСР) 23 січня 1979 року (НПАОП 24.13-1.01-79).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці .

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виробництва неорганічних сполук фосфору.

1.3. Ці Правила призначені для посадових осіб та працівників, які виконують роботи з виробництва жовтого фосфору, п’ятисірчистого фосфору, фосфіду цинку, термічної фосфорної кислоти та інших неорганічних сполук фосфору, під час отримання яких як один з компонентів сировини застосовується елементарний фосфор.

1.4. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про охорону праці" , ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

1.5. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

ГДК - гранично допустимі концентрації;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика.

2.1. Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд , затвердженого спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 424/2864 (із змінами).

2.2. Роботодавець зобов’язаний одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (із змінами).

2.3. Роботодавець зобов’язаний опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві , затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229.

2.4. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників , затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539.

2.5. Роботодавець зобов’язаний організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

2.6. Роботодавець зобов’язаний створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці України від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125.

2.7. Працівники зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

2.8. Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

2.9. Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до вимог Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

2.10. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до вимог Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми , затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

2.11. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (із змінами).

2.12. Улаштування, утримання, експлуатацію, обслуговування і ремонт електричних установок та електричних мереж необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок , затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (із змінами), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів , затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), та ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление".

2.13. Роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів (хімічних речовин) відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

2.14. Роботодавець зобов’язаний організувати проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи технологій, продукції та сировини відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 березня 2006 року № 120, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2006 року за № 362/12236.

2.15. Роботодавець організовує розроблення паспортів безпечності на хімічну продукцію, яка використовується під час виробництва неорганічних сполук фосфору, відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 30333-2009 "Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги" (ГОСТ 30333-95, IDT).

2.16. Роботодавець забезпечує працівників засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту , затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (із змінами).

2.17. Засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) мають відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

2.18. Працівники, які виконують роботи з виробництва неорганічних сполук фосфору, повинні бути забезпечені ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. (Частина 1) , затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194 , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961, Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2 , затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 року № 305 , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955.

3.1. Організація робочих місць працівників повинна відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам" (ГОСТ 12.2.061-81, IDT), ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности".

3.2. Обладнання, під час експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони, необхідно обладнати укриттям з місцевим відсмоктуванням.

Пуск місцевого відсмоктування слід зблокувати з пуском технологічного обладнання.

3.3. Перед початком роботи роботодавець зобов’язаний організувати контроль параметрів повітря робочої зони на вміст шкідливих речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин , затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

3.4. Роботодавець зобов’язаний здійснювати контроль рівня шуму на робочих місцях відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах" та ДСТУ 2867-94 "Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги".

3.5. Рівень вібрації на робочих місцях повинен відповідати чинним Санітарним нормам та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

3.6. Освітлення робочих місць повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Природне та штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168 .

3.7. Робочі місця забороняється захаращувати сторонніми предметами, готовою продукцією та відходами виробництва.

1.1. Виробничі процеси повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности".

1.2. Усі рухомі і обертові частини машин і апаратів (маховики, вали, муфти, передачі тощо) повинні бути огороджені відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные".

Зняття огороджень для ремонту обладнання слід здійснювати тільки після повної зупинки механізмів і знеструмлення двигуна.

Пуск механізмів після ремонту, огляду, чищення слід здійснювати після встановлення огородження на місце і закріплення всіх його частин.

1.3. Технологічні операції, пов’язані з використанням шкідливих речовин, необхідно проводити при ввімкнених вентиляційних системах з дотриманням вимог Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004.

1.4. У виробничих приміщеннях апарати з температурою зовнішньої поверхні 45°С і вище повинні бути теплоізольовані негорючими матеріалами.

Якщо за умовами технологічного режиму заборонено застосування теплоізоляції, слід передбачити огородження цих поверхонь.

1.5. Під сальниками відцентрових насосів необхідно встановлювати піддони або лотки з відведенням з корозійностійких матеріалів. Збір забруднених стоків необхідно здійснювати в приймальні збірники (зумпфи).

1.6. Для монтажу, демонтажу та ремонту устаткування, арматури, апаратури і знімних вузлів масою понад 50 кг необхідно застосовувати підіймально-транспортні засоби і механізми відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".

1.7. Усі види виробничого обладнання та/або КВПіА, які містять джерела іонізуючого випромінювання, повинні відповідати Основним санітарним правилам забезпечення радіаційної безпеки України , затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

1.8. Установки, призначені для отримання інертного газу, і установки для обігріву електрофільтрів повинні бути обладнані автоматичними газоаналізаторами кисню з сигналізацією граничнодопустимих значень, а також приладами для контролю за співвідношенням витрат газу і повітря перед топкою.

1.9. Небезпечні зони слід позначити відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

1.10. Організація виробничих процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих і токсичних речовин і устаткування, що використовується, повинна виключати контактування працівників з цими речовинами в процесі обслуговування устаткування та під час виробничих процесів і операцій.

1.11. Виробничі процеси, пов'язані із застосуванням або утворенням шкідливих і токсичних речовин, необхідно проводити в герметично закритій апаратурі або під вакуумом переважно потоковим безперервним замкнутим циклом з автоматизацією окремих операцій.

1.12. Окремі процеси (зливання продукції, вивантаження і завантаження твердих і пастоподібних речовин), які на цій технологічній операції не можуть бути герметизовані, повинні бути механізовані з повним усуненням ручних операцій.

2.1. Дільниці, де встановлені агрегати, під час роботи яких можливе виділення пилу (дробарки, просіювальні агрегати, пристрої для затарювання, транспортувальні пристрої тощо), повинні бути максимально герметизовані, а в разі неможливості повної герметизації повинні бути забезпечені легкознімними укриттями з місцевими відсмоктувачами для запобігання потраплянню пилу в атмосферу.

2.2. Транспортування фосфору на склади, а також зі складів у цехи, в яких використовується фосфор і які розташовані на тій самій території, необхідно проводити в трубопроводах або монжусах, що обігріваються.

2.3. Температура фосфору і фосфорного шламу під час зберігання і перекачування не повинна бути більше 80°С.

Паропроводи, які підводять гостру пару для розігріву фосфору і підтримання його в розплавленому стані, повинні бути оснащені приладами контролю тиску пари, а також забезпечені пристроями (повітряними клапанами) для запобігання утворенню вакууму і потраплянню фосфору в паропровід відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води , затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076.

2.4. Виробничі ємності з фосфором повинні встановлюватися в піддони з посиленою гідроізоляцією. Бічні стінки піддона повинні бути розраховані на гідростатичний тиск пролитого фосфору.

Місткість піддона повинна бути розрахована на прийом можливих протікань фосфору, який зберігається, в обсязі не менше місткості одного найбільшого резервуара і шару води не менше 200 мм.

2.5. На випадок прориву кислоти і кислої води через сальники відцентрових насосів під сальниками повинні бути встановлені піддони або лотки з відводами, виконані з корозійностійких матеріалів.

Збір забруднених стоків здійснюється в прийомні збірники (зумпфи).

2.6. Під час експлуатації вагоноперекидача заборонено ставити під розвантаження негабаритні та технічно несправні вагони.

У будівлі вагоноперекидача з боку подачі, а також з боку видачі вагонів біля рейкових колій повинні бути встановлені сигнальні світлофори.

2.7. Приймальні бункери для сировинних матеріалів повинні бути закриті ґратками з чарунками розміром не більше 200х200 мм.

2.8. Проміжні бункери, якщо вони не заповнюються за допомогою скидальних візків, повинні бути закриті.

Під час застосування скидальних візків слід передбачати завантажувальні отвори, закриті ґратками з чарунками розміром не більше 200х200 мм.

2.9. При розвантаженні приймальних бункерів залишковий шар матеріалів повинен бути на 0,7 м вище розвантажувального отвору для запобігання надходженню запиленого повітря в приміщення.

2.10. Мазут при спалюванні в топкових пристроях повинен бути попередньо розігрітий до необхідної температури з урахуванням в'язкості мазуту даної марки.

Розпалювання мазутних топок слід робити через розпалювальні лежаки і розпалювальні труби з відводом продуктів згоряння мазуту безпосередньо з топки.

2.11. Для аварійного зливання мазуту повинен бути встановлений аварійний бак, розрахований на приймання мазуту, що знаходиться в системі.

Аварійний бак повинен бути підземним, розташованим біля зовнішньої стіни будівлі на відстані не менше 1 м від глухої стіни і не менше 5 м від стіни з прорізами.

2.12. Сушильні барабани повинні бути обладнані системами витяжки газів і уловлювання пилу.

Для запобігання виділенню газів і пилу у виробничі приміщення сушильні барабани повинні працювати під розрідженням.

2.13. Під час застосування в сушильному відділенні і у відділенні випалювання сировини природного або пічного газу повинна бути передбачена автоматика безпеки відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України , затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (із змінами).

2.14. Для запобігання потраплянню шкідливих викидів в атмосферу грануляційні тарілки повинні бути обладнані системами уловлювання викидів.

2.15. Вантажно-розвантажувальні роботи з пеками і електродною масою повинні бути механізовані.

2.16. Зберігати пеки та електродну масу необхідно на окремому складі або в окремих відсіках загального складу сировини та матеріалів.

2.17. Відділення для дроблення пеків, приготування або розігріву електродної маси повинні бути ізольовані від інших робочих приміщень.

2.18. Обладнання відділення для приготування або розігріву електродної маси повинно бути герметизоване або надійно накрите і забезпечене витяжною вентиляцією.

2.19. Система електросублімації фосфору, яка включає електропіч, електрофільтри, конденсатори, газодувки, повинна постійно перебувати під надлишковим тиском не менше 3 мм вод. ст. Максимальний надлишковий тиск в електропечі не повинен перевищувати 50 мм вод. ст.

2.20. Під час ремонтних робіт на кришці печі, при заміні фурм, конусів, при ремонті шлакових і ферофосфорних літників, при заміні електродотримачів дозволяється надлишковий тиск у печі підтримувати рівним нулю при тиску в системі електрофільтрів і конденсаторів не менше 3 мм вод. ст.

2.21. На газовій системі пічного газу необхідно встановити захисні запобіжні пристрої, які виключають збільшення тиску в системі вище допустимого. Скидання пічного газу повинно спрямовуватися на свічку.

2.22. У системі водоохолодження електропечі не допускається витікання води в піч.

У системі водоохолодження льоток повинен здійснюватися безперервний контроль герметичності водоохолоджувальних елементів з автоматичною сигналізацією.

Систему водоохолодження льоток (дюза, фурма) необхідно забезпечити пристроями для запобігання витіканню води в піч при порушенні герметичності елементів льоток протягом періоду, необхідного для відключення печі та системи водоохолодження льоток.

2.23. Перед газовідсікачем повинна бути встановлена свічка для відведення газів під час розпалювання печі і в період її тривалих зупинок.

2.24. Конструкції електропечей, конденсаторів, електрофільтрів та іншого обладнання, яке містить пічний газ, повинні забезпечувати їх максимальну герметизацію.

Місця, які не піддаються повній герметизації, повинні перебувати під тиском інертного газу.

2.25. Майданчик для обслуговування печі, з якої виконується нарощування електродів і завантаження їх електродного масою, повинен бути виготовлений з електроізоляційних матеріалів і не мати наскрізних металевих з'єднань, які торкаються заземлених металевих конструкцій.

Поряд з майданчиком не повинно бути водорозбірних кранів і будь-яких інших трубопроводів, збій у яких може призвести до заливання майданчика і зниження його діелектричної властивості.

На майданчику для обслуговування печі повинна бути обладнана світлова сигналізація: "Піч включена!", "Піч відключена".

2.26. Електроди повинні бути відокремлені один від одного ізолювальними перегородками, що виключають можливість дотику працівників одночасно до двох електродів.

2.27. При нарощуванні електродів нові оболонки кріпляться до гака крана через спеціальну електроізоляційну пластину-вставку.

Щоб уникнути потрапляння пилу та сміття в кожухи електродів, вони повинні бути закриті спеціальними ковпаками, які знімаються при нарощуванні електродів і завантаженні електродної маси.

2.28. Майданчик для нарощування електродів слід тримати в чистоті, регулярно проводити прибирання або обдувати стисненим повітрям для збереження його діелектричних властивостей.

2.29. Транспортування, зберігання і нарощування електродних оболонок з використанням електроінструментів та електроприладів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог НПАОП 40.1-1.21-98 .

2.30. Під ферофосфорними вічками в перервах між випусками ферофосфору повинен бути встановлений ківш або передбачений аварійний жолоб для зливання ферофосфору в аварійну ємність або приямок.

2.31. Зливання і охолодження ферофосфору необхідно здійснювати в машинах розливу.

В аварійних випадках ферофосфор дозволяється зливати в аварійні приямки або в аварійні ємності, де через шість годин після зливання допускається його охолодження водою. Під час прибирання ферофосфору з приямків, а також під час охолодження його водою повинна бути виключена можливість потрапляння в приямок рідкого ферофосфору з печі.

2.32. Під шлаковими льотками при періодичному зливанні шлаку в шлаковози у перервах між зливаннями необхідно постійно мати резервні шлаковози.

2.33. Охолодження кожуха і печі водою повинно проводитись таким чином, щоб вода не потрапляла в місця зливання ферофосфору і шлаку.

2.34. Стан футеровки поду печі, температуру футеровки коло шлакових та ферофосфорних льоток необхідно постійно контролювати.

2.35. Підготовку печі до капітального ремонту та введення в експлуатацію електропечі після капітального ремонту необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 28.001-83 "Система технического обслуживания и ремонта техники. Основные положения".

2.36. При відключенні від електропечі електрофільтрів і конденсаторів для проведення ремонту, чищення або огляду їх необхідно готувати до проведення цих робіт, дотримуючись вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".

Електрофільтр повинен бути надійно відключений за допомогою заглушок з боку входу і виходу пічного газу та інших комунікацій.

Перед початком робіт працівники повинні знеструмити обладнання і вивісити плакати: "Не вмикати! Працюють люди". Зона ремонту повинна бути огороджена з встановленням попереджувальних знаків відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

2.37. За потреби проведення робіт всередині електрофільтра останній необхідно продути інертним газом і провітрити до повного видалення з нього токсичних газів.

Проведення робіт усередині електрофільтра необхідно виконувати за нарядами-допусками і в денний час бригадою працівників у складі не менше двох працівників.

2.38. Кришки електрофільтрів повинні мати огорожу. Двері повинні бути заблоковані на відключення агрегатів при їх відкриванні.

2.39. Перед включенням печі після ремонту всі апарати і газоходи повинні бути продуті інертним газом до вмісту кисню не більше 2%.

2.40. При гідравлічному способі видалення пилу з електрофільтрів мінімальна висота гідрозатворів у приймальному баку повинна бути не менше 200 мм з урахуванням конуса, який утворюється при роботі мішалки.

2.41. Апаратура на лінії пічного газу (після конденсації з нього фосфору) повинна відключатися за допомогою гідрозатворів.

Висота водяного затвору встановлюється залежно від робочого тиску. Усі гідрозатвори слід постійно промивати гарячою водою.

2.42. За наявності газодувок на газовому тракті газодувки для пічного газу повинні бути герметичними та обігріватися парою або гарячою водою.

До газодувки повинна підводитися гаряча вода для промивання. Відведення конденсату і промивної води слід здійснювати через гідрозатвор.

2.43. Щоб уникнути конденсації фосфору, електрофільтри повинні мати обігрів.

2.44. У верхній частині електрофільтрів необхідно встановлювати продувні свічки, засувки на яких повинні бути постійно відкриті.

При обігріві електрофільтрів топковим газом слід здійснювати контроль за вмістом кисню в газі, що використовується для обігріву.

2.45. У вузли електропечей та електрофільтрів, бункери, отвори, де під час роботи можливий контакт пічного газу з повітрям або маслом, необхідно безперервно подавати інертний газ.

Після кожного чищення та виконання робіт на системах "електрофільтр - конденсатор" необхідно проводити перевірку електрофільтра на герметичність опресуванням інертним газом.

2.46. Обслуговувати електропечі, електрофільтри та інше електрообладнання, виконувати ремонтні або налагоджувальні роботи повинні підготовлені і атестовані електротехнічні працівники, що мають відповідну групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 .

2.47. Виробництво фосфору та його неорганічних сполук повинно забезпечуватися безперебійним постачанням інертними газами.

2.48. Кількість інертних газів, необхідних підприємству, необхідно визначати, виходячи з максимальної потреби в інертному газі всіх цехів і відділень з урахуванням періодичної потреби на продувку.

2.49. Запас інертного газу в газгольдері повинен визначатися з урахуванням потреби створення інертних подушок в електродотримачах, завантажувальних отворах електропечей та масляних затворах електрофільтрів не менше ніж на 2 години.

Для виробництва фосфору з печами невеликої потужності (до 20 МВт) дозволяється не мати спеціального запасу інертного газу в газгольдерах за наявності резервної потужності установки отримання інертного газу.

2.50. Вміст кисню в інертному газі для виробництва фосфору, фосфорної кислоти і фосфіду цинку не повинен перевищувати 2 %, а для п'ятисірчистого фосфору - 0,2%.

2.51. Відгалуження газопроводів, що підводять інертний газ до апаратів, розрахованих на тиск нижчий, ніж у газопроводі інертного газу, повинні бути обладнані автоматичними редукуючими пристроями, запобіжними гідравлічними клапанами (гідрозатворами) і манометрами з боку низького тиску.

2.52. Автоматичні редукуючі пристрої і запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на робочий тиск апаратів, в яких використовується інертний газ.

2.53. Майданчик, на якому розміщуються цистерни з вуглекислотою, повинен мати огорожу і двері, що надійно замикаються, з написом: "Стороннім особам вхід заборонено".

3.1. Резервуари з фосфором потрібно розташовувати в спеціальному приміщенні (дозаторному відділенні), відокремленому від основного виробничого приміщення вогнетривкою стіною. У виробничому приміщенні дозволяється встановлювати ємності з фосфором місткістю не більше 20 м-3.

3.2. Ємність резервуарів у дозаторних відділеннях цехів, які застосовують фосфор, не повинна перевищувати дводобової потреби виробництва фосфору.

3.3. Для запобігання потраплянню фосфорної кислоти в оборотну систему водопостачання слід передбачати контроль водневого показника активності іонів нагрітої води на відвідному колекторі нагрітої води.

При перевищенні регламентованого показника відведення води в оборотну систему необхідно припинити.

3.4. Для запобігання потраплянню фосфорного ангідриду в повітря виробничого приміщення у башті спалювання необхідно підтримувати розрідження не більше 49 Па.

3.5. У процесі дистиляції фосфорного шламу необхідно постійно контролювати тиск і температуру.

У процесі охолодження для уникнення утворення вакууму в системі дистиляції "куб - конденсатор" необхідно безперервно подавати азот достатній кількості.

3.6. У технологічній схемі очищення фосфоровмісних стоків повинно бути передбачено повторне використання їх у виробництві.

4.1. Зливати сірку в ємність необхідно через трубу, опущену до дна ємності, з метою зниження електростатичних зарядів та запобігання інтенсивному газовиділенню в період зливання.

Заливати сірку необхідно під рівень, наявний у ємності для сірки.

Для цього встановлюється обов’язковий нижній рівень сірки з подачею звукової або світлової сигналізації у разі його досягнення.

Повне звільнення збірників та мірників від сірки допускається тільки перед чищенням і ремонтом.

4.2. Відігрівати застиглі трубопроводи з сіркою необхідно тільки парою. Застосування для цього відкритого вогню забороняється.

4.3. Бункер для плавлення сірки слід обладнати місцевим відсмоктувачем. Проводити завантаження бункера для плавлення при вимкненій вентиляції забороняється.

4.4. Установку для фільтрації сірки, включно з місцем для очищення від пеку, необхідно обладнати вентиляційною системою для видалення шкідливих виділень.

4.5. Фільтрувальну установку для фосфору, а також сепаратор і грязьовик необхідно обладнати механічною витяжною вентиляційною системою для видалення шкідливих виділень при промиванні фільтра гарячою водою і спусканні шламу.

4.6. Реакцію синтезу, процес охолодження та розмелювання п’ятисірчистого фосфору необхідно проводити в герметичних апаратах у середовищі інертного газу.

4.7. Мірник для сірки слід обладнати пристроєм, який забезпечує необхідний залишок сірки, для запобігання потраплянню повітря в реактор.

Мірник для фосфору необхідно обладнати пристроєм, який запобігає потраплянню води в реактор.

4.8. Реактор слід обладнати пристроєм, який забезпечує гарантований залишок продукту для запалу.

Реакція повинна проходити при працюючій мішалці і постійній подачі інертного газу.

4.9. Передачу розплаву п’ятисірчистого фосфору з реактора в проміжний збірник необхідно здійснювати за допомогою інертного газу.

4.10. Для запобігання переповненню збірника п’ятисірчистим фосфором і забезпечення наявності постійного гарантованого залишку продукту збірник необхідно обладнати сигнальною апаратурою для контролю рівня п’ятисірчистого фосфору.

4.11. Переробку розплавленого п’ятисірчистого фосфору на луску слід проводити в середовищі інертного газу.

4.12. На складах сірки і фосфору, а також у процесах їх попередньої обробки як інертного газу слід застосовувати азот.

4.13. Для безперебійного забезпечення виробництва п'ятисірчистого фосфору інертним газом його запас встановлюється не менше п'ятидобової потреби при доставці зі сторони і не менше тридобової потреби при виробництві на місці.

4.14. Реактор, збірник для п’ятисірчистого фосфору і машину для лускування слід забезпечити витяжними патрубками із запобіжними гідравлічними затворами, що забезпечують тиск усередині апаратів:

для реактора та збірника - не більше 245,17 Па;

для машини для лускування - не більше 490,34 Па.

4.15. Реактор п’ятисірчистого фосфору необхідно обладнати системою блокування, яка виключає можливість подачі в реактор сірки і фосфору при вимкненій мішалці реактора при температурі запалу менше 350°С, і приладами для контролю температури у верхній і нижній зонах реактора.

4.16. Трубу гідрозатвора витяжного патрубка реактора необхідно забезпечити автоматичним запірним клапаном, який дозволяє герметизувати реактор на час передавлювання п’ятисірчистого фосфору в збірник.

Коробки гідравлічних затворів слід встановлювати у витяжних шафах, з’єднаних з витяжною вентиляційною системою.

4.17. Збірник п’ятисірчистого фосфору необхідно обладнати приладами контролю і регулювання температури в збірнику і обігрівачі.

4.18. Машину для лускування п’ятисірчистого фосфору необхідно обладнати приладами автоматичного відключення подачі п’ятисірчистого фосфору в разі зупинки будь-якого агрегата системи подрібнення та системою протипожежного захисту, що спрацьовує при досягненні температури 470°С.

4.19. Мірники фосфору і сірки у виробництві п’ятисірчистого фосфору слід забезпечити пристроями для контролю маси реагентів.

4.20. Технологічне обладнання у відділенні розмелювання і пакування п’ятисірчистого фосфору необхідно надійно заземлити і захистити від статичної електрики.

4.21. Бункер для п’ятисірчистого фосфору слід обладнати приладами, які сигналізують про його переповнення.

Подача розплаву в машину для лускування повинна автоматично вимикатися при досягненні продуктом верхнього рівня в бункері.

4.22. Млини, бункер і шнек необхідно обладнати пристроєм для вирівнювання тиску.

4.23. Засипання продукту в барабан або контейнер слід проводити тільки при працюючій витяжній вентиляції.

Барабан або контейнер при заповненні продуктом необхідно заземлювати.

4.24. Барабани або контейнери після заповнення слід негайно герметично закрити та перемістити на склад.

4.25. Розлитий або просипаний п’ятисірчистий фосфор потрібно негайно прибирати в металеві барабани. Змивати його водою забороняється.

5.1. Під час проведення реакції отримання фосфіду цинку необхідно забезпечити надійний приладовий контроль за співвідношенням цинк - фосфор.

5.2. Перед кожним завантаженням цинку в реактор необхідно перевіряти стан реактора на наявність тріщин.

5.3. Мірник для фосфору слід обладнати пристроєм, який запобігає потраплянню води в реактор.

5.4. Реактор дозволяється встановлювати тільки у відключений муфель.

5.5. Перед дозуванням фосфору реактор слід ретельно продути інертним газом не менше 5 хв.

5.6. В конструкції апарата необхідно передбачити міцне закріплення дозуючої трубки та наявність захисного щитка, що оберігає від випадкових викидів фосфору.

5.7. Порожню цапфу реактора слід обладнати засобами відсмоктування і видалення шкідливих виділень, які утворюються при завантаженні фосфору і проведенні реакції.

Продукти відсмоктування необхідно піддавати зволоженню в скрубері перед викидом їх в атмосферу.

Проведення реакції при вимкненому відсмоктуванні забороняється.

5.8. Після закінчення реакції реактор необхідно продувати інертним газом не менше 15 хв.

5.9. Операції охолодження, розмелювання, вивантаження та фасування фосфіду цинку необхідно проводити в атмосфері інертного газу при безперервній його подачі і відсмоктуванні.

5.10. Фасування фосфіду цинку необхідно здійснювати в герметичній камері з місцевим відсмоктуванням.

5.1. Виробничі ємності з фосфором необхідно встановлювати в піддони з посиленою гідроізоляцією. Бічні стінки піддона слід розрахувати на гідростатичний тиск пролитого фосфору.

Місткість піддона потрібно розрахувати на прийом можливих протікань фосфору, який зберігається, в обсязі не менше місткості одного найбільшого резервуара і шару води не менше 200 мм.

5.2. Резервуари для зберігання фосфору встановлюються в піддонах на фундаментах, висота і конструкція яких забезпечує можливість огляду і ремонту днища. Піддони складу потрібно забезпечити посиленою гідроізоляцією.

5.3. Бочки з фосфором слід встановлювати вгору пробками в один ярус.

5.4. Наливати жовтий фосфор необхідно в бочки, наповнені водою або незамерзаючим розчином, що має температуру не менше +50°С.

5.5. Після наповнення бочок фосфором подальші операції з пакування дозволяється проводити тільки після застигання фосфору.

5.6. Усі ємності, які містять фосфор, необхідно забезпечити підведенням інертного газу.

5.7. Рідку сірку необхідно зберігати в теплоізольованих ємностях, які обігріваються парою або зовнішніми електричними пристроями та продуваються інертним газом.

Продувні трубопроводи від ємностей з рідкою сіркою повинні обігріватися і виводитися в атмосферу найкоротшим шляхом, щоб уникнути їх "заростання" сіркою.

5.8. Ємності для зберігання рідкої сірки необхідно встановлювати в піддоні. Місткість піддона повинна бути розрахована на приймання не менше однієї третини збереженої сірки, але не менше місткості одного найбільшого резервуара.

5.9. Ємності, а також трубопроводи рідкої сірки необхідно надійно заземлювати.

5.10. Ємності для зберігання рідкої сірки необхідно періодично очищати від відкладень та забруднень, які скупчилися в них.

5.11. П’ятисірчистий фосфор необхідно зберігати в герметичній тарі під шаром інертного газу.

Завантажувати продукт слід тільки в чисті, сухі барабани або контейнери, попередньо наповнені інертним газом.

5.12. Барабани та контейнери з п’ятисірчистим фосфором необхідно зберігати в сухих, провітрюваних складських приміщеннях.

5.13. Піддони (відсіки) складу необхідно виконувати з ухилами в бік приямка для збору можливих протікань фосфору і води.

Фосфоровмісні стоки необхідно направляти на знешкодження напірними трубопроводами.

5.14. Транспортування фосфору на склади, а також зі складів у виробничі приміщення необхідно проводити в трубопроводах або монжусах, що обігріваються.

5.15. У складі фосфору, дозаторному відділенні та відділенні дистиляції необхідно встановлювати аварійні ванни і раковини.

5.16. Температура фосфору і фосфорного шламу при зберіганні і перекачуванні не може бути більше 80°С.

Паропроводи, які підводять гостру пару для розігріву фосфору і підтримання його в розплавленому стані, необхідно оснащувати приладами контролю тиску пари, а також забезпечувати пристроями (повітряними клапанами) для запобігання утворенню вакууму і потраплянню фосфору в паропровід.

5.17. Жовтий фосфор необхідно перевозити в застиглому стані в спеціальних залізничних цистернах або бочках під шаром води або незамерзаючого розчину.

5.18. Фосфор з резервуарів у залізничні цистерни необхідно передавлювати гарячою водою, інертним газом або перекачувати насосом через сифон.

5.19. Протяжність комунікацій, призначених для транспортування розплавленого п’ятисірчистого фосфору, повинна бути мінімальною.

5.20. Трубопроводи для транспортування фосфору і фосфорного шламу необхідно прокладати з обігріваючим супутником в одній ізоляції.

5.21. Труби для транспортування сірки необхідно прокладати в паровій сорочці.

Зливальний трубопровід від мірника сірки до реактора необхідно обігрівати за допомогою зовнішнього електрообігріву.

5.22. Трубопроводи та арматуру для транспортування розплавленого п’ятисірчистого фосфору необхідно обладнати електричними нагрівачами.

Трубопровід для п’ятисірчистого фосфору розбивається на окремі ділянки. Кожну ділянку необхідно забезпечувати окремими електронагрівачами зі знімною теплоізоляцією, а також контрольними точками для вимірювання температури.

5.23. Трубопроводи відхідних газів до гідрозатворів у виробництві п’ятисірчистого фосфору слід забезпечувати штуцерами для огляду і очищення.

5.24. На фланцевих з’єднаннях трубопроводів з фосфором, фосфоровмісним шламом, рідкою сіркою, п’ятисірчистим фосфором і фосфорною кислотою необхідно встановлювати захисні кожухи.

5.25. Трубопроводи для транспортування фосфору і фосфорного шламу необхідно промивати гарячою водою до і після кожного перекачування фосфору.

У разі промивання трубопроводів водою від окремої системи або водою, що використовується повторно, підключення її до трубопроводів допускається здійснювати стаціонарно.

6.1. Для захисту від впливу навколишнього середовища зовнішні поверхні металевих частин обладнання і металеві конструкції необхідно захищати хімічно стійкими і термостійкими покриттями.

6.2. Обладнання всередині приміщень необхідно фарбувати переважно у світлі тони.

Захисне фарбування і теплоізоляцію обладнання необхідно проводити тільки після його огляду і випробування.

6.3. Апарати, що працюють під надлишковим тиском нижче 0,07 МПа і містять леткі і легкозаймисті продукти (фосфор і фосфорний шлам) у чистому вигляді або в суміші з водою, необхідно розраховувати з урахуванням випробувань їх на герметичність при тиску, що перевищує робочий не менше ніж на 0,03 МПа, відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687.

Ця вимога не поширюється на систему електросублімації фосфору, що включає електропіч, електрофільтри, конденсатори, випробування яких необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97 .

6.4. Апарати, що працюють під вакуумом, повинні розраховуватися з урахуванням гідравлічного випробування при тиску 0,2 МПа.

6.5. Пробкові крани повинні мати риски (прорізи) на торцевій стороні, пофарбовані в яскраві кольори, видимі з робочого місця. Напрямок руху середовища необхідно вказувати стрілкою на трубопроводі.

6.6. Запірні пристрої, що працюють автоматично або керуються дистанційно, повинні мати сигналізатори крайніх положень: "Відкрито" або "Закрито".