Разом з розпорядженням про знерухомлення подаються сертифікати цінних паперів. Приймання сертифікатів цінних паперів оформлюється складанням акта приймання-передавання.
2. Подані сертифікати цінних паперів повинні відповідати вимогам, встановленим на дату реєстрації випуску цінних паперів.
3. Знерухомлення складається з таких етапів:
приймання документів, визначених пунктом 1 цього розділу;
перевірка Центральним депозитарієм сертифікатів цінних паперів на справжність (автентичність);
передання сертифікатів цінних паперів на пред'явника у сховище Центрального депозитарію;
зарахування прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах депонента - власника цінних паперів та зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах депозитарної установи в Центральному депозитарії у кількості, зазначеній у розпорядженні про знерухомлення та в акті приймання-передавання сертифікатів цінних паперів;
видача депозитарною установою депоненту виписки про стан рахунку в цінних паперах, видача Центральним депозитарієм депозитарній установі довідки з рахунку в цінних паперах.
4. Центральний депозитарій, депозитарна установа мають право відмовити у знерухомленні, якщо:
документи, які підтверджують повноваження особи, яка вимагає знерухомлення цінних паперів, не відповідають законодавству та не підтверджують її повноваження стосовно вчинення таких дій;
встановлені законодавством вимоги до сертифікатів не виконані;
кількість цінних паперів, зазначена у сертифікатах цінних паперів, не відповідає кількості, визначеній у розпорядженні на знерухомлення та в акті приймання-передавання сертифікатів цінних паперів.
5. При знерухомленні цінних паперів на пред'явника документарної форми існування Центральний депозитарій зобов'язаний у порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію, зарахувати цінні папери на рахунок у цінних паперах депозитарної установи протягом трьох робочих днів з дати отримання від неї розпорядження про знерухомлення та проведення перевірки сертифікатів цінних паперів на справжність (автентичність) або надати вмотивовану відмову.
6. Цінні папери, розміщені в документарній формі існування, права на які зараховані на рахунок у цінних паперах їх власника в депозитарній установі, вважаються знерухомленими та з цього моменту знаходяться в обігу як цінні папери бездокументарної форми існування у вигляді облікових записів на рахунку в цінних паперах та не можуть бути переведені у документарну форму існування (матеріалізовані).
VIII. Порядок посвідчення депозитарними установами довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства
1. Депозитарні установи посвідчують довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства виключно від фізичних осіб, що є депонентами цієї депозитарної установи, та за умови обліку акцій відповідного акціонерного товариства в депозитарній установі на рахунку в цінних паперах такого депонента.
2. Перед вчиненням дій щодо посвідчення довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства депозитарна установа установлює особу, яка має намір видати таку довіреність, за пред’явлення такою особою документів, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо такої особи (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, тощо).
3. У довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства мають бути чітко визначені юридичні дії, які має право вчинити повірений (повірені).
За своєю суттю та змістом зазначені юридичні дії не можуть виходити за межі дій, вчинення яких є необхідним для участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства.
4. У тексті довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства мають бути зазначені:
місце і дата її видачі;
прізвище, ім’я, по батькові довірителя;
реквізити документа, що посвідчує особу довірителя, а також його реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (вказується для резидентів за наявності). Зазначені реквізити вказуються згідно з інформацією, яка міститься в системі депозитарного обліку;
місце реєстрації/проживання довірителя (за наявності);
прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи) або повне найменування та код за ЄДРПОУ (для резидентів)/країна реєстрації та ідентифікаційний код з торговельного, судового або банківського реєстру країни, де офіційно зареєстрований іноземний суб'єкт господарської діяльності (для нерезидентів) (для юридичної особи) повіреного;
реквізити документа, що посвідчує особу повіреного (для фізичної особи), а також його реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (вказується для резидентів за наявності);
місце реєстрації/проживання (за наявності) (для фізичної особи) або місцезнаходження (для юридичної особи) повіреного;
кількість акцій, які належать довірителю та право голосу за якими доручається у разі, якщо право голосу розподілено серед декількох осіб, або зазначення фрази "всіма належними мені акціями";
перелік дій, які має право вчинити повірений (повірені).
Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства може містити завдання щодо голосування, тобто перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати.
Підпис особи довірителя виконується на довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства власноруч. Використання факсимільного підпису не допускається.
У довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства вказується повне найменування акціонерного товариства, для участі у загальних зборах якого видається довіреність.
5. При посвідченні довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства депозитарна установа вчиняє на відповідній довіреності посвідчувальний напис.
При посвідченні довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства від особи, яка діє за згодою батьків (усиновлювачів) (одного з них - у разі документально підтвердженої смерті, позбавлення батьківських прав або права опіки другого із батьків, а також у разі, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводився за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини були записані за її вказівкою чи взагалі відсутні у свідоцтві про народження відомості про батька) або піклувальника, депозитарна установа вчиняє на відповідній довіреності посвідчувальний напис.
Вчинення посвідчувального напису на довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства здійснюється уповноваженою особою депозитарної установи.
6. Посвідчені депозитарною установою довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства підлягають реєстрації в Журналі обліку посвідчених довіреностей на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства, що ведеться відповідною депозитарною установою.
( Положення доповнено новим розділом VIII згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1772 від 27.10.2015 )
IX. Вимоги до здійснення депозитарної діяльності
1. Керівник та працівники Центрального депозитарію, депозитарної установи, що безпосередньо залучені до депозитарної діяльності, повинні мати кваліфікацію фахівця з депозитарної діяльності з цінними паперами.
Кваліфікація фахівця з депозитарної діяльності з цінними паперами підтверджується сертифікатом установленого зразка, який видається Комісією в установленому нею порядку.
Центральний депозитарій, депозитарна установа повинні в посадових інструкціях для своїх працівників, що безпосередньо залучені до депозитарної діяльності, визначити рівень компетенції, необхідний для виконання відповідних депозитарних операцій.
2. Центральний депозитарій, депозитарні установи зобов'язані здійснювати депозитарну діяльність на умовах гарантованої конфіденційності інформації, що міститься у системі депозитарного обліку. Усі працівники Центрального депозитарію, депозитарної установи зобов'язані додержуватися вимог конфіденційності інформації, що міститься у системі депозитарного обліку.
Розголошення інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, яку за своїм правовим режимом віднесено до інформації з обмеженим доступом, здійснюється з урахуванням вимог статей 24 - 26 Закону.
Відомості про порушення конфіденційності та цілісності інформації, що належить до інформації з обмеженим доступом, а також про втрати, крадіжки, несанкціоноване знищення, викривлення, підроблення, копіювання інформації передаються до Комісії.
Захист інформації, що міститься в системі депозитарного обліку, при її обробці в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах (далі - ІТС) Центрального депозитарію та депозитарних установ, повинен забезпечуватися шляхом створення комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю у встановленому законодавством України порядку.
( Абзац п’ятий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )( Абзац шостий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )( Абзац сьомий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )( Абзац восьмий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )( Абзац дев’ятий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )( Абзац десятий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )( Абзац одинадцятий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )( Абзац дванадцятий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )( Абзац тринадцятий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )( Абзац чотирнадцятий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )( Абзац п’ятнадцятий пункту 2 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )
3. Депозитарна установа повинна розробити, затвердити відповідним органом управління та використовувати, зокрема, такі внутрішні документи:
1) внутрішнє положення про депозитарну діяльність депозитарної установи, що визначає порядок надання фінансових послуг;
2) внутрішній документ, що визначає порядок здійснення внутрішнього аудиту (контролю) при провадженні депозитарної діяльності;
3) внутрішній документ, що визначає систему управління ризиками при провадженні депозитарної діяльності.
4. Внутрішнє положення про депозитарну діяльність депозитарної установи повинно містити, зокрема:
організаційно-функціональну схему підрозділів депозитарної установи, яка повинна відобразити завдання, що на них покладені;
перелік та форми вхідних та вихідних документів;
порядок приймання депонентів, номінальних утримувачів;
( Абзац четвертий пункту 4 розділу IX в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 928 від 28.12.2018 )
умови і порядок відкриття та закриття рахунку в цінних паперах;
підстави для відмови у відкритті рахунку в цінних паперах;
порядок оформлення, подання та приймання розпоряджень і документів від депонентів, номінальних утримувачів;
( Абзац сьомий пункту 4 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 928 від 28.12.2018 )
підстави для відмови у прийманні розпоряджень до виконання;
порядок надання депонентам, номінальним утримувачам виписок, довідок та іншої інформації, а також порядок обміну повідомленнями з депонентами, номінальними утримувачами;
( Абзац дев'ятий пункту 4 розділу IX в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 928 від 28.12.2018 )
перелік депозитарних операцій, що виконуються депозитарною установою, та загальний порядок їх проведення;
перелік та вартість послуг, що надаються депонентам та номінальним утримувачам (якщо такий перелік та вартість відповідних послуг не вказані в окремо затверджених тарифах депозитарної установи або в інших узгоджених з номінальним утримувачем та пов’язаних з відповідним договором про надання послуг з обслуговування номінального утримувача документах). Такий перелік може містити розмір плати, зокрема, за:
( Абзац одинадцятий пункту 4 розділу IX в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 928 від 28.12.2018 )
відкриття/закриття рахунку в цінних паперах;
внесення змін до анкети рахунку в цінних паперах;
облік прав на цінні папери;
видачу виписок з рахунку в цінних паперах;
відображення корпоративних операцій емітента на рахунку у цінних паперах депонента;
проведення операції блокування/розблокування цінних паперів на рахунку у цінних паперах депонента;
проведення операції списання/зарахування/переказу прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах депонента;
порядок обслуговування активів ІСІ та пенсійних фондів (за наявності відповідних ліцензій).
5. Внутрішній документ, що визначає порядок здійснення внутрішнього аудиту (контролю) при провадженні депозитарної діяльності, повинен відповідати вимогам, встановленим Положенням про особливості організації та проведення внутрішнього аудиту (контролю) у фінансових установах, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 липня 2012 року № 996, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 вересня 2012 року за № 1628/21940 (крім банку).
( Пункт 5 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 683 від 30.06.2016 )
6. Внутрішній документ, що визначає систему управління ризиками при провадженні депозитарної діяльності, повинен містити, зокрема:
визначення видів ризиків, які виникають при провадженні депозитарної діяльності;
порядок виявлення ризиків;
методи вимірювання та оцінювання ризиків;
заходи щодо зниження ризиків, що полягають у запобіганні та мінімізації впливу ризиків;
порядок та умови застосування відповідних заходів щодо зниження ризиків;
заходи з моделювання та прогнозування процесів і майбутніх результатів діяльності особи, що провадить депозитарну діяльність, на основі аналізу інформації та оцінки ризиків.
Внутрішній документ, що визначає систему управління ризиками при провадженні депозитарної діяльності, має також відповідати вимогам, встановленим Положенням щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01 жовтня 2015 року № 1597, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2015 року за № 1311/27756 (крім банку).
( Абзац восьмий пункту 6 розділу IX в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 683 від 30.06.2016 )
7. Центральний депозитарій повинен розробити та затвердити уповноваженим органом управління внутрішній документ про інформаційно-телекомунікаційну систему обробки інформації Центрального депозитарію (далі - Документ про ІТС), який, зокрема, має містити:
структуру ІТС;
функції ІТС;
порядок щодо взаємодії Центрального депозитарію із суб’єктами ІТС;
порядок щодо використання програмного забезпечення;
вимоги щодо програмного та технічного забезпечення суб’єктів ІТС.
Провадження Центральним депозитарієм та депозитарними установами депозитарної діяльності здійснюється з дотриманням положень Документа про ІТС.
8. Центральний депозитарій, депозитарні установи повинні розробити, затвердити уповноваженими органами управління та використовувати у своїй діяльності внутрішні документи із захисту інформації, зокрема:
перелік інформації, яку віднесено до конфіденційної;
перелік інформації, що підлягає автоматизованому обробленню в ІТС та потребує захисту;
акт обстеження середовищ функціонування ІТС;
формуляр ІТС;
план захисту інформації із визначенням, зокрема, переліку заходів, спрямованих на забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом від порушення її конфіденційності, цілісності та доступності, порядку реєстрації користувачів, створення захищених інформаційних ресурсів та надання доступу до захищених інформаційних ресурсів в ІТС;
положення про порядок користування машинними носіями конфіденційної інформації;
настанови персоналу (керівник, фахівець, системний адміністратор, адміністратор безпеки, користувач тощо);
інструкції з резервування інформації, відновлення функціонування ІТС та забезпечення її антивірусного захисту;
інструкцію про порядок контролю за функціонуванням ІТС із визначенням, крім іншого, правил виявлення та реєстрації порушень функціонування взаємозв'язку між ІТС Центрального депозитарію і депозитарних установ та порядку реєстрації спроб несанкціонованого доступу до даних депозитарного обліку і запобігання таким спробам.
9. Центральний депозитарій, депозитарні установи здійснюють облік та групування всіх проведених депозитарних операцій за їх видами в журналах або інших облікових регістрах системи депозитарного обліку відповідно до внутрішніх документів Центрального депозитарію, депозитарної установи.
( Пункт 9 розділу IХ в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )
10. Забезпечення безпеки депозитарної діяльності у Центральному депозитарії, у депозитарній установі досягається систематичними, цілеспрямованими та узгодженими за цілями, завданнями і часом організаційними, технічними та інженерними заходами, спрямованими на забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, що міститься у системі депозитарного обліку.
11. Програмно-технічні засоби, які безпосередньо використовуються для створення, обробки, передачі, зберігання, знищення інформації, що міститься в системі депозитарного обліку, повинні забезпечувати її резервування.
12. Резервне збереження (копіювання) інформації Центральним депозитарієм, депозитарними установами повинно виконуватись кожного операційного дня.
Резервному збереженню (копіюванню), зокрема, підлягають:
інформаційні масиви (бази даних) системи депозитарного обліку;
прикладне програмне забезпечення, що обробляє інформацію системи депозитарного обліку;
ключові дані (відкриті ключі, сертифікати відкритих ключів) посадових осіб Центрального депозитарію, депозитарних установ.
Зберігання резервних копій повинно здійснюватися на зовнішніх машинних носіях даних у місцях, захищених від впливу магнітного поля чи випромінювання.
Зберігання резервних копій повинно здійснюватися окремо від зберігання оригінальних інформаційних масивів.
Центральний депозитарій, депозитарні установи повинні зберігати резервні копії не менше ніж за три останні операційні дні. Крім того, повинні зберігатись резервні копії за кожний останній операційний день місяця протягом трьох років. У випадку, якщо останні резервні копії містять інформацію, що підлягає резервному збереженню (копіюванню) за кожний останній операційний день місяця, повторне окреме копіювання та зберігання вказаної інформації не є обов’язковими.
( Розділ доповнено новим пунктом згідно зРішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1575 від 25.11.2014 )
13. Програмне забезпечення Центрального депозитарію та депозитарних установ повинно забезпечувати виконання функції та операцій, визначених цим Положенням, відповідати законодавству та, зокрема, таким вимогам:
відокремлене ведення всіх рахунків у цінних паперах одночасно;
забезпечення формування депозитарного балансу;
роздрукування виписок, довідок з рахунків у цінних паперах;
( Абзац п’ятий пункту 13 розділу IХ виключено на підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )
можливість видачі інформації про стан рахунків у цінних паперах, інформації про операції на рахунках у цінних паперах та іншої інформації, передбаченої законодавством, за останні п’ять років, в тому числі інформації з будь-якого програмного забезпечення, яке використовувалось Центральним депозитарієм, депозитарною установою протягом строку провадження ним (нею) депозитарної діяльності.
( Абзац п’ятий пункту 13 розділу IХ в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )
Специфічні вимоги до програмного забезпечення, що використовують Центральний депозитарій та депозитарні установи, встановлюються Центральним депозитарієм у своїх внутрішніх документах відповідно до законодавства.
14. Програмне забезпечення депозитарної установи, яке надається Центральним депозитарієм для здійснення депозитарного обліку, може мати можливість взаємодії з іншими програмно-технічними комплексами депозитарної установи.
15 Перелік технічних та програмних засобів, у тому числі тих, які використовуються для депозитарної діяльності Центральним депозитарієм та депозитарною установою, повинен бути наведений у відповідному розділі формуляра ІТС.
16. Центральний депозитарій, депозитарні установи та емітенти цінних паперів для забезпечення обміну інформацією у формі електронних документів мають використовувати кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
( Пункт 16 розділу IX в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 451 від 10.07.2018 )
17. Для обслуговування в Центральному депозитарії депозитарна установа повинна підтвердити свою спроможність підтримувати взаємозв'язок з ІТС Центрального депозитарію та відповідати його вимогам щодо технічного та програмного забезпечення, а також забезпечення захисту конфіденційної інформації. Відповідність визначеним вимогам перевіряється Центральним депозитарієм згідно з внутрішнім документом, а також за рішенням керівництва Центрального депозитарію - у разі отримання відомостей про можливу невідповідність зазначеним вимогам.
18. Порядок інформаційної взаємодії між Центральним депозитарієм та депозитарними установами встановлюється Правилами та іншими внутрішніми документами (стандартами) Центрального депозитарію.
( Пункт 18 розділу IХ в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )
19. Депозитарна установа та емітенти цінних паперів зобов’язані дотримуватися внутрішніх документів Центрального депозитарію щодо захисту інформації, яка обробляється в ІТС Центрального депозитарію. Невиконання депозитарною установою або емітентом вимог Центрального депозитарію щодо захисту інформації є підставою для невиконання Центральним депозитарієм електронних розпоряджень депозитарної установи або емітента як таких, що не пройшли відповідної процедури захисту від підробки, викривлення, фальсифікації адресата відправника цього розпорядження, або таких, що створюють передумови до порушення конфіденційності, цілісності або доступності інформації, що міститься у системі депозитарного обліку.
( Абзац перший пункту 19 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 451 від 10.07.2018 )
Рішення стосовно припинення виконання електронних розпоряджень відповідної депозитарної установи або відповідного емітента приймається Центральним депозитарієм у кожному окремому випадку залежно від умов та обставин виявленого порушення.
( Абзац другий пункту 19 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 451 від 10.07.2018 )
20. Для проведення депозитарної діяльності Центральний депозитарій, депозитарна установа відкривають операційний день. Операційний день депозитарної установи повинен відкриватись кожного операційного дня Центрального депозитарію.
За необхідності та за згодою, на підставі звернення Фонду до Центрального депозитарію, з метою забезпечення виконання абзацу третього частини першої статті 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Центральний депозитарій та депозитарні установи, в яких обліковуються(обліковуватимуться) акції банку, що віднесений Національним банком України до категорії неплатоспроможного, відкривають операційний день у день, що є святковим або вихідним (неробочим) днем.
( Пункт 20 розділу IX доповнено новим абзацом другим згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 683 від 30.06.2016 )
Центральний депозитарій, депозитарна установа проводять депозитарну діяльність у термін, який передбачено їх внутрішніми документами. Після завершення такого терміну Центральний депозитарій, депозитарна установа закривають операційний день. Операційний день депозитарної установи, на рахунку якої в Центральному депозитарії обліковуються цінні папери, що заблоковані для торгів на фондовій(их) біржі(ах), та в інших випадках, передбачених Правилами Центрального депозитарію, повинен закриватись не раніше часу закриття операційного дня Центрального депозитарію, визначеного Правилами та іншими внутрішніми документами Центрального депозитарію.
Після завершення операційного дня внесення будь-яких змін до документів операційного дня Центрального депозитарію, депозитарної установи заборонено.
21. Депозитарна установа не має права без розпорядження депонента, номінального утримувача або особи, уповноваженої діяти від його імені, укладати договори щодо цінних паперів, права на які обліковуються на рахунку у цінних паперах депонента, номінального утримувача, у власних інтересах чи інтересах третіх осіб.
( Пункт 21 розділу IX в редакції Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 928 від 28.12.2018 )
22. Депозитарні установи щодо рахунків у цінних паперах депонентів, цінні папери яких обліковуються на агрегованому (агрегованих) рахунку (рахунках) депозитарної установи в Центральному депозитарії, в порядку, строки та обсягах, що встановлені Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією, мають надавати до Центрального депозитарію інформацію щодо стану рахунків у цінних паперах депонентів цієї депозитарної установи та інформацію щодо проведення між рахунками депонентів цієї депозитарної установи облікових операцій переказу прав на цінні папери, пов’язаних з набуттям/припиненням цих прав.
( Розділ IX доповнено новим пунктом 22 згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1772 від 27.10.2015; із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 327 від 13.06.2019 )
23. Депозитарна установа не може:
користуватися послугами іншої депозитарної установи для виконання своїх зобов'язань щодо обліку прав на цінні папери своїх депонентів номінальних утримувачів;
( Абзац другий пункту 23 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 928 від 28.12.2018 )
8. Доповнити Положення новим розділом Х такого змісту:
бути депонентом в іншій депозитарній установі, крім випадків:
припинення професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарної установи;
наявності заборони відповідно до законодавства списання цінних паперів, прав на цінні папери з рахунку у цінних паперах депонента до моменту зняття такої заборони.
Х. Порядок та строк надання депозитарними установами інформації, що міститься у системі депозитарного обліку
1. Депозитарні установи надають інформацію, що міститься у системі депозитарного обліку, на письмову вимогу суб’єктів, визначених частиною першою статті 25 Закону.
2. Інформація про юридичних та фізичних осіб надається суб’єктам, зазначеним у пунктах 2-10 частини першої статті 25 Закону , за їх письмовою вимогою, яка оформлюється на бланку такого суб’єкта встановленої форми, засвідчується підписом керівника (заступника керівника) такого суб’єкта або його територіального органу, що скріплюється гербовою печаткою, та містить передбачені Законом підстави для отримання інформації й посилання на норми закону, відповідно до яких такий суб’єкт або його територіальний орган має право на отримання такої інформації. Письмова вимога має визначати обсяг інформації, яка вимагається таким суб’єктом, з урахуванням вимог щодо надання інформації для певного суб’єкта, передбаченої частиною першою статті 25 Закону.
3. Депозитарна установа у разі отримання від суб’єкта, визначеного частиною першою статті 25 Закону, оформленого відповідно до вимог Закону запиту щодо надання інформації, передбаченої частиною першою статті 25 Закону, зобов’язана надати такому суб’єкту відповідну інформацію у строк не більше ніж 14 робочих днів, якщо інший строк не встановлено законодавством. Якщо у запиті такого суб’єкта встановлений відповідно до законодавства інший строк надання депозитарною установою відповідної інформації, такий запит має містити посилання на норму(и) законодавства, відповідно до якої(их) такий суб’єкт має право на отримання такої інформації у зазначений у запиті строк.
4. Якщо запит стосується надання інформації про власників цінних паперів, та/або належні їм цінні папери, та/або операції з цінними паперами, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача, депозитарна установа зобов’язана надати відповідному суб’єкту наявну у неї інформацію або інформацію, яка має зберігатися у неї відповідно до вимог законодавства, у строк, встановлений у пункті 3 цього розділу.
Якщо зазначений запит стосується інформації щодо клієнтів номінального утримувача, клієнтів клієнта номінального утримувача, депозитарна установа з метою одержання запитуваної інформації зобов’язана протягом наступного робочого дня після отримання такого запиту повідомити про це номінального утримувача та надати йому копію запиту.
Номінальний утримувач на такий запит відповідно до договору про надання послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах номінального утримувача у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня отримання від депозитарної установи копії запиту, якщо інший строк не встановлено у запиті, зобов’язаний надати депозитарній установі запитувану інформацію, включаючи інформацію про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дату народження, громадянство, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (щодо власників цінних паперів - юридичних осіб).
Депозитарна установа після отримання інформації від номінального утримувача надає її відповідному суб’єкту на його запит у строк, встановлений у пункті 3 цього розділу.
5. У разі невиконання номінальним утримувачем зобов’язання щодо розкриття інформації на відповідний запит суб’єкта, визначеного частиною першою статті 25 Закону, щодо власника цінних паперів, та/або належних йому цінних паперів, та/або операцій з цінними паперами, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача, депозитарна установа не несе відповідальності за нерозкриття такої інформації.
6. Депозитарна установа не має права надавати будь-яку інформацію про депонентів іншої депозитарної установи, крім надання реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до статті 22 Закону та інших випадків, визначених цим Положенням.
( Положення доповнено новим розділом X згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 928 від 28.12.2018 )
| Директор департаменту регулювання депозитарної та розрахунково-клірингової діяльності | І. Курочкіна |
