Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення санаторно-курортним лікуванням у Державній кримінально-виконавчій службі України

Відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", статей 12 - 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статей 6-1 - 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 446 "Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей" та з метою врегулювання порядку організації санаторно-курортного лікування в Державній кримінально-виконавчій службі України

1. Затвердити Інструкцію про порядок забезпечення санаторно-курортним лікуванням у Державній кримінально-виконавчій службі України, що додається.

2. Голові Державної пенітенціарної служби України (Лісіцков О.В.) довести цей наказ до відома начальників територіальних органів Державної пенітенціарної служби України.

3. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Зеркаль О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної пенітенціарної служби України (Лісіцков О.В.).

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція встановлює порядок забезпечення санаторно-курортним лікуванням у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - кримінально-виконавча служба).

1.2. Рішення про направлення на санаторно-курортне лікування з визначенням санаторно-курортного закладу приймає санаторно-курортна відбірна комісія (далі - СКВК) Державної пенітенціарної служби України на підставі результатів поглибленого медичного обстеження з урахуванням медичних рекомендацій про потребу в санаторно-курортному лікуванні.

1.3. До санаторно-курортних закладів Державної пенітенціарної служби України (далі - ДПтС України) та санаторно-курортних закладів інших органів виконавчої влади за домовленістю (далі - санаторно-курортні заклади) за наявності медичних показань і відсутності протипоказань направляються:

особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і члени їх сімей;

особи, які супроводжують до санаторно-курортних закладів інвалідів війни I групи (без права на лікування);

особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, з числа осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби;

особи, зазначені у статтях 6-1 - 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

1.4. Особи, зазначені в пункті 1.3 цього розділу, повинні перебувати на обліку в ДПтС України для отримання путівки до санаторно-курортного закладу.

Путівки надаються цим особам відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, у порядку черговості.

Ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України, особи, зазначені у статтях 6-1 - 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", забезпечуються путівками державними органами, з яких вони були звільнені на пенсію, а у разі їх ліквідації - правонаступниками.

Члени сімей ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, які мають право на пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" і отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", забезпечуються путівками державними органами, з яких ветерани були звільнені на пенсію, а у разі їх ліквідації - правонаступниками.

1.5. За рахунок коштів, виділених з державного бюджету, безоплатним санаторно-курортним лікуванням забезпечуються:

учасники бойових дій - щороку (із січня по грудень);

інваліди війни - позачергово щороку (із січня по грудень);

особи, які супроводжують до санаторно-курортних закладів інвалідів війни I групи (без права на лікування);

учасники війни - один раз на два роки;

особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - один раз на два роки;

особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - першочергово щороку (із січня по грудень).

1.6. Санаторно-курортним лікуванням з оплатою 25 відсотків їх вартості забезпечуються:

ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України;

члени сімей осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (дружина (чоловік) і діти віком до 18 років).

1.7. Путівками до санаторно-курортних закладів з оплатою 50 відсотків їх вартості забезпечуються члени сімей ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України.

1.8. Відбір осіб, які потребують санаторно-курортного лікування, здійснюється СКВК. Склад СКВК затверджується наказом Голови ДПтС України за поданням начальника управління охорони здоров’я та медико-санітарного забезпечення департаменту кадрового забезпечення та охорони здоров’я ДПтС України (далі - управління охорони здоров’я). До складу СКВК входять не менше двох лікарів, а також представники департаменту кадрового забезпечення та охорони здоров’я, департаменту бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення, голова Ради ветеранів кримінально-виконавчої служби (за згодою) та представники Всеукраїнської профспілки персоналу органів та установ пенітенціарної служби. Голова СКВК та його заступник призначаються зі складу членів СКВК.

1.9. Контроль за роботою СКВК покладається на першого заступника Голови ДПтС України. За роботу СКВК відповідає голова цієї комісії.

1.10. СКВК у своїй роботі керується цією Інструкцією, іншими нормативно-правовими актами з питань санаторно-курортного лікування.

1.11. Секретар СКВК веде таку документацію:

журнал реєстрації протоколів засідань санаторно-курортної відбірної комісії кримінально-виконавчої служби (додаток 1), строк зберігання якого становить 3 роки;

журнал обліку осіб, які підлягають щорічному забезпеченню санаторно-курортним лікуванням у кримінально-виконавчій службі (додаток 2), строк зберігання якого становить 3 роки;

справа "Документи (рапорти, довідки, заявки, вимоги, накладні, відомості, ордери тощо) про одержання путівок";

справа "Протоколи засідань Санаторно-курортної відбірної комісії кримінально-виконавчої служби";

справа "Листування з підрозділами ДПтС України про організацію лікувально-профілактичної допомоги і санаторно-курортного обслуговування".

2.1. Обсяг закупівлі путівок до санаторно-курортних закладів щороку визначається в межах коштів, передбачених для ДПтС України у Законі України "Про державний бюджет" на відповідний рік на санаторно-курортне лікування.

2.2. Управління охорони здоров’я складає відомості щодо осіб, які потребують санаторно-курортного лікування, по кримінально-виконавчій службі на поточний рік.

2.3. Виходячи з потреб кримінально-виконавчої служби, ДПтС України укладає угоди з іншими органами виконавчої влади про забезпечення осіб, зазначених у пункті 1.3 розділу I цієї Інструкції, санаторно-курортним лікуванням у відповідних санаторно-курортних закладах цих органів.

3.1. Для одержання санаторно-курортної путівки до СКВК подаються такі документи:

рапорт/заява на ім'я Голови ДПтС України про надання санаторно-курортного лікування з визначенням дати (число, місяць), строку (кількість діб) лікування, профілю санаторно-курортного закладу та складу членів сім'ї, що потребують санаторно-курортного лікування;

довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування для ветеранів кримінально-виконавчої служби і членів їх сімей за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року № 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)" (форма № 070/о), або виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 2000 року № 369 "Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в стаціонарах і поліклініках (амбулаторіях)" (форма № 027/о);

копія посвідчення, яке дає право на пільги;

копія паспорта громадянина України;

копія реєстраційного номера облікової картки платника податків;

довідка з Пенсійного фонду України про отримання пенсії.

3.2. Для направлення на санаторно-курортне лікування члени сімей повинні надати до СКВК документи, зазначені у пункті 3.1 цього розділу, та документи, які засвідчують ступінь родинного зв’язку.

3.3. Документи для одержання санаторно-курортних путівок подаються до СКВК не пізніше ніж за місяць до кварталу, в якому заплановано санаторно-курортне лікування.

3.4. На підставі поданих документів СКВК проводить відбір осіб для направлення на санаторно-курортне лікування.

У разі недостатнього обсягу коштів для забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб, які мають на це право, СКВК ураховує такі фактори:

ступінь важкості захворювання;

кількість загострень протягом року захворювання, за яким особа направляється на санаторно-курортне лікування;

перебування протягом року на стаціонарному лікуванні з приводу захворювання, за яким особа направляється на санаторно-курортне лікування.

3.5. У разі відмови особи від санаторно-курортного лікування після отримання направлення СКВК проводить відбір наступної особи для направлення на санаторно-курортне лікування.

3.6. Рішення за результатом відбору СКВК осіб, зазначених у пункті 1.3 розділу I цієї Інструкції, для надання санаторно-курортної путівки оформляється в журналі реєстрації протоколів засідань санаторно-курортної відбірної комісії кримінально-виконавчої служби.

3.7. Витяги з протоколів засідання СКВК управління охорони здоров’я направляє до відповідних підрозділів ДПтС України.

3.8. Витяг з протоколу засідання СКВК повинен містити у собі такі дані: прізвище, ім'я, по батькові особи та (або) членів її сім'ї, які за рішенням СКВК направляються до санаторно-курортного закладу за рахунок коштів ДПтС України; кількість діб лікування; найменування санаторно-курортного закладу; вартість путівки.

4.1. Придбання путівок до санаторно-курортних закладів здійснюється ДПтС України або її територіальними органами на підставі рішення СКВК відповідно до укладених угод за рахунок коштів, передбачених для ДПтС України у Законі України "Про державний бюджет" на відповідний рік на вказані цілі.

4.2. Особи, зазначені у пунктах 1.6 та 1.7 розділу І цієї Інструкції, прибувають до санаторно-курортного закладу, зазначеного у путівці, та оплачують повну її вартість безпосередньо у касі цього закладу (що повинно бути передбачено відповідною угодою).

4.3. Для отримання компенсації особи, зазначені у пункті 4.2 цього розділу, після прибуття з лікування повинні надати до ДПтС України або її територіального органу, що укладав угоду з санаторно-курортним закладом, зворотний талон до путівки з відміткою санаторно-курортного закладу про проведене лікування або акт про надання послуг із санаторно-курортного лікування та документи, що підтверджують оплату вартості путівки (чеки, квитанції тощо).

4.4. Доплата за проживання в номерах підвищеної комфортності здійснюється за рахунок власних коштів особи, яка перебуває на лікуванні в санаторії, і не компенсується.

4.5. Компенсація за путівки, придбані самостійно особами, зазначеними у пунктах 1.6 та 1.7 розділу І цієї Інструкції, без погодження з СКВК, за рахунок коштів ДПтС України не виплачується.

5.1. Санаторно-курортне лікування в санаторно-курортних закладах здійснюється тільки за іменними путівками.

5.2. Особи, які прибувають до санаторно-курортного закладу, крім путівки, повинні мати паспорт громадянина України, санаторно-курортну карту за формою № 072/о або формою № 076/о відповідно, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року № 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)".

6.1. Ветеранам кримінально-виконавчої служби відшкодовуються витрати на проїзд (туди і назад) для лікування в санаторно-курортних закладах у межах України один раз на рік залізничним транспортом у купейному вагоні швидкого чи пасажирського потяга або водним чи автомобільним транспортом міжміського сполучення відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

6.2. Відшкодування витрат на проїзд здійснюється за КЕКВ 1343 "Інші поточні трансферти населенню" у межах бюджетних асигнувань, передбачених на санаторно-курортне забезпечення.

6.3. Відшкодування фактичних витрат за проїзд до санаторно-курортних закладів і назад здійснюється ДПтС України або її територіальними органами, у яких ветерани кримінально-виконавчої служби отримали санаторно-курортну путівку.

6.4. У разі якщо особа, яка має право на безкоштовний проїзд, слідує до місця лікування та у зворотному напрямку в нижчому за класом вагоні, відшкодування здійснюється за фактичними витратами.

Якщо проїзд здійснюється у вагоні вищого класу, ніж передбачено пунктом 6.1 цього розділу, відшкодування здійснюється за тарифами купейного вагона швидкого чи пасажирського потяга.

Проїзні документи повинні бути оформлені від місця проживання особи до місця, обраного для лікування, та у зворотному напрямку.

6.5. Для відшкодування вартості проїзду повинні бути надані:

заява на ім'я керівника ДПтС України або її територіального органу управління;

оригінали проїзних документів;

зворотний талон до санаторно-курортної путівки або довідка з вихідним номером, завірена підписами уповноважених посадових осіб, засвідчена печаткою, що підтверджує перебування на лікуванні у санаторно-курортному закладі;

копія відповідного посвідчення, яке підтверджує право на пільги.

Підставою для виплати відшкодування вартості проїзду є наказ Голови ДПтС України (особи, яка виконує його обов’язки) або наказ начальника територіального органу ДПтС України (особи, яка виконує його обов’язки).

6.6. Витрати на проїзд видами транспорту, що не передбачені пунктом 6.1 цього розділу, а також такі, що не підтверджені оригіналами відповідних документів, не відшкодовуються.

6.7. Членам сімей ветеранів кримінально-виконавчої служби оплата витрат на проїзд до санаторно-курортних закладів за рахунок асигнувань ДПтС України не здійснюється.

6.8. У разі якщо право на безоплатний проїзд для лікування в санаторно-курортних закладах ветерану кримінально-виконавчої служби передбачено декількома нормативно-правовими актами, ця пільга надається по одному з них на вибір цієї особи.