Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями

Коефіцієнт покриття боргу вважається достатнім, якщо його значення є більшим за 1.

3.1. Банк здійснює оцінку фінансового стану фізичної особи, якій надано кредит (далі - боржник - фізична особа), у тому числі тієї, яка є суб’єктом господарювання, на підставі таких кількісних та якісних показників.

Кількісні показники:

сукупний чистий дохід (щомісячні сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов’язання, у тому числі перед іншими банками);

накопичення на рахунках у банку (інформація надається за бажанням боржника - фізичної особи);

коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом (зокрема співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов’язань боржника - фізичної особи; співвідношення обсягу боргу за кредитом до вартості об’єкта кредитування/застави; співвідношення щомісячних витрат боржника на обслуговування боргу до обсягу його щомісячних доходів тощо). Оптимальні значення цих коефіцієнтів банк установлює самостійно з урахуванням видів кредитів і залежно від форми їх надання, цільового призначення, строку користування, наявності забезпечення, способу сплати тощо.

Банк для розрахунку кількісних показників ураховує доходи, факт отримання яких протягом дії договору підтверджується достовірними документами, виданими третьою особою [довідка з місця роботи, довідка про доходи, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів].

Якісні показники:

загальний матеріальний стан клієнта (наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу);

соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);

вік клієнта.

Банк оцінює якісні показники на підставі достовірних документів, у тому числі відповідних копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку.

Оцінка фінансового стану боржника - фізичної особи, який є суб’єктом господарювання, має здійснюватися банком також з урахуванням аналізу фінансової звітності, що подається ним як суб’єктом господарювання за встановленими законодавством України формами. Аналіз фінансової звітності боржника - фізичної особи, який є суб’єктом господарювання, має враховувати дослідження динаміки показників його діяльності.

Урахування кількісних та якісних показників під час визначення фінансового стану боржника - фізичної особи має здійснюватись у співвідношенні 70 : 30 відповідно.

3.2. Банк визначає періодичність здійснення оцінки поточного фінансового стану боржника - фізичної особи самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу, але не рідше ніж один раз на рік (або за результатами фінансового року).

3.3. Банк визначає клас боржника - фізичної особи на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик.

Клас А - фінансовий стан добрий:

сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи у співвідношенні до його витрат/зобов’язань перевищує внески на погашення боргу; наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу, яке за рівнем ліквідності належить до І-ІІІ груп, визначених у главі 4 розділу ІІ цього Положення; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, перевищують їх оптимальні значення.

Клас Б - фінансовий стан задовільний:

сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи у співвідношенні до його витрат/зобов’язань свідчить про досягнення граничної межі щодо можливості погашення боргу, простежується негативна тенденція (зміна місця роботи з погіршенням умов, зростання обсягу зобов’язань боржника - фізичної особи, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу); коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, не нижчі, ніж їх оптимальні значення.

Клас В - фінансовий стан незадовільний:

сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи у співвідношенні до його витрат/зобов’язань є дещо нижчим, ніж гранична межа щодо можливості погашення боргу, наявні негативні зміни щодо загального матеріального стану клієнта та/або його соціальної стабільності; зростання обсягу зобов’язань боржника - фізичної особи свідчить про високу ймовірність несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, є несуттєво нижчими, ніж їх оптимальні значення.

Клас Г - фінансовий стан критичний:

сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи у співвідношенні до його витрат/зобов’язань є недостатнім для своєчасного та в повній сумі погашення боргу; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, нижчі, ніж їх оптимальні значення.

3.4. Банк у разі наявності в боржника - фізичної особи характеристик, які відповідають різним класам, має віднести такого боржника до нижчого класу.

3.5. Банк відносить боржника - фізичну особу до класу Г у разі:

відсутності в договорах письмової згоди боржника - фізичної особи на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про боржника - фізичну особу;

ненадання банком до бюро кредитних історій інформації про боржника - фізичну особу за наявності в договорі відповідної згоди;

відсутності документів, що підтверджують отримання боржником - фізичною особою постійних доходів з урахуванням періодичності, визначеної в пункті 3.2 цієї глави;

порушення проти боржника - фізичної особи, яка є суб’єктом господарювання, справи про банкрутство або визнання банкрутом у встановленому законодавством України порядку;

відсутності в боржника - фізичної особи, якому надано кредит в іноземній валюті, джерел надходження виручки/доходів в іноземній валюті в обсязі, достатньому для погашення боргу протягом дії договору.

Надходження виручки/доходів в іноземній валюті вважаються достатніми за одночасного дотримання умов, визначених у пункті 2.6 глави 2 розділу ІІ цього Положення.

3.6. Банк визначає клас боржника - фізичної особи, що є нерезидентом, за класом, нижчим із двох, визначених на підставі оцінки його фінансового стану та ризику країни місцезнаходження.

Банк визначає клас боржника - фізичної особи, що є нерезидентом, згідно з таблицею 6.

3.7. Банк здійснює оцінку стану обслуговування боргу боржником - фізичною особою на підставі кількості календарних днів прострочення погашення боргу за станом на перше число місяця, наступного за звітним, згідно з таблицею 7.

Банк визначає стан обслуговування боргу як "високий" за умови, що сплата процентів боржником - фізичною особою відповідно до умов договору передбачена не рідше ніж один раз на три місяці.

Банк визначає стан обслуговування боргу не вищим, ніж "слабкий", якщо його сплата боржником - фізичною особою відповідно до умов договору передбачена в кінці строку дії договору, термін дії якого становить один рік або більше.

3.8. Банк класифікує кредит, наданий боржнику - фізичній особі, за категоріями якості на підставі визначеного класу боржника - фізичної особи та стану обслуговування ним боргу згідно з таблицею 8.

3.9. Банк визначає показник ризику кредиту, наданого боржнику - фізичній особі залежно від категорії якості в межах діапазонів, зазначених у таблиці 9.

4.1. Банк під час розрахунку резерву за кредитними операціями враховує прийнятне забезпечення, передбачене цією главою, якщо воно надано на весь строк користування активом.

Застава є прийнятним забезпеченням за одночасного дотримання таких умов:

а) право банку протягом року здійснити реалізацію застави або набути право власності на цю заставу в разі неплатоспроможності/банкрутства боржника визначено договором застави;

б) застава оцінена не вище її фактичної ринкової вартості, яка має забезпечувати можливість продажу застави сторонньому покупцеві;

в) перегляд банком вартості предметів застави з урахуванням зміни кон’юнктури ринку та стану їх збереження здійснюється не рідше одного разу на рік для нерухомості та виробничого обладнання, одного разу на півроку - для іншого майна;

г) наявність у банку документів, що свідчать про внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про обтяження предмета застави на користь банку.

4.2. Прийнятне забезпечення залежно від рівня ліквідності поділяється на чотири групи.

4.2.1. До І групи належать:

а) безумовні та безвідкличні гарантії/безвідкличні резервні акредитиви, що виконують функції фінансової гарантії:

Кабінету Міністрів України;

урядів країн, що мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "А-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням;

банків, які мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "А-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням;

міжнародних багатосторонніх банків (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація);

б) грошове покриття, що розміщене в банку-кредиторі на строк, не менший, ніж строк користування активом, за умови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів у разі невиконання боржником зобов’язань за кредитною операцією, що обумовлено договором;

в) державні цінні папери за операціями репо, які ґрунтуються на двосторонньому договорі між банком та його контрагентом про купівлю державних цінних паперів із одночасним зобов’язанням контрагента викупити державні цінні папери за обумовленою в договорі ціною та на обумовлену дату;

г) предмети застави:

майнові права на грошові кошти, розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку, кредитний рейтинг якого не нижчий, ніж "А-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням, за умови, що строк розміщення коштів не менший, ніж строк користування активом;

іменні ощадні (депозитні) сертифікати, що випущені банком-кредитором, або майнові права на грошові кошти боржника чи майнового поручителя, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку-кредиторі, або кошти, що отримані банком-кредитором як грошове покриття на строк, не менший, ніж строк користування активом, за умови безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів у разі невиконання боржником зобов’язань за кредитною операцією, що обумовлено договором;

банківські метали, що перебувають на зберіганні в банку-кредиторі, чи майнові права на банківські метали, які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку-кредиторі на строк, не менший, ніж строк користування активом, за умови безперешкодного доступу банку-кредитора до зазначеного предмета застави в разі невиконання боржником зобов’язань за кредитною операцією, що обумовлено договором;

цінні папери, емітовані центральними органами виконавчої влади України;

цінні папери, емітовані Національним банком України;

облігації Державної іпотечної установи, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, надану відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Забезпечення, що належить до І групи, є високоліквідним.

4.2.2. До ІІ групи належать:

а) безумовні та безвідкличні гарантії/безвідкличні резервні акредитиви, що виконують функції фінансової гарантії:

урядів країн, які мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "ВВВ-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням;

банків, які мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "ВВВ-" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor's, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням;

банків України, забезпечені грошовим покриттям, на строк, не менший, ніж строк користування активом (окрім грошового покриття, розміщеного в банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію або який ліквідовується);

б) предмети застави:

цінні папери емітентів, які згідно з міжнародною шкалою мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "інвестиційний клас", підтверджений у бюлетені провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням;

майнові права на грошові кошти боржника чи майнового поручителя, розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку, який згідно з міжнародною шкалою має кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "інвестиційний клас", підтверджений у бюлетені провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням, та за умови, що строк розміщення коштів не менший, ніж строк користування активом.

4.2.3. До ІІІ групи належать:

нерухоме майно;

об’єкти у формі цілісного майнового комплексу;

виробниче обладнання;

транспортні засоби.

4.2.4. До ІV групи належать:

цінні папери, що внесені до біржового реєстру та перебувають у ньому на дату розрахунку резерву (крім цінних паперів інститутів спільного інвестування), емітентами яких є резиденти;

цінні папери, емітовані органами місцевого самоврядування;

інвестиційні сертифікати;

іпотечні облігації;

товари в обороті або в переробці;

майнові права на нерухоме майно, що належатиме до житлового фонду, за умови документального підтвердження заставодавцем своїх прав щодо набуття ним у власність відповідного нерухомого майна в майбутньому;

майнові права на нерухоме майно, що належатиме до нежитлового фонду, за умови, що графік будівельних робіт виконується в строк;

майнові права на інше майно (вироби, товари, майбутній урожай, приплід тварин, одержання грошових коштів (виручки) за укладеними договорами про продаж товарів/проведення робіт/надання послуг), яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, крім майнових прав на: послуги; процеси; роботи; інтелектуальну власність; корпоративні права; корисні копалини, видобуток яких не здійснено; опціони.

4.3. За активом, наданим нерезиденту (крім банків та фізичних осіб, які оформили дозвіл на працевлаштування в Україні або які є працівниками розташованих на території України іноземних дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями), прийнятним забезпеченням можуть бути тільки майнові права на грошові депозити або іменні ощадні (депозитні) сертифікати та нерухоме майно, що розташоване на території України та належить на правах власності цьому нерезиденту або поручителю-резиденту, гарантії банків, які мають офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "інвестиційний клас", підтверджений у бюлетені провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням. Ця норма не поширюється на операції, що здійснюються іноземними філіями українських банків.

4.4. Предмет застави оформляється договором застави відповідно до вимог законодавства України.

4.5. Згідно з умовами договору про консорціумне кредитування вартість забезпечення, наданого боржником, під час розрахунку резерву розподіляється між банками - учасниками консорціуму пропорційно до частки їх участі в консорціумному кредитуванні.

4.6. Банк ураховує вартість забезпечення у вигляді застави майна під час розрахунку резерву за умови, що договором застави передбачена можливість набуття банком права власності на предмет застави, наданий боржником, у разі порушення виконання боржником умов, визначених договором про надання кредиту.

Банк ураховує вартість забезпечення у вигляді об’єктів у формі цілісного майнового комплексу, виробничого обладнання та майнових прав на нерухоме майно, що належатиме до житлового/нежитлового фонду, за умови, що вони розташовані/будуть розташовані на території України.

Банк ураховує вартість забезпечення у вигляді нерухомого майна та транспортних засобів за умови, що вони зареєстровані на території України.

4.7. Банк під час розрахунку резерву враховує не більше двох років із дати надання кредиту забезпечення у вигляді застави майнових прав на нерухоме майно, що належить до житлового фонду, майнові права на об’єкт незавершеного будівництва, який стане власністю боржника після укладення договору іпотеки.

4.8. Банк під час розрахунку резерву враховує майнові права на майбутню продукцію сільськогосподарського виробництва, яка стане власністю заставодавця після укладення договору застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо така продукція вироблятиметься на території України, не більше одного року (для великої рогатої худоби та риби - не більше двох років) із дати отримання кредиту.

4.9. Банк під час розрахунку резерву враховує товари в обороті або в переробці, отримані банком у заставу, за одночасного дотримання таких умов:

договір про надання кредиту та/або договір застави містять докладний опис предмета застави, інформацію про періодичність здійснення його переоцінки, право банку на постійній основі (залежно від строку та умов зберігання товарів) здійснювати перевірку наявності та схоронності товарів;

право власності на товари підтверджено документально;

наявність товарів, що передаються в заставу, підтверджується даними бухгалтерського обліку;

банк відстежує динаміку запасів товарів, суттєві зміни видів і характеристик товарів, які надходять замість тих, що вибувають;

банк здійснює контроль за вибуттям та заміною товарів на інші;

товари є застрахованими на строк, не менший, ніж строк користування кредитом, та/або в разі, якщо строк користування кредитом перевищує один рік, умовами договорів, укладених із боржником/заставодавцем, передбачено вимогу щодо забезпечення безперервного страхування відповідних товарів протягом строку дії договору про надання кредиту і така вимога виконується.

4.10. Майнові права на одержання грошових коштів (виручки) за укладеними договорами на продаж товарів/проведення робіт/надання послуг беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за одночасного дотримання таких умов:

наявності документів, що підтверджують виконання заставодавцем своїх зобов’язань з поставки товарів/проведення робіт/надання послуг, або документів, що підтверджують здатність здійснити поставку товарів/провести роботи/надати послуги протягом строку користування кредитними коштами (бізнес-план та/або прогнозні розрахунки, фактичні обсяги реалізації за попередні періоди);

умовами договорів, майнові права на одержання грошових коштів (виручки) за якими оформлено в забезпечення, передбачено спрямування такої виручки на рахунки заставодавця, відкриті в банку-кредиторі (у разі консорціумного кредитування - у головному банку консорціуму/банку-учаснику, відповідальному за виконання договору);

банк здійснює контроль за станом виконання договорів, майнові права на одержання грошових коштів (виручки) за якими оформлено в забезпечення, у тому числі за станом розрахунків, що підтверджується відповідними документами;

банк має документально підтверджений позитивний досвід (за останні 12 місяців, що передують даті розрахунку резерву) щодо повного та своєчасного виконання боржником зобов’язань за договорами, у тому числі тими (за наявності), що забезпечені майновими правами на одержання грошових коштів (виручки), укладеними боржником із банком-кредитором та/або з іншими банками;

боржник надав підтвердження щодо наявності у нього інших джерел погашення боргу, які відрізняються від оформлених у забезпечення виконання зобов’язань перед банком-кредитором надходжень грошових коштів (виручки), або сума надходжень грошових коштів (виручки), визначена в договорі про продаж товарів/проведення робіт/надання послуг, перевищує суму майнових прав, оформлених за цим договором у заставу.

Банк бере до розрахунку резерву вартість майнових прав на одержання грошових коштів (виручки) у розмірі, що не перевищує суму грошових коштів (виручки), які можуть надійти після дати розрахунку резерву на рахунки заставодавця, відкриті в банку-кредиторі, відповідно до умов укладених договорів.

4.11. Банк під час розрахунку резерву враховує вартість застави, яка є забезпеченням за двома (або більше) кредитними операціями, у тому числі за договорами наступної застави, якщо першочергове право вимоги на предмет застави як заставодержателю належить банку, у частині, пропорційній розміру заборгованості за кожною кредитною операцією.

Якщо погашення боргу за одним із таких кредитів прострочено понад 30 днів, то предмет застави не береться до розрахунку резерву за всіма іншими кредитами.

У разі погашення простроченого боргу за кредитом порядок урахування банком цього предмета застави за іншими кредитами під час розрахунку резерву відновлюється.

4.12. Банк під час розрахунку резерву не враховує вартість забезпечення за кредитною операцією, якщо:

кредитну операцію, забезпечення за якою належить до І групи відповідно до пункту 4.2 цієї глави, віднесено до V (найнижчої) категорії якості більше трьох місяців;

кредитну операцію, забезпечення за якою належить до ІІ-ІV груп відповідно до пункту 4.2 цієї глави, віднесено до V (найнижчої) категорії якості більше одного року;

майно, яке є предметом застави та відповідно до вимог Закону України "Про страхування" підлягає обов’язковому страхуванню, не застраховане;

предметом застави є акції, що емітовані банком-кредитором;

відсутність у банку документів, що свідчать про реєстрацію обтяження на предмет застави на користь банку;

право банку-кредитора на звернення стягнення на предмет застави оскаржується в суді;

щодо заставодавця (боржника/майнового поручителя) порушено справу про банкрутство або його визнано банкрутом у встановленому законодавством України порядку;

банк не здійснює перевірки стану забезпечення або не має документів, що підтверджують наявність і поточний стан забезпечення;

банк не виконує інших вимог щодо забезпечення, визначених Положенням.

4.13. Банк бере до розрахунку резерву вартість забезпечення із коефіцієнтом ліквідності забезпечення, визначеним згідно з таблицею 10.

4.14. Банк під час розрахунку резерву використовує ринкову (справедливу) вартість забезпечення у вигляді застави нерухомого майна, транспортних засобів, товарів в обороті або в переробці, майнових прав на нерухоме майно, виходячи з оцінки такого майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності або оцінювачем майна - працівником банку, що має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, які не є пов’язаними з банком особами (афілійованими, спорідненими, асоційованими), відповідно до законодавства України.

Якщо від дати останньої оцінки відбулися істотні зміни в умовах функціонування та фізичному стані майна, що є предметом застави, та/або стані ринку подібного майна, банк має забезпечити проведення переоцінки такого майна незалежно від умов договору про надання кредиту та/або договору застави.

4.15. Банк здійснює перевірку наявності та стану майна, отриманого в заставу, з такою періодичністю:

нерухомого майна та цілісного майнового комплексу - не рідше одного разу на рік;

товарів в обороті або в переробці - не рідше одного разу на квартал;

майнових прав на одержання грошових коштів (виручки) за укладеними договорами про продаж товарів/проведення робіт/надання послуг - не рідше одного разу на місяць;

іншого майна/майнових прав - не рідше одного разу на півроку.

5.1. Банк формує резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках у вигляді строкових вкладів (депозитів) та коштів на вимогу (активних залишків).

5.2. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, як суму перевищення балансової вартості активу (без урахування суми раніше сформованого резерву) над сумою боргу на дату розрахунку резерву, зважену на показник безризиковості активу, за такою формулою:

де

Ркр - сума резерву за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках;

БВкр - балансова вартість коштів, розміщених на кореспондентських рахунках в інших банках, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);

За - борг за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, на дату розрахунку резерву;

ПРкз - показник ризику за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, що визначається банком згідно з вимогами глави 6 цього розділу.

5.3. Банк розраховує розмір резерву за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках, відкритих у банках-нерезидентах, з урахуванням ризику країни згідно з вимогами глави 6 цього розділу.

5.4. Банк під час розрахунку резерву за коштами, розміщеними в інших банках як гарантійні депозити або грошове покриття за акредитивом, зменшує суму боргу на суму покриття за таким акредитивом за умови, що заявник акредитива бере на себе ризики, пов’язані з відбором банків, які беруть участь у розрахунках за акредитивом, і гарантійні депозити відповідають за строками та сумами відповідному акредитиву та обліковуються на окремих аналітичних рахунках.

6.1. Банк здійснює оцінку фінансового стану банку, якому надано кредит (далі - банк-боржник), на підставі даних фінансової і статистичної звітності банку-боржника та з урахуванням інформації щодо:

дотримання банком-боржником економічних нормативів і нормативів обов’язкового резервування коштів;

аналізу якості активів і пасивів;

стану ліквідності;

аналізу прибутків і збитків;

виконання банком-боржником зобов’язань у минулому;

наданих та отриманих міжбанківських кредитів;

щорічного аудиторського звіту;

рейтингових оцінок провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням;

іншої інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов’язань.

6.2. Банк здійснює оцінку фінансового стану банку-боржника щомісяця протягом дії договору про надання кредиту на підставі аналізу абсолютних та відносних показників поточної фінансової і статистичної звітності (горизонтальний аналіз) у динаміці, структури активів і пасивів шляхом визначення питомої ваги за окремими статтями в підсумкових даних (вертикальний аналіз) у динаміці.

6.3. Банк визначає клас банку-боржника на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик.

Клас А (найвищий) - фінансовий стан добрий: прибуткова діяльність; економічні нормативи та нормативи обов’язкового резервування, установлені Національним банком України, дотримуються; динаміка абсолютних та відносних показників фінансової звітності є позитивно стабільною; висновок аудиторського звіту - безумовно позитивний; немає розрахункових документів, не виконаних у строк з вини банку. До цього класу можуть належати банки-боржники (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "А" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor’s, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням.

Клас Б - фінансовий стан задовільний: беззбиткова діяльність (результат діяльності наближається до нуля); економічні нормативи та нормативи обов’язкового резервування, установлені Національним банком України, дотримуються, але немає позитивної динаміки абсолютних та відносних показників фінансової звітності; висновок аудиторського звіту - безумовно позитивний; немає розрахункових документів, не виконаних у строк з вини банку. До цього класу можуть належати банки-боржники (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor’s, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням.

Клас В - фінансовий стан незадовільний: нестабільно прибуткова діяльність; наявні окремі факти недотримання економічних нормативів та нормативів обов’язкового резервування, установлених Національним банком України, абсолютні та відносні показники фінансової звітності мають негативну динаміку; висновок аудиторського звіту - умовно позитивний; немає розрахункових документів, не виконаних у строк з вини банку. До цього класу можуть належати банки-боржники (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж "В" згідно з міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені агентства (компанії) Standard & Poor’s, або аналогічний рейтинг інших провідних світових рейтингових агентств (компаній), визначених цим Положенням.

Клас Г (найнижчий) - фінансовий стан критичний: збиткова діяльність; економічні нормативи та нормативи обов’язкового резервування, установлені Національним банком України, не дотримуються; абсолютні та відносні показники фінансової звітності мають негативну динаміку; висновок аудиторського звіту - негативний або відсутній (крім банку зі строком діяльності менше ніж один рік); є розрахункові документи, не виконані в строк з вини банку.

До цього класу також належить банк-боржник, щодо якого відкликано банківську ліцензію або який розташований на території офшорних зон відповідно до переліку, оприлюдненого Кабінетом Міністрів України.

6.4. Банк у разі наявності в банку-боржника характеристик, які відповідають різним класам, має віднести такого боржника до нижчого класу.

6.5. Банк визначає клас банку-боржника, що є нерезидентом, за класом, нижчим із двох, визначених на підставі оцінки його фінансового стану та ризику країни місцезнаходження.

Банк визначає клас банку-боржника, що є нерезидентом, згідно з таблицею 11.

6.6. Банк здійснює оцінку стану обслуговування боргу банком-боржником (у тому числі за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках) на підставі кількості календарних днів прострочення погашення боргу/ виконання банком-кореспондентом вимог (розрахункових документів банку) за станом на перше число кожного місяця згідно з таблицею 12.

6.7. Банк класифікує кредит, наданий банку, за категоріями якості на підставі визначеного класу банку-боржника та стану обслуговування ним боргу згідно з таблицею 13.

6.8. Банк визначає показник ризику кредиту, наданого банку-боржнику, залежно від категорії якості в межах діапазонів, зазначених у таблиці 14.

6.9. Банк визначає показник ризику за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, залежно від стану обслуговування боргу в межах діапазонів, зазначених у таблиці 15.

7.1. Банк формує резерв за дебіторською заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками таких груп:

дебіторська заборгованість за операціями з банками;

дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку;

дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами;

дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку;

інші нараховані доходи;

дебетові суми до з’ясування;

дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку.

7.2. Банк не формує резерву за дебіторською заборгованістю за:

операціями з грошово-речовими лотереями;

індексацією грошових заощаджень.

7.3. Банк здійснює розрахунок резерву за дебіторською заборгованістю, що є фінансовим активом (далі - фінансова дебіторська заборгованість), залежно від строків погашення заборгованості, передбачених договорами або правилами здійснення операцій/розрахунків, установленими законодавством України та внутрішньобанківськими положеннями.

7.4. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, за такою формулою:

де

Рфдз - сума резерву за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців;

БВфдз - балансова вартість фінансової дебіторської заборгованості, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);

ПРфдз - показник ризику фінансової дебіторської заборгованості, що визначається банком згідно з вимогами глави 8 розділу ІІ цього Положення.

7.5. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої згідно з умовами договору перевищує три місяці, аналогічно до розрахунку резерву за формулою (1).

7.6. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю за такою формулою:

де

Рдзг - сума резерву за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю;

БВдзг - балансова вартість дебіторської заборгованості за господарською діяльністю, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);

ПРдзг - показник ризику дебіторської заборгованості за господарською діяльністю, що визначається банком згідно з вимогами глави 8 розділу ІІ цього Положення.

8.1. Банк визначає показник ризику фінансової дебіторської заборгованості, строк погашення якої згідно з умовами договору перевищує три місяці, залежно від контрагента банку відповідно до вимог цього Положення.

8.2. Банк визначає показник ризику фінансової дебіторської заборгованості, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, залежно від кількості календарних днів прострочення боргу відповідно до таблиці 16.

Банк здійснює розрахунок кількості календарних днів прострочення боргу за заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками групи "Дебетові суми до з’ясування", починаючи з п’ятого робочого дня після дня списання коштів з рахунку банку.

8.3. Банк визначає показник ризику дебіторської заборгованості за господарською діяльністю залежно від кількості календарних днів визнання її в балансі банку, а також з урахуванням строків погашення, передбачених договорами, згідно з таблицею 17.

Показник ризику дебіторської заборгованості за господарською діяльністю (ПРдзг) береться банком до розрахунку резерву за більшим значенням показника ризику, установленим залежно від:

кількості днів визнання цієї заборгованості в балансі банку;

кількості днів прострочення боргу.

9.1. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за групою фінансових активів як суму перевищення балансової вартості групи фінансових активів (без урахування суми раніше сформованого резерву) над сумою боргу за цими активами на дату розрахунку резерву, зважену на показник безризиковості групи фінансових активів, за такою формулою:

де

Ргр - сума резерву за групою фінансових активів;

БВа - балансова вартість за групою фінансових активів, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);

j - загальна кількість кредитів у групі фінансових активів;

i - порядковий номер кредиту в групі фінансових активів;

За - борг за активом на дату розрахунку резерву;

ПРгр - показник ризику групи фінансових активів, що визначається банком згідно з вимогами глави 10 цього розділу.

9.2. Банк розраховує розмір резерву за групою фінансових активів без урахування забезпечення за цими активами.

10.1. Банк визначає показник ризику групи фінансових активів залежно від кількості календарних днів прострочення боргу згідно з таблицею 18.

10.2. Банк здійснює розрахунок кількості календарних днів прострочення боргу за кредитами, уключеними до групи фінансових активів, виходячи зі строку погашення боргу, визначеного первісними умовами договору.