Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку

Положення цього підпункту також поширюються на способи виведення банку з ринку, передбачені пунктами 2 - 4 частини другої статті 39 Закону.

3.5. Створення та продаж перехідного банку інвестору з передачею йому активів і зобов’язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку:

3.5.1. Перехідний банк створюється Фондом у формі акціонерного товариства.

3.5.2. Створення перехідного банку здійснюється відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", "Про акціонерні товариства", з особливостями, передбаченими Законом.

Керівники перехідного банку, утвореного відповідно до пункту 1 частини шістнадцятої статті 42 Закону, розпочинають виконання своїх посадових обов’язків без письмової згоди на це НБУ. Погодження НБУ призначення та/або визначення професійної придатності та/або ділової репутації кандидатів на посади керівників такого перехідного банку, керівника служби внутрішнього аудиту, працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, не вимагається.

Для утворення перехідного банку отримання Фондом погодження НБУ набуття істотної участі та дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію не вимагається.

3.5.3. Перехідний банк у порядку правонаступництва набуває усіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов’язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

3.5.4. Утворення перехідного банку здійснюється з метою:

1) реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 39 Закону, на строк не більше ніж на три місяці;

2) утворення перехідного банку як приймаючого банку з метою реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку, передбаченого пунктами 2 та 3 частини другої статті 39 Закону, на строк не більше ніж на один рік з можливістю продовження строку до одного року.

3.5.5. Перехідному банку передаються всі активи і зобов’язання неплатоспроможного банку або визначена відповідно до плану врегулювання їх частина. Активи неплатоспроможного банку передаються перехідному банку за вартістю, визначеною конкурсною пропозицією переможця конкурсу, але не нижчою за оціночну вартість, визначену Фондом (за методикою оцінки активів неплатоспроможного банку Фонду) та/або суб’єктом оціночної діяльності (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави). При цьому зобов’язання неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантовані Фондом, не можуть бути передані перехідному банку частково.

3.5.6. Кваліфікованому інвестору забезпечується доступ до інформаційного приміщення та участь у конкурсі з продажу перехідного банку у порядку, передбаченому цим Положенням.

3.5.7. Переможцем відкритого конкурсу є інвестор, пропозиція якого відповідає найменш витратному способу виведення неплатоспроможного банку з ринку та який у разі потреби взяв на себе зобов’язання здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку, крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41-1 Закону. Переможцем відкритого конкурсу можуть бути кілька інвесторів (об’єднання інвесторів), які подали спільну фінансову пропозицію, за таких умов:

всі учасники об’єднання інвесторів отримали погодження НБУ набуття істотної участі в банку (за потреби) та допущені Фондом до участі у відкритому конкурсі відповідно до Закону;

конкурсна пропозиція містить точну інформацію про частки кожного з інвесторів у статутному капіталі перехідного банку, а також відповідну суму докапіталізації перехідного банку кожним з учасників об’єднання інвесторів;

конкурсна пропозиція містить безумовне зобов’язання щодо придбання акцій перехідного банку кожним учасником об’єднання інвесторів;

конкурсна пропозиція містить безумовне зобов’язання щодо додаткового придбання акцій перехідного банку учасниками об’єднання інвесторів у відповідній пропорції за умови непридбання акцій одним або кількома інвесторами.

Ціна продажу перехідного банку визначається за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду, крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41-1 Закону. Результати відкритого конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Початкова ціна продажу банку визначається Фондом за методикою, встановленою нормативно-правовими актами Фонду. Рішенням виконавчої дирекції Фонду може бути передбачена обов’язковість проведення незалежної оцінки ціни перехідного банку суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами).

3.5.8. Фонд здійснює продаж перехідного банку на підставі договору купівлі-продажу акцій перехідного банку.

Від імені Фонду договір купівлі-продажу акцій перехідного банку підписує директор-розпорядник Фонду або уповноважена Фондом на підписання договору купівлі-продажу акцій особа.

3.5.9. Кошти від продажу акцій перехідного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

3.5.10. Особливості створення та діяльності перехідного банку, створеного відповідно до абзацу другого частини шістнадцятої статті 42 Закону:

1) переможцем відкритого конкурсу є інвестор (об’єднання інвесторів), конкурсна пропозиція якого відповідає принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку у найменш витратний для Фонду спосіб та який взяв на себе зобов’язання здійснити заходи з приведення діяльності перехідного банку у відповідність до вимог банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності або здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку. Якщо кілька конкурсних пропозицій одночасно містять однакову ціну, що є максимальною, найкращою пропозицією вважається та, яка передбачає передачу перехідному банку максимального обсягу зобов'язань неплатоспроможного банку у сукупності з найкоротшим строком повної капіталізації перехідного банку. Ці норми не поширюються на випадки виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачені статтею 41-1 Закону;

2) його утворення здійснюється Фондом після отримання від інвестора:

письмового зобов’язання інвестора (об’єднання інвесторів) щодо придбання перехідного банку та зарахування інвестором (об’єднанням інвесторів) гарантійного внеску на рахунок Фонду, відкритий в НБУ, у розмірі, визначеному Фондом (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41-1 Закону). НБУ застосовує режим блокування таких коштів на зазначеному рахунку до укладення Фондом з інвестором (об’єднанням інвесторів) договору купівлі-продажу всіх акцій перехідного банку. Після укладення зазначеного договору Фонд повертає гарантійний внесок або його залишок (Фонд може зараховувати гарантійний внесок у рахунок виконання договору купівлі-продажу акцій перехідного банку);

копії погодження НБУ набуття істотної участі в перехідному банку (за потреби та якщо це вимагається Законом);

плану заходів (крім випадків виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, передбачених статтею 41-1 Закону) з приведення діяльності перехідного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності. План має містити заходи та базуватися на цифрах (показниках), які дають змогу привести діяльність перехідного банку у відповідність до вимог банківського законодавства щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності та які мають бути реалізовані в повному обсязі у встановлені Законом та договором купівлі-продажу акцій перехідного банку строки, а також відповідати вимогам, встановленим НБУ;

3) статутний капітал перехідного банку утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу акціонерного товариства;

4) на нього не поширюються вимоги, встановлені НБУ щодо обов’язкових економічних нормативів, лімітів валютної позиції, нормативів обов’язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку банку в НБУ, формування резервів на покриття збитків від активів;

5) перехідний банк звільняється від сплати початкового внеску та регулярних внесків до Фонду. Після продажу перехідного банку інвестору цей банк сплачує регулярні внески до Фонду на загальних підставах;

6) після завершення процедури створення, видачі банківської ліцензії та передачі йому активів та зобов’язань Фонд укладає з інвестором договір купівлі-продажу всіх акцій перехідного банку. Цей договір є підставою для реєстрації права власності інвестора на акції перехідного банку та здійснення інших облікових операцій з акціями банку в депозитарній системі.

До дати укладання договору купівлі-продажу акцій перехідного банку Фонд забезпечує передачу від неплатоспроможного банку до перехідного банку тих активів і зобов’язань, які були визначені конкурсною пропозицією, яка перемогла за результатами конкурсу.

Умовами договору купівлі-продажу акцій перехідного банку є:

зобов’язання інвестора у визначені договором терміни (але у будь-якому випадку в строк, що не перевищує трьох місяців) здійснити заходи з приведення діяльності перехідного банку у відповідність до вимог банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності або здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку;

умова щодо розірвання договору Фондом в односторонньому порядку у разі невиконання інвестором взятих зобов’язань;

наявність штрафних санкцій за неналежне виконання інвестором - переможцем конкурсу умов договору (у тому числі у частині оплати акцій та/або вчинення дій з набуття права власності на акції, здійснення заходів з приведення діяльності перехідного банку у відповідність до вимог банківського законодавства України або здійснення приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку) та відшкодування збитків Фонду.

Інвестор не пізніше наступного робочого дня після отримання акцій у власність та їх оплати письмово повідомляє про це Фонд.

Після реєстрації права власності на акції перехідного банку в депозитарній системі Фонд припиняє керівництво в такому банку.

Фонд не пізніше наступного робочого дня після отримання письмового повідомлення про реєстрацію права власності інвестора на акції перехідного банку з метою контролю за процесом виконання інвестором договору купівлі-продажу акцій перехідного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку.

Куратор Фонду виконує функції та має повноваження, визначені частиною сімнадцятою статті 42 Закону. Про всі випадки призупинення, припинення чи обмеження операцій, що здійснюються перехідним банком, куратор Фонду повідомляє Фонд.

Протягом виконання куратором Фонду його функцій перехідний банк діє відповідно до плану врегулювання, у питаннях, не врегульованих законодавством, керується рішеннями виконавчої дирекції Фонду, а також на нього поширюються обмеження, визначені у частинах п’ятій та шостій статті 36 Закону.

Якщо протягом трьох місяців перехідний банк не продано інвестору (не здійснено переходу права власності на акції перехідного банку), Фонд має право передати активи та зобов’язання такого банку іншому перехідному банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення такого строку, вносить НБУ пропозицію про ліквідацію такого банку.

У разі неприведення інвестором діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності або нездійснення приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку в терміни, встановлені договором купівлі-продажу акцій перехідного банку, куратор Фонду зобов’язаний негайно повідомити про це Фонд. Після отримання такого повідомлення уповноважена особа Фонду вживає заходів для розірвання договору купівлі-продажу акцій перехідного банку, збереження активів такого банку.

У разі прийняття рішення про передачу активів та зобов’язань перехідного банку іншому перехідному банку активи та зобов’язання передаються в цілому у порядку, визначеному Законом та цим Положенням для приймаючого банку, та без необхідності отримання висновку НБУ щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку, а також без надання фінансової підтримки з боку Фонду.

Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності куратор Фонду повідомляє НБУ про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Банк надає НБУ необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки і підготовки обґрунтованих висновків.

НБУ проводить інспекційну перевірку перехідного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання НБУ повідомлення Фонду про необхідність її проведення.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у перехідному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки НБУ, яка підтвердила приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення НБУ.

У разі якщо результати інспекційної перевірки НБУ не підтвердили приведення діяльності перехідного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, Фонд вносить НБУ пропозицію про ліквідацію такого банку. НБУ приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог НБУ.

Після прийняття НБУ такого рішення уповноважена особа Фонду (куратор Фонду) за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду має право передати активи та зобов’язання іншому перехідному банку у строк до початку виплат відшкодування коштів вкладникам. Передача активів та зобов’язань здійснюється без необхідності отримання висновку НБУ щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку та без надання фінансової підтримки з боку Фонду.

3.5.11. Особливості створення та діяльності перехідного банку, створеного відповідно до абзацу третього частини шістнадцятої статті 42 Закону:

1) статутний капітал перехідного банку утворюється у розмірі, що відповідає мінімальним вимогам до статутного капіталу банків;

2) банківський нагляд за таким банком здійснює НБУ у порядку, встановленому нормативно-правовими актами НБУ;

3) до перехідного банку передається частина або всі активи та зобов’язання неплатоспроможного банку без надання фінансової підтримки з боку Фонду;

4) сума переданих перехідному банку активів та зобов’язань неплатоспроможного банку є тотожними, а зобов’язання неплатоспроможного банку, що гарантуються Фондом, не можуть бути передані частково;

5) перехідному банку не передаються кредити неплатоспроможного банку, надані ним своїм пов’язаним особам;

6) перехідний банк звільняється від сплати початкового та регулярного зборів до Фонду. З дня втрати статусу перехідного банку такий банк сплачує збори до Фонду на загальних підставах.

Передумовами утворення такого перехідного банку може бути наявність хоча б однієї з таких підстав за умови дотримання визначених Законом та цим підпунктом особливостей:

неплатоспроможний банк належить до групи банків з державною часткою за розподілом Національного банку України;

зобов’язання неплатоспроможного банку складають 2 і більше відсотків від загальних зобов’язань банків по банківській системі за даними на останню звітну дату;

виведення з ринку системно важливого банку на останню звітну дату;

одночасне виведення двох і більше неплатоспроможних банків з ринку з наявністю попередньо кваліфікованої особи (інвестора), яка бажає взяти участь у виведенні таких банків з ринку та підписала відповідні зобов’язання.

До перехідного банку додатково можуть передаватися частина або всі активи та зобов’язання системно важливих банків, а за окремим рішенням виконавчої дирекції - інших банків, що не належать до категорії системно важливих, на підставі їх планів врегулювання у порядку та за умов, визначених цим підпунктом.

Перехідний банк, створений відповідно до абзацу третього частини шістнадцятої статті 42 Закону, здійснює банківську діяльність відповідно до нормативно-правових актів НБУ, інших органів державної влади, рішень Фонду як акціонера такого банку та органів управління. Фонд має право як акціонер банку, зокрема, обмежити види банківських або інших фінансових послуг, які має право надавати перехідний банк, суму операції, здійснення якої потребує обов’язкового погодження виконавчою дирекцією Фонду.

Фонд як акціонер перехідного банку має забезпечити дотримання перехідним банком економічних нормативів, встановлених НБУ. У разі їх порушення Фонд зобов’язаний у строки, встановлені НБУ, вжити заходів для докапіталізації перехідного банку.

Перехідний банк зобов’язаний подавати до Фонду звітність за формою та у строки, що встановлені НБУ.

Фонд зобов'язаний здійснити продаж перехідного банку протягом року з дня його створення. За наявності обґрунтованих підстав цей строк може бути продовжений виконавчою дирекцію Фонду до одного року.

Якщо протягом зазначених у цьому підпункті строків не виявлено наміру інвестора купити перехідний банк, Фонд має право передати активи та зобов’язання такого банку іншому приймаючому банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить НБУ пропозицію про ліквідацію такого банку.

Голова правління перехідного банку за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду має право передати частину або всі активи та зобов’язання іншому приймаючому банку у строк до початку виплат відшкодування коштів вкладникам з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою статті 52 цього Закону.

Активи та зобов’язання перехідного банку передаються приймаючому банку на умовах відкритого конкурсу, проведеного головою правління перехідного банку.

Конкурс проводиться головою правління перехідного банку у порядку, встановленому Законом та цим Положенням для реалізації способу виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом відчуження частини або всіх активів та зобов’язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку.

Для надання фінансових пропозицій перехідний банк забезпечує доступ кваліфікованих інвесторів - приймаючих банків до документації перехідного банку щодо його активів та зобов’язань за умови підписання з кваліфікованим інвестором договору щодо нерозголошення банківської таємниці.

До укладення договору про відступлення права вимоги, договору про переведення боргу, договору про передачу інших активів (змішаного договору), укладеного між приймаючим банком та перехідним банком, кваліфікований інвестор має отримати позитивний висновок НБУ щодо його фінансового стану та спроможності виконати зобов’язання перед вкладниками і кредиторами, який подається перехідному банку.

При поданні на погодження виконавчої дирекції Фонду пропозиції про передачу всіх або частини активів та зобов’язань перехідного банку приймаючому банку голова правління перехідного банку подає до Фонду:

копії пропозицій, що були надані попередньо кваліфікованими інвесторами - приймаючими банками;

результати проведеного відкритого конкурсу;

позитивний висновок НБУ щодо фінансового стану приймаючого банку та спроможності виконати зобов’язання перед вкладниками і кредиторами.

НБУ приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог НБУ.

Ліквідація перехідного банку здійснюється у порядку, встановленому Законом та цим Положенням.

3.6. Продаж неплатоспроможного банку:

3.6.1. Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень) відповідно до закону набуває права розпорядження акціями (паями) банку від імені будь-якої особи, яка є учасником банку, без необхідності додаткового оформлення повноважень на продаж акцій (паїв).

3.6.2. Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень) у п'ятиденний строк з дня затвердження плану врегулювання, яким передбачено продаж неплатоспроможного банку інвестору, приймає рішення про зменшення статутного капіталу неплатоспроможного банку, визначення нової номінальної вартості акцій банку та/або про деномінацію акцій неплатоспроможного банку в разі, якщо розмір регулятивного капіталу неплатоспроможного банку є меншим за розмір статутного капіталу цього банку відповідно до цього Положення.

У разі від’ємного розміру регулятивного капіталу статутний капітал банку вважається таким, що дорівнює 1 гривні.

3.6.3. Переможцем конкурсу щодо придбання неплатоспроможного банку є інвестор, який запропонував найвищу ціну та капіталізацію банку у найкоротший період таким чином, щоб банк дотримався всіх економічних нормативів, встановлених НБУ, а також взяв на себе зобов'язання здійснити заходи щодо приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність до вимог банківського законодавства.

Переможцем відкритого конкурсу можуть бути кілька інвесторів (об’єднання інвесторів), які подали спільну фінансову пропозицію.

У разі виведення неплатоспроможного банку за участю держави відкритий конкурс не проводиться.

3.6.4. За результатами конкурсу уповноважена особа Фонду укладає з переможцем конкурсу договір купівлі-продажу акцій (паїв) неплатоспроможного банку.

Умовами договору купівлі-продажу акцій має бути передбачено:

обов’язок інвестора у визначені терміни здійснити заходи щодо приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність до вимог банківського законодавства;

умова щодо розірвання договору в разі невиконання інвестором обов'язку щодо здійснення капіталізації неплатоспроможного банку та/або вжиття інших заходів для відновлення платоспроможності і стабілізації діяльності банку;

штрафні санкції за неналежне виконання інвестором умов договору;

умови щодо неповернення Фондом гарантійного внеску інвестору у разі невиконання інвестором умов цього договору.

Договір купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку повинен бути укладений протягом строку, на який запроваджено тимчасову адміністрацію у банку.

Строки, визначені в абзаці сьомому цього підпункту, не поширюються на порядок виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави.

3.6.5. Кошти від продажу акцій неплатоспроможного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

3.6.6. Інвестор зобов’язаний привести діяльність банку у відповідність з вимогами законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності протягом одного місяця з дня укладення договору купівлі-продажу.

3.6.7. Наступного дня після реєстрації прав власності на акції неплатоспроможного банку в депозитарній системі Фонд припиняє тимчасову адміністрацію в такому банку.

Фонд з метою контролю за процесом виконання інвестором умов договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку.

Куратор Фонду виконує функції та має повноваження, визначені частиною десятою статті 41 Закону, у строк, що не перевищує один місяць з дня його призначення. Про всі випадки зупинення (призупинення), припинення чи обмеження операцій, що здійснюються неплатоспроможним банком, куратор Фонду повідомляє Фонд.

Протягом виконання куратором Фонду його функцій неплатоспроможний банк діє відповідно до плану врегулювання, а також на нього поширюються обмеження, визначені у частинах п’ятій та шостій статті 36 Закону.

3.6.8. Після здійснення інвестором відповідно до умов договору заходів з приведення неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності Фонд повідомляє НБУ про необхідність проведення інспекційної перевірки банку. Фонд надає НБУ необхідну інформацію та документи для проведення інспекційної перевірки банку і підготовки обґрунтованих висновків.

НБУ проводить інспекційну перевірку неплатоспроможного банку та подає звіт про її результати не пізніше 15 робочих днів з дня отримання НБУ повідомлення Фонду про необхідність проведення інспекційної перевірки.

Фонд приймає рішення про припинення повноважень куратора Фонду у неплатоспроможному банку наступного дня після отримання результатів інспекційної перевірки НБУ, яка підтвердила приведення діяльності неплатоспроможного банку у відповідність з вимогами банківського законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, та повідомляє про прийняте рішення НБУ.

3.7. Особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави.

Виведення з ринку неплатоспроможного банку за участю держави здійснюється протягом двох календарних днів з дня, наступного за днем початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Вимоги до плану врегулювання, визначені у пункті 3.16 глави 3 розділу III цього Положення, не поширюються на виведення банку з ринку за участю держави.

У разі отримання Фондом рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 3 частини другої статті 39 Закону, Фонд або уповноважена(і) особа(и) Фонду у разі делегування повноважень:

розпочинає інвентаризацію банківських активів та зобов’язань;

складає реєстр активів та зобов’язань, що підлягають відчуженню (оцінка майна (активів), що передаються приймаючому банку, Фондом або уповноваженою особою Фонду у разі делегування їй повноважень не проводиться; майно (активи) передаються за балансовою вартістю);

вживає інших заходів для передачі всіх або частини активів та зобов’язань державному банку, який визначений у відповідному рішенні Кабінету Міністрів України, у тому числі укладає договори про відступлення права вимоги та про переведення боргу (змішаний договір).

Виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання у спосіб, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України, у день отримання такого рішення. Розрахунок найменш витратного способу не здійснюється. Спосіб, визначений у рішенні, вважається найменш витратним.

Державний банк - приймаючий банк вважається належним інвестором та інвестором, що виконує вимоги Фонду, у тому числі не потребує отримання позитивного висновку НБУ щодо його фінансового стану та спроможності виконати зобов’язання перед вкладниками і кредиторами.

Під час відчуження зобов’язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 Закону, з урахуванням обсягу зобов’язань, зазначених у рішенні Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 3 частини другої статті 39 Закону.

Відчуження всіх або частини активів та зобов’язань неплатоспроможного банку державному банку - приймаючому банку має бути завершено не пізніше двох календарних днів з дня, наступного за днем початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Фонд наступного дня після завершення передачі активів і зобов’язань подає НБУ пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку.

Процедура ліквідації неплатоспроможного банку здійснюється у порядку, встановленому Законом та цим Положенням.

У разі отримання рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 4 частини другої статті 39 Закону, Фонд або уповноважена(і) особа(и) Фонду у разі делегування повноважень вживає заходів для:

утворення перехідного банку відповідно до частини сімнадцятої статті 42 Закону, реєстрації випуску акцій, державної реєстрації юридичної особи і видачі банківської ліцензії;

формування реєстрів активів та зобов’язань неплатоспроможного банку, що передаються перехідному банку (майно (активи) неплатоспроможного банку передаються за балансовою вартістю), відповідно до інформації, отриманої від НБУ;

призначення членів правління та ради директорів перехідного банку, які приступають до виконання своїх обов’язків після закінчення тимчасової адміністрації, а саме приймає рішення про:

обрання нових голови та членів правління;

обрання нових членів ради банку із встановленням їх кількісного складу;

затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами правління, встановлення розміру їх винагороди;

затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з членами ради банку, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами ради банку;

початку інвентаризації банківських активів та зобов’язань.

У день отримання рішення Кабінету Міністрів України виконавча дирекція Фонду:

затверджує план врегулювання у спосіб, визначений у рішенні. Розрахунок найменш витратного способу не здійснюється. Спосіб, визначений у рішенні, вважається найменш витратним;

приймає рішення про залучення міжнародно визнаної аудиторської фірми для проведення у тримісячний строк оцінки фінансового стану перехідного банку, визначення капіталу банку та потреби у його додатковій капіталізації з урахуванням консервативних сценаріїв економічного розвитку, визначених НБУ. Оплата послуг такої міжнародно визнаної аудиторської фірми здійснюється за рахунок коштів перехідного банку.

Міністерство фінансів України або державний банк вважається належним інвестором та інвестором, що виконує вимоги Фонду, з дня прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, у тому числі не потребує отримання погодження НБУ набуття істотної участі в банку та дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій та/або концентрацію.

Під час відчуження зобов’язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 Закону, з урахуванням обсягу зобов’язань, зазначених у рішенні Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 4 частини другої статті 39 Закону.

Майно (активи) неплатоспроможного банку, що передається (передаються) до перехідного банку, у разі, якщо його справедлива вартість, визначена за результатами оцінки міжнародно визнаної аудиторської фірми, є меншою, ніж його балансова вартість, може (можуть) бути повернуто (повернуті) до неплатоспроможного банку протягом двох місяців після завершення оцінки.

Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень) та державний банк можуть укласти договір про компенсацію різниці цієї вартості за рахунок передачі іншого майна (активів) такого неплатоспроможного банку, що буде погоджено таким державним банком, або шляхом надання неплатоспроможним банком компенсації різниці у вартості іншими фінансовими інструментами чи майном.

У такому разі інше майно (актив) неплатоспроможного банку передається за ціною не нижче оціночної вартості, яка визначена суб’єктом оціночної діяльності, залученим Фондом/уповноваженою особою Фонду, або такою міжнародно визначеною аудиторською фірмою.

Відчуження всіх або частини активів та зобов’язань неплатоспроможного банку приймаючому банку, укладення договору купівлі-продажу акцій перехідного банку, а також реєстрація права власності на акції перехідного банку в депозитарній системі мають бути завершені не пізніше двох календарних днів з дня, наступного за днем початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку. Ціна 100 відсотків акцій перехідного банку у договорі визначається рівною статутному капіталу перехідного банку та іншим витратам Фонду на його створення.

У разі отримання рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону, Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень) набуває права розпорядження необтяженими грошовими зобов'язаннями неплатоспроможного банку перед пов’язаними особами, а також необтяженими грошовими зобов’язаннями перед юридичними та фізичними особами, що не пов’язані з банком, крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб.

З дня прийняття рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону, акціонери банку не можуть розпоряджатися акціями такого банку.

У день отримання такого рішення Кабінету Міністрів України Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень) вживає заходів для отримання печаток та документів неплатоспроможного банку. У разі неможливості отримання печаток Фонд/ уповноважена особа Фонду має право замовити виготовлення нових печаток неплатоспроможного банку. При цьому старі печатки вважаються анульованими з дня оприлюднення інформації на офіційному веб-сайті Фонду. У разі неможливості отримання документів неплатоспроможного банку Фонд/ уповноважена особа Фонду вживає заходів для отримання дублікатів документів.

У день отримання рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону, Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень) вживає таких заходів:

не повідомляє акціонерів про скликання загальних зборів;

проводить загальні збори та від імені учасників неплатоспроможного банку приймає рішення про збільшення статутного капіталу та внесення відповідних змін до статуту банку. Розмір, на який має бути збільшений статутний капітал неплатоспроможного банку, має дорівнювати вартості необтяжених грошових зобов’язань неплатоспроможного банку перед пов’язаними особами, а також необтяжених грошових зобов’язань перед юридичними та фізичними особами, що не пов’язані з банком, крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб, які будуть обмінені на акції додаткової емісії банку;

подає рішення про розміщення акцій додаткової емісії та зміни до статуту до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

подає зміни до статуту на погодження НБУ та на реєстрацію державному реєстратору;

укладає від імені власників необтяжених грошових зобов’язань неплатоспроможного банку, крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб, договір про придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку. Придбання акцій здійснюється за рахунок зобов’язань банку перед такими особами. При цьому дозвіл НБУ на набуття істотної участі у банку та погодження Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій та/або концентрацію не вимагаються;

проводить загальні збори та від імені учасників неплатоспроможного банку приймає рішення про затвердження результатів розміщення акцій, про що повідомляє Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку відповідно до її нормативно-правових актів. При цьому повідомлення про скликання загальних зборів не здійснюється;

здійснює реєстрацію права власності на акції неплатоспроможного банку в депозитарній системі.

Протягом двох календарних днів з дня, наступного за днем початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, Фонд або уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень):

формує у повному обсязі резерви банку на покриття збитків за активними банківськими операціями, у тому числі з урахуванням ризиків неповернення кредитів пов’язаними особами, ґрунтуючись на висновках та інформації, що надійшла від НБУ. При цьому рішень відповідного кредитного комітету або інших органів неплатоспроможного банку не вимагається;

здійснює оцінку рівня капіталу неплатоспроможного банку;

укладає з Міністерством фінансів України або державним банком договір купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку. У разі якщо капітал неплатоспроможного банку є позитивним, акції неплатоспроможного банку придбаваються Міністерством фінансів України на умовах відстрочення платежу. У разі якщо капітал неплатоспроможного банку є від’ємним або нульовим, ціна 100 відсотків акцій банку визначається рівною одній гривні;

розпочинає інвентаризацію банківських активів та зобов’язань.

У день отримання рішення Кабінету Міністрів України, яке передбачає виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону, виконавча дирекція Фонду:

затверджує план врегулювання у спосіб, визначений у рішенні. Розрахунок найменш витратного способу не здійснюється. Спосіб, визначений у рішенні, вважається найменш витратним;

приймає рішення про залучення міжнародно визнаної аудиторської фірми для проведення у тримісячний строк оцінки фінансового стану банку, що виводиться з ринку, визначення капіталу банку та потреби у його додатковій капіталізації з урахуванням консервативних сценаріїв економічного розвитку, визначених НБУ. Оплата послуг такої міжнародно визнаної аудиторської фірми здійснюється за рахунок коштів неплатоспроможного банку.

Укладення договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку, а також реєстрація права власності на акції неплатоспроможного банку в депозитарній системі мають бути завершені не пізніше двох календарних днів з дня, наступного за днем початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.